Демекологічні аспекти стану полинозоутворюючої флори в структурних компонентах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський

- для житлово-комунальної зони: абрикос звичайний, яблуня домашня Mallus domestica, груша домашня Pyrus domestica, виноград Vitis venifera, береза повисла B. pendula, бузок звичайний Siringium vulgaris, жасмин звичайний, липа дрібнолиста Tіlіa cordata, шовковиця чорна Morus nigrum, шовковиця біла M. album, осот жовтий Sonchus arvensis, осот рожевий Cirsium arvensis, щириця звичайна Amarantus retroflexus, лобода біла Chenopodіum album та червона Chenopodіum rubrum, амброзія полинолиста Ambrosіa artemisifolia, полин звичайний A. vulgaris, полин гіркий Artemіsіa obtectus, черемхою чорною Padus nigra;

- для складської зони: в'яз звичайний Ulmus laevi, тополя чорна Populus nigrum, клен гостролистий Acer angustifolia, клен американський, лобода біла Chenopodіum album та лобода червона Chenopodіum rubrum, лобода розкидиста Atrіplex fatua, будяк широколистий Carduus nudus, кропива дводомна Urtica dioica;

- для промислової зони:, клен гостролистий Acer angustifolia, клен американський, амброзія полинолиста Ambrosіa artemisifolia, полин гіркий Artemіsіa obtectus, полин звичайний A. vulgaris;

- для селітебної зони: липа дрібнолиста Tіlіa cordata, береза бородавчаста B. verucosa, шовковиця чорна Morus nigrum, молочай лозяний Euphorbіa vіrgata, черемхою чорною Padus nigra, кульбаба лікарська Taraxacum offіcіnale;

- для рудеральної зони: бузиною чорною Sambucus nigra, черешнею дикою Cerasus avium, лобода біла Chenopodіum album та лобода червона Chenopodіum rubrum, лобода розкидиста Atrіplex fatua, конопля посівна Cannabіs satіva, чорнощир нетреболистий Ciclohaenum kxantifolium, нетреба звичайна.

- для рекреаційної зони: верба біла Salix alba, береза бородавчаста Betula verucosa, B. pendula береза повисла, гігрофіти - рогоз широколистий Tipha latifolium, калюжниця болотна Calta palustris та ін., з мезофітів - лисохвіст лучний Alopecurus pratensis та болотяний A. palustris, костриця овеча Festuca ovena, тимофіївка лучна Phleum pratensis;

- для природної зони: сосна звичайна Pinus silvestrum, ялина звичайна Picea abies, дуб звичайний Quercus robur, ясен звичайний Fracsinus viridis, ясен ланцетолистий Fracsinus minor, в'яз шорсткий Ulmus laevis, вільха чорна Alnus nigrum, робінія звичайна Rubidia pseudoacacia, верба біла Salix alba, клен ясенелистий Acer pseudoplatanum, ліщина звичайна Coryllus avelana, граб звичайний Coryllus betullus, костриця овеча Festuca ovena, тимофіївка лучна Phleum pratensis Стоколос безостий Bromus inermis.

2. Складено календар цвітіння найнебезпечніших алергенів у межах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський:

- 05-15 квітня - вільха чорна, тополя тремтяча, верба біла, в'яз шорстколистий, ліщина звичайна, абрикос звичайний;

- 25 квітня-05 травня - береза повисла, клен американський, широколистий та гостролистий, черемха чорна;

- 10-20 травня - дуб звичайний та черешковий; бузок звичайний;

- 25 травня-5 червня - сосна лісова, кульбаба лікарська, грястиця збірна, костриця овеча та червона;

- 07-25 червня - пирій повзучий, лисохвіст лучний, райграс високий, бузина чорна;

- 20 червня-5 липня - липа дрібнолиста та широколиста;

- 07-25 липня - тимофіївка лучна, тонконіг лучний;

- 01-28 серпня - кропива дводомна, полин гіркий, лебеда розкидиста, лобода біла;

- 01-25 вересня - полин звичайний, амброзія полинолиста, лобода біла та червона, чорнощир нетреболистий, нетреба звичайна.

В результаті чого з'ясовано, що найбільш небезпечний пилок рослин, які починають цвісти приблизно в кінці березня, в середині квітня та наприкінці серпня початку вересня.

