Економічна ефективність використання основних виробничих фондів і шляхи її підвищення на підприємстві ВАТ "Полтавське ХПП"

Класифікація, структура та оцінка основних фондів. Склад основних виробничих засобів підприємства. Економічна характеристика ВАТ "Полтавське ХПП". Спрацювання, амортизація і відтворення, показники і фактори ефективного використання основних фондів.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 19.09.2011
Размер файла 147,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Показники руху основних засобів ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” за 2008 - 2010рр. наведені в табл. 2.3.

Таблиця 2.3 Динаміка стану і руху основних засобів ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” за 2008 - 2010 рр.

Показник

2 008р.

2 009р.

2 010р.

Зміна (+,-)

2009 р. від

2010 р. від

2 008р.

2 009р.

Первісна вартість основних засобів на кінець року, тис. грн.

279349

244112

246080

-35237

1968

Вартість введених основних засобів, тис.грн

528,1

1316

871

787,9

-445

Вартість виведених основних засобів, тис.грн.

51,7

99

988

47,3

889

Коефіцієнт оновлення

0,002

0,005

0,001

0,003

-0,004

Коефіцієнт вибуття

0,001

0,001

0,004

0

0,003

Коефіцієнт приросту основних засобів

0,001

0,004

-0,003

0,003

-0,007

Вартість введених основних засобів в 2009 році зросла порівняно з 2008 роком на 59 тис. грн. та 787,9 тис. грн. В результаті коефіцієнт оновлення в 2009 році зріс порівняно з 2008 роком на 0,003, що свідчить про спрямування коштів на фінансування основних засобів в цей період. В 2010 році вартість введених основних засобів зменшилась на 445 тис. грн., що зумовило зменшення коефіцієнта оновлення в 2010 році порівняно з 2009 роком на 0,004. Таким чином, на кінець 2009 року підприємство вкладало значні кошти в оновлення основних засобів, що є позитивним. В 2010 році інвестиції в основний капітал зменшились.

Одночасно збільшилася в 2010 році вартість виведених основних засобів, що зумовило суттєве зростання коефіцієнта вибуття (+0,003). Вибуття основних засобів позитивно впливає на підвищення продуктивності праці за рахунок зменшення простоїв застарілого устаткування на підприємстві.

Не менш важливим показником є коефіцієнт приросту основних засобів, що характеризує інтенсивність змін. Відбулося збільшення показника в 2009 році порівняно з 2008 роком на 0,003, а в 2010 році порівняно з 2009 роком показник зменшився на 0,007, це негативна тенденція, яка свідчить, що вартість уведених основних засобів на кінець аналізованого періоду не перевищує вартість виведених основних засобів.

Підсумовуючи викладене, відзначимо незадовільний стан основних засобів, адже їх знос перевищує 90 % (в 2010 році він склав 0,965). Отже, придатними до використання в 2009 році є лише 3,5 %

До того ж відзначаємо низький виробничий потенціал ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство”, адже коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства значно нижче рекомендованого (на кінець 2010 року він склав 0,059). Тому керівництву товариства треба терміново шукати кошти для виправлення становища.

Основні засоби на підприємстві поступово оновлюються. Однак, негативним є перевищення вартості виведених основних засобів від вартості введених.

2.3 Рівень ефективності використання основних фондів підприємства

Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе за умови інтенсифікації відтворення та кращого використання діючих основних засобів і виробничих потужностей підприємств. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтриманню належного технічного рівня кожного підприємства, а з іншого, -- дозволяють збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації та витрат на обслуговування виробництва і його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість.

До системи показників ефективності використання основних засобів належать: фондомісткість, фондовіддача, рентабельність основних засобів (табл. 2.4.).

Найбільш загальним показником, який характеризує ефективність використання основних засобів, є фондовіддача. Фондовіддача дає можливість визначити вартість виробленої продукції на одну гривню основних засобів і характеризує ефективність використання основних засобів. За нормальних умов фондовіддача має тенденцію до збільшення.

Фондомісткість є величиною, що обернена до фондовіддачі. Цей показник дає можливість визначити вартість основних засобів на одну гривню виробленої продукції. При ефективному використанні основних фондів фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість -- до зменшення.

Відносним показником ефективності використання основних засобів є рентабельність. Рентабельність основних засобів дає можливість оцінити ефективність функціонування основних засобів підприємства. Вона визначає ступінь використання основних виробничих засобів підприємства.

Таблиця 2.4 Показники стану та ефективності використання основних засобів підприємства

Показник

Формула розрахунку

Характеристика

1. Фондомісткість

Характеризує забезпеченість підприємства основними засобами

2. Фондоозброєність

Показує величину основних засобів на одного працівника

3. Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства

Відображає питому вагу залишкової вартості основних засобів у загальній вартості майна підприємства

4. Коефіцієнт зносу основних виробничих засобів

Показує ступінь зносу основних виробничих засобів

5. Коефіцієнт придатності основних виробничих засобів

1-Кз

Відображає частину основних засобів, придатну для експлуатації

6. Коефіцієнт оновлення ос- новних виробничих засобів

Фв : Фк

Показує частку введених нових основних засобів у загальній вартості основних засобів

7. Коефіцієнт вибуття основних виробничих засобів

Фу : Фк

Характеризує інтенсивність вибуття основних виробничих засобів

8. Коефіцієнт приросту основних виробничих засобів

Показує ступінь збільшення основних засобів у звітному періоді проти минулого періоду

9. Фондовіддача

Характеризує ефективність використання основних виробничих засобів. Відображає суму виробленої продукції на одну гривню основних виробничих засобів

10. Рентабельність основних виробничих засобів

- 100%

Визначає ступінь використання основних виробничих засобів

Фк - вартість основних виробничих засобів;

Вп - вартість виробленої продукції;

Фз - залишкова вартість основних виробничих засобів;

М - вартість майна підприємства;

З0 - сума зносу основних виробничих засобів;

Ч - середньооблікова чисельність працівників;

Фу - вартість уведених основних виробничих засобів;

Фв - вартість виведених основних виробничих засобів;

Кз - коефіцієнт зносу основних виробничих засобів;

П- чистий прибуток підприємства.

