Шляхи покращення митного оформлення та митних зборів під час транзиту, тимчасового ввезення та вивезення товарів і інших матеріалів
Сутність митного оформлення товарів і матеріалів. Аналіз застосування митних режимів при переробці "давальницької сировини" в зовнішньоекономічній діяльності ТОВ "Новомосковська швейна фабрика "Пан", шляхи покращення організації їх митного оформлення.
| Рубрика | Таможенная система |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.07.2011 |
| Размер файла | 3,1 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Багатофункціональна комплексна система "Електронна митниця" (далі - комплексна система) поєднує інформаційно-телекомунікаційні технології та сукупність механізмів їх застосування. Створення зазначеної системи дасть можливість підвищити якість митного регулювання та вдосконалити митне адміністрування, створить передумов для інтеграції України у світову інформаційну спільноту.
Визначальна роль інформаційних технологій в митній справі відобра-жена в Міжнародній конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур , укладеній 18 травня 1973 р. у м. Кіото, яка діє у зміненій редакції відповідно до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 р. в м. Брюсселі (Україна приєдналася згідно із Законом України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" від 5 жовтня 2006 р. N 227-V) [16].
Метою Концепції є формування та створення комплексної системи на базі Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, що сприятиме забезпеченню митної безпеки України з урахуванням міжнародних стандартів з максимальним залученням науково-технічного потенціалу держави шляхом автоматизації [16]:
- контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів відповідно до заявлених митних режимів;
- процесів митного оформлення товарів, транспортних засобів та громадян;
- обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;
- адміністрування митних платежів;
- процесів виявлення та обліку порушень митних правил;
- системи формування, збору, обробки та накопичення інформації для формування митної статистики;
- системи застосування передбачених законом заборон та обмежень щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України;
- інтеграції системи аналізу ризиків до автоматизованих систем митного оформлення;
- запровадження електронного цифрового підпису для посадових осіб митних органів;
- створення системи електронного документообігу та електронного деклару-вання;
- модернізації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та баз даних для забезпечення цілісності, достовірності, актуальності та доступності інформації;
- удосконалення механізму доступу до інформаційних ресурсів органів державної влади;
- зміни системи накопичення статистичних показників для формування бази даних таких показників;
- розвитку та вдосконалення функціональних підсистем Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби для автоматизації діяльності структурних підрозділів Держмитслужби;
- організації каналів зв'язку між підрозділами митних органів різного рівня з використанням сучасних технологій передачі даних;
- організації міжнародних каналів зв'язку для виконання угод з інформаційного обміну;
- створення системи телефонного зв'язку та системи передачі відеозображення у складі відомчої телекомунікаційної мережі на основі сучасних технологічних рішень;
- оснащення митних органів новітніми засобами обробки та передачі інформації;
- створення у митних органах сучасних локальних обчислювальних мереж;
- комплексного впровадження засобів криптографічного та технічного захисту інформації, ідентифікації та автентифікації користувачів;
- захисту інформації від несанкціонованого та неконтрольованого ознайомлення, модифікації, знищення, копіювання, поширення;
- обов'язкової автоматичної реєстрації результатів ідентифікації та автентифікації користувачів, результатів виконання користувачем операцій з обробки інформації, спроб несанкціонованих дій з інформацією, фактів позбавлення користувачів права на доступ до інформації та її обробку, результатів перевірки цілісності засобів захисту інформації;
- створення комплексних систем захисту інформації на базі типових рішень та відомчого центру сертифікації ключів Держмитслужби.
Правова регламентація розвитку Державної митної служби України в рамках «КонцепціЇ створення багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця" в Україні» [12] визначається наступним переліком документів, поновленим у квітні 2010 року:
1. Про затвердження Критеріїв оцінки підприємств-резидентів, щодо товарів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного оформлення // Наказ Державної митної служби України,Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Державної податкової адміністрації України від 11 серпня 2004 року N 590/296/468
2. Про затвердження Порядку визначення підприємств-резидентів, до товарів і транспортних засобів яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного контролю та митного оформлення // Наказ Державної митної служби України від 10 серпня 2009 року N 736
3. Про затвердження Порядку визначення підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування //Наказ Державної митної служби України від 8 серпня 2007 року N 669 (Із змінами і доповненнями, вне-сеними наказом Державної митної служби України від 21 липня 2008 року N 796)
5. Про митний контроль та митне оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації та документів контролю за переміщенням товарів у електронному вигляді // Наказ Державної митної служби України від 26 вересня 2007 року N 800 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 21 липня 2008 року N 796 )
6. Про затвердження Примірної форми договору про застосування електронної вантажної митної декларації // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ, НАКАЗ від 6 грудня 2007 року N 1028 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України від 5 травня 2010 року N 435)
Аналіз ефективності і кількості митних процедур, які застосовуються на сьогоднішній день, показує що воні не в повній мірі відповідають визнаним в усьому світі таким процедурам як: попереднє інформування, електронне декларування, система керування ризиками, пост-аудит, рамкові стандарти безпеки і сприяння торгівлі, впровадження яких можливо лише шляхом реалізації мір, спрямованих на використанні принципів інтегрованого керування за допомогою інформаційних технологій [45].
Фактично створення та організація електронного інформаційного середовища в митній службі можливо представити як перехід від інформаційного сховища до інформаційно-довідкової системи, яка, в свою чергу, потребує перетворення в автоматизовану виконавчо-контрольну.
«Електронна митниця» - це багатофункціональна комплексна система, яка поєднує інформаційно-комунікативні технології та сукупність механізмів їх застосування і дає можливість підвищити якість митного регулювання та вдосконалити митне адміністрування з метою забезпечення митної безпеки України, шляхом [15]:
- технологічного забезпечення безперервного потоку, накопичення та обробки електронної інформації між митними адміністраціями держав, органами державної влади України і суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності;
- впровадження новітніх сучасних електронних процедур митного контролю і оформлення та їх супроводження;
- створення та технічної підтримки організаційно-технічних систем для функціонування всеохоплюючих автоматизованих процедур оцінки якості виконання митної справи;
- інформаційного забезпечення правоохоронної діяльності та контролю за переміщенням товарів.
