Вплив атомних електростанцій на навколишнє середовіще

Мушу в цьому сенсі відзначити Чорнобильську програму ООН, однією із складових якої є соціально-психологічна реабілітація населення. Якраз тут ці невеликі кошти реально працюють, люди дістають необхідну моральну, матеріальну і медичну підтримку. Хотілося б, щоб ця програма розвивалася і за обсягом і у часовому вимірі.

Як готуються до відзначення 15-річчя Чорнобиля громадські організації?

Ще від початку аварії, коли влада мовчала, саме громадські організації, перш за все Українська екологічна асоціація "Зелений світ", били на сполох і вимагали від державних структур правдиву інформацію щодо як само? авари, так і можливих наслідків.

Тепер таких застережень немає. Правду почули всі і вона страшна. Коштів для того, щоб поправити ситуацію, недостатньо.

Наші акції спрямовані на залучення додаткових коштів. Були проведені парламентські слухання, як і екологічні, так і присвячені питанню Чорнобилю. Ми не маємо права забувати про цю дату, бо тим швидше про неї забуде Європа, і Америка. Вони вже не відчувають впливу Чорнобиля, як тоді, у перші місяці, і для Європи зараз є важливішою проблема ящуру. Тому парламентські спухання щодо проблем Чорнобиля будуть знову, і знову, ми маємо будити пам'ять, щоб не забувати ті трагічні дні. Має бути видано декілька книг, присвячених Чорнобилю. Готуються висновки комісії, створеної з ініціативи Комітету з питань екологічної політики з метою з'ясування дійсних причин катастрофи. Комісія працює вже понад 2 роки, проаналізовано практично всі експертні висновки, які були зроблені в Україні, Росії, західними експертами, іншими організаціями. Проаналізовані дані, які залишилися після аварії навіть телефонні розмови, опитані свідки, вивчено параметри блоку в час роботи зміни, яка стала останньою. На основі тисяч таких показників будувалась логічна модель авар" на ЧАЕС. Нам дуже важко відновити останні 15 хвилин, запис було ліквідовано. Але це необхідно зробити, заради того, щоб картина аварії була достеменна. Важливим фактором, який сповільнив роботу комісії було те, що відразу після аварії було створено декілька різних відомчих комісій, які "розтяти" документи. Тому зібрати всі матеріали є складно, а дещо вже й втрачено.

Розробляючи логічну модель аварії на станції, ми дійшли висновку, що коли керівник тієї останньої зміни, Акімов, помираючи, сказав, що він робив все правильно, то це правда. За результатами роботи комісії очевидно, що зміна не винна і аварія готувалася "штучно", адже не може бути стільки збігів обставин... Навіть заради реабілітації персоналу, віддаючи шану вже померлим, ми мусимо знати дійсну причину аварії і згадана комісія незабаром оприлюднить результати своїх копітких досліджень. Лише зараз ми можемо сказати про рівень тієї неправди, яка була сказана про Чорнобиль. Неправда була сказана і про дійсні причини аварії, і цю неправду сказав колишній Радянський Союз, і МАГАТЕ знало про цю неправду, але звіт прийняли. Зараз, вже закриваючи ЧАЕС, ми мусимо сказати правду.

І МАГАТЕ, яка опікувалась Чорнобильською проблемою, хоча й прийняла неправдивий звіт, і російські вчені, і українські вчені, які мужньо, не дивлячись на жодні застереження, допомагають слідчій комісії, надають інформацію, необхідні матеріали для того, щоб робота була завершена, створена модель катастрофи (згодом і комп'ютерна) щоб зрештою про Чорнобиль була сказана вся правда.

Особисті історії

"Коли ми почули, що військових направляють в Чорнобиль як ліквідаторів, ми вирішили, що нам повезло, що ми приймали участь у війні".

Юрій, ветеран війни в Афганістані

"Ми прибули в Прип'ять 27 квітня 1986 року о другій годині дня. Там було більше тисячі автобусів. О 16.00 20-кілометрова колона вирушила в дорогу. 29 квітня місто було пусте".

Сергій, ліквідатор

"Я завжди знав, що ми живемо на забрудненій території, але ніхто не міг мені сказати до яких засобів безпеки я маю вдаватися. Єдиним місцем, де мені надали допомогу та відповіли на мої запитання, був Центр соціально-психологічної реабілітації. Працівники Центру прийняли мене до себе в якості добровольця та вважають мене своїм другом".

