Моніторинг стану червонокнижних видів НПП "Деснянсько-Старогутський"

Лілія лісова належить до видів рослин, що потенційно знаходяться під загрозою зникнення внаслідок стрімкого скорочення ареалу та чисельності популяцій через втручання людини. Через це вид охороняється Червоною книгою України (1994). Також охороняється у Карпатському біосферному заповіднику та природному заповіднику «Розточчя», Карпатському національному природному парку, ряді заказників і пам`яток природи.

Тому необхідно започаткувати моніторингову програму по лілії лісовій і в Україні. Відомості про поширення лілії лісової незначні, часом дуже застарілі. Для розробки об'єктивних заходів охорони, необхідно контролювати стан відомих популяцій[4].

Liliummartagon.До складу НППДС вид внесено на підставі свідчень М.К. Книша (Сумський державний педагогічний університет; доцент) та місцевих жителів. Біля меж НППДС L. martagonзростає в ур. «Нововасилівське» та «Очкинська дача». На території Новгород-Сіверського Полісся за межами НППДС зі спеціальних публікацій та з результатів власних досліджень відомо понад 10 місцезнаходжень. Спостерігається в похідних угрупованнях та молодих лісових культурах листяних і хвойних порід. Охороняється в заказниках «Верхньоесманський», «Предищанський»[5].

Рис.3.1. Лілія лісова

Рис. 3.2. Поширення лілії лісової

Таксономічна належність: Родина Лілійні -- Liliaceae.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Вид з диз'юнктивним ареалом, єдиний дикорослий вид роду Lilium L. в Україні, який скорочує своє поширення.

Ареал виду та його поширення в Україні: Євразійський вид: від Середньої, Пд. та Сх. Європи до Зх. і Сх. Сибіру (включаючи пн. частину Монголії). В Україні -- в Карпатах, Закарпатті, Передкарпатті, Розточчі, Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, См, Лв, Ів, Тр, Зк, Чн, Хм, Вн, Чк, Пл, Хр, Од. (Рис.3.2.)

Чисельність та структура популяцій: Популяції містять від декількох одиниць до декількох десятків особин різного віку, які зростають групами. Інколи трапляються популяції з декількох сотень особин, зазвичай на освітлених місцях у рівнинних лісах. Місцезнаходження біля населених пунктів відчувають значний антропогенний прес, багато з них поступово зникають.

Причини зміни чисельності: Рекреаційне навантаження, збирання на букети, викопування цибулин для пересаджування та як лікарської сировини. Рослина зникає внаслідок вирубування лісів, оскільки потребує часткового затінення.

Умови місцезростання: Листяні та мішані ліси в мезотрофних умовах, насамперед, в їх освітлених місцях -- на галявинах, узліссях. В Карпатах -- у розріджених лісах, серед лісових та субальпійських лук -- на добре зволожених місцях. Всюди трапляється спорадично. Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав'яна рослина 50- 150 см заввишки. Цибулина яйцеподібної форми, черепитчаста, жовта. Стебло зелене, під суцвіттям безлисте, середні листки по 5-6 в кільцях. Суцвіття китицеподібне, квітки повислі, на довгих квітконіжках, яснопурпурові з темно-фіолетовими плямочками, ароматні, зібрані у негусту китицю. Трапляються рослини із іншим забарвленням квітів -- жовто-оранжевим, червоним та ін. При розквітанні листочки-оцвітини закручуються угору, між ними звисають довгий зігнутий стовпчик та шість довгих тичинок. Плід шестигранна коробочка, яка при дозріванні розтріскується на три частини. Цвіте в червні-липні. Плодоносить у серпні. Розмножується насінням та вегетативно, утворюючи дочірні цибулинки.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Потребує уваги охорона виду на Лівобережній Україні. Охороняють в багатьох природно-заповідних територіях лісової та лісостепової зони -- Карпатському БЗ, ПЗ «Розточчя», «Медобори», Рівненському, ННП Шацькому, «Подільські Товтри», в багатьох заказниках. Заборонено зривання та викопування рослин, рубку лісу.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у багатьох ботанічних садах.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікувальне, медоносне[3].