Держави-члени ЄС прийняли рішення діяти в рамках структури „Електронної Європи” та затвердили Рішення Ради щодо простого та безпаперового середовища для митниці та торгівлі. ЄС розробив Багаторічний стратегічний план впровадження „Електронної митниці”, яким пропонується [17]:
- об'єднати існуючи системи контролю за експортом, імпортом та транзитом в єдину систему;
- увести систему єдиного обліку торговців з реєстрацією тільки в одній державі;
- надати суб'єктам ЗЕД можливість використання місць єдиного електронного доступу для оформлення зовнішньоекономічних операцій;
- проводити усі фактичні перевірки товару в єдиний час в єдиному місці;
- забезпечити обмін електронною інформацією між усіма органами та суб'єктами, задіяним в зовнішньоекономічних операціях (у тому числі з 3-ми країнами). Митниця буде діяти для цих органів та агентів як єдине вікно;
- відбір товарів для митного догляду на прикордонних та внутрішніх пунктах митного оформлення (ПМО) проводити на основі автоматизованого аналізу ризиків;
- збір, повернення, звільнення від платежів здійснювати уповноваженим суб'єктом в місці, де він зареєстрований та де знаходяться його документи;
- уведення безпаперового середовища для митниці та торгівлі, подання митної декларації в електронному вигляді зі свого місця розташування, в незалежності від країни відправлення або ввозу товарів;
- проводити електронний обмін інформацією між митними пунктами пропуску на територій усього ЄС, де вона необхідна для митних процедур.
Цей план розрахований на впровадження до 2013 року. Для його реалізації планується унесення змін до Митного кодексу Євросоюзу, головною метою якого є використання інформаційних технологій замість паперових.
У рішеннях Євросоюзу „Електронна митниця” є базою для створення „єдиного вікна”, яке зобов'язані використовувати інші відомства, що задіяні у митній справі. Тому і на митні органи України також повинні бути покладені додаткові обов'язки з координації дій міністерств та відомств в цьому напрямку, затвердження яких необхідно відповідними рішеннями Уряду. Для реалізації зазначеного потрібно розробити та представити розширений детальний план переведення митної служби України на інформаційні технології, відмови від паперових технологій, введення контрольної системи, яка буде охоплювати усі сфери митної діяльності та стане базою для прийняття управлінських рішень.
Станом на 1 квартал 2010 року Державна митна служба України завершила технологічну підготовку для переходу у своїй роботі на безпаперові системи документообігу та презентувала проект «Електронна митниця».
Розробка проекту «Електронна митниця» (е-Customs) стартувала у 2005 році. За чотири роки - з 2005 по 2009 рік - у Держмитслужбі було створено технологічне підґрунтя для її функціонування: удосконалені відомча електронна пошта і телекомунікаційна мережа, введені в дію відповідні сервери та розроблена комплексна система захисту інформації. Законодавчою підставою для здійснення подальших кроків у цьому напрямі стало розпорядження Кабінету міністрів України від 17 вересня 2008 року «Про схвалення концепції створення багатофункціональної комплексної системи «Електронна митниця» [15].
Наступні етапи, розраховані на 2009-2013 роки, передбачають: удосконалення механізму електронного декларування; забезпечення взаємодії відомчої телекомунікаційної мережі з аналогічними мережами органів державної влади; адміністрування процесів, пов'язаних із впровадженням електронного підпису; забезпечення сумісності системи контролю за переміщенням вантажів з новою комп'ютеризованою транзитною системою ЄС; завершення створення системи аналізу ризиків; впровадження електронного документообігу у всій системі управління митним органами.
3.3 Підвищення ефективності митного оформлення при переміщенні товарів в режимі «тимчасове ввезення-вивезення»
Для розробки пропозицій підвищення ефективності митного оформлення при переміщенні товарів в режимі «тимчасове ввезення-вивезення» в диплом-ній роботі проведено аналіз існуючих технологійних операцій забезпечення цього митного режиму.
Розроблений ДМСУ «Порядок застосування митного режиму тимчасового ввезення (вивезення)» [39] визначає механізм застосування митного режиму тимчасового ввезення (вивезення) до товарів, що переміщуються через митний кордон України в порядку, установленому для підприємств відповідно до законодавства, а також особливості здійснення митного контролю та митного оформлення товарів відповідно до зазначеного митного режиму.
Режим тимчасового вивезення застосовується до товарів, що перебувають у вільному обігу на митній території України.
Режим тимчасового ввезення застосовується до товарів, що ввозяться на митну територію України (крім товарів, що попередньо вивезені за межі митної території України у митному режимі тимчасового вивезення або переробки за межами митної території України), а також до товарів, що ввезені на митну територію України та поміщені в митні режими переробки на митній території України, митного складу, спеціальної митної зони, транзиту, магазину безмитної торгівлі за умови виконання всіх належних процедур і вимог законодавства щодо поміщення товарів у режим тимчасового ввезення.
Не підлягають поміщенню у митний режим тимчасового ввезення (вивезення) товари, якщо:
- немає можливості їх ідентифікувати;
- відсутні гарантії їх повернення;
- ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної тери-торії України та транзит територією України цих товарів заборонено законами України.
Товари, що переміщуються через митний кордон України в митному ре-жимі тимчасового ввезення (вивезення), крім митного контролю, підлягають також іншим видам контролю, що визначені в статті 27 Кодексу [1] та встановлені законодавством для цих товарів.
Здійснення митного контролю за товарами, що перебувають у митному режимі тимчасового ввезення (вивезення), а також обмін інформацією між мит-ними органами стосовно цих товарів забезпечуються шляхом занесення відомостей, передбачених цим Порядком, до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (далі - ЄАІС) відповідно до положень цього Порядку та Порядку митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон з використанням книжок (карнетів) А.Т.А., затвердженого наказом Держмитслужби України від 17.12.2007 N 1058 [ 38].
