Екологія та проблеми забруднення середовища

на схилах до 0,25 влаштовують ступінчасті тераси;

на схилах понад 0,25 - траншейні тераси;

на схилах від 0,3 і більше застосовують тераси-канави.

3 .Дуже круті і обривисті схили (від 21° - 40° і більше).

Проводять капітальне будівництво для розміщення гідротехнічнихспоруд. Систему заходів з охорони навколишнього середовища надають затакою формою (табл. 5.3).

Таблиця 5.3. Система заходів з охорони навколишнього середовища

ЗАХОДИ
Поточні	Такі, що вимагають капіталовкладень
1. 3 охорони ґрунтів
2. 3 охорони водних ресурсів
3. 3 охорони атмосферного повітря
4. 3 охорони біологічних ресурсів

Рис. 5.2. План розміщення валів-канав у верхів'ї яру:

1 - вали; 2 - канави



Рис. 5.3. Поперечний розріз валу-канави

Рис. 5.4. Гребеневі тераси з горизонтальним валом (споруджують при похилі від 0,02 до 0,12)

Рис. 5.5. Ступінчаста похила тераса (споруджують при похилі від 0,12 до 0,25)



Рис. 5.6. Траншейні тераси: а) вихідне положення; б) положення під час будівництва; в) кінцеве положення (споруджують на крутих схилах понад 0,25 і неглибокому родючому тарі грунту)

Рис. 5.7. Тераси-канави (споруджують у районах з великим зливовим стоком при похилі від 0,3 до 1,0)

Задача

Обґрунтувати економічну доцільність проведення комплексу протиерозійиих заходів (терасування, заліснення і залуження схилів,будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд тощо) на території одного з районів лісостепової зони України, використавши формулу:

 Еср = У.відв - (С + Еи - К). (5.5)

Вихідні дані для проведення розрахунків:

Увідв відвернутий завдяки проведеним протиерозійним заходам биток (табл. 5.4, сумарний показник);

С - експлуатаційні витрати 300 тис. грн.;

Ен - 0,12, нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень;

К - капітальні витрати 17500 тис.грн.;

Площу для розрахунків еродованих земель представлено в табл. 5.4.

Таблиця 5.4

Вид угіддя	Водна ерозія угідь
	Малозми-тих	середньо-змитих	сильно-змитих	ярів	Дефляція
Рілля	23,0	8,0	2,0	0,1	0,9
Сад	0,5	0,2	0,1	-	-
Сінокоси і пасовища	1,5	0,8	0,9	0,01	-
Всього	25,0	9,0	3,0	0,11	0,9

Показники річного відвернутого збитку в розрізі окремих угідь (табл. 5.5.

Таблиця 5.5

Вид угіддя	Річний відвернутий збиток тис. грн.
	Водна ерозія угідь	Дефляція	Загальна сума відвернутого збитку, Увідв.
	мало змитих	середньо-змитих	сильно-змитих	ярів
Рілля	1297,2	1194,4	351,8	3954,5	2,9	6800,8
Сад	24,2	26,2	15,4	-	-	65,8
Сінокоси і пасовища	72,8	104,7	138,5	278,3	-	594,3
Всього	1394,2	1325,3	505,7	4232,8	2,9	7460,9

Розв'язок: Еср=7460,9*(300+0,12*17500)=5000,9 тис. грн.

Практична робота № 6. Тема: Хімізація сільськогосподарського

виробництва та її екологічні наслідки

Мета роботи: вивчити вплив хімічних засобів (мінеральних добрив, пестицидів, отрут) на забруднення навколишнього середовища

Основні поняття: зберігання мінеральних добрив, забруднення агроландшафтів, загибель тварин, риби і т.і., пестициди мутагенної і канцерогенної дії, дози і час авіахімобробки, стічні поверхневі і дренажні води, біогенні елементи, фонова концентрація нітратів, модуль стоків, евтрофікація.

Завдання до роботи. Опрацювати теоретичні відомості. Розв'язати задачі, відповісти на питання.

Короткі теоретичні відомості.

Для сучасного сільського господарства характерне інтенсивне використання гербіцидів, інсектицидів, фунгіцидів, регуляторів росту тощо. Але широка хімізація є серйозною потенційною небезпекою для навколишнього середовища, у першу чергу для земель і культурних рослин, а через них для тварин і людей.

