Розділ 5. Економічна частина

Скидання промислових стічних вод - один з найнебезпечніших чинників погіршення якості водних об'єктів, завдяки яким природні гідро екосистеми України постійно втрачають свою здатність до самовідновлення. Тому в період загострення водно екологічних проблем та обмеженості коштів у підприємств а водоохоронні заходи важливе місце при виборі найбільш оптимальної технології очищення займає оцінка її ефективності.

5.1 Техніко-економічні розрахунки ефективності технології віброкавітаційного очищення

Економічність очищення води залежить від довершеності використовуваної технології, апаратурного оформлення процесу, продуктивності апаратів, вартості реагентів, механізації та автоматизації виробництва, ряду інших факторів. Спираючись на літературні джерела, було порівняно витрати на оброблення води різними способами. У таблиці наведено результати розрахунку сумарних витрат для різних методів водоочищення. При розрахунках прийняті наступні розцінки: вартість 1кВт год електроенергії: 0,029 дол; вартість 1 м³ скидання: 0,055 дол (середня).

Логічно припустити, що найбільш ефективним буде метод, що забезпечує максимальну ефективність при мінімальних затратах. Серед високопродуктивних методів знезараження - найменші витрати на обробку має обробка ультрафіолетовим випромінюванням (УФВ) та магнітна обробка.

Серед низькопродуктивних методів знезараження - перевагу слід надати обробці розрядами і ультразвуку, як більш дешевим. Такі способи, як хлорування, озонування, обробка ультразвуком, обробка УФВ, сріблення і магнітна обробка дозволяють провести обробку води в потоці. Всі інші способи припускають статичну (кип'ятіння, дистиляція, виморожування) або квазістатичну (електродіаліз, електроосмос, зворотний осмос) обробку причому останні припускають наявність великогабаритних установок, які необхідно встановлювати в окремих будівлях.

Що стосується витрат на експлуатацію установок, то найбільшими вони будуть при використанні тих способів, в яких здійснюється витрата матеріалів (реактивів), а також відбувається зношення частин установок. [38]

Таблиця 5.1 - Витрати при застосування різних методів оброблення води

Метод	Витрата електроенергії, кВтгод/м3	Продуктивність, м3/год	Реактиви (матеріали), дол. на 1 м3	Вихід води,%	Додаткові трати, дол. /м3	Витрати, дол. /м3
Хлорування	1	1000	0,60	53	0,016	0,645
Озонування	50	300	-	99	0,015	0,415
Сріблення	0,2	10	2,5	92	0,015	2,52
УФВ	10	20	-	100	0,04	0,32
УЗ	2,5	2	-	100	0,006	0,13
Електричний розряд	0,1	2	-	100	0,006	0, 19
Кип'ятіння	25	10	-	95	0,015	0,7
Дистиляція	20	15	-	95	0,015	0,6
Іонний обмін	2	5	0,8	90	0,036	0,84
Екстракція	4	5	0,3	70	0,047	0,35
Виморожування	6,5	3	-	85	0,016	0,21
Електродіаліз	30	8	-	90	0,015	0,89
Електроосмос	18	200	0,43	90	0,015	0,44
Зворотній осмос	5,4	300	0,4	90	0,015	0,42
Магнітна обробка	0,02	100	-	100	0,006	0,007

Для порівняння запропонованої віброкавітаційної технології з існуючими методами, представленими в таблиці, розраховано витрати за формулою:

В= РЕ ВЕ + РМ СМ + ДВ, (5.1)

де РЕ і ВЕ - витрата і вартість електроенергії;

РМ і ВМ - витрата матеріалів і вартість матеріалів;

ДВ - додаткові витрати (на експлуатацію установок, на капітальне будівництво тощо).

Вартість балон з азотом становить 4,15 дол/40дм^{3 (}об'єм азоту в балоні становить 6м³), а його втрати в процесі водоочищення є незначні 2 %, при подачі газу 1,5 м³/год.

В = 0,02908 + 4,150,021,5/6 + 0,006 = 0,05 дол/м^{3 (}0,725 грн/м³)

Отже, віброкавітаційна обробка води є не тільки високоефективною для очищення від різноманітних забруднень, а й економічно ефективною.

Розрахунок сумарних витрат ВС за формулою:

ВС=В + (1 - ВВ/100) ЕК ПС, (5.2)

де В - витрати на обробку, розраховані за формулою (5.1);

ВВ - вихід чистої води,%;

ПС - плата за скидання, дол. /м³;

ЕК - вплив на екологію;

ВС = 0,05 + 0,055 = 0,105дол/м³ (1,52грн/м³)

Отже, реалізація запропонованої віброкавітаційної технології дасть змогу знизити капітальні, експлуатаційні і енергетичні витрати на очищення стоків.

5.2 Еколого-економічна оцінка ефективності віброкавітаційного методу очищення

Екологічну ефективність методу обумовлюють встановлені вимоги до фізико - хімічного складу та якості очищеної води, що скидається у водний об'єкт. Плата за скидання забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти впроваджується з метою економічного стимулювання водоохоронних заходів, упорядкування джерел фінансування і кредитування та відшкодування народногосподарських збитків завданих забрудненням поверхневих вод та підземних водних горизонтів. Платежі за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти компенсують економічні збитки від негативного впливу забруднених вод на здоров'я людей, об'єкти житлово - комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, лісові, водні, рибні і рекреаційні ресурси.

Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами з перевищенням граничнодопустимого скиду здійснювали згідно з "Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів". [39]

1. Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами внаслідок перевищення встановленого нормативу ГДС (гранично допустимий скид) здійснюється за формулою:

М_і = (С_іф - С_ід) Q_іф t 10^-6, (5.3)

де М_і - маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

С_іф - середня фактична концентрацій і-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м³;

С_ід - дозволена для скиду ГДК і-ї забруднюючої речовини, концентрація і-ї забруднюючої речовини, визначена при затвердженні ГДС, г/м³;

Q_iф - фактичні витрати зворотних вод, м³ /год;

t - тривалість скидання зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год;

10^-6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин.

Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами при початкових їх концентраціях, що наведені в табл., здійснюється за формулою 5.3:

Таблиця 5.2

Фізико-хімічні показники якості стічних вод

№ n/n	Найменування показників	Одиниці вимірювання	До обробки	Пісня віброрезонансної обробки
1	рН		3,3-5	6,2-7
2	Зважені речовини	мгО2/дм3	700-1200	1-5
3	ХСК	мгО2/дм3	1500-5000	55-130
4	ЗМЧ	КУО/см3	4104-1,6106	120-300
5	Азот амонійний	мг/дм3	40-130	1,3-3
6	Азот нітритний	мг/дм3	5-16	2-3,2
7	Азот нітратний	мг/дм3	70-300	40-55
8	Жири	мг/дм3	60-300	4-9

- для зважених речовин:

М_ЗР = (1200-15) 1 1 10^-6 = 1,185 10^-3т;

- для ХСК:

М_ХСК = (5000-80) 1 1 10^-6 = 4,92 10^-3 т;

- для амонійного азоту:

М_А1 = (130-2) 1 1 10^-6 = 0,128 10^-3 т;

- для азоту нітратного:

М_А2 = (16 - 3,3) 1 1 10^-6 = 0,013 10^-3 т;

- для азоту нітратного:

М_А3 = (300-45) 1 1 10^-6 = 0,255 10^-3 т;

- для жирів:

М_Ж = (300-1) 1 1 10^-6 = 0,29910^-3 т.

2. Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам внаслідок аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами здійснюється за формулою:

З = К_С К_кат К_р к_з [ (М_і1 (гама) _і1 + (М_і2 (гама) _і2 + … + (М_ім (гама) _ім.] (5.4)

де К_С = 1,5 - коефіцієнт, що враховує збільшення шкоди водній екосистемі при самовільному чи аварійному скиді;

К_кат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта;

К_р - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод;

к_з = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;

м - кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;

М - маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

(гама) _і - питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн. /т, який визначається за формулою:

(гама) _і= (гама) А_і, (5.5)

де (гама) - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у поточному році, грн. /т, який визначається за формулою:

(гама) = (гама) _П І/100, (5.6)

де (гама) _{П -} проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у попередньому році, грн. /т;

І - індекс інфляції (індекс споживчих цін), середньорічний по Україні за попередній рік, %;

А_і - безрозмірний показник відносної небезпечності і-ї забруднюючої речовини, який визначається із співвідношенням зв формулою:

А_і = 1/ГДК_і, (5.7)

де ГДК_і - безрозмірна величина, чисельно рівна ГДК_і забруднюючої речовини у воді об'єкта відповідної категорії.

Для речовин з ГДК рівною одиниці і більше в чисельнику вводиться поправочний коефіцієнт 10 (А_і = 10/ГДК_і).

Розрахунок питомого економічного збитку від забруднення водних ресурсів проводимо за формулою 5.5:

- для зважених речовин:

А_ЗР = 10/15 = 0,667;

(гама) = 766,96 124,9/100 = 957,93грн/т;

(гама) _ЗР = 957,93 0,667 = 638,94 грн/т;

- для ХСК:

А_ХСК = 10/80 = 0,125;

(гама) _ХСК = 957,93 0,125 = 119,74 грн/т;

- для амонійного азоту:

А_А1 = 10/2 = 5;

(гама) _А1 = 957,93 5 = 4789,65 грн/т;

- для азоту нітратного:

А_А2 = 10/3,3 = 3,03;

(гама) _А2 = 957,93 3,03 = 2902,53 грн/т;

- для азоту нітратного:

А_А3 = 10/45 = 0,22;

(гама) _А3 = 957,93 0,22 = 210,75 грн/т;

- для жирів:

А_Ж = 10/1 = 10;

(гама) _Ж = 957,93 10 = 9579,3 грн/т.

Розразунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам внаслідок скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами здійснюється згідно формули 5.4:

З = 1,5 1,2 1,1 1,5 [ (1,185 10^-3 638,94) + (4,92 10^-3 119,74) + (0,128 10^-3 4789,65) + (0,013 10^-3 2902,53) + (0,255 10^-3 210,75) + (0,299 10^-3 9579,3)] = 14,6 грн/м³.

Застосування запропонованого віброкавітаційного методу очищення дозволить зменшити техногенне навантаження на гідроекосистеми, величину збитків від скидання неочищених стоків у водні об'єкти, а також суттєво зменшити затрати на промислове водоочищення від органічних та біологічних забруднень, сприяючих покращенню якості води у водних об'єктах.

Розділ 6. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

6.1 Аналіз шкідливих та небезпечних факторів на філії "Охтирський сиркомбінат" ПП "Рось"

Згідно законодавства "Про охорону праці", а також "Кодекс законів про охорону праці" на підприємстві повинні бути створені умови праці, які б здійснювати б захист робітників від травматизму і шкоди їх здоров'ю з боку різних небезпечних факторів.

Охорона праці на філії "Охтирський сиркомбінат" ПП "Рось" організована на підставі юридичних документів, а саме колективного договору, розпоряджень голови правління, інструкцій з виконання правил роботи. Правила охорони праці поширюються на всіх працівників.

На підприємстві управління охороною праці здійснює голова правління, а в підрозділах - начальники цехів, майстер. На заводі в службі охорони праці, яка забезпечує контроль відповідного стану праці та безпеки на підприємстві, проводить заходи з охорони праці і контролює проведення відповідних інструктажів.

Первинний, повторний, позаплановий та цільовий інструктаж проводить керівник робіт, начальник виробництва, цеху, дільниці, майстер. У процесі стажування працівник повинен:

- поповнити знання щодо правил безпечної експлуатації;

- технологічного обладнання, технологічних інструкцій з охорони праці;

- оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях при нормальних і аварійних умовах праці;

- засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси і обладнання та методи безаварійного керування ними з метою забезпечення вимог охорони праці.

Інженер з охорони праці разом з головою правління, головним інженером, начальниками цехів, інженерно-технічними робітниками - відповідають за охорону праці, розробляють план заходів по забезпеченню безпечних умов праці. На заплановані заходи охорони праці на підприємстві виділені кошти в об'ємі 1% від об'єму основних фондів.

