Аналіз виробничої програми і її впливу на фінансові результати діяльності підприємства на прикладі Костопільського військового лісгоспу

Згідно П(С)БО 16 до складу прямих витрат включаються перші 6 статтей калькуляції за повними витратами, інші 4 статті - це непрямі витрати.

Також розрізняють такі види калькуляцій:

1. Планові - складають на основі прогресивних норм витрачання засобів виробництва та робочого часу і використовують як вихідні дані при встановленні цін;

2. Кошторисні - стосуються нових видів продукції, робіт та послуг для розрахунку відпускних цін;

3. Нормативні - складають на основі існуючих норм використання засобів виробництва і робочого часу;

4. Звітні - за даними бухгалтерського обліку відображають фактичні витрати, необхідні для контролю за виконанням планових завдань із собівартості продукції та для виявлення резервів подальшого зменшення витрат;

Калькуляції складають на кожному підприємстві за встановленим переліком статей витрат. Розрізняють також цехову (перші 7 статей), виробничу (охоплює 9 статей), повну (всі 10 статей), технологічну (перші 6 статей включно) і галузеву калькуляції собівартості.

Аналіз собівартості виробленої продукції за калькуляційними статтями витрат є важливим аспектом оцінки результатів роботи підприємства, спрямованої на мінімізацію витрат на виробництво і реалізацію продукції.

Оскільки ТОВ „ДЕВІЕ” відноситься до суб'єктів малого підприємництва, тому калькуляції як такої не складає. Собівартість продукції відображається не за статтями калькуляції, а за економічними елементами витрат виробництва, а тому аналіз структури і динаміки собівартості продукції за статтями калькуляції провести неможливо.

3.2. Аналіз економічних елементів витрат

Елемент витрат - це сукупність економічно-однорідних витрат. Щодо групування видів витрат за економічними елементами, то витрати операційної діяльності групуються за наступними економічними елементами:

1. Матеріальні витрати

2. Витрати на оплату праці

3. Відрахування на соціальні заходи

4. Амортизація

5. Інші операційні витрати

Групування витрат за елементами дозволяє отримати інформацію про величину витрат в залежності від їх економічного змісту.

Таблично інформація має наступний вигляд:

Таблиця 4.2

Групування витрат за елементами

Отже, джерелом для аналізу інших операційних витрат на ТОВ ”ДЕВІЕ” є „Звіт про основні показники діяльності підприємства” Форма № 1-підприємництво (коротка) з 2002 по 2003 рік. Інформація наведена у таблиці 4.3.

Таблиця 4.3

Аналіз структури і динаміки економічних елементів операційних витрат

Розпочати аналіз структури і динаміки операційних витрат слід з питомої ваги окремих елементів витрат. Отже, найбільшу питому вагу виробничих витрат займають матеріальні витрати, далі, у сторону зменшення питомих ваг, йдуть витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація і інші операційні витрати.

Відносно аналізу матеріальних витрат, то спостерігається стійка тенденція до їх зростання, оскільки у 2002 році вони становили 464,8 тис.грн., у 2003 порівняно з 2002 зросли на 35,7 тис.грн (7,68 %) і склали 500,5 тис.грн., а у 2004 порівняно з 2003 роком також зросли на 25,3 тис.грн (5,05 %) і становили 525,8 тис.грн. Оскільки матеріальні витрати є прямим відображенням витрат на виробництво продукції, тому доцільно буде провести їх детальний аналіз відразу після характеристики інших елементів виробничих операційних витрат

Аналіз витрат на оплату праці відображає стійку тенденцію до зниження загального фонду оплати праці, оскільки у 2002 році він становив 164,4 тис.грн., у 2003 році порівняно з 2002 роком зменшився на 2,4 тис.грн. (1,09 %) і становив 162,2 тис.грн., а у 2004 році він зменшився на 8,8 тис.грн.(5,43 %) і склав 153,4 тис.грн. Якщо врахувати постійне зростання суми законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати, то зниження витрат на оплату праці може бути викликане як зменшенням середньо-спискової чисельності працівників, так і зменшення фонду додаткової заробітної плати, до якої входять суми винагород, премій, компенсаційних виплат тощо.