Для прийняття рішення про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення (вивезення) митному органу подається заява, за винятком випадків, визначених законодавством.
Разом із заявою подаються оригінали або завірені в установленому порядку копії:
- документів на товари з обґрунтуванням мети їх тимчасового перебування на митній території України (тимчасового перебування за межами митної території України);
- дозволів на тимчасове ввезення (вивезення) товарів, наданих відповідними органами, якщо отримання таких дозволів передбачено законами України;
- інших документів, подання яких необхідне для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та передбачене законодавством, у тому числі цим Порядком.
Якщо особа має намір неодноразово на одних і тих самих умовах тимчасово вивозити товари за межі митної території України з наступним зворотним ввезенням їх на митну територію України, то за заявою декларанта митний орган може прийняти рішення про поміщення цих товарів у митний режим тимчасового вивезення та надати дозвіл на неодноразове переміщення через митний кордон України цих товарів під час дії цього митного режиму.
Копія вантажної митної декларації (далі - ВМД), оформленої при поміщенні товарів у митний режим тимчасового вивезення, засвідчена в порядку, визначеному пунктом 7.4 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.97 N 307 (зі змінами), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.97 за N 443/2247 (далі - Інструкція), є підставою для вивезення з митної території України та ввезення на митну територію України товарів, задекларованих у цій ВМД.
Митне оформлення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) здійснюється митним органом, яким прийнято рішення про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення (вивезення).
При митному оформленні товарів, що тимчасово ввозяться на митну територію України (тимчасово вивозяться за межі митної території України), митний орган вживає заходів, що дозволяють ідентифікувати такі товари при їх зворотному вивезенні (ввезенні).
Засоби ідентифікації обираються з урахуванням індивідуальних характеристик та особливостей товарів і повинні бути достатніми для їх ідентифікації.
Відомості про застосовані засоби ідентифікації відображаються у ВМД у порядку, визначеному в Інструкції, або в книжці (карнеті) А.Т.А. відповідно до Порядку митного оформлення книжок (карнетів) А.Т.А.
Відповідно до статті 211 Кодексу [1] та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 N 1855 "Про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення (вивезення)" митне оформлення в митному режимі тимчасового ввезення (вивезення) окремих видів товарів здійснюється за умови гарантування додержання цього режиму.
Гарантування додержання митного режиму тимчасового ввезення (вивезення) щодо товарів, увезених на митну територію України на підставі книжок (карнетів) А.Т.А., здійснюється відповідно до положень Стамбульської конвенції та постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 N 1654 "Про затвердження Порядку видачі книжок (карнетів) А.Т.А." [38].
У разі розміщення товарів у митному режимі тимчасового ввезення (вивезення) із застосуванням книжок (карнетів) А.Т.А. інші гарантії перебування товарів у митному режимі тимчасового ввезення (вивезення) не надаються.
Якщо гарантування перебування товарів у митному режимі тимчасового ввезення (вивезення) здійснюється шляхом надання митному органу грошової застави, то кошти в сумі такої грошової застави вносяться на відповідний рахунок митного органу.
Сума грошової застави визначається як сума податків і зборів (обов'язкових платежів), що підлягли б сплаті при оформленні товарів, які ввозяться, у митному режимі імпорту (які вивозяться - у митному режимі експорту) на день подання митному органу ВМД для оформлення в режимі тимчасового ввезення (вивезення).
У разі зміни митного режиму тимчасового ввезення (вивезення) на митний режим, що передбачає сплату податків та зборів (обов'язкових платежів) при митному оформленні товарів відповідно до наступного митного режиму, кошти, внесені на депозитний рахунок митниці як грошова застава використовуються для сплати таких податків та зборів (обов'язкових платежів) або їх частини.
Строк тимчасового ввезення (вивезення) товарів зумовлюється метою такого ввезення (вивезення) та повинен бути достатнім для досягнення цієї мети, але не перевищувати загального строку тимчасового ввезення (вивезення), установленого статтею 208 Кодексу.
Для товарів, визначених у додатках до Стамбульської конвенції, цей строк обумовлюється окремо в кожному додатку до цієї Конвенції. З урахуванням мети ввезення товарів, що поміщуються в режим тимчасового ввезення, митним органом може бути надано строк більший, ніж обумовлений у відповідному додатку до Стамбульської конвенції.
Товари, що поміщені у митний режим тимчасового ввезення (вивезення), перебувають під митним контролем митниці оформлення з моменту поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення (вивезення) до його завершення.
Особа, яка надала зобов'язання про зворотне вивезення товарів, на вимогу митниці оформлення повідомляє про місцезнаходження товарів, що перебувають у митному режимі тимчасового ввезення (вивезення).
Наявність, стан товарів, що перебувають у режимі тимчасового ввезення, а також їх цільове використання контролюються митними органами шляхом проведення оглядів територій та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися такі товари, відповідно до статті 61 Кодексу (далі - огляд).