Доброволець Бородянського центру соціально-психологічної реабілітації

"Ми доїли корю, коли до нас підійшли представники адміністрації і сказали: "Не панікуйте, продовжуйте свою роботу". 2 травня 1986 року люди почали від'їжджати разом зі своїми дітьми. Нам сказали привезти корів до колгоспу. 4 травня о п'ятій ранку до нашого будинку під'їхав грузовик. Наступного дня опівдні нас привезли в Бородянку. Ми їхали всю ніч. С собою в нас було тільки сало та яйця з розрахунку на три дні. Ми вимушені були готувати в полі".

Жінка колгоспника, яка була евакуйована з Чорнобиля до Бородянки.

"Вперше ми почули про аварію коли до місцевої лікарні привезли перших постраждалих. Це було схоже на війну: танки, машини швидкої допомоги, БМП проносились на повному ходу, Від фар було настільки видно, що вночі можна було читати газету".

Лікар, Іванків

"Після переселення до Бородянки я перебував у стані розгубленості. Я нікого не знав, був безробітним і не бачив жодних перспектив на отримання тієї роботи, яку хотів. До всього ж, я не міг допомогти своїм батькам, які на той час, вже були пенсіонерами і конче потребували моєї підтримки. Одного разу я сидів вдома, згадуючи часи, коли мав пристойну роботу та слухав радіо. І тут я почув про Бородянський Центр соціальне - психологічної реабілітації. Переселенців та евакуйованих запрошували відвідати Центр, Я відправився туди. Після цього я приходив до Центру знову і знову. Там я зустрів людей, що мали такі ж проблеми, як і я сам. Годинами ми обговорювали можливості змінити наше життя на краще. Врешті-решт ми вирішили започаткувати свиноферму. Працівники Центру допомогли нам скласти бізнес-план. Спочатку ми купили 5 свиней. На сьогоднішній день у нас їх ЗО. Я дуже щасливий і вдячний співробітникам Центру соціально-психологічної реабшітації за те, що вони допомогли мені повернутись до життя".

Переселенець, фермер, Бородянка

"Я приймав участь у війні в Афганістані. Це було суворим іспитом для радянських військових та їх сімей. Але, врешті-решт ми звикли. Ми розуміли ситуацію, знали чого робити, а чого - ні... Після повернення з війні мені та моїм друзям треба було знову звикнути до мирного життя. Це стало справжнім психологічним випробуванням. На щастя, в Бородянці, місці де я живу, працює Центр соціальна - психологічної реабілітації. Мені пощастило, що я звернувся до нього. Дуже скоро я зрозумів, що не можу жити без цього Центру. Ми створили "Школу безпеки та виживання" для дітей та підлітків. Тут вони навчаються тому, як діяти у випадку надзвичайної ситуації, як допомагати один одному, включаючи надання психологічної підтримки, т.д. Вже 5 років я працюю в Центрі волонтером. З 1998 року наша команда займає перші місця на Всеукраїнських змаганнях рятівників та змаганнях СНД",

Волонтер, "Школа безпеки та виживання", Бородянка

Стан соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Статистичні дані

В результаті найтяжчої трагедії 20-го століття постраждала 3,278,521 особа, включаючи 340,654 ліквідатори та 1,300,000 дітей.

Чисельність інвалідів досягла 91,200. Витрати на 1 особу, якій встановлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою, в середньому становлять 8 тис. Гривень на рік, тоді як на інваліда по загальному захворюванню - 500-600 гривень.

Станом на 1 січня 2000 із перевірених 397,837 справ учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕСГ перереєстровано 372,178 посвідчень.

Відселення та самостійне переселення

Згідно з Законом України "Про статус ї соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із радіоактивне забруднених територій переселено 27,649 сімей, поліпшено житлові умови 5,129 сім'ям інвалідів.

В період з 1986 по 190 рік евакуйовано 90,784 особи. З 1990 по 2001 рік відселено та самостійно переселились 71,994 особи.

Державний реєстр осіб, які постраждали внаслідок катастрофи
В Державному реєстрі осіб, що постраждали внаслідок катастрофи, накопичені дані про 1,072,000 особи. Минулого року база Реєстру поповнилась даними на 217 тис. осіб.