Відрахування на соціальні прямо пропорційно залежать від витрат на оплату праці, оскільки нараховуються у певних % від Фонду оплати праці, тому очевидно, що із зменшенням витрат на оплату праці, зменшились аналізовані витрати на соціальні заходи. Зокрема загалом у 2003 році порівняно з 2002 роком вони зменшились на 1тис.грн.(1,68 %), і склали 58,4 тис.грн., а у 2004 році вони зменшились на 2,7 тис.грн (5,62 %) і становили 55,7 тис.грн

Щодо амортизаційних відрахувань, то як показують дані таблиці, на ТОВ „ДЕВІЕ” спостерігається стійка тенденція до зниження витрат на амортизацію, зокрема у 2002 році амортизаційні відрахування складали 11,9 тис.грн., у 2003 році порівняно з 2002 вони зменшились на 1,1 тис.грн (9,24 %) та склали 10,8 тис.грн., а у 2004 році їх сума була найменшою - 9,2 тис.грн. і порівняно з 2003 роком знизилась на 1,6 тис.грн (14,8 %).

Зниження витрат на амортизацію можна пояснити тим, що по більшій частині об'єктів згідно наказу про облікову політику ТОВ „ДЕВІЕ”, застосовує кумулятивний метод нарахування амортизації і метод зменшення залишкової вартості. Відповідно до цих методів, амортизаційні відрахування щорічно зменшуються до кінця строку корисного використання, а отже це і є основним чинником зменшення витрат на амортизацію за аналізований період.

Щодо аналізу інших операційних витрат, то найбільшими вони були у 2002 році і становили 164,5 тис.грн., на що могли вплинути великі обсяги витрат на оплату послуг виконаних сторонніми організаціями, витрати на відрядження чи орендна плата. У 2003 році порівняно з 2002 роком інші операційні витрати суттєво знизились на 134,2 тис.грн (81,58 %) і становили 30,3 тис.грн., знизилася і їх питома вага, оскільки у 2002 році їх питома вага у загальному обсязі витрат виробництва була 19,01 %, а у 2003 - 3,97 %. У 2004 році порівняно з 2003, вони фактично не змінилися як у питомій вазі до витрат виробництва, так і щодо суми і становили 31,2 тис.грн.

Отже, згідно зазначення важливості проведення аналізу окремо матеріальних витрат, то джерелом для аналізу також є „Звіт про основні показники діяльності підприємства” Форма № 1-підприємництво (коротка) за 2002, 2003 і 2004 роки. Інформація представлена в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4

Аналіз структури і динаміки матеріальних витрат

Отже, як показують дані таблиці, найбільшу питому вагу матеріальних займають витрати сировини, матеріалів, запасних частин, а також інші подібні витрати, зокрема у 2002 році їх питома вага складала 91,78 %, у 2003 році - 91,27 %, а у 2004 вона зменшилась на 1,14 % і склала 90,13 %, а витрати на паливо та на енергію загалом займають приблизно однакову питому вагу у загальному обсязі матеріальних витрат і в сукупному значенні складають приблизно 9 % від загальних витрат.

Якщо говорити про цифрові дані аналізованих витрат сировини і матеріалів, то у 2002 році вони становили 426,6 тис.грн., у 2003 і 2004 роках вони зросли і склали відповідно 456,8 і 473,9 тис.грн.

Витрати на паливо у 2002 році становили 17,9 тис.грн., у 2003 році вони збільшились і склали 21,7 тис.грн., у 2004 році їх обсяг був найбільшим за весь аналізований період і склав 30,3 тис.грн., фактично це можна пояснити постійними збільшенням цін на паливно-мастильні матеріали і особливо паливною кризою у 2004 році.

