Нормування праці на ВАТ "Електрон Газ"

Переваги використання такої структури полягають в тому, що вона забезпечує швидку реалізацію управлінських рішень, ефективність роботи функціональних підрозділів. Але потрібно звернути увагу на можливі недоліки: можливе розтягування термінів підготовки і прийняття рішень, не забезпечення злагодженості між функціональними службами.

Функціональні служби, що забезпечують централізоване виконання робіт після всіх структур підприємства:

- служба головного інженера у складі технічних відділів, відділу головного енергетика, відділу головного механіка, відділу головного майстра інструментального відділу, відділу технічної документації (забезпечує централізований ремонт виробничих фондів, наявність енергоресурсів, розвиток нових технологій і виконання дослідно-конструкторських робіт);

- служба заступника генерального директора по економіці в складі економічного відділу (забезпечує централізовані роботи з економічного планування, аналізу і контролю фінансово-економічних показників підприємства);

- служба заступника генерального директора по виробництву у складі виробничо-диспетчерського відділу, механічно-збирального виробництва, цеху покриття, ливарного цеху, збирального виробництва, ділянки платно - друкарського монтажу.

- служба заступника генерального директора по охороні праці, та господарським питанням у складі відділу охорони праці, групи протипожежної безпеки та адміністративно-господарського відділу;

- служба заступника генерального директора по загальним питанням у складі відділу матеріально-технічного забезпечення (забезпечує постачання матеріально-технічних ресурсів на підприємство).

Організація виробничого процесу ВАТ «Електрон - Газ».

Виробничі потужності ВАТ «Електрон-газ» передбачають наявність усіх видів технологій від одержання заготовок до упакування готової продукції:

- розкрій листових матеріалів, прокату і профілів;

- лиття чорних металів і кольорових сплавів;

- обробка металів різанням;

- холодне штампування;

- зварювання і паяння металів;

- переробка пластмас і гум;

- виготовлення друкованих плат;

- фотохімічні процеси;

- гальванічні і лакофарбові покриття;

- різні види збірних і монтажних процесів;

- градирування й іспит готової продукції;

- деревообробні процеси.

Характеристика основних видів виробництв і технологій:

1) Механічне виробництво.

Оснащене універсальним і спеціалізованим металорізальним устаткуванням, а також устаткуванням із ЧПУ виробництва верстатобудівних заводів Міноборонпрома й імпортним устаткуванням виробництва Японії, Німеччині, Швейцарії. Верстатній парк нараховує 235 одиниць, у тому числі 45 одиниць - устаткування з ЧПУ. Можливості верстатного парку заводу дозволяють виготовляти деталі з металів, сплавів і неметалів з габаритними розмірами до 500 мм, окремі процеси дозволяють одержувати корпусні деталі з розмірами до 1500 мм. Застосування вимірювальної машини з ЧПУ «Opton» (ФРН) дозволяє контролювати деталі масою до 1000 кг із точністю 1,9 мкм на довжині 300 мм із видачею протоколів вимірів.

2) Штампувальне виробництво.

Оснащене універсальними кривошипними пресами від 6,3 до 100 т.с., а також спеціалізованими пресами подвійної дії, карбувальними, гідравлічними, а також прес-автоматами. Кількість устаткування - 50 одиниць.

Устаткування дозволяє виготовляти деталі методом холодного штампування, вирубки, гнучкі, формування, витяжки, карбування, об'ємного холодного штампування. Матеріалі, що переробляються, від 0,05 мм до 4 мм із розмірами 600х800 мм. Можливе виготовлення деталей циліндричних і коробчастих форм із розмірами до 590х360х200 мм.

У складі виробництва мається зварювальна ділянка з установками аргоново-дугового зварювання, газового зварювання і паяння, машинами контактного зварювання.

3) Ливарне виробництво.

Оснащене устаткуванням, що дозволяє виготовляти деталі з алюмінієвих сплавів і сталі методами лиття в землю, у кокіль, після виплавлюваних моделей і лиття під тиском.

Характеристика виливків:

лиття в землю з максимальними габаритами 2000х1000х500 мм;

лиття під тиском - площа проекції виливка до 780 кв. см;

лиття після виплавлюваних моделей - одержання дрібних виливків від 100г до 3 кг із товщиною стінки 2 мм.

У металургійному виробництві використовуються процеси цементації, азотування, вакуумно-плазмового напилювання на установці «Булат-6».

4) Переробка пластмас і гум.

Оснащене вітчизняним і імпортним устаткуванням. Це термопластавтомати з обсягом упорскування від 63 куб. див до 500 куб. див (всього 20 одиниць), гідравлічні преси із зусиллям від 63 до 250 т. с.(40 одиниць), а також устаткування для допоміжних операцій.

Можливості виробництва -- переробка термопластичних матеріалів, реактопластів, гумових сумішей.

У виробництві впроваджені оригінальні процеси зачищення обломів на гумах у середовищі рідкого азоту, технічний процес прискореного пресування виробів з гумових сумішей мазкий АЛЕ-68-1 і ІРП-1265,ТЕХНІЧНИЙ процес одержання великогабаритних заготівель із гранул поліетилену у вакуумі.

5) Виробництво друкованих плат.

Можливості виробництва в одержанні двосторонніх друкованих плат з 1-го по 3-й клас точності. Покриття малюнка плат сплавом олово-свинець. Можливе покриття елементів рознімання сріблом, золотом, нікелем. Максимальні розміри друкованих плат 360х540 мм при потужності цеху 38000 кв.м. плат у рік.

У фотохімічному виробництві використовуються процеси хімфрезерування, нанесення зображень на плоских поверхнях методом сіткографії, фотохімії, виготовлення шкал приладів. У даний годину цех по виготовленню друкованих плат законсервований.

6) Гальванічне і лакофарбне виробництво.

Оснащене п'ятьма високопродуктивними лініями фірми «Гальванотехнік» і «Picomat», а також нестандартним устаткуванням.

Максимальні розміри деталей, що покриваються, складають 600х1100 мм.

У виробництві освоєні процеси цинкування, нікелювання, хромування, міднення, нанесення сплаву олово-вісмут, хімічного й анодного оксидування.

Лакофарбове виробництво оснащене камерами для пневматичного розпилення (7 шт.), терморадіаційними і конвекційними печами, устаткуванням для підготовки поверхні. Максимальні розміри деталей, що покриваються, складають 850х550х500 мм.

7) Збірно-монтажне виробництво.

Оснащене устаткуванням для виконання робіт з монтажу, зборці, регулюванню складних видів продукції, від унікальних одиничних зразків виробів до масового виробництва товарів побутового призначення. Друкованій монтаж оснащень високопродуктивними автоматичними і напівавтоматичними установками для виробництва підготовчих операцій перед монтажем, а також для групової паяння хвилею припою. Маються унікальні зразки тестового устаткування, розроблені і виготовлені на заводі.

На масових операціях застосовуються сучасні процеси лазерного маркірування, контролю виробів, технологічного прогону.

При складальному виробництві мається ділянка по виготовленню трансформаторів і моткових виробів із застосуванням рядового намотування на кільцеві і стрічкові магнітопроводи.