Медичне забезпечення та оздоровлення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Медичне забезпечення постраждалого населення здійснюється відповідно до "Програми заходів з організації спеціалізованої медичної допомоги особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка щорічно формується на підставі заявок обласних (міських) державних адміністрацій, МОЗ і АМН України. На її фінансування у 1999 році витрачено 26837,2 тис. грн.

Одним із організаційних засобів боротьби із нервово - психічними розладами та хворобами серед постраждалого населення є служба соціальне - психологічної реабілітації - та інформування громадськості, на її діяльність щорічно спрямовується біля 650,0 тис. грн.

В 2000 році на оздоровлення постраждалого населення було витрачено 140,0 млн. гривень. Кошти державного бюджету були спрямовані на санаторно-курортне лікування осіб категорії 1, дітей-інвалідів, дітей-сиріт та напівсиріт, дітей, які проживають на радіоактивне забруднених територіях, дітей з хронічними захворюваннями.

Фінансування заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи

Фінансування комплексу заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення в 1999 році, як і в минулі роки, здійснювався в умовах значного дефіциту коштів, що виділяються на ці цілі. Так, у 1996 році вона забезпечена на 53,4%, у 1997 році - 44,2%, у 1998 році на -57,3%, а у 1999 році - на 29,0%.

У зв'язку з нестачею коштів було прийнято рішення щодо фінансування виключно невідкладних заходів та першочергових робіт згідно з визначеними Колегією пріоритетами, пов'язаних з реалізацією положень Законів України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали.

Кількість населених пунктів

Радіаційний захист населення

На забруднених територіях проводиться масовий контроль сільськогосподарської продукції на всіх етапах її виробництва. Щорічно за програмою "Система радіаційного контролю" виконується 1.3 -1.5 млн. вимірів вмісту цезію і стронцію. В роботах по радіаційному контролю продуктів харчування на всіх етапах їх виробництва беруть участь близько тисячі лабораторій та радіологічних постів 7 міністерств та відомств.

Основні наслідки аварії

Викид радіонуклідів 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції у колишній Українській Республіці Союзу Радянських Соціалістичних Республік, недалеко від теперішніх кордонів Бєларусі, Російської Федерації й України відбулася найбільш серйозна аварія в історії ядерної промисловості. Реактор був зруйнований. Сумарна активність усього радіоактивного матеріалу, викинутого під час аварії, складає відповідно до оцінок, біля 1,2ґ 1019 Бк. У викидах містилося біля 3% палива, що знаходилося в реакторі під час аварії, а також до 100% інертних газів і 20-60% летучих радіонуклідів.

Особливостями аварії на ЧАЕС є:

викиди радіоактивних матеріалів продовжувалися на протязі близько 10 доби;

радіонуклідний склад матеріалу, викинутого під час аварії, був складним.

Найбільше значення з радіологічної точки зору мають радіоактивні ізотопи йоду (131,132,133Ї і цезію (134,137): ізотопи йоду, які мають короткий період напіврозпаду, мали найбільший радіаційний вплив у початковий період аварії; ізотопи цезію-137 і стронцію-90, періоди напіврозпаду яких складають десятки років, будуть робити більший радіаційний вплив у наступний період. Кількісні оцінки активностей основних радіонуклідів, що містяться у викидах такі: 131І ~ 1,3-1,8ґ 1018 Бк; 134Cs ~ 0,05ґ 1018 Бк, 137Cs ~ 0,09ґ 1018 Бк. Ці величини відповідають приблизно 50-60% 131І, що знаходився в активній зоні реактора в момент аварії, і біля 20-60% двох радіоактивних ізотопів цезію.

В довкілля були викинуті крім продуктів ділення матеріали, що діляться (паливо), внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Безперечним пріоритетом у фінансуванні заходів, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, у 2000 році був соціальний захист громадян. Для цієї мети було витрачено 1574,2 млн. грн., що складає 86,8% загального обсягу видатків з Фонду.

Зони радіоактивного забруднення

В 1991 Верховна Рада України затвердила Національну Конвенцію проживання населення на територіях України з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення.

Території України були поділені на Зони в залежності від рівня радіоактивного забруднення:

Зона відчуження: 30-км Зона навкруги Чорнобильської атомної станції.

Зона безумовного (обов'язкового відселення): рівень забруднення Сs-137 складає 15 Сіkm2 та Рu - 0.1 Сїkm2.