За належний стан охорони праці та розробку різних новацій на підприємстві видаються премії, виплачуються оздоровчі і лікарняні листи. Профком сиркомбінату та служба з охорони праці забезпечують: оптимальний режим роботи та відпочинку працівників; безпеку виробничих процесів; працюючих засобами індивідуального і колективного захисту; підготовку та підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці. З метою реалізації планової дії охорони праці на підприємстві впроваджена система трьохступеневого контролю за охороною праці. Слід відмітити, що в реалізації даної системи приймають участь не тільки керівники структурних підрозділів, представники профспілок, головні спеціалісти, а й голова правління підприємством.

Якщо працівники недотримують вимог охорони праці, комісія на чолі з головним інженером з охорони праці може винести догану чи звільнити з роботи. Чи навпаки видати премію чи заохочення за певні досягнення і за активну участь в різних заходах. Випадків адміністративних і кримінальних покарань не відмічено. [40]

Основні шкідливі факторі, що характеризують умови праці робітників в молочній промисловості наведені на рис 6.1.

Рисунок 6.1 - Характеристика умов праці робітників в молочній промисловості

При оцінці стану системи охорони праці важливе значення має відсутність або наявність виробничого травматизму.

Оцінка стану охорони праці на підприємстві в цілому базується на аналізі даних атестації робочих місць. При оцінці стану системи охорони праці велика увага приділяється мікроклімату. Мікроклімат в цеху по виробництві сиру кисломолочного залежить від стану повітряного середовища і характеризується тепловим вимірюванням (ВТ/м²); рухливістю повітря (м/с); відносною вологістю повітря (%); температурою повітря в приміщенні (°С). В цеху по виробництву сиру кисломолочного внаслідок тепловиділення від поверхонь технологічного обладнання, електродвигунів і випаровування вологи при митті обладнання і підлоги спостерігається зміна вологості повітря. Щоб уникнути цього проводять теплоізоляцію гарячих поверхонь обладнання, застосовують переточно-витяжну вентиляцію.

Оточуюче повітря є найважливішим фактором забезпечення життя людини. Отруйні речовини на харчовому підприємстві потрапляють у повітрі у вигляді пилу. Газу або пари і дають негативно на організм людини.

В цеху по виробництву сиру кисломолочного загазованість і запиленість повітря знаходиться в межах норм, забезпечуючи нормальні умови праці.

Під час експлуатації обладнання та організації робочих місць, в залежності від важкості праці, слід вживати заходи щодо зниження шуму. Допустимі рівні звукового тиску в октанових смугах частот, рівні звуку на робочих місцях повинні перевищувати величин, установлених ДНАОП 0.03-3.14-85 та ГОСТ 12.1.003-83. Контроль рівнів шуму на робочих місцях повинен проводитися не рідше одного разу на рік відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83 та ГОСТ 12.1.050-86.

Вібрація на робочих місцях виробничих приміщень не повинна перевищувати гранично допустимий рівень відповідно до вимог ДНАОП 0.03-3.12-84, ДНАОП 0.03-3.11-84 та ГОСТ 12.1.012-90.

Основними причинами електротравматизму є грубі порушення правил безпеки. Для захисту працівників від ураження електричним струмом в цеху необхідно застосовувати заземлення обладнання, огородження, встановлювати захисні вимикачі. В цеху повинні бути засоби індивідуального захисту, діелектричні рукавиці, гумові ковбики [41].

6.2 Розрахунок освітлення цеху на філії "Охтирський сиркомбінат" ПП "Рось"

Вплив освітленості робочих місць на працездатність

Освітлення є одним з найважливіших виробничих умов роботи. Через зоровий апарат людина отримує близько 90% інформації. Від освітлення залежить стомлення працюючого, продуктивність праці, його безпеку. Достатнє освітлення діє тонізуюче, поліпшує протікання основних процесів нервової діяльності, стимулює обмінні й імунобіологічні процеси, впливає на добовий ритм фізіологічних функцій організму людини. Практика показує, що тільки за рахунок покращення освітлення на робочих місцях досягався приріст продуктивності праці від 1,5 до 15%. Зоровий апарат людини сприймає широкий діапазон видимих випромінювань від 380 до 770 нм, тобто від ультрафіолетових до інфрачервоних випромінювань.

Незадовільне освітлення є однією з причин підвищеного стомлення, особливо при напружених зорових роботах. Тривала робота при недостатньому освітленні призводить до зниження продуктивності та безпеки праці. Правильно спроектований і раціонально виконане освітлення виробничих, навчальних і житлових приміщень робить позитивний психофізіологічний вплив на людину, знижує втому і травматизм, сприяє підвищенню ефективності праці і здоров'я людини, перш за все, зору.

При організації виробничого освітлення необхідно забезпечити рівномірний розподіл яскравості на робочій поверхні і навколишніх предметах. Переклад погляду з яскраво освітленій на слабо освітлену поверхню змушує очей адаптуватися, що веде до стомлення зору.

Через неправильне освітлення утворюється глибокі і різкі тіні і інші несприятливі фактори, зір швидко стомлюється, що призводить до дискомфорту до підвищення небезпеки життєдіяльності (в першу чергу, до підвищення виробничого травматизму). Наявність різких тіней спотворює розміри і форми об'єктів і тим самим підвищує стомлюваність, знижує продуктивність праці. Тіні необхідно пом'якшувати, застосовуючи, наприклад, світильники зі светорассеивающими молочними стеклами, а при природному освітленні використовувати сонцезахисні пристрої (жалюзі, козирки і т.д.).

У виробничих приміщеннях передбачається природне, штучне і суміщене освітлення.

Природне освітлення обумовлено прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу. Змінюється в залежності від географічної широти, часу доби, ступеня хмарності, прозорості атмосфери.

По пристрою розрізняють:

- бічне;

- верхнє;

- комбіноване.

Штучне освітлення створюється штучними джерелами світла (лампа розжарювання і т.д.). Застосовується при відсутності або недоліку природного.

За призначенням буває:

- робочим;

- аварійним;

- евакуаційним;

- охоронним;

- черговим.

По пристрою буває:

- місцевим;

- загальним;

- комбінованим.

