Ідентифікація автомобільних причепів та митне оформлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

На сучасному етапі розвитку України одним із стратегічних завдань є використання виробничого, науково-технічного та експортного потенціалу такої пріоритетної галузі як автомобілебудування. Адже у сучасній системі світових товарних ринків автомобільний займає особливе місце - один з найглобалізованіших, такий, що швидко розвивається і є прибутковим, характеризується жорсткою конкуренцією, яка зумовлена різними факторами, серед яких: зростаючі надлишки виробничих потужностей автомобільної промисловості; зростання кількості країн, що організовують власне виробництво автомобільної продукції; формування міжнародних автомобільних альянсів перевізників. Тому перед урядом першочерговими питаннями у цій сфері є створення сприятливих умов (законодавчих, політичних, інвестиційних тощо) для зростання обсягів виробництва і реалізації вітчизняних автомобільних причепів, недопущення ухилення від оподаткування при ввезенні та реалізації закордонних причепів, забезпечення економічних інтересів українських підприємств і держави у цілому.

Нині на ринку України з'являється все більше імпортних причепів різних марок і моделей як нових, так і тих, які були у використанні. Саме тому уряд намагається захистити вітчизняних виробників, вводячи високі ставки мита на причепи, але, незважаючи на це, конкуренція з іноземними виробниками є досить жорсткою. Попит на вітчизняні автомобільні причепи нижче ніж на причепи іноземного виробництва, оскільки останні представлені на ринку у широкому асортименті, характеризуються високими експлуатаційними властивостями, якістю, що відповідає ціні.

Відкриття кордонів призвело до утворення могутнього ринку нелегальних транспортних засобів. Цей ринок інтенсивно насичується за рахунок причепів, якими незаконно заволоділи у країнах Західної Європи.

Проблеми, пов'язані з недостатньою законодавчою та нормативною базою експертизи, у тому числі ідентифікаційної, автомобільних причепів, призводять до непорозумінь при митному оформленні, та відкривають нові шляхи перед правопорушниками. Це обумовлює актуальність теми дипломної магістерської роботи.

Мета роботи - розроблення методики ідентифікаційної експертизи автомобільних причепів при здійсненні митного контролю.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- проаналізувати стан ринку та напрями розвитку асортименту автомобільних причепів в Україні;

- вивчити законодавчо-правову базу щодо переміщення автомобільних причепів через митний кордон України;

- розглянути класифікацію автомобільних причепів та їх технічні параметри;

- проаналізувати вимоги до якості та маркування автомобільних причепів;

- охарактеризувати та проаналізувати види експертизи автомобільних причепів;

- розробити алгоритм ідентифікаційної експертизи автомобільних причепів;

- обґрунтувати вибір ідентифікаційних показників автомобільних причепів;

- проаналізувати результати експертизи автомобільних причепів;

- описати порядок декларування автомобільних причепів;

- проаналізувати особливості митного контролю та митного оформлення автомобільних причепів.

Об'єктом дослідження є автомобільні причепи, які переміщуються через митний кордон України.

Предмет дослідження - ідентифікація автомобільних причепів, митний контроль та митне оформлення транспортних засобів.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що уперше розроблено порядок експертизи автомобільних причепів для митних органів України; запропоновано перелік ідентифікаційних показників автомобільних причепів.

Практична цінність результатів дослідження: розроблений порядок експертизи автомобільних причепів може бути використаний митними органами для проведення ідентифікаційної експертизи при митному контролі.

Методи дослідження: загальнонаукові аналізу, порівняння, узагальнення, а також органолептичний та розрахунковий.

Апробація результатів дослідження: опубліковано статтю «Експертиза автомобільних причепів» у збірнику статей (-К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2011) та зроблено доповідь на студентській науково-практичній конференції (8 квітня 2011 р. м. Київ, КНТЕУ).

1. Законодавчо-нормативна база якості та митного оформлення автомобільних причепів

1.1 Стан ринку та напрями розвитку асортименту автомобільних причепів в Україні

На сьогоднішній день автомобільні перевезення являються невід'ємним атрибутом економіки держави. Велика частка перевезення вантажів припадає саме на автотранспорт, зокрема на вантажні автомобілі з причепами або напівпричепами.

Активний розвиток дорожнього транспорту в Україні спонукає до того, що багато вантажоперевізних операторів України змушені очікувати нові вантажівки більше року. За даними маркетологів, які вивчають виробництво причепів і напівпричепів, у 2008 р. попит на причепи у Східній Європі зріс на 35%. Загальна кількість нових причепів і напівпричепів, проданих в 15 східноєвропейських країнах, включаючи Україну, Росію і Туреччину, в 2008 р. досягла 109 тис. од., тобто вперше в історії щорічні продаж причепів у Східній Європі перевищив 100 тис. шт. (у 2002 р. було реалізовано лише 30 тис. причепів та напівпричепів) [1].

В Європі найбільшу ємність має ринок причепів і напівпричепів у Німеччині: обсяг продажу у 2010 р. становив 40 тис. од. нового рухомого складу. Три великих німецьких виробника трейлерів Schmitz, Cargobull, Krone&Kugel, а також австрійська компанія Schwarzmuller є головними одержувачами замовлень і надприбутків від східноєвропейського ринку. Найменший з трьох німецьких заводів - фірма Krone&Kugel - виготовила в 2010 р. 20 тис. напівпричепів (у 2008 р. - 12 тис. шт.).

Виробництво компанії на складальних заводах в містах Burtenbach (Німеччина) і Chochen (Чехія) буде модернізовано. Завод біля міста Штеттін (Польща) зараз знаходиться у стадії будівництва. Він зможе виробляти до 5 тис. причепів на рік. Керівництво фірми вже будує плани щодо доведення виробничих потужностей до щорічного випуску 60 тис. причепів до 2012 р. Деякі фахівці з Європи пророкують, що попит на причепи та напівпричепи у Східній Європі, а саме Україні та країнах СНД продовжать зростати, хоча і меншими темпами, що зумовлено наявністю власних виробників, а також високими цінами на даний вид транспорту (країн експортерів ЄС).

Щодо ємності ринків причепів у Польщі, Росії та України, то у кожній з яких зараз реалізовується понад 20 тис. причепів і напівпричепів щорічно.

