Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра економіки сільського господарства

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

З ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА З ОСНОВАМИ СТАТИСТИКИ НА ТЕМУ:

Економічна ефективність рослинницьких галузей та шляхи її підвищення

Виконала:

Студентка Ворошилова О.Г.

Миколаїв - 2016



ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Огляд літературних джерел або теоретичні основи ефективності сільськогосподарського виробництва

1.1 Поняття та суть ефективності сільськогосподарського виробництва

1.2 Система показників ефективності сільськогосподарського виробництва

Розділ 2. Економічна ефективність рослинницьких галузей

2.1 Виробничо-економічна характеристика господарства

2.2 Місце рослинництва в економіці господарства

2.3 Динаміка та структура витрат в рослинництві

2.4 Продуктивність праці при виробництві продукції рослинництва

2.5 Економічна ефективність виробництва і реалізації; рентабельність виробництва продукції

Розділ 3. Динаміка виробництва продукції та фактори ефективності галузі рослинництва

3.1 Динаміка валової продукції рослинництва на 100га с.г. угідь

3.2 Кореляційний аналіз залежності виробництва валової продукції рослинництва від енерго- та фондозабезпеченості

Розділ 4. Основні шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції рослинництва

Висновки

Список використаних джерел

Додатки



ВСТУП

На всіх етапах розвитку сільського господарства одним із основних напрямів є виробництво продукції рослинництва, а обґрунтування заходів щодо його стабілізації і підвищення ефективності - загальнодержавним завданням.

Розвиток рослинництва здійснюється шляхом удосконалення земельних відносин і запровадження сучасних технологій, що сприятиме забезпеченню стабільності та ефективності використання земель сільськогосподарського призначення, підвищенню добробуту сільського населення [1].

Актуальність проблеми ефективності сільськогосподарського виробництва за сучасних умов виходить на перше місце серед інших проблем. Дослідженню проблеми ефективності виробництва продукції рослинництва в сільськогосподарських підприємствах в умовах ринкових перетворень присвячені наукові праці багатьох вчених-аграріїв. Розв'язування проблеми збільшення виробництва продукції рослинництва, поліпшення її якості вимагає радикальних перетворень в економічних відносинах, прискорення науково-технічного прогресу і соціальної перебудови села за рахунок інвестицій і підтримки держави.

У цілому ситуація у галузі рослинництва Миколаївської області є задовільною. На сьогоднішній день є декілька головних умов, за яких можна досягти суттєвого збільшення виробництва основних сільськогосподарських культур. Це, насамперед, підвищення врожайності сільськогосподарських культур через впровадження новітніх технологі вирощування сільськогосподарських культур, оптимізації використання техніки, збільшення обсягів внесення органічних добрив та ін.

Важливим є налагодження більш тісних зв'язків між науковими установами та навчальними закладами області і сільськогосподарськими формуваннями та забезпечення переходу галузі на інноваційну модель розвитку це дасть можливість збільшити виробництво рослинницької продукції та підняти економічну ефективність сільськогосподарських підприємств області.

Мета та завдання курсової роботи:

1. на прикладі ТОВ „Золотий Колос“, Миколаївської області, уточнити сутність економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції.

2. визначити тенденції змін, які відбулись у сільському господарстві.

3. обґрунтувати перспективи розвитку та шляхи підвищення економічної ефективності рослинницьких галузей.

Предметом дослідження є аналіз ефективності рослинницьких галузей та шляхи її підвищення.

Об'єктом дослідження є ТОВ „Золотій Колос“, Миколаївської області.

Як вихідна інформація в курсовій роботі використовувалися матеріали статистичної звітності України, Миколаївської області, а саме ТОВ „Золотий Колос“, Миколаївського району.

У процесі дослідження застосовувалися статистичний, економіко-математичний, графічний методи, а також метод порівнянь.

Під час виконання курсової роботи були використані форми державної звітності: 50-сг, 29-сг, 10-мех, 11-оз за 2012 - 2014 рр.

Даний курсовий проект включає 10 таблиць і викладений на 57 сторінках друкованого тексту.



РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ АБО ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

1.1 Поняття та суть ефективності сільськогосподарського виробництва

рентабельність праця ефективність сільськогосподарський

Ефективність виробництва -- це складне і багатогранне явище. Сільськогосподарське виробництво вимагає органічного поєднання і взаємодії чотирьох факторів -- робочої сили, основних засобів, предметів праці і землі. В процесі виробництва здійснюється виробниче споживання вказаних ресурсів з метою отримання певних споживних вартостей, спроможних задовольнити відповідні потреби людей. Отже, будь-яке виробництво передбачає витрати ресурсів і одержання певних результатів. Але на однакову кількість витрачених ресурсів підприємства можуть одержувати далеко не однакові за величиною результати. В такому випадку кажуть, що підприємства ведуть виробництво з різною ефективністю «… див. рис. 1.1».

Рис. (1.1). Формування ефективності виробництва

Ефективність -- це економічна категорія, що відображає співвідношення між одержаними результатами і витраченими на їх досягнення ресурсами, причому при вимірюванні ефективності ресурси можуть бути представлені або в певному обсязі за їх первісною (переоціненою) вартістю (застосовувані ресурси), або частиною їх вартості у формі виробничих витрат (виробничо спожиті ресурси). Якщо при цьому врахувати, що результати виробництва не лише є різноманітними, але й можуть бути представлені в різних формах: вартісній, натуральній, соціальній, то стає очевидною необхідність в ідентифікації категорії ефективності відповідно до тих аспектів діяльності підприємства, які важливо проаналізувати й оцінити.

Економічна ефективність -- це таке співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні показники ефективності виробництва. При цьому можливі три варіанти вказаного співвідношення:

1) ресурси і результати виражені у вартісній формі;

2) ресурси -- у вартісній, а результати -- у натуральній формі;

3) ресурси -- у натуральній, а результати -- у вартісній формі.

Вимірювальну систему економічної ефективності сільськогосподарського виробництва доцільно будувати таким чином, щоб вона була здатна повністю розкривати дві взаємопов'язані і взаємо доповнюючі результативні сторони діяльності аграрних підприємств -- раціональність використання ними землі через показники загального ефекту, приведені до одиниці площі сільськогосподарських угідь, і економічність виробництва, показники якої розкривали б, якою ціною одержано цей ефект. З огляду на сказане для оцінки ефективності діяльності аграрних підприємств слід широко використовувати показники ефективності використання авансованого капіталу (див. підрозділ 14.6), показники собівартості продукції і продуктивності праці (див. теми 6, 9), фондовіддачі виробничих фондів [2].

Сільське господарство має свої специфічні особливості. Зокрема в сукупності факторів досягнення високоефективного господарювання особливе значення має земля як головний засіб виробництва, а в тваринництві -- продуктивна худоба. Тому оцінка корисного ефекту в сільськогосподарському виробництві завжди стосується земельної площі або поголів'я продуктивної худоби і співвідноситься з ними.

Економічна ефективність сільськогосподарського ви­робництва означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі, від однієї голови худоби при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбиваються також якість продукції і її здатність задовольняти ті чи інші потреби споживача. При цьому підвищення якості сільськогосподарської продукції вимагає додатко­вих затрат живої і уречевленої праці.

Сільське господарство має великий економічний по­тенціал, насамперед значний обсяг діючих виробничих фондів. Тому поліпшення використання їх є одним з найважливіших завдань, розв'язання якого сприятиме підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва. Рівень ефективності, що виражається відношен­ням маси вироблених продуктів до трудових затрат, об'єктивно спрямовується до свого максимуму, оскільки рівень здібностей працівників зростає, а умови сільсько­господарського виробництва під впливом науково-технічного прогресу постійно вдосконалюються.

Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва сприяє зростанню доходів господарств, що є основою розширення і вдосконалення ви­робництва, підвищення оплати праці і поліпшення культурно-побутових умов працівників галузі.

Суть проблеми підвищення ефективності виробництва (продуктивності виробничо-економічної системи) полягає у тому, щоб на кожну одиницю витрат - трудових, матеріальних, фінансових - досягати максимально можливого збільшення обсягу виробництва або доходу. Виходячи з цього єдиним народногосподарським економічним критерієм ефективності виробництва можна вважати зростання продуктивності суспільної (живої і уречевленої) праці. У загальному вигляді критерій ефективності виробництва відображає постійно здійснюваний процес максимізації обсягу чистої продукції (національного доходу) по відношенню до витрат живої і уречевленої праці (персоналу і виробничих фондів підприємства або народного господарства в цілому). На рівні госпрозрахункового підприємства модифікованою формою єдиного критерію ефективності (продуктивності) його діяльності може слугувати максимізація прибутку за умови економічно обґрунтованої побудови систем цін на вироблювану продукцію та оплати праці залежно від кінцевих результатів виробництва. Між народногосподарським і госпрозрахунковим (комерційним) критеріями принципової розбіжності не існує, оскільки при правильно побудованих цінах на засоби виробництва і кінцеву продукцію збільшення обсягу чистої продукції підприємства справляє адекватний вплив і на величину одержуваного ним прибутку. [2]