Порушення правил зберігання невикористаних залишків пестицидів, викидання їх в місця проживання тварин - ще одна причина загибелі багатьох представників фауни, агроландшафтів.

Внесення аміачної води перед сівбою для знищення мишовидних гризунів викликає загибель плазунів і земноводних (вужів, гадюк, ящірок).

Кабани можуть з'їдати не лише "принади" для гризунів, але й трупи загиблих від отрути особин, в результаті чого гинуть. Випадки такого "вторинного отруєння" також відомі серед хижаків-лисиць, тхорів та інш.

Нагромадження пестицидів в організмах птахів впливає на їх поведінку: стає характерним сповільнене усвідомлення небезпеки, відсутній страх, вони відрізняються виснаженістю, збільшується кількість уроджених виродків.

Засоби хімізації є однією з причин скорочення чисельності бджолосімей. Пестициди вражають бджіл при прямому контакті або попадаючи з нектаром або пилом рослин.

Пестициди рідко проявляють себе як отрута миттєвої дії, навпаки, ряд препаратів характеризується сповільненою дією, результати якої не завжди можна передбачити. Мутагенна та канцерогенна їх здатності небезпечні з точки зору генетичних наслідків: вплив на розмноження, зміщення термінів відкладання яєць, зменшення кількості потомства, зниження життєздатності. Встановлено, що ДДТ призводить до потоншення шкарлупи яєць у птахів.

Сільське господарство забруднює водні ресурси в основному за рахунок стічних вод ферм, тваринницьких комплексів та цукрових заводів, а також за рахунок фільтрації та змивання мінеральних добрив і пестицидів із сільськогосподарських угідь.

Населенням і народним господарством України щорічно споживається приблизно 30 млрд.м3 води. В сільському господарстві країни використовується 10,9 млрд.м3 води, або 36,4% від її загального споживання.

Забруднення водоймищ мінеральними та органічними речовинами, особливо сполуками азоту і фосфору підсилює процеси евтрофікації, що викликає загибель водних організмів, і, насамперед риби. Одним з найнебезпечиіших забруднювачів питної води є нітрати. Шкідливі для здоров'я не самі нітрати, а нітрити, які утворюються з них в органах травлення людей і тварин, а також під час тривалого зберігання продукції рослинництва. Шкідливі також аміни і нітрозаміни. Всі ці сполуки руйнують гемоглобін крові. На сьогодні встановлено прямий зв'язок між підвищеним вмістом нітратів у питній воді та захворюванням на рак. Нітрозаміни і нітрозаміди, крім канцерогенних, виявляють мутагенні та ембріотоксичні властивості. Агрохімічні дослідження показали, що тільки в результаті поверхневого та дренажного стоків у водоймища і малі річки виноситься до 22% внесених на поля сполук азоту. Навіть у разі додержання всіх правил і нормативів під час внесення азотних добрив з поля надходить у водоймища до 10% внесеного азоту. Особливо вразливі до забруднення біогенними елементами малі річки, які мають незначну витрату води за одиницю часу.

Середню концентрацію нітратів у водоймищах або річках після надходження в них поверхневих і дренажних стоків можна розрахувати за формулою

(6.1)

Знак ? показує, що слід додавати дані по кожному полю (ділянці);

Qp - витрата води у водоймищі в розрахунковий період, л/с;

Ср - фонова концентрація нітратів у воді водоймища у створі перед ділянкою (або ділянками) зрошення, мг/л;

Сдр Спов - концентрація нітратів відповідно в дренажному та поверхневому стоках, мг/л;

F - площа ділянки, що зрошується, га; (якщо більше ділянок, то F1 F2 і т.д.;

Qдр Qпов - модулі відповідно дренажного та поверхневого стоків, м3/доба*га.

Евтрофікація - надмірне збагачення водоймищ (чи річок) мінеральними та органічними добривами (переудобрення). В результаті цього у водоймищах бурно розвивається рослинність, яка, використовуючи кисень, робить їх мертвими.

Інгредієнт - (входящий) складова частина будь-якої складної сполуки або суміші. Наприклад, СО2 повітря і т.п.

Модуль - (міра) витрата води на одиницю площі за одиницю часу.

Стік - це рух води по поверхні землі, а також у товщі грунту та гірських порід.