Витрати на енергію як у питомій вазі, так і у сумі залишалися фактично на одному рівні. У 2003 році порівняно з 2002 вони зросли на 8,37 % і склали 22 тис.грн., а у 2004 році на 1,82 % зменшились і становили 21,6 тис.грн.

Загалом можна сказати, що спостерігається стійка тенденція до зростання матеріальних витрат, оскільки у 2003 році порівняно з 2002 вони зросли на 35,7 тис.грн., а у 2004 на 25,3 тис.грн. У нашому випадку зростання матеріальних витрат було викликане зростанням витрат на паливо та витрат на сировину і основні матеріали, необхідних для здійснення виробничого процесу, оскільки і в абсолютному і у відносному значенні дані витрати постійно зростали. Таке зростання могло бути викликане як збільшенням обсягів виробництва, так і зміною ситуації на ринку, тобто подорожчанням матеріалів, сировини, запасних частин, палива тощо.

3.3. Шляхи зниження витрат

Оскільки ТОВ „ДЕВІЕ” займається виробничою діяльністю, а точніше виробництвом ліків і ветеринарних препаратів, то перш за все при застосуванні політики зниження витрат, підприємство повинне орієнтуватись на пошук шляхів зниження собівартості виробленої ним продукції.

Зниження собівартості продукції планують в абсолютній сумі при розробці плану організаційно-технічного розвитку. При цьому використовують два основні методи:

1. Метод аналітичного нормування витрат ресурсів;

2. Метод по факторного планування собівартості продукції (робіт, послуг).

Метод аналітичного нормування витрат ресурсів дозволяє розрахувати норми витрат матеріально-технічних, трудових та фінансових ресурсів на виконання одиниці робіт (виробництво одиниці продукції) залежно від їх технічної характеристики та умов виробництва.

Метод по факторного планування собівартості робіт передбачає розрахунок зміни рівня витрат на роботи та послуги в плановому періоді порівняно з базисним, під дією різних техніко-економічних факторів, а саме:

1. Підвищення рівня механізації робіт та поліпшення використання машин і устаткування;

2. Удосконалення організації виробництва і праці;

3. Зниження витрат на ремонтні матеріали;

4. Скорочення тривалості виробництва продукції (робіт, послуг);

5. Зростання обсягу виробництва.

Перша група факторів об'єднує фактори екстенсивного і інтенсивного використання машин і механізмів. Зниження вартості робіт при підвищенні рівня механізації визначається як різниця між середньою собівартістю виконаних робіт (виробленої продукції) в базисному і плановому періодах. Економію віл поліпшення використання машин і механізмів розраховують на основі даних про зниження собівартості виконаних робіт (виробленої продукції) за рахунок скорочення умовно-постійних витрат на експлуатацію машин і механізмів, тобто за рахунок амортизаційних відрахувань.

Друга група факторів об'єднує фактори, що відображають зміни в організації виробництва, а також скорочення витрат робочого часу і економію внаслідок застосування нових форм організації праці. Ці фактори впливають на підвищення продуктивності праці, а відповідно на економію витрат по статті калькуляції „Основна заробітна плата виробничих робітників”.

За третьою групою факторів визначають економію собівартості за рахунок зниження витрат матеріалів (фактор норм) і зниження одиниці їх вартості (фактор цін).

За четвертою групою факторів визначається вплив скорочення тривалості виробництва продукції на витрати виробництва. Економію одержують за рахунок зниження умовно-постійних витрат у собівартості продукції.

Фактори п'ятої групи впливають не на всі статті витрат у собівартості, а лише на умовно-постійні витрати.

Зниження собівартості продукції (робіт, послуг) дозволяє створити проти витратний механізм господарювання, який орієнтує підприємство на здешевлення виробництва на основі удосконалення технології і зменшення витрат всіх видів ресурсів, що сприяє зростанню рентабельності виробництва в цілому.

