Роль ферментативних антиоксидантів при окисному стресі

Пероксидаза прискорює гідроксилювання проліну, який входить до складу клітинних стінок, що впливає на розтягнення, і в результаті регулює проникність клітинних мембран.

В модельних дослідах О.І. Пацулою показано, що надходження кадмію у рослини Helianthus annus L. призводить до генерації оксидативного стресу, утворення активних форм кисню (пероксиду водню) та зниження активності пероксидази (Пацула, 2006).

Л.В. Шупранової показана роль пероксидази у формуванні резистентності меристематичних клітин коренів різних за стійкістю до посухи ліній кукурудзи в умовах гіпертермії. Встановлено, що за короткочасної дії термостресу у стійких до посухи ліній спостерігається підвищення активності розчинної пероксидази (Шупранова, 2009).

Дослідження змін пероксидазної системи проростків кукурудзи за умов гербіцидного і високотемпературного стресів представлені в роботі Коваленко. Зареєстровано високу активність пероксидази у корені проростків кукурудзи гібриду Кадр 267 МВ за дії гіпертермії протягом 1,5 години. З часом від 3- до 24-годинної дії стресу активність ферменту знижувалась. Зміна активності пероксидази супроводжувалась альтераціями в її ізоферментному складі, причому активність окремих ізоформ ензиму при різних варіантах досліду суттєво відрізнялася (Коваленко, 2006).

Дослідженнями Р.Ю. Пиріжок із співавторами зареєстровано, що після нагрівання рослин до 37°С протягом 1,0 та 4,0 годин рівень виживання рослин Arabidopsis thaliana L. не змінювався та складав 100 % (Пиріжок та ін., 2008). У проростків кукурудзи максимальне підвищення активності пероксидази спостерігали в умовах жорсткого теплового стресу (44°С), тоді як в умовах помірного теплового стресу (37°С) ефект був менш виражений. Зростання загальної активності пероксидази корелювала зі змінами інтенсивності електрофоретичних смуг кількох ізоферментів (Пиріжок та ін., 2009).

В експериментах Ю.В. Карпеця після коротко часового загартування проростків пшениці відбувалось підвищення активності каталази, супероксиддисмутази, пероксидази у коренях та пагонах рослин (Карпець, 2008).

В роботі Ю.С. Губаренко й В.С. Більчук (2010) встановлено, що за комбінованого впливу іонів кадмію та підвищеної температури активність антиоксидантних ферментів СОД та пероксидази меристем кореневої системи рослин кукурудзи гібриду Білозерський 295МВ зростала на відміну від каталази, рівень якої знижувалась в середньому на 40 %. Результати вивчення ізоферментних спектрів пероксидази апікальних меристем кукурудзи різних генотипів за дії гіпертермії та сполук кадмію вказують на перебудову компонентного складу ензиму за рахунок зміни кількості ізоформ та вмісту активного білку в них.

Г.С. Россихіною-Галичою (2012) досліджено активність пероксидази насіння A. platanoides L. та А. pseudoplatanus L. за умов промислового міста Дніпропетровськ. Зафіксовано зростання активність пероксидази відповідно в 1,4-1,6рази та 2,2-2,8 рази відносно контролю. Більш високі значення пероксидазної активності насіння клену несправжньоплатанового свідчать про активне включення механізмів адаптогенезу клітин цього виду за впливу інгредієнтів викидів автотранспорту.

В.М. Ловинська із співавторами (2011) відмічає, що за впливу техногенного забруднення середовища на антиоксидантну систему насіння A. platanoides та R. pseudoacacia відбувається зростанням пероксидазної активності на 48-87 %.

3.3 Каталаза. Реакція ензиму рослинних організмів на зовнішні впливи

Каталаза - фермент класу оксидоредуктаз, виявлений у всіх еукаріотичних організмів, у рослинних клітинах, локалізована в пероксисомах і цитозолі. За нормальних фізіологічних умов вона регулює вміст пероксиду водню в організмі, запобігає його токсичній дії, відіграє важливу роль у процесі старіння рослин (Колупаев и др., 2003; Лукаткин, 2002; Вінниченко та ін., 2011; Чиркова, 2002).

Цей фермент з групи гідропероксидаз каталізує окисно-відновну реакцію, в ході якої із 2 молекул перекису водню утворюються вода і кисень:

2Н2О2 каталаза 2Н2О + О2

Пероксид водню, що утворюється при двоелектронному відновленні кисню чи шляхом дисмутації супероксидних радикалів, руйнується каталазою. Вона каталізує двоелектронне відновлення Н2О2 до води, використовуючи пероксид водню як донор електрона:

Е - Fe3+ - OH- + H2O2 каталаза E - Fe3+ - OOH- + H2O

E - Fe3+ - OOH- + H2O2 каталаза E - Fe3+ - OH- + O2 +H2O

При цьому в окисленому стані каталаза працює як пероксидаза. Субстратами в пероксидазній реакції можуть бути етанол, метанол, форміат, формальдегід та інші донори водню. Треба відмітити, що близько 0,5% O2, що утворюється в результаті розкладу H2O2, з'являється у збудженому синглетному стані і таким чином в процесі розкладу перекису водню знову генеруються активні форми O2 (Чиркова, 2002).

Процес окислення за допомогою цитохромів дає побічний продукт, у великих концентраціях згубний для всього живого - перекис водню. Перекис водню є сильним окислювачем. Абсолютно ясно, що організм потрібно захистити від небезпечного з'єднання. Для цього і існує фермент каталаза. Її молекула має масу 250 тис. і складається з чотирьох субодиниць, кожна з яких містить гем, пов'язаний з поліпептидним білковим ланцюгом. Каталаза розкладає перекис водню на воду і кисень. Але що цікаво, коли концентрація перекису водню стає незначною, каталаза починає каталізувати реакцію окислення перекисом водню спиртів, формальдегідів і нітратів. Відкриття каталази також пов'язане з перекисом водню. Ще Луї Тенар, який займався каталітичним розкладанням аміаку, відкрив перекис водню в 1818 році і зауважив каталітичну активність по відношенню до цієї речовини тваринних тканин. Але тільки в 1907 році було встановлено, що в цьому винен фермент, який і назвали каталазою. У кристалічному вигляді отримати її вдалося тільки через 30 років з печінки бика. Це один з найбільш активних ферментів, молекула якого розкладає в секунду 6000000 молекул перекису водню. Відомо, що такі ферменти розщеплення пероксиду, як каталаза, можуть моделювати гомеостаз пероксиду і відповідно його сигнальну здатність. Каталаза активує розщеплення пероксиду водню до кисню та води, запобігаючи тим самим його токсичному ефекту, проте, на відміну від пероксидаз, вона не потребує відновного субстрату для своєї активності.