3.2 Моніторинг Осоки буріючої (Carexbrunnescens)

Таксономічна належність: Родина Осокові (Смикавцеві) -- Cyperaceae(3.3).

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Циркумполярний вид з диз'юнктивним ареалом, на пд. межі поширення.

Ареал виду та його поширення в Україні: Холодні та помірно-холодні зони Євразії та Пн. Америки, з диз'юнкціями в альпійському поясі гір Центральної та Пд. Європи, Кавказу, Середньої та Центральної Азії. В Україні єдине місцезнаходження в пн.-сх. частині Лівобережного Полісся. Адм. регіон: См.

Чисельність та структура популяцій: Вперше знайдена в 1999 р у Старогутському лісовому масиві, неподалік с. Стара Гута Середино-Будського р-ну Сумської обл. Ізольована популяція невелика за площею та чисельністю особин. Трапляється поодиноко та групами до 20-30 близько розміщених дернин(3.2.2.).

Причини зміни чисельності: Лімітується різними як природними (кліматичні), так і антропогенними (лісокористування) факторами.

Умови місцезростання: Краї мохових боліт, болотисті луки, заболочені сирі ліси. Ґрунти небагаті підзолисті, дерново-підзолисті, підзолисті-слабкоглеєві торфові. Росте частіше в напівтіні соснових лісів в угрупованнях союзу Dicrano-Pinion. Мезогігрофіт, мезооліготроф.

Рис.3.3. Осока буріюча

Рис.3.4. Розташування осоки буріючої

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Трав'яний нещільнодернинний багаторічник з коротким кореневищем. Стебла 20-60 см заввишки, під час плодоношення полягають, зі світло-буруватими піхвами. Листки яскраво-зелені, плоскі, 2- 3 мм завширшки, коротші за стебла. Суцвіття 1,5-4,5 см завдовжки, з 4-8 колосків, з яких 2-3 зближені, решта -- більш-менш розставлені по стеблу. Нижній покривний листок лускоподібний або зі щетинкоподібною листковою пластинкою 0,5-1,5 см завдовжки. Верхні квітки вколоску жіночі, нижні чоловічі, з нечисленними чоловічими квітками, кулястояйцеподібні, овальні або еліптичні, 0,3-0,8 см завдовжки. Покривні луски блідо-зелені, яйцеподібні, гострі, з маслянистим блиском і зеленою жилкою посередині. Мішечки плоско-опуклі, довгастояйцеподібні, 2-2,5 мм завдовжки, зелені або оливкові, спереду з 5-8 тонкими жилками. Носик мішечка 0,5-0,7 мм завдовжки, буруватий, спереду глибоко розщеплений з біло-перетинчастою каймою. Приймочок 2. Плід -- горішок. Цвіте у травні-липні. Плодоносить у липні. Розмножується насінням та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Необхідний контроль за станом популяцій. Охороняють в «Деснянсько-Старогутському» НПП. Заборонено порушення гідрорежиму, рубка лісів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Кормове[2].

3.3 Моніторинг Осоки кулястоподібної(Carex globularis L.)

Таксономічна належність: Родина Осокові (Смикавцеві) -- Cyperaceae (рис. 3.5)

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Аркто-бореальний вид на пд. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Холодні та помірно-холодні зони Євразії: Пн., Центральна та Сх. Європа, Сибір, Далекий Схід, Центральна та Сх. Азія. В Україні -- у пн.-сх. частині Лівобережного Полісся. Адм. регіон: См.

Чисельність та структура популяцій: Старогутський лісовий масив, неподалік с. Стара Гута Середино-Будського р-ну Сумської обл. єдине достовірно відоме на сьогодні місцезнаходження. Популяція у вигляді невеликих ізольованих локалітетів з малою площею та чисельністю особин (рис.3.6).

