Вдосконалення системи управління ризиками в митній службі

Положення про Департамент аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту, затверджене Наказом ДМСУ від 07.04.2009, № 307 визначає його правовий статус.

Департамент є регіональною митницею з питань аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту, входить до єдиної загальнодержавної системи митних органів України, у встановленому законом порядку та в межах повноважень, делегованих спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, здійснює митну справу.

Департамент підпорядковується Голові Державної митної служби України. Спрямування, координацію та контроль роботи Департаменту здійснює заступник Голови Державної митної служби України згідно з функціональними повноваженнями.

Діяльність оперативного відділу у складі оперативної служби Департаменту спрямовується та координується директором Департаменту організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби України.

Зоною діяльності Департаменту є митна територія України.

Департамент є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України, своїм найменуванням та інші печатки, штампи, бланки, відповідні рахунки в територіальному відділенні Державного казначейства та уповноваженого банку.

Граничну чисельність працівників Департаменту затверджує Голова Держмитслужби України. Організаційна структура Департаменту наведена у Додатку В.

Структуру, штатний розпис, фонд оплати праці, кошторис Департаменту, план асигнувань загального й спеціального фондів Державного бюджету України затверджує Голова Держмитслужби України. Департамент складається із адміністрації, служб контролю та аудиту, управління ризиками, аналітично-інформаційної служби, їх відділів, а також із інших відділів, що забезпечують функціонування Департаменту.

Фінансування, матеріально-технічне забезпечення та розвиток інфраструктури Департаменту здійснюються за рахунок Державного бюджету України.

Створення, реорганізація та ліквідація Департаменту здійснюються згідно з чинним законодавством.

Департамент здійснює свою діяльність відповідно до затверджених у встановленому порядку планів роботи Держмитслужби та Департаменту.

Департамент під час виконання службових завдань взаємодіє у встановленому порядку з підрозділами Держмитслужби.

Департамент взаємодіє з Державною податковою адміністрацією України, Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Державним комітетом фінансового моніторингу України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, іншими органами державної влади та управління, міжнародними організаціями, митними органами іноземних держав у межах компетенції Департаменту та в порядку, визначеному законодавством України.

З методичних питань та з питань організації й проведення контрольно-перевірочної роботи Департаменту підпорядковуються структурні підрозділи митних органів України, що забезпечують у них управління ризиками та проведення документальних і камеральних перевірок учасників зовнішньоекономічних зв'язків у частині дотримання ними митного законодавства України.

Керівники цих підрозділів призначаються на посади та звільняються з посад за погодженням із Департаментом.

Департамент має митні забезпечення, передбачені Митним кодексом України, що зберігаються в окремому сейфі в приміщенні Департаменту й видаються у встановленому порядку начальником Департаменту або вповноваженою ним особою посадовим особам Департаменту під підпис на термін виконання службових повноважень.

Департамент є координатором роботи з планування контрольних та інших перевірочних заходів, у яких мають брати участь посадові особи митних органів.

До основних функцій з питань управління ризиками відносяться:

· Спільно зі структурними підрозділами Держмитслужби, митними органами, спеціалізованими митними установами та організаціями організує та впроваджує в митних органах систему аналізу та управління ризиками при здійсненні митного контролю за переміщенням товарів через митний кордон України та їх оформленням, а також систему документальних і камеральних перевірок учасників зовнішньоекономічних зв'язків у частині дотримання ними митного законодавства України.

· Розглядає пропозиції структурних підрозділів Держмитслужби, митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій з питань застосування системи аналізу та управління ризиками.

· Аналізує причини та умови, що призвели до виникнення ризику. На підставі аналізу накопиченої інформації формує профілі ризику і рекомендації митним органам України щодо застосування форм і методів здійснення митного контролю й процедур митного оформлення.

· Контролює впровадження профілів ризику до автоматизованої системи аналізу та управління ризиками Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби.

· Збирає, систематизує та аналізує інформацію про результати застосування митними органами профілів ризику, визначає їх ефективність, готує зміни та доповнення до профілів ризику.

· Вживає заходів з метою перевірки ефективності розроблених профілів ризику, ефективності їх застосування та перевірки відповідності дій посадових осіб митних органів під час роботи системи аналізу та управління ризиками чинному законодавству України, для чого бере участь у проведенні митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, у будь-яких пунктах пропуску та зонах митного контролю.

· Організує, впроваджує і забезпечує функціонування системи аналізу та управління ризиками службової діяльності працівників митної служби.

· На підставі аналізу ризиків та аналізу інформації про результати застосування митними органами профілів ризику подає Голові Держмитслужби пропозиції щодо можливих заходів з мінімізації ризиків, вдосконалення митної справи, запровадження міжнародного досвіду в роботі митних органів в цьому напрямку.

Щодо управління, то керівні функції перш за все асоціюються із відповідальністю. Так, начальник Департаменту несе відповідальність за:

1. Якісне, повне та своєчасне виконання завдань, покладених на Департамент.

2. Дотримання працівниками Департаменту вимог законодавства України.

3. Організацію роботи з розгляду звернень громадян та юридичних осіб.

4. Дотримання фінансової та штатно-кошторисної дисципліни, організацію бухгалтерського обліку в Департаменті.

5. Добір і розстановку кадрів, виховну та попереджувально-профілактичну роботу з кадрами, професійну підготовку особового складу Департаменту.

6. Організацію в Департаменті роботи з охорони праці, створення безпечних умов праці, дотримання вимог законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці. [22]

Також слід звернути увагу на фінансові показники діяльності Департаменту аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту (Див. Додаток Д).

