Вплив наркотичних речовин на організм людини в умовах техногенного забрудненя території
Загальні відомості про наркотичні речовини та вплив на організм людини. Екологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС в Чернігівській області. Вплив факторів довкілля на здоров’я населення Чернігівщини. Аналіз стану наркологічної допомоги населенню.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.03.2009 |
| Размер файла | 213,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Дослідження кормів, продукції тваринного і рослинного походження проводиться Чернігівською обласною і районими державними лабораторіями ветеринаної медицини, а на ринках - лабораторіями ветсанекспертизи.
При їх проведенні державними лабораторіями ветеринарної медецини та лабораторіями ветсанекспертизи на ринках області виявлено 16 випадків перевищень норм. Ці випадки реєструються в своїй більшості у господарствах контрольованої зони, розміщених на територіях з забрудненостю більше 1 Кі/км2.
2.2. Вплив радіації на організм людини
26 квітня 2006 року виповнюється 20 років аварії на Чорнобильської АЕС. Це найкрупніша аварія за всю історію розвитку атомної енергетики. У засобах масової інформації її частіше називають "Чорнобильською катастрофою". Увага світової громадськості до аварії як і раніше не слабшає, тому що проблема розвитку атомної енергетики пов'язана з її безпекою [4]. За 20 років накопичені унікальні матеріали і є можливість об'єктивно оцінити медичні наслідки аварії, хоча робити остаточні висновки ще рано. Для цього будуть потрібні багато років спостережень не тільки за особами, безпосередньо потрапивших під опромінення, але й за їх нащадками.
Радіаційному впливу піддався персонал станції, пожежні, ліквідатори наслідків аварії і населення в зонах радіоактивних опадів. Медичні наслідки звичайно оцінюють по дозі зовнішнього опромінення. Тим часом опромінення мало комбінований характер ( зовнішнього й внутрішнього) - від радіонуклідів, що надійшли в організм і, як правило, супроводжувалося дією багатьох нерадіаційних факторів. Об'єктивно оцінити медичні наслідки аварії можна тільки з урахуванням дій всіх шкідливих агентів, яким піддавалися люди.
Відомо, що в зруйнованому реакторі знаходилась величезна кількість радіонуклідів, що складаються із продуктів розподілу - радіоізотопів середньої частини Періодичної системи Д.И.Менделєєва, усього близько 200 радіонуклідів (від цинку до гадолиния), урану й радіонуклідів наведеної активності. Викид радіоактивних матеріалів зі зруйнованого реактора в атмосферу складався з газів, аерозолів і палива, здрібненого до мікроскопічних часток, що характеризувалися високою міграційною й біологічною доступністю. РБГ (криптон, ксенон) були викинуті повністю, викид 1311 досягав 50-60 %, 134,137Cs - 20-40 %, 132Te - 25-60 %, інших радіонуклідів - 4-6 %, трансуранових елементів ~ 3,5 %. Сумарний викид активності (без РБГ) досягав 185.1016 Бк (50 Мки). По оцінках деяких авторів він міг бути більшим. Поширення радіонуклідів, що надійшли в атмосферу, носило практично глобальний характер з різним ступенем, зрозуміло, забруднення природних середовищ.
Крім іонізуючих випромінювань, потерпілі піддавалися впливу шкідливих факторів нерадіаційної природи. При горінні й плавленні графіту, бітуму, полімерних матеріалів утворився отрутний дим, у якому крім окису вуглецю, двоокису азоту, окислів сірки знаходився фосген, ціаністий водень, а також високодисперсні частки деструкції будівельних конструкцій. З метою припинення надходження в атмосферу радіонуклідів зі зруйнованого реактора в нього було скинуто 2400 тонн металевого свинцю. Інтенсивний випар свинцю привів до його надходження в атмосферу у вигляді парогазовї фази й забрудненню не тільки станції, але й великих територій. Для зменшення викідів пилу використовували десятки тисяч тонн відходів целюлозно-паперової промисловості, що містили сульфатно-спиртову бардові, соляну кислоту, формалін, щавлеву кислоту й ін. Застосовували також у більших обсягах полімерні піноутворюючи композиції на основі карбамідних смол, полівінілову дисперсну суміш й ін. В умовах забруднення приземного шару атмосфери не виключалося надходження токсичних речовин інгаляційним шляхом, а надалі й перорально із продуктами харчування й водою в організми людей з модифікацією біологічної дії радіації й проявів ефекту синергизму.
Соматичні ефекти опромінення, як відомо, ділять на детерміновані (нестохастичні) і стохастичні (ймовірні). Детерміновані ефекти мають поріг і проявляються в різних варіантах залежно від дози й умов опромінення. Патогенез їх пов'язаний із загибеллю значного числа кліток критичного органа або тканини. Граничні дози залежать від тривалості опромінення й потужності дози. При малій потужності дози в результаті відбудовних процесів вони вище, ніж при одноразоваму короткочасному опроміненні з високою потужністю дози. Стохастичні ефекти - злоякісні новотворення і генетичні порушення можуть виникати при опроміненні в широкому діапазоні доз, збільшуючись із ростом дози. Передбачається, що вони можуть проявлятися у віддалений термін навіть при ушкодженні однієї або декількох клітин, тобто при будь-якій дозі, відмінної від нуля. Їх відносять, таким чином, до беспорогових. Уважається, що ядро клітки ушкоджується в результаті прямої дії кванта енергії. У клітках до того ж накопичуються вільні радикали, що утворюються в результаті радіолізу води й перекісного окислювання ліпідів. Вони ушкоджоють генетичний апарат та інші структури кліток.
Найбільш інтенсивному багатокомпонентному опроміненню (загальному гамма-опроміненню, гама- , бета-опроміненню шкірних покривів й інгаляційному надходженню парогазовой фази радіонуклідів) піддався персонал станції й пожежні. На станції на момент аварії перебувало 176 чоловік чергового й експлуатаційного персоналу, а також працівники різних цехів і ремонтних служб. Для гасіння виниклих пожеж було притягнуто 250 пожежних, з яких 69 чоловік безпосередньо брали участь у гасінні.