Для цілей Конвенції «Про тимчасове ввезення» [19] термін:
a) "тимчасове ввезення" означає:
- митний режим, який дозволяє приймати на митну територію певні товари (у тому числі транспортні засоби), умовно звільнені від ввізного мита і податків, без застосування заборон чи обмежень економічного характеру на ввезення; такі товари (у тому числі транспортні засоби), мають ввозитися з визначеною метою і призначатися для подальшого вивезення у встановлений термін, та не піддаватися змінам, за винятком нормального зниження їхньої вартості (амортизації) внаслідок їхнього використання;
b) "ввізне мито і податки" означає:
- ввізне мито та всі інші збори, податки, нарахування та інші платежі, які стягуються під час ввезення товарів (у тому числі транспортних засобів), за винятком платежів та зборів, розмір яких не перевищує приблизної вартості наданих послуг;
c) "гарантія" означає:
- те, що задовольняє Митницю як доказ забезпечення виконання зобов'язань перед Митницею. Гарантія є "загальною", якщо вона забезпечує виконання обов'язків, що випливають з багатьох операцій;
d) "документи на тимчасове ввезення" означає:
- міжнародний митний документ, який приймається як митна декларація і дозволяє ідентифікувати товари (у тому числі транспортні засоби), та містить міжнародну дійсну гарантію для покриття ввізного мита та податків;
e) "книжка ATA" означає:
- документ на тимчасове ввезення, що використовується для тимчасового ввезення товарів, за винятком транспортних засобів;
g) "книжка CPD" означає:
- документ на тимчасове ввезення, що використовується для тимчасового ввезення транспортних засобів;
k) "ланцюгова система гарантій" означає:
- систему гарантій, керовану міжнародною організацією, членами якої є асоціації-гаранти;
l) "міжнародна організація" означає:
- організацію, членами якої є національні асоціації, уповноважені надавати гарантії та видавати документи на тимчасове ввезення;
m) "асоціація-гарант" означає:
- асоціацію, яка визнана митними органами Договірної Сторони для надання гарантій на суми, зазначені у статті 8 цього Додатка, на території такої Договірної Сторони, і яка є членом ланцюгової системи гарантій;
n) "асоціація, що видає документи" означає:
- асоціацію, яка визнана митними органами для видачі документів на тимчасове ввезення і яка прямо чи опосередковано є членом ланцюгової системи гарантій;
Відповідно до статті 5 цієї Конвенції [19], кожна Договірна Сторона приймає, замість своїх національних митних документів і як належну гарантію сум, зазначених у статті 8 Додатку [19], документи на тимчасове ввезення, що мають юридичну силу на її території, видані і використовуються за умов, визначених для товарів (у тому числі транспортних засобів), ввезених тимчасово відповідно до інших Додатків до цієї Конвенції, які були нею прийняті.
Кожна Договірна Сторона може також приймати документи на тимчасове ввезення, що видані і використовуються за таких самих умов, для операцій тимчасового ввезення, які здійснюються відповідно до її національного законодавства.
Документи на тимчасове ввезення повинні відповідати зразкам, наведеним у Додатках до Додатка [19]: Додаток I для книжок ATA, Додаток II для книжок CPD.
Кожна Договірна Сторона, за умов і гарантій, які вона визначає, може уповноважувати асоціації-гаранти виступати поручителями і видавати документи на тимчасове ввезення, прямо або за посередництвом асоціацій, що видають документи.
Асоціація-гарант може бути уповноваженою Договірною Стороною лише якщо її гарантія поширюється на ті види відповідальності, які виникають у такій Договірній Стороні у зв'язку з операціями, що здійснюються на підставі документів на тимчасове ввезення, виданих відповідними асоціаціями, що видають документи.
Асоціації, що видають документи, не можуть видавати документи на тимчасове ввезення, термін чинності яких перевищує один рік від дати їхньої видачі.
Після видачі книжки ATA жоден предмет не може додаватися до переліку товарів, що міститься на зворотному боці обкладинки книжки або на додаткових аркушах, долучених до неї (загальний список).
На документах на тимчасове ввезення зазначаються:
* назва асоціації, яка видає документ;
* назва міжнародної ланцюгової системи гарантій;
* країни або митні території, в яких документи на тимчасове ввезення є дійсними; та
* назви асоціацій-гарантів відповідних країн або митних територій.
Термін, встановлений для вивезення товарів (у тому числі транспортні засоби), ввезених на підставі документів на тимчасове ввезення, у жодному разі не може перевищувати термін чинності таких документів.
Кожна асоціація-гарант зобов'язується сплатити митним органам Договірної Сторони, на території якої вона заснована, суму ввізного мита, податків та будь-які інші суми, за винятком зазначених у пункті 4 статті 4 цієї Конвенції, які вимагаються у випадку недотримання умов, визначених для тимчасового ввезення або митного транзиту товарів (у тому числі транспортних засобів), доставлених на таку територію на підставі документів на тимчасове ввезення, виданих відповідною асоціацією, що видає документи. Вона зобов'язана сплатити ці суми окремо та солідарно із особами, зобов'язаними сплачувати вищезазначені суми.
1. Книжка ATA - Відповідальність організації-гаранта не перевищує суму ввізного мита і податків більше, ніж на десять відсотків.
2. Книжка CPD - Від організації-гаранта не вимагається сплачувати суму, що перевищує суму ввізного мита і податків, разом з відсотками, якщо такі нараховуються.
3.4 Шляхи покращення порядку стягнення митних зборів під час переміщення товарів в режимі «транзит»
Переміщення товарів в митному режимі «транзит» супроводжується для власника переміщуємих товарів двома грошовими потоками витрат:
- сплатою єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України [22];
- сплатою коштів на організацію заходів гарантування доставки товарів, що перебувають під митним контролем [31].
Для розробки шляхів покращення регламенту стягнення митних зборів під час переміщення товарів в режимі «транзит» в дипломній роботі проаналізовані основні недоліки реалізації митних технологій на сучасному етапі.
Згідно Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України» [7] - єдиний збір встановлюється щодо транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, які перетинають державний кордон України, і справляється за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України відповідно до законодавства України митного при транзиті вантажів і транспортних засобів, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю вантажів і транспортних засобів, за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України та за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.
Єдиний збір справляється одноразово залежно від режиму переміщення (ввезення, транзит) за єдиним платіжним документом в залежності від виду, місткості або загальної маси транспортних засобів.
Єдиний збір справляється у національній валюті України за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України на день сплати цього збору.