Спробуємо проаналізувати наведені показники та тенденції, що спостерігаються по них. Перший показник - це склад працівників. Починаючи з 2008 року їх чисельність постійно зменшується. Проте, досить цікавим є структура цього скорочення, оскільки воно відбувається не за рахунок зменшення бюрократії, а через скорочення оперативних працівників. Кількість же керівного складу має тенденцію або до стабільності, або до збільшення. Треба також відзначити Наказ ДМСУ № 373 від 20.04.2010 року «Про зміни граничної чисельності працівників митних органів» у якому йдеться про зменшення граничної чисельності працівників Департаменту аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту на 10 одиниць та затвердження її у кількості 129 одиниць з метою оптимізації використання штатної чисельності працівників митних органів. При цьому збільшити граничну чисельність працівників Київської центральної спеціалізованої митниці на 10 однинць. Тобто, знову ж таки відбулось зменшення штатної чисельності, проте ще не з'ясовано до кінця за рахунок яких підрозділів буде відбуватись таке скорочення. Ясно тільки одне - навряд чи за рахунок зменшення кількості заступників та помічників начальника ДАРУРА. [23]

Далі проаналізуємо результативність контрольно-перевірочної роботи. Не зважаючи на те, що кількість перевірок порівняно з 2008 роком у 2009 зросла, їх результативність значно зменшилась (на 94,5 %). Це пояснюється тим, що у 2008 році проводились перевірки великих компаній таких як, «P&G» (Проктор&Гембл Україна) та Кондитерської фабрики «РОШЕН», м. Київ, в результаті чого були донараховані кошти та штрафні санкції. Проте, перераховано до державного бюдженту коштів на 86,6 % більше у 2009, ніж у 2008. Це пов'язано із тим, що деякі компанії подали до суду і рішення по цих справах ще немає.

Щодо фінансування ДАРУРА з Державного бюджету, то воно порівняно з 2008 роком, зменшилося в середньому на 18 % по всіх статтях. Доходи ж від Депертаменту зросли в середньому на 90 %. Доходи на гривню витрат зросли у 2,3 рази, а окупність та рентабельність більше, ніж у 4 рази. Це говорить про невідповідність витрат на утримання ДАРУРА та ефективності його роботи. Зважаючи на значні показники перерахувань до Держбюджету, витрати на утримання та середня заробітна плата скорочуються. Щодо Служби управління ризиками, то її організаційна структура зображена на Рис. 2.1.

Рис. 2.1. Організаціна структура Служби управління ризиками (складено автором за [22])

Таким чином, бачимо, що Служба складається із трьох відділів. Відділи розробки та впровадження профілів ризиків займаються зовнішніми ризиками в митній службі в той час, коли, відділ аналізу ризиків службової діяльності працівників митної служби слідкує за дотриманням законодавства з митних питань самими посадовими особами всередині системи.

Відповідно до Положення про Департамент аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту, затвердженого Наказом ДМСУ від 07.04.2009 № 307, на Службу управління ризиками покладається ряд завдань та функцій. Серед завдань слід виділити створення сприятливих умов для прискорення митного оформлення та митного контролю в митних органах України товарів і транспортних засобів з використанням системи аналізу та управління ризиками, що є однією із головних вимог Кіотської конвенції. Також, необхідно звернути увагу на здійснення комплексного аналізу зовнішньоекономічних операцій та товаропотоків з метою виявлення тенденцій, які впливають на справляння митних платежів, та інших чинників, пов'язаних із зовнішньоекономічною діяльністю, систематична інформаційно-аналітична робота з аналізу ризиків на підставі узагальнення інформації, отриманої з різних джерел, визначення порядку та особливостей застосування митними органами України окремих форм митного контролю товарів і транспортних засобів на основі профілювання ризиків, здійснення постійного моніторингу зовнішньоекономічних операцій та інші. До функцій Служби управління ризиками відносяться функції Департаменту з питань аналітичної роботи та питань управління ризиками. [22]

Після того, як Україна прийняла філософію управління ризиками для подальшого розвитку митної структури, вона повинна реалізовувати процес управління ризиками, який включає в себе селективність, профілювання і цілеспрямоване виявлення для оцінки ризиків та вжиття відповідних заходів.

Критерій селективності включає історію діяльності задіяних суб'єктів, походження та маршрут переміщення товару, а також різноманітні заборони та обмеження. Показники ризиків - це чітко визначені критерії селективності, такі як: код товару, країна походження, країна відправки вантажу, наявність ліцензування, вартість, торговий суб'єкт, рівень виконання вимог, тип транспортного засобу, цілі перебування на митній території, фінансові наслідки або фінансовий стан торгового суб'єкта.

Профілювання ризиків - це засіб, за допомогою якого митні органи застосовують управління ризиками на практиці. Воно приходить на зміну випадковій перевірці документів і вантажів на плановий цілеспрямований метод роботи, використовуючи ресурси митних органів з максимальною ефективністю.

Профіль ризику - це документ, який може бути побудований різними способами, але, який повинен бути усестороннім і актуальним відносно пропускної здатності митних органів. Він повинен містити опис сфери ризику, необхідні заходи по протидії, строки вжиття заходів, їх результати і оцінку ефективності проведених. Профіль ризику може зберігатися в папці для паперів або на локальному комп'ютері і повинен бути максимально доступним для співробітників митних органів.

Після розробки профільні характеристики та інша інформація разом із оперативними даними будуть забезпечувати основу для цільового виявлення потенційного переміщення вантажів, транспортних засобів або фізичних осіб з високим ступенем ризику. [24-26]

Відповідно до Наказу Державної митної служби України від 25 січня 2007 року № 48 «Про введення в дослідну та постійну експлуатацію програмно-інформаційного комплексу "Інспектор-2006"» [26] з 2007 року почалась застосовуватись Автоматизована система митного оформлення товарів та інших предметів. Разом із цим програмним продуктом вступили в дію профілі ризику, яких станом на 2007 рік нараховувалось уже 25. На сьогодні 17 із них ще діють. Рис. 2.2. [27]

Рис. 2.2. Кількість профілів ризику станом на 09.02.2010 [27]

Наказом Державної митної служби України від 27 травня 2005 року № 435 «Про затвердження Положення про систему аналізу й селекції факторів ризику при визначенні окремих форм митного контролю» визначається порядок застосування системи аналізу й селекції факторів ризику, які можуть призвести до порушень законодавства України з питань митної справи при здійсненні митних процедур.