Причинами смерті найчастіше були інфекційні ускладнення, геморанічний синдром й інтоксикація. У наступні роки вмерло ще 14 чоловік від різних причин, у тому числі не зв'язаних безпосередньо з опроміненням (серцево-судинні захворювання, туберкульоз, дорожні катастрофи й ін.). За проживаючими в заражених зонах ведеться постійне спостереження з метою встановлення ролі опромінення в стані їхнього здоров'я. Динамічне спостереження в Україні за особами проживаючими на потерпілих териториях, виявляє подібні зміни в сомато-неврологичному і психологічному статусі.
Основною причиною інвалідності з'явилися хвороби нервової системи, кровообігу, психічні розлади. Найвищий ріст інвалідності був відзначений у віковій групі 30-34 років . На 3 Міжнародній конференції "Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи: Підсумки 15-літніх досліджень" також відзначали порушення здоров'я осіб проживаючим на заражених териториях, представлене переважно психоневрологічними й серцево-судинними розладами. Збільшилася інвалідність, знизилася народжуваність, погіршилося здоров'я немовлят, збільшилися ускладнення вагітності, знизився рівень здоров'я дітей .
Основною причиною виявленої патології в осіб проживаючих на забруднених територіях - опромінення або інші нерадіаційні фактори, у тому числі соціально-економічні. В останні роки здоров'я значної частини населення України істотно погіршилося. Скоротилася тривалість життя, особливо в чоловіків, знизилася народжуваність, погіршилося здоров'я дітей і т.п. соціально-економічні зміни, що відбулися, рівною мірою стосуються й осіб проживаючим на заражених териториях.
Учасники осіб проживаючих на забруднених териториях піддавалися не тільки опроміненню, але й впливу інших шкідливих факторів і у першу чергу хімічних. Прямі виміри концентрацій у повітрі, особливо в початковий період аварії, свідчили про присутність їх у приземному шарі атмосфери в значних концентраціях. Небезпеку опромінення в малих дозах зв'язують із можливістю проявів у віддалений термін. Збільшення онкозахворювань може перевищити фонову на одиниці відсотків (3-5 %). Радіоактивному забрудненню піддалися великі території з мільйонами жителів. Рівні забруднень і дози опромінень населення характеризуються широким діапазоном. Вони істотно нижче доз опромінень ліквідаторів, у тому числі в населення, відселеного в початковий період й у наступний термін з районів найбільш інтенсивного забруднення. Опромінення носить хронічний комбінований характер у сполученні з дією багатьох нерадіаційних факторів залежно від побутових і виробничих умов життя кожної людини. Більшість жителів піддалося зовнішньому гамма-опроміненню в межах 5-19 мзв і лише невелика частина в дозах 100-200 мзв. Ці дози порівнянні з дозами, які одержує кожна людина від природних джерел протягом всього його життя.
Опромінення в таких дозах не могло викликати ні гострих, ні хронічних уражень й їх не реєстрували.
Основну небезпеку, особливо для дітей, мало надходження радіоізотопів йоду 131-135І в організм по харчових ланцюжках в основному з молоком і молочними продуктами, одержаних від тварин, що випасають на забруднених пасовищах. Радіойод міг надходити й інгаляційним шляхом у період проходження радіоактивної хмари і його випадіння.
Дози опромінення щітоподібної залози в дітей у багатьох випадках істотно перевищували встановлені ліміти.
Радіоактивний йод є ізотопом одного з найважливіших біогенних елементів, що берє участь у синтезі гормонів щітоподібної залози і грає ключову роль у нормальному функціонуванні організму. Його дія здійснюється на всіх рівнях клітка-орган-організм. Радіойод характеризується високою рухливістю в зовнішнім середовищі. Потрапивши в організм, він практично повністю всмоктується в кишечнику (при інгаляційному надходженні в легенях), накопичуючись в основному в щітоподібній залозі. З огляду на малі розміри залози (у дорослої людини 20 г, у дітей залежно від віку 2-10 г), навіть при надходженні в організм невеликих кількостей радіойода в залозі формуються великі дози. У вагітних жінок радіойод через плаценту надходить у плід. Спочатку він рівномірно розподіляється в тілі плода, а з початком функціонування щітоподібної залози накопичується в ній. У залозі плода формуються більш високі дози, чим у залозі матері.
Небезпека надходження радіойода в організм людини зв'язують із можливістю порушення гормоногенеза в щітоподібній залозі й розвитком доброякісних і злоякісних пухлин у ній. Радіаційне ушкодження щітоподібної залози може призвести до порушення функції інших ендокринних залоз і порушенню ендокринного статусу організму, що може позначитися на фізичному й психічному розвитку дитини. Ушкодження в залозі можуть перебувати тривалий час у схованому стані й виявитися, коли організму пред'являються підвищені вимоги: захворювання, інтоксикація, статеве дозрівання, стрес і т.д.. У цьому зв'язку необхідний постійний контроль за функціональним станом залози.
В Україні число злоякісних пухлин щитовидної залози й інша тиреоідна патологія значно перевищили прогнозовані рівні. За прогнозовими оцінками число злоякісних новоутворінь могло лише незначно перевищити спонтанний рівень.
Причиною занижених прогностичних оцінок з'явився недооблік таких важливих факторів, як особливості обміну радіойода в організмі, фізичні характеристики радіоізотопів йоду 131-135і, місцеві екологічні особливості регіонів забруднення, реальні надходження радіойода дітям, що зробили істотний вплив на формування доз у залозі і її чутливість до опромінення. Нижчою бластомогенною дозою опромінення залози в дітей важають 100 мгр, а опромінення зародка/плода - 5-10 мгр. Генез ЗНО надзвичайно складна проблема. Схематично її можна представити: надходження радіойода в організм -> нагромадження нукліда в щітоподібній залозі -> радіаційне ушкодження залози -> порушення гормоногенеза залози -> порушення імунного статусу організму -> утворення доброякісних пухлин -> утворення злоякісних пухлин.