Ставки єдиного збору за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України контролю вантажів і транспортних засобів, плата за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України (за кожен кілометр проїзду) та додаткова плата за кожен кілометр проїзду автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів, загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів встановлюються у таких розмірах:
Таблиця 3.10Ставки єдиного збору [7]
|
Вид транспортного засобу |
Місткість або загальна маса транспортного засобу з вантажем |
Ставка єдиного збору за одиницю транспортного засобу в євро |
||
|
за проведення контролю |
за проїзд автомобільними дорогами за кожен кілометр проїзду |
|||
|
2. Вантажні автомобілі з/або без причепів та тягачі з/або без напівпричепів |
До 20 тонн включно |
5 |
0,02 |
|
|
Понад 20 до 40 тонн включно |
10 |
0,02 |
||
|
4. Великовагові автотранспортні засоби з перевищенням осьових навантажень |
До 5 % включно |
- |
0,05 |
|
|
Понад 5 % до 10 % включно |
- |
0,1 |
||
|
Понад 10 % до 20 % включно |
- |
0,27 |
||
|
Понад 20 % за кожні наступні 5 % |
- |
0,15 |
||
|
5. Великогабаритні автотранспортні засоби з перевищенням встановлених параметрів ширини, висоти, довжини |
За кожний параметр |
- |
0,03 |
|
|
6. Залізничний вагон, контейнер |
2 |
- |
Для автомобільних транспортних засобів та контейнерів, які перетинають державний кордон України без вантажів, ставка єдиного збору за здійснення визначеного цим Законом контролю встановлюється у розмірі 20 відсотків ставки, визначеної для відповідного автомобільного транспортного засобу та контейнеру. При цьому плата за проїзд автомобільними дорогами України (за кожен кілометр проїзду), у тому числі за перевищення встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів, справляється повністю.
З перевізників-нерезидентів, діяльність яких здійснюється на підставі міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, єдиний збір справляється відповідно до цих договорів.
З перевізників-резидентів, які сплатили податок з власників транспортних засобів згідно із Законом України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" [ ], плата за проїзд автомобільними дорогами України справляється лише у разі перевищення встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.
Допустимі розміри осьових навантажень та (або) габаритних параметрів автомобільних транспортних засобів, за перевищення яких встановлюється додаткова плата, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно «Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон» ДМСУ [22] єдиний збір складається з:
- плати за здійснення передбачених Законом видів контролю вантажу і транспортного засобу;
- плати за проїзд транспортного засобу автомобільними дорогами;
- додаткової плати за проїзд автомобільного транспортного засобу з перевищенням встановлених загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.
У разі ввезення вантажу та в'їзду транспортних засобів у пункт пропуску через державний кордон перевізник або уповноважена ним особа (суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності) (далі - перевізник) після проходження прикордонного контролю подає до митного органу:
- товаротранспортні та товаросупровідні документи - в разі ввезення товарів на митну територію;
- товаротранспортні, товаросупровідні документи та вантажну митну декларацію - в разі ввезення товарів на митну територію в режимі транзиту.
Посадова особа митниці визначає на підставі поданих документів та затвердженого в установленому порядку переліку товарів, які підлягають обов'язковому санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей у пунктах пропуску через державний кордон, види контролю, які необхідно здійснити у пункті пропуску, та у разі потреби залучає працівників відповідних контрольних служб.
Посадові особи контрольних служб відповідно до визначеної законодавством компетенції здійснюють необхідні види контролю.
У разі відсутності у пункті пропуску через державний кордон необхідних контрольних служб посадова особа митниці викликає працівників відповідних контрольних служб до місця здійснення контролю або робить відмітку в товаротранспортних, товаросупровідних документах про необхідність здійснення відповідного виду контролю в пункті призначення.
Після здійснення відповідних видів контролю посадові особи контрольних служб в документах, наданих митному органу для здійснення контролю, проставляють відбитки штампів та печаток, які засвідчують факт здійснення контролю.
Посадова особа митного органу на підставі поданих документів (актів контролю, карток контролю) з відмітками, що засвідчують факт здійснення контролю відповідними контрольними службами, обчислює суму єдиного збору за ставками, визначеними у статті 5 Закону, та на підставі розрахунків збору за проїзд автомобільними дорогами, наданих посадовою особою Служби міжнародних автомобільних перевезень Мінтрансу (далі - СМАП).
У разі відсутності представників СМАП у пункті пропуску через державний кордон нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами здійснюється посадовою особою митниці.
Посадова особа СМАП: здійснює контроль та оформлення дозвільних документів на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та перевірку загальної маси, осьових навантажень та габаритних параметрів транспортного засобу; визначає необхідність справляння плати за проїзд автомобільними дорогами (за кожен кілометр проїзду); у разі потреби проводить нарахування плати за ставками, передбаченими статтею 5 Закону.
Посадова особа СМАП нараховує плату за проїзд автомобільними дорогами (за кожен кілометр проїзду), про що робить відмітку на товаротранспортному документі.
За кожен кілометр проїзду автомобільного транспортного засобу з перевищенням загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів згідно з статтею 5 Закону посадова особа СМАП нараховує додаткову плату, про що робить відмітку на товаротранспортному документі.
Якщо додаткова плата за проїзд автомобільного транспортного засобу з перевищенням загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів здійснена за попередньою заявкою через установи банку, посадова особа СМАП подає митному органу документ, що підтверджує сплату через установу банку.
У разі оформлення проїзду автомобільного транспортного засобу з перевищенням встановлених загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів, для якого необхідно отримати дозвіл з визначеним конкретним маршрутом руху, організувати його супроводження та провести експертну оцінку маршруту відповідною організацією, збір за проїзд автомобільними дорогами може попередньо справлятися СМАП з наступним перерахуванням на відповідний рахунок митного органу.
У разі виникнення необхідності в зміні маршруту проїзду автомобільними дорогами, пов'язаній із збільшенням його протяжності, доплата проводиться на підставі документів, що подаються посадовій особі митного органу посадовою особою СМАП у пункті пропуску через державний кордон при виїзді за межі митної території України.
Єдиний збір може бути сплачений:
- власником транспортного засобу та вантажу;
- перевізником вантажу;
- іншою особою, уповноваженою власником або перевізником.