Застосування одного місцевого освітлення неприпустимо, тому що виникає необхідність частої переадаптаціі зору. Велика різниця в освітленості на робочому місці і на решті площі приміщення призводить до швидкого стомлення очей і поступового погіршення зору. Тому частка загального освітлення в комбінованому повинна бути не менше 10%.

Раціональне штучне освітлення повинне забезпечувати нормальні умови для роботи при допустимому витраті засобів, матеріалів та електроенергії.

При недостатності природного освітлення використовується поєднане (комбіноване) освітлення. Остання являє собою освітлення, при якому в світлий час доби використовується одночасно природний і штучний світло.

Основним завданням виробничого освітлення є підтримання на робочому місці освітленості, що відповідає характеру зорової роботи. Збільшення освітленості робочої поверхні покращує видимість об'єктів за рахунок підвищення їх яскравості, збільшує швидкість розрізнення деталей.

Для поліпшення видимості об'єктів у полі зору працюючого має бути відсутня пряма і відбита блесткость. Там, де це можливо блискучі поверхні слід замінювати матовими.

Коливання освітленості на робочому місці, викликані наприклад, різкою зміною напруги в мережі, також обумовлюють переадаптаціі очі, приводячи до значного стомлення. Сталість освітленості в часі досягається стабілізацією плаваючого напруги, жорстким кріпленням світильників, застосуванням спеціальних схем включення газорозрядних ламп.

Приміщення з постійним перебуванням персоналу повинні мати природне освітлення. При роботі в темний час у виробничих приміщеннях використовують штучне освітлення. У випадках виконання робіт найвищої точності застосовують поєднане висвітлення. У відповідності зі "Будівельними нормами і правилами" СНиП 23-05-95 освітлення повинно забезпечити: санітарні норми освітленості на робочих місцях, рівномірну яскравість у полі зору, відсутність різких тіней і блескости, сталість освітленості за часом і правильність напрямку світлового потоку. Освітленість на робочих місцях і у виробничих приміщеннях повинна контролюватися не рідше одного разу на рік. Для вимірювання освітленості використовується об'єктивний люксметр (Ю-16, Ю-116, Ю-117). Принцип роботи люксметра заснований на вимірюванні за допомогою міліамперметра струму від фотоелемента, на який падає світловий потік. Відхилення стрілки міліамперметра пропорційно освітленості фотоелемента. Міліамперметр переписати в люксах.

Фактична освітленість у виробничому приміщенні повинна бути більше або дорівнює нормованої освітленості. При недотриманні вимог до висвітлення розвивається стомлення зору, знижується загальна працездатність і продуктивність праці, зростає кількість браку і небезпека виробничого травматизму. Низька освітленість сприяє розвитку короткозорості. Зміни освітленості викликають часту переадаптації, що веде до розвитку втоми зору, і, як наслідок, зниження працездатності.

Блескость викликає засліпленість, стомлення зору і може призвести до нещасних випадків.

Освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи; рівномірний розподіл яскравості на робочій поверхні і відсутність різких тіней; величина освітлення постійна в часі (відсутність пульсації світлового потоку); оптимальна спрямованість світлового потоку й оптимальний спектральний склад; всі елементи освітлювальних установок повинні бути довговічні, вибухо-, пожежо-, електробезпечні. [41]

Шляхи оптимізації освітленості робочих місць на підприємстві, що аналізується.

На розглянутому підприємстві "Охтирський сиркомбінат" ПП "Рось" передбачені наступні види освітлення, що забезпечують комфортний світловий клімат і відповідні нормативним вимогам:

- робоче;

- освітлення безпеки (аварійне та евакуаційне);

- ремонтне;

- природне.

Висвітлення виконано світильниками і люмінесцентними лампами та лампами розжарювання. Тип світильників прийнятий в залежності від умов навколишнього середовища і світлотехнічних вимог.

Природне освітлення виробничих і службових приміщень передбачено через віконні отвори.

У приміщеннях, де не забезпечується нормативне значення освітлення, прийнято поєднане природне і штучне освітлення.

Зробимо розрахунок штучного освітлення виробничого приміщення "Охтирський сиркомбінат" ПП "Рось" з розмірами:

довжина А = 15 м, ширина В = 10 м, висота Н = 3м. (тобто найменший розряд об'єкту розрізнення 0,5-1 мм). Розряд зорової роботи, виробленої в приміщенні - IV (тобто найменший розряд об'єкта розрізнення 0,5-1 мм). Фон світлий, контраст об'єкта розрізнення з фоном великий. Наявність забруднення в приміщенні - пил 2 мг/м³. Вид штучного освітлення - комбіноване, рівномірний.

Розрахунок проводиться за методом коефіцієнта використання світлового потоку, у результаті чого визначається кількість джерел світла та їх потужність.

Потрібних світловий потік однієї лампи розраховується за формулою 1.

Fл= Емін Кз z Sп / Nсв nл h і, (6.1)

де Е хв - мінімальна освітленість, лк;

Кз - коефіцієнт запасу;

Z - коефіцієнт, що враховує нерівномірність освітлення;

Sп - площа підлоги приміщення, м2;

Nсв - загальна розрахункова кількість світильників;

nл - кількість ламп в світильнику;

h і - коефіцієнт використання світлового потоку.

V разряда подразряда Г - 150 лк. Визначаємо необхідну мінімальну освітленість для I V розряду подразряд Г - 150 лк.

Визначаємо коефіцієнт запасу Кз = 1,6.

За обраному типу світильника знаходимо оптимальне відношення відстані між світильниками до висоти підвіски.

c = Lсв / НСВ = 1,4 (6.2)

Розраховуємо висоту підвісу світильників над робочим місцем:

НСВ = Н - hсв - 0,8 = 3 - hсв - 0,8.

hсв = 0,2 (Н - 0,8) = 0,2 (3-0,8) = 0,44 м.

НСВ = 3-0,44-0,8 = 1,76 м.

Визначаємо:

1) відстань між рядами світильників:

Lсв = c НСВ = 1,4 1,76 = 2,46 м

2) відстань від стіни до першого ряду світильників:

L1 = 0,3 Lсв = 0,3 2,46 = 0,73 м

3) відстань між крайніми рядами світильників по ширині приміщення:

L2 = В - 2 L1 = 10 - 2 0,73 = 8,5 м.