Оцінюючи медичні наслідки аварії на ЧАЕС варто враховувати не тільки опромінення, але й інші негативні фактори, які діяли й діють на людину, у тому числі соціально-економічні. Складної залишається проблема малих доз радіації, включаючи наявність або відсутність порога дії. Є підстави вважати, що й для стохастических ефектів існує поріг. При цьому не виключається дія іонізуючих випромінювань, як ушкоджуючого фактора, на клітинному рівні. В організмі в процесі еволюції виробилася система захисту не тільки від радіації, але й від багатьох інших шкідливих агентів навколишнього середовища, дії яких постійно піддається людина. Радіація є відносно слабким канцерогеном у порівнянні з багатьма хімічними речовинами. Її шкідлива дія проявляється після перевищення порога. Величина його для окремих органів розрізняється. Істотне значення має розвиток інволюційних процесів з віком і дія інших шкідливих агентів. Для виключення можливого прояву віддалених ефектів ключове значення має підвищення стійкості організму й максимально можливе виключення дії інших шкідливих агентів.
Розділ 3
Вплив факторів довкіллья на здоров`я населення Чернігівщини
Область продовжує лідирувати в Україні за темпами скорочення населення. Щорічно, в середньому, жителів Чернігівщини стає меньше майже на 13 тис. чол. Причин безліч: і складна соціально-економічна ситуація в регіоні, і безробіття, що штовхає людей на пошуки роботи за межами області, і наслідки Чорнобильської катастрофи. Демографічна криза наростає на Чернігівщині.
Чернігівщина має найвищий в Украінї рівень демографічної старості, постійно зменшується частка дітей та підлітків у загальній чисельністі населення області. Лише шосту частину жителів області складають діти, понад третину - пенсіонери. У сільській місцевості негативні тенденції взагалі набули безнадійного кризового характеру. У селах 8 районів області на тисячу населення працездатного віку припадає більше тисячі осіб пенсійного віку. Найбільшє ці зміни проявляються в селах Козелецького району.
Понад 30 років в області триває процес скорочення чисельності населення, тоді як в Україні цей процес розпочався в 1993 році. Середньорічний темп зменшення кількісті населення області вже сягнув півтора відсотка. За останній міжпереписний період найбільш скоротилась кількість мешканців Ріпкинського району - 20,5 відсотка, Ніжінського - 19,9, Козелецького - 19,6, Бобровицького - 19 та Черніговського районів - 17 відсотків населення. Основна причина високих темпів скорочення населення - значне перевищення кількості померлих над кількістью народженних. При цьому у сільській місцевості інтенсивність природного скорочення населення втричі більша, ніж міського. Найвищі показники смертості зафіксовані у Семеновському, Ріпкінцькому, Козелецькому,Бобровицькому, Новгород-Сіверському, Коропському, Куліковському районах.
За данними обласного управління статистики очікувана тривалисть життя становила у 2003-2004 роках- 67,4 років: в міськіх поселеннях - 68,5 р., сільській місцевості - 65,2 р.
Найбільш поширені хвороби, що забирають життя мешканців області - хвороби системи кровообігу (69,1% загальної кількості померлих) та злоякісні новоутворення(9,2%).
Як позитивний факт слід виділітити зменшення у 2005 р. материнської смертності, який вважається інтегрованим індикатором репродуктивного здоров`я жінок і відоображає не лише стан здоров`я загального, якість допомоги вагітним, а й поєднану взаємодію цих чинників з економічними, екологічними, санітарно-культурними, соціально-гігієнечними та иншими чинниками.
У структурі поширенності хвороб провідне місце належить захворюванням системи кровообігу, органів дихання, ендокринної системи, розладу травлення, порушення обміну речовин. Зросла поширенність майже всіх хвороб, а також і психічних, збільшилась народжуваність дітей з розумовою відсталістю. Основними чинниками розумовой відсталості у дітей є : накопичення в популяції населення генетичних поломок, незадовільний стан здоров`я вагітних жінок, стани, що виникли в перинатальний період, недостатній рівень медико-генетичного консультування, зокрема вживання батьками наркотичних та психотропних речовин, соціальні та економічні чинники.
Стан здоров`я населення постраждалого в наслідок аварії на ЧАЕС.
На обліку в медичних закладах області системи МОЗ України станом на 01.01. 2006 р. всього потерпілого населення налічувалось 106123 чол. ( 9,1% населення області ), із них дітей - 20764 чол. ( 19,6% від усіх потерпілих),в тому числі по группах первинного обліку:
ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС - 10197 чол. (9,6%);
евакуйованих - 15601 чол. (1,4%);
осіб, які мають статус постраждалих і проживають на забруднених територіях, -717,52 чол. (67,6%).
За 10 років чисельність всіх контингентів потерпілого населення зменьшилась на 31352 чол.
Стан здоров`я постраждалого населення поступово погіршуеться, про що свідчать данні щорічної диспансерізації. Зменьшується число визнаних здоровими, зростає число хворих. Якщо у 1995 р. питома вага визнаних здоровими серед потерпілого дорослого населення складала 17,8 %,дітей - 23,5 % . то у 2005 р. питома вага серед дорослих склала 8,9%, а серед дітей - 10,8%.
Постаріння населення, зменьшення кількості дітей та осіб працездатного віку, що спостерігається в області, ще більш виразні серед потерпілого населення. Щорічно збільшується смертність серед потерпілих громадян. Особливо показовими є народжеваність та смертність у контрольваних районах - Козелецькому та Ріпкінському.
Загальна захворюваність дорослого потерпілого населення за період 1995-2005 рр. збільшилася на 56,8% (24652,2 у 2005 р. проти 15722,2 у 1995 р. на 10 тис. контингенту ). Серед мешканців контрольованих територій ця цифра збільшилась на 37,2% (21462,5 у 2005 р. проти 15646,1 у 1995 р. на 10 тис. контингенту). У дітей зростання склало 72,0% (2969,6 у 2005 р. проти 1726,2 у 1995 р. на 1000). показники захворюваності в області серед потерпілих всіх груп первинного обліку вищі, ніж по Україні. У дорослих спостерігається зростання захворюванності за рахунок новоутворень (368,5 у 2005 р. проти 306,9 у 1995 р.),серцево -судинних хвороб (ріст у 2,2 рази або 8080,5 у 2005 р. проти 3632,1 у 1995 р.), хвороб органів травлення (ріст на 73,8% або 30890,7 проти 1777,2), хвороб сечостатевої системи (на 71,0 % або 1193,0 проти 697,4 у 1995 Р. ), хвороб кістково - м`язової системи ( на 27,0% або 2140,6 у 2005 р. проти 1684,4 у 1995 р.). За останні 5 років показники поширенності туберкульозу збільшились на 14,5% ( 30,0 - 2005 р. проти 35,1% у 2001 р. ).