Причини зміни чисельності: Лімітується різними як природними (кліматичні), так і антропогенними (лісокористування) факторами.

Рис. 3.5. Осока кулястоподібна

Рис. 3.6. Розташування популяції осоки кулястоподібної на території України

Умови місцезростання: Зростає в заболочених хвойних лісах, по краях сфагнових боліт, на купинах біля сосен, на кислих (рН 4-5), оліготрофних, з високим рівнем ґрунтових вод підзолистих або торфових ґрунтах, в угрупованнях союзу Dicrano-Pinion. Гігрофіт, оліготроф.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофiт. Трав'яний багаторічник з довгим кореневищем. Стебла 20-50 см заввишки, з пурпуровими піхвами. Листки сіро-зелені, плоскі, 1-2 мм завширшки, майже дорівнюють стеблам. Нижній покривний листок коротший за суцвіття. Суцвіття 1-5 см завдовжки, з 2-4 колосків. Верхній колосок чоловічий, лінійний, 0,5-1,5 см завдовжки, зі світло-іржастими покривними лусками. Решта колосків жіночі, яйцеподібні, 5-10 мм завдовжки, небагатоквіткові, сидячі, верхній зближений з чоловічим, покривні луски яйцеподібні, іржаві з білоплівчастими краями. Мішечки яйцеподібні, 2,8-3,5 мм завдовжки, оливково- або бурувато-зелені, опушені, з 8-10 жилками, поступово звужені в короткий, ледве виїмчастий носик. Приймочок 3. Плід -- горішок. Цвіте у травні-липні. Плодоносить у липні. Розмножується насінням і вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Необхідний контроль за станом популяції, пошуки нових локалітетів виду в природі та введення у культуру. Охороняють в Деснянсько-Старогутському НПП. Заборонено порушення гідрологічного режиму, рубки лісів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Кормове, торфо-ґрунтотвірне [1].

В цілому, аналізуючи стан даних видів, ми бачимо що йде розвиток збереження вимираючих видів, для них створюються спеціалізовані умови, їх захищають від антропогенного впливу, чисельність контролюється та відбувається моніторинг.

Висновки

1. Всього в НПП «Деснянсько-Старогутський» зростає 31 вид рослин, занесених до Червоної книги України.

2. Рослинність НПП «Деснянсько-Старогутьский» представлена: ліліею лісовою, осокою буріючою та осокою кулястоподібною.

3. Під загрозою зникнення знаходяться тисячі видів рослин та тварин. Подальше скорочення біорізноманіття веде до дестабілізації рівноваги в екосистемах, втрати цілісності біосфери та її здатності підтримувати найважливіші характеристики середовища, що ставить під загрозу саме існування людства.

3. Біомоніториг являє собою перспективний напрямок аналізу стану навколишнього середовища за допомогою живих організмів.

4. Моніторинг стану видів, занесених до Червоної книги України, які виявилися найбільш чутливим до антропогенного впливу, займає вагоме місце в біомоніторингу.

5. Метою моніторингових досліджень на популяційному рівні є вивчення закономірностей існування популяцій рідкісних видів, на основі вивчення вікової та онтогенетичної, розмірної, віталітетної структур популяцій, динаміки чисельності та щільності особин у популяціях, ростовихі процесів. Відповідно до отриманих знань щодо біології видів розробити шляхи їх збереження на території НПП «Десняньско-Старогутьский»

Список використаних літературних джерел

1. Червона книга України. Осока кулястоподібна Carex globularis L.

2. Червона книга України. Осока буріюча Carex brunnescens (Pers.) Poiret

3. Червона книга України. Лілія лісова Lilium martagon L.