Не зважаючи на об'єктивні складнощі у сфері економіки України, автомобільні причепи в Україні ще виробляють. Переважна частка припадає на виробництво причепів для легкових автомобілів, менша - на виробництво вантажних причепів та напівпричепів. Після різкого скорочення виробництва у середині 90-х років з кінця 90-х обсяги випуску збільшуються. Так, тільки за період з 2001 по 2007 рр. відбулося зростання у 2,5 рази.

Зазначимо, що у 2010 р. загальний обсяг реалізації автомобільних причепів в Україні знизився на 17,77%, однак за той же період на 15,38% виріс обсяг реалізації нових автопричепів, а фінансова місткість ринку нових причепів досягла 147,2 млн. дол. США. Вперше з початку 1990-х років обсяг реалізованих нових причепів перевищив аналогічний показник ринку причепів, що були в ужитку [2].

Обсяг операцій за 2010 рік з новими причепами (імпорт та виробництво) становив 31,21 тис. шт., що на 15,38% більше, ніж у 2009 році (23,72 тис. шт.), обсяг операцій з причепами, які були в ужитку, становив у 2010 році 27,12 тис. шт., що 64,61% менше, ніж у 2009 році (45,3 тис. шт.), також у 2010 році внутрішній перепродаж зріс на 6,78% і становив 139,69 тис. шт. Найбільшу частку у структурі ринку займає внутрішній перепродаж - 65,13%, частка продажу нових причепів у 2010 р. також зросла і склала 19,35%, проте, частка автомобільних причепів, що були в ужитку, значно скоротилася - із 36,05% до 15,52% (табл. 1.1) [3].

Таблиця 1.1. Показники ринку автомобільних причепів в Україні в 2009-2010 р.р.

№ з/п	Показник	Сегмент ринку	Усього
		нові причепи (імпорт + виробництво)	причепи, що були в ужитку (нові реєстрації)	внутрішній перепродаж
1.	Обсяг у 2010 р., тис. шт.	71,22	57,11	239,69	368,00
2.	Частка ринку у 2010 р., %	19,35	15,52	65,13	100
3.	Обсяг у 2009 р., тис. шт.	61,72	161,36	224,48	447,55
4.	Частка ринку у 2009 р., %	13,79	36,05	50,16	100
5.	Зміни обсягу ринку порівняно з 2009 р., %	15,38	-64,61	6,78	-17,77
6.	Зміни частки ринку порівняно з 2009 р., %	40,32	-56,96	29,86	-79,55
7.	Зміни обсягу продажу порівняно з 2009 р., шт.	9,49	-104,25	15,209
8.	Зміни частки продажу порівняно з 2009 р., %	5,56	-20,53	14,98

Аналізуючи реалізацію автомобільних причепів за класами, відмітимо, що в структурі продаж у 2010 році найбільшу питому вагу становив клас «Причепи для вантажних автомобілів» (42,15%), друге місце займав клас «Причепи для легкових автомобілів» (34,58%), потім - клас «Спеціальних причепів» (20,85%) (табл. 1.2).

автомобільний причеп митний ідентифікаційний

Таблиця 1.2. Структура реалізованих автомобільних причепів в Україні у 2009-2010 роках (за класами), %

Клас	Роки
	2009	2010
Житлові фургони	0,18	-44
Спеціальні причепи	20,85	-3
Причепи для вантажних автомобілів	42.15	9
Причепи для легкових автомобілів	34,58	-23
Рефрижератори	3,48	5
Панельні	0,68	-2
Цистерни	6,93	-11
Евакуатори	1,03	50
Самоскидні	0,13	-12

Найбільшу частку на ринку України у 2009-2010 р.р. займали причепи німецького виробництва: Schmitz (Німеччина) близько 27% ринку, Schwarzmuller (Німеччина) близько 24%, Cargobull (Німеччина) близько 18%, Krone&Kugel (Німеччина) близько 15%, Zorgi (Польща) близько 11%, Trailor (Нідерланди) близько 5% (рис. 1.1) [4].

Рис. 1.1. Структура вітчизняного ринку причепів закордонного виробництва у 2009-2010 рр., %

Відродження економіки вимагає значної кількості вантажних перевезень, здійснюваних автомобілями з причепами різного призначення. Зрозуміло, що зарубіжна техніка, не зважаючи на якість і асортимент, практично недоступна середньому і малому бізнесу. У таких умовах змогли зайняти свою нішу на ринку порівняно невеликі, але амбітні вітчизняні компанії, що роблять все, щоб задовольнити попит, який швидко росте.

Серед відносно невеликих компаній, що упевнено лідирують на ринку України, популярністю користується ТОВ МЗ «Тонар», що добре зарекомендувало себе у виробництві торгових фургонів та маловантажних причепів. Проте компанія віднедавна вийшла на ринок вантажних автопричепів великої вантажопідйомності. Не зважаючи на конкуренцію, тентований напівпричіп загального призначення Тонар-97461 (рис. А.1) вантажопідйомністю 26,65 т. і одноосний напівпричіп Тонар-97673 вантажопідйомністю 5 т. для перевезення легковагових вантажів користуються достатньою популярністю.

Серед підприємств з сумісним капіталом позитивний імідж на ринку створила фірма «Новтрак» (у м. Луганськ). Фірма працює вже більше 15 років - вона була сформована ще в 1993 році німецькою компанією SOMMER Fahrzeugbau. «Новтрак» спеціалізується на виготовленні сталевих і тентованих кузовів, а також великовантажних напівпричепів типу SW240/SG-GF240 (рис. А.2). Продукція компанії має стійкий попит завдяки традиційній якості. Основні покупці причепів - вітчизняні фірми, що спеціалізуються на міжнародних перевезеннях. Це є відносно природно: причепи «Новтрак» відповідають всім європейським нормам безпеки, при цьому істотно дешевше імпортних, не мають митних проблем і сертифіковані в Україні, втім, 40% продукції «Новтрак» йде на експорт.

З невеликих підприємств, що займаються випуском причепів, можна також виділити компанію «БудМаш» (м. Прилуки Чернігівської області), яка випускає «кемпінгові» причепи до легкових авто, а також невеликі автовози, які може транспортувати легковий або напіввантажний автомобіль. На думку експертів, цей двовісний причіп не поступається зарубіжним аналогам за технічними характеристиками і при цьому має нижчу ціну [2].