Показники поширеності алкогольними психозами збільшились на 25% і становлять - 30,4 на 100 тис. населення, (по Україні - 35,5). А поширеність алкогольними психозами серед сільського населення збільшилась на 72% і становить 24,8 на 100 тис. сільського населення, проти 14,4 у 2004 році (по Україні у 2005 році - 27,1) Додаток А . Показники захворюваності наркоманією збільшились на 16,5% від показників 2004 року і становлять - 14,7 на 100 тис. населення ( по Україні - 13,4 ). Захворюваність наркоманією сільського населення збільшилася на 86% і становить 5,6 на 100 тис. сільського населення ( по Україні - 5,3 ) Додаток Б .
У дітей за десятирічний період поширеність новоутворень збільшилась на 29,7% (9,6 проти 7,4 у 1995р., по Україні за 2000 рік 4,9 на 1 тис.),вродженних вад розвитку - на 84,2% (24,5 проти 13,3 у 1995 р.), хвороб органів травлення - на 32,1% ( 396,4 проти 300,0 на 10 тис. контингенту).
Первинна захворюваність серед дорослих за відповідний період зменшилась на 6,4% ( 5699,3 проти 6088,7 ). Смертність серед потерпілих за період 1995-2005 зросла на 35,4% ( 23,3 у 2005 р. проти 17,2 у 1995 р. на тис. контингенту), в тому чіслі серед осіб, що мешкають на контрольованих теріторіях, на 28,3% (25,4 проти 19,8 у 1995 р. на тис. населення).
Структура смертності дорослого населення залишилася без суттєвих змін (незначні коливання по деяких класах хвороб). Основними причинами смерті дорослих у 2005 р. були:
- сердцево-судинні хвороби - 67,5%;
- новоутворення, в т.ч. злоякісні - 12,0%;
- хвороби органів дихання - 5.8%; Додаток В.
Розділ 4
Аналіз стану наркологічної допомоги населенню Чернігівської області в умовах радіаційного забруднення
4.1. Аналіз стану наркологічної допомоги населенню в Чернігівській області
Наркологічну допомогу населенню Чернігівської області надають 21 наркологічні кабінети при центральних районних лікарнях і Остерській районній лікарні та три наркологічні диспансери. Із 21 наркологічних кабінетів -- 12 укомплектовані лікарями-наркологами, а в інших наркокабінетах працюють лікарі по сумісництву. Всього в області працює 38 лікарів-наркологів. Укомплектованість фізичними особами на штатних посадах лікарями-наркологами становить - 71,3% (у 2004 році - 65,7%).
Згідно з матеріалами офіційних державних статистичних звітів захворюваність населення внаслідок вживання алкоголю у порівнянні з минулим роком зменшилась і становить - 112,7 на 100 тисяч населення (данні наведені в табліці 3.1.) Зменшення показника вказує на зменшення активності по виявленню хворих алкоголізмом з вперше в житті встановленим діагнозом. Найкраще поставлена робота по виявленню хворих алкоголізмом у Корюківському -240,5, Талалаївському - 198,7, Ічнянському - 194,8, Ріпкинському - 189,6, Городнянському - 174,9 районах. З року в рік на дуже низькому рівні така робота проводиться у Коропському, Срібнянському, Новгород-Сіверському районах, де показники становлять від - 33,4 до 48,0 на 100 тисяч населення. Показник захворюваності на розлади психіки внаслідок вживання алкоголю (хронічний алкоголізм) серед сільського населення збільшився майже на 20.0 і становить - 135,3 на 100 тисяч населення (по Україні - 115,3, проти - 103,8 на 100 тисяч населення у 2004 році).
Показники захворюваності серед населення області на гострі психотичні алкогольні розлади (алкогольні психози) щорічно збільшується, у 2005 році він становить - 23,6 на 100 тисяч населення, проти - 19,6 у 2004, по Україні за 2005 рік - 22,2 на 100 тисяч населення.
Особливо високі показники захворюваності на алкогольні психози у Городнянському - 64,1 на 100 тисяч населення, Чернігівському - 39,3,, Ріпкинському - 34,4, Корюківському - 28,4, Козелецькому районах - 27,7, в м. Чернігові -41,0.
Дуже високі показники захворюваності на алкогольні психози серед сільського населення області (таблиця 3.2. ). Вони підвищились на 61,5% до 2004 року і становлять - 21,0 на 100 тисяч населення, при показнику по Україні - 17,7. Найвищі показники у Городнянському районі - 76,9 на 100 тисяч населення, Корюківському - 40,5, Ріпкинському - 37,2, Козелецькому- 34,1, Прилуцькому - 29,0, Чернігівському - 28,8, районах. Низькі показники у Сосницькому - 6,4, Ічнянському - 8,7, районах на 100 тисяч населення.
Співвідношення випадків алкогольних психозів до випадків алкоголізму серед вперше виявлених найгірше у Городнянському, Н-Сіверському, Чернігівському, Козелецькому районах та місті Чернігові, де він становить - 1:3 - 1:4, при обласному показнику - 1:5. Найкращі показники у Талалаївському - 1:32, Бобровицькому - 1:26, Сосницькому - 1:20, Менському - 1:23, районах.
Показники захворюваності наркоманією (табліця 3.1.) збільшились на 16,5% від показників 2004 року і становлять - 14,7 на 100 тисяч населення (по Україні -13,4). Особливо високі показники , ріст на 100%, у Талалаївському районі -51,2 на 100 тис. населення, в містах Чернігові, Прилуки, Ніжині, Ічнянському, Козелецькому, Коропському, Щорському районах (від 17,6 до 33,4 на 100 тис. населення). У 7 районах області не зареєстровано жодного випадку хворих наркоманією [29].
Захворюваність наркоманією сільського населення ( табліця 3.2. )збільшилась на 86% і становить - 5,6 на 100 тис. сільського населення, по Україні цей показник -5,3. Найвищі показники у Козелецькому - 17,0, Прилуцькому - 16,1, Щорському - 12,0, Талалаївському - 9,5, Ічнянському - 8,7 районах.