Підвищення ефективності виробництва можливе за рахунок нарощування обсягів сільськогосподарської продукції та високоякісних продовольчих товарів на основі зростання врожайності сільськогосподарських культур, раціонального використання одержаної продукції, своєчасного доведення її до споживача. Рівень досягнутої підприємством урожай ності характеризує культуру господарювання, міру оволодін ня інтенсивними технологіями, досконалість організації ви робництва і залежить від цілеспрямованих капіталовкладень у підвищення родючості землі, фондоозброєності праці, фондооснащеності виробництва.

Достовірна оцінка діяльності виробництва досягається при обгрунтованому методичному підході до розрахунку показників рівня використання виробничих ресурсів: землі, основних виробничих засобів і оборотних коштів, а також трудових ресурсів. Рівень використання землі в агропро мислових підприємствах і фірмах характеризує вартість ви робництва валової продукції, валовий доход і прибуток, одержані в сільському господарстві на одиницю сільського сподарських угідь [3, с.49].

Процес виробництва здійснюється через поєднання факторів, що його визначають: засобів праці (основні фонди), предметів праці (оборотні фонди), робочої сили (трудові ресурси). Крім того, істотним чином на виробництво впливає фінансовий стан підприємства, а також певні організаційні, управлінські, технологічні та інші переваги, що відображаються як нематеріальні ресурси. Тож за оцінку витрат логічно взяти оцінку всіх перелічених ресурсів. Виходячи з цього можна дати таке визначення ефективності: ефективність підприємства являє собою комплексну оцінку кінцевих результатів використання основних і оборотних фондів, трудових і фінансових ресурсів та нематеріальних активів за певний період часу.

Для визначення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, окремих його галузей, господарської діяльності підприємств різних форм власності, їх підрозділів, виробництва окремих культур, агротехнічних і зоотехнічних заходів, упровадження в виробництво комплексів, нових технічних розробок, досягнень науки і техніки, передового досвіду тощо використовують часткові або локальні критерії. У кожному окремому випадку критерій може набувати конкретнішої форми з урахуванням характеру й особливостей виробництва.

Наприклад, для досягнення приросту урожайності певної культури та підвищення якості продукції визначають мінімальні витрати добрив, пального, засобів захисту, на оплату праці, а також витрати на охорону навколишнього середовища. У кінцевому підсумку всі часткові критерії повинні відповідати основному народногосподарському критерію. У зв'язку з цим критерієм економічної ефективності аграрного виробництва є збільшення обсягу чистої продукції за найменших затрат живої й уречевленої праці на її одиницю.



1.2 Система показників ефективності сільськогосподарського виробництва

Ефективність виробництва - це складне і багатогранне явище, тому для її визначення необхідно використовувати систему показників, спроможних водночас відображати специфіку і особливості сільського господарства.

В ефективності виробництва відображується вплив комплексу взаємозв'язаних факторів, які формують її рівень і визначають тенденції розвитку. Для оцінки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва використовують відповідний критерій і систему взаємозв'язаних показників, які характеризують вимоги економічних законів і вплив різних факторів.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва визначається відповідно як ефективність на­родногосподарська, галузей і виробництва окремих про­дуктів, а також господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і окремих заходів. Залежно від цього використовують різні економічні показники, які повинні бути органічно взаємозв'язані і відповідати критерію ефективності. Вони не можуть бути єдиними для оцінки рівня народногосподарської ефективності сільського господарства і госпрозрахункової ефективності окремих його галузей і видів продукції, агротехнічних, зооветеринарних і організаційно-економічних заходів, впровадження науки і передової практики.

Рівень народногосподарської ефективності сільського господарства визначається такими показниками, як обсяг і темпи зростання виробництва валової продукції і окремих її видів з розрахунку на душу населення.