4) кількість рядів світильників по ширині приміщення:

nр. св. = L2/Lсв + 1 = 8,5/2,46 + 1 = 4,4 (приймаємо 4 ряди)

5) відстань між світильниками в ряду:

L3 = 0,5 НСВ = 0,5 1,76 = 0,88 м

6) відстань між крайніми світильниками по довжині ряду:

L4 = А - 2 L1 = 15 - 2 0,73 = 14,46 м

7) кількість світильників в ряду:

nсв. р. = L4/L3 +1 = 14,46/0,88 + 1 = 17,43 (приймаємо 17 світильників).

8) загальна кількість світильників у приміщенні:

Nсв = n р. Св. N св. р. = 4 17 = 68 світильників.

9) індекс приміщення:

I = (А В) / НСВ (А + В) = 15 10/1,76 (15 +10) = 150/44 = 3,4

10) коефіцієнти відбиття r стін, стелі, робочої поверхні:

r піт = 0,7; r стін = 0,5; r раб. пов. = 0,1.

11) коефіцієнт використання світлового потоку за індексом приміщення і коефіцієнтів відображення - h і = 0,69

12) коефіцієнт, що враховує нерівномірність освітлення Z = 1,1

13) необхідний світловий потік однієї лампи:

Емін Кз z * Sп = 150 1,6 1,1 (15 10) (6.3)

Fл = 844 лм

Nсв nл h і = 68 1 0,69

14) по світловому потоку вибираємо лампу необхідної потужності, не менше розрахункової: приймаємо лампу типу ЛД 30-4 зі світловим потоком 1640 лм.

15) визначаємо дійсну освітленість на робочих місцях:

Fл Nсв nл h і = 1640 68 1 0,69

Од. = 291,5 лк.

Кз z Sп = 1,6 1,1 15 10

Таким чином, на основі проведеного розрахунку, можна зробити висновок, що освітленість робочого місця не відповідає всім нормативним параметрам, тому що відповідно до норм освітленості робочих поверхонь у виробничих приміщеннях освітленість на робочих місцях повинна становити 300 лк.

Для удосконалення дійсної освітленості виробничого приміщення "Охтирський сиркомбінат" ПП "Рось" можна запропонувати ряд заходів:

- провести заміну люмінесцентних ламп денного світла зі світловим потоком 1640 лм на люмінесцентні лампи білого світла зі світловим потоком 1890 лм, що призведе до збільшення дійсної освітленості на 44,4 лк (як видно з нижче наведеного розрахунку):

Fл Nсв nл h і = 1890 68 1 0,69

Од. = 335,9 лк.

Кз z Sп = 1,6 1,1 15 10

- збільшити число світильників:

nсв. р. = L4/L3 +1 = 14,46/0,88 + 1 = 17,43,

прийняти не 17, а 18 світильників, тоді загальне число світильників у приміщенні становитиме:

Nсв = n р. Св. N св. р. = 4 17 = 72 світильника

Відповідно збільшитися і необхідний світловий потік лампи, який становитиме:

Емін Кз z Sп = 150 1,6 1,1 (15 10)

Fл = 797,1 лм

Nсв nл h і = 72 1 0,69

і як наслідок збільшитися і дійсне освітлення:

Fл Nсв nл h і = 1640 72 1 0,69

Од. = 308,6 лк.

Кз z Sп = 1,6 1,1 15 10

Таким чином, підводячи підсумок, можна відзначити, що доведення штучного освітлення виробничого приміщення "Охтирський сиркомбінат" ПП "Рось" можна за рахунок збільшення числа світильників, або за рахунок заміни люмінесцентних ламп денного світла зі світловим потоком 1640 лм на люмінесцентні лампи білого світла зі світловим потоком 1890 лм; а також провести заміну ламп розжарювання, в тих приміщеннях, де вони до цих пір застосовуються, на люмінесцентні лампи, що призведе до підвищення світлової віддачі в 2-4 рази в порівнянні з лампами розжарювання, і, як наслідок, до економічності.

Також, для збільшення світлопропускання скління для підприємств молочної промисловості необхідно суворо дотримуватися термінів очищення вікон - не менш ніж 2 рази на рік.

При дотриманні перерахованих вище вимог до висвітлення зменшитися стомлення зору, підвищиться загальна працездатність і продуктивність праці, знизитися кількість браку і небезпека виробничого травматизму.

Освітленість, відповідна нормативної або вище неї, що досягається після проведення заходів щодо її оптимізації, не сприяє розвитку короткозорості.

Одним словом, збільшення освітленості робочої поверхні поліпшить видимість об'єктів за рахунок підвищення їх яскравості та збільшить швидкість їх розрізнення.

6.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях на молочному підприємстві

Підприємства молочної промисловості відносяться до хімічно - небезпечних об'єктів, оскільки в технологічних процесах і компресорних установках використовується у великих кількостях аміак. Джерелами потенційної небезпеки цих підприємств є також газове господарство, автозаправні станції, склади кисневих і пропан-бутанових балонів, цех сушіння молочної сировини.

Основні причини на підприємствах молочної галузі, що можуть призвести до надзвичайних ситуацій техногенного характеру:

- недостатнє виконання і порушення вимог технології виробництва при значному моральному і фізичному зносі більшості основних виробничих фондів підприємств;

- недостатнє матеріально-технічне забезпечення виробництва;

- низький рівень культури виробництва;

- ігнорування екологічних факторів, техніки безпеки, інших норм;

- недостатня відповідальність за проведення комплексу запобіжних заходів, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру та зменшення їх негативних наслідків;

- пожежі, вибухи, загроза вибухів, як правило, з важкими соціальними-економічними наслідками;

- аварії з викидо (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин - аміаку, хлору, за масштабом поширення отруйної речовини в певних умовах (при пожежах) в результаті хімічних реакцій можуть утворювати отруйні сполуки. Ці ситуації потребують окремого обліку;

- аварії на електроенергетичних системах і аварії в комунальних системах життєзабезпечення - рідко супроводжуються загибеллю людей. Однак вони створюють істотні труднощі в життєдіяльності, особливо в холодну пору року, можуть служити причиною серйозних порушень і навіть припинення роботи промисловості.