Дослідження основних механізмів дії важких металів на рослини та ролі антиоксидантної системи у процесах адаптації дасть змогу розробити нові підходи для підвищення стійкості рослин (Пацула и др., 2008; Вінниченко та ін., 2011).

Незважаючи на деяке зменшення концентрації Н2О2 при спектрофотометричному аналізі активність КАТ у фракціях ізольованих вакуолей кімографічним методом в ППАГ не виявилась (Прадедова и др., 2011). З каталазою пов'язують надії на отримання високоефективних препаратів для лікування злоякісних пухлин, оскільки вважають, що цей фермент відіграє важливу роль у зростанні клітин.

Ізоферментний склад каталази змінюється у різних органах рослин. Окремі ізоформи з'являються лише в певні періоди розвитку організму. Ізоформи каталази майже повністю відсутні у дозрілому насінні й активно з'являються при проростанні. Це свідчить про диференційовану активність генів, що контролюють біосинтез певних ізоферментів в окремих тканинах і органах (Коцюбинская, 1995; Савич, 1989).

Зміна активності ферментів, що приймають участь у захисті клітин від радикалів, відмічається при різних видах стресів. І.М. Савич вважає, що за таких умов в органах рослин може формуватися унікальний стресовий набір ізоферментів. Встановлено, що при дії на клітину практично будь-яким фактором зовнішнього середовища виникає однотиповий неспецифічний комплекс змін, в основі якого лежать денатураційні зміни клітинних білків (Савич, 1989). При впливі сольового, осмотичного стресів на ферменти антиоксидантного захисту рослин були відмічені реакції каталази, супероксиддисмутази (Курганова та ін., 1997; Куріленко, Паладіна, 2005). Показано, що при гіпоксії та під впливом низьких температур, за впливу сірчистого газу істотно змінюється склад анодних ізоензимів каталази та інших ферментів (Куріленко, Паладіна, 2005). У вегетаційному досліді з 40-45-денними саджанцями сосни звичайної показано, що за дії короткочасного водного, низькотемпературного та анаеробного стресів каталаза та ряд інших ферментів неспецифічно реагують на всі види стресових впливів значним зростанням активності.

В роботі Волкова із співавтора (2013) показано, що екстракт коренів Rhodiola rosea L., який містить комплекс фенілпропаноїдів виклика зменшення активності каталази у клітинах Dioscorea deltoidea Wall.

У хвої сіянців сосни звичайної відзначено пригнічення каталази за дії цинку (Иванов та ін., 2012).

Гербіциди Харнес, Стеллар, Майстер, Пропоніт викликали зниження активності каталази стиглого насіння Zea mays L. (Лашко, Россихіна, 2011).

У працях Г.С. Россихіної-Галичої (2011, 2012, 2013) в насінні Frаxinus excеlsior L., вегетативних органах А. negundo L. та A. pseudoplatanus L. з урбофітоценозів міста Дніпропетровська й вегетативних органах еlytrigia repens (L.) Nevski та аvena fatua L. з шахтних територій установлено зростання активності каталази в 1,1-1,3 разу.

ВИСНОВКИ

В результаті аналізу літературних джерел можна зробити наступні висновки:

1. Атмосферне забруднення призводить до порушення феноритмів, змін росту та розвитку вегетативних та репродуктивних органів, а також анатомічної будови рослин. При цьому пригнічуються ростові процеси, погіршуються таксаційні показники деревостанів та спостерігаються негативні тенденції ходу онтогенезу, що призводить до втрати стовбурової деревини. Порушуються важливі фізіологічні процеси на рівні рослинного організму: фотосинтез, дихання, мейоз, мітоз, мікроспорогенез та ін. Пригнічення росту та розвитку рослин веде до деградації рослинного покриву та цілісності екосистем.

2. Стан пігментного комплексу рослин - інтеграційний показник, що характеризує стійкість рослин до полютантів. В якості біоіндикаційного показника впливу антропогенних стресових факторів на рослини пропонують використовувати кількісні показники зменшення вмісту хлорофілу в асиміляційних органах рослин. При цьому встановлено, що вплив техногенного забруднення атмосфери викликає не лише зменшення вмісту пігментів в листках, але й зниження співвідношення хлорофілу а / хлорофілу b.

3. За дії стресових чинників відбувається активація процесів пероксидного окиснення ліпідів - одного з фундаментальних механізмів порушення цілісності мембран і багатьох ключових систем клітини. Тому підтримка процесів ПОЛ на необхідному і одночасно безпечному для клітин рівні що забезпечується багатокомпонентною системою захисту.

4. У рослин існує добре розвинута багаторівнева система захисту від окисної деструкції - антиоксидантна система, до складу якої входять низькомолекулярні і ферментативні компоненти, які працюють в основному комплексно, і, як правило, зміна концентрації або активностей одних антиоксидантів приводить до певних змін інших.

5. Супероксиддисмутаза являється єдиним серед відомих антиоксидантних ферментів, який безпосередньо забезпечує обрив ланцюгів киснезалежних вільно радикальних реакцій у клітинах аеробних організмів. Супероксиддисмутаза здійснює рекомбінацію радикалів кисню з утворенням пероксиду водню та триплетного кисню. Фермент складається з двох ідентичних субодиниць кожна з яких має в середині ланцюга дисульфідний місток, одну сульфгідрильну групу та ацетильовану кінцеву аміногрупу. СОД представлена декількома ізоферментними формами, які розрізняються будовою активного центру (Zn, Cu-СОД міститься в цитозолі й між мембранному просторі мітохондрій клітин еукаріот; Mn-СОД локалізована в мітохондріях еукаріот та бактерій; для мікроорганізмів характерний залізовмісний ізофермент Fe-СОД).

6. Каталаза - фермент класу оксидоредуктаз, виявлений у всіх еукаріотичних організмів, у рослинних клітинах, локалізована в пероксисомах і цитозолі. За нормальних фізіологічних умов вона регулює вміст пероксиду водню в організмі, запобігає його токсичній дії, відіграє важливу роль у процесі старіння рослин. Цей фермент з групи гідропероксидаз каталізує окисно-відновну реакцію, в ході якої із 2 молекул перекису водню утворюються вода і кисень.