3. Визначено, що в транспортній зоні найбільш алергеннонебезпечні фітокомплекси сконцентровані за околицями міста; в захисній - в районі крайових насаджень парку; житловій - в центральній частині міста та масиву «Мікрорайон», який ще характеризується як епіцентр протягів; складській - в районі привокзальної частини; рекреаційній - в прирічковій частині міста; рудеральній - поза заселеній частинах; в селітебній - в районі масиву «Мікрорайон»; промисловій - в районі Залізничного вокзалу, ГЕС.

4. Відзначено, що рослинність некроземів міста також вносить питомий вклад в зростання небезпеки щодо формування полинозів.

5. Показано, що трав'яна рослинність природної зони, яка відноситься до рослин-антропофілів відсутня або перебувають в мінімальній кількості.

Пропозиції

У період цвітіння дерев і трав, уникати перебування з дітьми в садах, полях, лісах тощо.

Якщо поблизу росте дуже багато рослин, на яка викликає алергію, доцільно на деякий час змінити місце проживання.

Вікна оселі тримати завжди зачиненими, декілька разів на день робити вологе прибирання приміщення. Прийшовши з вулиці, обов'язково прийняти душ і перевдягнутися. Також на період цвітіння очі варто захистити щільними, спеціально пристосованими окулярами.

Нині існують сучасні антигістамінні засоби: Кларитин, Лоратадин, які потрібно приймати один раз на день, починаючи за 2-3 тижні до початку цвітіння рослин і впродовж усього періоду цвітіння (тобто ще 2-3 тижні). У такий спосіб можна забезпечити нормальний стан дитини в цей час та уникнути неприємних проявів захворювання.

У період викидання колоса чи волоті у злакових, бутонізації у бобових, капустяних, тобто початку цвітіння алергеннонебезпечної рослинності, потрібно проводити викошування, обрізку гілок тощо.

На початкових етапах розвитку алергеннонебезпечної рослинності проводити хімічні, механізовані та біологічні способи боротьби.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Хаитов Р.М. Клиническая аллергология. - 2002. - С. 487-500.

2. Мошкевич В.С. Суббукальная специфическая гипосенсибилизация - иммунопрофилактика респираторных аллергических заболеваний /Методические рекомендации. - Алматы, 2002.

3. Нурмухамбетова А.А., Мошкевич В.С. Альтернативные методы СИТ пыльцевыми аллергенами, у больных поллинозом/ В кн. «Труды первого национального конгресса клинических иммунологов и аллергологов»// Алматы, 1999. - 22 с.

4. Чучалин А.Г. Бронхиальная астма. В 2-х тт. - М., 1997. - 399 с., 431 с.

5. Гущин И.С., Курбачева О.М. Аллергенспецифической иммунотерапия аллергических заболеваний // Пособие для врачей. - М., 2002.

6. Беклемишев К.В. Экология и биогеография пелагиали. М., Наука, 1969. - 289 с.

7. Levetin, E. and P. Van de Water. Environmental Contributions to Allergic Disease, Current Allergy Reports, 2001. - 1 (6). - Р. 506-514.

8. Burch, M. and E. Levetin Effects of Meteorological Conditions on Spore Plumes. Int. J. Biometeorol, 2002. - 46. - Р. 107-117.

9. Valle C. a. oth. Effect of sublingual immunotherapy// Allegol. et immunopatol., 2000. - V. 28. #6. - p. 312-317.

10. Паттерсон Р., Грэммер Л.К., Гринбергер П.А. Аллергические болезни. Диагностика и лечение. - 2000. - C. 168-205.

11. Нурмухамбетова A.А., Мошкевич В.С. Локальная специфическая иммунотерапия таблетироваными аллергенами / В кн.: «Труды первой международной конференции - медицина через интеграцию» //Алматы, 1998. - C. 84.

12. Sensi L. Marccuci F. a. oth. Sublingual tryptase and ECP in children treated with grass pollen sublingual immunotherapy // Allergy, 2001. - V.56 #11. - P. 1087-1095.

13. Абдрасил Г.С. К вопросу о стандартизации пыльцевых аллергенов // Гигиена, эпидемиология и иммунология, 2000. - №1 - 2. - C. 91-99.

14. Куприянов С.Н. Специфическая гипосенсибилизация путем оральной аппликации аллергена// Методические рекомендации, Ашгабад, 1996. - 12 с.

15. Нургожин Т.С. Общность проблем фармакотерапии на уровне ПМСП в Казахстане и Узбекистане // Фармация Казахстана. - 2006. - №1. - С. 14-15.

