Господарські товариства як об’єкти корпоративного управління

ГОСПОДАРСЬКІ ТОВАРИСТВА ЯК ОБ'ЄКТИ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ

План

1. Поняття та ознаки господарських товариств в Україні.

2. Основні ознаки акціонерних товариств в Україні.

3. Порівняльна характеристика закритих та відкритих акціонерних товариств.

4. Права та обов'язки акціонерів.

1. Поняття та ознаки господарських товариств в Україні

Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами і /чи громадянами шляхом об'єднання їхнього майна й участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених дійсним Кодексом, господарське товариство може діяти в складі одного учасника.

Засновниками й учасниками товариства можуть бути суб'єкти господарювання, інші учасники господарських відносин, а також громадяни, що не є суб'єктами господарювання. Обмеження щодо суб'єктів чи господарювання інших осіб встановлюються Господарським Кодексом, іншими законами.

Господарчі товариства є юридичними особами.

Суб'єкти господарювання - юридичні особи, що стали чи засновниками учасниками господарчого товариства, зберігають статус юридичної особи.

Господарські товариства можуть здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, якщо інше не передбачено законом.

Види господарських товариств.

До господарських товариств відносяться: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.(таблиця 1).

Таблиця 1

Організаційно-правові форми господарських товариств

Крім того, у зарубіжній практиці зустрічаються також товариства, що формуються без укладення юридичних угод. В Україні такі товариства законодавством не визначені.

2. Основні ознаки акціонерних товариств в Україні

Акціонерне товариство є найбільш прийнятною організаційно-правовою формою для великих підприємств з великою кількістю власників (акціонерів). Відкриті акціонерні товариства мають такі переваги:

· більш широкі можливості для залучення капіталу шляхом емісії додаткової кількості акцій, емісії облігацій, отримання кредитів на вигідних умовах, тощо;

· фінансовий ризик акціонерів обмежується розміром належної їм частки в майні Товариства (вартістю акцій, що їм належать);

· відповідно до чинного законодавства України та внутрішніх нормативних документів Товариства акціонери можуть продавати або іншим способом відчужувати акції, що їм належать, на власний розсуд, не повідомляючи про це інших акціонерів;

· функції власника та керівника чітко розмежовані, тому власники (акціонери) мають широкий вибір можливостей щодо найму “команди” високопрофесійних керівників.

Держава бере участь в управлінні Товариством лише в межах пакету акцій, що їй належить. Якщо держава продає свій пакет, то вона впливає на діяльність Товариства опосередковано, наприклад, шляхом проведення певної банківської, податкової, соціальної, антимонопольної, митної політики тощо.

Діяльність усіх підприємств в Україні, як державних, так і недержавних, здійснюється у відповідності до Господарського Кодексу України. Підприємство набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у виконавчому комітеті державної адміністрації за місцезнаходженням Товариства. Оскільки особливості організації та діяльності господарських товариств вимагають спеціального врегулювання, в Україні діє Закон “Про господарські товариства”, що визначає основні поняття та види господарських товариств, порядок їх створення та діяльності, а також основні вимоги до установчих документів. Зазначений порядок регулює діяльність усіх господарських товариств, в тому числі акціонерних товариств, створених як в процесі приватизації, так і через об'єднання приватного капіталу.

Усі підприємства зобов'язані дотримуватися нормативно-правових актів щодо підприємницької діяльності, в тому числі й таких, що регулюють: порядок створення, організаційну структуру суб'єктів підприємницької діяльності та здійснення підприємницької діяльності; антимонопольний контроль; процес приватизації; оподаткування; емісію та обіг цінних паперів; валютний контроль; митний контроль; трудові правовідносини; захист навколишнього середовища; інші види правовідносин.

Економічна суть статутного фонду полягає у створенні матеріальної бази для формування і розвитку товариства. В Україні статутний фонд для АТ (у вигляді акцій) має бути не меншим від 1250 мінімальних заробітних плат, які законодавчо визначені на момент створення АТ. Для ТОВ він (складається з паїв/часток) має бути не меншим від 100 мінімальних заробітних плат.

Капітал, який представлений цінними паперами АТ отримав назву фіктивного капіталу. Реальний (або власний) капітал, як правило, відрізняється від статутного фонду і включає статутний фонд, резервний фонд, капіталізований прибуток, інші надходження.

Відповідно до Закону України “Про господарські товариства”, кожне Товариство повинно мати Статут. Статут є основним документом акціонерного товариства, що має юридичну силу та регламентує, серед інших положень, питання діяльності Товариства, а також основні права та обов'язки акціонерів.

3. Порівняльна характеристика закритих та відкритих акціонерних товариств

Акціонерні товариства можуть бути відкритими і закритими.

Акції відкритого акціонерного товариства можуть поширюватися шляхом відкритої підписки і купівлі-продажу на біржах. Акціонери відкритого товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів товариства.

Акції закритого акціонерного товариства розподіляються чи між засновниками чи серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть поширюватися шляхом підписки, купуватися і продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерними товариствами.

Таблиця 2

Порівняльна характеристика відкритих і закритих акціонерних товариств

4. Права та обов'язки акціонерів

Стати акціонером можна двома шляхами:

виступаючи засновником Товариства;

придбавши акції вже створеного Товариства.