Висновки і пропозиції

Щоб попередити забруднення природного середовища та отруєння тварин, під час зберігання і застосування мінеральних добрив, хімічних меліорантів та пестицидів необхідно дотримуватися таких головних вимог:

Внесення хімічних засобів проводити згідно з технологічного документацією, в якій вказано дози, строки і способи внесення, як вихідну інформацію для проведення розрахунків необхідно використовувати дані паспорта поля.

Види і дози застосування мінеральних добрив визначати із врахування наявності поживних речовин у грунті, особливо на зрошуваних землях, оскільки залишки добрив попадають у дренажні води.

Виключити внесення добрив на схилах у мерзлоталий або вкритий снігом грунт.

Забезпечити своєчасне внесення добрив у грунт під час поверхневого внесення.

5.Ретельно слідкувати за справністю агрегатів, добре відрегулювати органи машини, яка зайнята на внесенні добрив.

Застосування хімічних засобів за допомогою авіації проводити у виняткових випадках. При цьому суворо дотримуватись встановлених вимог: враховувати швидкість вітру (не більше 4 м/с), дози внесення, висоту польоту, дотримання санітарно-захисних зон. Автохімобробку проводити в ранньо-весняний період ( це не завдає шкоди тваринам), не застосовувати її в період їх розмноження, поблизу місць концентрації диких тварин, їх місць проживання.

Не допускати зберігання мінеральних добрив на полях і узбіччях доріг, не залишати невикористані добрива. Дотримуватися встановлених правил зберігання добрив.

8.Для охорони фауни під час застосування отрутохімікатів пропонується дотримуватись принципу просторово-часової поляризації хімобробки в агроландшафтах. Полягає він у наступному: до проведення робіт на території господарства мають бути виявлені і нанесені на спеціальні карти всі основні місця існування і розмноження диких тварин, шляхи їх міграції, місця годівлі в сільськогосподарських угіддях, водопої і т.п. Потрібне аналогічне картування забур'янення посівів і місць концентарації вогнищ шкідників. Наступний етап - просторове порівняння взаємного розміщення ділянок, які потребують внесення отрутохімікатів, складів (інших місць зберігання) з розміщенням найважливіших місць життєдіяльності фауни. Часовий аналіз полягає в порівнянні календарних строків внесення хімікатів, виходячи з біологічних особливостей культури та шкідливих організмів, а термінами гніздування в агроценозаї фонових видів птахів, розмноження інших видів тварин.

9.Не допускати одночасно профілактичні хімобробки та застосування отрутохімікатів на великих площах. Це призводить до відбору стійких генотипів шкідливих організмів і необхідності застосування більших доз. Рекомендується використовувати прогресивні види обробки; смугову, крайову, діагональну.

10.Отруйні препарати розкладати в конюшнях, корівниках свинарниках можна лише тоді, коли є можливість тимчасово, на кілька тижнів перевести тварин в інше місце. В приміщеннях отруту розкладають тільки в спеціальних ящиках, за якими весь час стежать, щоб гризуни не розносили отруту. Щоб уникнути отруєння зерноїдних птахів і тварин, зернові принади, отруєні фосфоридом цинку, слід закладати тільки в нори гризунів.

Задача 1.

Плодові насадження сільськогосподарського підприємства займають площу 1200 га. Розрахувати:

1) яка кількість отрутохімікатів попадає в навколишнє середовище, якщо насадження за один сезон обробляють 7 разів отрутохімікатами з використанням кожного разу в середньому 2 кг д.р. пестицидів на 1 га?

2)скільки додаткових бджолосімей треба господарствам для топлення садів, якщо на 1 га необхідно мати 2 вулики, а на територіях господарств є всього 560 вуликів?

3)скільки додаткової продукції могли б одержати господарства, якщо за рахунок бджільництва урожайність садів збільшується на 2.5 т на 1 га, а збір меду - від 5 до 10 кг/га?

4)за скільки відсотків бджоли підвищують продуктивність кожного гектару саду, якщо урожайність сім'ячкових на площі 800 га без бджолосімей дорівнювала 10 т/га. У зв'язку з цим: яку площу треба було додатково зайняти під сади, якщо розраховувати тільки на диких запилювачів?

Задача 2.

1. Визначити середню концентрацію нітратів у р. Прозора на ділянці виносу з масиву зрошення, якщо господарство "Вдале" має масив зрошення F=800 га.

Дренажний модуль зрошення Qдр=2,8 м3/доб*га, модуль поверхневого стоку Qпов=12м3/доб*га.