Хворобливість населення області хронічним алкоголізмом (табліця 3.3.) зменшилась на 5%, але ще знаходиться на високому рівні і становить - 1676,5 на 100 тис. населення. Це 3 рейтингове місце серед областей України, після Хмельницької та Херсонської областей. По Україні цей показник становить -1343,9 на 100 тис. населення.
Показники поширеності алкогольними психозами збільшились на 25% і становлять - 30,4 на 100 тис. населення, (по Україні - 35,5). А поширеність алкогольними психозами серед сільського населення збільшилась на 72% і становить 24,8 на 100 тис. сільського населення, проти 14,4 у 2004 році (по Україні у 2005 році - 27,1).
Розповсюдженість наркоманії дещо збільшилась у порівнянні з минулим роком і становить - 175,2 на 100 тис. населення, у 2004 році 171,8, (по Україні - 179,1 на 100 тис. населення).
Робота лікарів-наркологів області з профілактичною групою (показана в табліці 3.4.) з року в рік погіршується. Цей показник становить - 392,2 на 100 тис. населення, при 431,4 у 2004 році. Особливо на низькому рівні проводиться профілактична робота серед підлітків, які вживають спиртні напої, наркотичні та токсикоманічні речовини. Зовсім не проводиться профілактична робота серед підлітків у Варвинському, Куликівському, Семенівському, Срібнянському районах.
У 2005 році показники лікувальної роботи погіршились ( табліця 3.5. ) і становлять 55,5% до тих, що знаходяться на обліку, проти 56% у 2004 році. По Україні цей показник становить - 57,8%. Показники, які характеризують ефективність лікування наркохворих "знято з обліку в зв'язку з видужанням", "знаходиться в ремісії" - залишилось на рівні 2004 року.
Стаціонарну допомогу наркохворим надає обласна психоневрологічна лікарня. Всього проліковано - 2745 наркохворих, (у 2004 році - 2250).
У денному стаціонарі при обласному наркологічному диспансері проліковано - 886 хворих, (у 2004 році - 718).
Лікарями-наркологами центральних районних лікарень не виконується наказ МОЗ України №339 від 27.11.1997 року в частині обов'язкового періодичного проходження лікарями-наркологами навчання сучасним методам проведення обов'язкових профілактичних наркологічних оглядів.
Для покращення наркологічної допомоги населенню області потрібно:
На виконання постанови Верховної Ради України №2895 від 22
вересня 2005 року - вжити заходів щодо недопущення подальшого скорочення територіальних наркологічних закладів. По можливості укомплектувати центральні районні лікарні лікарями-наркологами, згідно наказу МОЗ України №33 від 23.02.2000 року "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я".
Покращити роботу по виявленню хворих алкоголізмом на ранніх
стадіях захворювання та активізувати ефективність лікування хворих наркопрофілю для чого, в процесі лікування використовувати ефективні вітчизняні та світові комплексні лікувально-реабілітаційні програми.
З метою ранньої профілактики та виявлення наркохворих серед
учнівської молоді проводити більш ефективні та ціле направлені профілактичні наркологічні огляди в учбових закладах.
4. Покращити роботу з особами, які знаходяться на профілактичному обліку"групи ризику", впроваджуючи уніфіковані стандарти наркологічної допомоги населенню затверджених наказом МОЗ України №507 від 28.12.2002 року.
5.Звернути увагу головних лікарів ЦРЛ на безумовне виконання наказу України №339 від 27.11.1997 року "Про вдосконалення системи профілактичних протиалкогольних та протинаркотичних заходів та обов'язкових профілактичних наркологічних оглядів" про періодичність проходження навчання лікарями-наркологами у науково-методичному та клініко-реабілітаційному центрі з проблем хімічної залежності МОЗ України м. Київа
6. Щоквартально аналізувати стан наркологічної допомоги населенню та доповідати на медичній раді центральних районних лікарень та наркологічних диспансерів.
4.2. Методичні рекомендації що до виявлення наркотичних речовин. Методи попередньої діагностики
Міжнародна спільнота прийняла ряд законадавчих актів, направлених на контроль за росповсюдженням та застосуванням наркотичних та психотропних засобів. Юридичні наслідки, які визначаються цими законодавчими актами, засновані тільки на результатах лабораторних тестів, так як візуальні дослідження пацієнтів з предбачуваною наркотичною інтоксикацією, як правило, не дозволяють однозначно констатувати факт вживання наркотиків. Ці обставини призвели до посилення вимог, що пред`являються до національних лабораторій, які мають справу з усе поширюючимся списком наркотичних та психотропних засобів і потребує швидких, точних і специфічних методик їх визначення.
Одним із методів попередньої діагностики вживання наркотичних та контролюючих засобів є імунохроматографічний метод [28], який підвищує достовірність попередньої діагностики та дозволяє забезпечити масовість обстеження. Метод реалізован у форматі тест-смужок, або тест-касет. Його переваги полягають у:
- високій чутливості;
- груповій специфічності;
- можливості визначення як самих наркотиків, так і їх метаболітів;
- високій швидксті виконання аналізу (до 10 хв.);
- відсутності фази пробопідготовки зразку;
- відсутності необхідності у дорогому аналітичному обладнанні;
- відсутності особлививих вимог до кваліфікації персоналу;
- відсутності вимог до приміщень, де виконуються аналізи;
- можливості проведення аналізу у місці отримання зразка;
-мінімальному ризику зараження оператора, що проводить аналізи;
-наявність системи внутрішнього контролю, що дає можливість виключити технічні помилки.
Принцип імунохроматографічного методу.