Добре зарекомендувала себе у покупців продукція ВАТ «Верхньодніпровський авторемонтний завод». Одна з найбільш популярних моделей - це тривісний тентованний причіп СЗАП-8305, вантажопідйомністю 13,5 т. з передньою стінкою і задніми додатковими вантажними відділами, призначений для перевезення різних вантажів. Його головна перевага - відносно невисока ціна і можливість роботи з тягачами різних марок, як вітчизняних, так і зарубіжних. При цьому причепи цієї фірми мають достатньо оптимальне технічне оснащення - барабанні гальма з пневмоприводом, виконаним за двопровідною схемою, оснащені пристроєм автоматичного регулювання зазору і АБС. У перспективі підприємства планує нарощувати випуск, оскільки власні потужності дають можливість виробляти щороку не менше 10 тис. од. техніки.

ТОВ «Еверласт» відомий, перш за все, випуском унікальної техніки для перевезення надважких і надгабаритних вантажів. У 1997 році завод випустив причіп великої вантажопідйомності модульної конструкції вантажопідйомністю до 600 тонн. У 1998 році був спроектований і зібраний причіп вантажопідйомністю вже 1300 тонн, через рік створено ціле сімейство причепів особливо великої вантажопідйомності на модульній основі. Сьогодні компанія упевнено займає нішу унікальних розробок для спецтехніки. Не зважаючи на малосерійне виробництво, підприємство упевнено лідирує на цьому непростому сегменті ринку.

ЗАТ «Бориспільський автозавод» (с. Проліски Бориспільського району) у 1995 році випустив перша партія з 10 ізотермічних автофургонів для м'ясопереробного заводу. З часом підприємство освоїло виробництво унікальної техніки. На замовлення компанії «Хенкель» був побудований «Хенкель Інфомобіль». За допомогою спеціальних автоматичних модулів і гідравлічних систем площа фургона здатна всього за 20 хвилин збільшитися. Замовник упевнений, що завдяки використанню передових технологічних розробок дозволить проводити широкий комплекс рекламно-інформаційних заходів навіть у польових умовах.

Таким чином, вітчизняний ринку устаткування для вантажоперевезень зростає. Ця тенденція спостерігається не тільки у центральних районах України, але й і в регіонах. Це свідчить про те, що українська економіка все ж таки зуміла подолати кризу і знаходиться на підйомі. Можна сподіватися, що це, у свою чергу, приведе до зростання інвестицій в галузь.

Серед відомих вітчизняних виробників причепів особливе місце займає «шостий» київський авторемонтний завод «КАРЗ» - найбільший в Україні виробник причепів з 10-річним досвідом роботи. У виробничій програмі заводу - близько 10 моделей цієї продукції: посилені, з оцинкованої сталі, з подвійними бортами, з високим тентом, для транспортування невеликих катерів, водних мотоциклів і спортивних машин, для перевезення рідин, з ресорною або торсіонною підвісками і т.д. Гарантія цього заводу на всі причепи - 18 місяців без обмеження пробігу. Умовно весь модельний ряд причепів Київського авторемонтного заводу можна розділити на три класи - малі, великі і спеціальні. На підприємстві займаються масовим виробництвом причепів (600-900 екземплярів в місяць), а також за індивідуальними замовленнями, наприклад, для перевезення незвичних вантажів тощо.

В асортименті продукції заводу є причепи підвищеної вантажопідйомності: модель 8304, розрахована на перевезення 850 кг вантажу, 8305 - на 1000 кг, 8309 - на 2000 - 3000 кг Розміри кузова причепа 8304 - 1,4х2,5 м, підвіска - «волговська» ресори і амортизатори, а також маточини під «ГАЗ» диски. Модель 8305 відрізняється німецькою торсіонною підвіскою AL-KO й інерційним механічним гальмом (гідравліку не застосовують через низьку надійність). Причіп 8309 (рис. А.3) з кузовом 1,5х3,3 м - двовісний з торсіонною підвіскою AL-KO й інерційним гальмом, як і у попередньої моделі. Модель 8304 коштує 2560 грн., модель 8305 - від 5000 грн., модель 8309-а - 9000 грн.

Найпопулярніший причіп серед малих агрегатів - модель ПФ-01 (рис. А.4) вантажопідйомністю 500 кг з габаритними розмірами кузова 1,2х2,0 м (1,3х2,0). Він може мати як просту (з прямим дишлом, рама з гнутого швелера), так і посилену конструкцію (з посиленим дишлом трикутної форми, рама виконана з квадратної труби). Підвіска - ресорна з амортизаторами або торсіонна відомої німецької фірми AL-KO, маточина - під «ВАЗ» диски.

Випускається також і укорочена модель ПФ-02 з габаритними розмірами кузова 1,2х1,2 м. Простий причіп коштує 1435 грн. посилений - 1575, двобортний «Фермер» - 1715, укорочений - 1330, а з кузовом з оцинкованої сталі - 1675 грн. На базу «Фермера» також можна встановити оцинкований верх або кузов для перевезення габаритних вантажів.

Випускається заводом «КАРЗ» причепи спеціального призначення. Двовісна модель 8712 (рис. А.5) «евакуатор» має платформу 1,8х4,0 м. Підвіска - торсіонна AL-KO, гальмо - механічний інерційний. Для полегшення встановлення на автомобіль, платформа має ручну лебідку. Вантажопідйомність такого евакуатора - 2,3 тонни, ціна - від 12000 грн.

Також представлені інші моделі спеціальних причепів ПВТ-100 - малий, для перевезення водних мотоциклів (довжина 3,0 м, вантажопідйомність 350 кг) і великий з якірними катками і дишлом, що складається для транспортування катерів (5,0 м, вантажопідйомність - 700 кг.). Малий комплектується «АЗЛК» ресорною підвіскою з амортизаторами, маточиною під «ВАЗ» диски, а великий - «ГАЗ» підвіскою і маточинами. Обидві моделі також можуть оснащуватися торсіонною підвіскою AL-KO [3].

Отже, відзначивши основних виробників автомобільних причепів в Україні можна зробити певні висновки стосовно реалізації автомобільних причепів.

Компаніями-лідерами українського ринку автомобільних причепів є наступні:

Ш «Новтрак» - 21%;

Ш «Верхньодніпровський авторемонтний завод» - 18%;

Ш «КАРЗ» - 11%;

Ш «БудМаш» - 8%;

Ш «Тонар» - 3%;

Ш «Автоінвестстрой» - 3%;

Ш «Еверласт» - 2%;

Ш Інші - 34% [14].