Концентрація нітратів у дренажному стоці на першій ділянці площею F1=300 га становить Сдр1=25мг/л, на другій ділянці площею F2=500 га - СДр2=20мг/л; в поверхневому стоці на ділянках відповідно Спов1=7мг/л і Спов2=5мг/л.

Фонова концентрація нітратів у р.Прозора (вище забору води для зрошення) Ср=5мг/л , витрата води в річці в розрахунковий період Qр=2m3/c.

Як збільшилась концентрація нітратів у воді по відношенню до фонової?

Чи не перевищує загальний вміст нітратів у воді ДК, якщо для водоймищ господарсько-питного призначення величина ДК за цим інгредієнтом дорівнює 40 мг/л?

Чи можна усунути забруднення водного об'єкта без спеціальних водоохоронних заходів - агротехнічних, меліоративних, оргакізаційно-господарських?

Задача 3.

Сільськогосподарське підприємство має 500 га зрошуваних земель, які зрошуються очищеними стічними водами тваринницьких, ферм. Материнська порода - піски, що обумовлює наявність великих показників дренажного модуля - 12 мг/л на 1 га та поверхневого модуля стоку 5мг/л на 1 га. Концентрація нітратів у дренажному стоці на час проведення розрахунків (весна дорівнювала 80 мг/л, а у водах поверхневого стоку - 10 мг/л. Фонова концентрація нітратів у воді р. Блакитна становила 17 мг/л, а її витрата під час проведення розрахунків - 0.05 м3/с. Визначити: концентрацію нітратів у р. Блакитна нижче ділянки зрошення; визначити спеціальні водоохоронні заходи для перехоплення та очищення від біогенних речовин поверхневих і дренажних стоків.

Задача 1:

Рішення:

;

1200*2*560=1840 бджолосімей: 560/2=280;

Кпред = 1200*2,5 = 3000т.

Кмеду = (1200*280)*7 = 6440кг з витратами на бджіл

1200*10 = 12000 без витрат на додаткові бджолосім`ї

Кв.с. = 800*10 = 8000т; без бджолосімей.

Кв.с. = 800*12,5 = 10000 т ; з бджолосім`ями

Підвищення продуктивності

Додаткова площа

.

Задача 2:

Рішення:

.

Задача 3:

Рішення:

.

Практична робота № 7. Тема: Складання державної екологічної

експертизи на нову техніку, технологію та різного роду призначення

проектну документацію

Мета роботи: навчитись визначати ступені екологічного ризику та безпеки щодо охорони природного середовища під час здійснення різних проектів

Основні поняття: Екологічна експертиза, проектна документація, нова техніка і технологія, джерела забруднення природного навколишнього середовища.

Завдання до роботи. Опрацювати теоретичні відомості. На прикладі господарства, де проходили виробничу практику, підготовити проектну документацію для екологічної експертизи.

Короткі теоретичні відомості. Державну екологічну експертизу проводять:

1)безпосередньо еколого-експертними підрозділами Міністерства екологічної безпеки України та його органів на місцях;

2)спеціалізованими установами та організаціями (науковими центрами охорони вод, екології моря, технічної екології та інш.);

3)спеціально створеними комісіями за рекомендацією Міністерства екологічної безпеки України.

Незалежно від шляху проведення державної екологічної експертизи особливо у випадку, коли йдеться про об'єкти, які можуть негативно впливати на здоров'я людини) слід враховувати висновки санітарно-- гігієнічної експертизи Міністерства охорони здоров'я, або проводити експертизу спільно з органами охорони здоров'я.

Державна екологічна експертиза проектної документації. Під проектною документацією слід розуміти державні програми та проекти розвитку окремих галузей господарства, робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств, проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі охорони довкілля, контролюють діяльність, що може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища.

До проектної документації, що подається на державну екологічну експертизу, ставлять такі вимоги.

Загальна інформація про об'єкт проектування та передбачувані проектні рішення (загальна пояснювальна записка).

Стислий виклад суті проекту ( паспорт проекту).

Екологічний паспорт складається з таких розділів:

1)загальні відомості про підприємство;

2)природно-кліматична характеристика району розташування підприємства;

3)відомості про технологію виробництва;

4)сертифікат про сировину;

5)характеристика земельних ресурсів і ділянки, на якій розташоване підприємство;

6)характеристика викидів в атмосферу;

7)характеристика відходів виробництва;

8)розміщення відходів виробництва;

9)характеристика екологічної діяльності підприємства, в тому числі:

10)витрати на правоохоронні заходи;

11)платежі за викиди і скиди;

12)платежі за використання природних ресурсів.

