Вплив нафтогазовидобутку на навколишнє середовище Долинського району Івано-Франківської області

При проведенні видобувних робіт, функціонуванні об'єктів гірничо-хімічної, хімічної та інших галузей промисловості вкрай необхідне жорстке дотримання вимог чинного Законодавства України, рекомендацій органів Державної екологічної безпеки, що дозволить нормалізувати екологічний стан геологічного середовища [22].

Геофізичні дослідження проводять з поверхні землі і в підземних гірських виробках. Роботи здійснюються у різних кліматичних умовах з використанням електричного струму напругою до 450В, вибухових матеріалів, радіоактивних речовин, джерел іонізуючого випромінювання в інших небезпечних і шкідливих матеріалів: значний об'єм обладнання, при роботі з якими можуть виникнути нещасні випадки і різноманітні захворювання. По результатах аналізу травматизму, понад 3% нещасних випадків припадає на долю геофізичних робіт.

Загальні положення безпечності проведення геофізичних робіт включають в себе безпеку підготовки профілів, монтажу геофізичної апаратури та обладнання на транспортних засобах, розміщення їх на землі, експлуатація електротехнічних пристроїв і джерел електричного струму, в тому числі акумуляторів, пересувних електростанцій і т.д.

Особи зайняті на польових і лабораторних гравімагнітних роботах, повинні знати правила безпеки у поводженні з джерелами електричного струму з електро- і радіоапаратурою, польовими радіостанціями та фотоматеріалами.

6.1.2 Аналіз методів дослідження та характеристика обладнання

Опробування, лабораторні та камеральні роботи займають значний об'єм та комплекси геологічних досліджень. Роботи по опробуванню включають в себе відбір проб та їх обробку. Проби керну відбирають за допомогою кернорізних станків або керноломів, а також вручну. Обробка проб включає в себе дроблення, стирання, перемелення, просіювання та сушку. Обробка проб в підземних гірських виробках заборонена, тому що ці операції супроводжуються виділенням пилу. Для цих цілей використовують спеціальні приміщення на поверхні з приточно-витяжною вентиляцією. Обробка проб з великою масою (кілька тон) дозволяється лише на спеціально підготовлених територіях.

Для роботи з пробами, що містять токсичні речовини, використовують бокси із органічного скла, які приєднують до витяжної вентиляції. Дробильне устаткування забезпечується антивібраційними засобами і звукоізолюючими кожухами.

Камеральні роботи включають в себе обробку результатів досліджень, яка може проводитись і в польових, і в стаціонарних умовах. При виконанні камерних робіт необхідні, насамперед: достатня освітленість, нормальні кліматичні умови, оптимальна вентиляція та опалення.

Стаціонарні камеральні приміщення розташовують на відстані від джерел шуму, цехів та приміщень, що виділяють шкідливі речовини. Їх висота повинна бути не нижче 2,2м. Рекомендована площа на одного інженерно-технічного працівника - від 6 до 10м.

Робота в приміщеннях з персональним комп'ютером

На працездатність операторів ЕОМ негативно впливають наступні фактори: якість, колір і контрастність зображення. Різні опромінення через їх низький рівень не дають помітної шкідливої дії. Продумані і раціональні конструкції робочих місць, режим праці дозволяють забезпечити профілактику різних порушень, в тому числі зорових [23].

6.1.3 Характеристика об'єктів дослідження, їхні небезпечні властивості

В результаті посилення техногенного впливу на довкілля досліджуваного регіону відбуваються комплексні зміни геохімічних, гідрогеологічних, інженерно-геологічних умов геологічного середовища, а також акумуляція токсинів в ланках біосистеми, що несе небезпеку для здоров'я людини.

Високий рівень загазованості приземного шару атмосфери - тобто наявність в повітрі виробничих зон та місць проживання людей значних концентрацій газоподібних вуглеводнів природного походження (метану, етану, пропану, бутану та інших вуглеводнів метанового ряду) є однією з сучасних екологічних проблем територій довготривалого нафтогазовидобутку [24].