4. Моніторинг поширення лілії лісової в Україні

5. Флора НПП «Деснянсько-Старогутський» та проблеми охорони фіто різноманіття Новгород-Сіверського Полісся

6. Національний природний парк “Деснянсько-Старогутський”

7. Флора НПП «Деснянсько-Старогутський»

8. Нове у списку судинних рослин флори НПП «Деснянсько-Старогутський»

9. Природні умови НПП «Деснянсько-Старогутський»

10. Національний природний парк - природоохоронна та рекреаційна установа

11. Моніторинг навколишнього середовища. Види.

12. Поняття про моніторинг довкілля

13. Г.Й. Бумар Популяційні дослідження рідкісних видів рослин у Поліському природному заповіднику

14. Панченко С.М., Психологічна освіта старшокласників як чинник їх життєвого самовизначення

15. Злобін Ю.А. Основи екології. К.:- Видавництво «Лібра», ТОВ, 1998, 248 с.

Додаток А

Нове у списку судинних рослин флори НПП «Деснянсько-Старогутський», занесених до Червоної книги України

С.М. Панченко

Наприкінці 2009 року вийшло у світ третє видання Червоної книги України. Воно суттєво доповнене новими видами. Сталися зміни і у списку рідкісних видів флори НПП «Деснянсько-Старогутський». Список видів флори судинних рослин НПП, які занесені до Червоної книги України, збільшився до 31 пункту. При цьому жодного виду не було вилучено і додалися 9 видів. У списку також наведено Pulsatilla pratensis, який відмічено на кладовищі с. Нововасилівка. Нижче наведено оновлений список видів Червоної книги України флори НПП «Деснянсько-Старогутський». В ньому підкреслені нові таксони.

Lycopodiaceae P.Beauv. ex Mirbel - Плаунові

1. Diphasiastrum complanatum (L.) Holub - Діфазіаструм сплюснутий. У соснових та дубово-соснових лісах. Відомо 2 місцезнаходження у кв. 6 та 123 Старогутського лісового масиву.

2. Diphasiastrum zeilleri (Rouy) Holub - Діфазіаструм Зейлера. У соснових та дубово-соснових лісах зеленомохових. Відомо 7 місцезнаходженнь у кв. 26, 45, 89, 90, 105 та 124 Старогутського лісового масиву.

3. Lycopodium annotinum L. - Плаунрічний. У соснових лісах, по периферії мезотрофних боліт. Один з найбільш поширених видів, занесених до Червоної книги України. Спорадично зустрічається по всьому Старогутському лісовому масиву.

Huperziaceae Rothm. - Баранцеві

4. Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank & Mart. - Баранець звичайний. У соснових лісах ліщинових. Відомо 4 місцезнаходження у кв. 35, 96, 108 та 111 Старогутського лісового масиву.

Ophioglossaceae (R.Br.) Agardh - Вужачкові

5. Botrychium multifidum (S.G.Gmel.) Rupr. - Гронянка багатороздільна. Відомо 2 місцезнаходження у липово-кленовому лісі яглицевому в ур. Уборок за 3 км на пн. від с. Очкине у заплаві Десни, а також у Старогутському лісовому масиві у кв. 13.

Salviniaceae T.Lestib. - Сальвінієві

6. Salvinia natans (L.) All. - Сальвінія плаваюча. У старицях по заплаві р. Десни. ДН (р); Temp-M; Eu-As; Hd; вод.

Ranunculaceae Juss. - Жовтецеві

7. Pulsatilla patens (L.) Mill. (Pulsatilla latifolia Rupr.)- Соншироколистий.УсосновихлісахзеленомоховихСтарогутськоголісовогомасиву.

8. Pulsatilla pratensis (L.) Mill. - Сон чорніючий. У природних умовах не відомий, виявлений на кладовищі с. Нововасилівка.

Salicaceae Mirbel - Вербові

9. Salix lapponum L. - Верба лапландська. На торф'яних болотах Старогутського лісового масиву.

10. Salix myrtilloides L. - Верба чорнична. На сфагнових болотах Старогутського лісового масиву.

11. Salix starkeana Willd. - Верба Старке. По сирих чагарниках, на узліссях, торф'янистих луках Старогутського лісового масиву.

