Зародження та розвиток політичної економії

Класична школа політичної економії виникла в Англії в кінці 17 сторіччя, а Франції - на початку 18 сторіччя. В цей період починають формуватися ринкові відносини в провідних країнах світу, і ідеї меркантилістів - попередників класичної політичної економії - перестали відповідати актуальній ситуації та відповідати на головні питання, що ставив перед ними розвиток економіки. Такими питаннями були розробка нових економічних ідей та концепцій, обґрунтування головних засад капіталістичного виробництва, аналіз нових форм господарювання та звільнення економіки від жорсткого регулювання. Меркантилісти не змогли впоратися з цим завданням, і їм на зміну приходять класики.

На початкових етапах над класичною політичною економією працювали такі вчені як У. Петті та П. Буагільбер, а також школа фізіократів у Франції. В. Петті заклав підвалини класичної політичної економії, а саме став засновником трудової теорії вартості, визначив джерело формування вартості товару - працю, а також джерела формування ціни землі.

В Франції працював П. Буагільбер, що вдався в своїх працях до критики меркантилізму. Він вважав недоцільним втручання держави в економіку, був прихильником вільної торгівлі. Багатством він проголошував не гроші, а вироблені товари, водночас визначаючи єдину функцію грошей - бути засобом обігу. Згодом ідеї П. Буагільбера були розвинуті фізіократами.

Фізіократи - французькі економісти другої половини 18 сторіччя, що діяли в рамках класичної політичної економії та прийшли на зміну меркантилізму. Вони акцентували свої погляди на питаннях аграрного характеру. Джерело багатства і процвітання нації вони бачили у розвитку сільського господарства. Засновником цієї школи вважається Ф. Кене, який вважав, що нове багатство створюється тільки в землеробстві.

Погляди Ф. Кене були розвинуті А. Тюрго, який виклав свої погляди у праці "Роздуми про створення і розподіл багатств". Вона складається зі 100 тез, в яких А. Тюрго розглядає такі категорії як вартість, цінність. Корисність речі, прибуток. А. Тюрго виділив 5 причин становлення класової системи суспільства, визначив причини введення саме золота та срібла за засіб обігу. Заробітна плата за Тюрго - це результат продажу своєї праці іншим.

Значну увагу приділено дослідженню природи доходу від позичкового відсотка. На думку Тюрго позичковий відсоток - це не грабіж, бо дебітор бере гроші в кредит з наміром отримати прибуток від користування капіталами, і відсоток - це відшкодування кредитору за ризик і втрачену можливість самостійно розпоряджатися капіталами. Також визначається п'ять прибуткових способів розміщення капіталу.

Зрештою, найбільшу увагу Тюрго приділяв аграрним питанням. Зокрема, саме в шляхах розподілу земельної власності він бачить причини нерівномірного збагачення народу, праця в аграрній сфері - є єдиною продуктивною працею, бо саме земля створює надлишок продукту. Промисловість є "безплідною". Причиною зростання багатства нації французький економіст бачив у економії, розкіш за його словами знищує багатство.

Хоча Тюрго вважається фізіократом, є ряд положень за якими він не відповідає цій школі. Він досліджував окрім землі ще й рухому власність, було зменшено "безплідність промисловості" порівняно з землеробством.

Отже, в роботі було розкрито основні питання та завдання, що були визначені до її написання, і досягнуто мети роботи.

Список використаної літератури

1. Історія економічних учень: Підручник / За ред. Л.Я. Корнійчук, Н.О. Татаренко. - К.: КНЕУ, 1999. - 564 с.

2. Дроздов В.В. Ф. Кенэ. М., 1988.

3. Історія економіки та економічної думки: навч. пос. Ж за ред. . проф.. С.В. Степаненка. - К.: КНЕУ, 2010

4. Избранные экономические произведения, Тюрго А.Р. - М., 1961

5. Маркс К., Енгельс Ф. Твори.

6. История эконом. учений: Учеб. пособие: под общ. ред. Т.А. Шмарловской. - МН.: ООО "Новое знание", 2000. - 340с.

7. Історія економічних учень: навч. пос. - Юхименко П. И.

8. История экономческих учений: В.А. Жамин, Е.Г. Василевский; М., 1989