Виробнича аварія характеризується раптовою зупинкою або порушенням установленого виробничого процесу на промисловому об'єкті, транспорті, які призводять до пошкодження або знищення матеріальних цінностей, травмування або загибелі людей.

На підприємствах молочної галузі можуть виникати:

1. Аварії у системі електропостачання.

Основними причинами виникнення аварій у системі електропостачання на молочних підприємствах виступають: пошкодження основного чи допоміжного устаткування (вимикачі, генератори, двигуни, трансформатори, лінії електропередачі); пошкодження і неправильне спрацьовування комунікацій і автоматичних обладнань; пошкодження і помилкові показники вимірювальних приладів, що зумовлює неправильну інформацію.

Безаварійність роботи системи електропостачання підприємств досягається не тільки технічними, а і організаційними заходами. Основні з них: постійний нагляд і контроль за роботою обладнання; суворе дотримання режимів його роботи та технічних параметрів під час експлуатації електрообладнання; неухильне дотримання інструкції щодо обслуговування устаткування в нормальній роботі, під час пусків і зупинів; своєчасне профілактичне обслуговування устаткування.

2. Аварії у системі газопостачання.

Причиною таких аварій можуть бути: раптове порушення нормальної роботи газопроводів, газового обладнання, вибух газоповітряної суміші. Тиск у момент вибуху газоповітряної суміші може сягати 700-800кПа.

З метою запобігання великим промисловим аваріям на газових мережах є своєчасне вимкнення системи подачі газу під час: загрози стихійного лиха, раптового повного припинення подачі газу, несправності газопускового агрегату, проникнення газу в приміщення цеху, під час пожежі, вибуху та загрози її виникнення. Важливе значення має попередження аварій у системі газопостачання має своєчасне виявлення газу у повітрі, визначення місць витікання газу і негайне його усунення.

3. Аварії у мережах теплопостачання.

Причинами таких аварій може бути розриви і пошкодження труб, порушення герметичності фланцевих з'єднань, витікання пари, води у місцях розміщення регулюючої апаратури, сальникових компресорів. Іноді аварія трапляється через пошкодження арматури (розрив корпуса або кришки великих засувок).

Для забезпечення безаварійної надійної роботи котлів слід підтримувати нормальний рівень води у котлах, температуру перегріву пари та води в установлених межах, нормальну роботу газових пальників, негайну безаварійну зупинку котла.

4. Аварії у системі водопостачання.

Такі аварії можуть спричинити появу вторинних небезпечних явищ - затоплення підвалів й інших заглиблених споруд, де встановлено енергетичне устаткування, розміщено сховища, протирадіаційні укриття, встановлено енергетичне обладнання або зберігаються матеріальні цінності.

Для системи водопостачання підприємств найхарактерніші аварії на трубопроводах і в арматурі водопровідної мережі. Ці аварії пов'язані переважно з пошкодженням розтрубних з'єднань і зварених стиковок, переломами труб, появою свищів і тріщин.

Безаварійність роботи системи водопостачання підприємств досягається: своєчасним виявом аварійних ситуацій і швидкої її ліквідації, екстреним вимкненням насосної станції, будівництвом резервних ємностей, завчасним створенням автономних джерел водопостачання [42].

Одним з найбільш ефективних факторів зниження ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є створення та впровадження нових інформаційних технологій контролю за критичними параметрами технологічних процесів. Забезпечення техногенної безпеки об'єктів в харчовій промисловості має важливу соціальну функцію, мінімізуючи реальну і потенційну небезпеку виникнення техногенних катастроф на території України.

Досягнення цих цілей може бути успішним лише в тому випадку, якщо державна політика в цій галузі буде орієнтуватися на розробку і реалізацію комплексних заходів соціального, організаційного, правового та науково-технічного забезпечення техногенної безпеки України.

Підприємства молочної галузі, які можуть призвести до ураження працюючих унаслідок впливу небезпечних чинників, повинні розробляти чітку систему заходів попередження їх виникнення.

Висновок

У дипломній роботі в результаті аналізу літературних даних обґрунтовано необхідність прийняття рішень, спрямованих на зменшення наслідків антропогенного впливу на джерела водопостачання та зниження обсягів скидання неочищених та недостатньо очищених стічних вод у поверхневі водойми.

Проведено аналіз існуючих технологій очищення поверхневих та стічних вод. Серед поширених методів знезараження води на території України пріоритетними є хімічні методи, що ґрунтується на використанні сполук хлору, пероксиду водню, коагулянтів тощо. Проте вони володіють рядом недоліків, тому не завжди забезпечують необхідну ефективність. Тому останнім часом все більшої актуальності набувають фізичні методи обробки води.

Аналіз патентних матеріалів за останні роки виявив, що ведеться інтенсивний пошук найбільш економічних і високоефективних способів очищення стічних вод. Характерною рисою є поєднання класичних методів очищення з новими з використанням мікроорганізмів. Одним з перспективних методів очищення води є кавітаційна обробка води.

Основні переваги кавітаційної технології: високий знезаражувальний потенціал і широкий спектр біоцидної дії; під впливом кавітації руйнується кишкова, черевнотифозна, дифтерійна палички, коки, трипаносоми, трихомонади, збудники тифу тощо; сумісність з іншими реагентами; можливість застосування в існуючих технологічних схемах водоочищення без їх суттєвої реконструкції.

Таким чином, використання прогресивних технологій в області очищення природних і стічних вод дозволить інтенсифікувати процеси очищення, зменшити витрати на експлуатацію очисних споруд. Однак для комплексного та енергоефективного вирішення даної проблеми доцільна комбінація методів. Таке поєднання нівелює недоліки кожного з методів і дозволяє найбільш ефективно вирішувати поставлену задачу.

На підставі аналізу науково-технічної літератури всі відомі конструкції кавітаційних пристроїв було поділено на 4 групи (гідродинамічні, гідроакустичні, віброакустичні, роторно-імпульсні).