У даний годину виробництво законсервоване.

8) Механозбірне виробництво.

Оснащене спеціалізованими робітничими місцями слюсарів-збирачів, стандартним і нестандартним устаткуванням для зборки, настроювання, проведення технологічного прогону, проведення приймально-здавальних іспитів виробів, а також їхнього упакування.

9) Інші види виробництв.

Забезпечення заготівлями каркасно-штампувального і механічного виробництв здійснює заготівельне виробництво, що має повний комплект необхідного устаткування для розкрою листових, пруткових і профільних матеріалів.

Деревообробне виробництво забезпечує механоскладальне виробництво пакувальною тарою з дерева, ДВП, гофрокартона.

Інструментальне виробництво має повний цикл виготовлення інструмента, пристосувань, штампів і прес-форм (у т.ч. особисто складних).

Цех нестандартного устаткування виготовляє для основного виробництва нестандартне технологічне, контрольне, регулювальне й іспитове устаткування.

Іспитовий центр забезпечує проведення усіх видів кліматичних і механічних іспитів, необхідних для випуску виробів.

Основними споживачами продукції підприємства є будівельно-монтажні організації, населення, торгові посередники.

Основні підприємства постачальники ресурсів: ВАТ «Запоріж» м. Запоріжжя; фірма «Уран» м. Олександрія; Дніпропетровський лакофарбовий завод, Дніпропетровська паперова фабрика, фірма «Реагент» м. Дніпропетровськ; картонний комбінат м. Лисичанськ.

Основними конкурентами ВАТ «Електрон-газ» є виробники аналогічної продукції. Як вже було сказане вище, основним видом продукції підприємства є водонагрівальні колонки. По рівню цін на свою продукцію ВАТ «Електрон-газ» позиціонуються на середньому ціновому сегменті ринку.

Основні підприємства - конкуренти: ТОВ «Теплообмінник», м. Артемівськ, Донецька обл., ЗАТ «Агроресурс», м. Одеса, Верхньодніпровський літійно-механічний завод ім. 1Травня (АК «Версант»).

Втрата ринку спецтехніки та електронно-фізичних приладів загального призначення в країнах СНД і особливо в Росії, важке економічне становище переважної більшості промислових підприємств Україні, низька купівельна спроможність населення, обумовлена низькими реальними доходами, а також ріст конкуренції з боку іноземних і внутрішніх виробників привела до втрати власних обігових коштів та погіршення фінансового стану підприємства.

Ефективність програми підприємства забезпечується тими заходами, які покладені в їх основу і повинні дати очікувані результати в організації і управлінні підприємством, зростанні обсягів виробництва, поліпшенні економічного і екологічного стану підприємства та навколишнього середовища.

Охорона праці і техніка безпеки на підприємстві ВАТ «Електрон-Газ». На підприємстві ВАТ «Електрон-Газ» існує охорона праці створена згідно з Законом України «Про охорону праці» для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасних випадків, професійних захворювань і аварій в процесі праці.

Працівники служби охорони праці мають право видавати керівникам підприємств обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків. Припис спеціаліста з охорони праці, у тому числі про зупинення робіт, може скасувати в письмовій формі лише посадова особа, якій підпорядкована служба охорони праці. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки в разі ліквідації підприємства.

Служба охорони праці на підприємстві ВАТ «Електрон-Газ» вирішує такі завдання:

забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;

професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

вибору оптимальних режимів праці й відпочинку працівників;

професійного відбору виконавців для визначення видів робіт.

Служба охорони праці виконує такі основні функції:

опрацьовує ефективну цілісну систему управління охороною праці;

проводить оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці;

складає разом зі структурними підрозділами підприємства комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також розділ «Охорона праці» у колективному договорі;

проводить для працівників вступний інструктаж з питань охорони праці;

готує проекти наказів та розпоряджень з питань охорони праці, загальних для всього підприємства;

організовує: забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці; облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також шкоди від цих подій; підвищення кваліфікації і переліку знань посадових осіб з питань охорони праці;

бере участь у: розслідуванні нещасних випадків та аварій; формуванні фонду охорони праці підприємства і розподіл його коштів; робіт комісії з питань охорони праці;

контролює: дотримання чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та нормативних актів, виконання працівниками посадових інструкцій з питань охорони праці; виконання приписів органів державного нагляду, пропозицій та подань уповноважених трудових колективів і профспілок з питань охорони праці, використанням за призначенням коштів фонду охорони праці; своєчасне проведення навчання та інструктажів працюючих.

1.5 Основні техніко-економічні показники ВАТ «Електрон-Газ» 2003-2007 рр.

Основні техніко-економічні показники підприємства ВАТ «Електрон-Газ» за 2003-2007 рр. та їх динаміка представлені в додатку 2 Основою для розрахунку цих показників стали баланс підприємства, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про фінансові результати підприємства та звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію.

У зв'язку з нестабільністю економічної ситуації в країні техніко-економічні показники слід проводити як в діючих, так і у порівняних цінах з урахуванням індексів інфляції. У 2003 він складав 1,082, в 2004 -- 1,123, в 2005 р. -- 1,103, в 2006 р. -- 1,116.

Проаналізувавши додаток 2, видно, що в 2007 р. обсяг товарної продукції становив 14,6 тис. грн. У порівнянні з 2003 р. обсяг товарної продукції зменшився на 581,4 тис. грн. або 97,6%, та на 1752,8 тис. грн. або на 99,2% в порівнянні з 2006 р. Зменшення обсягів товарної продукції пов'язано з тим, що на підприємстві ВАТ «Електрон-Газ» проводилася процедура санації, що дозволити зробити погашення заборгованості по заробітній платі та заборгованості перед бюджетом та іншими фондами, а також зробити економічне оздоровлення підприємства в цілому. Для збільшення обсягів виробництва потрібні додаткові оборотні засоби на забезпечення процесу виробництва матеріалами, комплектуючими, енергоресурсами, оплатою праці, а також ремонту основних фондів.

Обсяг реалізованої продукції в 2007 р. складав 39,6 тис. грн. У порівнянні з 2003 р. обсяг реалізованої продукції зменшився на 819,9 тис. грн. або 95,4%, та на 1827 тис. грн. або на 97,9% в порівнянні з 2006 р. Тенденція зменшення обсягів реалізованої продукції вказує на скорочення попиту на продукцію та послуги ВАТ «Електрон-Газ», що є дуже негативним явищем для підприємства.

Собівартість товарної продукції в 2007 р. складала 2469 тис. грн. Цей показник збільшився на 1320 тис. грн. або на 114,9% порівняно з 2003 р. та зменшився на 2666,5 тис. грн. або на 51,9% порівняно з 2006 р.

Собівартість реалізованої продукції в 2007 р. складала 497 тис. грн. У порівнянні з 2003 р. собівартість зменшилась на 7514,2 тис. грн. або на 93,8% та на 2197,3 тис. грн. або на 81,6% в порівнянні з 2006 р. Зменшення собівартості реалізованої продукції свідчить про збільшення прибутку. Дана тенденція являється позитивним явищем для підприємства.