Сплата єдиного збору здійснюється:
- готівкою - до уповноваженої установи банку, що знаходиться у пункті пропуску через державний кордон, через який переміщується транспортний засіб та вантаж, на рахунок митного органу, в зоні діяльності якого розміщено цей пункт;
- у безготівковій формі - шляхом попередньої сплати на відповідний рахунок митного органу, в зоні діяльності якого розміщено пункт пропуску, через який переміщується транспортний засіб та вантаж.
Допускається доплата коштів готівкою через приписну касу уповноваженої установи банку у пункті пропуску через державний кордон.
Підтвердженням факту сплати єдиного збору є відбиток особистої номерної печатки та особистий підпис посадової особи митного органу, яка здійснювала митний контроль.
Згідно главі «Заходи гарантування доставки товарів, що перебувають під митним контролем» Митного Кодексу України [1]:
1. До товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, може застосовуватися один із таких заходів гарантування доставки цих товарів до митного органу призначення:
а) надання власником товарів (уповноваженою ним особою) гарантій митним органам;
б) охорона та супроводження товарів митними органами;
в) перевезення товарів митним перевізником;
г) перевезення на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року (Конвенції МДП 1975 року) [18];
д) перевезення на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік) із застосуванням книжки АТА (Carnet ATA) [19].
2. Охорона і супроводження товарів митними органами здійснюються як при внутрішньому, так і при прохідному митному транзиті. Форми та методи охорони і супроводження товарів до митного органу призначення, а також умови і порядок їх застосування визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
За охорону і супроводження товарів митними органами справляється відповідна плата в розмірі, що не перевищує фактичних затрат митних органів.
3. Рішення про застосування заходів гарантування доставки товарів до митних органів призначення приймається у кожному конкретному випадку митними органами, розташованими у місцях, де розпочинається транзит таких товарів, за наявності підстав для застосування зазначених заходів.
Заходи гарантування доставки застосовуються в обов'язковому порядку до підакцизних товарів.
Вид заходу гарантування доставки товарів, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення обирається власником товарів чи уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Заходи гарантування доставки товарів, що перебувають під митним контролем і перевозяться між митними органами, застосовуються за рахунок власника цих товарів або уповноваженої ним особи. Витрати на їх застосування митними та іншими органами державної влади України не відшкодовуються.
Згідно наказу ДМСУ від 11.03.2010 «Тимчасовий порядок здійснення контролю за доставкою у митний орган призначення товарів, що ввозяться на митну територію України автомобільним і залізничним транспортом з наданням митним органам фінансової гарантії незалежними фінансовими посередниками із застосуванням гарантійних документів в електронному вигляді» на протязі 2 кварталу 2010 року проведений експеримент з метою напрацювання безпаперових технологій митного контролю і митного оформлення товарів і транспортних засобів, спрощення митних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України та гармонізації технологій митного контролю з відповідними технологіями європейських держав.
В ході експерименту був застосований «електронний гарантійний документ (ЕГД)» - гарантійний документ, виданий незалежними фінансовими посередниками (НФП) в електронному вигляді, засвідчений електронним цифровим підписом (ЕЦП).
Експеримент проводився на основі документів:
- Положенням про надання фінансових гарантій митним органам незалежними фінансовими посередниками щодо обов'язкової доставки товарів до митниць призначення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.96 N 1216;
- Положенням про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженим наказом Держмитслужби від 08.12.98 N 771, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.01.99 за N 42/3335, зі змінами (далі - Положення N 771);
- Положенням про надання незалежними фінансовими посередниками фінансових гарантій митним органам при митному оформленні товарів, що ввозяться за попередньою вантажною митною декларацією, затвердженим наказом Держмитслужби від 29.07.98 N 447, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.10.98 за N 698/3138, зі змінами (далі - Положення N 447);
- Порядком про митний контроль та митне оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації та документів контролю за переміщенням товарів у електронному вигляді, затвердженим наказом Держмитслужби від 26.09.2007 N 800, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.10.2007 за N 1166/14433, зі змінами.
Експеримент поширювався на товари, які ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) і щодо яких застосовуються заходи гарантування доставки товарів у вигляді надання гарантій митним органам не-залежними фінансовими посередниками (далі - НФП). Гарантійний документ застосовувався виключно в електронному вигляді.
Інформаційна взаємодія між НФП і Єдиною автоматизованою інформаційною системою (далі - ЄАІС) Держмитслужби здійснюється з використанням авторизованих повідомлень в електронній формі, засвідчених ЕЦП.
У разі ненадходження товарів до митниці призначення в установлений митницею відправлення термін, митниця призначення вживає заходів, передбачених Генеральною угодою про надання митним органам фінансових гарантій щодо обов'язкової доставки товарів в митницю призначення, укладеною між Держмитслужбою України та НФП, яким було надано відповідні ЕГД.
Підтвердженням оформлення фінансової гарантії є наявність в базі ЄАІС Держмитслужби гарантійного документа НФП в електронному вигляді, засвідченого ЕЦП. При цьому, якщо за ПД чи ВМД, до якої прикріплено відповідний ЕГД, почалося переміщення товарів з митниці відправлення, ні ПД, ні ВМД, а ні ЕГД не можуть бути анульовані до завершення переміщення товарів і достав-ки їх у митницю призначення.
Особливості дій посадових осіб митних органів під час митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України з використання ПД та відповідного ЕГД
1. Оформлення фінансових гарантій у НФП здійснюється власником товарів або уповноваженою ним особою завчасно, до моменту подання ПД у митному органі призначення.
2. Оформлені згідно з установленим Держмитслужбою порядком ПД та її електронна копія разом з документами, зазначеними у п. 2.1 Положення N 129, подаються суб'єктом ЗЕД або уповноваженою ним особою митного органу призначення.