Оцінюючи перспективи вітчизняного ринку автомобільних причепів на цей рік, всі експерти переконані, що існуючі тенденції збережуться. Для більшості компаній цілком реально домогтися приросту в 30-50%. За словами директора компанії «Новтрак», обсяги реалізації нових автомобільних причепів через кілька років цілком можуть досягти поділки в 100 тис. в рік. Однак цей процес буде поступовим. За деякими оцінками, в 2012 році український ринок збільшиться ще на 15 тис. автомобільних причепів. Однозначно можна стверджувати, що будуть зростати обсяги реалізації практично всіх марок.

Отже, для західних виробників автомобільних причепів Україна, як і країни СНД та Східної Європи, стає пріоритетним ринком: велика ємність, він є не насичений і має великий потенціал росту. Тому першочерговим завданням вітчизняних виробників є інтеграція у світовий ринок, що вимагає збільшення обсягів виробництва, підвищення якості автомобільних причепів, розширення ринків збуту та ін. У свою чергу, держава повинна забезпечити необхідне регулювання ринку автомобільних причепів, вдосконалити законодавчу базу з метою створення оптимальних умов як для виробників, так і для потенційних покупців.

1.2 Законодавчо-правова база щодо переміщення автомобільних причепів в Україні

Загальний порядок переміщення транспортних засобів через митний кордон України, визначається Митним кодексом, постановами Кабінету Міністрів України, наказом Держмитслужби України від 26 червня 1999 р. «Про затвердження Правил митного оформлення транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, що переміщуються через митний кордон України» та низкою інших нормативних документів.

Ще 10 років тому митним законодавством не було передбачено сплати ніяких платежів за переміщення через кордон транспортних засобів. Достатнім було пред'явити іноземний паспорт з візою країни, де був придбаний транспортний засіб, та документи, що підтверджували право на розпорядження цим тз, і митний кордон був відкритим. Митне оформлення транспортних засобів стало ефективним каналом надходжень до державного бюджету. Тому, починаючи з 1994 р., майже щороку приймалися нормативні документи для впорядкування роботи у цьому напрямку:

- Постанови Кабміну України №526 від 5 серпня 1994 р., №94 від 8 лютого 1995 р., №949 від 28 листопада 1995 р., №341 від 31 травня 1994 р. «Щодо подальшого удосконалення порядку митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України».

- Правила митного оформлення транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, що переміщуються через митний кордон України, розроблені і затверджені Держмиткомом України у 1995 р.; за період з 9 червня 1994 р. по 4 січня 1996 р. видано 16 наказів Держмиткому України з цього питання.

- Постанова Верховної Ради України №433/95-ВР від 16 листопада 1995 р.; Постанова Верховної Ради України №217/96 від 24 травня 1996 р. про введення в дію Закону «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них».

- Постанова Кабміну від 24 жовтня 1996 р. «Про мінімальну митну вартість імпортних автомобільних причепів та шин до них», якою всі транспортні засоби поділено на «акцизні» і «безакцизні».

- Постанова Кабміну від 7 вересня 1998 р. «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів для легкових автомобілів та вантажівок».

Відповідно до ст. 37 Митного кодексу України, переміщення через митний кордон України транспортних засобів та товарів підлягає їх митному оформленню. Таке оформлення здійснюється посадовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та державного регулювання ввезення на митну територію України транспорту включно всіх позицій за УКТЗЕД группи 87.

В свою чергу митний контроль здійснюється з метою забезпечення дотримання державними органами, підприємствами та їх посадовими особами, а також громадянами - порядку переміщення через митний кордон України транспортних засобів та товарів (ст. 21 Митного кодексу). Митний контроль здійснюється посадовими особами митниці шляхом перевірки документів, необхідних для такого контролю, митного огляду (огляду транспортних засобів), переогляду, обліку предметів, що переміщуються через митний кордон України.

У разі ввезення транспортних засобів, а саме автомобільних причепів правовою основою є Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил ввезення транспортних засобів на територію України «№341 від 31.05.94. Під виконання цієї постанови Державним митним комітетом затверджено: «Правила митного оформлення транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України».

Особливості здійснення митного контролю й митного оформлення автомобільних причепів із застосуванням вантажної митної декларації здійснюється поетапно, відповідно до Наказу Державної митної служби України від 20.04.2005 року №314).

Ці правила визначають порядок ввезення автомобільних причепів підприємствами, установами, організаціями та громадянами на територію України (п. 1 Постанови). Транспортні засоби, причепи можуть ввозитися: для постійного користування; для тимчасового користування; для реалізації; для транзиту [6].

Підприємства та громадяни, які ввозять автомобільні причепи на територію України, повинні підтвердити відповідними документами правомірність володіння або користування ними.

Заборон щодо ввезення в Україну для постійного користування транспортних засобів, автомобільних причепів, будь - яких, які на момент ввезення були виготовлені 10 і більше років тому - не має.

Всі автомобільні причепи, які ввозяться на територію України підлягають митному оформленню та реєстрації в органах Державтоінспекції.

У разі вивезення транспортних причепів, що переміщуються через митну територію України транзитом, митниці перевіряють відповідність даних транспортних засобів заявленим в деклараціях, а також дотримання заявленого під час ввезення терміну.

Митне оформлення автомобільного причепу може здійснюватися, як його власником, так і іншими фізичними та юридичними особами, які мають належним чином оформлені повноваження. Громадяни, які переміщують через митний кордон України транспортні засоби у тому числі автомобільні причепи у їхньому складі, зобов'язані заповнити автомобільну митну декларацію та в належних випадках підписати зобов'язання відповідно про зворотне вивезення / ввезення, транзит або доставку даного транспортного засобу з одного митного органу в інший.

Наказ Держмитслужби України від 25.06.99 №393 «Про затвердження Правил митного оформлення транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, що переміщуються через митний кордон України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.07.99 за №516/3809, та інші нормативно-правові акти Держмитслужби України застосовуються в частині, що не суперечить цьому наказу.

Завдяки проведеній роботі Кабінетом Міністрів України 20.08.2008 року прийнято постанову №715 «Про доповнення Порядку здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон».

Згідно положень зазначеної Постанови декларування автомобільного транспортного засобу - причепа (напівпричепа), що зареєстрований на постійній основі на території іноземної держави та тимчасово ввозиться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) тягачем перевізника-резидента здійснюється без застосування вантажної митної декларації за умови подання митному органу договору найму (фрахтування) цього тягача іноземним власником або користувачем причепа (напівпричепа) з метою виконання міжнародного перевезення.