Валовий збиток в 2007 р. становив 457 тис. грн. Порівняно з 2003 р. цей показник зменшився на 6694,7 тис. грн. або на 93,6% та на 370,7 тис. грн. або на 44,8% порівняно з 2006 р. Це говорити про тенденцію зниження розмірів збитку підприємства.

Чистий збиток в 2007 р. становив 8629 тис. грн. Порівняно з 2003 р. розміри чистого збитку зменшилися на 3304,1 тис. грн. або на 27,7% та збільшилися на 3001 тис. грн. або на 53,3% порівняно з 2006 р. При загальній збитковості єдиним внутрішнім джерелом фінансування залишається реалізація основних фондів і запасів підприємства, які не використовуються у виробництві.

Середньорічна вартість основних виробничих фондів в 2007 р. становила 60220 тис. грн. Порівняно з 2003 р. цей показник зменшився на 18050 тис. грн. або на 23,1% та на 90225 тис. грн. або на 60% порівняно з 2006 р. Зменшення ОВФ призводить до падіння виробничої потужності, зменшення фондовіддачі, погіршення технічної оснащеності підприємства.

Середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу в 2007 р. складала 38 чол. Порівняно з 2003 р. чисельність зменшилась на 613 чол. або на 94,2% та на 59 чол. або на 60,8% порівняно з 2006 р. Найактуальнішою причиною звільнення персоналу є звільнення за власним бажанням. Як правило, люди знаходять більш прийнятні умови праці і його сплати. Отже, зменшується кількість висококваліфікованих працівників. На підприємстві зберігається досить високий рівень прихованого безробіття -- 30%. Значна частина персоналу працює в режимі скороченого робочого дня.

Також з таблиці видно, що продуктивність праці в 2007 р. становила 374,4 грн./ персону. Порівняно з 2003 р. цей показник зменшився на 540,5 грн./ персону або на 59,1% та на 17846 грн./ персону або на 97,9% порівняно з 2006 р. Збільшення продуктивності праці на підприємстві говорити про матеріальне та моральне стимулювання, вдосконалення оплати праці. Для збільшення цього показника підприємство має покращити якість праці, вдосконалити управління та організацію праці.

Загальній фонд сплати праці в 2007 р. становив 402,8 тис. грн. З них 86,3 тис. грн. -- додаткова заробітна плата та 316,5 -- основна заробітна плата. Порівняно з 2003 р. розмір фонду сплати праці зменшився на 1013,1 тис. грн. або на 71,6% та на 300,9 тис. грн. або на 42,8% порівняно з 2006 р.

Так як підприємство ВАТ «Електрон-Газ» в період з 2003 по 2007 рр. зменшувало розміри збитків, то з розрахунків рентабельності підприємства очевидне збільшення даного показника. Так, в 2007 р. цей показник складав -13,6%. Порівняно з 2003 р. рентабельність збільшилась на 0,4%, але зменшилась на 10% порівняно з 2006 р.

РОЗДІЛ II. АНАЛІЗ НОРМУВАННЯ ПРАЦІ НА ПІДПРІЄМСТВІ ВАТ «ЕЛЕКТРОН-ГАЗ» ЗА 2003-2007 РОКИ

2.1 Аналіз використання робочого часу ВАТ «Електрон-Газ»

Показники використання робочого часу мають важливе значення в системі трудових показників на підприємствах. Їх аналіз доцільно проводити у напрямі з'ясування причин, частоти і розмірів втрат фонду робочого часу і ступеня ущільнення робочого дня.

Зрозуміло, не можна позитивно оточити і той факт, що внутрішньозмінні простої майже повністю були перекриті наднормовою роботою, оскільки вони породжують моральну незадоволеність робочих, а також негативно позначаються на якості роботи, викликають додаткові витрати по заробітній платі і ін.

При цьому слід підкреслити, що проведений аналіз заснований на використанні тільки звітних даних, які, як відомо, не повністю відображають дійсні втрати внутрішньозмінного часу (відсутність обліку короткочасних простоїв, майже повна відсутність обліку простоїв у окремих груп робочих-почасовиків, приховані простої і т. п.). Тому, на додаток до такого аналізу, необхідно систематично вивчати втрати робочого часу безпосередньо на робочих місцях шляхом проведення фотографій робочого дня (див. додаток 1), масових самофотографій і ін. ' Ця робота вельми ефективна, оскільки дозволяє виявляти конкретні причини втрат робочого часу і приймати дієві заходи по їх усуненню, визначати реальні можливості для ширшого застосування багатоверстатного обслуговування, поєднання спеціальностей, розширення зон обслуговування і тому подібне

Використання цілоденного фонду робочого часу. Отже, по цьому виду резервів поліпшення використання робочого часу в порівнянні з базисним роком було допущено навіть погіршення. Таке значне недовиконання планового завдання пояснюється наступними обставинами.

Виконаний детальний аналіз підказує і основні напрями подальшої роботи по погіршення використання робочого часу. Особливу увагу необхідно приділити:

- виявленню конкретних причин кожного випадку простою і обґрунтованості застосування наднормових робіт з тим, щоб прийняти невідкладні заходи, направлені на їх скорочення і ліквідацію;

- ретельному вивченню (по листках непрацездатності) характеру захворюваності у окремих груп тих, що працюють і розробці на цій основі дієвих профілактичних заходів (наприклад, по поліпшенню охорони праці і техніці безпеки, організації дієтичного живлення і ін.), що забезпечують зниження захворюваності;

- вивченню кожного випадку порушень трудової і виробничої дисципліни з метою її зміцнення, використовуючи для цією не тільки адміністративні заходи, але і форми як моральної, так і матеріальної дії на її порушників.

Для характеристики ступеня ущільнення робочого дня доцільно розраховувати спеціальний коефіцієнт по матеріалах вивчення, узагальнення і розповсюдження передового виробничого досвіду. Коефіцієнт ущільнення робочого дня можна розрахувати по формулі:

Оку = 100 - * 100 (2.1)

де, Ку - коефіцієнт ущільнення робочого дня;

To - витрати праці на 1-у операцію по матеріалах узагальнення передового виробничого досвіду;

Tн - витрати праці по нормах, що діють;

Оі - число 1-х операцій, що піддавалися вивченню і узагальненню досвіду.

Коефіцієнт ущільнення робочого дня характеризує насиченість працею кожної одиниці робочого часу: «протягом дня повністю витрачається робоча сила робочого, але витрачається так, щоб не шкодити його здатності виконувати таку ж кількість праці і завтра і в наступні дні», тобто відбувається заповнення працею пір в робочому часі.

Ущільнення робочого дня впливає на зростання продуктивності праці. При цьому продуктивність праці росте швидше, ніж ущільнюється робочий день. Це видно з формули:

ПТ = - 100% ( 2.2.)