Виявлення недоліків і резервів в організації виробничо-фінансової діяльності підприємства дає можливість підвищити рентабельність функціонування виробничих засобів, а, отже, підприємства в цілому.

До показників стану та ефективності використання основних засобів можна також віднести показник питомої ваги активної частини основних засобів у їх загальній сумі, адже він характеризує виробничий потенціал підприємства. Якщо показник питомої ваги активної частини основних засобів у їх загальній частині сягає критичної позначки, то реальний виробничий потенціал підприємства буде низьким і треба терміново шукати кошти для виправлення становища.

На рівень узагальнюючих показників ефективності використання основних засобів впливають численні фактори.

Фондовіддача залежить від обсягу виробництва та вартості основних засобів. В свою чергу кожен з них залежить від ряда факторів, що впливають через обсяг виробництва та вартість основних засобів на рівень показника фондовіддачі. Таким факторами, що найбільш суттєво впливають на показник фондовіддачі є:

1. Зміна середнього рівня закупівельних цін на сировину.

2. Структурні зміни в обсязі виробництва.

3. Зміна вартості окремих одиниць обладнання.

4. Ступінь використання основних засобів.

5. Ступінь використання інших матеріальних, а також трудових ресурсів.

Факторами першого рівня, що впливають на фондовіддачу (ФВ) є зміна питомої ваги активної частини засобів (ПВа) в загальній структурі основних засобів і зміна фондовіддачі активної частини засобів (ФВа):

ФВ=ПВахФВа, (2.1)

де ФВ- фондовіддача основних засобів;

ПВа - питома вага активної частини основних засобів;

ФВа - фондовіддача активної частини основних засобів.

Для аналізу впливу факторів на активну частину засобів можна використати наступну факторну модель:

, (2.2)

де К - середньорічна кількість технологічного обладнання;

Тод - відпрацьовано годин одиницею обладнання;

ЧВ - продуктивність одиниці обладнання

ОВФа - середньорічна вартість активної частини основних виробничих засобів.

Розрахунок впливу факторів на приріст фондовіддачі устаткування можна виконати методом ланцюгової підстановки.

Для визначення впливу факторів на узагальнюючий показник ефективності використання основних засобів - фондорентабельність - використовують факторний аналіз фондорентабельності.

Зміна фондорентабельності:

-за рахунок фондовіддачі основних виробничих засобів обчислюється за формулою:

Рф = Фв х Р пр, (2.3)

де Р пр - рентабельність продукції

- рентабельності виробинцтва продукції:

Рф = Фв х Р пр, (2.4)

На зміну рівня фондовіддачі в свою чергу впливають ряд факторів, які визначені вище.

Покращення техніко-експлуатаційних вимірників роботи машин, механізмів і обладнання на підприємстві прямо чи побічно сприяє підвищенню загальних показників ефективності використання основних засобів підприємства.

Показники, що характеризують забезпеченість ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” основними засобами за 2008 - 201009 роки, наведені в табл.2.5.

Таблиця 2.5 Забезпеченість ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” основними засобами за 2008 - 2010 рр.

Показник

2 008р.

2 009р.

2 010р.

Зміни (+,-)

2009 р. від

2010 р. від

2 008р.

2 009р.

1. Чистий доход від реалізації послуг, тис. грн.

108052,1

168361

182639

60308,9

14278

2. Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.

279110,8

261731

245096

-17380

-16635

3. Майно, тис. грн.

45670,8

53928

147021

8257,2

93093

4. Залишкова вартість основних засобів, тис. грн.

8151,9

8091

8629

-60,9

538

5. Середньооблікова чисельність персоналу, осіб

228

275

291

47

16

6. Фондомісткість, грн./грн.

2,583

1,555

1,342

-1,029

-0,213

7. Фондоозброєність грн./ грн.

1224,2

951,7

842,3

-272,4

-109,5

8. Коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства

0,178

0,15

0,059

-0,028

-0,091

В 2009 та 2010 роках спостерігається зростання чистого доходу від реалізації на 60308,9 тис. грн. та 14278 тис. грн. відповідно. При цьому середньорічна вартість основних засобів протягом аналізованого періоду має тенденцію до зменшення, що свідчить про зниження технічної оснащеності ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” в 2009 та 2010 роках.

Зменшення вартості основних засобів та зростання разом з цим реалізації наданих послуг відзначається на показниках ефективності використання основних засобів ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство”. Якщо в 2008році на 1 грн. виручки припадало 2,583 грн. основних засобів, то в 2009 році на 1 грн. виручки припадає вже 1,555 грн основних засобів, що менше від 2008 року на 1,029 грн., а в 2010 році на 1 грн. виручки припадає 1,342 грн., що на 0,213 грн. менше від 2009 року. Отже, зростає ефективність використання основних засобів підприємства, адже за нормальних умов фондомісткість повинна мати тенденцію до зменшення.

Фондоозброєність працюючих підприємства протягом досліджуваного періоду зменшилася з 1224,2 тис. грн. на особу у 2008 році до 842,3 грн. у 2010 році, що є негативним моментом і є результатом зменшення середньорічної вартості основних засобів.

Коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства суттєво зменшився протягом 2009-2010 років відносно 2008 та 2009 років. На кінець 2010 року він склав 0,059. Якщо коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства сягає критичної позначки (0,2 - 0,3), то реальний виробничий потенціал підприємства є низьким і треба терміново шукати кошти для виправлення становища. В нашому випадку виробничий потенціал ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” є низьким, адже коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства значно нижче рекомендованого.