3.Оцінка впливу запропонованої діяльності на стан навколишнього природного середовища (даний розділ чи глава розробляється згідно з діючими нормативно-правовими актами).

4.Заява про очікуванні (передбачувані) екологічні наслідки запроектованої діяльності. До документації повинні також додаватися розрахунки, обґрунтування та копії всіх погоджень і висновків зацікавлених організацій.

У процесі експертної оцінки проектної документації визначаються ступінь екологічного ризику та безпеки запланованої діяльності, відповідність об'єктів вимогам екологічного законодавства, санітарним і будівельним нормам та правилам. Дається оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.

Підготовлені висновки державної екологічної експертизи повинні зводитися до трьох можливих варіантів.

1.Документація розроблена в цілому відповідно до вимог природоохоронного законодавства, діючих нормативних документів і оцінюється позитивно (погоджується).

2.Документація, що повною мірою відповідає вимогам природоохоронного законодавства і діючих нормативних документів (вказуються конкретні причини), повертається на доопрацювання.

3.Документація, реалізація проектних рішень якої вступають у суперечність з вимогами природоохоронного законодавства, оцінюється негативно і відхиляється від погодження (принципово негативна оцінка має бути максимально обгрунтованою).

Висновки державної екологічної експертизи повинні бути вдруковані на офіційних бланках органів Міністерства екологічної безпеки, скріплені підписами, гербовою печаткою, мати реєстраційні номери і дати.

II.Екологічна експертиза документації з впровадженням нової техніки і технології

Під документацією з впровадженням нової техніки і технології слід розуміти, в основному, проекти будівництва дослідно-промислових (експериментальних), установок цехів, виробництв, дільниць, ліній тощо, а також матеріали, які за своїм змістом і призначенням можуть бути прирівняні до вказаних проектів. Дана документація підлягає державній екологічній експертизі лише в тому випадку, якщо ці технології і техніка стосуються діяльності об'єктів, які становлять підвищену екологічну небезпеку. В процесі експертизи оцінюються тільки ті показники, що мають відношення до забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення та раціональності використання природних ресурсів, всі інші - економічні, технічні та інші - до уваги можуть не братися.

III.Екологічна експертиза діючих об'єктів та комплексів Питання щодо діяльності екологічної експертизи діючих об'єктів та комплексів може розглядатися відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, уряду Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів чи їх виконавчих комітетів.

У процесі екологічної оцінки діючих об'єктів та комплексів розглядаються такі питання:

1) виявляються наявні джерела забруднення атмосфери стаціонарні (організовані), неорганізовані та пересуванні;

2) джерела забруднення водоймищ - технологічні процеси виробництва, цехи, ділянки та установки, де утворюються забруднені стічні води;

3) джерела забруднення ґрунтів і підземних вод - місця утворення і складування відходів;

4) визначається наявність та ефективність дії природоохоронних очисних споруд і устаткування, які функціонують на підприємстві для забезпечення попередження негативного впливу джерел забруднення на довкілля;

5) формуються пропозиції: щодо доцільності зміни технологічних процесів; реконструкції, ремонту або повної заміни очисних споруд і установок; монтажу нових додаткових пилогазоочисних установок і споруд для очищення забруднених стічних вод; здійснення додаткових заходів з утилізації (чи екологічно безпечного поховання) відходів; проведення заходів з упорядкування, благоустрою та озеленення території підприємства; організації санітарно-захисної зони (якщо об'єкт нею не забезпечений) та дотримання її статуту.

IV. Строки проведення державної екологічної експертизи та термін дії її висновку

У разі проведення державної екологічної експертизи безпосередньо еколого-експертними підрозділами Міністерства екологічної безпеки України строк її проведення не повинен перевищувати 45 календарних днів. У разі потреби за рішенням еколого-експертних підрозділів Мінекобезпеки та його органів на місцях строк може бути продовжений до 60 днів, а у виняткових випадках від складності проблеми - до 120 днів. У разі проведення державної екологічної експертизи іншими науковими і творчими колективами, проектно-дослідними спеціалізованими організаціями, групами, фірмами тощо, термін здійснення експертизи - до 90 календарних днів. екологічний забруднення атмосфера грунт ерозія

У випадку розгляду еколого-експертними підрозділами Міністерства екологічної безпеки України та його органів на місцях проектної документації вже допрацьованої і відкорегованої згідно з вимогами попередніх висновків державної екологічної експертизи строки підготовки остаточних висновків -до 30 календарних днів.