де, ПТ - Зростання продуктивності праці у %;

Ку - коефіцієнт ущільнення робочого дня

Коефіцієнт використання номінального фонду робочого часу можна визначити:

ФРЧ ос.р = *Ос.Р ( 2.3. )

де, ФРЧ ос.р - Фонд робочого часу основних робочих;

ФРЧ - Фонд робочого часу;

- сума всіх робочих;

Ос.Р - Основні робочі;

Використання персоналу в певній мірі впливає робочий час та залежить від їх чисельності. Повноту використання персоналу можна оцінити за кількістю днів і годин, які відпрацював один працівник за аналізований період, а також за ступенем використання фонду робочого часу. Такий аналіз проводиться для кожної категорії працівників, по кожному виробничому підрозділу і в цілому по підприємству [таблиця 2.1.].

Таблиця 2.1.

Використання персоналу підприємства ВАТ «Електрон-Газ».

Показник	Роки	Відхилення
	2003	2006	2007	Від 2003 року	Від 2006 року
1. Середньорічна чисельність робітників (ЧР)	677	103	39	-638	-64
2. Відпрацював за рік один робітник:
- днів (Д)	255	257	254	-1	-3
- годин (Г)	2035,8	2055,3	2030,1	-5,7	-25,2
3. Середня тривалість робочого дня (Т), г од	7,97	7,98	7,98	0,01	0
4. Фонд робочого часу (ФРЧ), год	1378247	211696	79174	-1299073	-132522
5. У тому числі надурочно відпрацьований час, год	-	-	-	-	-

Фонд робочого часу (ФРЧ) залежить від чисельності робітників (ЧР), кількості днів, які відпрацював один робітник у середньому за рік (Д), і середньої тривалості робочого дня (Т):

ФРЧ = ЧР * Д * Т. (2.4.)

де, ФРЧ - фактично відпрацьованій робочий час, год.;

ЧР - Середньорічна чисельність робітників, чол.;

Д - кількість відпрацьованих за рік одним робітником днів;

Т - середня тривалість робочого дня;

На аналізованому підприємстві фактичний фонд робочого часу менший від 2003 року на 1299073 годин. Вплив факторів на його зміну можна визначити за методом абсолютних різниць:

Як видно із наведених даних, підприємство ВАТ „Електрон-Газ” використовує виробничий персонал недостатньо повно. У середньому один робітник відпрацював 254 днів замість 255, у зв'язку з чим надпланові цілоденні втрати робочого часу становили на одного робітника 1 день. На аналізованому підприємстві фактичний фонд робочого часу менший від 2006 року на 132522 годин. Вплив факторів на його зміну можна визначити за методом абсолютних різниць:

Як видно із наведених даних, підприємство ВАТ „Електрон-Газ” використовує виробничий персонал недостатньо повно. У середньому один робітник відпрацював 254 днів замість 257, у зв'язку з чим надпланові цілоденні втрати робочого часу становили на одного робітника 3 дні.

Для виявлення причин цілоденних і внутрізмінних втрат робочого часу зіставляють дані фактичного і планового балансу робочого часу

Вони можуть бути зумовлені об'єктивними і суб'єктивними обставинами, непередбаченими планом: додатковими відпустками з дозволу адміністрації, захворюваннями робітників з тимчасовою втратою працездатності, прогулами, простоями через несправність устаткування, машин, механізмів, через те, що немає роботи, сировини, матеріалів, електроенергії і т.д. Зменшення втрат робочого з причин, які залежать від трудового колективу, є резервом збільшення виробництва продукції, що не потребує додаткових капітальних вкладень і дає змогу швидко одержати віддачу.

У нашому прикладі більша частина втрат (42,9*7,98 = 342,3) год. викликана суб'єктивними факторами: додатковими відпустками з дозволу адміністрації, прогулами, простоями, що можна вважати невикористаними резервами збільшення фонду робочого часу (табл. 2.2.).

Таблиця 2.2. Аналіз використання фонду робочого часу ВАТ „Електрон-Газ” за 2007 рік.

Показник	На одного робітника	Відхилення від плану
	План	Факт	На одного робітника	На всіх робітників
Календарна кількість днів	365	365	-	-
У тому числі: святкові і вихідні дні	114	114	-	-
Номінальний фонд робочого часу, дні	251	248	-	-
Неявки на роботу, дні	37,8	38,7	+0,9	+162,9
У тому числі:
-щорічні відпустки	26	27	+1	-
- відпустки для навчання	2	0,2	-1,8	-70,2
-додаткові відпустки:
здозволу адміністрації	-	1,1	+1,1	+42,9
прогули	-	-	-	-
простої	-	-	-	-
Явочний фонд робочого часу, дні	192,9	211,6	18,7	729,3
Тривалість робочої зміни, год	8	8	-	-
Бюджет робочого часу, год	1674,4	1622	-52,4	-2043,6
Предсвяткові скорочені дні, год	4	4	-	-
Корисний фонд робочого часу, год	1701,6	1670,4	-31,2	-5647,2
Середня тривалість робочої зміни, год	7,98	7,98	-	-

Вивчивши втрати робочого часу, необхідно визначити непродуктивні витрати праці, які складаються із витрат робочого часу внаслідок виготовлення забракованої продукції й усунення браку, а також у зв'язку з відхиленнями від технологічного процесу.

За даними таблиці 2.3. визначаємо:

а) частку заробітної плати виробничих робітників у собівартості товарної продукції:

402,8/2469 * 100% = 16,3%;

б) питому вагу зарплати виробничих робітників у собівартості товарної продукції з неврахуванням сировини і матеріалу, напівфабрикатів і комплектуючих виробів:

402,8/(2469-4034,1)* 100% = 10,5%

в) середньогодинну зарплату робітників:

483,4/79174 людино-годин = 6,1 грн;

Таблиця 2.3.

Дані для розрахунку непродуктивних витрат робочого часу на підприємстві ВАТ ”Електрон-Газ” за 2007 рік.

Показник	Сума, тис.грн
Виробнича собівартість товарної продукції	2469
Заробітна плата робітників	483,4
Заробітна плата виробничих робітників	402,8
Матеріальні витрати	4034,1
Собівартість забракованої продукції	-
Витрати на ускнення браку	-

Втрати робочого часу у зв'язку з відхиленням від нормальних умов роботи розраховують діленням суми доплат через цю причину на середню зарплату за 1 год. На цьому підприємстві таких доплат не було.

Скорочення втрат робочого часу - один із резервів збільшення випуску продукції. Щоб підрахувати його, необхідно втрати робочого часу (ВРЧ) з вини підприємства помножити на плановий середньогодинний виробіток продукції.

Однак треба мати на увазі, що втрати робочого часу не завжди призводять до зменшення обсягу виробництва продукції, оскільки їх може бути компенсоване підвищенням інтенсивності праці працівників. Тому в аналізі використання трудових ресурсів велику увагу приділяють вивченню показників продуктивності праці.