Складчасті та розривні порушення, загальна тріщинуватість порід сприяють висхідним рухам вуглеводнів та пластових вод до земної поверхні. Неякісно ліквідовані, а в більшості випадків закинуті свердловини, шурфи та колодязі на старих нафтових промислах Прикарпаття стають додатковими шляхами вертикальної міграції вуглеводнів, які створюють в поверхневих четвертинних відкладах вибухо- та пожежонебезпечні ситуації.

6.2 Організаційно-технічні заходи

6.2.1 Організація безпечних умов робочого місця і роботи

Працівники всіх підприємств незалежно від форм власності і видів діяльності при влаштуванні на роботу і періодично в процесі роботи повинні проходити навчання і перевірку знань згідно вимог “Типового положення про навчання з питань охорони праці”.[22].

З усіма працівниками, які приймаються на роботу, в тому числі зі студентами, що проходять виробничу практику, проводиться інструктаж з метою ознайомлення з загальними відомостями про підприємство, трудовий розпорядок, про положення Закону України “Про охорону праці” та ін.

До початку польових робіт персонал геологічного загону повинен пройти первинний інструктаж на робочому місці для засвоєння правил безпеки ведення робіт на родовищі і безпечного транспортування працівників.

При користуванні транспортом для доїзду до родовища працівники повинні дотримуватись таких правил:

- не відволікати увагу водія від керування автомобілем;

- не ходити по салону авто під час його руху;

- не висуватись з вікон;

- не вживати алкогольні напої.

Заборонено відкривати двері салону та здійснювати посадку і висадку до повної зупинки транспорту.

Проведення маршрутів при дослідженні родовища необхідно виконувати дотримуватись таких вимог:

- підйом і спуск по крутих схилах повинен виконуватись «серпентином» (довгі зигзаги);

- підйом по крутих схилах повинен проводитись із взаємодопомогою між учасниками маршруту або із використанням страхового шнура;

- рух маршрутного загону має бути компактним, щоб забезпечити постійний зв'язок між працівниками (як видимий так і голосовий) і можливість взаємної допомоги;

- при відставанні когось із учасників маршруту, старший загону зобов'язаний припинити рух і почекати відстаючого;

- при травмуванні одного з учасників маршруту, інші члени загону повинні надати йому першу допомогу та вжити заходів щодо доправлення потерпілого до медичного закладу;

- автомобіль, що перебуває у розпорядженні загону, повинен постійно знаходитись у вихідній точці маршруту і бути у справному стані;

- якщо почнеться гроза, необхідно перервати маршрут і повернутись до автомобіля.

6.2.2 Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці

Дотримання відповідних гігієнічних вимог до мікроклімату камеральних приміщень сприяє продуктивності розумової праці. У таких приміщеннях необхідно підтримувати постійну температуру і вологість повітря, чистоту і порядок, постійно проводити вологе прибирання, провітрювати приміщення.

Розумова діяльність майже завжди пов'язана з напруженням зору, тому необхідною умовою гігієнічної організації праці є правильне освітленість робочого місця. У вечірній час часто не можливо обмежитись лише загальним освітленням. Доводиться використовувати джерела місцевого освітлення з лампою потужністю не менше 60 Вт. Світло від лампи не повинне потрапляти в очі, тому її закривають абажуром. Лампа повинна знаходитись зліва попереду того, хто сидить за столом [23].

Якщо робоче місце орієнтоване на південь чи південний захід, на сигнали зору несприятливо впливають відблиски сонячних променів, тому вікна треба завішувати шторами. Вікна і шибки в робочих кімнатах повинні завжди бути чистими. Мити їх необхідно не менше разу на 2 місяці. Стіни робочих приміщень повинні бути забарвлені світлими кольорами, переважно це - зелений або жовтий. Внаслідок цього стіни вбирають мало світла, водночас досить інтенсивно його відбивають. Відстань між книгою і очима читача повинна досягати 35-40 см.

Найбільш продуктивною розумова праця є в умовах повної тиші, тому навантаження на слуховий апарат треба зводити до мінімуму.