Загальною ознакою імуних методів аналізу є застосування агентів - антитіл та антигенів. Антиггени- це речовини, зазвичай органічного походження, що мають ознаки генетчної відмінності і при потраплянні в организм здатні викликати специфічну імунну відповідь, у результаті чого продукуються антитіла. Антитіла являють собою білки - імуноглобуліни. В результаті взаємодії антигену з антитілом відбувається формування специфічного імунного комплексу. Специфічність антитіл обумовленна первинною послідовністю розтошування амінокислот у варіабільній ділянці Fab-фрагменту, яка і забеспечує зв`язок з антигеном. Причому, проти кожного виду антигену виробляється антитіло з індивідуальною контактною площинкою для зв`язування. Однак, антитіла формують місця зв`язування не на конкретну молекулу, а на будь-який ії фрагмент, тобто, імунні реакції завжди протікають і з іншими речовинами, що мають у своїй структурі цей фрагмент. Тому загальною проблемаю усіх імунних методів аналізу є їх крос-реактивність. Внаслідок цього позитивна відповідь дається не конкретно на фенобарбітал, а на барбітурати; не на морфін, а на опіати.
Таким чином, при імунохроматографічному аналізі визначається не конкретна речовина, а група сполук, тобто метод має групову специфічність і є сучасним методом скринінгового експрес-аналізу.
Тому, усі негативні результати скринінгу приймаються як кінцеві без будь-якої б на те перевірки, а проби, що показали позитівні результати, повинні бути обов`язково підтвержені іншими більш селективними методами. В якості останніх користуються різними варіантами хромотографії - тонкошаровою, газо-рідинною,високоефективною рідинною хромотографією, а також комбінаціями двох останніх з мас-спектрометрією. Така двухетапність токсикологічноно аналізу підвищує достовірність кінцевого заключення і відповідає як міжнародним стандартам, так і вітчизняним стандартам діагностики то лікування.
Тест-смужки мають три робочі зони: ділянку занурення у біологічну рідину, тест-зону "T" та контрольну зону "C". поблизу ділянки занурення на тест-смужку нанесени рухомі моноклональні антитіла до антигену (наркотику) який визначається. Ці антитіла коньюговані ("зшиті") з барвником - колоідним золотом. У тест-зоні смужки жорстко імблізовані антигени - структурні аналоги антигенів (наркотиків), що визначаються, отримані рекомбінатним шляхом. У контрольній зоні тест-смужки імблізовані вторинні антитіла до рухомих моноканальних антитіл.
При зануренні нижньої частини тест-смужки, досліджувальний зразок сечі адсорбується поглинаючою ділянкою і внаслідок капілярної сили рідина починає мігрувати вздовж смужки. Якщо у зразку присутні молекули наркотику або їх метаболити, то вони зв`язують рухомі антитіла й у вигляді імунокомплексу рухаються по смужці, не реагуючи з антигенами тест-зони. Ці імунокомплекси будуть мігрувати далі до контрольної зони, де зв`яжуться з вторинними антитілами і внаслідок концентрування барвника, виникає забарвлення контрольної смужки.
Таким чином, при наявності наркотиків або їх метаболітів у досліджувальному зразку на тест-смужці з`являється одна забарвлена смуга в контрольній зоні "C".
Якщо ж у досліджувальному зразку наркотик відсутьній, то рухомі моноклональні антитіла, коньюговані з барвником, утворюють у тест-зоні імунокомплекси з імобілізованими там антигенами - аналогами наркотиків та внаслідок концентрування барвника виникає забарвлення тест-зони "T". Рухомі антитіла, що не зв`язалися з антигенами у тест-зоні "T" будуть мігрувати далі до контрольної зони, де зв`яжуться з вторинними антитілами і внаслідок концентрування барвника виникає забарвлення контрольної зони "C". таким чином , при наявності наркотику або його метатаболітів у досліджувальному зразку на тест-смужці з`являється дві забарвлені смуги - в тестовій "T" и контрольної "C" зонах.
В тест-системах вбудована система внутрішнього контролю, що дозволяє виключити техничні помилки при виконанні дослідження. Наявність смуги у зоні "C" тест-смужки показує, що була протестована необхыдна кылькысть зразку сечі і не було зроблено процедурних помилок. Відсутність смуги у контрольній зоні свідчить про недостатній час знаходження тест-смужки у біологічній ридині, недостатню кількість сечи, що було взято для тестування, або якусь зроблену процедурню помилку. В цьому разі результати тесту вважаються недійсними і його треба повторити з новою тест-системою.
Крім індивідуальних тест-смужек на одну яку-небуть групу наркотиків є багатопрофільні візуальні тести до складу яких входять від 5 до 10 індивідуальних тест-смужек на різні контрольовані речовини,поміщені в пласмасову касету. Данний мульти-параметричний тест дозволяє в одному дослідженні виключити вживання відразу від 5 до 10 груп наqркотичних і психотропних засобів і дуже зручний при масових обстеженнях, або при роботі з конкретними паціентами.
Результати тесту оцінюють візуально:
- дві червоно-фіолетові смуги ( у тест-зоні "Т" та зоні контролю "С" ) - тест негативний.
- одна забарвлена смуга ( у зоні "С" ) - тест позитивний, що підтвержує можливість наявності наркотиків в досліджувальному зразку.результати тесту потребують обов`язкового підтверження іншими методами.
- відсутність одночасно смуг у зонах контролю "С" то тест-зоні "Т" або наявність смуги тільки в тест-зоні "Т"-тест сумнівний, що говорить про процедурну помилку і потребує повторного дослідження з смужкою.
4.3. Прогнозування епідемії залежності від психоактивних речовин в Україні засобами популяційної екології
Ефективна протидія поширенню залежності від психоактивних речовин можлива лише за умови випереджальних дій держави, які мають бути основані на науково обґрунтованих прогнозах подальшого розвитку епідобстановки . В свою чергу, такі прогнози неможливі без достатньої тривалості попередніх спостережень (для впевненого визначення тенденцій розвитку), з одного боку, і без надійної методології прогнозування з іншого.
Перша із перелічених вимог цілком задовольнялась ресурсами, що знаходились у розпорядженні виконавців дослідження. В ІНПН АМНУ акумульовано інформацію про поширення залежності від психоактивних речовин в Україні за більше ніж тридцятирічний період, що постає цілком достатнім для визначення значущих тенденцій розвитку зазначених епідеміологічних процесів.