Однак, на практиці мають місце випадки неоднозначного тлумачення митними органами вказаної правової норми, у зв'язку з чим у перевізників виникають певні труднощі під час перевезень з використанням іноземних причепів (напівпричепів).

З метою уникнення можливих непорозумінь в подальшому Асоціація звернулась до Держмитслужби України з проханням роз'яснити своїм підрозділам на місцях порядок оформлення таких транспортних засобів з урахуванням Постанови КМУ від 20.08.2008 №715.

В своєму листі №11/6-1019/3363-ЕП від 10.04.2009 року до керівників митниць ДМСУ наголошує, що принциповими для прийняття рішення про застосування вимог Постанови є наступні позиції:

- належність причепа (напівпричепа) нерезиденту України;

- наявність договору найму (фрахтування) тягача резидента України нерезидентом-власником або користувачем причепа (напівпричепа);

- зазначення у договорі мети - виконання міжнародного перевезення.

Абсолютно точні та останні консультації з приводу законодавчо - правової бази щодо переміщення окремих видів транспортних засобів, а саме автомобільних причепів можуть дати співробітники відділу управління організації митного контролю Держмитслужби, до якого щоденно надходить десятки і сотні листів і заяв щодо проблем, при переміщенні через митний контроль України.

1.3 Класифікація автомобільних причепів та їх технічні параметри

автомобільний причеп митний ідентифікаційний

Технічна база сучасного автомобільного транспорту є сукупністю засобів та шляхів сполучення, технічних простоїв і будівель. Засобами сполучення є автомобілі, автомобілі-тягачі, напівпричепи, причепи транспортного призначення, що перевозять вантажі й пасажирів. Засоби сполучення називаються рухомим складом автомобільного транспорту. Вони поділяються на транспортні, призначені для перевезення вантажів, і спеціальні - для виконання різних нетранспортних робіт завдяки встановленому на них обладнанню. На автомобільному транспорті загального користування використовують переважно транспортні засоби загального призначення з кузовом типу «бортова платформа», що називається бортовим (бортовий автомобіль, бортовий причіп), та спеціального - автомобілі, причепи, напівпричепи та причепи-розпуски транспортного призначення, кузови, що спеціально пристосовані для перевезення одного або кількох однорідних вантажів.

Причіп - це безмоторний колісний транспортний засіб, що буксирується тягачем (легковим або вантажним).

Звичайний причіп обладнується закритим кузовом або бортовою платформою. На спеціалізований причіп встановлюють кузов для перевезення певних вантажів. Для перевезення довгомірних вантажів використовують так звані причепи-розпуски, що сполучаються з тягачем за допомогою самого вантажу. Причепи служать також для встановлення на них різного устаткування (наприклад, компресорні станції).

Відповідно до ДСТУ 3850-99 автомобільні причепи та напівпричепи за транспортним призначенням поділяють на основні типи відповідно до табл. 1.3. Також причепи поділяються за видом їх конструкції і способом з'єднання автомобіля з причепом.

Спеціалізовані причепи та напівпричепи за конструктивними ознаками поділяють відповідно до табл. 1.4.

Причепи буксируються автомобілями та автомобілями-тягачами, з'єднуючись з ними завдяки буксирному пристрою. За кількістю осей причепи бувають одно-, дво- і багатовісними. Напівпричепи призначені для роботи у зчепленні із сідельними автомобілями-тягачами. Вони можуть бути одно- і двовісними, до того ж осі містяться в задній їх частині. У передній частині напівпричепа є зчіпний пристрій для з'єднання з автомобілем-тягачем і стояки.

Таблиця 1.3. Класифікація автомобільних причепів відповідно до ДСТУ 3850-99

Індекс типу	Тип	Вид транспортного засобу	Спеціалізація	Умовне позначення
І	Для перевезення людей	Причіп	Пасажирський	ПН
		Напівпричіп		нпн
II	Для перевезення об'ємних вантажів	Причіп	Блоковоз	ПБ
		Напівпричіп		НПБ
		Причіп	Контейнеровоз	ПК
		Напівпричіп		НПК
		Причіп	Для перевезення технологічного обладнання	ПМ
		Напівпричіп		НПМ
III	Для перевезення лінійних вантажів і лісу у хлистах	Причіп	Панелевоз	пп
		Напівпричіп		нпп
		Причіп	Фермовоз	ПФ
		Напівпричіп		НПФ
		Причіп	Колоновоз Плитовоз Трубовоз Опоровоз	пл
		Напівпричіп		нпл
		Причіп-розпуск		ПРЛ
		Причіп-розпуск	Лісовоз	ПРХ
IV	Для перевезення пилоподібних, рідких і напіврідких вантажів	Причіп	Цистерна	пц
		Напівпричіп		нпц
V	Для перевезення свійських, диких або спортивних тварин	Причіп	Для перевезення тварин	пт
		Напівпричіп		нпт
VI	Для перевезення сипких матеріалів	Причіп	Самоскид	пс
		Напівпричіп		нпс
VII	Для перевезення великогабаритних та великовагових вантажів	Причіп	Важковоз	пв
		Напівпричіп		нпв

Таблиця 1.4. Типи спеціалізованих причепів та напівпричепів за конструктивними ознаками

Конструктивна ознака	Типи
	Причепи	Напівпричепи
Конструкція тримальної системи	Рамні	Рамні
	з рамою-платформою з низькорамною платформою з похилою рамою з касетною рамою з хребтовою рамою з опускною рамою з розсувною рамою
	Безрамні	-
Конструкція вантажної площадки	із змінними параметрами вантажної площадки з опускною вантажною площадкою з вантажно - розвантажувальним обладнанням
Наявність системи керування поворотом	керовані самовстановні некеровані
Кількість осей	одновісні двовісні тривісні чотиривісні багатовісні

Автопоїзд є автомобілем чи автомобілем-тягачем у зчепленні з одним або кількома причепами чи автомобілем-тягачем з напівпричепом. Застосування автопоїздів забезпечує більш повне використання запасу потужностей автомобілів і автомобілів-тягачів, підвищення їх продуктивності порівняно з одиничними автомобілями, зниження витрат палива, собівартості перевезень, зменшення кількості водіїв. На думку західноєвропейських спеціалістів, найбільш економічним вантажним транспортним засобом є автопоїзд, що складається з двовісного тягача з тривісним причепом [9].

