У підприємницькому секторі економіки будь-якої краї-ни існує безмежна кількість різноманітних ринкових ситуа-цій. Залежно від ринкової ситуації фірма приймає відпо-відне рішення щодо своєї підприємницької діяльності і, передусім, відносно ціни і випуску продукції. В свою чергу на ці рішення істотно впливає характер галузі, в якій фірма діє. В економіці двох однакових галузей не буває. Однак спільним майже для всіх є наявність у кожній двох полюсів. Йдеться про те, що на одному полюсі спостері-гаємо тисячі і сотні тисяч невеликих фірм, які виробляють незначну частку ринкової продукції, а на другому - єдиного виробника, який посідає домінуюче становище на ринку. Між цими полюсами знаходиться велике розмаїття ринко-вих структур.

Економічні умови, в яких відбувається ринкова конку-ренція, називають ринковою структурою. Структура ринку визначається кількістю і розміром фірм, характером про-дукції, легкістю входження і виходу з конкретного ринку, доступністю ринкової інформації. Основними типами ринкових структур є досконала або чиста конкуренція, чиста монополія, монополістична конкуренція, олігополія.

Досконала або чиста конкуренція - це ринкова ситуація, яка характеризується такими ознаками: велика кількість незначних ринкових агентів (як продавців, так і покупців); випуск однорідного продукту; повне знання ринкових цін і обсягів випуску продукції; висока мобільність ресурсів. Чиста монополія - це ринкова ситуація, за якої на ринку існує тільки один продавець і немає близького замінника продукту, який він виробляє.

За даними Мінстату України, на середину 90-х років 173 підприємства були абсолютними монополістами у ви-пуску 332 найважливіших видів продукції. Це НВ° «Свема» (виробництво кіно- і фотоплівки). Львівське АТ «Конвеєр» (підвісні конвеєри), Київське НВО «Харчомаш» (хлібопекарські печі) та ін.

Існує багато причин існування монополії, але чотири з них дуже важливі: володіння основними видами сировини; низькі середні витрати; патентні права; особливі привілеї.

Монополістична конкуренція - це така ринкова ситуація за якої відносно велика кількість невеликих вироб-ників пропонують схожу, але не ідентичну продукцію. Із самої назви випливає, що монополістичній конкурен-ції властиві риси як монополії, так і досконалої конкуренції.

Олігополія - це ринкова структура, що характеризується дуже невеликою кількістю продавців, пов'язаних взаємною залежністю, а поява нових продавців утруднена або неможлива.

Сучасні економісти вважають, що поширення монополії знижує економічну ефективність принаймні з трьох основних причин.

По-перше, об'єм виробництва, який максимізує прибуток монополіста, є нижчим, а ціна - вищою, ніж в умовах досконалої конкуренції. Це призводить до того, що ресурси товариства використовуються не в повному обсязі, і при цьому частина продукції, необхідна суспільству, не виробляється, тобто, максимальна виробнича ефективність не досягається.

По-друге, будучи єдиним продавцем на ринку, монополіст не прагне до зниження виробничих витрат.

По-третє, бар'єри для вступу нових фірм у монополізовані галузі, а також величезні сили і засоби, котрі монополісти витрачають на зберігання і зміцнення власної ринкової влади, роблять стримуючий вплив на економічну ефективність.

На досконало конкурентних ринках економічна ефективність передбачає рівність ціни, граничних витрат і мінімальних середніх загальних витрат.

Ринки з абсолютною конкуренцією бажані, оскільки вони економічно ефективні -- поки не існує побічних негативних наслідків (наприклад, екологічних), і нічого не перешкоджає нормальній діяльності ринку, сумарний надлишок споживачів та вироб-ників максимальний. Монополістична конкуренція в дечому подібна до конкуренції, проте вона -- соціально небажана ринкова структура, яку потрібно регу-лювати.

По-перше, на більшості ринків з монополістичною конкуренцією монопольна влада незначна. І, оскільки криві попиту на товар фірми будуть досить еластичними, надлишкова продук-тивність буде також незначною.

По-друге, якою б не була ця неефективність, її необхідно порівнювати з важливою вигодою, яку створює монополістична конкуренція -- різноманітність товарів. Виграш від різноманітності може бути значним і набагато переважати неефективні витрати, які виникають від кривих попиту, нахилених донизу.

На відміну від досконалої конкуренції олігополіст виробляє у точці, в якій ціна перевищує граничні витрати. Інакше кажучи, як і за мо-нополістичної конкуренції, за олігополії не досягають ні роз-подільної, ані виробничої ефективності.

Чиста монополія перебуває під державним контролем для зменшення її можли-востей зловживання ринковою владою. Олігополія може створювати видимість існу-вання кількох незалежних фірм, що конкурують між: собою, і тому часто не підпадає під державне регулювання. Крім того, таємна угода між олігополістами може приве-сти до такого рівня цін та обсягу виробництва, що існують за чистої монополії.

Проблема "ефективність -- олігополія "у довгостроковому періоді має декілька аспектів. По-перше, конкуренція забезпечує стимули для розвитку НТП.

По-друге, в олігополії можуть існувати стимули до стримування інновацій та гальмування НТП.

По-третє, сучасна науково-дослідна діяльність з розробок нових продуктів є неймовірно дорогою.

По-четверте, існування бар'єрів для входження у галузь дає олігополістові пев-ну гарантію того, що він зможе отримати винагороду у вигляді прибутку від своїх зусиль довкола інновацій. Якщо цей погляд є правильним, то в довгостроковому періоді олігополії можуть сприяти зниженню витрат виробництва, цін і збільшен-ню обсягів виробництва та зайнятості.

У процесі формування ринкових суб'єктів господарювання проблема монополізованості економіки України є істотною перешкодою. Суть проблеми полягає в тому, що за існуючої структури економіки в цілому і промислового виробництва зокрема монополізм державної власності може бути замінений тільки монополізмом окремого виробника, що аж ніяк не сприяє завданню формування суб'єктів ринкового господарювання. Більше того, монополізм окремих виробників вимагає досить жорсткого контролю з боку держави і ніяк не забезпечує автома-тичного діяння ринкових регуляторів, а також ставить під великий сумнів питання формування ефективного власника.

Список використаної літератури