Спираючись на акти перевірок філії "Охтирський сиркомбінат" ПП "Рось" на підприємстві було виявлено ряд проблем в сфері очистки стічних вод, а саме не достатньо ефективно працюють споруди біологічної очистки. При візуальному обстеженні аеротенків було виявлено, що аерація стічних вод проводить не по всій площі. Для вирішення цієї проблеми мною було запропоновано впровадити на філії віброкавітаційну очистку стічних вод.

Для цього було запропоновано впровадити комплексну кавітаційну технологію очищення води та представлено опис технологічної схеми та конструкції апарата для віброкавітаційного очищення поверхневих та стічних вод.

Запропонована технологічна схема процесу кавітаційного очищення стічних та поверхневих вод включає наступні основні стадії очищення:

- Механічне очищення

- Фізико-хімічне очищення

- Доочищення.

Для підвищення повноти видалення органічних сполук додатково вводиться газ - азот. Перевагу азоту із поміж інших різновидів газів було надано з міркувань найефективнішої його знезаражувальної дії. Газ у даному випадку відіграє роль додаткових центрів кавітації, що сприяють утворенню нових бульбашок, понижуючи міцність молекулярних зв'язків води, що стає причиною мікронадривів її суцільності.

Було запропоновано впровадити вібраційний електромагнітний пристрій для збурення кавітації, основними перевагами якого порівняно з іншими відомими апаратами є висока продуктивність, придатність для обробки значних обсягів рідини в неперервному їх потоці їх потоці у поєднанні із забезпеченням рівномірності обробки рідин, простота реалізації та висока надійність обладнання, можливість регулювання інтенсивності та ефективності обладнання, можливість регулювання інтенсивності та ефективності хімічних реакцій в робочій зоні кавітатора, яка забезпечується подачею в зону оброблення газів. Реалізація запропонованого екологічно нешкідливого фізичного методу дасть змогу підвищити ефективність очищення широкого спектра стічних вод.

Проведені економічні розрахунки впровадження даної технології підтверджують її економічну доцільність, що дає можливість знизити затрати на водоочищення і уникнути платежів за скидання недостатньо очищених стоків.

У розділі охорони праці було проаналізовано основні небезпечні та шкідливі фактори на молочному підприємстві та зроблено розрахунок штучного освітлення виробничого приміщення філії "Охтирський сиркомбінат" ПП "Рось", та дані рекомендації щодо його покращення.

Список використаних джерел

1. Пашков А.П. Проблеми забруднення поверхневих, підземних і стічних вод та заходи щодо їх ліквідації і запобігання в Україні / А.П. Пашков // Безпека життєдіяльності. - 2011. - № 4. - С.10-16.

2. Лоренц В.И. Очистка сточных вод предприятий пищевой промышленности / В.И. Лоренц. - К.: Будівельник, 1972, - 188 с.

3. Кезля К.О. Очищення стічних вод молокопереробних підприємств - перспективний напрям прикладної екології / К.О. Кезля, Т.Л. Ткаченко, О.І. Семенова, Н.О. Бублієнко // Збірник тез доповідей Всеукраїнської науково - практичної конференції "Вода в харчовій промисловості". - Одеса: ОНАХТ, 2011. - С.144-145.

4. Эпоян С.М. Анализ существующих методов очистки сточных вод молокозаводов / С.М. Эпоян, Н.С. Горбань, С.С. Фомин // Науковий вісник будівництва. - Харків: ХДТУБА, ХОТВ АБУ, 2010. - Вип.57. - С.393-398.

5. Ткаченко Т.Л. Інтенсифікація аеробної ферментації стічних вод підприємств молокопереробної галузі / Т.Л. Ткаченко, О.І. Семенова, Н.О. Бублієнко // Екологія / Ecology - 2009: II Всеукраїнський з'їзд екологів з міжнародною участю, Вінниця, 23-26 вересня 2009. - С.66.

6. Очистка сточных вод предприятий мясной и молочной промышленности/С.М. Шифрин, Г.В. Иванов, Б.Г. Мишуков, Ю.А. Феофанов. - М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1981. - 272 с.

7. Воронов Ю.В. Водоотведение и очистка сточных вод: учебник для вузов / Ю.В. Воронов, С.В. Яковлев. - М.: Издательство Ассоциации строительных вузов, 2006. - /0 4 с., ил. - ІSBN 5-93093-119-4

8. Водоподготовка: Справочник. / Под ред. д. т. н., действительного члена Академии промь шленной экологии С.Е. Беликова. - М.: Аква-Терм, 2007. - 240 с.

9. Кульский Л.А. Основы химии и технологии воды / Л.А. Кульский. - К.: Наукова думка, 1991. - 568 с.

10. Новиков А.В. Улучшение качества природных и очистка сточных вод: учебное пособие / А.В. Новиков, Ю.Н. Женихов. - Ч.1.1-е изд. - Тверь: ТГТУ, 2006. - 112 с.

11. Когановский А.М. Очистка и использование сточных вод в промышленном водоснабжении / А.М. Когановский, Н.А. Клименко, Т.М. Левченко, Р.М. Марутовский, И.Г. Рода. - М.: Химия, 1983. - 288 с.

12. Єріна І.М. Міркування з приводу застосування нових реагентів для очищення річкової води / І.М. Єріна, О.І. Терновська // Комунальне господарство міст: наук. - техн. зб. - Х.: ХНАМГ, 2011. - Вип.99. - С.293-299. - (Серія "Технічні науки та архітектура").

13. Хижняк О.О. Проблема знезаражування природної води / О.О. Хижняк // Наукові вісті. - 2007. - № 5. - С.129-135.

14. Благодарная Г.И. Анализ методов очищення высококонцентрированных сточных вод предприятий пищевой промышленности / Г.И. Благодарная, А.А. Шевченко, С.В. Лунин // Коммунальное хозяйство городов: науч. - техн. сб. - К.: Техніка, 2010. - Вып.93. - С.176-182.

15. Феофанов 10.А., Калинина-Шувалова С.Ф. Разработка схемы локальной очистки сточных вод молочных заводов с применением электролитических методов. Межвузовский тематический сборник трудов. - Л.: ЛИСИ, 1977, № 6, с.130 - 134.

16. Лукиных Н.А., Липман Б.Л., Криштул В.П. Методы доочистки сточных вод. - М.: Стройиздат, 1978. - 156 с.