Щодо методології, то її варто запозичити з арсеналу популяційної екології -- наукової дисципліни, що вивчає найбільш загальні закономірності динаміки сукупностей живих істот (від бактерій та грибів до ссавців і, зокрема, людей). Дійсно, розгляд поширення залежності від психоактивних речовин з точки зору популяційної екології переконує в тому, що цей процес є лише ще одним зразком розвитку популяцій взагалі. Так, наприклад, рекрутування хворим на наркоманію нових споживачів наркотиків може вважатися еквівалентом процесу розмноження; зусилля суспільства, спрямовані на протидію залежності від психоактивних речовин -- еквівалентом несприятливих умов зовнішнього середовища, що стримують ріст популяції; а ринок наркотичних речовин чи алкоголю -- еквівалентом кормової бази.
Метою дослідження стала розробка методів прогнозування залежності від психоактивних речовин на основі аналізу багаторічних епідеміологічних даних про алкоголізм та наркоманію засобами популяційної екології.
Матеріалом для цього дослідження слугували данні про поширеність алкоголізму та наркоманії , почерпнуті з щорічних офіційних звітів Міністерства охорони здоров'я України.
Розвиток популяції хворих на наркоманію можна представити як окремий випадок розвитку будь-якої популяції. З одного боку, кожний хворий на наркоманію за час активної наркотизації рекрутує певну кількість нових споживачів наркотиків (фактор розмноження), з іншого -- існують обставини, які обмежують ріст популяції хворих на наркоманію (зусилля держави, спрямовані на профілактику наркоманій, лікування хворих на наркоманію, боротьба з незаконним обігом наркотиків, обмеженість групи осіб, що має схильність до залежності від психоактивних речовин тощо).
Динаміка розвитку популяції в середовищі, що стримує її ріст найпростіше описується рівнянням П. Ф. Ферхюльста -- бельгійського вченого першої половини XIX століття. Рівняння Ферхюльста має вигляд:
?n = m · n - r · n2
де n -- поточна чисельність популяції (в даному випадку поточна поширеність алкоголізму або наркоманії);
?n -- темп зростання популяції при поточній чисельності n (в даному випадку різниця між поширеністю в поточному році і в році попередньому);
m та r -- розрахункові коефіцієнти.
Перший член рівняння Ферхюльста m · n (т. зв. мальтузіанський член) описує ріст популяції на самому початку її розвитку, коли вона ще не зустрічає істотного опору з боку середовища, а другий його член r · n2 описує саме цей опір середовища, який обмежує темп зростання популяції.
Підбір коефіцієнтів m та r здійснювався на комп'ютері розрахунковим методом найменших квадратів в процесі апроксимації наявних даних за допомогою програми Excel з пакету Microsoft Office 2003 [32]. Висновки
Чернигівщина має соціально-техногенні проблеми. Найбільшими з них є радіаційне забруднення території внаслідок аварії на Чернобильській АЕС та захворюваність населення, у тому числі і наркоманія.
1. Дія наркотичних речовин на організм людини виявляється у виникнєнні порушень психичного та фізичного стану. Людина має нестабільний емоційний стан, виникають зміни на рівні клітини і організму в цілому, людина має нездоровий вигляд, погіршується пам`ять, порушується координація рухів тощо.
2. Чернигівщина має найвищій рівень в Україні демографічної старості, постійно зменшується чисельність дітей та підлітків, в сільській місцевісті набули кризового характеру.
3. Лабораторна діагностика наркоманії, що здійснюється в теперішній час на Україні, регламентується не тільки застарілою нормативною базою ( методічні матеріали були видані понад 20 років тому ), але і методологією ,в наслідок чого є малодоказовою. В ній абсолютно не враховані ні міжнародні, ні національні стандарти, які пред`являються до лабораторій та досліджень такого типу.
4. Процеси поширення наркоманій від моменту початку свого розвитку і до моменту досягнення максимального поширення задовільно описуються добре відомим в популяційній екології рівнянням Ферхюльста: ?n = m · n - r · n 2 де: n -- поточна чисельність популяції; ?n -- темп зростання популяції при поточній чисельності n; m та r -- розрахункові коефіцієнти.
5. Поширеності алкоголізму та наркоманій в різних регіонах Чернігівської області має стати об'єктом пильної уваги, оскільки вона вказує на резерви антиалкогольної та антинаркотичної політики.
Список використанних джерел
1. Методичні вказівки до виконання та оформлення курсових та дипломних робіт для студентів химико-біологічного факультету. - Чернігів: ЧДПУ імені Т. Г. Шевченка, 2006 - 41 с.
2. Бабаян Є.А., Гонопольский М.Х. Наркологія: Учебное пособие. - М.: Медицина, 1990. - 336 с.
3. Бугаенко В.П., Филатов А.Т. Доклинические формы алкоголизма. - М., 1989.
4. Генкова Л.Л., Славков Н.Б. Почему это опасно: Пер. С болг. - М.: Просвещение, 1989. - 96 с.
5. Левин Б.М., Левин М.Б. Наркомания и наркоманы: Кн. Для учителя. - М.: Просвещение, 1991. -160 с.
6. Лисицын Ю.П. Образ жизни и здоровье населения. - М.: Знание,1982. - 40 с.
7. Лисицын Ю.П. Здоровье населения и современные теории медицины. - М.: Медицина, 1982. - 325 с.
8. Наркомания у подростков./ Под ред. В.С. Бутенского. - К.: Здоровья, 1989. - 216 с.
9. Пятницкая И.Н. Клиническая неврология. - Л., 1975. - 333 с.
10. Тонконоженко В.О. Тонконоженко О.О. Бережи здоров"я з молоду. - К.: Здоров"я, 1990. - 32 с.
11. Рабиль О.С., Комаров Ю.М. Курение. - М.: Медицина,1988. - 160 с.
12. Худик В.А. Работа психолога в наркологическом стационаре. - М., 1989. - 135 с.
13. Данилин А. LSD. Галлюциногены, психоделия и феномен зависимости. - М., Центрполиграф, 2002.
14. Данилин А, Данилина И. Героин. - М., Центрполиграф, 2002.
15. Белогуров С. Популярно о наркотиках и наркоманиях. - М.: Медицина, 2005. - 120 с.
16. Н.В.Веселовская, А.Е. Коваленко. Наркотики. - М.: Триада-Х, 2000. - 160 с.
17. Бушуев Е.С, Бабаян Р.В, Куклин В.Н. Современные проблемы химико-токсикологического анализа токсических веществ. - С.П.: Учебное пособие, 2002. -380 с.