У здійсненні аграрної реформи ціни є важливим сти­мулюючим фактором прискорення розвитку сільськогос­подарського виробництва, підвищення його ефективності і якості. Закупівельні ціни, які органічно пов'язані з роздрібними цінами на продовольство і товари з сільсько­господарської сировини, відображують інтереси всього населення і забезпечують відповідний рівень його добробуту.

Для визначення економічної ефективності сільсько­господарського виробництва необхідно не тільки обчислити одержаний при цьому результат, а й зіставити його з витратами засобів виробництва і живої пра­ці. У процесі сільськогосподарського виробництва як затрати функціонують: сільськогосподарські угіддя; затрати живої праці працівників матеріального виробництва; основні і оборотні виробничі фонди; ви­трати спожитих засобів і предметів праці (матеріальні витрати); річні витрати виробництва. При цьому категорія витрат набуває певних функціональних форм, які визначають класифікацію витрат сільськогосподарського виробництва в господарствах.

Для визначення економічної ефективності виробни­цтва в цілому по сільськогосподарських підприємствах використовується система показників, які доцільно об­числювати в такій послідовності:

вартість валової продукції (грн.) на 1 га сільськогосподарських угідь, на середньорічного працівника, на 100 грн. виробничих витрат, розмір валового і чистого доходу та прибутку на 1 га сільськогосподарських угідь, на 1 середньорічного працівника, на 1 люд-год, на 100 грн. витрат виробництва, на 1000 грн. виробничих фондів; рівень рентабельності і норма прибутку сільськогос­подарського виробництва.[4, с. 125]

Показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва визначають і порівнюють за окремі роки або в середньому за 3 - 5 років. Вони ха­рактеризують ефективність використання землі як основ­ного засобу виробництва, рівень продуктивності праці, тобто ефективність використання трудових ресурсів, фондовіддачу і фондомісткість продукції, окупність виробничих витрат, рівень рентабельності виробництва.



РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ РОСЛИННИЦЬКИХ ГАЛУЗЕЙ

2.1 Виробничо-економічна характеристика господарства

Товариство з обмеженою відповідальністю „Золотий Колос“ розташовано в Миколаївській області, м. Миколаєва на вулиці Кіровоградська 23В. Миколаїв є основним центром збуту продукції сільського господарства.

Миколаївський район розташований на півдні Миколаївської області. Як адміністративно-територіальна одиниця утворений у березні 1923 року. Межує з Очаківським і Березанським районами, а по акваторії річки Південний Буг таБузькому лиману -- з Новоодеським, Жовтневим районами та містом Миколаєвом.

ТОВ «Золотий Колос» створене більше десяти років потому. Види діяльності:

- вирощування, доведння до посівних кондицій і реалізація насіння передових і вже хорошо зарекомендовавших себя сортів і гибридів різних культур, таких як: соняшник, кукурудза, пшениця, ячмінь, тритикале, кориандр, соя, гірчиця, гречиха, просо та інших.

- переробка, зберігання і реалізація сільскогосподарської продукції, як власного виробництва, так і придбаної;

- послуги по очистці, калибровці, протравці, сушінню сільгосппродукції,

- виробництво круп,

- виробництво соняшникової олії.

Кліматичні умови господарства характеризується помірно-континентальним кліматом нестачею вологи, високими літніми. Середньо багаторічна кількість опадів складає 335 мм.Ґрунти на території господарства - це чорноземи звичайні.

Загальною умовою підвищення родючості ґрунту є правильна система обробки, внесення добрив, застосування сівозмін.

За своїми розмірами товариство “ Золотий Колос ” є одним із середніх господарств району. За господарством закріплено 1190, 0 га землі, з якої всі 100% займають рілля.

Таблиця 2.1. Показники розміру виробництва в ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району

Показники	2012 рік	2013 рік	2014 рік	2014р. порівняно з 2012р., %	2014р. порівняно з 2013р., %
Валова продукція сільського господарства в порівняних цінах 2010 р., тис.грн	2823, 9	3828, 1	5336, 8	188, 9	139, 4
Грошова виручка від реалізації, тис.грн	14630, 2	12305, 3	16123, 5	110, 2	131
Площа сільськогосподарських угідь, га	1190	1190	1190	100	100
Вартість основних фондів, тис.грн	2267	2050	2235	98, 6	109
Середньорічна чисельність працівників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві, чол.	31	28	30	96, 8	107, 1

Розрахунок вартості валової продукції наведено в Додатку А

З розрахунків, наведених у табл.2.1, можна зробити висновок, що у 2014 році порівняно з 2013 роком по досліджуваним показникам розміру виробництва прослідковується тенденція до збільшення, адже у звітному році валова продукція сільського господарства в порівняних цінах 2010 року збільшилася на 39, 4%, грошова виручка від реалізації продукції - на 31, 03%, вартість основних фондів та середньорічна чисельність працівників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві збільшилась на 9, 02% та 7, 1% відповідно.