У процесі виробництва основні засоби зношуються фізично і старіють морально. Ступінь фізичного зносу основних засобів визначається в процесі нарахування амортизації. Цей процес можна розглядати в кількох аспектах:

По-перше, як метод визначення поточної оцінки не зношеної частини основних засобів.

По-друге, як спосіб віднесення на готову продукцію одноразових витрат на основні засоби.

По-третє, як спосіб нагромадження фінансових ресурсів для заміщення виведених з виробничого процесу основних засобів або для вкладання коштів у нові виробництва.

Економічним мірилом фізичного зносу (поступова втрата первісної споживчої вартості) є коефіцієнт зносу. Він характеризує частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва у попередніх періодах. Коефіцієнт зносу розраховується як відношення суми зносу до первісної вартості основних засобів на кінець року.

Основні засоби на підприємстві поступово оновлюються. Однак, негативним є перевищення вартості виведених основних засобів від вартості введених.

Показники ефективності використання основних засобів ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” за 2008 - 2010 рр. наведені в табл. 2.6.

За даними таблиці видно, що протягом 2008-2010 років фондовіддача зростає. Якщо в 2008 році на 1 гривню основних засобів припадало 0,39 грн. виручки від реалізації товарів та послуг, то в 2010 році - 0,75 грн., що на 0,10 грн. більше від рівня 2009року. Це свідчить про підвищення ефективності використаня основних засобів ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство”.

Таблиця 2.6 Показники ефективності використання основних засобів ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” за 2008 - 2010 рр.

Показник

2 008р.

2 009р.

2 010р.

Зміни (+,-)

2009 р. від

2010 р. від

2 008р.

2 009р.

1. Чистий доход від реалізації послуг, тис. грн.

108052,1

168361

182639

60308,9

14278

2. Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.

279110,8

261731

245096

-17380

-16635

3. Прибуток (збиток), тис. грн.

2843,4

13043

11657

10199,6

-1386

4. Фондомісткість, грн./грн.

2,583

1,555

1,342

-1,028

-0,213

5. Фондовіддача, грн./грн.

0,39

0,64

0,75

0,25

0,1

6. Рентабельність основних засобів, %

1,02

4,98

4,76

3,96

-0,23

7. Інтегральний показник фондовіддачі

0,063

0,179

0,19

0,116

0,011

Фондомісткість в 2009 році відповідно зменшується порівняно з 2008 роком, а в 2010 році - порівняно з 2009 роком на 1,028 та 0,213 відповідно, що є позитивним.

Зростання фондовіддачі та зниження рівня фондомісткості свідчить про зростання економічного ефекту при відносно меншій вартості основних засобів на підприємстві.

Розрахунки впливу зміни вартості основних засобів та їх фондовіддачі на обсяги економічної діяльності ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” надано в таблиці 2.7.

За даними наведеної таблиці, вплив зміни вартості основних засобів на зміну обсягу чистого доходу від реалізації продукції та послуг ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” складає:

(гр.2, р.3) х (гр.4, р.2) (2.5)

0,64 х (-16635) = -10646,4 (тис. грн.)

вплив зміни фондовіддачі на зміну обсягу товарної продукції дорівнює:

(гр.4, р.3) х (гр.3, р.2) (2.6)

0,10 х 245096 = 24509,6 (тис. грн.)

Таблиця 2.7 Розрахунок впливу зміни вартості основних засобів та фондовіддачі на зміну обсягів виробництва та послуг ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” в 2010 році.

Показник

2 009р.

2 010р.

Зміни

Вплив факторів

(+,-)

1. Чистий доход від реалізації послуг, тис. грн.

168361

182639

14278

х

2. Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.

261731

245096

-16635

-10646,4

3. Фондовіддача, грн./грн.

0,64

0,75

0,1

24509,6

Визначимо розмір відносної економії капіталу, вкладеного в основні засоби, внаслідок зростання фондовіддачі та зменшення фондомісткості основних виробничих засобів ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” в 2010 році та отримані дані занесемо в табл. 2.8.

Таблиця 2.8 Розрахунок розміру відносної економії основних засобів за рахунок зростання фондовіддачі ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” в 2010році

Показник

2 009р.

2 010р.

Зміни (+;-)

Вплив факторів

1. Чистий доход від реалізації послуг, тис. грн.

168361

182639

14278

х

2. Фондомісткість, грн./грн.

1,555

1,342

-0,213

х

3. Відносна економія основних засобів, тис. грн.

х

х

х

-38902,1

Відносна економія основних засобів (Еоф) за рахунок зростання фондовіддачі ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” в 2010 році дорівнює:

Еоф = 182639 х (-0,213) = -38902,1(тис. грн.)

Таким чином, зростання фондовіддачі в 2010 році порівняно з 2009 роком забезпечило відносну економію капіталу, вкладеного в основні засоби, на суму 38902,1 тис. грн.

Фактична фондовіддача (ФО) за 2010рік вище рівня 2009 року на 0,10 грн. На її зміну впливають дві групи факторів:

- фактори, що повязані із зміною обсягу товарної продукції, наданих послуг;

- фактори, повязані із зміною капіталу, вкладеного в основні засоби.

Скористаємося даними табл.2.6, для визначення впливу кожного з цих факторів на фактичний показник фондовіддачі порівняно з 2009 роком. Використаємо скоригований показник фондовіддачі, розрахований з врахуванням обсягу чистого доходу від реалізації послуг в 2010 році та вартості основних засобів у 2009 році.

Вплив факторів на фондовіддачу:

- обсяг чистого доходу від реалізації послуг

;

- зміна величини основних засобів

Сукупний вплив всіх факторів

0,05 + 0,05 = 1,10.