6.2.3 Заходи безпеки під час роботи з обладнанням

При експлуатації комп'ютерів насамперед виконують вимоги електробезпеки. Мають місце і шкідливі фактори, зокрема шум, що генерується. З ціллю забезпечення комфортних умов мікроклімату для обслуговуючого персоналу і високої надійності технологічного процесу в приміщенні обчислювального центру санітарними нормами СН 512-78 передбачені додаткові вимоги до повітряного середовища: в машинному залі температура повітря повинна бути +20°С, відносна вологість 55 % [23].

Робоче місце з комп'ютером повинне розташовуватись на відстані не менше 1 м від стін, не менше 1,5 м від вікна і між собою на відстані від 1,5 м. Робочі місця слід розташовувати так, щоб запобігти попаданню в очі прямого світла. Природне світло повинне падати на робоче місце збоку. Штучне освітлення рекомендується розміщувати з обох боків від екрану. Оптимальна відстань від очей до монітору становить 50 см. Його треба розташовувати так, щоб поверхня екрану знаходилась в центрі поля зору.

Шум, що створюється на робочих місцях, в приміщеннях обчислювального центру внутрішніми джерелами, а також, шум, що проникає ззовні, знижують шляхом зменшення шуму в джерелі, раціонального планування приміщень, акустичного облицювання стін приміщення, зменшення шуму на шляху його поширення.

Велику роль в приміщеннях обчислювального центру приділяють також чистоті повітря. Пил, що осідає на прилади і вузли комп'ютерів може сприяти утворенню ланцюгів, які проводять струм, викликати стирання частин і порушення контактів. Тому при використанні проточно-витяжної вентиляції приміщення, повинне не тільки пройти термічну обробку, але й очиститися від пилу.

Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщенні, рекомендується підвищувати вологість повітря за допомогою кімнатних зволожувачів.

6.2.4 Протипожежні заходи у виробничих приміщеннях

Протипожежна безпека створена, щоб забезпечити запобігання пожеж, створення умов для їх подолання, забезпечення безпеки людей, збереження матеріальних цінностей.

Правила, яких потрібно дотримуватись працівника у виробничих приміщеннях:

- при появленні ознак загорання вимкнути всю апаратуру, знайти джерело займання і вжити всіх заходів по ліквідації вогню;

- при виникненні пожежі необхідно негайно повідомити пожежну частину, евакуювати людей, які знаходяться у приміщенні і приступити до гасіння підручними засобами;

- курити дозволено лише у відведених для цього місцях.

В умовах камеральних приміщень при великій кількості легкозаймистих матеріалів: книг, карт, геологічних журналів та іншої документації, у випадку загорання важливим є використання підручних засобів для гасіння пожежі і вогнегасників [25].

Для гасіння паперу і дерев'яних меблів ефективно використовувати воду. Змочувальна та охолоджуюча властивість води добре перешкоджає вогню. Також можна використовувати мокрі ганчірки. Вода має значну електропровідність і тому не може використовуватись для гасіння обладнання, яке знаходиться під напругою. При загоранні комп'ютера спочатку необхідно обезструмити його, потім гасити вогонь вогнегасником.

В безпосередній близькості від виробничого будинку необхідно встановлювати протипожежний щит і гідрант [26].

6.3 Аналіз впливу виробничих умов на довкілля

При характеристиці впливу на довкілля об'єкту дослідження треба виділити основні компоненти на які відбувається прямий вплив. Це забруднення ґрунтів, атмосфери, поверхневих і підземних вод, накопичення великого об'єму стічних супутніх вод.

На основі проведених досліджень, опублікованих та фондових матеріалів можна стверджувати, що основним джерелом техногенного впливу на геологічне середовище Долинського району Івано-Франківської області є видобуток та переробка нафти і газу. До основних груп речовин, які безпосередньо забруднюють довкілля чи потенційно здатні до цього є нафта, конденсат, нафтопродукти, стічні води різної мінералізації, вуглеводні, феноли, поверхнево-активні речовини (ПАР), важкі метали. Також встановлено загазованість приповерхневих відкладів території досліджень. Небезпеку забруднення ГС складають також тверді забруднюючі речовини, які розчиняються при випаданні опадів або поверхневого стоку та разом з рідкими забрудниками попадають у ґрунт і підземні води.