Таким чином ТОВ „ДЕВІЕ” повинне намагатися скоротити простої у виробництві, здійснювати планування і контроль над виробничими витратами, що дасть змогу їх мінімізувати і повністю виключити необґрунтовані та зайві витрати. Також для підвищення продуктивності праці потрібно перейти на більш прогресивну форму оплати праці, наприклад відрядну або ж заключити з кожним працівником річний контракт, а відтак працівники не будуть просто чекати кінця робочого дня, а сумлінно виконувати свою роботу.

Така економія кожного елемента виробничих витрат, зменшить їх обсяг в цілому, що в результаті покращить фінансовий результат і збільшить розмір отриманого прибутку.

Висновки

Написання даної курсової роботи дозволило мені систематизувати, розширити та закріпити теоретичні знання щодо аналізу виробничої програми підприємства, отриманих під час вивчення дисципліни "Економічний аналіз" і „Фінансовий облік” та навичок практичної роботи з обліковою документацією, а також аналізу на прикладі ТОВ „ДЕВІЕ” результатів здійснення його господарської діяльності. Це також дозволило мені розвинути навички самостійної роботи та використання отриманих знань з організації і методики наукових досліджень у вирішенні завдань, поставлених у курсовій роботі.

Отже, інформацію про аналіз виробничої програми можна узагальнити наступним чином.

Перш за все, виробнича програма підприємства - це план виробництва і реалізації продукції, тобто система адресованих завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі і асортименті відповідної якості у встановлені терміни згідно з договорами поставки.

Постійний або ж періодичний аналіз виробничої програми дозволяє виявити можливості раціонального використання виробничих ресурсів, інформаційного забезпечення та всебічної оцінки досягнутих результатів щодо оптимізації витрат на виробництво продукції, а також обґрунтувати певні управлінські рішення. Аналіз передбачає також постійний контроль за ритмічністю роботи підприємства і дає змогу виявити фактори, що можуть впливати на зміну обсягів виробництва.

Аналіз виробничої програми на ТОВ „ДЕВІЕ” підтвердив сталий асортимент і питомі обсяги виробництва ветеринарних препаратів за аналізований період. Досить непогані результати дав аналіз співвідношення таких показників як обсяг виробленої і обсяг реалізованої продукції, зокрема за 2002-2004 рік ці співвідношення фактично рівні, що оцінюється позитивно, оскільки нема надлишку виробленої продукції, і все, що виготовляється підприємством може успішно реалізовуватись. Щодо прогнозу обсягів виробництва і відповідно обсягу реалізації, то на 2005 рік можливе їх скорочення, що оцінюється нормально якщо підприємство почне виробляти якийсь новий вид продукції, або ж оцінка негативна, якщо це просто скорочення виробництва.

Аналіз фінансових результатів ТОВ „ДЕВІЕ” передбачав аналіз доходів, зокрема показників, що формують чистий прибуток, також аналізу піддавалися показники рентабельності і визначалося їх прогнозне значення на 2005 рік. Знову отримані результати не були втішними. Адже поганим є те, що показники рентабельності неможливо було визначити за чистим прибутком, оскільки у 2003 році підприємство працювало збитково, відповідно не можна було аналізувати в цілому отримані розрахункові дані. Для розрахунку замість суми чистого прибутку використовувалася сума чистого доходу, яка зовсім не показує чи ці отримані доходи покривали понесені витрати, в результаті всі розрахунки дещо відносні і не показують фактичний стан діяльності підприємства. Проте навіть в такому випадку поганим для підприємства було співвідношення загальної суми доходів до загальних витрат. Прогнозний аналіз ще більше ускладнив ситуацію ТОВ „ДЕВІЕ”, адже відповідно до отриманих даних основні стратегічні показники у 2005 році зменшаться і підприємство може отримати збиток, можливо, навіть у більшому розмірі, ніж у 2003 році. Крім того передбачається загальне зменшення доходності, що може підтверджувати в недалекому майбутньому реальний ризик ліквідації підприємства.