18. Макеева А. Г. Не допустить беды. - М.:Просвещение, 2003. - 250 с.
19. Прусс М. С.,. Кельин Л. Л,. Мучник Ю. Л,. Володин В. М. Как избавится от наркотической зависимости. - Спб.: Нева,2002. - 130 с.
20. Шипицына Л. М.,. Казакова Е. И. Школа без наркотиков. - Спб.: Образование - культура, 2002. -160 с.
21. Алферов В.П. Наркотики и человек.- М.: Луч,1997. - 87 с.
22. Альтшулер В.Б., Надеждин А.В. Наркомания: дорога в бездну. - М.: Просвещение, 2000. - 235 с.
23. Еникеева Д. Д. Как предупредить наркоманию и алкоголизм у подростков. - М.: Академ А, 1999. - 166 с.
24. Профессор Джон А. Соломзес, профессор Вэлд Чебурсон, доктор Г. Соколовский. Наркотики и общество. - М.: Иллайн. 1998. - 170 с.
25. Петров В. И. Наркомания: избавление от зависимости, лечение и профилактика. - Н.: Современный литератор, 1998. - 95 с.
26. Ланцман М. Н., Психология современного подростка. - М.: Луч. 1998. - 120 с.
27. Савина Л. Б., Наркотики и наркомания. - М.: Иллайн. 1998. - 160 с.
28. Петюн Г.П., Чубенко О.В., Дмітріевська Ж.В. Методи виявлення наркотичних засобів та психотропних речовин у біологічних рідинах людини. Методи попередньої експрес-діагностики. - Харьків, ХМАПО. 2006. -18 с.
29. Наркологична допомога населенню Чернігівській області у 2005 році.: Довідник обласного наркологічного диспансеру. 2006. - 16 с.
30. Лінський І. В., Мінко О. І., Первомайський Е. Б., Дьяченко Л. І. Прогнозування епідемії залежності від психоактивних речовин в Україні засобами популяційної екології // Новини української психіатрії. -- Київ-Харків, 2006.- С.18-26.
31. Волошин П.В., Лінський І.В., Мінко О.І., Волошина Н.П., Гапонов К.Д. Стан наркологічного здоров'я населення України та діяльність наркологічної служби у 2002 році // Український вісник психоневрології, 2003. -- Т. 11, вип. 2. -- С. 5-6.
32. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. -- Киев: Морион, 2000. -- 320 с.
33. Кипятков В.Е. Практикум по математическому моделированию в популяционной экологии (учебное пособие). -- СПб, 2002. -- 62 с
34. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області.- Чернігів.2006
35. Ильин Л.А., Крючков В.П., Осанов Д.П. и др. Уровни облучения участников ликвидации последствий Чернобыльской аварии 1986-1987 гг. и верификация дозиметрических данных. // Радиационная биология. Радиоэкология. 1995, Т. 35, в. 6, С. 803-827.
Додаток А
Захворюваність на алкогольні психози в Чернігівській області
Додаток Б
Захворюваність на наркоманию в Чернігівській області
Додаток В
Захворюваність та основні причини смертності в Чернінівській області
Подобные документы
Антропогенний вплив – вплив на природне навколишнє середовище господарської діяльності людини. Основні сполуки довкілля. Чинники забруднення води і атмосфери, міської території. Найбільш актуальні екологічні проблеми, що можуть впливати на здоров`я дітей.
презентация [504,4 K], добавлен 04.11.2013Особливості антропогенних екосистем та мікроклімату урбоекосистем. Створення штучних геохімічних провінцій та забруднення довкілля, їх вплив на здоров’я людини. Закон "шагреневої шкіри" і закон неможливості усунення відходів, чотири закони Б. Коммонера.
реферат [22,8 K], добавлен 21.06.2010Класифікація шкідливих речовин. Нормування якості атмосферного повітря. Вплив діоксида сірки та азоту, неорганічного пилу на організм людини та навколишнє природне середовище. Порядок розрахунку ризику скорочення життя під впливом забруднюючих речовин.
курсовая работа [967,9 K], добавлен 15.05.2013Відмінність моделей геосистеми та екосистеми. Екологічні фактори та їх вплив на природні об'єкти. Основні наслідки впливу людини на природу. Вплив екологічних факторів на ліси. Екологічні наслідки тваринництва. Прояв дефляції ґрунтів у Степу України.
презентация [78,9 M], добавлен 28.12.2012Загальні відомості про радіоактивні речовини. Характеристика та особливості декількох радіонуклідів. Наслідки радіоактивного забруднення для навколишнього середовища і для здоров’я людей. Променеві хвороби, спричинені аварією. Захисний об’єкт "Укриття".
курсовая работа [186,4 K], добавлен 22.11.2010Людина як система, феномен людини, принципи її організації, свідомість і несвідомість. Біологічне поле людини. Здоров'я та його механізми з позиції системного підходу. Аварія на Чорнобильській атомній станції. Розширення природно-заповідних територій.
реферат [27,8 K], добавлен 27.04.2011Поняття, причини та наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Дослідження поширення радіації, евакуації населення, впливу аварії на здоров'я людей. Визначення проблеми недбалого ставлення до природи, загрозливого стану довкілля України.
реферат [27,1 K], добавлен 11.05.2015Характеристика стану навколишнього середовища України. Аналіз негативних та позитивних наслідків атомної енергетики для екології та їх вплив на здоров’я людини. Оцінка радіаційного забруднення населених пунктів Чернівецької та Тернопільської областей.
реферат [66,4 K], добавлен 23.11.2010Вивчення залежності здоров’я населення від навколишніх чинників. Розгляд стану антропогенного забруднення природи, впливу енергетичних забруднювачів. Електромагнітна екологія та її види. Дія хімічних речовин на навколишнє середовище та організм людини.
презентация [4,0 M], добавлен 02.11.2014Вплив різних джерел забруднення на екологічний стан природних компонентів території. Екологічні дослідження геологічної структури та рельєфу як складових стану довкілля. Екологія та охорона природно–територіальних та природно–антропогенних комплексів.
дипломная работа [132,4 K], добавлен 12.12.2011