Виробничий комплекс нафтогазовидобувного управління (НГВУ) “Долинанафтогаз” включає такі основні технологічні та допоміжні об'єкти:

- свердловини, які знаходяться в процесі експлуатації (137 шт.);

- трубопроводи:

- від видобувних свердловин до нафтозбірних пунктів;

- транспорту продукції;

- напірні водопроводи від ВРБ до нагнітальних свердловин;

- водопроводи-колектори системи підтримки пластового тиску;

- нафтозбірні пункти:

- сепаратори;

- замірні установки;

- резервуари,

- нафтоловушки;

- головні споруди:

- термохімічна установка;

- відкриті ставки додаткового відстою;

- аварійні амбари;

- автомобільні дороги і під'їзди до об'єктів.

Найбільшу небезпеку для довкілля створюють технологічні аварії на водо- і нафтопроводах, оскільки система комунікацій розгалужена, а прогноз місця і часу аварії непередбачений. Спостерігається тенденція зростання: прориви на нафтопроводах незначні, на водопроводах системи ППТ вони значні і прогресують в останні роки. Якщо не застосувати технологічних заходів, то подальша експлуатація системи ППТ створить небезпеку для природних вод району

6.4 Нормативні документи

Україною видано ряд нормативних документів, що забезпечують сприятливі умови для праці. Ними передбачено: обладнання на діючих об'єктах новими і реконструкція існуючих вентиляційних систем, респіраційних, пилогазовловлюючих устаткувань у відповідності з вимогами "Перелік нормативних документів, що діють на території України", затвердженого наказом Мінбуду України від 10.03.93 р.:

Ш проведення природного і штучного освітлення на робочих місцях у відповідності із СН 245-71;

Ш проведення рівня шуму, вібрації, ультразвуків, шкідливих іонізуючих випромінювань на робочих місцях у відповідності з гранично допустимими нормами.

Суспільні організаційно-правові і економічні фактори праці затверджені в законі України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року.

ВИСНОВКИ

Завдяки сприятливим природно-кліматичним характеристикам, орографічній та гідрографічній сітці та наявності значних площ ландшафтно-заповідного фонду Долинський район Івано-Франківської області все більше набуває статусу природної рекреаційної зони державного значення.

Основним техногенним навантаженням на довкілля району є розробка нафтових та нафтогазоконденстаних родовищ. Встановлено, що головний вплив припадає на поверхневі та підземні води. Потенційними джерелами забруднення є промислові пластові води, виробничі об'єкти, технологічні аварії.

Найбільш уразливими є поверхневі води, що використовуються для централізованого водопостачання і перший від поверхні водоносний горизонт, що експлуатується. Можливості використання колодязів громадян в селах на території родовищ обмежені, оскільки вони розташовані за зонами безпосереднього впливу найбільш екологічно небезпечних об'єктів і в тих чи інших кількостях забруднені нафтопродуктами, вмісти яких перевищують ГДК.

Великий негативний вплив на довкілля району обумовлений функціонуванням відкритих ставків додаткового відстою, амбарів, нафтоловушок, ставків-шламонакопичувачів, основними токсичними компонентами яких є нафтопродукти. Їхній вплив проявляється у фільтрації полютантів у підземні води, а також їхнє розтікання на прилеглі території та водоймища при переповненні цих споруд.

З метою запобігання проникнення вуглеводнів твердої частини нафтових шламів у ґрунтові води та підземні води, пропонується провести їх гранулювання. Також існує можливість біологічної обробки твердої частини нафтошламу із використанням активного мулу для виробництва торфокомпостів

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Заставний Ф. Д. Географія України. - Львів: Світ, 1988. -860 с.

2. Звіт по екологічному обстеженню Долинського району Івано-Франківської області / Державний інститут екологічного моніторингу, Чернівецький відділ моніторингу геологічного середовища екзогеодинаміки та геокібернетики. - Чернівці, 1994. - 149 с.