Система аналізу й селекції факторів ризику при визначенні окремих форм митного контролю є складовою частиною системи аналізу та керування ризиками (САКР). [28]

Окрім того, є Наказ Державної митної служби України від 14 серпня 2009 року № 756 «Про затвердження Порядку застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації», який визначає особливості дій посадових осіб підрозділів митного оформлення регіональних митниць, митниць, які здійснюють митний контроль та митне оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, та інших посадових осіб регіональних митниць, митниць під час застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР), що імплементована до програмно-інформаційного комплексу "Інспектор-2006".

Оцінка ризику за вантажною митною декларацією і формування переліку митних процедур за допомогою модуля АСАУР здійснюються після внесення електронної копії ВМД до бази даних посадовою особою митного органу.

Якщо після внесення до бази даних спрацювала АСАУР, то інспектор переглядає перелік форм контролю, які необхідно виконати. Він також може самостійно прийняти рішення про необхідність застосування додаткових митних процедур. Для виконання деяких митних процедур можуть залучатися інші посадові особи підрозділів митного оформлення або інших підрозділів, які обов'язково переглядають перелік сформованих процедур, щоб визначити, які саме з них відносяться до їх компетенції.

Виконання митних процедур, визначених за допомогою модуля АСАУР, та митних процедур, визначених додатково посадовою особою митного органу, здійснюється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та митного оформлення товарів. Визначені модулем АСАУР вказівки, що містяться в переліку митних процедур, є обов'язковими до виконання, з урахуванням виду митних процедур та інструктивного повідомлення до митних процедур. Митні процедури виду "обов'язкова" повинні бути здійснені в обов'язковому порядку.

Після проведення митних процедур, визначених модулем АСАУР, та митних процедур, визначених додатково посадовою особою митного органу, слід занести дані про результати проведення таких митних процедур до БД підрозділу митного оформлення митного органу. [29]

Отже, можемо проаналізувати схему проведення митного контролю та митного оформлення із застосуванням АСАУР, Рис. 2.3. [27] Декларант або власник товару подає до митного органу заповнену належним чином ВМД та товаро-супровідні документи. Електронна копія ВМД заноситься до ПІК «Інспектор-2006», куди імплементовано модуль АСАУР в Автоматизованій системі митного оформлення. Якщо дані у ВМД задовольняють критерії профілів ризику, то АСАУР спрацьовує. При цьому формується перелік форм контролю за відповідною ВМД. Посадова особа митного органу, що здійснює митне оформлення виконує обов'язкові форми контролю та вносить дані до системи про додаткові форми контролю. Проводиться перевірка документів та відомостей, також може проводитися митний огляд. Якщо ніяких порушень не виявлено, то митне оформлення завершується, якщо ж виявлено порушення митного законодавства, то по ВМД оформлюють картку відмови. Після цього результати проведення форм митного контролю заносяться до системи.

Також слід звернути увагу на те, що митний орган або спеціалізована митна установа, організація надають пропозиції Департаменту аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту щокварталу до 5-го числа місяця, наступного за звітним, електронною поштою до Департаменту із зазначенням індикаторів ризику й можливих форм контролю. [30]

Рис. 2.3. Схема проведення митниго контролю та митного оформлення із застосуванням АСАУР [27]

Об'єктами аналізу при використанні АСАУР можуть бути:

- товари, що перебувають під митним контролем або випущені для вільного обігу на митній території України;

- транспортні засоби, що використовуються для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України;

- відомості, що містяться у товаротранспортних та інших товаросупровідних документах і документах, що подаються до митного органу для здійснення митного контролю;

- відомості, що містяться у зовнішньоекономічних договорах (або інших документах, що свідчать про зміст операції) юридичних або фізичних осіб;

- документи, що підтверджують правомірність дій власника або вповноваженої ним особи відносно товарів, що перебувають під митним контролем;

- діяльність митних брокерів (представників), власників митних ліцензійних складів, а також перевізників товарів, зокрема митних;

- результати застосування форм митного контролю;

- митні органи України.

Існує перелік групи критеріїв ризику. До них відносяться:

· Група критеріїв ризику "А" - товари групи "ризику" - товари, які переміщуються через митний кордон України та відносно яких виявлені ризики або існують потенційні ризики

· Група критеріїв ризику "Б" - товари групи "прикриття" - товари, що з достатнім ступенем імовірності можуть декларуватись замість товарів групи "ризику"

· Група критеріїв ризику "В" - країна походження товарів

· Група критеріїв ризику "Г" - контроль за митним оформленням

· Група критеріїв ризику "Ґ" - митна вартість товарів

· Група критеріїв ризику "Е" - особливості зовнішньоекономічної угоди

Департамент аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту є відповідальним виконавцем по критеріях груп «А», «Б», «Г» і «Е». детальніше розглянемо ці групи.

Група критеріїв ризику "А"

А1. Товари, які мають значні об'єми переміщення і забезпечують надходження найбільших сум митних платежів.

А2. Товари, щодо яких застосовуються високі адвалерні ставки ввізних мит.

А3. Товари, щодо яких застосовуються комбіновані або специфічні ставки ввізних мит.

А4. Товари, об'єми ввезення яких за даними митної статистики України є значно меншими об'ємів їх вивезення за даними митних статистик країн-контрагентів.

А5. Товари, які підлягають сертифікації, санітарному, ветеринарному, радіаційному та іншим видам контролю або іншим обмеженням на здійснення зовнішньоекономічних операцій з ними.

Група критеріїв ризику "Б"

Б1. Товари, щодо яких застосовуються низькі ставки мита, і товари, щодо яких застосовуються ставки мита менші від ставок мита, що застосовуються до товарів, які класифікуються в тій же товарній позиції та/або за своїми характеристиками і зовнішнім виглядом відносяться до них.

Б2. Товари, які звільняються від сплати податків і зборів відповідно до законодавства України.

Б3. Товари, об'єми ввезення яких за даними митної статистики України значно перевищують об'єми їх вивезення за даними митних статистик країн-контрагентів.