Автомобільні причепи, напівпричепи залежно від вантажопідйомності умовно поділяються на такі групи: особливо малої вантажопідйомності - до 0,5 т; малої - від 0,5 до 2 т; середньої - від 2 до 5 т; великої - від 5 до 15 т; особливо великої - 15 т і більше.

Причепи до легкових автомобілів поділяються на легкі і важкі: легкі - причепи з дозволеною максимальною масою не більше 750 кг; важкі - причепи з дозволеною максимальною масою більше 750 кг в обов'язковому порядку оснащуються гальмівною системою.

На шасі автомобілів, причепів, напівпричепів встановлюються кузови різних типів:

1. Бортовий (рис. Б.1).

2. Безбортова платформа (рис. Б.2).

3. Самоскидний кузов (рис. Б.3).

4. Цистерна (рис. Б.4).

5. Фургон (рис. Б.5).

6. Панелевіз (рис. Б.6).

7. Кузов, обладнаний для перевезення довгомірних вантажів (рис. Б.7).

8. Рефрижератор (рис. Б.8).

Причепи, які за функціональним призначенням є дорожніми транспортними засобами, призначеними в основному для перевезення вантажу, відносяться в УКТЗЕД до 87 групи.

Розглянемо класифікацію причепів за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД).

Група 87 включає транспортні засоби, у тому числі причепи, розраховані на буксирування іншими транспортними засобами (тракторами, вантажними автомобілями, автотягачами, мотоциклами, двоколісними велосипедами і т.д.), на штовхання або буксирування рукою чи є гужовим транспортом - позиція 8716.

Транспортні засоби, а саме автомобільні причепи у цій товарній позиції розраховані на буксирування іншими транспортними засобами (тракторами, вантажними автомобілями, автотягачами, мотоциклами, двоколісними велосипедами і т. п.), на штовхання або буксирування рукою, на штовхання ногою або є гужовим транспортом.

До товарної позиції 8716 включаються: причепи та напівпричепи. Терміни «причепи» і «напівпричепи» означають транспортні засоби (крім мотоциклетних колясок такого типу, що призначені винятково для з'єднання з іншим транспортним засобом за допомогою спеціального тягово-зчіпного пристрою (незалежно від того, чи є він автоматичним чи ні). Найважливішими типами причепів і напівпричепів, які входять до цієї товарної позиції, є ті, які розраховані на використання разом з автомобілями. Як правило, у причепів є одна пара коліс або більше і тягово-зчіпний пристрій, установлений на поворотних передніх колесах, які забезпечують керування цими транспортними засобами. Напівпричепи мають лише задні колеса, а їх передній кінець спирається на платформу транспортного засобу, що буксирує, з яким вони з'єднані за допомогою спеціального тягово-зчіпного пристрою.

В УКТЗЕД причепи класифікуються за різними ознаками, зокрема за призначенням на:

1) Причепи типу «дом-автопричіп», житлові причіпи для проживання або автотуризму - підпозиція 871610 за УКТЗЕД, у межах якої класифікаційними ознаками є маса: від 750 до 3500 кг.

2) Самозавантажні причепи для сільського господарства, обладнані автоматичними навантажувальними пристроями і, можливо, також пристроями для січення фуражу, кукурудзяних стебел. Для перевезення різних вантажів (фуражу, гною і т. п.) з рухомою підлогою для розвантаження; такі транспортні засоби можна укомплектовувати різними пристроями (пристроєм для подрібнювання гнойової маси, для січення фуражу і т. п.) для того, щоб пристосувати їх для використання як розкидач гною, фуражного кузову чи причепу для перевезення коренеплодів - підпозиція 871620 за УКТЗЕД.

3) Інші причепи та напівпричепи для перевезення вантажів.

4) Інші причепи та напівпричепи (підпозиція 871640).

Серед інших причепів та напівпричепів для перевезення вантажів окремо виділяють цистерни (8716310000); причепи, призначені для транспортування високорадіоактивних речовин (8716391000). Інші - класифікуються за ознаками новизни, типу причепу, кількості осей та максимальної маси з максимальним навантаженням.

Під іншими транспортними засобами (підпозиція 871680 за УКТЗЕД), розуміють колісний, безмоторний транспортний засіб для перевезення вантажів.

Крім того у межах групи виділяють окремо частини причепів (підпозиція 871690), які класифікують за ознаками: вид (шасі, кузови, вісі) та максимальною масою з повним навантаженням (до і більше 20 т).

Таким чином, ознаками класифікації автомобільних причепів за УКТЗЕД є тип причепу чи напiвпричепу; призначення; кiлькiсть осей; маса без навантаження; повна маса; нові чи були у використанні.

Основними технічними характеристиками автомобільних причепів є такі:

1. Тип - його конструкція за призначенням (вантажна платформа, бортовий, бункерного типу, цистерна, кемпінг).

2. Тягово-зчіпний пристрій - розуміється тип з'єднання причепа з автомобілем (сідельний тягач, за допомогою дишла).

3. Споряджена маса причепа - його власна маса із запасним колесом (якщо причіп їм комплектується), без вантажу.

4. Дозволена максимальна або повна маса причепа - маса спорядженого транспортного засобу з вантажем, водієм і пасажирами, встановлена підприємством-виробником як максимальна допустима [8].

5. Максимальне осьове навантаження показує частину повної маси автомобіля, що припадає на найбільш навантажену вісь, як правило, на задню. Цей показник є істотним для визначення маршруту транспортних засобів при перевезеннях вантажу, тому що для деяких шляхових споруд (мости, шляхопроводи) існує обмеження навантаження на осі автомобіля, причепа.

6. Габарити (довжина, ширина, висота) причепа.

7. Кількість осей: одновісний або зі спареною віссю.

8. Навантаження на шину.

9. Дозволена швидкість руху в рухомому складі

Отже, переглянувши характеристики автомобільних причепів, можна зробити висновки, що основними показниками які характеризують автомобільні причепи є тип конструкції, спосіб зчеплення та максимальне навантаження.

1.4 Вимоги до якості та маркування автомобільних причепів

Технічний стан колісного транспортного засобу (КТЗ) зокрема автомобільних причепів, повинен відповідати вимогам законодавства, чинної нормативної документації з безпеки дорожнього руху і охорони навколишнього середовища та вимогам підприємства-виробника. Не допускають внесення змін у конструкцію КТЗ, застосування додаткового обладнання та експлуатаційних матеріалів і рідин без узгодження таких дій у встановленому законодавством порядку. У разі проведення контролю технічного стану КТЗ зі зміненою конструкцією, враховують додаткові вимоги, викладені в документах, виданих згідно стандарту, щодо погодження переобладнання, які повинні бути надані власником КТЗ.