Зона гарантованого добровільного відселення: рівень забруднення Сs-137 - 5-5 Сіkm2, Sr-90 - 0.15 - 3 Сіkm2, Рu - 0.01 - 0.1 Сi/km2.

Зона посиленого радіаційного контролю: рівень забруднення Сs-137 - 1-5 Сіkm2, Sr-90 - 0.02 - 0.15 Сіkm2, Рu - 0.005 - 0.01 Сіkm2.

Зони радіоактивного забруднення (км2)

На сьогоднішній день близько 2,3 млн. осіб проживає на забруднених територіях.

Характеристика радіологічного стану

Протягом 1986-1999 років ретельно і ґрунтовно досліджувався радіологічний стан у зонах радіоактивного забруднення. Вжиті контрзаходи та процеси самоочищення природного середовища призвели до зменшення вмісту радіонуклідів в об'єктах навколишнього середовища, в продукції сільського господарства, що в свою чергу призвело до зменшення формування дозових навантажень зовнішнього та внутрішнього опромінення в 2-3 рази.

Розподіл населених пунктів за розрахунковими дозами опромінення, визначеними за матеріалами дозиметричної паспортизації.

Забруднення навколишнього середовища

Радіоактивні речовини, що містилися у викидах в атмосферу, широко поширилися і випали на поверхню землі, їх можна було вимірювати практично в усій Північній півкулі Землі. Було забруднено близько 150,000 км2 територій України, Росії та Білорусі.

"ЧОРНОБИЛЬ": ХРАМ МУЖНОСТІ І БОЛЮ

25 квітня 1992 року за ініціативою та допомогою Міністерства внутрішніх справ України, представників держадміністрацій Києва та області, громадських організацій було відкрито музей "Чорнобиль". Розташований він у спеціально реконструйованому історичному будинку пожежної каланчі - пам'ятника архітектури початку1XX століття - за адресою: м. Київ, пров. Хоровий 1.

Розміщена в кількох залах експозиція розповідає про героїчну, самовіддану працю людей багатьох професій - цивільних і військових спеціалістів - по ліквідації наслідків найбільшої техногенної та радіоекологічної катастрофи сучасності ядерної аварії на Чорнобильській АЕС: відображає постчорнобильську екологічну ситуацію в Україні, міжнародне співробітництво з питань обмеження наслідків Чорнобильської катастрофи.

Музейна експозиція оснащена сучасними аудіовізуальними та інформаційно-довідковими технічними засобами, діючою трьохфазовою діорамою "Чорнобильська АЕС до, під час та після аварії", діючими макетами, які розширюють хронологічні та тематичні рамки музею, підсилюють достовірність існуючої експозиції. Тут можна побачити унікальні відеоматеріали, комп'ютерні програми про катастрофу та її наслідки. На стелі одного з експозиційних залів працює електронна карта атомних електростанцій, розташованих по всій планеті Земля, там вже відмічено рух радіаційної хмари по земній кулі в квітні-травні 1986р.

У квітні 1998 р. в експозиційному залі для демонстрації відвідувачам встановлена електронна. Книга пам'яті учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до якої увійдуть імена представників усіх міністерств і відомств України, що брали участь у ліквідації наслідків катастрофи.

Чимало представлених у музеї документів оприлюднені вперше. Вони допомагають по-новому, ширше осягнути планетарний масштаб Чорнобильської біди, яку слід розцінювати як останнє застереження людству, як останній і найпереконливіший заклик до ядерного роззброєння, спільної боротьби за екологічну чистоту планети, пріоритет загальнолюдських цінностей в розвитку світового співтовариства.

Декілька важливих та цікавих експонатів передали музею його відвідувачі з інших країн світу. Так у 1992 році матеріали Міжнародного Чорнобильського проекту передали журналісти з Відня, Австрія. А газету "The New York Times" від 29 квітня 1986 року, яка стала вже раритетом, придбав для музею у Історичному Газетному Архіві США Брайн Томасино. Ця газета з сертифікатом справжності знайшла своє належне місце в експозиції. До 10 річниці Чорнобильської трагедії, в 1996 році, відкрита нова експозиція музею - місце роздумів про минуле та майбутнє людства. Всемогутність і безсилля людини продемонстрував Чорнобиль та залишив застереження поколінням наступного тисячоліття. Велика сила людського розуму, але їй повинна відповідати і повнота відповідальності за свої діяння. Est dolendi modus, non est timendi. Є межа у печалі, тривога не має межі. Такий лейтмотив музейної експозиції. Музей "Чорнобиль" став музеєм національної трагедії, музеєм-пам'яттю нездоланності українського народу в найстрашніших випробуваннях. 26 квітня 1996 року Указом Президента України йому надано статус Національного.