Група критеріїв ризику "Г" - контроль за митним оформленням

Г1. Товари, заявлені в одній ВМД, але доставлені в декількох автотранспортних засобах, вагонах або контейнерах (за винятком наливних, насипних вантажів, товарів, що перевозяться залізничним транспортом у відкритому рухомому складі).

Г2. Дроблення партії товарів - декларування однієї партії товарів у декількох ВМД.

Г3. Товари, щодо яких нормативно-правовими актами встановлено місця їх переміщення через митний кордон України або місця їх митного оформлення.

Г4. Пред'явлення товарів для митного оформлення в митний орган, відмінний від митного органу призначення, зазначеного в документі контролю за доставкою товарів або книжці МДП.

Г5. Різниця між брутто і нетто вагою товарів, що перевозяться, відмінна від загальноприйнятої (для конкретних товарів).

Г6. Відмінне від установлених норм завантаження транспортного засобу.

Г7. Вага одиниці товару не є характерною для даного товару або ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів.

Г8. В одному транспортному засобі та/або в одному пакувальному місці одночасно перевозяться товари, деякі з яких відносяться до товарів групи "ризику", а інші - до товарів групи "прикриття", за переваги товарів груп "прикриття".

Г9. В одному транспортному засобі одночасно перевозяться товари з різними вимогами до умов їх перевезення.

Г10. У представлених декларантом документах містяться неповні та/або суперечливі відомості, які викликають сумніви в їх достовірності.

Г11. Відсутність відмітки прикордонного пункту пропуску у представлених товаротранспортних та інших товаросупровідних документах.

Г12. Декларування товарів, віднесених нормативно-правовими актами Держмитслужби України до товарів груп "ризику" або "прикриття".

Г13. Кількість транспортних засобів, оформлених співробітниками пункту пропуску, митного поста, митниці, які здійснюють митний контроль й митне оформлення, перевищує пропускну спроможність даного поста, митниці.

Г14. Одержувачами або відправниками товарів є особи, які притягувалися до адміністративної відповідальності за ст. ст. 329 - 354 Митного кодексу України і проходили у справах про порушення митних правил, постанови за якими не виконані.

Г15. Відсутність облікової картки учасника зовнішньоекономічної діяльності в одержувача / відправника товару.

Г16. Оформлення вантажу "спеціальна технічна та конструкторська документація" у митному режимі експорту.

Група критеріїв ризику "Е" - особливості зовнішньоекономічної угоди

Е1. Товари переміщуються через митний кордон України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), відмінними від договорів купівлі-продажу.

Е2. Товари переміщуються за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), в яких не наведено суттєвих умов угоди (наприклад, не визначено предмет договору, відсутні перелік товарів і його кількість, ціна за одиницю товару тощо).

Е3. Сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) є взаємозалежними.

Е4. Одна зі сторін зовнішньоекономічного договору зареєстрована в офшорній зоні.

Е5. Одна зі сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) має особливий статус, наприклад є дилером, дистриб'ютором тощо.

Е6. Учасники зовнішньоекономічного договору (контракту) мають ознаки "фірм-одноденок".

Е7. Учасниками зовнішньоекономічного договору (контракту) є особи (організації), стосовно яких є інформація про протиправну діяльність цих осіб (організацій), їх засновників, фактичних власників тощо, отримана від правоохоронних, податкових або інших компетентних органів України та іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Е8. Невідповідність країни-контрагента та валюти розрахунку передбаченим зовнішньоекономічним договором або оплата за товар за зовнішньоторговою угодою здійснюється у валюті України, цінними паперами або шляхом клірингових розрахунків.

Е9. Зовнішньоекономічним договором (контрактом) передбачено здійснення платежів через банки, які розташовані в офшорних зонах або мають ненадійну репутацію.

Е10. Зовнішньоекономічні договори (контракти), якими не передбачено розрахунки або передбачено взаємообмін товарами, договори фінансового лізингу (оренди), поставки товарів як внесок до статутного фонду тощо. [28]

Зважаючи на усе вищезазначене, можемо сказати, що до компетенції Департаменту віднесено найбільшу частку ризиків, якими вона займається.

2.2 Аналіз показникі роботи АСАУР

На сьогодні результативність роботи модуля АСАУР можна визначати за різноманітними критеріями. Один із найбільш достовірних та репрезентативних - це селективність. У нашому розумінні, селективність - це спрацювання системи відповідно до закладених у неї параметрів та критеріїв профілів ризиків на фоні загальної кількості декларацій. Іншими словами, це та частка товарів, по яких спрацювала АСАУР. Як уже зазначалось вище, деякі профілі можуть стосуватись окремих митних режимів, а деякі, можуть застосовуватись для кількох режимів одночасно. Тому доцільно буде розглянути селективність профілів ризику по таких режимах, як імпорт та експорт, Додаток Е., Рис. 2.4.

Рис. 2.4. Загальна селективність по митних режимах (складено автором за [31-33])

Як ми бачимо з Додатку Е, селективність по митному режиму Експорт майже у 5 разів менша, ніж по Імпорту. Це пов'язано із тим, що лише 8 профілів ризику із 69 діючих на сьогодні, стосуються експорту. Слід також зауважити, що селективність зростає пропорційно збільшенню кількості декларацій, що оформлюються за певний період.

Одним із цікавих розрізів дослідження селективності, також є дослідження кількості спрацювання АСАУР по митних органах (Див. Додатки Ж-К). [31-33] Проте, слід правильно трактувати велику частку селективності, що присутня на тій, чи іншій митниці. Те що на митниці селективність, наприклад, більше 20 % говорить про те, що на ній просто оформлюються, характерні для профілів ризику, товари.

Також слід звернути увагу на кількість відмовлених декларацій та детально дослідити причини відмови (Див. Додаток Л). У всіх випадках відмови невідкладно оформлюється Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Картка формується в електронному вигляді з використанням програмно-інформаційного комплексу "Відмова в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України" ЄАІС ДМСУ посадовою особою митного органу, яка з огляду на обставини прийняла рішення про відмову. [34]

Отже, спробуємо детальніше зупинитися на причинах відмови, що трапляються найчастіше.

Ми бачимо, що динаміка спрацювань повторює динаміку оформлень і серед найпоширеніших причин відмови - це, звичайно, заниження митної вартості при імпорті, на яку припадає 87 %. Інші причини - це неправильна класифікація, невідповідність опису товару заявленим, неправильні дані про країну походження. Зобразимо дані на графіку, Рис. 2.5. при цьому візьмемо узагальнені дані за увесь досліджуваний період з липня 2007 по кінець 2009 року.

Рис. 2.5. Кількість ВМД, яким було відмовлено у митному оформленні через проведення форм контролю сформованих АСАУР (складено автором за [31-33])

Ми бачимо, 87 відсотків, що припадає на заниження митної вартості при імпорті товарів. При цьому, також значну частку займає відмова через неправильну класифікацію, що не могла призвести до зменшення платежів (5 %) та неправильна класифікація, що могла призвести до зменшення платежів (4 %). Усі інші, 14 причин відмови мають частку 4 %. Це ні в якому разі не говорить про те, що контроль тут зайвий, навпаки, їм треба приділяти більше уваги та удосконалювати методологію роботи з ними.

Відповідно до особливостей роботи АСАУР є алгоритм роботи із ВМД якщо по ній зреагувала система (Див. Додаток М). Після того, як в систему вводиться електронна копія ВМД вона перевіряється. Якщо усе нормально, то вона має зелений квадратик з нулем всередині у першій колонці «Р». Якщо ж по даній декларації спрацював профіль ризику, то у неї може з'явитись синій, жовтий або червоний квадратик. Це говорить про наявність ризику і необхідність виконання необхідних форм митного контролю. В разі, коли профіль ризику спрацював, інспектор має ознайомитись із запропонованими йому формами контролю. Якщо необхідне залучення до митного огляду інших посадових осіб, то вони обов'язково мають ознайомитись із даним переліком. Після виконання усіх необхідних форм контролю, інспектор вносить у відповідні форми результати, а також зазначає уся підтверджуючі документи. Якщо усі процедури виконано і порушень не виявлено, то митне оформлення цієї ВДМ закінчується, якщо ні, то оформлюється картка відмови.

Отже, бачимо, сьогодні АСАУР не зважаючи на свій молодий вік уже дає позитивні результати, і з часом, удосконаливши її, митна служба зможе перейти на принципово новий рівень співпраці із суб'єктами ЗЕД.

Окрім того, слід звернути увагу на те які зміни відбулись у митній галузі з початком використання системи аналізу та управління ризиками. Для того, щоб оцінити вклад АСАУР в роботу митних органів звернему увагу на декілька показників.

Перш за все необхідно виявити тенденції об'єму товарообігу за останні роки, Рис.2.6.

Рис. 2.6. Товарообіг України за період з 2004 по 2009 рік (складено автором за [35-39])

Як видно із діаграми, товарний обіг, не зважаючи на позитивні тенденції, значно скоротився через світору фінансову кризу. Також, слід звернути увагу на те, що питома вага імпорту у загальному товарообігу починаючи з 2005 року поступово зростає і зараз вона сягає більше 55 % і навіть світова криза не змінила суттєво стан справ. Це говорить про те, що з кожним роком ми все більше стаємо імпортозалежною державою. Ситуація із введенням в березні 2009 року 13 % надбавки до імпортного мита змогла на короткий термін зробити торгівельне сальдо України позитивним, але тривалого ефекту це не отримало.

Зменшення торгівельного обороту України, окрім усього іншого, можна пояснити значним скороченням кількості суб'єктів, що здійснювали зовнішньоекономічну діяльність протягом 2009 року, Рис. 2.7. Частина з них просто призупинила свою зовнішньоекономічну діяльність, а частина збанкрутували та закрились. Причиною цього стала важка економічна ситуація, припинення кредитування банками, неможливість розрахуватись по зобов'язаннях.

Рис. 1. 7.Кількість суб'єктів, що здійснювали ЗЕД за період з 2004 по 2009 рік (складено автором за [35-39])

Також звернемо увагу на грошові надходження до бюджету від мита, акцизу та ПДВ, Рис. 2.8. Для забезпечення повноти стягнення платежів до бюджету проводилася організаційна робота по збільшенню бази оподаткування шляхом посилення контролю за визначенням митної вартості, використанням податкових пільг, митним оформленням на підставі рішень судів. З метою удосконалення адміністрування нарахування та сплати митних платежів здійснювався системний аналіз та поглиблене вивчення тенденцій у зовнішньоекономічній діяльності, пов'язаних зі справлянням податків та зборів, та вживалися організаційні заходи, направлені на збільшення надходжень митних платежів до бюджету. Проте, не зважаючи на всі вжиті заходи, звичайно, показники перерахування до Держбюджету були значно нижчі до кризових.

Рис. 2.8. Оподаткування товарів, що перетинали митний кордон України за період з 2004 по 2009 рік (складено автором за [35-39])

Також до Держбюджету були перерахованні кошти отримані від коригування митної вартості, перевірки країни походження та правильності визначення коду товару, Таблиця 2.1.

Таблиця 2.1. Контроль за переміщенням товарів через митний кордон України за період з 2004 по 2009 роки(складено автором за [35-39]) млн. грн.

Назва показника	2004	2005	2006	2007	2008	2009
Надходження від коригування митної вартості товарів, млн. грн.	434,0	954,0	1161,00	1 318,6	3 349,4	2 538,3
Надходження від контролю кодування товарів, млн. грн.	60,5	87,6	106,3	106,0	153,4	89,8
Надходження від перевірки країни походження товарів, млн. грн.	31,4	29,6	17,5	11,6	42,7	16,5
Всього	525,9	1 071,2	1 284,8	1 436,2	3 545,5	2 644,6

Як ми бачимо, незважаючи на світову фінансову кризу, хоча і відбулось падіння показників у 2009 році, вони більші, ніж біли у 2007. Для цього було прийнято ряд заходів. З метою удосконалення адміністрування нарахування та сплати митних платежів постійно здійснювався системний аналіз та поглиблене вивчення тенденцій у зовнішньоекономічній діяльності, пов'язаних зі справлянням податків та зборів. Було створено чітку систему моніторингу всіх видів розрахунків за податками і зборами (щоденні звіти про розрахунки з Державним бюджетом, сплату податків за видами розрахунків, митне оформлення за рішеннями судів, стягнення коштів виконавчою службою, умовні нарахування тощо).

З метою вдосконалення аналітичної роботи митних органів із забезпечення надходження митних платежів до бюджету з липня 2009 року введено в постійну експлуатацію програмно-інформаційний комплекс "Зіставляння результатів роботи митниці", який дозволяє здійснювати оперативний контроль за показниками, що впливають на надходження митних платежів.

З метою забезпечення виконання бюджетного завдання Держмитслужбою вжито низку організаційних заходів, спрямованих на забезпечення повноти надходжень платежів до бюджету, Таблиця 2.2.

Постійно проводилася робота з удосконалення адміністрування нарахування та сплати митних платежів, а також нормативного забезпечення уніфікації процедур справляння платежів. Вживалися заходи щодо посилення контролю за повнотою бази митного оподаткування, з недопущення заниження митної вартості товарів, невірного визначення класифікації товарів та країн їх походження.

Таблиця 2.2. Стан із справляння митних платежів у розрізі податків та зборів (складено автором за [35-39]) млн. грн.

Вид платежу	2004	2005	2006	2007	2008	2009
ПДВ	11 993,2	23 001,4	31 900,5	41 699,8	80 978,7	67 895,1
Акциз	544,4	502,0	916,2	1 332,1	2 209,7	2 849,6
Мито	4 687,4	6 518,2	7 245,0	9 880,5	12 124,6	6 530,0
Митні збори	776,5	883,6	1 004,5	1 069,2	499,7	0,0
Єдиний збір	63,4	68,7	81,5	103,1	137,4	110,3
Плата за митне оформлення	0,0	0,0	0,0	0,0	60,4	37,1
Інші	28,2	27,2	26,1	34,8	36,7	11,2
Разом	18 093,1	31 001,1	41 173,8	54 119,5	96 047,2	77 433,3

Невиконання в повному обсязі планового показника розпису доходів загального фонду бюджету, встановленого на 2009 рік, відбулося у зв'язку із зменшенням обсягів імпорту товарів (за виключенням природного газу) в умовах світової фінансово-економічної кризи.

Вважається, що із зменшенням зовнішньоторгівельного обороту має зростати кількість товарів, що ввозяться незаконним шляхом. Тож доцільно проаналізувати динаміку виявлення порушень митних правил (ПМП) працівниками митних органів, Рис. 2.9.



Рис. 2.9. Динаміка виявлення порушень митних правил (ПМП) працівниками митних органів за період з 2001 по 2009 роки (складено автором за [35-39])

Слід звернути увагу, що різке збільшення виявлення ПМП вдбулось не лише із збільшенням обсягів товарообігу, а й за рахунок початку функціонування АСАУР ДМСУ. Саме у 2008 році до модулю були включені більшість профілів ризику, які допомогли посадовим особам більш ефективно працювати.

Також, можна проаналізувати основні показники по боротьбі з контрабандою та порушеннях митних правил, див. Додаток Н.

Протягом 2009 року порушено 312 кримінальних справ про контрабанду на загальну суму 365 млн. грн., що на 16 справ та на 5 150, 2 млн. грн. менше, ніж у 2008 році.

За фактами порушень митного законодавства складено 22 416 протоколів про порушення митних правил на загальну суму 13 853,2 млн. гривень. У порівнянні з попереднім роком кількість справ про порушення митних правил зменшилась на 2 588, загальна вартість предметів правопорушень збільшилась - на 7 760,4 млн. гривень.

Протягом 2009 року вилучено предметів правопорушень на суму 917 млн. грн., у тому числі:

- продовольчих та промислових товарів - на 409,4 млн. грн.;

- національної та іноземної валюти - на 83 млн. грн.;

- транспортних засобів - на 343,8 млн. гривень.

У 2009 році у 1091 випадку вилучалися наркотичні речовини, у 725 - зброя та боєприпаси, у 200 - історичні та культурні цінності. [35-39]

Одним з пріоритетних напрямів діяльності є налагодження ефективної взаємодії митних органів України з відповідними службами суміжних держав, а також країн - найбільших торгівельних партнерів України з питань обміну інформацією про взаємну торгівлю з метою виявлення тіньових схем у зовнішньоекономічній діяльності, організованих угруповань, що мають корумповані зв'язки з владними структурами і ведуть заздалегідь сплановану злочинну діяльність у фінансовій, банківській, зовнішньоекономічній сфері, займаються легалізацією (відмиванням) кримінальних коштів.

Проте, слід також відмітити, що виявлена контрабанда та порушення митних правил поки що носить випадковий характер, проте із введення в дію та удосконаленням системи аналізу та управління ризиків, таке складне поняття як недотримання вимог митного законодавства можна буде досліджувати більш ґрунтовно та систематично його аналізувати.

2.3 Вирішення прикладних задач та розробка алгоритму розрахунку для профілю ризику

Відповідно до Наказу Державної митної служби України від 14.08.2009 року № 753 «Про затвердження Порядку розроблення профілів ризику», митні органи реалізують систему аналізу та управління ризиками за допомогою профілів ризику, які є елементами САУР і можуть використовуватися в документальному та електронному вигляді. Профілі ризику застосовуються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і мають на меті попередити інспектора про можливу наявність ризику порушення митного законодавства під час здійснення конкретної зовнішньоекономічної операції та дати інспекторові вказівку щодо застосування певних форм контролю. Кінцева його мета - це забезпечення митної безпеки шляхом прийняття управлінських рішень.