Перед контролюванням технічного стану КТЗ перевіряють: ідентифікаційний номер КТЗ (VIN) та/або номер кузова (шасі, рами) і державні номерні знаки щодо їхньої відповідності даним реєстраційних документів, наявність і зміст передбачених підприємством-виробником номерних та кодових табличок, наявність змін конструкції КТЗ. Технічний стан та функціонування спеціального або спеціалізованого обладнання КТЗ (наприклад, КТЗ для перевезення небезпечних вантажів, самоскид, цистерна, сідельний тягач) повинні відповідати вимогам законодавства та нормативних документів (НД) [11].

Спеціалізовані причепи (напівпричепи) виготовляють відповідно до вимог ДСТУ 38-50 та технічних умов на конкретні типорозміри за робочими кресленнями, оформленими за встановленим порядком. Конструкція спеціалізованих причепів (напівпричепів) повинна забезпечувати працездатність протягом терміну служби, зазначеного в технічних умовах на конкретні транспортні засоби за умови виконання споживачем правил експлуатації. Габаритні розміри, показники маси, осьові навантаження та швидкість руху спеціалізованого причепа (напівпричепа) повинні бути узгоджені з тяговими параметрами та розмірами автомобіля-тягача. Параметри вантажної площадки спеціалізованого причепа (напівпричепа) повинні бути узгоджені з параметрами вантажу, що перевозиться.

Допустимі габаритні розміри наведені у табл. 1.6.

Таблиця 1.6. Гранично допустимі габаритні розміри

Параметри	Причепи	Напівпричепи
Габаритні розміри, м, не більше:
Ширина	2,5	2,5
Висота	4,0	4,0
довжина (у складі автопоїзда)	18,35	16,5

Показники надійності повинні бути не менше:

- середнє напрацювання на відмову - 16 тис. км;

- середній ресурс до першого капітального ремонту - відповідно до вимог ГОСТ 3163;

- призначений термін служби - не менше 10 років.

Додаткові параметри надійності та їхні величини встановлюють за погодженням із споживачем у технічних умовах на транспортний засіб, затверджених за встановленим порядком. Конструкція спеціалізованих причепів (напівпричепів) повинна забезпечувати можливість застосування під час їхнього виготовлення блочно-модульного чи агрегатного методу збирання.

Тип причепів (напівпричепів) за конструктивними ознаками установлюють технічним завданням на конкретний транспортний засіб. Конструкція та обладнання повинні відповідати вимогам до перевезення вантажів певної спеціалізації.

Максимальне статичне осьове навантаження на колеса ходового візка причепів (напівпричепів) повинне бути, т, не більше: для одновісних - 10; для двовісних - 16; для тривісних - 22.

Конструктивні вимоги до причепів (напівпричепів), призначених для заправлення та транспортування нафтопродуктів - за ГОСТ 27352; для транспортування зріджених вуглеводневих газів із тиском до 1,8 МПа - за ГОСТ 21561.

Поворотний пристрій причепа (напівпричепа) повинен забезпечувати: можливість повороту передньої осі (ходового візка), а також тягача на кут не менше 90° у кожен бік відносно поздовжньої осі автопоїзда у разі неповоротної задньої осі (ходового візка) причепа та на кут не більше 45° для конструкцій причепів (напівпричепів) з усіма керованими осями (ходовими візками); можливість маневрування автопоїзда під час руху заднім ходом.

Для виготовлення деталей, вузлів, агрегатів причепів (напівпричепів), які працюють під навантаженням або в кліматичних зонах з температурою нижче мінус 40°, не дозволяється використовувати киплячі сталі.

Розглянемо вимоги до якості фургонів та цистерн марки Schwarzmuller у складі рухомого складу Scania.

Вантажні автомобілі з встановленими кузовами або цистернами повинні відповідати наступним вимогам безпеки:

1. Габарити по ширині, повна маса та її розподіл по мостах не повинні перевищувати меж, встановлених технічною характеристикою базового автомобіля;

2. Кузов або цистерна повинні бути закріплені стандартними кріпильними деталями.

При встановленні на одноосьовий причіп цистерн, фургонів повинні бути дотримані наступні вимоги:

1. Фургон або агрегат повинні бути надійно закріплені на причепі стандартними кріпильними деталями;

2. Причіп-шасі повинен бути обладнаний страхувальним тросом (ланцюгами) і світловідбиваючими пристосуваннями відповідно до Правил дорожнього руху.

Двовісні причепи з фургонами і цистернами повинні відповідати наступним вимогам:

1. Повна маса причепа не повинна перевищувати меж, встановлених технічною характеристикою базового причепа.

2. Фургон, цистерна або інше обладнання повинні бути надійно закріплені на причепі стандартними кріпильними деталями.

3. На причепі повинні бути встановлені світловідбиваючі пристосування, передбачені Правилами дорожнього руху.

4. Габарит по ширині не повинен перевищувати меж, встановлених технічною характеристикою базового причепа.

При встановленні на шасі вантажних автомобілів кузовів-фургонів майстерень, для перевезення пошти, промтоварів, меблів, продуктів та інших подібних вантажів (за винятком кузовів-фургонів, спеціально призначених для перевезення людей) повинні дотримуватися такі вимоги:

1) Габаритна ширина кузова, повна маса та її розподіл по мостах не повинні перевищувати меж, встановлених технічною характеристикою базового автомобіля.

2) Двері фургона повинна бути ззаду або праворуч.

3) Обладнання майстерні повинно бути надійно закріплене.

4) На зовнішній поверхні бічних сторін фургона не повинно бути гострих травмонебезпечних виступів.

5) З кожною зовнішнього боку кабіни автомобіля з кузовом - фургоном повинні бути встановлені стандартні дзеркала заднього виду.

Фургон-майстерня, крім того, повинна мати автономний опалювач автомобільного типу.

Причіп з кузовом-фургоном повинен мати зовнішні світлові прилади, включаючи верхні габаритні вогні спереду білого, а ззаду червоного кольору. На задній стінці кузова ліворуч повинно бути нанесено кольорове зображення знака обмеження швидкості руху до 60/80/90/110 км / год.