Фондовіддача збільшилась за рахунок обсягу чистого доходу від реалізації послуг на 0,05 грн, за рахунок зміни вартості основних засобів фондовіддача підвищилась на 0,05 грн. В цілому фондовіддача зросла в 2010 році порівняно з 2009 роком на 0,10 грн.

Рентабельність основних засобів ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” має негативну тенденцію до зниження, що пов?язано із суттєвим зменшенням прибутку в 2010 році. Якщо в 2009 році рентабельність основних засобів збільшилась на 3,96 % і склала 4,98 %, то в 2010 році рентабельність основних засобів зменшилась на 0,23 % і склала 4,76 %.

Узагальнюючу оцінку рівня ефективності використання капіталу, вкладеного в основні засоби, надамо на основі комплексного, інтегрального показника фондовіддачі.

Інтегральний показник рівня ефективності використання основних засобів ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” за 2009 рік збільшився на 0,116 відносно 2008року та за 2010рік - на 0,011 відносно 2009року, що є позитивним моментом. Зростання інтегрального показника свідчить про збільшення загального рівня завантаженості обладнання.

Таким чином, в 2010 році відбулося зростання загальної ефективності використання основних засобів ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство”, що виявляється у збільшенні на 0,011 пунктів інтегрального показника. До того ж, в 2010 році підвищується на 0,10 пункта показник фондовіддачі, що свідчить про підвищення ефективності використання основних засобів ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство”.

3. Шляхи підвищення ефективності використання основних фондів підприємства ВАТ «Полтавське ХПП» в сучасних умовах

3.1 Напрямки відтворення основних фондів на підприємстві

основний фонд амортизація відтворення

Поліпшення використання основних виробничих фондів сприяє збільшенню виробництва продукції, підвищенню продуктивності праці та фондовіддачі.

Нагромадження та оновлення основних фондів, нарощування виробничих потужностей підприємств різних галузей народного господарства, в тому числі сільськогосподарських, здійснюється в процесі технічного переозброєння, реконструкції й розширення діючих або розвитку нових виробництв.

Технічне переозброєння діючого підприємства означає здійснення відповідно до плану (програми) його технічного розвитку (без розширення існуючих виробничих площ) комплексу заходів, що передбачають підвищення до сучасних вимог технічного рівня окремих дільниць виробництва за рахунок впровадження нової техніки і технології, механізації та автоматизації виробничих процесів, модернізації й заміни фізично спрацьованого та технічно застарілого устаткування.[20]

Облік усих елементів основних фондів підприємства за ринковою ціною потрібний для того, щоб амортизаційні відрахування давали можливість забезпечувати просте відтворення основних фондів; підприємство могло б визначати рівні фондовіддачі і рентабельності виробничих фондів у реальних умовах; знати ринкову ціну окремих елементів основних фондів у випадку їхнього продажу, застави, здачі в оренду, страхування, тощо.

Отже, переоцінка основних фондів робить багатоплановий і різнобічний вплив на фінансовий стан і фінансові результати діяльності підприємства.[16]

Уточнення вартості проводиться по об'єктах основних засобів, щодо яких комісією в процесі її роботи встановлюються такі факти:

Ш інвентарні об'єкти за даними бухгалтерського обліку мають нульову залишкову вартість (крім об'єктів, щодо яких прийнято рішення про списання);

Ш відсутність даних про вартість об'єкта;

Ш невідповідність проіндексованої вартості інвентарного об'єкта вартості аналогічних (подібних) об'єктів, що є на балансі підприємства або пропонується на ринку;

Ш наявність суттєвих конструктивних змін інвентарного об'єкта, або заміни його складових частин, які були виконані, але не відображені в бухгалтерському обліку;

Ш часткова ліквідація, руйнування інвентарного об'єкта, що значно зменшує його вартість, але не відображено в бухгалтерському обліку;

Ш проведення капітальних ремонтів, які покращили стан об'єкта, але їх вартість була віднесена на собівартість продукції, а не на збільшення вартості об'єкта.

Проведення переоцінок шляхом індексації балансової вартості окремих об'єктів основних фондів із застосуванням диференційованих індексів зміни вартості основних фондів, розроблених згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 1996 року №523 "Про проведення індексації балансової вартості основних фондів та визначення розмірів амортизаційних відрахувань на повне відновлення в 1996-1997 роках"

Порядок проведення індексації балансової вартості основних фондів підприємств, організацій і установ за станом на 1 квітня 1996 року, затверджена спільним наказом Міністерства статистики, Міністерства економіки, Міністерства фінансів і Фонду державного майна України №148/64/103/563 від 23.05.96 р. ( індексний метод).

Індексний метод характеризується наступними особливостями:

- відносною простотою розрахунків;

- невисоким рівнем витрат на розрахунки;

- достатньою надійністю результатів на макроекономічному рівні;

- високою імовірністю одержання значних погрішностей при використанні її на рівні підприємства.

Метод прямого перерахування характеризується:

- низьким рівнем погрішності одержуваних результатів;

- відповідністю реальної ринкової ситуації, що складається на момент переоцінки;

- можливість виправлення помилок і погрішностей, що нагромадилися в результаті застосування середньо групових індексів у ході попередніх переоцінок;

- достатньою складністю розрахунків;

- високим рівнем витрат на проведення розрахунків;

- необхідністю документального підтвердження використовуваної цінової інформації.

Взагалі, у господарства є два шляхи проведення уточнення вартості майна.[15]

Перший шлях - це залучення експерта-оцінювача, який має відповідну ліцензію на здійснення експертної оцінки майна. Експерт має право здійснити експертну оцінку основних засобів підприємства, оцінити їх фактичний знос та встановити відновну або ринкову вартість об'єктів оцінки. Результати роботи оцінювача він викладає у звіті про експертну оцінку активів підприємства.