Важливо відмітити, що вирощування продукції рослинництва і її реалізація виступає головним джерелом прибутку, тому доцільно буде дослідити вирощування яких культур сільського господарства є найбільш продуктивним і ефективним, та таким, що приносить економічну вигоду для досліджуваного підприємства. При аналізі використаємо розрахункові дані табл.2.2.

Таблиця 2.2. Розмір та структура грошових надходжень від реалізації товарної продукції рослинництва в ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району

Групи культур	2012 рік	2013 рік	2014 рік	В середньому за 3 роки
	тис.грн	%	тис.грн	%	тис.грн	%	тис.грн	%
1.Зернові та зернобобові	8186, 3	56, 0	7375, 6	59, 9	6959, 3	43, 2	7507, 1	52, 3
пшениця яра	3033, 6	20, 7	-	-	-	-	1011, 2	7, 0
пшениця озима	1379, 5	9, 4	1908, 4	15, 5	1953, 4	12, 1	1747, 1	12, 2
гречка	327, 9	2, 2	432, 1	3, 5	120, 5	0, 7	293, 5	2, 0
кукурудза на зерно	37, 2	0, 3	-	-	48, 2	0, 3	28, 5	0, 2
ячмінь озимий	337, 0	2, 3	2570, 6	20, 9	1716, 0	10, 6	1541, 2	10, 7
ячмінь ярий	1458, 3	10, 0	1123, 1	9, 1	1555, 9	9, 6	1379, 1	9, 6
горох	309, 9	2, 1	132, 0	1, 1	58, 2	0, 4	166, 7	1, 2
овес	786, 6	5, 4	305, 8	2, 5	226, 0	1, 4	439, 5	3, 1
просо	280, 7	1, 9	330, 2	2, 7	608, 8	3, 8	406, 6	2, 8
сорго	170, 6	1, 2	74, 2	0, 6	-	-	81, 6	0, 6
інші зернові та зернобобові	65, 0	0, 4	499, 2	4, 1	672, 3	4, 2	412, 2	2, 9
2.Технічні культури.	3663, 0	25, 0	4095, 6	33, 3	4486, 6	27, 8	4081, 7	28, 4
соняшник	3373, 0	23, 1	3740, 6	30, 4	4353, 3	27, 0	3822, 3	26, 6
ріпак ярий	290, 0	2, 0	-	-	-	-	96, 7	0, 7
ріпак озимий	-	-	355, 0	2, 9	133, 3	0, 8	162, 8	1, 1
4.Інша продукція рослинництва	2780, 9	19, 0	834, 1	6, 8	4677, 6	29, 0	2764, 2	19, 3
Всього по господарству	14630, 2	100, 0	12305, 3	100, 0	16123, 5	100, 0	14353, 0	100, 0

Аналізуючи дані табл.2.2 можна зробити висновок, що в середньому за три роки в ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району підприємство найбільше спеціалізується на виробництві соняшнику - 26, 6%, друге місце посідає пшениця озима, яка складає 12, 2% і на третьому місці знаходиться ячмінь озимий -10, 7%.

Найменше в середньому за 3 роки було отримано господарством виручки від кукурудзи на зерно - 0, 2%. Така ситуація склалась через те, що у 2013 році вирощування даної сільськогосподарської культури не відбувалося.

Розрахуємо коефіцієнт спеціалізації за формулою:

K спец =

Кспец=100/(26, 6*(2*1-1)+19, 3*(2*2-1)+12, 2*(2*3-1)+10, 7*(2*4-1)+ 9, 6*(2*5-1)+ 7, 0*(2*6-1)+ 3, 1*(2*7-1)+ 2, 9*(2*8-1)+ 2, 8*(2*9-1)+ 2, 0*(2*10-1)+ 1, 2*(2*11-1)+ 1, 1*(2*12-1)+ 0, 7*(2*13-1)+0, 6*(2*14-1)+0, 2*(2*15-1))= 0, 155.