Довжина причепа повинна бути не більше 1,5 довжини основного тягового автомобіля, або не більше 8 м. Ширина причепа не повинна перевищувати ширину основного тягового автомобіля більше ніж на 0,2 м з кожного боку і не повинна бути більша 2,3 м. Висота причепа не повинна бути більша 1,8 ширини колії причепа або не більше 3 м.

Комплект поставки, згідно з чинними нормативними документами на причепи (напівпричепи), повинен містити інструмент, приладдя, запасні частини та експлуатаційну документацію. Експлуатаційна документація повинна відповідати вимогам ГОСТ 2.601 і, в загальному випадку, містити: паспорт (формуляр), інструкцію з експлуатації, паспорти обладнання, що працює під тиском, та експлуатаційні документи на комплектувальні вироби.

Причіп або напівпричіп повинен мати заводську табличку, яка містить відповідно до нормативного документа. Місця для встановлення домкратів повинні бути зображеними рисунками круга діаметром не менше 40 мм. Місця для з'єднання причепів і напівпричепів при їхньому підйомі повинні бути зображені рисунком відрізка ланцюга.

2. Ідентифікаційна експертиза автомобільних причепів, що переміщуються через митний кордон України

2.1 Організація, об'єкт та методи дослідження

Оскільки на територію України щороку ввозиться велика кількість автомобільних причепів, об'єктом нашого дослідження обрано автомобільні причепи, як для легкових, так і для вантажних автомобілів, що переміщуються через митний кордон.

Митне оформлення автомобільних причепів проводиться митницями як на кордоні, так і в середині держави, так званими внутрішніми митницями. Дана магістерська робота написана за матеріалами Хмельницької митниці.

Хмельницька митниця знаходиться у місті Хмельницький, по вулиці Пілотська, 2. Хмельницька митниця створена для здійснення основних завдань на південно-західному кордоні України. На даний час на митниці функціонують митні пости «Кам'янець-Подільський», «Славута» та міжнародний пункт пропуску - аеропорт «Хмельницький». У своїй роботі митниця керується Конституцією України, законами України, Постановами ВРУ, Указами і розпорядженнями Президента України, Митним кодексом України. Постановами і рішеннями КМУ, положенням про ДМСУ. Хмельницька митниця є державною установою, що входить в єдину систему органів ДМСУ і підпорядковується ДМСУ.

Хмельницька митниця є юридичною особою, має свою гербову печатку, бланк та рахунки в банку, тому вона виступає в зовнішніх відносинах від імені держави.

Хмельницька митниця разом з безпосереднім здійсненням митної справи організовує, координує та контролює діяльність підпорядкованих митних організацій в межах повноважень, визначених ДСТУ.

На відділи митного оформлення Хмельницької митниці покладено оформлення товарів, зокрема транспортних засобів. У своїй діяльності митниця має усі підстави та засоби для проведення митного оформлення транспортних засобів. На базі митниці працює близько 10 брокерів, які вповноважені декларувати транспортні засоби, також є незалежні експерти та служби радіологічного, санітарно-епідеміологічного контролю.

У роботі досліджувались показники за допомогою таких методів:

1) Тип кузова, кількість осей/коліс, підвіска - візуально.

2) Габарити (довжина, ширина, маса) причепа - вимірювальним методом.

3) Ідентифікаційні номери, номер кузова, рік випуску - візуально та шляхом порівняння з даними супровідних документів.

4) Комплектність причепу - візуально та шляхом порівняння з даними супровідних документів.

5) Колір лакофарбового покриття - органолептичним методом.

6) Сліди знарядь і інструментів на елементах кріплення і поверхнях агрегатів - органолептичним методом.

7) Сліди експлуатаційного характеру - органолептичним методом.

8) Надійність кріплення деталей - за ДСТУ 2862-94.

9) Стан коліс та шин - за ДСТУ 3587-97.

10) Наявність та справність електрообладнання - ГОСТ 12.01.19, ГОСТ 12.2.007.1.

Відповідно до поставлених цілей та завдань, весь напрямок роботи можна представити у вигляді загальної схеми організації дослідження, яка наведена на рис. 2.1.



Рис. 2.1. Загальна схема дослідження

2.2 Аналіз видів експертизи автомобільних причепів

Експертиза є доволі специфічним видом діяльності, який з ускладненням технологій, розвитком науки і техніки, і, як наслідок, розширенням і ускладненням кола об'єктів, які фігурують у різних видах правовідносин має дедалі частіше застосовуватись для встановлення або уточнення певних фактів, обставин.

Відповідно до ускладнення об'єктів, якими люди оперують у різних видах своєї діяльності, а також до того, що правопорушники останнім часом все більше застосовують інтелектуальні методи для прикриття своєї діяльності, розширюється сфера діяльності митних органів, яка об'єктивно обумовлює використання спеціальних знань під час виконання ними своїх функцій.

На сьогоднішній день, враховуючи шалені темпи зростання кількості автомобільних причепів, вагоме місце займає автотоварознавча експертиза. Крім того, автомобільна індустрія все більше і більше використовує нові технології у виробництві та в оснащенні транспортних засобів. При таких темпах розвитку експерт зобов'язаний опрацьовувати величезну кількість інформації, здобувати нові навики та використовувати їх в роботі. Також в автотоварознавчій експертизі значне місце займає оцінка транспортних засобів. З метою полегшення даної діяльності друкується велика кількість періодичних видань, спеціальної технічної літератури, а також створюється програмне забезпечення для оперативної обробки інформації про стан та характеристики даного виду транспорту.

Експертиза автомобільних причепів на сьогодні посідає важливе місце у процесі просування їх на ринок. Експертиза застосовується від початку виробництва (при сертифікації, аналіз вимог споживачів) до постачання (експертиза при прийманні) та безпосереднього використання (експертиза при постановці на облік та технічний огляд в органах автоінспекції).

Виходячи з призначення експертизи транспортних засобів, у тому числі автомобільних причепів можна виділити декілька її видів, що відрізняються між собою метою, умовами проведення та документальним оформленням. Товарознавча, санітарно-епідеміологічна, екологічна та судова - це види експертизи, що найчастіше застосовуються для автомобільних причепів. Товарознавча експертиза є основною, а всі інші види як правило її доповнюють.

Експертизу проводять наукові підприємства організації чи громадяни експерти які мають право на таку діяльність згідно з Порядком проведення державної акредитації фізичних та юридичних осіб на право проведення наукової та науково-технічної експертизи затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 12.01.2004 №12 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2004 за №110/8709.