Аналізувались також витрати підприємства, а точніше витрати, що формують виробничу собівартість продукції, це зокрема матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація та інші витрати операційної діяльності. Слід зазначити, що їх поведінка різна, відповідно різними є чинники, що впливали на аналізовані витрати.

Матеріальні витрати підприємства постійно зростають, хоча у 2003 році відбулося скорочення обсягів виробництва, що поряд із збільшенням прямих матеріальних витрат оцінюється негативно.

Витрати на оплату праці знижуються, хоча кількість працівників відносно стала, а розмір законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати постійно зростає. Тому зниження цих витрат можна пояснити зниженням Фонду додаткової заробітної плати, куди відносяться різні премії і заохочувальні виплати. Відповідно до зниження витрат на оплату праці відбувається зниження витрат на соціальні заходи, оскільки вони встановлені у відповідних відсотках до Фонду заробітної плати.

Зменшення амортизації пояснюється застосуванням таких методів нарахування амортизації, які щорічно зменшують суми амортизаційних відрахувань. Це зокрема, згідно наказу про облікову політику, метод зменшення залишкової вартості і кумулятивний метод.

Досить позитивним для підприємства є зменшення інших операційних витрат. Зокрема у 2002 році вони займали п'яту частину виробничих, а у 2003 і 2004 роках їх питома вага зменшилась до 4 % від загального обсягу витрат виробництва. Це пояснюється тим, що у 2002 році підприємство дуже велику частку продукції завершувало технологічно за допомогою послуг сторонніх організацій, це збільшувало собівартість такої продукції і зменшувало розмір прибутку. З 2003 року технологічне завершення виробництва підприємство здійснювало на орендованому обладнанні, що значно зменшило собівартість ветеринарних препаратів.

Щодо шляхів мінімізації витрат, то основними можна вважати постійний контроль і планування витрат виробництва, раціональне і обґрунтоване їх здійснення, а також важливим для підприємства є підвищення продуктивності праці за рахунок переходу на прогресивні форми оплати праці і контрактні умови з працівниками. Таким чином кожен працівник буде зацікавлений у виготовленні більшого обсягу продукції, що для виробничого підприємства є досить позитивним результатом діяльності.

Список використаної літератури

1. Економічний аналіз: навчальний посібник за ред. проф.. Ф.Ф. Бутинця Житомир: ПП „Рута”, 2003. - 680с.

2. Економічний аналіз: Навч. посіб. / М.А. Болюча, В.З. Бучевський, М.І.Горбуток / За ред.. акад.. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2001. - 540 с.

3. Загородній А.Г., Партин Г.О. Бухгалтерський облік: основи теорії та практики: Навч. посіб. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Т-во „Знання”, КОО, 2004. - 377 с.

4. Івахненко В. М. Курс економічного аналізу. - К.: Знання-Прес, 2000. -207с.

5. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. - К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000. - 378 с.

6. Лахтінова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання. - К.: КНЕУ, 2001. - 387 с.

7. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2003.

8. Мних Є. В. Економічний аналіз на промисловому підприємстві. - К. КНЕУ, 1996,

9. Мних Є.В. Економічний аналіз: Практикум. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 432 с.

10. Попович П. Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання. - Тернопіль: Економічна думка, 2001.- 456 с

11. П(С)БО 16 „Витрати” затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. № 318.

12. П(С)БО 25 „Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва” затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 р. № 39.

13. Руденко Л.В. та ін. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: Навч. посіб. - К.: Укоопспілка, 2000. - 422 с.

14. Франк Р.Х. Економічний аналіз. - М.: ИНФРА, 2000.

15. Шеремет А.Д., Сайфуллин Р.С. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА, 1996.

16. Чабанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік: Посібник. - К.: Видавничий центр „Академія”, 2002. - 672 с. (Альма-матер)