Розрахований коефіцієнт показує, що ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району це багатогалузеве господарство, так як його значення 0, 200.

Розглядаючи виробничо-економічну характеристику підприємства доцільно проаналізувати виробничі ресурси та особливості їхнього використання за допомогою табл.2.3

Таблиця 2.3. Забезпеченість виробничими ресурсами та ефективність їх використання в ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району

Показники	2 012р.	2 013р.	2 014р.	2014р. в %
				2 012р.	2 013р.
Припадає на одного середньорічного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві:
- сільськогосподарських угідь, га	38, 38	42, 5	39, 7	103, 44	93, 41
-основних виробничих фондів, тис.грн	73, 13	73, 21	74, 5	101, 87	101, 76
-енергетичних потужностей, к.с.	-	44, 64	41, 7	-	93, 35
Припадає на 100 га сільгоспугідь:	190, 50	172, 27	187, 8	98, 59	109, 03
-основних виробничих фондів, тис.грн
-енергетичних потужностей, к.с.	-	105, 4	105, 4	-	100
Одержано на 100га сільгоспугідь, тис.грн:	237, 29	351, 69	448, 5	188, 9	139, 41
- валової продукції сільського господарства (в порівняних цінах 2010р.)
- товарної продукції	1229, 4	1034, 1	1354, 9	110, 21	131, 03
- прибутку	295, 64	338, 48	395, 8	133, 87	116, 93
Одержано на одного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві, тис.грн.
- валової продукції сільського господарства (в порівняних цінах 2010р.)	91, 09	136, 72	177, 9	195, 29	130, 11
- товарної продукції	471, 94	433, 48	537, 5	113, 88	122, 29
- прибутку	113, 49	143, 85	156, 9	138, 33	109, 13
Фондовіддача, грн	1, 25	1, 87	2, 39	191, 2	127, 81
Рівень рентабельності (збитковості), %	31, 67	48, 66	41, 26	130, 28	84, 79
Норма прибутку, %	155, 19	196.48	210, 7	135, 78	107, 25

Отже, за досліджуваний період ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району працював з рівнем рентабельності у 2012р. - 31, 67; 2013р. - 48, 66; 2014р. - 41, 26. Тобто чіткої тенденції не існує.

В звітному році в ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району з 14 показників більшість зростає:

- основних виробничих фондів, тис.грн., що припадає на одного середньорічного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві на 1, 76%;

- припадає на 100 га сільгоспугідь основних виробничих фондів, тис.грн., на 9, 03%;

- одержано на 100га сільгоспугідь, тис.грн., валової продукції сільського господарства (в порівняних цінах 2010р.) на 39, 41%;

- одержано на 100га сільгоспугідь, тис.грн., товарної продукції на 31, 03%;

- одержано на 100га сільгоспугідь, тис.грн., прибутку на 16, 93%;

- одержано на одного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві, тис.грн., валової продукції сільського господарства (в порівняних цінах 2010р.) на 30, 11%;

- одержано на одного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві, тис.грн., товарної продукції на 22, 39%;

- одержано на одного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві, тис.грн., прибутку на 9, 13%;

- фондовіддача на 27, 81%;

- норма прибутку на 7, 25%.

2.2 Місце рослинництва в економіці господарства

Для ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району рослинництво - це основна і єдина галузь сільського господарства, яка визначає його спеціалізацію. Спеціалізація виробництва -- один із вагомих чинників інтенсифікації сільського господарства. Вона сприяє найбільш ефективному використанню землі, трудових ресурсів, основних та обігових фондів, що у свою чергу забезпечує піднесення продуктивності суспільної праці, прискорення темпів зростання виробництва продуктів харчування і сировини. Спеціалізація на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, раціонального використання агрокліматичних умов, матеріально-технічних і трудових ресурсів, інтенсифікації виробництва сприяє його концентрації та є важливим чинником підвищення ефективності сільського господарства [5].

Виходячи з цього можна зазначити, що підприємство використовує всі трудові, природні та матеріальні ресурси на виробництво продукції рослинництва і одержує від цього прибуток та інші кінцеві результати діяльності.