16. Cunningham-Rundles C. Physiology of IgA and IgA deficiency // J. Clin. Immunol. - 2001. - Vol. 21.

17. Grigg J. Management of pediatric asthma // Postgraduate Med. J. - 2004. - Vol.80. - P. 535-540.

18. Hafsten U. Late and Post-Weichelian shore level changes in South Norway. Oele, E., R.T.E. Schьttenhelm & A.J. Wiggers (eds.): The Quaternary History of the North Sea. Uppsala, 1979.

19. Jдger S, S. Nilsson, B. Berggren, A.M. Pessi, M. Helander, H. Ramfjord, Trends of some airborne tree pollen in the Nordic countries and Austria, 1980 - 1993. Grana, 35. - 1996. - P. 171-178.

20. Frieri M. Asthma concepts in the new millennium: update in asthma pathophysiology //All. Asthma Proc. - 2005. - Vol.26. - N2. - P. 83-88.

21. Chinen J., Shearer W.T. Basic and clinical immunology // J. All. Clin. Immunol. - 2005. - Vol. 116. - N.2. - P. 411-418.

22. Molina R.T., Rodriguez A.M., Palacios I.S., Lopez F.G. Pollen production in anemophilous trees. - 1996, Grana, 35. - P. 38-46.

23. Nardi G., Demasi O., Marchegiani A. A study of airborne allergenic pollen content the atmosphere of Ascoli Piceno. - 1986, Ann Allergy, 57. - P. 193-197.

24. Norris-Hill, J., Emberlin J. Diurnal variation of pollen concentration in the air of north-central London. - 1991, Grana, 30. - P. 229-234.

25. Peternel R., Иulig J., Mitiж B., Vukuљiж I., Љostar Z. Analysis of airborne pollen concentrations in Zagreb, Croatia, 2003, Ann Agric Environ Med, 10. - P. 107-112.

26. Артохин К.С. Сорные растения. Атлас / К.С. Артохин. - Ростов-на-Дону, 2004. - 144 с.

27. Бомба М. Як побороти амброзію / М. Бомба, В. Щока, М. Наконечний // Пропозиція. - 2006. - №5 (131). - С. 92.

28. Дерега Р.А. Небезпечний бур'ян наступає / Р.А. Дерега, М.А. Дажук, С.А. Заколовський // Карантин і захист рослин. - 2007. - №8. - С. 22-23.

29. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. - [Изд. 4-перераб. и допол.]. - М. : Колос, 1979. - 416 с.

30. Драніщев М.І. Чорнощир нетреболистий. Розповсюдження і засоби боротьби з ним в умовах Донбасу / М.І. Драніщев, І.І. Малихін // Проблеми бур'янів і шляхи зниження забур'янених орних земель. - К. : Колобіг, 2004. - С. 48-52.

31. Видовий склад та пилкоутворююча здатність алергенних видів рослин на Сході України / М.І. Конопля, Т.Г. Корольова, О.В. Ботарчуков [та ін.] // Вісник ЛДПУ імені Тараса Шевченка. - 2000. - №3 (3). - С. 29-33.

32. Марьюшкина В.Я. Агрофитоценотические особенности Ambrosia аrtemisifolia L. и разработка биологического метода борьбы с ней: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. биол. наук / В.Я. Марьюшкина. - К., 1983. - 23 с.

33. Манжос С.Б. Обґрунтування заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур'янами на необроблюваних землях Лівобережного степу України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук / С.Б. Манжос. - Дніпропетровськ, 2002. - 16 с.

34. Матюха Л.П. Бур'яни-алергени / Л.П. Матюха, В.Л. Матюха, В.В. Рябоволенко // Захист рослин. - 2003. - №2. - С. 14-17.

35. Методические рекомендации по учету и картированию засоренности посевов [под общ. ред. А.В. Фисюнова]. - Днепропетровск, 1974. - 71 с.

36. Оніпко В.В. Біологічні особливості амброзії полинолистої та розробка заходів боротьби з нею в агроценозах польових культур Лівобережного Лісостепу України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г наук / В.В. Оніпко. - Полтава, 2001. - 20 с.

37. Строна И.Г. Методика изучения биологических свойств семян сорных растений / И.Г. Строна. - М.: Колос, 1964. - 28 с.

38. Фисюнов А.В. Сорные растения / А.В. Фисюнов. - М.: Колос, 1984. - 320 с.

Размещено на Allbest.ru