Придбаваючи акції Товариства, акціонери розраховують на отримання частки прибутку Товариства, отримання доходу в результаті зростання вартості акцій Товариства, а також на участь в управлінні справами Товариства. Працівники та керівники придбавають акції Товариства з метою підвищення свого впливу на прийняття рішень щодо діяльності Товариства. Зовнішній інвестор може придбавати акції з метою отримання контролю над діяльністю Товариства.

Набувши статусу акціонерів, такі особи отримують увесь комплекс прав та обов'язків, що передбачені в чинному законодавстві та установчих документах акціонерного товариства.

Права акціонерів в Україні врегульовані Законами України “Про господарські товариства”, “Про цінні папери та фондовий ринок”, “Про власність”, нормативними документами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також локальними нормативними актами (рисунок 1).

Відповідно до чинного законодавства та типового статуту акціонерного товариства, яке створено в процесі приватизації, акціонери мають такі права:

1. Брати участь в управлінні справами ВАТ;

2. Обирати органи управління та бути обраними до їх складу;

3. Брати участь у розподілі прибутку та отримувати частину прибутку (дивіденди);

4. Брати участь у розподілі майна під час ліквідації ВАТ;

5. Вільно розпоряджатися акціями, що їм належать;

6. Отримувати інформацію про діяльність ВАТ;

7. Користуватися іншими правами, передбаченими чинним законодавством та установчими документами акціонерного товариства.

Рис. 1. Права та обов'язки акціонерів

Учасники товариств зобов'язані:

а) дотримуватися установчих документів товариства і виконувати
рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;

б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі пов'язані з майновою участю, а також робити внески (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;

в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;

г) нести інші зобов'язання, якщо це передбачено законодавчою
базою країни перебування та установчими документами самого товариства.

Розвиток корпоративного управління - це одна із складових ринкових реформ, умова розвитку приватного бізнесу, засіб підвищення конкурентоспроможності на міжнародних ринках та поліпшення загальних показників економічної діяльності.

Корпоративне управління - це система відносин між власниками, органами управління, а також іншими зацікавленими особами (працівниками, постачальниками, споживачами, кредиторами, державними та місцевими органами виконавчої влади, громадськістю тощо) задля забезпечення ефективної діяльності товариства, інтересів власників та інших зацікавлених осіб.

Якість корпоративного управління, а саме дотримання прав акціонерів, виплата дивідендів, прозорість процедур корпоративного управління, ефективна структура та функції керівних органів акціонерного товариства та інше, приводить до зростання власного капіталу акціонерного товариства та є одним з ключових факторів, що обумовлює інвестиційний клімат в країні, впливає на ефективність діяльності товариств та розвиток ринку цінних паперів.

Важливість корпоративного управління для товариств полягає в його внеску у підвищення їх конкурентоспроможності та економічної ефективності завдяки забезпеченню належної уваги до інтересів акціонерів, рівноваги впливу та балансу інтересів учасників корпоративних відносин, підвищенню фінансової прозорості, запровадженню правил раціонального менеджменту та належного контролю. Важливість корпоративного управління для економіки кожної області обумовлена його впливом на соціальний та економічний розвиток області через сприяння розвитку інвестиційних процесів, забезпечення впевненості і підвищення довіри інвесторів, підвищення ефективності використання капіталу (перелив капіталу) та діяльності товариств, врахування інтересів широкого кола зацікавлених осіб.

Частка корпоративного сектору в економіці України вже зараз складає близько 75% в загальному обсязі виробництва продукції та надання послуг. У 34 тисячах акціонерних товариствах асоційовано майже 17 мільйонів акціонерів як виразників інтересів корпоративного капіталу, що становлять ядро нової, ринкової системи господарювання в країні, орієнтованої на інтеграцію з Європейським Союзом..

Теоретичним висвітленням питань розвитку корпоративного управління та акціонерного сектору в Україні займаються такі науковці, як Буряк П.Ю, Татарин Н. Б., Поважний О.С, Олійник В. Я., Дієва Н. М. Однак у вітчизняній літературі практично відсутні ґрунтовні дослідження, присвячені питанням становлення корпоративних відносин в акціонерному секторі економіки України, розглядаючи акціонерні товариства, як основний учасник корпоративних відносин. Це зумовлює необхідність відпрацювання сучасної системи корпоративного управління в акціонерних товариствах як на рівні загальнонаціональному (державному), так і на рівні окремих господарюючих суб'єктів.

Література

2. Корпоративне управління: Наук.-метод. рек. щодо вивч. дисципліни / Л.В. Балабанова, Л.А. Лутай, В.В. Лисевич - Донецьк: ДонДУЕТ, 2005.- 132 с.

3. Козаченко А.В., Воронкова А.Е. Корпоративне керування: Підручник. - К.: Либра, 2004. - 368 с.

4. Євтушевський В.А., Ковальська К.В. Стратегія корпоративного управління - К.: Знання, 2007. -287 с.

5. Євтушевський В.А. Корпоративне управління. Підручник. - К.: Знання, 2006.- 406 с.