За формулою 2.1. розрахуємо коефіцієнт ущільнення робочого часу. (Див. Додатки 4,5)

Ку 2003 р. = =

= =

= =

Ку 2004 р. = =

= =

Ку 2005 р. =

=

Ку 2006 р. =

Ку 2007 р. =

=

Ку 2003 р. =

Ку 2004 р. =

Ку 2005 р. =

Ку 2006 р. =

Ку 2007 р. =

Рис.1. Динамка коефіцієнта ущільнення робочого часу ВАТ «Електрон-Газ» за 2003-2007 роки

Аналізуючи динамку коефіцієнта ущільнення робочого часу з рис.1 2007 року з 2003 роком можна зробити висновок, що він зменшився на 0,1%, тобто зменшилась насиченість праці кожної одиниці робочого часу. Якщо проаналізувати 2007 рік з 2006 роком , то коефіцієнт ущільнення робочого часу збільшився на 1,86% це свідчить про те, що збільшилась насиченість праці кожної одиниці робочого часу.

За формулою 2.2. знайдемо продуктивність праці у % (ПП)

(див. додаток 4,5)

ПП 2003 р. =

ПП 2004 р. =

ПП 2005 р. =

ПП 2006 р. =

ПП 2007 р. =

ПП 2003 р. = 6,33

ПП 2004 р. = 6,8

ПП 2005 р. = 10,11

ПП 2006 р. = 4,16

ПП 2007 р. = 6,21

Рис.2. Динамка продуктивності праці ВАТ «Електрон-Газ» за 2003-2007 роки

Аналізуючи динамку продуктивності праці рис.2 2007 року з 2003 роком можна побачити, що вона зменшилася на 0,12%, це свідчить про те, що на ВАТ «Електрон-Газ» зменшився обсяг продукції, зменшилась кількість працівників, також це повязано з застарілими тех.процесами, застарілими нормами. Порівнюючи 2007 рік з 2006 роком вона збільшилася на 2.05%.

Рис.3. Динамка продуктивності праці та коефіцієнта ущільнення робочого часу ВАТ «Електрон-Газ» за 2003-2007 роки

Як зазначалося вище ущільнення робочого дня впливає на зростання продуктивності праці. При цьому продуктивність праці росте швидше, ніж ущільнюється робочий день це можна побачити на рис.3 та зробити такий висновок:

при ущільненні робочого часу на 5,95% середньогодинна ПП зростає на 6,33%; при ущільненні робочого часу на 6,37% середньогодинна ПП зростає на 6,8%; при ущільненні робочого часу на 9,18% середньогодинна ПП зростає на 10,1%; при ущільненні робочого часу на 3,99% середньогодинна ПП зростає на 4,16%; при ущільненні робочого часу на 5,85% середньогодинна ПП зростає на 6,21%;

Для того, щоб розрахувати коефіцієнт використання номінального фонду робочого часу потрібно знайти фонд робочого часу основних робочих за формулою 3.6 ( Див.додаток 6,5 )

ФРЧ ос.р 2003р. =

ФРЧ ос.р 2004р. =

ФРЧ ос.р 2005р. = =

ФРЧ ос.р 2006р. =

ФРЧ ос.р 2007р. =

ФРЧ ос.р 2003р. =194766,5

ФРЧ ос.р 2004р. =189553,6

ФРЧ ос.р 2005р. = 34797,6

ФРЧ ос.р 2006р. = 10802.6

ФРЧ ос.р 2007р. = 3385,7

Рис.4. Динамка фонду робочого часу основних робочих ВАТ «Електрон-Газ» за 2003-2007 роки

Аналізуючи динамку фонду робочого часу основних робочих рис.4 2007 року з 2003 роком можна побачити, що він зменшилася на 528112,6 людино-годин, це свідчить про те, що на ВАТ «Електрон-Газ» зменшилась кількість працівників, а саме основних робочих також це повязано з застарілими тех. процесами, застарілими нормами. Порівнюючи 2007 рік з 2006 роком він зменшився на 10326,9 людино-годин . За тих же причин.

2.2 Аналіз продуктивності праці на підприємстві

ВАТ «Електрон-Газ»

Розглянемо динаміку продуктивності праці за період 2003-2007 роки в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

Динаміка продуктивності праці ВАТ „Електрон-Газ” за 2003-2007 роки.

Показники	2003	2004	2005	2006	2007
Продуктивність праці,норм. год	86,3	452,6	1489,1	172,6	134,2
Абс. приріст:
- ланцюговий	-	366,3	1036,5	-1316,5	-38,4
- базисний	-	366,3	1402,8	86,3	47,9
Темп росту,%
- ланцюговий	-	524,4	329,1	11,5	77,8
- базисний	-	524,4	1725,4	200	155,5
Темп приросту,%
- ланцюговий	-	424,4	229,1	-88,5	-22,2
- базисний	-	424,4	625,4	100	55,5
Сер.темп росту,%	111,4723
Сер.темп Приросту% ,	11,4

Таким чином, найбільший темп зростання продуктивності праці у 2007році складає 155,5% у порівнянні з 2003 роком. У 2007 році діяльність підприємства щодо продуктивності праці дещо погіршилася й склала 155,5% Але за весь період продуктивність праці зросла на 11,4%.

Графічно розглянемо динаміку продуктивності праці на рисунку 5.



Рис.5. Динаміка продуктивності праці за період 2003-2007 роки підприємстві ВАТ «Електрон-Газ».

Аналізуючи динамку продуктивності праці рис.5 2007 року з 2003 роком можна побачити, що вона зменшилася на 88,5 нормо.год. це свідчить про те, що на ВАТ «Електрон-Газ» зменшився обсяг продукції, зменшилась кількість працівників, також це пов'язано з застарілими тех. процесами, застарілими нормами. Порівнюючи 2007 рік з 2006 роком вона зменшилася на 22,2 нормо.год. з тих же причин.

До загальнюючих показників належать середньорічній, середньоденний і середньогодинний виробіток продукції на одного робітника, а також середньорічний виробіток продукції на одного працюючого у вартісному вираженні.

Індивідуальні показники - це витрати часу на виробництво одиниці продукції певного виду (трудомісткість продукції) або випуск продукції певного виду в натуральному вираженні на один людино-день або на одну людино-годину.

Допоміжні показники характеризують витрати часу на виконання одиниці певного виду робіт або обсяг виконаних робіт за одиницю часу.

Таблиця 2.5.

Вихідні дані для факторного аналізу ВАТ «Електрон-Газ» за 2003-2007 роки.

Показник	2003 рік	2006 рік	2007 рік	Абсолютні відхилення
				Від 2003 року	Від 2007 року
1	2	3	4	5	6
Виробництво продукції в планових цінах, тис.грн	596	1767,4	14,6	-581,4	-1752,8
Середньорічна чисельність ПВП	651	97	38	-613	-59
У тому числі робітників	402	27	8	-394	-19
Частка робітників у загальній чисельності працівників	53,98	29,7	34,3	-19,68	+4,6
Дні, які відпрацював один робітник за рік	254	257	254	-1	-3
Години, які відпрацювали всі робітники	1378247	211696	79174	-1299073	-132522
1	2	3	4	5	6
Середня тривалість робочого дня, год	7,97	7,98	7,98	+0,01	-
Середньорічний виробіток одного працівника, тис.грн.	915,5	18220,6	384,2	-531,3	-17836,4
Виробіток робітника, грн:
-середньорічний	1482,6	65459,3	1825	342,4	- 63634,3
-середньоденний, грн	5,9	259,8	7,2	1,3	-252,6
-середньогодинний, грн.	0,7	32,5	0,9	0,2	-31,6

За даними таблиці 2.5. середньорічний виробіток працівника підприємства нижчий від 2003 року на 531,3 грн (384,2-915,5) і від 2006 року на 17836,4 грн (384,2-18220,6).