Залучення незалежного експерта-оцінювача вигідне, коли господарство реформується із залученням інвестора або санатора для визначення вартості майна, яке буде внесене до статутного фонду нового підприємства і, відповідно, визначення питомої ваги кожного із засновників у статутному фонді. Крім того, послуги експерта-оцінювача коштують досить дорого і не всі господарства можуть дозволити собі залучення експерта.

Іншим шляхом переоцінки майна може бути здійснення самим господарством уточнення його вартості через створення експертної комісії. Якщо в результаті інвентаризації виявлені об'єкти, вартість яких значно відхиляється від ринкової вартості, інвентарна комісія робить пропозицію про створення експертної комісії. Рішення про створення експертної комісії приймається правлінням господарства. До складу експертної комісії входять керівник підприємства (голова комісії), головний бухгалтер та головні спеціалісти господарства. В процесі роботи експертна комісія підприємства має право визначити відновну та ринкову вартість об'єктів оцінки та уточнити їх бухгалтерський знос. За результатами роботи експертна комісія складає звіт про уточнення вартості окремих об'єктів, який повинен бути затверджений загальними зборами господарства.[13]

Уточнення вартості основних засобів складається з таких етапів:

- уточнення складу об'єктів;

- збирання вихідних даних;

- візування обстеження об'єктів;

- уточнення первинної вартості основних засобів, щодо яких проведене поліпшення або виявлена невідповідність у комплектації;

- вибору та обґрунтування методики визначення відновної вартості окремих об'єктів;

- визначення відновної вартості окремих об'єктів, проіндексована вартість яких значно відхиляється від вартості їх аналогів;

- визначення залишкової вартості окремих об'єктів основних засобів, що зношені, морально застаріли і зняті з виробництва, але знаходяться в експлуатації;

- складання звіту про проведену роботу з уточнення балансової вартості окремих об'єктів.

Протягом останніх років на більшості підприємств різних галузей народного господарства України спостерігається низький рівень ефективності відтворювальних процесів. Коефіцієнти оновлення й вибуття машин і устаткування, тобто найбільш активної частини основних фондів на промислових підприємствах, коливаються в межах відповідно 5 - 6 та 2 - 3% загального їхнього обсягу, а коефіцієнт економічного спрацювання досягає 50 - 55% загальної вартості. Парк діючого виробничого устаткування містить майже третину фізично спрацьованих і технічно застарілих його одиниць. Саме цим передовсім пояснюється невідкладне завдання прискорення й підвищення ефективності відтворення основних фондів, зростання технічного рівня застосовуваних засобів праці. За сучасних умов слід запровадити і реалізувати такі головні напрямки інтенсифікації відтворення основних фондів:[12]

- усебічне прискорення розвитку машинобудівного комплексу України, радикальна перебудова його структури з метою максимально можливого задоволення народногосподарського попиту на достатньо широку номенклатуру різних видів машин та устаткування, забезпечення виготовлення нових поколінь техніки і закінчених (технологічно зв'язаних) систем машин, розробка та організація виробництва тих знарядь праці, які раніше взагалі не виготовлялись або імпортувались з інших країн;

- зосередження зусиль різних галузей науки на пріоритетних напрямках науково-технічного прогресу, форсованому розвитку передовсім наукомістких виробництв, істотному підвищенні техніко-організаційного рівня та соціально-економічної ефективності виробництва на підприємствах різних галузей народного господарства;

- докорінне поліпшення всієї організації робіт та економічного її обґрунтування на всіх стадіях відтворювального процесу (проектування -- виробництво -- розподіл -- запровадження -- експлуатація нової техніки);

- дотримання підприємством власної стратегії технічного, організаційного та економічного розвитку; переорієнтація інвестиційної політики на максимальне технічне переозброєння й реконструкцію діючих виробничих об'єктів; різке збільшення масштабів вилучення з виробництва технічно застарілих і економічно малоефективних машин та устаткування, перехід від практики одиничної заміни спрацьованих знарядь праці до систематичного комплексного оновлення техніко-технологічної бази взаємозв'язаних виробничих ланок підприємств;

- створення ринкового економічного механізму країни, спроможного забезпечити постійну заінтересованість усіх ланок управління виробництвом у здійсненні найбільш ефективних відтворювальних процесів і сприйнятті науково-технічних та організаційних новацій (нововведень).

Практична реалізація перелічених головних напрямків інтенсифікації відтворювальних процесів потребує не лише активної інженерно-виробничої діяльності самих підприємств, а й мобілізації великих власних фінансових коштів. У повному обсязі вона можлива за умови передовсім постійної державної підтримки, безпосередньої участі багатьох інститутів ринкової інфраструктури та іноземного капіталу.[11]

Вихідними матеріалами для здійснення робіт по уточненню вартості майна є дані бухгалтерського обліку про активи підприємства, а також документи, які підтверджують ціни, що склалися у розрахунках із постачальниками, прайс - листи та інші аналогічні джерела. Для уточнення вартості будівель, споруд крім даних бухгалтерського обліку, використовують проектно-кошторисну документацію на їх спорудження, дані бюро технічної інвентаризації, результати натурних обмірів.

Оброблені, згруповані та класифіковані вихідні дані перевіряються в процесі візуального обстеження та проведення опитування спеціалістів господарства.

Візуальне обстеження машин та обладнання проводиться з метою визначення:

- їх технічного стану;

- придатності до подальшої експлуатації;

- об'єктів - аналогів для порівняння;

- термінів і вартості замінених складових вузлів та агрегатів (за відсутності документальних матеріалів).

При візуальному обстеженні будівель та споруд установлюють:

- їх фізичний стан;

- функціональну придатність;

- терміни та вартість капітальних ремонтів (у разі відсутності підтверджуючих документів ).