Crassulaceae DC. - Товстолисті

12. Jovibarba globifera (L.) J.Parn. (Jovibarba sobolifera (Sims.)Opiz) - Борідник куленосний. У сухих соснових лісах. Природна популяція займа є кілька гектарів за 1 км на захід від с. Улиця і складається із кількох локусів. У населених пунктах висаджується на кладовищах.

Trapaceae Dumort. - Водяногоріхові

13. Trapa natans L. - Водяний горіх плаваючий (формовий склад не визначений). У озерах та затоках р. Десни.

Menyanthaceae Dumort. - Бобівникові

14. Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) O.Kuntze - Плавун щитолистий. У стоячих та повільно текучих водоймах.

Scrophulariaceae Juss. - Ранникові

15. Pedicularis sceptrum-carolinum L. - Шолудивник королівський. На сирих луках, на болотистих місцях Старогутського лісового масиву.

Asteraceae Dumort. - Айстрові

16. Cirsium heterophyllum (L.) Hill - Осот різнолистий. На вологих луках Старогутського лісового масиву.

Liliaceae Juss. - Лілійні

17. Lilium martagon L. - Лілія лісова (л. кучерява). Відомо три місцезнаходження виду. Два - у кв. 94 Старогутського лісового масиву і одне - в ур. Уборок Придеснянської частини.

Iridaceae Juss. - Півникові

18. Iris sibirica L. - Півники сибірські. У заплаві р. Десни на луках, у чагарниках.

Orchidaceae Juss. - Зозулинцеві

19. Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soo - Пальчатокорінник Фукса. На вологих луках, покраях боліт, серед чагарників Старогутської та Придеснянської частин НПП.

20. Dactylorhiza incarnata (L.) Soo - Пальчатокорінник м'ясочервоний. На вологих луках, покраях боліт, серед чагарників Старогутської та Придеснянської частин НПП.

21. Dactylorhiza maculata (L.) Soo - Пальчатокорінник плямистий. На болотах, заболочених луках, серед чагарників Старогутського лісового масиву.

22. Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Besser - Коручка темно-червона. У світлих листяних та мішаних лісах Старогутського лісового масиву.

23. Epipactis helleborine (L.) Crantz - Коручка чемерниковидна. У листяних та мішаних лісах Старогутської та Придеснянської частин НПП.

24. Goodyera repens (L.) R.Br. - Гудайєраповзуча.Відоме одне місцезнаходження у кв. 94 Старогутського лісового масиву у ялиново-сосновому лісі.

25. Listera ovata (L.) R.Br. - Зозулині сльози яйцевидні. Відомо два місцезнаходження у серед чагарників Salix cinerea на краю евтрофного болота у кв. 85 Старогутського лісового масиву та у кв. 7 того ж лісового масиву на узліссі вільшняка, що виходить на торф'янисту луку.

26. Neottia nidus-avis (L.) Rich. - Гніздівказвичайна.У мішаних та листяних лісах Старогутської частини НПП.

27. Platanthera bifolia (L.) Rich. - Любкадволиста.У мішаних та листяних лісах, на узліссях Старогутської частини НПП.

28. Platanthera chlorantha (Cust.) Rchb. - Любка зеленоквіткова. У мішаних та листяних лісах, на узліссях Старогутської частини НПП.

Cyperaceae Juss. - Осокові

29. Carex brunnescens (Pers.) Poir. - Осока буріюча. У соснових лісах Старогутського лісового масиву (квартали 62, 112, 113).

30. Carex globularis L. - Осока кулястоподібна. Відомо одне місцезнаходження у кв. 79 Старогутського лісового масиву.

31. Carex vaginata Tausch - Осокапіхвова. У соснових та березових лісах на свіжих грунтах у кв. 60, 85, 92, 121, 126 та 127 Старогутського лісового масиву.