Відповідно до діяльності ТОВ «Золотий Колос», який зосереджений на виробництві продукції рослинництва, важливим показником, що дає оцінку цій діяльності є урожайність.

Урожайність сільськогосподарських культур - середній розмір певної продукції рослинництва з одиниці фактично зібраної площі даної культури. Від правильного планування і прогнозування рівня урожайності сільськогосподарських культур багато в чому залежить якість планового економічного рівня таких економічних категорій, як: собівартість, продуктивність праці, рентабельність і інші економічні показники. Таким чином, урожайність культур в кожному господарстві грає одну з перших ролей, і виробник сільськогосподарської продукції повинен прагнути до постійного її підвищення.

Для аналізу урожайності в господарстві розглянемо табл.2.4

Таблиця 2.4. Динаміка урожайності посівних площ і валового збору зернових в ТОВ «Золотій Колос» Миколаївського району

Культури	Посівна площа, га	Урожайність,	Валовий збір, ц
		ц з га
	2013 По	2014 П1	2013 У0	2014 У1	У0П0	У1П1	У0П1
Пшениця озима	266, 00	337, 00	40, 41	71, 38	10748, 00	24055, 00	13616, 83
Ячмінь озимий	190, 00	150, 00	43, 75	54, 99	8312, 00	8249, 00	6562, 11
Ячмінь ярий	97, 00	130, 00	37, 43	56, 55	3631, 00	7351, 00	4866, 29
Овес	37, 00	20, 00	33, 73	40, 7	1248, 00	814, 00	674, 59
Кукурудза на зерно	10, 00	15, 00	70, 10	73, 00	701, 00	1095, 00	1051, 50
Просо	30, 00	-	31, 03	-	931, 00	-	-
Гречка	10, 00	-	17, 40	-	174, 00	-	-
Горох	5, 00	10, 00	20, 40	44, 60	102, 00	446, 00	204, 00
Інші зернобобові культури	12, 00	10, 00	24, 25	27, 20	291, 00	272, 00	242, 50
Сорго	13, 00	-	44, 62	-	580, 00	-	-
?	670, 00	672, 00	363, 11	363, 42	26718, 00	42282, 00	27217, 82
Середнє	-	-	39, 88	62, 77	-	-	-

Індекс валового збору має вид:

; (2.1)

Iyns=42182, 00/26718, 00 = 1, 578 або 157, 8%.

. (2.2)

Звідси ?yns = 42182, 00 - 26718, 00 =15464ц.

Розрахуємо індекс урожайності:

; (2.3)

Iy = 42182, 00/27217, 82 = 1, 549 або 154, 9%.

Звідси = 42182, 00 - 27217, 82=14964, 18 ц (2.4)

Індекс посівних площ: ; In = 672/670= 1, 002 або 100, 2%. (2.5)

=(672-670)*39, 88=79, 75ц (2.6)

Індекс структури посівних площ:



= 26718, 00/(39, 88*672) = 1, 016 або 101, 6%. (2.7)

= 26718, 00-(36, 31*672) = 420, 06 ц. (2.8)

Отже, аналізуючи розраховані показники можна зробити висновок, що валовий збір у звітному році порівняно з базисним збільшився в 1, 578 раз або на 57, 8%, що в натуральному виразі складає 15464ц. Це пов'язано із розширенням посівних площ у 2014 році на 2 га. Таким чином урожайність зернових культур також має тенденцію до збільшення на 54, 9% або в 1, 549 разів.

2.3 Динаміка та структура витрат в рослинництві

Для визначення собівартості кожної продукції важливо здійснювати облік витрат, які здійснює підприємство для виробництва цієї продукції. Витрати підприємства відображаються безпосередньо за статтями витрат, які мають місце при виробництві. Облік витрат виробництва в рослинництві побудовано таким чином, щоб мати змогу узагальнювати витрати на окремі види робіт за культурами або однорідними групами, а по завершенні року обчислювати фактичну собівартість зібраної продукції. Собівартість -- один з найважливіших показників господарської діяльності аграрних підприємств, оскільки показує, у що саме обходиться господарству виробництво відповідного виду продукції і наскільки економічно вигідним воно є в конкретних природно-економічних умовах господарювання. Показник собівартості дає можливість глибоко аналізувати економічний стан підприємства і виявляти резерви підвищення ефективності виробництва.

Розглянемо та проаналізуємо виробничі витрати господарства в табл.2.5



Таблиця 2.5. