Форми митного контролю

Особистий огляд проводиться в три етапи. Перший етап -- підготовчий, він починається з моменту оголошення фізичній особі рішення начальника митного органу чи особи, що його заміщає, про проведення особистого огляду. Особі роз'яснюються його права й обов'язки в присутності понятих, а також пропонується добровільно видати товари, приховані від митного контролю.

Другий етап -- основний, коли посадова особа митного органу повідомляє фізичній особі про початок безпосереднього особистого огляду, відбувається огляд речей, одягу і тіла фізичної особи, при необхідності їхнє дослідження.

Спеціаліст, окрім медичного працівника, й перекладач не повинні бути присутніми у приміщенні, в якому проводиться особистий огляд, під час обстеження тіла особи, яка оглядається, а також у той час, коли особа знаходиться в натільній білизні або без одягу. Проведення фото-, кінозйомки і відеозапису в цей час у зазначеному приміщенні не допускаються.

Третій, завершальний етап особистого огляду, характеризується проведенням документального оформлення особистого огляду: складається протокол особистого огляду. Протокол підписують: посадова особа, що проводила особистий огляд, поняті, інші особи, що залучалися до проведення особистого огляду, фізична особа, щодо якої проводився особистий огляд.

У разі відмови оглянутої особи підписати протокол в ньому робиться відповідний запис про це, який засвідчується підписом понятих, що брали участь у проведенні особистого огляду, інспектора митниці і завіряється особистою номерною печаткою.

Навіть якщо особа, щодо якої проведено особистий огляд, відмовилася від підпису протоколу, третій примірник його передається такій особі, про що робиться відповідний запис у протоколі.

За результатами особистого огляду може бути порушена кримінальна справа чи справа про порушення митних правил. В такому випадку оригінал протоколу особистого огляду долучають до матеріалів справи (кримінальної або адміністративної), а копія залишається в митному органі. Протоколи особистого огляду реєструються у спеціальному журналі.

Повторний митний огляд. Митний контроль здійснюється не тільки в процесі митного оформлення, а й після пропуску товарів і транспортних засобів. Відповідно до вимог МК митний контроль може проводитися незалежно від факту пропуску товарів і транспортних засобів у будь-який час, якщо маються достатні підстави вважати, що є наявність порушення законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на митні органи.

Митні органи вправі перевіряти наявність товарів і транспортних засобів, проводити їхній повторний огляд, перевіряти ще раз відомості, зазначені в митній декларації, перевіряти комерційні документи й іншу інформацію, що стосується зовнішньоекономічної та наступної комерційної діяльності з даними товарами і транспортними засобами.

На практиці проводиться як плановий, так і позаплановий митний контроль. У плановому порядку, наприклад, здійснюється валютний контроль за надходженням валютної виручки.

При позаплановому контролі митні органи вправі перевіряти наявність товарів і транспортних засобів, проводити їхній

повторний митний огляд, перевіряти ще раз відомості, зазначені в митній декларації, перевіряти документи, що мають відношення до даних товарів. Так, повторний митний огляд може проводитися в будь-який час з метою виявлення фактів недостовірного декларування товарів, що вже пройшли митне оформлення, ухилення від сплати митних платежів чи здійснення інших митних правопорушень.

Підставою для ухвалення рішення про проведення повторного митного огляду після випуску товарів і транспортних засобів можуть бути будь-які відомості про наявність порушення законодавства України чи міжнародного договору України, контроль за виконанням яких покладений на органи Державної митної служби [15.ст23]

Облік товарів і транспортних засобів. Формою митного контролю є також облік товарів і транспортних засобів у випадках:

зберігання підприємствами товарів та інших предметів, увезених на митну територію України, під митним контролем;

зберігання на митних ліцензійних складах;

надходження товарів і продажу їх безмитними магазинами, ліквідації безмитних магазинів;

використання конфіскованого митними органами України майна, валюти та цінностей, безхазяйного майна, товарів та інших предметів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання тощо.

Так, передання товарів на склад товарів та транспортних засобів для зберігання під митним контролем здійснюється у присутності посадової особи митного органу, уповноважених осіб підприємства та у відповідних випадках -- власника складу. Факт такого передання обов'язково фіксується в акті.

Акт заповнюється у трьох примірниках: перший примірник залишається у справах митного органу; другий призначається для власника складу (у відповідних випадках); третій примірник призначається для підприємства (посередника).

Заява на ім'я начальника митного органу, акт та всі документи, що подаються в даному випадку (зовнішньоекономічний контракт, картка обліку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, товаросупровідні документи, договори та ін. ) перебувають на контролі в митному органі.

Власник митного ліцензійного складу також зобов'язаний вести облік (у тому числі, на окрему вимогу митного органу, автоматизований) і подавати митним органам звіт щодо товарів, які зберігаються на складі. Згідно з Положенням про порядок відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів, затвердженим наказом Держмитслужби України від 31 грудня 1996 р. № 592, при надходженні товарів на митний ліцензійний склад такі товари повинні бути задекларовані, а також зареєстровані власником складу в складських документах за формою, встановленою митницею.

В них, зокрема, зазначаються: дата, № ВМД, найменування вантажу, вага, кількість місць, номери транспортного засобу та товаросупровідного документа (накладної, СМR) та інші відомості. Для розміщення товарів у митному режимі митного складу власник митного ліцензійного складу незалежно від вартості декларованих товарів подає митному органу ВМД, заповнену в установленому законом порядку.

Спеціальний порядок обліку та звітності з метою впорядкування діяльності безмитних магазинів встановлено й для товарів, що надходять та реалізуються через магазини безмитної торгівлі ( постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003р. №1089 «Про затвердження Порядку відкриття і ліквідації магазинів безмитної торгівлі та правил Продажу товарів магазинами безмитної торгівлі» та наказ Держмитслужби України від 31 липня 2003р. №512 «Про затвердження форми звіту про рух товарів умагазині безмитної торгівлі»)Товари після надходження до безмитного магазину повинні бути задекларовані та зареєстровані власником безмитного магазину в електронній базі даних або у книзі обліку за встановленою формою. Книга обліку ведеться власником (керівником) безмитного магазину або уповноваженою ним особою, її сторінки нумеруються, прошиваються, вона підписується начальником митниці або його заступником та скріплюється печаткою митниці. Посадова особа митного органу підтверджує факт здійснення митного оформлення товарів, що надійшли до безмитного магазину, шляхом обведення заповнення граф у книзі обліку, ведення її без виправлень.

При застосуванні електронної бази даних після кожного надходження товарів до безмитного магазину та їх реєстрації реєстри роздруковуються у двох примірниках. На друкованих примірниках посадова особа митниці, яка здійснила митне оформлення, проставляє відбиток особистої номерної печатки, а власник (керівник) безмитного магазину - відбиток печатки магазину безмитної торгівлі. Один примірник друкованих реєстрів передається митниці, другий залишається у власника безмитного магазину.

Записи про реалізовані товари та отримані кошти повинні робитися щоденно у спеціальних книгах або в реєстрах у друкованому вигляді. Форма спеціальної книги або реєстрів установлюється власником (керівником) безмитного магазину за погодженням з митницею.

Реєстри в разі їх застосування друкуються щодня у двох примірниках, з яких один примірник залишається в безмитному магазині, а другий передається митниці. При цьому він має бути підписаний власником (керівником) безмитного магазину або уповноваженою ним особою.

Власник (керівник) безмитного магазину зобов'язаний на початку кожного місяця подавати митниці звіт про товари, що надійшли та реалізовані у безмитному магазині, за встановленою формою. Книга обліку та спеціальні книги після і'х закінчення передаються власником (керівником) безмитного магазину або уповноваженою ним особою митниці. Передача здійснюється за актом про прийняття-передання, що оформляється за встановленою формою.

Облік, вжиття заходів щодо охорони й оцінки конфіскованого митними органами України майна, валюти та цінностей, безхазяйного майна, товарів та інших предметів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, покладено на митні органи.

Оцінка зазначеного майна для реалізації здійснюється комісією у складі представників митного органу, державної податкової інспекції та організації, якій передається майно, у 10-денний строк з дня винесення судом постанови про конфіскацію майна.

Попередня оцінка майна, взятого на облік митним органом України, провадиться за цінами, які діють на день вилучення. Остаточна оцінка визначається на день розпорядження майном в зазначеному порядку.

Реалізація майна, взятого на облік, безпосередньо працівникам митних органів забороняється.

Усне опитування посадових і фізичних осіб. Однією з форм митного контролю є усне опитування фізичних і посадових осіб. Так, МК встановлено, що товари і транспортні засоби підлягають декларуванню. Допускається письмова, усна форма декларування, а також декларування шляхом вчинення дій (ч. 1 ст. 81 МК). Усне декларування, як правило, можливе при митному оформленні ручної поклажі і багажу пасажирів. Якщо в ручній поклажі і багажі пасажирів є товари, щодо ввезення (вивезення) яких встановлені обмеження, то в цьому випадку необхідною є письмова форма декларування.

Перевірка системи обліку і звітності. Як форма митного контролю застосовується також перевірка системи обліку і звітності.

Товари і транспортні засоби, переміщувані через митний кордон, що знаходяться на складі тимчасового зберігання, а також заявлені в режимі митного складу і які перебувають там, І підлягають суворому обліку й звітності з боку митних органів.

На підставі МК власники складів зобов'язані вести облік і | представляти митному органу звітність про товари, що зберігаються, і транспортні засоби.

На підставі записів, зроблених у спеціальних журналах, митні органи здійснюють облік і звітність.

Так, власник митного складу повинен на початку кожного місяця подавати до митного органу звіт про товари, які зберігаються на складі, в якому зазначаються:

-- номер і дата заповнення вантажної митної декларації при надходженні товару на склад;

найменування товару та код товару згідно з класифікатором товарів ЗЕД;

кількість товару при надходженні;

кількість товару, випущеного зі складу;

номер і дата вантажної митної декларації при випуску товару зі складу або номер провізної відомості;

-- кількість товару на дату звіту. Конкретна форма звіту встановлюється митницею і повинна забезпечувати якість контролю та обліку товарів, що зберігаються на конкретному митному ліцензійному складі. За наявності достатніх підстав митний орган може зобов'язати власника митного ліцензійного складу дати позачерговий звіт. Митний орган має право проводити у будь-який час інвентаризацію товарів, які зберігаються на складі.

Порядок оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів затверджений наказом Держмитслужби України від ЗО березня 2006 р. № 254.

Огляд територій і приміщень, складів тимчасового зберігання, митних складів. Наступною формою митного контролю є огляд територій і приміщень складів, вільних митних зон, транспортних засобів і інших місць, де знаходяться чи можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю. Підставою для проведення даної форми митного контролю є Митний кодекс, а також накази Державної митної служби України.

Під митним оглядом розуміється дія митного органу, що полягає в перевірці приміщень і інших місць, де знаходяться чи можуть знаходитися товари і транспортні засоби, дослідження зовнішнього вигляду транспортного засобу чи вантажних приміщень, тари або упакування вантажу на предмет установлення законності їхнього переміщення через кордон і виконання митних формальностей.

У місцях митного оформлення митні органи роблять огляд транспортних засобів як безпосередньо перед вивантаженням товарів і проведенням огляду, так і після вивантаження [14.ст30]

Метою огляду є контроль за належним обладнанням транспортного засобу, виявлення зовнішніх ознак наявності прихованих схованок, визначення способу здійснення огляду, цілісність засобів ідентифікації тощо. Огляд припускає перевірку, огляд зовнішнього вигляду вантажів, предметів, транспортних засобів без розкриття упакування, тари, без порушення цілісності товарів.

Інші форми митного контролю. До інших форм митного контролю належить візуальне спостереження, обстеження, інвентаризація підконтрольних товарів і предметів тощо. Контрольована поставка наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, передбачена МК (ст. 317), є не формою митного контролю, а методом оперативно-розшукової діяльності, тому не може проводитися митною службою самостійно й вимагає погодження цього питання з іншими правоохоронними органами. Можливість переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів під контролем і оперативним наглядом правоохоронних органів за участю органів Держмитслужби України передбачена Законом України від 15 лютого 1995 р. «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними». Рішення про проведення операції «Контрольована поставка» приймається Держмитслужбою з наступним негайним повідомленням прокурора.

Контрольована поставка -- це система узгоджених заходів і інших дій митних та інших компетентних органів однієї чи декількох країн для припинення міжнародного незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, ввезення (вивезення) і транзит яких заборонений міжнародним або національним правом країн -- учасників операції, а також з метою виявлення осіб, що мають відношення до такого обігу.

Контрольовані поставки поділяють на внутрішні та зовнішні. Внутрішні -- спрямовані на виявлення контрабанди чи одержання відповідної оперативної інформації митними чи іншими правоохоронними органами країни призначення, після чого приймається рішення про подальшу координацію спільної превентивної діяльності. Зовнішні -- спрямовані на виявлення контрабандного товару чи одержання оперативної інформації за межами країни призначення, після чого приймається рішення про координацію проведення операції з митними чи іншими правоохоронними органами країни призначення.

З вищевикладеного випливає, що операції за методом «контрольованої поставки» проводяться за наявності таких умов:

- виявлення предметів, заборонених до ввезення, вивезення, транзиту;

- наявність будь-якої інформації з різних джерел про можливе ввезення, вивезення й транзит предметів, що є предметами контрабанди;

- наявність даних про одержувача контрабандного товару (наркотичних засобів і психотропних речовин тощо).

Разом із допущенням переміщення товарів під негласним контролем застосування контрольованої поставки дозволяє найбільш повно і точно виконувати покладені на митні органи завдання, зокрема із забезпечення реалізації державної політики у сфері митної справи, захисту економічних інтересів України, контролю за додержанням законодавства України про митну справу [2.cт.318]

Посадові особи митного органу виходячи з доцільності можуть застосовувати або одну форму контролю або декілька в комплексі.

Різноманіття товарів, транспортних засобів, інших предметів, що переміщуються через митний кордон, обумовлює, по-перше, неоднорідність форм митного контролю, по-друге, потребу в розробці чіткого механізму застосування контрольних заходів залежно від таких параметрів,як властивості обєкта контролю, ступінь ризику вчинення митного правопорушення тощо.

На документах, що подаються митницям для митного оформлення при переміщенні через митний кордон України вантажів, валютьних цінностей, багажу, транспортних засобів, поштових відправлень тощо,проставляється особисте митне забезпечення посадових осіб митної служби.

Накладаючи митне забезпечення, посадовець митного органу ідентифікує підконтрольні товари, транспортні засоби, приміщення, прилади обліку енергоносіїв, самої енергії.

Метою запровадження засобів митного забезпечення є: а) відображення результатів здійснення митного контролю; б) забезпечення дотримання технології митного контролю та документального оформлення його результатів; в) оформлення документів суворої звітності; г) запобігання незаконним спробам переміщення вантажів, товарів, цінностей тощо за підробленими документами.

Так, штамп «Під митним контролем» носить застережно-заборонний характер: означає, що вантаж або транспортний засіб взято під митний контроль і будь-яке розпорядження ним (переміщення, перевезення, навантаження, розвантаження та ін.) без дозволу митниці забороняється. Відтиск штампа проставляється на товаросупровідних документах, у тому числі тих, що підтверджують вартість та кількість вантажу, перевізних документах, вантажних маніфестах, інвойсах або на документах, що їх замінюють.

Крім того, штамп «Під митним контролем» може проставлятися на документах, що передбачають певні операції з вантажами чи транспортними засобами, які перебувають під митним контролем. У цьому разі він означатиме, що на такі операції потрібен окремий дозвіл митниці.

Інспектор митниці, за яким закріплено згідно з наказом начальника митниці особисту номерну печатку або штамп «Під митним контролем», несе особисту відповідальність за втрату або пошкодження особистого митного забезпечення згідно з чинним законодавством.

Як митне забезпечення використовуються одноразові номерні запірно-пломбувальні пристрої, печатки, голографічні мітки, цифрове, літерне або інше маркування, ідентифікаційні знаки, штампи, взяття проб і зразків, складання описів товарів і транспортних засобів, креслення, масштабні зображення, виготовлення фото-, ілюстрацій, використання товаросупровідної документації тощо [2 ст. 64]

Митне забезпечення змінюється або знищується лише посадовою особою митного органу, крім випадків реальної загрози знищення, безповоротної втрати чи істотного псування підконтрольних товарів і предметів ч. З ст. 64 МК.

Методи митного контролю можна поділити на:

а) загальний,

б) посилений,

в) спрощений.

Посилений метод митного контролю характеризується обов'язковістю митного огляду, комісійною участю у митному контролі представників інших органів державної влади, взяттям проб і зразків товарів для їхнього аналізу (дослідження) тощо. Спрощений метод в МК отримав назву «особливі процедури митного контролю».

Висновок

Митний контроль здійснюється з метою забезпечення дотримання державними органами, підприємствами та їх посадовими особами, громадянами і іншими фізичними особами порядку переміщення через митну територію України товарів і транспортних засобів.

На мою думку наша митна система є доволі недосконалою і має досить багато проблем. Ці проблеми заважають нормальному функціонуванню багатьом інститутам митного права і навпаки, інститути митного права і взагалі вся система на даний момент не може розв'язати цих проблем. Наприклад, нерезидент заявляє, що він їде через митну територію України до іншої держави. Даний суб'єкт переміщення використовує як засіб пересування транспортний засіб (наприклад, легковий автомобіль). Прикордонна служба його пропускає, митна служба ставить “ПМК” в електронному вигляді. На території України цей суб'єкт продає цей транспортний засіб, не сплачуючи жодних податків та зборів, а повертається будь-яким іншим доступним способом. При поверненні ж він, звичайно, прикордонною та митною службами не затримується, адже жодних документів він не мав і не має. Він не є суб'єктом підприємницької діяльності, а також як нерезидент він жодних зобов'язань не давав. Під час проходження практики бачив неймовірну кількість орієнтувань на ТЗ, які надходять лише за місяць! Як в даному випадку проконтролювати такі явища. А це вже “хвороба” цілої системи. Питання митного контролю в даному випадку досить вагоме і заслуговує на увагу. Хоча як вирішення цього питання я могла б запропонувати вирішення даної проблеми. Я вважаю було б доцільно звертати увагу на паспортний контроль, при проходженні якого прикордонна служба ставила б штампи у закордонних паспортах громадян(чи користується він ТЗ при переміщенні через митний кордон даний суб'єкт, чи є ТЗ його власністю), а митна служба вже проводила контроль таких переміщень.

Список використаної літератури

1. Закон № 254к/96-ВР від 1996.06.28

2. Митний кодекс України (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України: від 17 червня 1992 року N 2468-XII, від 28 січня 1994 року N 3892-XII, від 28 лютого 1995 року N 75/95-ВР, від 17 червня 1997 року N 354/97-ВР, Декретами Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1992 року N 21-92, від 11 січня 1993 року N 4-93)

3. Про зовнішньоекономічну діяльність, Закон України (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 19 лютого 1992 року N 2139-XII, від 1 лютого 1994 року N 3898-XII, від 15 лютого 1995 року N 68/95-ВР, від 28 лютого 1995 року N 75/95-ВР, від 2 березня 1995 року N 82/95-ВР, від 14 березня 1995 року N 90/95-ВР, від 22 грудня 1998 року N 335-XIV, від 21 жовтня 1999 року N 1182-XIV, від 23 березня 2000 року N 1595-III Постановами Верховної Ради України від 12 травня 1992 року N 2330-XII, від 23 червня 1992 року N 2489-XII, Декретами Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1992 року N 6-92, від 11 січня 1993 року N 4-93, від 12 січня 1993 року N 6-93, від 19 лютого 1993 року N 15-93, від 17 березня 1993 року N 25-93

4. “Порядок митного оформлення товарів, що переміщуються через митні ліцензійні склади транспортних та транспортно-експедиційних організацій”, затверджений Наказом Державної митної служби України від 4 грудня 1999 року N792 “Про затвердження Порядку митного оформлення товарів, що переміщуються через митні ліцензійні склади транспортних та транспортно-експедиційних організацій “, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1999 р. за N 902/4195

5. "Про затвердження Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів", Наказ Державної митної служби України від 31 грудня 1996 р. N 592