Отже, у флорі НПП «Деснянсько-Старогутський» налічується 31 вид рослин, які занесені до третього видання Червоної книги України. При цьому 1 вид (Pulsatilla pratensis) відомий лише вкультурі. Нових видів - 9. Серед них слід відмітити Carex brunnescens та Carex globularis, які в Україні відомі лише на території НПП «Деснянсько-Старогутський» [8].

Додаток Б

Особливості еколого-освітньої діяльності у НПП “Деснянсько-Старогутський”

Еколого-просвітницька робота у НПП “Деснянсько-Старогутський” проводиться у відділі науки та рекреації. Чітко спланована робота та інформованість дозволяють: підняти імідж національного природного парку, залучити більше людей до природоохоронної діяльності, привернути увагу широких кіл громадськості до вирішення екологічних проблем регіону.

Однією з форм роботи є розвиток дитячого екологічного руху, проведення масових природоохоронних заходів на районному та обласному рівні. Хочеться визначити особливо акції “Марш парків”, “Парк тисячоліття”, “Не рубай ялинку!”, “Первоцвіт”, “Збережемо хижих птахів та кажанів”.

Національний природний парк “Деснянсько-Старогутський” протягом восьми років виступає організатором районного дитячого еколого-туристичного злету, в програмі якого беруть участь команди зі шкіл району, вчителі та працівники парку. Щороку створюється координаційна рада, яка обирає місце проведення злету та затверджує програму заходу. Протягом кількох днів школярі змагаються в знаннях правил виживання в природному середовищі, техніці спортивного туризму, в умінні орієнтуватись на місцевості, встановлювати намети, розбивати бівуак, готувати їжу, розпалювати вогнище. В перервах проходять традиційні конкурси: екологічного плакату, виступу агітбригад “В підтримку заповідної справи”. Завершує еколого-туристичний зліт лінійка - де переможці нагороджуються пам'ятними дипломами та призами від національного природного парку.

Робота з учнівською молоддю проводиться як в м. Середина-Буда так і у селах району, використовуються різні форми: лекції, бесіди, конкурси (малюнків, плакатів, оповідань на екологічні та краєзнавчі теми). Школам району надається інформаційна допомога. Проводиться еколого-просвітницька робота на базі візит-центру. Тут працює бібліотека наукової та науково-популярної літератури, демонструються фільми відеотеки парку, фотоматеріали. В 2003 році знято відеосюжет “Перлина Сумщини”, який висвітлює напрямки роботи та діяльність парку.

Національний парк виступає організатором районної конференції вчителів біології. З викладачами проводиться робота по розповсюдженню інформації про діяльність парку. Вони також проходять стажування з методики практичних занять в природному середовищі (які розробили працівники парку), орнітології, гербарній справі.

Не один рік парк веде співпрацю по розповсюдженню екологічних знань з дитячим оздоровчим табором “Десна”. Почалася вона з того, що співробітники парку поставили мету - ознайомити відпочиваючих у таборі дітей з природним різноманіттям і організувати на його території заняття екошколи (залишатись байдужими було просто неможливо, тому що дитячий оздоровчий табір межує з територією парку).

Дуже приємно було в цьому році проводити заняття екошколи в дитячому таборі “Десна”. Як значні результати роботи можна відмітити той факт, коли дорослі діти ( котрі пам'ятають заняття минулих років) самі вже проводять бесіди на природоохоронні теми, елементи екскурсії, цікавляться науковими досягненнями парку.

Одним з перспективних напрямків роботи парку є розвиток в регіоні рекреації і туризму, що вимагає значних капіталовкладень. На території парку закладено шість екологічних стежок загальною довжиною 69 км (екологічно-туристичні, науково-пізнавальні, навчальні). Вони охоплюють майже все природне різноманіття “Деснянсько-Старогутського” національного природного парку. Кожна з них має своє призначення і розрахована на різний контингент відвідувачів - як на туристів та школярів, так і на науковців.

Размещено на Allbest.ru