Відповідно до глави 8 Концепції створення, упровадження і розвитку системи аналізу та керування ризиками та глави 5 Положення про систему аналізу й селекції факторів ризику при визначенні окремих форм митного контролю, затверджених наказом Держмитслужби від 27.05.2005 N 435, ДАРУРА здійснює розроблення й моніторинг профілів ризику, в тому числі за результатами опрацювання пропозицій щодо розроблення профілів ризику, які митні органи, спеціалізовані митні установи і організації подають ДАРУРА в порядку, визначеному окремим наказом Держмитслужби.

Розробка профілю ризику передбачає виконання таких дій:

1) визначення індикаторів ризику;

2) оцінка селективності профілю ризику, перегляд профілю ризику при великих значеннях його селективності. Значення показника, яке відповідає великому чи малому значенню селективності електронного профілю ризику, визначається Експертною комісією із застосування системи аналізу та управління ризиками, яка діє згідно з Положенням, що затверджується окремим наказом Держмитслужби. Для профілів, які характеризуються великим значенням селективності, може визначатись окремий порядок застосування залежно від особливостей конкретного профілю ризику;

3) оцінка значимості цього профілю ризику для наповнення Держбюджету, митної безпеки України чи для безпеки населення; оцінка можливої митної шкоди в разі виникнення ризиків, описаних у профілі ризику;

4) визначення впливу негативної історії профілю ризику на ступінь ризику (здійснюється для електронних профілів). При цьому для кожної причини, наведеної в Класифікаторі причин незавершення митного оформлення, які враховуються при формуванні негативної історії профілю ризику, Експертною комісією визначається коефіцієнт значимості цієї причини для конкретного профілю ризику;

5) визначення порядку обчислення ступеня ризику за профілю ризику та визначення залежно від ступеня ризику адекватних цьому ризику форм контролю. [8, 40]

Як ми бачимо, усі етапи розробки профілів ризику, окрім першого, проводяться експертною комісією. Але до цього, має бути визначена проблема та розроблено відповідний алгоритм для вирішення поставленої задачі.

Для прикладу, візьмемо таке поняття як «сезонність». Сезонність - це поняття, що характеризує зміну явищ у динаміці, які повторюються і можуть бути викликані різними причинами, у тому числі змінами пори року, явищами природи, врожайністю, а також звичаями, традиціями, святами і т. ін. [41]

Як і усі галузі господарства, так і митна служба залежать від сезонних коливань ввезення або вивезення сезонних груп товарів. Тому дане питання є досит актуальним при врахуванні обсягів зовнішньоторгівельного обороту у кожен окремий період часу. Від останнього, у свою чергу, залежать і надходження до Держбюджету України. Також дослідження сезонності актуальне у розрізі ввезення товарів «групи прикриття». Так, наприклад, коли відбулося різке збільшення ввезення якогось товару, нехарактерне для нього в даний період часу, з великою імовірністю існує загроза неправдивого декларування товарів з боку суб'єктів ЗЕД.

Таким чином маємо задачу - розробити алгоритм для виявлення коливань, нехарактерних для визначеного періоду ввезення товарів на митну територію України.

Але перше, що ми маємо з'ясувати, це те, що мит покладемо в основу наших розрахунків. Можливі різноманітні варіванти. Орієнтуватись можна на сукупну митну вартість товарів, кількість оформлень та ін.. Проте, на нашу думку, більш адекватним показником - є обсяги фізичного ввезення у кілограмах. Це пояснюється тим, що у кожній декларації зазначається вага товарів, а також тільки цей показник може нам давати більш-менш реальну картину. Митна вартість може коливатись залежно від собіватності виготовлення, ринкової кон'юнктури та інших факторів, кількість оформлень також не дає повного уявлення, бо залежно від наявних ресурсів у компанії вона може оформлятись рідко але великими партіями, або, навпаки, часто, але маленькими. Отже, із одиницею виміру визначились - це кілограми.

Для того, щоб визначити характер сезонних коливань для будь-якого товару, використовується індекс сезонності. Методологія його використання виглядає наступним чином:

1. Беремо дані по фізичних обсягах ввезення (кг) товару за кодом УКТ ЗЕД помісячно за попередні роки. Отримуємо матрицю з елементами x_ij, :

X =

де, n - кількість років, за які ми маємо інформацію по даному товару.

2. Знаходимо суму елементів кожного рядка:

3. Знаходимо середнє значення за n років:

4. Знаходимо середнє значення x_ij:

5. Знаходимо індекс сезонності:

Даний індекс показує розподіл обсягів фізичного ввезення товарів за кожен місяць протягом року. Якщо із року в рік тенденція повторюється із незначними відхиленнями, то можна говорити про сезонний характер імпорту даного товару.

Метою використання індексу сезонності є визначення нехарактерних різких сачків по ввезенню товарів на митну територію України для виявлення фактів порушення суб'єктами ЗЕД митного законодавства.

Використовуючи його, ми можемо спрогнозувати об'єми ввезення товару у будь-якому місяці року.

Після того, як на основі наявних даних, ми обчислили прогноз на кожен місяць наступного року, ми можемо порівнювати фактичні дані, що надходять кожного місяця із прогнозними значеннями:



При цьому, питання про збільшення обсягів ввезення виникає тоді, коли абсолютне відхилення , тобто фізичний обсяг ввезення більший прогнозованого на даний місяць. Можна також брати до розрахунків збільшене (наприклад, на 10 %) для того, щоб нехтувати незначними відхиленнями.

Проте, може виникати ситуація, коли відбувся різкий стрибок фізичного обсягу ввезення і надалі тенденція підтверджується. Тобто даного товару почали завозити більше у порівнянні з минулими роками. Для того, щоб врахувати таку можливість, можна використати метод ланцюгових підстанов. Суть цього методу полягає у тому, що як тільки ми отримали фактичні дані за який-небудь місяць, ми його включаємо до розрахунків.