Музей підтримує широкі зв'язки з установами та організаціями як у нашій країні, так і за кордоном, які займаються чорнобильськими проблемами. У його виставковій залі постійно проходять презентації творів художників, фотомитців, інших творчих особистостей, присвячених Чорнобильській темі, місцю людини в екології та майбутньому нашої планети.

В 19% році значну увагу відвідувачів привернула спільна виставка з фондом Хіросимського Мирного меморіального музею "Незабутній день. Крики хібакуся з Хіросими. Малюнки постраждалих від атомного бомбардування 1945 року".

Фотовиставка "У зоні зупиненої цивілізації. Культові споруди та некрополі ЗО кілометрової зони" разом з реліквіями Чорнобильської зони, які зберігаються у фондах музею - предметами духовної і матеріальної культури мешканців Полісся, фотографіями з їх родинних архівів - у вересні 1997 року були представлені на виставці під назвою "На цій знедоленій землі" у м. Ерфурті в рамках Днів культури України у Німеччині.

Про дії нашої міліції та пожежних у екстремальній ситуації радіаційної небезпеки довідалися з експозиції музею представники поліції багатьох європейських країн, а також США, Китаю, Ізраїлю, ОАЕ. Міністри внутрішніх справ Ізраїлю, Польщі, В'єтнаму, Хорватії залишили у Книзі відгуків музею співчуття народові України у зв'язку із Чорнобильською трагедією та теплі слова співробітникам музею, які роблять його експозицію цікавішою рік від року.

Музей став справжнім місцем пам'яті, храмом надії й спасіння, куди приходять сотні тисяч людей різного віку, національності, віросповідання, аби пом'янути жертв Чорнобиля.

Висновок

Очевидно, що всі питання захисту навколишнього середовища складають єдиний науковий, організаційно - технічний комплекс, який варто називати екологічною безпекою. Варто підкреслювати, що мова йде про захист екосистем і людини, як частини екосфери від зовнішніх техногенних небезпек, тобто що екосистеми і люди є суб'єктом захисту. Визначенням екологічної безпеки може бути твердження, що екологічна безпека - необхідна і достатня захищеність екосистем і людини від шкідливих техногенних впливів

Звичайно виділяють захист навколишнього середовища як захищеність екосистем від впливів АС при їхній нормальній експлуатації і безпека як система захисних мір у випадках аварій на них. Як видно, при такім визначенні поняття "безпека" коло можливих впливів розширений, уведені рамки для необхідної і достатньої захищеності, що розмежовують області незначущих і значимих, припустимих і неприпустимих впливів. Відзначимо, що в основі нормативних матеріалів по радіаційній безпеці (РБ) лежить ідея про те, що слабкішою ланкою біосфери є людина, якого і потрібно захищати всіма можливими способами. Вважається, що якщо людина буде належним образом захищений від шкідливих впливів, навколишнє середовище також буде захищене, оскільки радіорезистентність елементів екосистем як правило істотне вище людини.

Ясно, що це положення не є абсолютно безперечним, оскільки біоценози екосистем не мають таких можливостей, які є в людей - досить швидко й розумно реагувати на радіаційні небезпеки. Тому для людини в нинішніх умовах основна задача - зробити все можливе для відновлення нормального функціонування екологічних систем і не допускати порушень екологічного балансу.

Література

Израэль Ю.А. и др., Атлас загрязнений Европы цезием после Чернобыльской аварии, Подготовлен совместно с Европейской Комиссией, 1998.

Абагян А.А., Асмолов В.Г., Гуськова А.К., Демин В.Ф., Ильин Л.А., Израэль Ю.А., Калугин А.К., Конвиз В.С., Кузьмин И.И., Кунцевич А.Д., Легасов В.А., Малкин С.Д., Мысенков А.И., Павловский О.А., Петров В.Н., Пикалов В.К., Проценко А.Н., Рязанцев Е.П., Сивинцев Ю.В., Сухоручкин В.К., Токаренко В.Ф., Хрулев А.А., Шах О.А., Авария на Чернобыльской АЭС и ее последствия, Информация, подготовленная для совещания экспертов МАГАТЭ (25-29 августа 1986 г., г. Вена), ч. 1, Обобщенный материал, ГК ИАЭ СССР, М., 1986.