7. Пероксидаза - двокомпонентний фермент, який представляє собою сполучення активної групи, що вступає в хімічну взаємодію з субстратами, та колоїдного білкового „носія”, який посилює каталітичну дію цієї групи. Це глобулярний білок діаметром 50 А°, який містить близько 43 % Ь-спіральних ділянок в складі білкової частини молекули. Пероксидаза каталізує окислення субстратів органічної природи за рахунок кисню пероксиду водню, що виділяється при його розкладенні. Фермент проявляє малу специфічність по відношенню до донорів водню. Субстратами пероксидази є фенольні сполуки, поліфеноли в вільному стані або в формі різних складних сполук (глікозидів, дубильних речовин) й ароматичні аміни, діаміни, індофеноли, ароматичні амінокислоти, аскорбінова кислота, нітрати.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Андреева, В.А. Фермент пероксидаза: участие в защитном механизме растений [Текст] / В.А. Андреева. - М.: Наука, 1988. - 128 с.

2. Анисимова, Г.М. Влияние русловий загрязнения окружающей среды на репродукцію расстений [Текст] / Г.М. Анисимова, И.В. Лянгузова, И.И. Шамров // Эмбриология цветковых растений. Термінологія и концепція. Т. 3. / Под ред. Батыгиной Т.Б. - СПб.: Мир и сім'я, 2000. - С. 532-536.

3. Артманов, В.И. Растние и чистота природной среды [Текст] / В.И. Артманова. - М.: Наука, 1986. - С. 157 с.

4. Артюхов В.Г. Структура и функциональные свойства пероксидазы хрена при температурном воздействии [Текст] / В.Г. Артюхов, О.В. Башарина, А.Ю. Искусных // Український біохімічний журнал. - 2003. - Т. 75, № 3. - С. 45-49.

5. Аугустайтис, А.А. Закономерности роста соснових древостоев при различном уровне загрязнения природной среды: автореф. дисс. канд. биол. наук. - М., 1992. - 22 с.

6. Балахнина, Т.И. Влияние кадмия на О2-газообмен, переменную флуоресценцию хлорофилла и уровень антиоксидантных ферментов [Текст] / Т.И. Балахнина, А.А. Кособрюхов // Физиология растений. - 2005. - № 1. - С. 21-26.

7. Барабой, В.А. Окислительно-антиоксидантный гомеостаз в норме и паталогии [Текст] / В.А. Барабой, Д.А. Сутковой - К.: Чернобыльинтеринформ, 1997. - 420 с.

8. Барабой, В.А. Стан антиоксидантної системи за дії іонізуючої радіації у низьких дозах та низької інтенсивності [Текст] / В.А. Барабой, С.А. Олійник, Ю.В. Хмєлєвський // Украинский биохимический журнал. - 1999. - Т. 66, № 4. - С. 3-18.

9. Бараненко, В.В. Активність супероксиддисмутази в рослинах гороху за кліностатування [Текст] / В.В. Бараненко // Наукові записки Тернопільського педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія біологія. - 2002. - № 1 (16). - С. 38-42.

10. Бараненко, В.В. Супероксиддисмутаза в клетках растений [Текст] / В.В. Бараненко // Цитология. - 2006. - Т.48, № 6. - С. 465-474.

11. Бацманова, Л.М. Особливості оксидативного стресу, індукованого екзогенним пероксидом водню, в ізольованих хлоропластах [Текст] / Л.М. Бацманова // Физиология и биохимия культ. растений. - 2008. - Т. 40, № 5. - С. 441-447.

12. Беляева Л.В. Биоиндикация загрязнения атмосферного воздуха и состояние древесных растений [Текст] / Л.В. Беляева // Научные труды Московського лесотехнического института. - 1989. - Вып. 222. - С. 36-47.

13. Бессонова, В.П. Вплив полістимуліну К на вміст аскорбінової кислоти і глутатіону в листках чини запашної на тлі дії надлишку металів [Текст] / В.П. Бессонова, О.Є. Іванченко // Питання біоіндикації та екології. - 2010. - Вип. 15, № 2. - С. 67-73.

14. Бессонова, В.П. Влияние загрязнения среды на проростание и физиологическое состояние пыльцы некоторых древесных расстений [Текст] / В.П. Бессонова, Лыженко И.И. // Ботанический журнал. - 1991. - Т. 76, № 3. - С. 422-426.

15. Бессонова, В.П. Влияние загрязнения окружающей среды на мужскую фермтильность декоративних цветочных растений [Текст] / В.П. Бессонова, Л.М. Фендюр, Т.Н. Пересыпкина // Ботан. журн. - 1997. - Т. 82, № 5. - С. 38-45.

16. Бессонова, В.П. Семенное возобновление древесных растений и промышленные поллютанты (SO2 и NO2) [Текст] / В.П. Бессонова, Т.И. Юсыпива. - Запорожье: Запорожский государственный университет, 2001. - 193 с.

17. Бессонова, В.П. Состояние пыльцы как показатель загрязнения среды тяжелыми металлами [Текст] / В.П. Бессонова // Екологія. - 1994. - № 4. - С. 45-50.

18. Бессонова, В.П. Устойчивость к тяжёлым металлам и механизмы антиоксидантной защиты [Текст] / В.П. Бессонова // Тезисы докладов международной научной конференции „Промышленная ботаника: состояние и перспективы развития”. - Донецк, 1993. - С. 78-79.

19. Бессонова, В.П. Цитофизиологические аспекты воздействия тяжелых металлов на рост и развитие растений [Текст] / В.П. Бессонова. - Запорожье, 1999. - 208 с.

20. Більчук, В.С. Вплив техногенного забруднення на активність і компонентний склад амінотрансфераз репродуктивних органів деревних рослин [Текст] / В.С. Більчук // Сучасні проблеми фізіології та інтродукції рослин: Мат. Всеукр. нак.-практ. конф. - Дніпропетровськ. - 2005. - С. 6.

21. Бирюкова, Н.Ф. Влияние гербицидов на фотохимическую активность хлоропластов лука репчатого [Текст] / Н.Ф. Бирюкова, А.П. Примак, Е.Е. Быстрых // Сельскохозяйственная біологія. - 1986. - № 7. - С. 96-98.

22. Бойко, І.В. Особливості впливу саліцилати на ростові параметри та вміст хлорофілів у рослин пшениці за дії кадмію хлориду [Текст] / І.В. Бойко, М.С. Кобилецька, О.І. Терек // Наукові, прикладні та освітні аспекти фізіології, генетики, біотехнології рослин і мікроорганізмів: Матер. ХІ конф. мол. вчених. - Київ, 2010. - С. 25-27.

23. Бухарина, И.Л. Эколого-биологические особенности древесных растений в урбанизованной бреде [Текст] / И.Л. Бухарина, Т.М. Поварницина, К.Е. Ведерников . - Ижевск: Ижевская ГСХА, 2007. - 216 с.

24. Василюк, О.М. Ферменти азотного метаболізму деревних рослин як маркери екологічного стану навколишнього середовища [Текст] / О.М. Василюк // Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку: Матеріали V міжнар. наук. конф. - Донецьк, 2007. - С. 75-76.

25. Великоридько, Т.И. Состояние Pinus sylvestris L. на юго-востоке Украины в районе загрязнения выбросами предприятий химической промышленности [Текст] / Т.И. Великоридько, Л.А. Калафат // Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку: Матеріали V міжнар. наук. конф. - Донецьк, 2007. - С. 77.

26. Взаимодействие растений с техногенно загрязненной средой [Текст] / И.И. Корштков, В.С. Котов, И.П. Михеенко, А.А. Игнатенко, Л.В. Чернышова - К.: Наукова думка, 1995. - 191 с.

27. Вінниченко, О.М. Екофізіологічні проблеми фітоценозів та біологічна активність едафотопів в умовах техногенних територій [Текст] / О.М. Вінниченко, Л.Г. Долгова // Фізіологія рослин в Україні на межі тисячоліть: У 2-х т. збірник наук. праць / гол. ред. В.В. Моргун. - 2001. - Т. 2. - К.: Високий урожай. - С. 23?36.

28. Виноградова, Е.И. Особенности взаимосвязи физиолого-биохимических показателей в листьях древесных растений в условиях промышленного загрязнения [Текст] / Е.И. Виноградова // Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку: Матеріали V міжнар. наук. конф. - Донецьк, 2007. - С. 82-85.

29. Влияние техногенних факторов на ростове показатели древесных растений городских систем [Текст] / Е.А. Сидорович, А.П. Яковлєв, Н.М. Арабей и др. // Проблемы озеленения городов: альм. - М.: Прима, 2004. - Вып. 10. - С. 165-168.

30. Волкова, Л.А. Особенности адаптагенного действия комплекса фенилпропаноидов на культуру клеток диоскореи в условиях абиотического стресса [Текст] / Л.А. Волкова, В.В. Урманцева, А.Б. Бургутин, А.М. Носов // Физиология растений. - 2013. - № 2, Т. 60. - С. 230-239.

31. Воробець, Н.М. Формування пігментного апарату проростків квасолі за стресової дії свинцю [Текст] / Н.М. Воробець, І.П. Григорюк // Физиология и биохимия культ. растений. - 2004. - Т. 36, № 1. - С. 43-47.

32. Вроноский, В.А. Прикладная экология: [Текст] Учеб. Пособие. / В.А. Вронский. - Ростов - на - Дону: Изд. «Феникс», 1996. - 120 с.

33. Грицай, З.В. Вплив промислового забруднення на анатомічні показники однорічного пагона деревних інтродуцентів [Текст] / З.В. Грицай // Інтродукція та захист рослин у ботанічних садах та дендропарках: Матеріали Міжнар. наук. конф. - Донецьк, 2006. - С. 197-201.

34. Грицай, З.В. Насіннєва продуктивність деревних рослин в умовах забруднення довкілля викидами металургійного підприємства [Текст] / З.В. Грицай, О.Г. Денисенко // Вісник Днпропетровського університету. Серія біолог. Екологія. - 2011. - Вип. 19, Т. 2. - С. 40-44.

35. Гришко, В.М. Особливості накопичення важких металів Ligustrum vulgare L. та Spirea menziesii Hook за комплексної дії їх сполук [Текст] / В.М. Гришко, Д.В. Сищиков // Інтродукція та захист рослин у ботанічних садах та дендропарках: Матеріали Міжнар. наук. конф. - Донецьк, 2006. - С. 204-207.

36. Гришко, В.Н. Пероксидное окисление липидов и функционирование некоторых антиокислительных ферментных систем у кукурузы и овса при остром поражении фтористым водородом [Текст] / В.Н. Гришко, Д.В. Сыщиков // Украинский биохимический журнал. - 1999. - Т. 71, № 3. - С. 51-57.

37. Гродзинский, Д.М. Надежность растительных систем [Текст] / Д.М. Гродзинский. - К. : Наук. Думка, 1983. - 366 с.

38. Губаренко, Ю.Ю. Стан антиоксидантної системи в меристемах кукурудзи за дії сполук кадмію та гіпертермії [Текст] / Ю.Ю. Губаренко, В.С. Більчук // Strategiczne pytania swiatowej nauki - 2010: Materialy VI Miedzynar. nauk.-prakt. konf. - Przemysl, 2010. - P. 65-67.

39. Действие радиоактивного загрязнения на популяции растений [Текст] / С.А. Гераськин, В.Г. Дикарев, Т.И. Евсеева и др. // Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку: Матеріали V міжнар. наук. конф. - Донецьк, 2007. - С. 99-104.

40. Джура, Н. Реакція осоки шершавої на нафтове забруднення [Текст] / Н. Джура, О. Цвілинюк, О. Терек // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2006. - Вип. 42. - С. 142-146.

41. Дзюба, О.Ф. Морфологические особенности пыльцевых зерен Tilia coldata Mill. в условиях современного мегаполиса [Текст] / О.Ф. Дзюба, В.Ф. Тарасович // Пыльца как индикатор состояния окружающей среды и палеонтологические реконструкцыи: Междунар. семинар. - СПб., 2001. - С. 79-90.

42. Дзюба, О.Ф. Пыльца как модель для контроля качества мужской генеративной сферы растений, животных и человека в условиях промышленных центров и крупных городов [Текст] / О.Ф. Дзюба, Т.Л. Яковлєва, А.Н. Кедрина, В.Ф. Тарасович // Актуальные проблемы палинологии на рубеже третьего тысячелетия: IX Вссерос. палино. конф. - М.: Изд-во ИГиЗГИ, 1999. - С. 61-79.

43. Долгова, Л.Г. Вплив промислового забруднення на систему аскорбінова кислота - глутатіон в листках деревних рослин [Текст] / Л.Г. Долгова, Л.В. Черодуб // Питання біоіндикації та екологі. - 2002. - Т. 7, №. 1. - С. 32-39.

44. Драган, Н.В. Вікові зміни морфоструктури крони у Pinys sylvestris L. в умовах урбанізованого середовища [Текст] / Н.В. Драган, Г.І. Драган. // Биологический вестник. - 2008. - Т. 12, № 1. - С. 112-114.

45. Дубинина, Е.Е. Биологическая роль супероксидного анион-радикала и супероксиддисмутазы в тканях организма [Текст] / Е.Е. Дубинина // Успехи современной биологии. - 1989. - Т. 108, № 1(4). - С. 3-16.

46. Жук, І.В. Захисна функція антиоксидантних ферментів пшениці в умовах високих температур середовища [Текст] / І.В. Жук, А.В. Капустян // Міжнародна конференція „Сучасні проблеми біології, екології та хімії”. - Запоріжжя. - 2007. - Т.2. - С. 546-548.

47. Иванов, Ю.В. Сосна обыкновенная как модельный объект для изучения механизмов адаптации хвойных к действию тяжелых металлов. 2. Функционирование антиоксидантных ферментов в сеянцах сосны в условиях хронического действия цинка [Текст] / Ю.В. Иванов, Ю.В. Савочкин, В.В. Кузнецов // Физиология растений. - 2012. - № 1, Т. 590. - С. 57-66.

48. Илькун, Г.М. Газоустойчивость растений [Текст] / Г.М. Илькун. - К.: Наукова думка, 1971. - 146 с.

49. Кавеленова, Л.М. К использованию показателей качества пыльцы в мониторинге уровня техногенного загрязнения среды [Текст] / Л.М. Кавеленова, Е.М. Елкина, С.В. Найденко // Проблемы репродуктивной биологии растений: Тез. докл. Симпоз., 1996. - С. 96-98.

50. Калаев, В.Н. Цитогенетика некоторых лиственных древесных растений, произрастающих на территориях, подвергшихся радиоактивному загрязнению в результате аварии на Чернобыльской АЭС, и испытывающих значительные антропогенные нагрузки [Текст] / В.Н. Калаев // Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку: Матеріали V міжнар. наук. конф. - Донецьк, 2007. - С. 193-198.

51. Калашников, Ю.Е. Активность антиокислительной системы и интенсивность перекисного окисления липидов в растениях пшеницы в связи с сортовой устойчивостью к переувлажнению почвы [Текст] / Ю.Е. Калашников, Т.И. Балахнина, Р.П. Бенничелли // Физиология растений. - 1999. - Т. 46, № 2. - С. 268-275.

52. Карташов, А.В. Роль систем антиоксидантной защиты при адаптации дикорастущих видов растений к солевому стрессу [Текст] / А.В. Карташов, Н.Л. Радюкина, Ю.В. Иванов // Физиология растений. - Т. 55, № 4. - 2008. - С. 516-522.

53. Клеточные механизмы адаптации растений к неблагоприятным воздействиям экологических факторов в естественных условиях [Текст] / Е.Л. Кордюм, К.М. Сытник, В.В. Бараненко, Н.А. Балявская, Д.А. Климчук, Е.М. Недуха. - К.: Наукова думка, 2003. - 278 с.

54. Коваленко, І.В. Дослідження змін пероксидазної системи проростків кукурудзи за умов гербіцидного і високотемпературного стресів [Текст] / І.В. Коваленко // Образование и наука без границ - 2006: Материалы ІІ Междунар. науч.-практ. конф. - Днепропетровск, 2006. - С. 15-16.

55. Колупаєв, Ю.Є. Активність супероксиддисмутази і каталази у колеоптилях пшениці за дії пероксиду водню і нагрівання [Текст] / Ю.Є. Колупаєв, Ю.В. Карпець // Фізіологія та біохімія культурних рослин. - 2007. - Т. 39, № 4. - С. 319-325.

56. Колупаєв, Ю.Є. Стресові реакції рослин: молекулярно клітинний рівень: монографія [Текст] / Ю.Є. Колупаєв. - Харків: Харк. держ-й. ун-т, 2001. - 173 с.

57. Кордюм, Є.Л. Стабільність та пластичність онтогенезу рослин [Текст] / Є.Л. Кордюм // Физиология и биохимия культ. растений. - 2003. - Т. 35, № 6. - С. 528-534.

58. Коцюбинская, Н.П. Эколого-физиологические аспекты адаптации культурных растений к антропогенным условиям среды [Текст] / Н.П. Коцюбинская - Днепропетровск : ДГУ, 1995. - 172 с.

59. Кулагин, А.А. Древесные растения и биологическая консервація промышленных загрязнителей [Текст] / А.А. Кулагин, Ю.А. Шагиева. - М.: Наука, 2005. - 190 с.

60. Курганова, Л.Н. Перекисное окисление липидов и антиоксидантная система защиты в хлоропластах гороха при тепловом шоке [Текст] / Л.Н. Курганова, А.П. Веселов, Т.А. Гончарова // Физиология растений. - 1997. - Т. 44, № 5. - С. 725-730.

61. Курганова, Л.Н. Продукты перекисного окисления липидов как возможные посредники между воздействием повышенной температуры и развитием стресс-реакции у растений [Текст] / Л.Н. Курганова, А.П. Веселов, Ю.В. Синицына [и др.] // Физиология растений. - 1999. - 46, № 2. - С. 218-222.

62. Лашко, В.В. Вплив гербіцидних препаратів різних класів на електрофоретичний спектр білків та активність ферментів-антиоксидантів у насінні рослин Zea mays L. [Текст] / В. Лашко, Г. Россихіна // Вісник Львівського університету. Cерія біологічна. - 2011. - Вип. 57. - С. 249-254.

63. Леппік, М.В. Характеристики плодоношення рослин Catalpa bignonioides за умов забруднення навколишнього середовища [Текст] / М.В. Леппік // Вісник Дніпропетровського університету. Серія. Біологія. Екологія. - 2008. - Т. 1, Вип. 16. - С. 141-146.

64. Лиу, Д. Влияние свинца на активность ферментов антиоксидантной защиты и ультраструктуру листьев двух экотипов Sedum alfredii [Текст] / Д. Лиу, Т.Ц. Ли, С.Е. Ян, Е. Ислам, С.Ф. Цзин // Физиология растений. - 2008. - Т. 55, № 1. - С. 73-82.

65. Ловинська, В.М. Вплив біотичних факторів на прооксидантно-антиоксидантну систему насіння Acer L. в умовах промислового міста [Текст] / В.М. Ловинська // Питання біоіндикації та екології. - 2011. - Вип. 16, № 2. - С. 112-118.

66. Ловинська, В.М. Вплив Rhytisma acerinum на прооксидантно-антиоксидантну систему насіння кленів в умовах промислового міста [Текст] / В.М. Ловинська, Г.С. Россихіна // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2012. - Вип. 58. - С. 280-285.

67. Ловинська, В.М. Зміни фізіолого-біохімічних показників насіння деревних рослин за умов промислового міста [Текст] / В.М. Ловинська, І.А. Зайцева, Л.В. Богуславська, В.О. Торохтій// Питання біоіндикації та екології. - 2011. - Вип. 16, № 1. - С. 78-87.

68. Лукаткин, А.С. Вклад окислительного стресса в развитие холодового повреждения в листьях теплолюбивых растений. 1.Образование активированных форм кислорода при охлаждении растений [Текст] / А.С. Лукатнкин // Физиология растений. - 2002. - Т. 49, № 5. - С. 697-702.

69. Лукаткин, А.С. Вклад окислительного стресса в развитие холодового повреждения в листьях теплолюбивых растений. 2.Активность антиоксидантных ферментов в динамике охлаждения [Текст] / А.С. Лукаткин // Физиология растений. - 2002. - Т. 49, № 6. - С. 878-885.

70. Лукаткин, А.С. Влияние экзогенных модификаторов перекисного окисления липидов на холодовое повреждение листьев огурца [Текст] / А.С. Лукаткин, Т.Е. Левина // Физиология растений. - 1997. - 44, № 3. - С. 397-403.

71. Лутова, Л.А. Генетика развития цветка [Текст] / Л.А. Лутова // Эмбриология цветковых растений. Термінологія и концепции. Т. 3 / Под ред. Батыгиной Т.Б. - Спю.: Мир и сім'я, 2000. - С. 355-369.

72. Лянгузова, И.В. Качество и жизнеспособность семян некоторых травянистых расстений в условиях промышленного загрязнения [Текст] / И.В. Лянгузова // Проблемы индустриальных регионов: менеджмент и екологія: Тез. док. 3 Междунар. конф. по устойчивому развитию. - Запорожье: Изд-во ЗапГУ, 1998. - С. 92-93.

73. Лянгузова, И.В. Оценка качества семян некоторых ягодных кустарничков соснових лесов северной и южной тайги [Текст] / И.В. Лянгузова, Е.А. Мазня, Е.М. Комалетдинова // Биологическое разнообразие. Интродукция расстений: Меатер. Междунар. конф. - Спю.: Наука, 1999. - С. 358-360.

74. Макогон, І.В. Якість пилку та насіннєва продуктивність Picea pungens Еngelm. у зоні викидів металургійних підприємств Донбасу [Текст] / І.В. Макогон, І.І. Коршиков // Укр. бот. журн. - 2010. - Т. 67, № 5. - С. 736-744.

75. Маменко, Т.П. Зміна активності антиоксидантних ферментів у листках сортів озимої пшениці за дії посухи та у післястресовий період [Текст] / Т.П. Маменко, О.А. Ярошенко // Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку: у 2 т. / НАН України, Ін-т фізіології рослин і генетики, Укр. т-во фізіологів рослин - К.: Логос, Т. 2. - 2009. - С. 327-333.

76. Маринов, Б.С. Изменение активности супероксиддисмутазы под действием доноров и акцепторов электронов [Текст] / Б.С. Маринов, А.Б. Обидин, Н.В. Гуляева // Биохимия. - 1997. - Т. 52, № 5. - С. 846-849.

77. Махнева, С.Г. Состояние мужской генеративной системы сосны обыкновенной при техногенном загрязнении среды: Автореферат дис. ... канд.. биол. наук. - Екатеринбург: Рос. гос. проф.-пед. ин-т, 2005. - 24 с.

78. Морозюк, А.В. Біопродуктивність лісів Черкащини та її динаміка. - Автореферат дис. ... канд.. біол. наук. - Чернівці, 2006. - 20 с.

79. Неверова, О.А. Некоторые особенности физиолого-биохимического и анатомического состояния ассимиляционного апарата березы бородавчатой в условиях техногенного загрязнения г. Кемерово [Текст] / О.А. Неверова // Экологические и метеорологические проблемы Больших городов и промышленных зон. - СПб.: ЗГГМУ, 1999. - С. 98-100.

80. Николаева, М.К. Влияние засухи на содержание хлорофилла и активность ферментов антиоксидантной системы в листьях трес сортов пшеницы, различающихся по продуктивности [Текст] / М.К. Николаева, С.Н. Маевская, А.Г. Шугаев // Физиология растений. - 2010. - Т. 57, № 1. - С. 94-102.

81. Озолина, Г.Р. Супероксиддисмутазная активность у растений в зависимости от уровня обеспеченности их Медью [Текст] / Г.Р. Озолина, Д.Р. Клавиня, Л.П. Лапиня // Физиолого-биохимические исследования растений. - Рига: Знатне, 1978. - С. 64-75.

82. Пацула, О. Оксидативні реакції рослин [Текст] / О. Пацула, М. Кобилецька, О. Терек // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2008. - Вип. 48. - С. 201-204.

83. Пацула О.І. Пристосування Helianthus annuus L. до токсичної дії кадмію за участю пероксидази [Текст] / О.І. Пацула // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія біологія. - 2006. - Вип. 18. - С. 30-34.

84. Платонова, А.А. Вміст МДА та активність антиоксидантних ферментів у проростків гороху за дії іонів кадмію [Текст] / А.А. Платонова, С.С. Костишин // Физиология и биохимия культурных растений. -2000. - Т. 2, № 2. - С. 146-150.

85. Поберезкина, Н.Б. Биологическая роль супероксиддисмутазы [Текст] / Н.Б. Поберезкина, Л.Ф. Осинская // Украинский биохимический журнал - 1989. - Т. 61, № 2. - С. 14-27.

86. Полесская, О.Г. Влияние солевого стресса на антиоксидантную систему растений в зависимости от условий азотного питания [Текст] / О.Г. Полесская, Е.И. Каширина, Н.Д. Алехина // Физиология растений. - 2006. - Т. 53, № 2. - С. 207-214.

87. Половникова, М.Г. Активность компонентов антиоксидантной защиты и полифенолоксидазы у газонных растений в онтогенезе в условиях городской среды [Текст] / М.Г. Половникова, О.Л. Воскресенская // Физиология растений. - 2008. - Т.55, №5. - С.777-785.

88. Пиріжок, Р.Ю. Активність пероксидази проростків кукурудзи в умовах теплового стресу [Текст] / Р.Ю. Пиріжок, Р.А. Волков, І.І. Панчук //Фізіологія та біохімія культурних рослин. - 2009. - Т. 41, № 1. - С. 44-49.

89. Прадедова, Е.В. Ферменты антиоксидантной защиты [Текст] / Е.В. Прадедова, О.Д. Ишеева, Р.К. Саляев // Физиология растений. - 2011. - Т. 59. - С. 167-169.

90. Приседський, Ю.Г. Вплив забруднення грунту сполуками фтору та сірки на активність каталази в проростках деяких видів деревних та чагарникових рослин [Текст] / Ю.Г. Приседський // Сучасні проблеми інтродукції та акліматизації рослин: Тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конф. до 75-річчя Ботанічного саду ДНУ. - Дніпропетровськ, 2008. - С. 73-74.

91. Растение и стресс. - Екатеринбург: Екология и природопользование, 2008. - 300 с.

92. Россихіна-Галича, Г.С. Активність ферментів-детоксикаторів активних форм кисню газоноутворюючих трав за комплексної дії токсиканті [Текст] / Г.С. Россихіна-Галича, Ю.В. Лихолат, Л.О. Кирита // Вісник Львівського університету. Cерія біологічна. - 2011. - Вип. 56. - С. 239-244.

93. Россихіна, Г.С. Особливості впливу гербіцидної обробки на процеси перекисного окиснення [Текст] / Г.С. Россихіна // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія - біологія. - 2006. Вип.18. - С. 76- 79.

94. Россихіна-Галича, Г.С. Прооксидантно-антиоксидантна рівновага насіння Fraxinus excelsior L. в умовах міського середовища [Текст] / Г.С. Россихіна-Галича // Вісник Львівського університету. Cерія біологічна. - 2013. - Вип. 61. - С. 195-200.

95. Россихіна-Галича, Г.С. Роль антиоксидантних ферментів у стійкості представників роду Acer L. в умовах антропогенного забруднення [Текст] / Г.С. Россихіна-Галича // Вісник Львівського університету. Cерія біологічна. - 2012. - Вип. 60. - С. 294-300.

96. Савич, И.М. Пероксидазы - стрессовые белки растений [Текст] / И.М. Савич // Успехи современной биологии. - 1989. - Т. 107, № 3. - С. 406-417.

97. Садвакасова Г.Г., Кунаева Р.М. Некоторые фізико-химические и физиологические свойства пероксидази растений [Текст] / Г.Г. Садвакасова, Р.М. Кунаева // Физиология и биохимия культурных растений. - 1987. - Т. 1, № 2. - С. 107-119.

98. Сидорович, Е.А. Эколого-морфологический мониторинг темпов роста ели колючей в условиях техногенеза [Текст] / Е.А. Сидорович, Г.И. Булавко, И.А. Шобанова // Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку: Матеріали V міжнар. наук. конф. - Донецьк, 2007. - С. 399-404.

99. Соколовська-Сергієнко, О.Г. Інтенсивність фотосинтезу та активність супероксидиссмутази хлоропластів прапорцевих листків пшениці в період наливання зерна [Текст] / О.Г. Соколовська-Сергієнко, Д.А. Кірізій // Физиология и биохимия культ. растений. - 2010. - Т. 42, № 1. - С. 67-72.

100. Солоха, В.В. Показники продуктивності Robinia pseudoacacia L. за умов м. Запоріжжя [Текст] / В.В. Солоха // Актуальні проблеми та перспективи розвитку природничих наук: Матер. ІІ Всеук. науково-практичної конф. студентів та молодих вчених - Запоріжжя, 2011. - С. 46-47.

101. Стасик, О.О. Вплив ґрунтової посухи на асиміляцію СО2 і розподіл асимільованого вуглецю у рослин винограду [Текст] / О.О. Стасик // Наковий вісник Ужгородського університету. - Серія Біологія. - 2006. - Вип. 18. - С. 80-85.

102. Стасик, О.О. Реакция фотосинтеза и фотодыхания разных по засухоустойчивости сортов яровой пшеницы на нарастающую почвенную засуху [Текст] / О.О. Стасик, О.Г. Соколовская, Б.И. Гуляев // Физиология и биохимия культурных растений. - 2002. - 34, № 4. - С. 297-304.

103. Стороженко, В.О. Активність супероксиддисмутази та аскорбатпероксидази в хлоропластах листків пшениці за умов натрійхлоридного засолення грунтів [Текст] / В.О. Стороженко, Т.М. Шадчина // Физиология и биохимия культурных растений. - 2004. - Т. 36, № 4. - С. 15-19.

104. Сумская, А.Н. Биологические особенности сирени обыкновенной в условиях города [Текст] / А.Н. Сумская, О.В. Савинова // Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку: Матеріали V міжнар. наук. конф. - Донецьк, 2007. - С. 406-407.

105. Таран, Н.Ю. Вторинний оксидний стрес як елемент загальної адаптивної відповіді рослин на дію несприятливих факторів довкілля [Текст] / Н.Ю. Таран, О.А. Оканенко, Л.М. Бацманова // Физиология и биохимия культурных растений. - 2004. - Т. 36, № 1. - С. 3-14.

106. Таран, О.Ю. Динаміка вмісту відновленого глутатіону у коренях проростків кукурудзи за дії іонів нікелю [Текст] / О.Ю. Таран, Ю.В. Лихолат, Н.О. Хромих // Materialy VI Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji ”Nauka I inowacja - 2010”. - Przemysl, 2010. - V. 10. - P. 51-54.

107. Терек, О.І. Фотосинтетичні пігменти рослин Carex hirta L. за умов нафтового забруднення грунту [Текст] / О.І. Терек, Н.М. Джура, О.М. Цвілинюк // Физиология и биохимия культ. растений. - 2008. - Т. 40, № 3. - С. 238-244.

108. Тищенко, Д.Д. Вплив автотранспортного забруднення на деякі компоненти системи антиоксидантного захисту у інтродуцентів роду Cotoneaster medic [Текст] / Д.Д. Тищенко // Вісник Львів. ун-ту. Серія біологічна - 2009. - Вип. 50. - С. 151-156.

109. Філонік, І.О. Вплив техногенного забруднення Дніпропетровська на показники білково-амінокислотного обміну і системи протеолізу у насінні гірко каштану звичайного та клену гостролистого [Текст] / І.О.Філонік // Рослини та урбанізація: Матеріали І міжнародної науково-практичної конференції. - Дніпропетровськ, 2007. - С. 159-160.

110. Хромих, Н.О. Координована реакція глутатіон-залежної системи насіння дерев роду Acer на хронічний вплив полютантів [Текст] / Н.О. Хромих // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2013. - Вип. 62. - С. 325-330.

111. Хромих, Н.О. Стан глутатіон-залежної системи Aesculus hippocastanum за умов антропогенного забруднення [Текст] / Н.О. Хромих // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2012. - Вип. 58. - С. 265-270.

112. Ху, Ю.Ф. Ферменты антиоксидантной защиты и физиологические характеристики двух сортов топинамбура при солевом стрессе [Текст] / Ю.Ф. Ху, Ж.П. Лиу // Физиология растений. - 2008. - Т. 55, № 6. - С. 863-868.

113. Чиркова, Т.В. Перекисное окисление липидов и активность антиоксидантных систем при аноксии у растений с разной устойчисовтью к не достатку кислорода [Текст] / Т.В. Чиркова, Л.О. Новицкая, О.Б. Блохина // Физиология растений. - 1998. - 45, № 1. - С. 65-73.