Уточнення первісної вартості машин та обладнання, що знаходяться на балансі підприємства, проводиться за умов:

- виявлення розходжень між фактичною комплектністю об'єкта на дату уточнення вартості і відображеною в бухгалтерському обліку;

- суттєвих змін у технічному стані, наявність дообладнань і модернізацій, які не відображені в обліку.[10]

3.2 Шляхи підвищення ефективного використання основних фондів підприємства

Проведений аналіз забезпеченості і стану основних засобів виявив незадовільний стан основних засобів, адже їх знос в 2010 році перевищив 96,5%. Отже, придатними до використання в 2009 році є лише 3,5 %.

Відзначаємо невисокий виробничий потенціал ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство”.

Тому основним напрямком підвищення ефективності використання основних засобів ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” є підвищення їх придатності до використання.

Підприємству доцільно провести оновлення основних засобів за рахунок додаткових залучених коштів, в тому числі амортизаційних відрахувань, або кредитів банку.

Порівняємо дані розрахунків при нарахуванні амортизації за прискореними методами нарахування та визначимо наслідки змін (з 1 січня 2010 р.) (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 Порівняння методів нарахування амортизації основних засобів (основних фондів)

Метод

Норма аморти-ації

Рік

Тривалість нарахування другої половини вартості

Співвідношення тривалості нарахування першої та другої половини вартості

Закінчення нарахування амортизації

Нараху- вання половини первісної вартості

Нараху-вання аморти-заційної вартості

всього

до до-сягнення ліквіда-ційної вартості

всього

до досяг-нення лік-відаційної вартості

Згідно з податковим законодав-ством:

 

 

 

 

 

 

 

 

група 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

239

13,1

54

225,9

40,9

01:14,4

01:03,1

 

8

176

8

56,5

168

48,5

01:18,6

01:06,1

група 2

25

38

2,4

11

35,6

27

01:14,8

01:11,3

40

22

1,4

3,5

20,6

2,1

01:14,7

01:01,5

група 3

15

65

4,4

1,9

60,6

14,6

01:13,8

01:03,2

24

49

2,7

11,8

46,3

9,7

01:13,7

01:03,4

група 4

60

12

0,9

3,5

11

2,5

1:11

1:35

Кумулятивний

 

6

1,9

6

-

4,1

-

01:02,2

Подвійного зменшення залишкової вартості

 

 

 

 

 

 

 

 

6

2,4

6

-

3,6

-

01:01,5

Підсумовуючи дані таблиці, можна відзначити, що підприємство може найшвидшими темпами покрити витрати на придбання устаткування, використовуючи методи зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивний метод нарахування зносу. Цей висновок випливає із швидкого зниження залишкової вартості устаткування в перші роки експлуатації.

Підприємство може також розглянути варіант застосування виробничого методу нарахування амортизації, оскільки він забезпечує відповідність величини нарахованої амортизації і обсягу товарообороту, однак за нестабільної роботи підприємства можливе не збігання планових і фактичних показників роботи.

Таким чином, ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” найдоцільніше нараховувати амортизацію на устаткування або методом прискореного зменшення залишкової вартості, або кумулятивним методом, оскільки метод зменшення залишкової вартості більше підходить до основних засобів, що піддаються швидкому моральному старінню.

При нарахуванні амортизації термін корисної експлуатації та ліквідаційна вартість мають переглядатися, особливо у випадку зміни первісних характеристик об'єкта (модернізація, дооцінка та ін.). Крім того, можлива й зміна методу нарахування амортизації. Такі зміни розкривають у примітках до фінансових звітів.

Економічний ефект прискореної амортизації виражається додатковими засобами, що залишаються у розпорядженні цього підприємства.

Підприємство переоцінює об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно (більш як на 10 відсотків) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

Переоцінена первісна вартість та сума зносу об'єкта основних засобів ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Якщо залишкова вартість об'єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта. При цьому до таких об'єктів, що продовжують використовуватися, обов'язково визначається ліквідаційна вартість.

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки -- до складу витрат, крім випадків:

- у разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) дооцінки об'єкта основних засобів) перевищення суми попередніх уцінок об'єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості цього об'єкта і вигід від відновлення його корисності, сума чергової (останньої) дооцінки, але не більше зазначеного перевищення включається до складу доходів звітного періоду, а різниця (якщо сума чергової (останньої) дооцінки більше зазначеного перевищення) спрямовується на збільшення іншого додаткового капіталу;

- у разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) уцінки об'єкта основних засобів) перевищення суми попередніх дооцінок об'єкта і вигід від відновлення його корисності над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта і втрат від зменшення його корисності сума чергової (останньої) уцінки, але не більше зазначеного перевищення, спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу, а різниця (якщо сума чергової (останньої) уцінки більше зазначеного перевищення) включається до витрат звітного періоду.

При вибутті об'єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

Перевищення сум попередніх дооцінок об'єкта основних засобів над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта основних засобів може щомісяця (щокварталу, раз на рік) у сумі, пропорційній нарахуванню амортизації включатися до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу. При цьому, до складу нерозподіленого прибутку при вибутті пього об'єкта включається залишок перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок такого об'єкта, що відображений у складі додаткового капіталу.

Для ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” доцільно замість щорічної проводити щоквартальну індексацію основних фондів без коригування індексів інфляції у бік зменшення.

Для характеристики технічного стану окремих робочих машин, обладнання, інструментів, пристроїв застосовують групування за технічною придатністю: придатне обладнання; обладнання, яке вимагає капітального ремонту; непридатне обладнання, яке необхідно списати. Таке групування дає змогу робити висновки щодо віку устаткування як у розрізі окремих їх видів, так і в цілому по підприємству, перевірити забезпеченість підприємства устаткуванням і повноту його використання. Якщо на підприємстві переважає застаріле, зношене фізично і морально устаткування, це негативно відображається на всіх кількісних та якісних показниках його діяльності, знижує потенційні можливості зростання фондовіддачі й, зрештою, результативні показники діяльності.

Значному поліпшенню екстенсивного завантаження засобів праці ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” сприяє зниження частки недіючого устаткування. яка на підприємстві на сучасний момент є дуже значною, а також виведення з експлуатації зайвого й неефективно використовуваного устаткування та організація завдяки цьому повноцінної роботи. Так, неефективно використовується у ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” деяке обладнання, зношеність якого становить 80 %, в звязку з чим воно часто простоює внаслідок поломок. В 2010 році витрати по ремонту цього обладнання складали 150 год.

При цьому ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство”, яке отримує прибутки, може збільшити їх на суму матеріальних цінностей, отриманих від ліквідації основних засобів.

ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” має можливість здати в оренду частку незадіяних основних засобів. При цьому доходи орендодавця збільшуються на суму орендної плати, а також на суму вартості капітального ремонту (якщо це обумовлено умовами договору оренди)

У разі продажу незадіяних у обігу ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” основних засобів формується фінансовий результат (прибуток чи збиток) від іншої реалізації, який збільшує прибуток підприємства. Зменшується розмір основних засобів, підвищується ліквідність балансу. Однак оцінка даної операції повинна в першу чергу відбуватися з точки зору потреби підприємства в об'єктах основних засобів, що реалізуються, можливості їх заміщення іншими.

При наявності значної вартості основних засобів не доцільно купувати нове обладнання. У разі потреби у певних об?єктах основних засобів доцільно використати лізинг.

При отриманні основних засобів в оперативний чи фінансовий лізинг необхідним є вибір стратегії здійснення лізингових операцій з метою визначення очікуваного строку використання основних засобів та виду лізингу.

Отримання основних засобів в оперативний лізинг доцільне при нетривалому їх використанні або необхідності застосування новітніх технологій виробництва. Операції з фінансового лізингу доцільно застосовувати у разі тривалого використання основних засобів, дефіциту оборотних коштів тощо.

Застосування лізингових операцій забезпечує введення в дію нових об'єктів та потужностей, дає можливість за короткий проміжок часу оновити активну частину основних засобів, запобігає впровадженню застарілої за своїми конструктивними рішеннями техніки, надає можливість системно оцінити технічний рівень машин і обладнання, своєчасно зняти з виробництва застаріле обладнання.

Доцільність проведення лізингових операцій ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” визначається ефективністю використання основних засобів, отриманих в лізинг.

Таким чином, резервами зростання показників ефективності використання основних засобів ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” виступають:

- оновлення основних засобів за рахунок їх прискореної амортизації;

- забезпечення щоквартальної індексації основних фондів без коригування індексів інфляції у бік зменшення;

- ліквідація застарілих об?єктів основних засобів;

- продаж та здача в оренду незадіяних в обігу основних засобів.

Висновки та пропозиції

Одне з чинних місць в управлінні матеріальними ресурсами займає процес відтворення та вдосконалення основних фондів. Відмінною рисою основних фондів є їхнє багатократне використання в процесі виробництва, зберігання початкового зовнішнього вигляду протягом тривалого періоду. Під впливом виробничого процесу і зовнішнього середовища вони зношуються поступово і переносять свою початкову вартість на витрати виробництва протягом нормативного терміна служби шляхом нарахування зносу (амортизації) по встановлених нормах.

В економічній теорії під необоротними активами розуміють вилучені підприємством з господарського обороту власні кошти, які продовжують обліковуватися на балансі.

Основні засоби -- це матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності підприємства понад один календарний рік з початку введення їх в експлуатацію, вартістю за одиницю понад 1000 гривень.

Під основними фондами розуміють джерела утворення господарських засобів підприємства, до яких відносяться статутний капітал, резервний капітал, прибуток та інші джерела, які відображаються в пасиві балансу.

Економічна сутність і матеріально-речовий зміст основних засобів служать визначальними характеристиками щодо окреслення їхнього значення у здійсненні відтворювальних процесів, функціонуванні та розвитку будь-якого виробництва.

Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе за умови інтенсифікації відтворення та кращого використання діючих основних фондів і виробничих потужностей підприємств. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтриманню належного технічного рівня кожного підприємства, а з іншого, -- дозволяють збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації та витрат на обслуговування виробництва і його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість.

Успішне вирішення завдань управління основними засобами та обґрунтування інвестиційної політики в цій частині вимагає достовірного бухгалтерського обліку їх і всебічного використання облікової інформації.

Предметом діяльності ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” є - заготівля, збереження, переробка та реалізація зерна, насіння зернових, олійних культур та іншої сільськогосподарської продукції, забезпечення споживачів готовою продукцією.

Слід відзначити зростання капіталу товариства. Такі зміни відбулись за рахунок зростання власного капіталу, що позитивно відзначається на фінансовій стійкості товариства. Позитивним слід вважати підвищення забезпеченості підприємства робочим капіталом.

Про ефективну діяльність товариства свідчить зростання прибутку протягом аналізованого періоду.

Зростання показників фінансової стійкості та ліквідності свідчить про покращення фінансового стану підприємства.

У процесі дослідження нами визначено обсяг основних засобів ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство”, темпи їх зростання за 2008-2010 роки, співвідношення окремих груп у загальній вартості засобів, в тому числі активну частину засобів, причини зміни обсягу та структури, шляхи покращення структури основних засобів.

Зростання вартості основних засобів відносно 2008 та 2009 років є позитивним моментом і свідчить про підвищення технічної оснащеності ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство”.