Краткий отчет международной группы по ядерной безопасности на заседании, посвященном рассмотрению причин и последствий Чернобыльской аварии, № 75 - INSAG -1 (1987).

Абагян А.А., и др., Информация об аварии..., Атомная энергия, т. 64, выл, 5, с 301-320 (1986).

Чернобыль: Пять трудных лет, Сборник материалов о работах по ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС в 1986-1990 гг., М., ИздАТ, 1992, 381 с.

Асмолов В.Г. и др. Авария на Чернобыльской АЭС: год спустя, 1987.

Черкашов Ю.М., Новосельский О.Ю., Жуков Н.В., Чечеров КЛ., Киселев А.Н., Сурин А.И., Купный В.И., Состояние 4-го блока ЧАЭС после аварии, Сб, докл. в 2-х т.т. "Уроки Чернобыля. Технические аспекты". Международный семинар 15-19 апреля 1996 г., Десногорск, Смоленская АЭС, т.2, с. 224-251.

Тришев В.А., Самохин Л.Ф., Петренко Э.Т., Пряничников В.А., Збаращенко В.Г., Токаревский В.В., Алферова И.И., Ракитян С.Б., Шульгин Б.Н., Хронология процесса развития последствий аварии на 4-ом блоке ЧАЭС и действий персонала по их ликвидации, Отчет ИЯИ АН УССР, Киев, 1990,146 с.

Страхов В.Н., Старостенко В.И., Харитонов О.М., Аптикаев Ф.Ф., Барковский Е.В., Кедров О.К., Кендзера А.В., Копничев Ю.Ф., Омельченко В.Д., Палиенко В.П., Сейсмические явления в районе Чернобыльской АЭС, Геофизический журнал НАН Украины, т. 19, №3, 1997, с. 3-15.

Копничев Ю.Ф., Кедров О.К., Николаевский В.Н., Павленкова Н.И., Аптикаев Ф.Ф., Заключение экспертной комиссии о сейсмическом событии 26 апреля 1986 г. в районе ЧАЭС, ОИФЗ, М., 01.12.95

Копничев Ю,Ф,, Аптикаев Ф.Ф., Кедров О.К., Павленкова Н.И., Харитонов О.М., Кендзера А.В., Омельченко В.Д., Заключение экспертной комиссии о сейсмическом событии 26 апреля 1986 г. в районе ЧАЭС, утв. Страховым В.Н, и Старостенко В.И., Киев, 22.02.96, 4 с.

Беляев И.А., Бетон марки "Средмаш", М., ИздАТ, 1996, 292 с.

Черноконь В.Я., Баран П.И., Сушко В.Г., Технический отчет по инженерно-геодезическим работам по выполнению инструментальной исполнительной съемки железобетонного каркаса деаэраторной этажерки объекта "Укрытие" ЧАЭС, УКРИНЖГЕОДЕЗИЯ, Киев, 1998.

Тараканов Н.Д., Определение оптимального состава эффективности использования технических средств для специальных работ в районах стихийных бедствий и производственных аварий, Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук в форме научного доклада, 03.00.16; 05.26.01, М., 1993.

Чечеров К.П., Развитие представлений о причинах и процессах аварии на 4-м блоке ЧАЭС 26.04.86, Международная конференция "Укрьггие-98", 25-27 ноября 1998 г., Славутич, Украина, Укратомиздат, 1998.

Покровский Г.И., Взрыв, Недра, М., 1980, 190 с.

Сидоренко М.В., Борисова Т.В., К оценке надежности конструкций по ретроспективе взрывного воздействия при аварии, НИИСК, 1995, 80с.

Власов В.В., Остовы динамики взрыва, Оборонгиз, М., 1945, 211с.

Потапов О.А., Взрывное возбуждение волн, Сейсморазведка, Справочник геофизика, кн. 2, Недра, М., 1990, 400 с.

Ядрихинскнй А.А., Ядерная авария на 4-м блоке Чернобыльской АЭС и ядерная опасность реакторов РБМК, Инспекция ГАЭН СССР на Курской АЭС, г. Курчатов, 1989, 55с.

Горбачев М.С., Выступление Генерального секретаря ЦК КПСС по Центральному телевидению, 14.05.86 ("Правда", 15.05.86).