114. Чиркова, Т.В. Физиологические основы устойчивости растений. [Текст] / Т.В. Чиркова - СПб.: Изд-во СПбГУ, 2002. - 244 с.

115. Чупахина, Г.Н. Физиологические и биохимические методы анализа растений [Текст] / Г.Н. Чупахина. - Калининград: Изд-во Калиинградского ун-та, 2000. - 559 с.

116. Шупранова, Л.В. Видові особливості змін деяких показників насіння деревних порід в умовах міського середовища [Текст] / Л.В. Шупранова, В.М. Кучма // Інтродукція, селекція та захист рослин: Матер. ІІІ мінар. наук. конф. - Донецьк, 2012. - С. 235.

117. Шупранова, Л.В. Наслідки впливу комплексного забруднення міського середовища на стан генеративного потомства деревних рослин [Текст] / Л.В. Шупранова // Екологічні питання співіснування: людин - рослина: Матер. Всеукр. конф. - Дніпропетровськ, 2009. - С. 283-286.

118. Шупранова, Л.В. Оценка состояния семенного потомства древесных растений в условиях города [Текст] / Л.В. Шупранова // Рослини та урбанізація: Матер. І міжнар. наук.-практ. конф. - Дніпропетровськ, 2007. - С. 163-164.

119. Шупранова, Л.В. Роль пероксидази у формуванні резистентності меристематичних клітин до стресових факторів [Текст] / Л.В. Шупранова // Veda a vznik - 2008/2009: Materialy IV Mezinar. vedecko-prakt. кonf. - Praha, 2008/2009. - P. 5-7.

120. Юсипіва, Т.І. Динаміка вуглеводів в онтогенезі плодів Robinia pseudoacacia L. в умовах промислового забруднення SO2 та NO2 [Текст] / Т.І. Юсипіва, Л.П. Вадатурська // Питання біоіндикації та екології. - 2002. - Вип. 7, № 2-3. - С. 10-17.

121. Ясар, Ф. Действие засоления на антиокислительные защитные системы, перекисное окисление липидов и содержание хлорофилла в листьях фасоли [Текст] / Ф. Ясар, С. Элифльтигул, К. Ильдис // Физиология растений. - 2008. - Т. 55, № 6. - С. 869-873.

122. Adam, G. Influence of diesel fuel on seed germination [Text] / G. Adam, H. Duncan // Environ. Pollution. - 2002. - V. 120. - P. 363-370.

123. Batygina, T.B. Adaptive abilitive systems of flowening plants [Text] / T.B. Batygina // Plants and Enviromental Polation Absir intera. - 2002. - P. 68.

124. Beauchamp, C. Superoxide dismutase: improvend assays appliciable to acrylatide gels [Text] / С. Beauchamp, І. Fridovich // Anal. Biochem. - 1971. - Vol. 44 - P. 276-278.

125. Bueno, P. Purification and properties of glyoxysomal cuprozinc superoxide dismutase from watermelom cotyledons [Тext] / P. Bueno, L.A. Del Rio // Plant Physiol. - 1992. - Vol. 98. - P. 332-336.

126. Cai, G. Retining cytoskeleton in plant reproduction. Toward a biotechnological futurel [Text] / G. Cai, M. Cresti // Sex. Plant Reprod. - 1999. - № 1. - Р. 67-70.

127. Constantine, N. Giannopolitis and Stanley K. Ries, Superoxide dismutase [Text] / N. Constantine // Plant physiol. - 1977. - Vol. 59. - P. 309-314.

128. Cornic, G. Drought Stress and High Light Effects on Leaf Photosynthesis from Molecular Mechanisms to the Field [Text] / G. Cornic // Eds Baker N.R., Bower J.R. Oxford: Bios Sci. - 1994. - P. 297-313.

129. Cox, M. Sensitivity of forest plant reproduction to long rage transported air pollutant in vitro sensitivity of pollen to simulated acid rain [Text] / M. Cox // New Phytol. - 1988. - V. 109, № 2. - Р. 269-276.

130. Czapik, R. Developmental disturbances and degeneration of plant embryo in polluted environment [Text] / R. Czapik, R. Izmailow, M. Konskinska-Pajak // Ser. Polich bot. Studies. - 2002. - V. 15. - P. 39-48.

131. Fridovich, I. Superoxide radical and superoxide dismutase [Тext] / I. Fridovich // Oxygen living process: Interdiscip. Approch New York, e.a. - 1981. - Vol. 43. - P. 250-272.

132. Glazunova, C.P. The variation in pollen of Tussilago farfara L. sterility in population effected by negativ factor [Text] / C.P. Glazunova // Вид и его продуктивность: Материалы ІV совещания. - СПб., 1993. - С. 352-353.

133. Holub, Z. Tolerance of Pollen from tres to chronic effect of Pb and asidsty [Text] / Z. Holub, M.G. Ostrolucka // Biologia (bratislava). - 1993. - V. 48, № 3. - Р. 331-335.

134. Jouraeva, V.A. Differences in accumulation of PANs and metals on the lcaves of Tilia euchlora and Pyrus calleryanna [Text] / V.A. Jouraeva, D.L. Johnson, J.P. Hassett // Environ. - 2002. - V. 120. - P. 331-338.

135. Konskinska-Pajak, M. Mikrospores and pollen grains in triploid Chondrilla juncea L. From unpolluted and polluted areas [Text] / M. Konskinska-Pajak // Acta Biol. Cracov. Ser. Bot. - 2002. - V. 42, №2 - Р. 135-140.

136. Manning, W.J. Biomonitoring air pollutants with plants [Text] / W.J. Manning, W.A. Feder. - London: Applied Sci. Publ. LTD, 1980. - 142 p.

137. McCord, J.M. Superoxide dismutase:an enzymatic function for erythrocuprein (hemocuprein) [Тext] / J.M. McCord, I. Fridovich // J. Biol.Chem. - 1969. - Vol. 244. - P. 6056-6063.

138. Moran, J.F. Functional characterization and expressionof a cytosolic iron-superoxide dismutase from cowpea root nodules [Тext] / J.F. Moran, E.K. James, M.C. Rubio// Plant Physiol. - 2003. - Vol. 133. - P. 773-782.

139. Supuka, J. Multifactorial effects of the urban environment on the flow and cumulation of some allochthonous substances on the example of Betula pendula Roth [Text] / J. Supuka // Ekologia (Bratislava). - 1993. - V. 12, № 2. - Р. 199-213.

140. Wolters, J.H.B. Effect of air pollutants on pollen [Text] / J.H.B. Wolters // Bot. Rev. - 1987. - V. 53, № 3. - Р. 372-414.

Размещено на Allbest.ru