Протягом періоду, що аналізується, можна відзначити незадовільний стан основних засобів. Так, знос основних засобів в 2009 році сягає 96,7 %, в 2010 році - 96,5 %. Відповідно, придатними до використання основних засобів є 3,3 % та 3,5 %.

Зростання фондовіддачі та зниження рівня фондомісткості свідчить про зростання економічного ефекту при відносно меншій вартості основних засобів на підприємстві. Фондовіддача зменшилась за рахунок обсягу чистого доходу від реалізації послуг на 0,05 грн, за рахунок зміни вартості основних засобів фондовіддача підвищилась на 0,05 грн. В цілому фондовіддача зросла в 2010 році порівняно з 2009 роком на 0,10 грн.

Зростання фондовіддачі в 2010 році порівняно з 2009 роком забезпечило відносну економію капіталу, вкладеного в основні засоби, на суму 38902,1 тис. грн.

Рентабельність основних засобів ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” має негативну тенденцію до зниження, що пов?язано із суттєвим зменшенням прибутку в 2010 році.

Резервами зростання показників ефективності використання основних засобів ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство” виступають:

- оновлення основних засобів за рахунок їх прискореної амортизації;

- забезпечення щоквартальної індексації основних фондів без коригування індексів інфляції у бік зменшення;

- ліквідація застарілих об?єктів основних засобів;

- продаж та здача в оренду незадіяних в обігу основних засобів.

У зв'язку з цим можна дати наступні рекомендації керівному складу ВАТ “Полтавське хлібоприймальне підприємство”:

- розробити заходи щодо заміни зношеного обладнання і збільшення активної частини основних засобів;

- підвищити ступінь використання встановленого обладнання за рахунок збільшення кількості фактично діючого обладнання;

- підсилити контроль за раціональним використанням часу роботи обладнання;

- скоротити час простою основних засобів у ремонті;

- розширити ринки збуту продукції, збільшувати замовлення на продукцію, що підвищить ефективність використання наявних виробничих потужностей підприємства.

Список використаної літератури

1.Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 р.//Все про бухгалтерський облік. - 2000. №48-С. 5-20.

2.Закон України "Про підприємства в Україні"//Нове законодавство України- Випуск 3.-К.,1992.

3.Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піга Ю.В. Економіка підприємства: Навч. посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів 1-4 рівнів акредитації. Друге видання виправлене і доповнене. - К.: “Каравела”; Львів: “Новий світ - 2000”, 2001. - 420.

4.Волинський В.П. Аналіз основних засобів // Волинський В.П. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств: Підручник. - К., 1999. - С.38-48.

5.Володіна С. А. Проблеми питання обліку основних засобів//ВісникСНАУ:Фінанси і кредит. - 2007.- Вип.2. - С.462-465

6.Економіка підприємства. Збірник практичних занять і конкретних ситуацій: Навч. посібник (С.Ф. Покропивний , Г.О.Швиданенко, О.С.Федонін та ін.; За ред. д-ра екон. наук проф. С.Ф.Покропивного. - К.: КНЕУ, 2000. - 528с.

7.Економіка підприємства: Підручник /За редакцією І. М. Петрович. - Львів: «Новий світ-2000», 2004.-680с.

8.Житна І.П. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств. Навч. посібник: Пер. з рос. - К.: вища школа, 1992. - С.98.

9.Іваненко В.К., Болюх М.А. Аналіз засобів виробництва / Іваненко В.К., Болюх М.А. Економічний аналіз господарської діяльності: Навч. посібник. - К., 1999. - С.38-52.

10.Іваннікова Г.О. Економічний аналіз основних фондів в АПК та шляхи їх оновлення // Вісник Сумського ДАУ. Сер. Фінанси і кредит. - 1997. - №2. - С.22-24.

11.Костенко В.В. Удосконалення обліку основних фондів - необхідність здійснення процесів відтворення. // Статистика України. - 2003. - №1. - С.73-75.

12.Лончакова В. Поліпшення основних фондів. Весь бухгалтерський та податковий облік. // Все про бухгалтерський облік. - 2000. - №82. - С.4-7.

13.Мазуркевич І. О. Особливості формування складу та структури основних засобів підприємств.//Формування ринкових відносин. - Київ., - 2008. - С. 93-97

14.Мельник. В.М.Аналіз використання основних виробничих фондів. // Мельник В.М. Основи економічного аналізу. - Навч. посібник. - К., «Кондор» - 2003. - С.55-66.

15.Назарбаева Р. Улучшение основных средств. // Вестник бухгалтера и аудитора Украины. - №17,сен. - 2000. - С.7-10.

16.Основні засоби: [Весь номер присвячений темі] // Все про бух. облік. - 2001. - №32. - С.4-62.

17.Павлюк І. Бухгалтерський облік витрат на поліпшення та утримання основних засобів. // Бух. облік: аудит. - 2004. - №5 - С.12-16.

18. Покропивний С.Ф., Соболь С.М., Швиданенко Г.О. Бізнес - план: технологія розробки та обґрунтування. Навч. посібник К.: КНЕУ, 1998. - 160с.

19. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. № 92 ( зі змінами та доповненнями ) // Все про бухгалтерський облік. - 2000.- № 47(472). - С.11-13.

20.Полятикіна Л. І. Методологічні основи використання та удосконалення структури джерел відновлення основних фондів. //Вісник СНАУ:Фінанси і кредит. - 2000.- Вип.1. - С.175-180

21.Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання. Підручник. - Тернопіль: Економічна думка, 2001. - С.151.

22.Савицька Г.В.. Аналіз використання основних засобів. // Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посібник. - К.,«Знання» - 2004. - С.178-203.

23.Фукс А.Е. Амортизація і оновлення основного капіталу.-К.: КНЕУ, 1996.-160с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.