Вайсберг С.Э., Водород, Краткая химическая энциклопедия, т. 1, с. 619-623.

Маленков Г.Г., Яковлев С.В., Гладков В.А., Вода, Химическая энциклопедия, т. 1, с. 763-769.

Филимонцев Ю.Н., Иванов В.С., Конвиз В.С., Куклин В.З., Сурба А.С., Мешков А.Г., Будылин Б.В., Черкашов Ю.М., Калугин А.К., Полушкин К.К., Федуленко В.М., Василевский В.П., Сироткин А.П., Сидоренко В.А., Алексеев М.П., Митрофанов Ю.Ф., Акт расследования причин аварии на энергоблоке № 4 Чернобыльской АЭС, происшедшей 26.04.86 г., ЧАЭС, учет. № 97 ПУ, 05.05.86 г.

Черкашов Ю.М., Петров А.А., Новосельский О.Ю., Жуков И.В., Жуков П.В., Хандамиров Ю.Э, Чечеров К.П., Экспертный анализ данных масштаба выброса радионуклидов в результате аварии на ЧАЭС в 1986 г., Международная конференция "Укрытие-98", 25-27 ноября 1998 г., Славутич, Украина, Укратомиздат, 1998.

Дубовский Б.Г., Причины чернобыльской аварии 1986 г., 10 лет после Чернобыля, Сб. информационных материалов, ЯО Россия, М., 1996, с. 59-60.

Израэль Ю.А., Вакуловский С.М., Ветров В.А, Петров В.Н., Ровинский Ф.Я., Стукин Е.Д., Чернобыль: радиоактивное загрязнение природных сред, Гидрометеоиздат, Л., 1990, 296 с.

Пахомов С.А., Кривохатский А.С., Соколов И.Л., Оценка величины мгновенного энерговыделения при аварии реактора на ЧАЭС, основанная на определении отношения активностей ксенона-133 и ксенона-133м в воздухе, Радиохимия, т. 33, № 6,1991, с. 125.

Киселев А.Н., Ненаглядов А.Ю., Сурин А.И., Чечеров К.П., Экспериментальные исследования лавообразных топяивосодержащих масс на 4-м блоке ЧАЭС (По результатам исследований 1986-1991 гг.), Препринт ИАЭ-5593/3, М., 1992,120 с.; Киселев А.Н., Ненаглядов А.Ю., Сурин А.И., Чечеров К.П., Лавообразные топливосодержащие массы, Сб. докл. в 2-х т.т. "Уроки Чернобыля. Технические аспекты", Международный семинар 15-19 апреля 1996 г., Десногорск, Смоленская АЭС, т. 2, с. 280-292.

Киселев А.Н., Сурин А.И., Чечеров К.П., Результаты дополнительных исследований мест скоплений лавообразных топливосодержащих масс на 4-м блоке Чернобыльской АЭС, РНЦ "Курчатовский институт", Препринт ИАЭ - 5783/3, М., 1994, 59 с.; Киселев А.Н., Сурин А.И., Чечеров К.П., Послеаварийное обследование реактора 4-го энергоблока Чернобыльской АЭС, Атомная энергия, 1996, т. 80, вып. 4, с. 240-247.

Пологих Б.Г., Курносов В.А., Аден В.Г., Черкашов Ю.М., Крашенинников И.С., Дубасов Ю.В., Римский-Корсаков А.А., Поляков А.С., Заключение экспертов МСМ СССР.

Report of the DOE's Team Analysis of the Chernobyl - 4 Atomic Energy Accident Sequence, DOE/Ne - 0076, 1986.

Жердев Ф.Ф., Платонов Н.А., Карпухин В.И. и др. Предварительная оценка температуры графитовых блоков реактора 4-го блока ЧАЭС в начальный момент аварии, Отчет ОРМ ИАЭ № 3391 от 14.08.86.

Д. Нікітін, Ю. Новиков "Навколишнє середовище і людина", 1986 р.

Ю.А. Израэль "Проблеми всебічного аналізу навколишнього середовища і принципи комплексного моніторингу", Ленінград, 1988 р.

В.В. Бадев, Ю.А. Егоров, С.В. Козаків "Охорона навколишнього середовища при експлуатації АЕС", Москва, Енергоатоміздат, 1990 р.

Размещено на Allbest.ru