17. Душкин С.С. Прогрессивные технологии в области очистки природных и сточных вод / С.С. Душкин, Г.И. Благородная // Коммунальное хозяйство городов: науч. - техн. сб. / Харьк. нац. акад. гор. хоз-ва; [редкол.: Шутенко Л.Н. (отв. ред. ) и др.] - 2010. - Вып.93. - С.3 - 12

18. Рахманин Ю.А. Состояние и тенденции развития технологий обеззараживания воды для питьевых целей / Ю.А. Рахманин, Р.И. Михайлова // Актуальні проблеми транспортної медицини. - 2009. - № 1. - С.87-89.

19. Дронова Н. Питна вода як фактор ризику / Н. Дронова // Kyiv Weekly. - 2006. - № 44 (229). - С.5.

20. Патент РФ № 2414435. Способ очистки сточных вод молочной промышленности.

21. Патент РФ № 2341463. Способ очистки промывных сточных вод молочной промышленности.

22. Патент РФ № 2326821. Способ очистки сточных вод молочного производства.

23. Потапченко Н.Г. Оценка совместного действия УФ - излучения ихлора на выживаемость микроорганизмов в воде / Н.Г. Потапченко, И.П. Томашевская, В.В. Илляшенко // Химия и технология воды. - 1993. - № 9-10. - С.678-682.

24. Ульянов А.Н. Технология "Лазурь" - новый шаг в обеззараживании воды и стоков / А.Н. Ульянов // Вода: химия и экология. - 2009. - № 5. - С.11-15.

25. Ярмаркин Д.А. Кавитационные технологии в пищевой промышленности / Д.А. Ярмаркин [и др.] // Молодой ученый. - 2014. - № 8. - С.312-315.

26. Быков, А.В. К вопросу использования кавитации в перерабатывающей промышленности сельскохозяйственного сырья / А.В. Быков, Е.С. Назарова // Университетский комплекс как региональный центр образования, науки и культуры: Всеросс. науч. - методич. конфер. - Секция "Роль прикладной биотехнологии и инженерии в развитии инновационного потенциала региона". - Оренбург, 2013. - С.934-935.

27. Некоз О.I. Кавітаційна технологія очищення стічних вод від токсичних речовин / О.І. Некоз, О.А. Литвиненко, Р.В. Логвінський // Вібрації в техніці та технологіях. - 2012. - № 2 (66). - С.112-115.

28. Suslick K. S. Acoustic cavitation and its chemical consequences / K. S. Suslick, Y. Didenko, M. M. Fang, T. Hyeon, K. J. Kolbeck, W. B. McNamara III, M. M. Mdleleni, M. Wong // Philosophical Transactions of the Royal Society A: Mathematical, Physical and Engineering Sciences. - 1999. - № 357 (1751). - pp.335-353.

29. Гащин О.Р. Гідродинамічна кавітація в процесах знезараження під дією хімічних окислювачів / О.Р. Гащин, Т.М. Вітенько // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - Луганськ, 2007. - № 3 (109) - с.49-53.

30. Гащин О.Р. Інтенсифікація процесів знезараження води з використанням гідродинамічних кавітаційних пристроїв: автореф. к. техн. наук, спец.: 05.17.21 - технологія водоочищення / О.Р. Гащин. Нац. технічний ун-т "Київський політехнічний ін-т" - К., 2009. - 20 с.

31. Juraga E. Application of high intensity ultrasound treatment on Enterobacteriae count in milk. E. Juraga, B. Sobota, Z. Herceg, A. Rezek Jambrak // Mljekarstvo. - 2011. - № 61 (2). - рр.125-134.

32. Евстигнеев В.В. Кавитация в технологиях очистки сточных вод /В.В. Евстигнеев, В.А. Кулагин // В мире научных открытий. - 2010. - № 5 (11), Ч.I. - С.87-90.

33. Вітенько Т.М., Зарецька Т.В. Обгрунтування впливу кавітації на біоплівку / Т.М. Вітенько, Т.В. Зарецька // Збірник тез доповідей третього Міжнародного конгресу "Захист навколишнього середовища. Енергоощадність. Збалансоване природокористування". (17-19 вересня, м. Львів). - 2014. - С.122.

34. Акт планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони та раціонального використання водних ресурсів, атмосферного повітря та поводження з відходами.

35. Шевчук Л.І. Низькочастотні віброрезонансні кавітатори: монографія / Л.І. Шевчук, І.С. Афтаназів, О.І. Строган, В.Л. Старчевський. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. - 176 с.

36. Пат. № 94991 Україна, МПК В01J 19/00. Спосіб віброрезонансної кавітаційної очисної обробки рідин від біологчних забруднень / Л.І. Шевчук, В.Л. Старчевський, І.С. Афтаназів, О.І. Строган, Л.М. Предзимірська; заявник і патентовласник Нац. Ун-т "Львівська політехніка". - № 2014 06230; заявл.05.06.14; опубл.10.12.2014, Бюл. № 23. - 2 с.

37. Пат. № 94005 Україна, МПК В06В 1/204. Вібраційний електромагнітний пристрій для збурення кавітації / Л.І. Шевчук, І.С. Афтаназів, О.І. Строган, Л.М. Предзимірська; заявник і патентовласник Нац. Ун-т "Львівіська політехніка". - № 2014 04736; заявл.05.05.14; опубл.27.10.2014, Бюл. № 20. - 4 с.

38. Финкельштейн З.Л. Анализ технико-экономической эффективности различных методов обработки воды / З.Л. Финкельштейн, Е. Бизянов, Н.З. Бойко // Вісн. Сум. держ. ун-ту. Сер. Техн. науки. - 2004. - № 2. - С. 199-202.

39. Наказ № 389 від 20.07.2009 Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 220 від 30.06.2011)

40. Денисенко, А.Ф. Охорона праці: конспект лекцій для студ. екон. спец. заочної форми навчання. Ч.1/А.Ф. Денисенко. - Суми: СумДУ, 2007. - 128 с. - 8-49.

41. СНБ 2.04.05-98. Природне і штучне освітлення.

42. НПАОП 15.5-1.05.99 "Правила охорони праці для працівників підприємств по переробці молока".

Размещено на Allbest.ru