3. Посадова особа митного органу призначення в межах своєї компетенції:
- перевіряє правильність заповнення ПД та її електронної копії;
- перевіряє наявність ЕГД в ЄАІС Держмитслужби, його чинність;
- перевіряє правильність нарахування митного боргу;
- перевіряє відповідність даних, вказаних у ПД та ЕГД даним зазначеним у ПД, зокрема шляхом звіряння відповідності даних, вказаних у графах 8, 9, 29, 44, 47 ПД та у відповідних графах ЕГД;
- виконує прикріплення ЕГД до відповідної ПД;
- відповідно до загального порядку, проставляє на твердій копії ПД потрібні штампи.
4. Після в'їзду до зони митного контролю у пункті пропуску митного органу відправлення перевізник, представник суб'єкта ЗЕД - одержувача товарів або уповноважена ними особа повідомляє посадову особу митного органу відправлення про номер попередньої декларації (ПД), за якою здійснюватиметься ввезення переміщуваних товарів.
5. Посадова особа митного органу відправлення у межах своїх повнова-жень:
- робить оперативний запит до ЄАІС Держмитслужби за номером ПД та перевіряє наявність в ЄАІС Держмитслужби електронної копії цієї ПД і відповідного ЕГД, прикріпленого до неї;
- перевіряє відповідність відомостей, зазначених у поданих до митного оформлення товаросупровідних документах, відомостям, зазначеним в елект-ронній копії ПД та ЕГД;
- за відсутності зауважень, виконує дії, передбачені Положенням N 129.
Особливості дій посадових осіб митних органів під час митного оформлення товарів, що переміщуються транзитом з використанням ВМД та ЕГД :
1. Оформлення фінансових гарантій у НФП здійснюється власником товарів або вповноваженою ним особою завчасно, до моменту пред'явлення вантажу до митного оформлення у митному органі відправлення.
2. Після ввезення товарів до зони митного контролю пункту пропуску перевізник або вповноважена ним особа згідно із загальним порядком подають посадовій особі митного органу відправлення заповнені примірники ВМД типу "транзит".
У графі 9 ВМД зазначаються відомості про НФП, який надав фінансову гарантію.
У графі 44 ВМД зазначається код гарантійного документа НФП, наданого у вигляді ЕГД - "9304", номер ЕГД, дата видачі ЕГД,.
3. При митному оформленні товарів, які переміщуються у рамках експерименту у режимі "транзиту", посадова особа митниці відправлення:
- перевіряє правильність заповнення ВМД;
- перевіряє наявність ЕГД в ЄАІС Держмитслужби та його чинність;
- перевіряє відповідність відомостей, зазначених у поданих до митного оформлення товаросупровідних документах, відомостям, зазначеним в ЕГД;
- перевіряє відповідність даних, вказаних у ЕГД даним, зазначеним у ВМД, зокрема шляхом звіряння відповідності даних, вказаних у графах 9, 18, 21, 29, 44, 47, 50, 53 ВМД та у відповідних графах ЕГД;
- виконує прикріплення ЕГД до поданої ВМД;
- здійснює митне оформлення товарів згідно із загальним порядком.
Таким чином, проведений аналіз технологічних документів по порядку митного оформлення та сплати митних платежів в режимі «транзит» показує, що найбільш перспективною є технологія надання фінансових гарантій НФП власнику переміщуємих транзитних вантажів, при цьому погодження розра-хунку величини та сплату єдиного митного збору також можна доручити посереднику НПФ.
Таким чином, НПФ, який має ліцензію ДМСУ по платоспроможності, за договором з власником транзитного митного платежу буде нести відповідальність та сплачувати ДМСУ митні платежі:
- попередню суму єдиного митного збору для митниці ввозу;
- доплату єдиного митного збору за фактом маршруту для митниці вивозу;
- імпортні митні платежі та ПДВ при порушенні товаром режиму «транзит» в якості фінансової гарантії посередника;
При цьому митниця не буде безпосередньо розшукувати власника транзитного товару чи організовувати його митне супроводження та охорону.
ВИСНОВКИ
Метою дипломного дослідження було теоретичне та практичне дослідження митних режимів як сукупності положень, що визначають статус товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон України для митних цілей.
Згідно з наведеною класифікацією, в дипломному досліджені проаналізовані:
1. Митний режим «Транзит» та «Тимчасове ввезення(вивезення)», які суттєво відрізняються відсутністю сплати певних видів мит та податків;
2. Митний режим «Переробка на митній території», який додатково до часткового звільнення від сплати певних видів мит та податків потребує ліцензування режиму з боку ДМСУ, а також в сучасній формі, за певних обставин, має елементи митних режимів «Транзит» та «Тимчасовий ввіз(вивіз)».
Одним з спірних митних режимів, детально досліджених при практичній зовнішньоекономічній діяльності ТОВ НШФ «Пан» у дипломній роботі, є режим переробки сировини та товарів на території України з подальшим вивезенням готової продукції за митний кордон України. Основними проблемами в забезпеченні такого режиму митних технологій є наступні:
а) контроль наявності та питомої ваги в готовій продукції «давальницької сировини», ввезеної на переробку, та внутрішньої української сировини;
б) включення витраченої електроенергії, пари, води, газів, теплової енергії, послуг каналізації та знищення відходів переробки - в обсяги послуг по переробці «давальницької сировини»;
в) відказ замовника від переробки «давальницької сировини» та її пере-ведення та вивезення замовнику в режимі «тимчасове ввезення - вивезення» в іншу країну на переробку чи повернення в країну замовника;
г) ввезення замовником «давальницької сировини» в Україну на пере-робку з декількох країн - нерезидентів та вивезення готової продукції за митну територію України в треті країни, які не є країнами -постачальниками давальницької сировини та не є країною замовника.
д) облік тимчасово ввезеного технологічного обладнання замовника (лекала, креслення викройок, спеціальні розкрійні машини та програмне забезпечення для їх роботи та інш.) для перероблення «давальницької сировини» в митному режимі «тимчасове ввезення(вивезення)» згідно принципам Стамбуль-ської угоди 1990 року «Про тимчасове ввезення».