2.3 Аналіз трудомісткості продукції на підприємстві

ВАТ «Електрон-Газ»

Трудомісткість - це витрати робочого часу на одиницю або на увесь обсяг виготовленої продукції. Трудомісткість одиниці продукції обчислюють за відношенням фонду робочого часу на виготовлення продукції і-того виду до обсягу його виробництва в натуральному або умовно-натуральному вимірі. Можна розраховувати і трудомісткість однієї гривні продукції (загальний фонд робочого часу на виробництво всієї продукції треба поділити на вартість випущеної продукції). Одержаний показник - обернений середньогодинному виробітку продукції.

Зниження трудомісткості продукції - найважливіший фактор підвищення продуктивності праці.

Зростання продуктивності праці відбувається передовсім за рахунок зниження трудомісткості продукції, а саме за рахунок виконання плану оргтехзаходів (упровадження досягнень науки і техніки, механізація та автоматизація виробничих процесів, удосконалення організації виробництва і праці), збільшення частки покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, перегляду норм виробітку і т.д.

У процесі аналізу вивчають динаміку трудомісткості, виконання плану за її рівнем, причини її змін і вплив на рівень продуктивності праці.

Значний інтерес становить порівняння питомої трудомісткості продукції на різних підприємствах, що дає можливість виявити передовий досвід і розробити заходи для його впровадження на аналізованому підприємстві.

Із таблці 2.6. видно, що фактичне завдання зниження трудомісткості продукції до 2003 року:

5422,9/2312,5*100-100=134,5%;

фактичне зниження трудомісткості до 2004 року:

5422,9/119,8*100-100=4426,7%.

Таблиця 2.6.

Аналіз динаміки і виконання плану за рівнем трудомісткості продукції.

Показник	Роки	Зростання рівня показника,%
	2003	2006	2007	План до 2003 року	План до 2006 року
Випуск продукції,тис грн	596	1767,4	14,6	2,4	0,8
Відпрацьовано всіма робітниками людино-годин	1378247	211696	79174	5,74	37,39
Питома трудомісткість, людино-годин на 1 тис.грн	2312,5	119,8	5422,9	234,5	4526,7

Між змінами загальної трудомісткості і середньогодинного виробітку є обернено пропорційна залежність. Тому, знаючи, як змінилася трудомісткість продукції, можна визначити темпи приросту середньогодинного виробітку:

. (2.5.)

Фактична трудомісткість нижча від 2003 року на 134,5%, а від 2006 року на 4426,7%. Знайдемо темпи зростання продуктивності праці:

2007 рік від 2003 року:;

2007 рік від 2006 року: .

І навпаки, знаючи темпи зростання продуктивності праці, можна визначити процент зниження трудомісткості продукції:

2007 рік від 2003 року: ;

2007 рік від 2006 року: .

Зниження трудомісткості продукції на 4426,7 % показує, що підприємство могло б випустити більше об'єму продукції на 777,7тис. грн..

Оскільки між трудомісткістю продукції і рівнем продуктивності праці є обернено пропорційна залежність, то загальна питома трудомісткість продукції залежить від тих само факторів, що й середньогодинний виробіток робітників.

У процесі наступного аналізу необхідно вивчити показники питомої трудомісткості за видами продукції [таблиця 2.7.].

Як видно із таблиці 2.7., у зв'язку зі зменшенням обсягу виробництва продукції і зміною її структури, витрати часу скоротилися за рахунок зниження питомої трудомісткості продукції на 33338,2 людино-годин (260,2-33598,4) у 2003 році. У 2006 році вони скоротилися на 16345,2 людино-годин (260,2-16605,4).

Питома трудомісткість продукції ВПГ - 19, АПОК 1 та лічичильників газу за звітний і минулі роки не змінилася.

Таблиця 2.7.

Аналіз питомої трудомісткості за видами продукції ВАТ «Електрон-Газ» за 2003-2007 роки..

Вид продукції	Обсяг виробництва, шт	Питома трудомісткість, год	Витрати праці на випуск продукції, год
	2003 рік	2006 рік	2007 рік	2003 рік	2006 рік	2007 рік	2003 рік	2006 рік	2007 рік	Баз. Рівнем на фак. випуск
ВПГ-19	179	478	3	34,7	34,7	4,8	6218,4	16605,4	104,4	104,2
АПОК1	692	-	19	8,2	-	8,2	5681,7	-	156,0	156,0
Лічильник газа	1500	-	-	14,4	-	-	21698,3	-	-
Усього	2371	478	22	57,3	34,7	43	33598,4	16605,4	260,4	260,2

Зниження або підвищення середнього рівня питомої трудомісткості може відбутися за рахунок зміни її рівня за окремими видами продукції ().

Зі збільшенням частки більш трудомістких виробів середній її рівень зростає, і навпаки:

. (2.6.)

Вплив цих факторів на середній рівень трудомісткості можна визначити за методом ланцюгової підстановки через середньозважені величини:

Зміна середнього рівня питомої трудомісткості відбулася за рахунок:

· Зниження індивідуальної трудомісткості окремих виробів:

· Збільшення питомої ваги більш трудомісткої продукції (продукції ВПГ-19) у загальному випуску:

Слід мати на увазі, що зміни в рівні трудомісткості не завжди оцінюють однозначно. Іноді трудомісткість спадає при значній частці знову освоюваної продукції або погіршення її якості. Щоб домогтися підвищення якості, надійності і конкурентоспроможності продукції, потрібні додаткові витрати праці і коштів. Однак виграш від збільшення обсягу продажів, вищих цін, як правило, перекриває програш від підвищення трудомісткості виробів. Тому взаємозв'язок трудомісткості продукції і її якості, собівартості, обсягу продажів і прибутку має бути постійно в центрі уваги аналітиків.

2.4 Аналіз охоплення нормування праці на підприємстві

ВАТ «Електрон-Газ»

Економічній аналіз являє собою систему спеціальних знань, яка забезпечує вивчення господарських процесів і дій у їх взаємозв'язку та взаємообумовленості. Це дослідження конкретних господарських процесів за допомогою спеціальних методів вивчення як загальних, так і окремих питань економіки підприємства. Такий аналіз дозволяє своєчасно виявити заподій відхилень від намічених показників, узагальнити й правдиво оцінити виробничо-господарську ситуацію, що склалася на підприємстві чи в окремому його підрозділі, та підготувати науково обґрунтоване рішення для її розв'язування.

Добре підготовлений та правильно організований аналіз дозволяє забезпечити об'єктивні засади науково обґрунтованого планування праці.

Зацікавленість підприємства у підвищенні ефективності використання живої праці виявляється через аналіз стану технічного нормування на підприємстві взагалі та якості діючих норм зокрема. Тому періодично виникає необхідність аналізу цих показників в окремих підрозділах виробництва.