Для прикладу проаналізуємо товарну групу 06 за УКТ ЗЕД. Це «Живі рослини та продукти квітництва». Ми вважаємо, що ця група підлягає сезонним коливанням. До цієї групи входять:

· 0601 - Цибулини, бульби, кореневі бульби, бульбоцибулини, кореневища, включаючи розгалужені кореневища, у станi вегетативного спокою, у станi вегетацiї або цвiтiння; саджанцi, рослини та корені цикорію;

· 0602 - Iншi живi рослини (включаючи їх корiння), живцi та пiдщепи; мiцелiй грибів;

· 0603 - Зрізані квiтки та пуп'янки, придатні для складання букетiв або для декоративних цілей, свiжi, засушенi, вибiленi, пофарбовані, просоченi або обробленi iншим способом;

· 0604 - Листя, гiлки та iншi частини рослин, без квiток або пуп'янків, трави, мохи та лишайники, придатні для складання букетiв або для декоративних цілей, свiжi, засушенi, вибiленi, пофарбованi, просоченi або обробленi iншим способом.

Побудуємо таблицю вихідних даних для подальшого проведення розрахунків, Таблиця 2.3. з фактичними даними за 2008 рік. Дякуючи умовному форматуванню одразу можемо визначити які із позицій більше попадають під вплив сезонного фактору.

Таблиця 2.3.

Обсяги фізичного ввезення товарів Групи 06 УКТ ЗЕД за 2008 рік, кг.

Більші сезонні коливання притаманні позиції 0602 - іншi живi рослини (включаючи їх корiння), живцi та пiдщепи; мiцелiй грибів. Побудуємо графік сезонного тренду по фактичним даним за 2008 рік, Рис. 2.10.

Рис. 2.10. Динаміка сезонності везення товарів підгрупи 0602 протягом 2008 року

Як ми бачимо з діаграми, то піки ввезення припадають на травень, червень, серпень та жовтень.

Відповідно до наведеного вище алгоритму розрахуємо індекс сезонності, прогнозні дані на 2009 рік та порівняємо із фактичними значеннями даний період, Таблиця 2.4.

Таблиця 2.4.

Розрахункова таблиця для визначення відхилення фактичного везення по індексу сезонності за 2009 рік, кг

Відповідно до розрахованих даних, бачимо, що у лютому та квітні були нехарактерні для такого періоду об'єми ввезення. Це можна пояснити тим, що індекс сезонності тим точніше відображає сезонний тренд, чим більше даних включено до його розрахунку. Так, спираючись у своїх розрахунках на дані лише за 2008 рік, ми ризикуємо отримати не дуже точний прогноз. Тим більше, якщо врахувати вплив світової фінансової кризи на об'єми ввезення, то таке незначне відхилення може мати місце. Слід враховувати таку особливість при використанні цієї методології.

Також, ще однією особливістю такого методу обчислення є те, що він не може бути застосовний у звичному для профілів ризику розумінні безпосередньо під час оформлення. Такі дані можна аналізувати лише постфактум. Тобто після завершення звітного місяця.

Для того, щоб розрахувати прогноз на 2010 рік маємо знайти середнє значення за кожний місяць виходячи із даних за 2008-2009 роки, Таблиця 2.5.

Таблиця 2.5.

Розрахункова таблиця для визначення прогнозу на 2010 з використанням індексу сезонності, кг

Виходячи із розрахованих даних, можемо підтвердити викладену вище позицію. Завдяки індексу сезонності ряд згладився і максимальні значення залишились лише у травні, оскільки тенденція підтвердилась. Дещо коригувались дані за квітень та серпень. Таким чином, чим більше років ми включимо у розрахунок, тим точнішим буде прогноз.

Тепер у нас, наприклад, з'явились дані за січень 2010 року. Запускаємо алгоритм спочатку, проте враховуємо уже фактичні обсяги ввезення за січень. Припустимо, ця сума складає 500 кг, тоді,

… … …

Таким чином, послідовно враховуючи дані, що надходять кожного місяця, ми можемо визначати тенденції, притаманні товару, а також звертати увагу на зміни, які відбуваються у поточному році.

Отже, даний підхід можна використовувати при визначенні сезонних коливань ввезення тих чи інших товарів. При чому необхідно враховувати особливості використання даного методу та до розрахунку брати максимальну кількість значень за минулі періоди.

РОЗДІЛ 3

КОНЦЕПЦІЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В МИТНІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ

3.1. Світовий досвід управління ризиками та можливість його імплементації в Україні

На сьогодні, управління ризиками в митній сфері є ключовим не тільки для України, а й для інших держав у світі. При чому, не зважаючи на досить невеликий проміжок часу, протягом якого впроваджується даний напрямок роботи, деякі країни досягли значних успіхів у розробці та впровадженні системи управління ризиками. Тому, доцільно буде розглянути особливості таких систем у різних регіонах та оцінити на скільки той чи інший підхід прийнятний для України.

Для початку, розглянемо досвід управління ризиками в ЄС, оскільки Україна і сьогодні зберігає проєвропейську орієнтацію і декларує наміри вступу до цієї формації.

Розвиток системи управління ризиками на загальносуспільному рівні - це необхідна передумова вирішення нагальних питань, що постають перед митними адміністраціями в країнах ЄС. В результаті досягається баланс між проблемою безпеки і відповідного застосування процедур митного контролю. Паралельно із прийняттям законодавчих актів, виникає потреба паралельного запровадження управління ризиками на практиці. Стандарти по управлінню ризиками були розроблені проектною групою в рамках Програми розвитку митниць на 2002 рік. Вони є достатньо гнучкими, оскільки мають враховувати особливості усіх країн-членів ЄС. В даному документі викладені загальні теоретичні засади методів впровадження ризик-менеджемнту. Подальша робота направлена на практичну ефективну імплементацію запропонованої моделі. Дана модель визначає чотири ключові кроки у застосуванні системи ризик менеджменту митними адміністраціями ЄС, а саме:

· Стандартизація

· Аналіз ризиків

· Протидія

· Моніторинг

Кожен з етапів управління ризиками, Рис. 3.1., є невід'ємною частиною процесу та має важливе значення для успішного впровадження та ефективного використання інструментарію управління ризиками.