Аналіз зовнішньоекономічної діяльності дослідженого підприємства ТОВ НШФ «Пан» при виготовлення та реалізації товарів (робіт, послуг) за основними їх видами показав:
1) Спеціалізацією ТОВ НШФ „Пан” є пошив жіночого та чоловічого одягу. Підприємство складає калькуляцію на пошив одягу згідно Інструкції по нормуванню витрат матеріалів у масовому виробництві швейних виробів, Нормативів втрат тканини по длині настилу, Нормативів граничних втрат по ширині настилу та вимог іноземних замовників.
2) У періоді 2005 - 2007 роки ТОВ НШФ „Пан” в сегменті зовнішньоекономічної діяльності займалось наданням послуг по переробці давальницької сировини. Так, надано послуги на суму 6 866,5 тис. грн., в т. ч.:
- 2005 рік-2 206,3 тис.грн.;
- 2006 рік-3 313,4 тис.грн.;
- 2007 рік-1 346,8 тис.грн.
наступним компаніям-нерезидентам:
- „Харве Бенард ЛТД” США (контракт № 155 від 21.06.2004 року) послуги по переробці давальницької сировини на суму 5493,9 тис.грн.
- Компанія „Polaris H.m.b.H” Австрія (контракт № 1 від 09.10.2006 року) послуги по переробці давальницької сировини на суму 198,7 тис.грн.
- Компанія „Руко”, Франція (контракт № 11 від 20.03.2007 року) послуги по переробці давальницької сировини на суму 106,4 тис.грн.
- Компанія „Кутюр Марсела”, Франція (контракт № 63 від 12.10.2006 року) послуги по переробці давальницької сировини на суму 616,0 тис.грн.
- Фірма „Арт Тренд Інтернейшнл” , Швеція(контракт № 22 від 12.05.2006 року) послуги по переробці давальницької сировини на суму 430,9 тис.грн.
- Компанія „Євродіс” (контракт № 5 від 15.12.2003 року) послуги по переробці давальницької сировини на суму 20,6 тис.грн.
3) У періоді впливу наслідків світової фінансової кризи 2008 - 2009 роки ТОВ НШФ „Пан” в сегменті зовнішньоекономічної діяльності займалось наданням послуг по переробці давальницької сировини. Так, надано послуги на суму 6 856,0 тис. грн. (еквівалентно 4 124,5 тис. грн. по курсу евро у 2007 році), в т. ч.:
- 2008 рік- 3 581,6 тис.грн.;
- 2009 рік- 3 276,4 тис.грн.;
наступним компаніям-нерезидентам:
- Компанія „Polaris H.m.b.H” Австрія;
- компанія «Руко 7», Франція;
- Фірма „Арт Тренд Інтернейшнл” , Швеція;
- Фірма 'Ukracov West B.V.B.A' Ter Coutere 39,Бельгія
4) У 2010 роки ТОВ НШФ „Пан” в сегменті зовнішньоекономічної діяльності займалось наданням послуг по переробці давальницької сировини тільки для одного замовника:
- Компанія „Polaris H.m.b.H” Австрія, послуги по переробці давальницької сировини на суму 1 381,0 тис.грн. за 6 місяців 2010 року;
Подобные документы
Поняття митного оформлення експортно-імпортних операцій. Принципи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Митне оформлення при здійсненні імпорту квітів. Система митного оформлення товарів на прикладі ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі".
дипломная работа [183,7 K], добавлен 12.09.2010Процедура митного оформлення як суттєвий важіль митно-тарифної політики країни. Комплекс заходів системи митного оформлення. Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, форми митних декларацій. Свідоцтво про визнання підприємства декларантом.
реферат [211,7 K], добавлен 16.09.2009Порядок акредитації підприємств у митних органах. Порядок застосування та заповнення періодичної, загальної, тимчасової, неповної митних декларацій. Порядок нарахування та сплати митних платежів. Порядок здійснення митного контролю та оформлення товарів.
отчет по практике [62,8 K], добавлен 08.02.2015Порядок застосування та заповнення періодичної митної декларації. Порядок нарахування та сплати митних платежів в залежності від митного режиму. Порядок здійснення митного контролю та оформлення товарів, що переміщуються різними видами транспорту.
отчет по практике [36,8 K], добавлен 15.09.2014Сутність і особливості діяльності митної служби України. Порядок та вимоги до митного оформлення споживчих товарів, послуг в режимах імпорту, експорту відповідно до договорів, декларування. Схема митного оформлення переміщення культурних цінностей.
курсовая работа [58,3 K], добавлен 20.10.2014Митне оформлення як ключовий аспект здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Характеристика діяльності ТОВ "Еталон-К". Динаміка ринку будівельних матеріалів в Україні. Технологія виконання митних процедур при міжнародних перевезеннях вантажів.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 25.04.2012Загальні положення та початок митного оформлення товарів, вантажів та інвестиційної діяльності. Способи переміщення через митний кордон валюти. Декларація як підстава для вивезення (ввезення) іноземної валюти, валюти України і банківських металів.
контрольная работа [29,9 K], добавлен 17.04.2014Аналіз споживних властивостей меблів в технологічних процесах їх виготовлення. Товарознавча експертиза меблевих товарів, що підлягають митному оформленню. Порядок митного контролю і митного оформлення меблів із застосуванням вантажної митної декларації.
дипломная работа [177,9 K], добавлен 15.09.2008Поняття і види митних режимів, які є однією з категорій митного законодавства і визначають конкретний порядок переміщення товарів через митний кордон у залежності від їх призначення. Імпорт, експорт, транзит товарів. Режим митного ліцензійного складу.
контрольная работа [30,9 K], добавлен 17.09.2010Правила застосування та заповнення митної декларації й документів при декларуванні товарів, що переміщуються через митний кордон України. Порядок здійснення митного контролю і оформлення товарів. Умови ввезення гуманітарної допомоги на територію України.
отчет по практике [60,6 K], добавлен 07.08.2013