Аналіз стану нормування праці містить:

- визначення кількості робітників, яким встановлено норми праці;

- визначення відсотка технічно обґрунтованих норм у складі застосовуваних на підприємстві норм;

- встановлення чисельності робітників-відрядників, що не виконують норми виробітку;

- встановлення чисельності робітників-відрядників, що перевиконують норми виробітку;

- визначення середнього рівня невиконання норм та з'ясування причин такого стану;

- визначення середнього рівня перевиконання норм та з'ясування, який головний чинник призводить до цього: зростання продуктивності праці чи низька якість норми;

- розробка і впровадження заходів, спрямованих на забезпечення розумів, відповідних до параметрів, які було зафіксовано при встановленні норм для таких робітників, що не виконують норми.

- переглядання і впровадження нових норм, що відповідають удосконаленню виробництва і праці під впливом НТП на тихий робочих місцях, де існуючі норми праці набагато перевиконуються;

- розробка й затвердження графіка перегляданню та впровадження оновлених норм і здійснення заходів щодо забезпечення відповідних розумів для запобігання невиконанню норм.

Визначення кількості робітників, яким встановлено норми праці, відбувається на всіх без винятку дільницях та в цехах підприємства. На основі цього обліку після цехів та підприємству в цілому розраховують коефіцієнт охоплення персоналу нормами праці:

= (2.7.)

де, Тфак - Фактична кількість відпрацьованих годин ;

Тзаг - Загальна кількість відпрацьованих годин.

Загальна кількість відпрацьованих годин розраховується за формулою:

( 2.8. )

де, Ч.р.в. - число робітників відрядників;

Р.ф.р.ч. - річний фонд робочого часу.

Фактичну кількість відпрацьованих годин можна розрахувати за формулою:

= ( 2.9. )

де, Н.г. - Норми годин;

Середній відсоток виконання норм обчислюється за формулою:

( 2.10 )

де, Ср.п.в.н. - Середній відсоток виконання норм у відсотках,

Тн. - сумарна нормована трудомісткість виконання робіт за певний період, нормо-годин;

Ф.в.р.ч. - фактично відпрацьований робочий час.

Сумарну нормовану трудомісткість виконання робіт за певний період, нормо-годин можна розрахувати за формулою:

(2.11 )

де, Тод.вір. - Трудомісткість на одну вироблену продукцію;

Кіл.вір.п. - Кількість виробленої продукції.

Для того, щоб розрахувати коефіцієнт охоплення нормування праці на підприємстві ВАТ „Електрон - Газ” потрібно спочатку розрахувати загальну кількість відпрацьованих годин за формулою 2.8.

( Див. Додатки 6,7 )

Тзаг. 2003р.= 256 * 1378247 = 352831232

Тзаг. 2004р.= 178 * 848948 = 151112744

Тзаг. 2005р.= 27 * 359323 = 9701721

Тзаг. 2006р.= 7 * 211596 = 1481172

Тзаг. 2007р.= 1 * 79174 = 79174

Тзаг. 2003р.= 352831232

Тзаг. 2004р.= 151112744

Тзаг. 2005р.= 9701721

Тзаг. 2006р.= 1481172

Тзаг. 2007р.= 79174

Рис.6. Динаміка загальної кількісті відпрацьованих годин ВАТ „Електрон-Газ” за 2003-2007 роки

Як видно з рисунку 6. найбільше відпрацьованих годин на підприємстві ВАТ «Електрон - Газ» спостерігається у 2003 році - 352831232 людино-годин, а найменше у 2007 році - 79174 людино-годин. Якщо порівняти 2007 рік з 2003 то можна побачити, що загальна кількість відпрацьованих годин зменшилась на 352752058 людино-годин - це повязано зі значно помітним зменшенням робітників на ВАТ «Електрон - Газ». Якщо порівняти 2007 рік з 2006 роком то вона зменшилася на 1401998 людино-годин. За тієї ж причини.

За формулою 2.11. розрахуємо сумарну нормовану трудомісткість виконання робіт за певний період, нормо-годин. (Див. Додаток 4 )

Тн.2003р. = (34,7394*179) + (8,2105*692) + (14,4655*1500) + 22585,9 =

= 6218,4 + 5681,7 + 21698,3 + 22585,9 = 56184,3

Тн.2004р. = (34,7394* 3691) + (8,2105* 4350) + (14,4655*496) + 13085,9 = 128223 + 35715,7 + 7174,9 +13085,9 = 84199,5

Тн.2005р. = (34,7394* 7614 ) + (8,2105* 2617) + 124,1 =

= 264506 + 21486,9 + 124,1 = 256117

Тн.2006р.=(34,7394*478)+140,7= = 16605,4 + 140,7 = 16746,1

Тн.2007р. = (34,7394* 3 ) + (8,2105* 19) + 4840,5=

= 104,2 + 156,0 + 4840,7 = 5100,7

Тн.2003р. = 56184,3

Тн.2004р. = 84199,5

Тн.2005р. = 256117

Тн.2006р. = 16746,1

Тн.2007р. = 5100,7

Аналізуючи сумарну нормовану трудомісткість виконання робіт з рисунка 7 можна побачити, що в порівнянні 2007 року з 2003 роком вона знизилась на 51083,6 норм/годин. Якщо порівняти 2007 рік з 2006 роком то вона зменштлася на 11645,4 норм/годин. Зменшення трудомісткості ВАТ „Електрон-Газ” повязано зі значним зменшенням обсягів виробництва продукції та зменшенням персоналу підприємства.



Рис.7. Динаміка сумарної нормованої трудомісткісті виконання робіт ВАТ „Електрон-Газ” за 2003-2007 роки

За формулою 2.10. розрахуємо середній відсоток виконання норм праці. (Див. Додатки 4,6,7 )

Ср.п.в.н. 2003р.

Ср.п.в.н. 2004р.=

Ср.п.в.н. 2005р.=

Ср.п.в.н. 2006р.=

Ср.п.в.н. 2007р.=

Ср.п.в.н. 2003р = 0,3

Ср.п.в.н. 2004р. = 0,5

Ср.п.в.н. 2005р. = 7,4

Ср.п.в.н. 2006р. = 1,6

Ср.п.в.н. 2007р. = 1,5

Рис.8. Динаміка середнього відсотку виконання норм праці ВАТ „Електрон-Газ” за 2003-2007 роки

Аналізуючи динамку середнього відсотку виконання норм праці на рисунку 8. можна побачити, що в порівнянні 2007 року з 2003 роком збільшився на 1,2 % в зв'язку зі збільшенням фонду робочого часу основних робочих.

Якщо порівняти 2007 рік з 2006 роком то він зменшився на 0,1 % в зв'язку зі зменшенням робочого часу основних робочих.

За формулою 2.9. розрахуємо фактичну кількість відпрацьованих годин. (Див. Додатки 4,6,7)

Т_фак 2003р.

Т_фак 2004р.

Тфак 2005р.

Тфак 2006р.

Тфак 2007р.

Тфак 2003р. =

Тфак 2004р. =

Тфак 2005р. =

Тфак 2006р. =

Тфак 2007р. =

Рис.9. Динамка фактичної кількості відпрацьованих годин ВАТ „Електрон-Газ” за 2003-2007 роки

Аналізуючи рис. 9 2007 рік з 2003 роком можна побачити, що фактична кількість відпрацьованих годин зменшилась на 47937135,1 год. - це пов'язано зі зменшенням робітників-відрядників, середнім відсотком виконання норм та зі зменшенням трудомісткості. Порівнюючи 2007 рік з 2006 роком вона зменшилася на 66463,3 год. За тих же причин.

За допомогою загальної кількість відпрацьованих годин та фактичної кількість відпрацьованих годин можна розрахувати коефіцієнт охоплення персоналу ВАТ „Електрон-Газ” за допомогою формули 2.7.

( Див. Додаток 7 )

К охопл.н. 2003р.

К охопл.н. 2004р.

К охопл.н. 2005р.

К охопл.н. 2006р.

К _{охопл.н.} 2007р.

К охопл.н. 2003р.

К охопл.н. 2004р.

К охопл.н. 2005р.

К охопл.н. 2006р.

К охопл.н. 2007р.



Рис.10. Динамка коефіцієнт охоплення персоналу ВАТ „Електрон-Газ” за 2003-2007 роки

Аналізуючи рисунок 10. 2007 рік з 2003 роком можна побачити, що коефіцієнт охоплення персоналу ВАТ „Електрон-Газ” збільшився на 4,2%. В зв'язку з зростанням робітників за нормувальними розцінками. Порівнюючи 2007 рік з 2006 роком він зменшився на 8,6%, за рахунок зменшення робітників за нормованими розцінками.

2.5 Аналіз ефективності нормування праці на підприємстві

ВАТ «Електрон-Газ»

З розглянутих вище показників які впливають на нормування праці ВАТ „Електрон-Газ” та за допомогою додатків 2,4. можна розрахувати коефіцієнт виконання норм праці у % (Кв.н.п.) за формулою (2.12):

Кв.н.п. =(Факт/План)*100% (2.12)

Кв.н.п. 2007/2003 роки =(5100,7/56184,3)*100=9,07

Кв.н.п. 2007/2004 роки =(5100,7/184199,5)*100=2,76

Кв.н.п. 2007/2005 роки =(5100,7/256117)*100=1,98

Кв.н.п. 2007/2006 роки =(5100,7/16746,1)*100=30,4

Згідно цих розрахунків можна побудувати графік

Рис.11.Динамка коефіцієнта виконання норм праці ВАТ «Електрон-Газ» за 2003-2007 роки

За формулою (2.13.) та за додатком 2. розрахуємо коефіцієнт виконання плану товарної продукції (К вик.пл.т.п)

К вик.пл.т.п. =(Факт/План)*100% (2.13)

К вик.пл.т.п.2007/2003 рр.=(14,6/590)*100=2,47

К вик.пл.т.п.2007/2004 рр.= (14,6/1976,5)*100=0,74

К вик.пл.т.п.2007/2005 рр.= (14,6/3678,3)*100=0,39

К вик.пл.т.п.2007/2006 рр.= .=(14,6/1767,4)*100=0,82

Згідно цих розрахунків можна побудувати графік

Рис.12. Динамка коефіцієнта виконання плану товарної продукції ВАТ «Електрон-Газ» за 2003-2007 роки

Побудуємо графік динаміки коефіцієнта виконання норм праці та динаміки коефіцієнта виконання плану товарної продукції ВАТ «Електрон-Газ» за 2003-2007 роки

Рис.13. Динаміка коефіцієнта виконання норм праці та динаміка коефіцієнта виконання плану товарної продукції ВАТ «Електрон-Газ» за 2003-2007 роки

Таким чином в порівнянні 2007 року з 2003 роком можна побачити, що при коефіцієнті виконання норм праці 9,07%, коефіцієнта виконання плану товарної продукції становить 2,47% в звязку з суттєвим зменшенням за аналізуючий період обсягу випуску продуції підприємства ВАТ „Електрон-Газ”

Якщо порівняти 2007 рік з 2006 роком можна побачити, що при коефіцієнті виконання норм праці 30,4%, коефіцієнт виконання плану товарної продукції становить 0,82%. В звязку з суттєвим зменшенням за аналізуючий період обсягу випуску продуції підприємства ВАТ „Електрон-Газ”

2.6 Побудова моделі Брауна для короткострокового прогнозування динаміки фонду оплати праці підприємства «Електрон-Газ» на 2008 р.

Побудуємо модель Брауна для короткострокового прогнозування рівня продуктивності праці підприємства «Електрон Газ» на 2008 р.

При побудові моделі скористуємося даною формулою:

, (2.12.6.)

де -- значення, близьке до останнього рівня, і представляє складову цього рівня;

-- визначає приріст, що сформувався в основному до кінця періоду спостережень, але відображаючи також швидкість росту на більше ранніх етапах.

Етапи побудови лінійної моделі Брауна для прогнозування динаміки продуктивності праці.

Етап 1. По першим п'ятьом точкам тимчасового ряду, оцінимо початкові значення А₀ й А₁ параметрів моделі за допомогою методу найменших квадратів для лінійної апроксимації:

(2.9.)

(2.13. 4.3.),

де -- середнє значення часу;

-- середнє значення досліджуваного показника;

-- значення, близьке до останнього рівня, і представляє складову цього рівня.

-- визначає приріст, що сформувався в основному до кінця періоду спостережень.

Для зручності знаходження і зведемо розрахунки у таблицю (2.8.)

Таблиця 2.8.

Розрахунки для знаходження і

1	0,955	4	-2,242	-2,000	4,484
2	1,817	1	-1,381	-1,000	1,381
3	4,073	0	0,875	0,000	0,000
4	5,655	1	2,458	1,000	2,458
5	3,487	4	0,289	2,000	0,579
15	15,986	10	0,000	0,000	8,901

Отже = = 3, = = 3,1972.

Звідси знаходимо початкові значення й

= = 0,8901.

= 3,1972 - 30,8901 = 0,5269.

Етап 2. З використанням параметрів й по моделі Брауна знаходимо прогноз на один крок (k = 1) за формулою :

= + (2.4.4.),

де - значення, близьке до останнього рівня, і представляє складову цього рівня.

-- визначає приріст, що сформувався в основному до кінця періоду спостережень.

= 0,5269 + 0,89011 = 1,417.

Етап 3. Розрахункове значення економічного показника порівнюють із фактичним й обчислюється величина їхньої розбіжності (похибки) за формулою.

=- (2.4.5.),

де -- відхилення від

-- фактичне значення

-- розрахункове значення

При k = 1 маємо:

= 0,955 - 1,417 = - 0,462.

Етап 4. Відповідно до цієї величини коректуються параметри моделі. У моделі Брауна модифікація здійснюється в такий спосіб:

(2.4.6.)

(2.4.7.),

де -- похибка прогнозування рівня, обчислена в момент часу (t = 1) на один крок уперед.