Термін дії позитивного висновку державної екологічної експертизи - З роки від дня його видачі.

Принципово негативний висновок (коло реалізацію проекту експертиза визнала недопустимою) - безстроковий.

Висновок, згідно з яким документація направлена на доопрацювання, діє до того часу, поки вимоги еколого-експертного підрозділу органів Мінекобезпеки не будуть виконані.

ПРИКЛАД

Село Прибузьке розташоване на правому березі р. Південний Буг. З 3500 га сільськогосподарських угідь понад 40% знаходиться на схилах різної експозиції та крутості. Ґрунти - в основному типові малогумусні чорноземи різного ступеня змитості. Спеціалізація з рослинництва зерно-кормова, з тваринництва - молочна.

Основні принципи ґрунтозахисної контурно-меліоративної системи землеробства такі.

Диференційоване використання земельних ресурсів шляхом введення ряду науково обґрунтованих обмежень - заборона на впрошування просапних культур уздовж схилу при крутості схилів понад 3°; вилучення оранки сильноеродованих земель при крутості схилів понад 7°; заміна в умовах складного рельєфу прямолінійної організації території на контурну; заміна на схилових землях полиневого обробітку грунту на ґрунтозахисний.

Ці обмеження реалізуються шляхом поділу всіх угідь на три еколого-технологічні групи (ЕТГ).

Перша група ЕТГ - рівнинна частина зі схилом до 3° з повнопрофільними й слаборозмитими грунтами. Сюди віднесені землі, технологічно придатні для вирощування просапних культур поперек основного напрямку схилів. Вони використовуються під інтенсивні зернопросапні сівозміни.

Друга ЕТГ - землі крутістю 3 - 7° зі слабо- й середньорозмитими ґрунтами. Вони відведені під ґрунтозахисні сівозміни зернотрав'яного типу з виключенням просапних культур.

Третя ЕТГ - із сильнорозмитими і розмитими ґрунтами на схилах з крутістю понад 7°. Ці землі виводяться з оранки з наступним залуженням їх бобово-злаковими травосумішами. Круті схили і яруги використовуються для заліснення, у т.ч. при терасуванні із садінням лікарських і плодових дерев і кущів (терен, глід, шипшина, обліпиха, горіх, абрикос, липа).

Контурна організація території проектується по кордонах земель, які збігаються з кордонами польових і ґрунтозахисних сівозмін. Переважно вона зафіксована заходами постійної дії, у т.ч. оброблюваними водорегулюючими валами різних типів, лісосмугами тощо.

На всій площі землекористування застосовуються ґрунтозахисні технології, що базуються на безполицевому різноглибинному плоскорізному обробітку ґрунту зі щілюванням. Це дозволяє зменшити ерозійні процеси в 2 - 4 рази при більш високому або ж тому самому урожаї порівняно з традиційною технологією. Щілювання є обов'язковим заходом основного обробітку ґрунту і застосовується на всій площі посіву озимих і баготорічних трав зябу. При цьому затримуються поверхневі стоки на схилах, ліквідується застій весняних вод на полях.

Добрива застосовуються з урахуванням еродованості ґрунтів. На середньо- і сильноеродованих схилах норми органічних й мінеральних добрив збільшуються на 30 - 40% порівняно з повнопрофільними ґрунтовими аналогами.

При впровадженні докорінно нового підходу до ведення землеробства на схилових еродованих землях в даному сільськогосподарському підприємстві змив ґрунту в цілому по господарству зменшився в 1,8 рази. Урожай майже всіх культур підвищився на 20 - 30 %. Економічний аналіз ефективності даної системи землеробства свідчить про досягнення високих показників. Так, валовий доход господарства збільшився иа 42 %, а рентабельність виросла з 23 до 40,8 %. Головна перевага запропонованої системи: збережено родючу землю, що щедро обдаровує високими врожаями. Поля не суцільні, а смугами, дійсно контурні. Де ж були яруги і балки - лікарські і плодові дерева і кущі.

Размещено на Allbest.ru