6. "Щодо зберігання товарів на митних ліцензійних складах", ЛИСТ Державної митної служби України від 24.03.99 р. N 10/1-869-ЕП

7. "Про впорядкування діяльності митних ліцензійних складів", ПОСТАНОВА КМУ від 2 грудня 1996 р. N 1446

8. "Про впорядкування діяльності митних ліцензійних складів", ПОСТАНОВА КМУ від 14 серпня 1996 р. N 954

9. "Про терміни зберігання товарів на митних ліцензійних складах" Наказ Державної митної служби України від 29 травня 1997 року N 238

10. "Про затвердження Порядку заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі" Наказ Державної митної служби України від 30 червня 1998 року N 380, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 липня 1998 р. за N 469/2909

11. "Про затвердження Порядку справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією", Наказ Державної митної служби України від 23 червня 1998 року N 363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 1998 р. за N 443/2883

12. "Про затвердження Положення про порядок контролю за ввезенням на митну територію України окремих видів товарів", Наказ Державної митної служби України від 4 травня 1998 року N 267, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 травня 1998 р. за N 339/2779

13. "Про введення в дію "Типової технології оформлення вантажів під митний контроль", Наказ КРМ від 16 лютого 1999р. № 82

14. "Про затвердження Тимчасової технології митного оформлення вантажів, що надходять та зберігаються на митних ліцензійних складах", Наказ КРМ від 03.12.1999р. № 803

15. Комп"ютерна правова система "ЛІГА: Закон", версія 7.1.6.

16. Украинская таможня, справочник - 95, составление и общая редакция М.С. Муравьева, изд. «Либра», Киев, 1995г.

17. "Про перереєстрацію митних ліцензійних складів на 2000 рік", ЛИСТ Державної митної служби України від 11.11.1999 р. N 10/1-3549-ЕП

18. "Про порядок відкриття митних ліцензійних складів у межах Києва", Наказ Державної митної служби України від від 25 листопада 1999 року N 763

19. "Щодо порядку визначення митної вартості товарів, які надходять на митний ліцензійний склад на умовах консигнації", ЛИСТ Державної митної служби України від 08.06.99 р. N 14/1-1702-ЕП

20. “Про сприяння зовнішньоекономічній діяльності”, ПОСТАНОВА КМУ від 14 квітня 1999 р. N 593

21. “Про порядок відкриття митних ліцензійних складів у межах Києва”, НАКАЗ Державної митної служби України від 25 листопада 1999 року N 763

22. “Про Тимчасове положення про порядок пропуску товарів, майна та транспортних засобів”, Наказ ДМК України №7 від 1991.12.30 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державного митного комітету України від 14 травня 1992 року N 94, від 26 листопада 1993 року N 310, від 3 травня 1994 року N 122, від 21 травня 1996 року N 214, наказом Державної митної служби України від 16 грудня 1998 р. N 784, листом Державної митної служби України від 19 березня 1997 року N 11/3-2407)

23. Закон № 254к/96-ВР від 1996.06.28

24. Митний кодекс України (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України: від 17 червня 1992 року N 2468-XII, від 28 січня 1994 року N 3892-XII, від 28 лютого 1995 року N 75/95-ВР, від 17 червня 1997 року N 354/97-ВР, Декретами Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1992 року N 21-92, від 11 січня 1993 року N 4-93)

25. Про зовнішньоекономічну діяльність, Закон України (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 19 лютого 1992 року N 2139-XII, від 1 лютого 1994 року N 3898-XII, від 15 лютого 1995 року N 68/95-ВР, від 28 лютого 1995 року N 75/95-ВР, від 2 березня 1995 року N 82/95-ВР, від 14 березня 1995 року N 90/95-ВР, від 22 грудня 1998 року N 335-XIV, від 21 жовтня 1999 року N 1182-XIV, від 23 березня 2000 року N 1595-III Постановами Верховної Ради України від 12 травня 1992 року N 2330-XII, від 23 червня 1992 року N 2489-XII, Декретами Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1992 року N 6-92, від 11 січня 1993 року N 4-93, від 12 січня 1993 року N 6-93, від 19 лютого 1993 року N 15-93, від 17 березня 1993 року N 25-93

26. Размещено на Allbest.ru