3. Адаменко О. М., Приходько М. М. Регіональна екологія і природні ресурси (на прикладі Івано-Франківської області) : підруч. для студ. вищ. навч. закл. - Івано-Франківськ, 2000. - 278 с.

4. Разломная тектоника Предкарпатского и Закарпатского прогибов и ее влияние на распределение залежей нефти и газа. / Доленко Г. Н., Бойчевская Л. Т., Килын И. В., Улизло Б. М., Щерба А. С., Щерба В. М., Ярош Б. И. - К.: Наукова думка, 1976. - 125с.

5. Глубинное строение, развитие и нефтегазоносность Украинских Карпат / Доленко Г. Н., Бойчевская Л. Т., Данилович Л. Г., Килын И. В., Медведев А. П., Чалый Б. Н, Щерба А. С., Щерба В. М., Ярош Б. И. - К.: Наукова думка, 1980. - 146 с.

6. Вялов О. С. Общее структурное подразделение западных областей УССР. - К.: Изд-во АН УССР, 1953. - 282 с.

7. Глушко В. В. Тектоника и нефтегазоносность Карпат и прилегающих прогибов. - М.: Недра, 1968. - 264 с.

8. Глушко В. В., Круглов С. С. Геологическое строение и горючие ископаемые Украинских Карпат. - М.: Недра, 1971. - С. 3-90.

9. Вялов О. С., Гавура С. П., Даныш В. В. Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. - К.: Наукова думка, 1988. - 204 с.

10. Вялов О. С. Стратиграфия неогеновых моласс Предкарпатского прогиба. - К.: Наукова думка, 1965. - С. 123-130.

11. Бабинец А. Е., Мальская Р. В. Геохимия минерализованых вод Предкарпатья. - К.: Наукова думка, 1975. - 190с.

12. Атлас родовищ нафти і газу: В 6 т. / УНГА. - Львів, 1999. - Т.5. - 384 с.

13. Геологія та екологія видобутку нафти та газу / Ю.З. Крупський: навч. посібн. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. - 212 с.

14. Гольдберг В.М. Взаимосвязь загрязнения подземных вод и природной среды. - Л.: Гидрометеоиздат, 1987. -265 с.

15. Гольдберг В.М., Мелькановицкая С.Г.,Лукьянчиков В.М. Методические рекомендации по выявлению и оценке загрязнения подземных вод. М.: Недра, 1983.- 184 с.

16. Гольдберг В.М., Газда С. Гидрогеологические основы охраны подземных вод от загрязнения. М.: Недра, 1984.- 262с.

17.Журавель М.Ю. / Розробка методичних положень системи гідрохімічного моніторингу та виконання комплексних гідрохімічних досліджень для території НГВУ “Долинанафтогаз”., 1999. -245 с.

18.Фаст О. / Звіт. Дослідження процесу перетворення твердої частини нафтових шламів при зберіганні і впливу продуктів перетворення на навколишне середовище. - Львів, 2000. -178 с.

19. Безопасность жизнедеятельности: Учеб. Пособие / Под ред. О. Н. Русака. -СПб: ЛТА, 1996. -231 с.

20. Безопасность жизнедеятельности / Под общ. ред. проф. С. В. Белова. - М: Высш. шк., 1999. -448 с.

21. Збірник документів з питань безпеки життєдіяльності в системі освіти. - Львів, ТзОВ « Марка ЛТД». 1997. - 200 с.

22. Науково-практичний коментар до закону України «Про охорону праці» - К.: Основа, 1997. - 528 с.

23. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. - К.: Основа, 1999. - 112 с.

24. Петряшин Л. Ф., Лисяный Г. Н., Тарасов Б. Г. Охрана природы в нефтяной и газовой промышленности. - Львов: Вища школа, 1984. - 285 с.

25. Яремко З.М., Ковтун Р.М., Третяк О.І., Галаджун Я.В. Методичні рекомендації до виконання розділу “Безпека життєдіяльності та охорона праці” - ЛНУ, 2002.- 87 c.

26. Яремко З.М. Безпека життєдіяльності. - ЛНУ, 2005. - 242 c.

Размещено на Allbest.ru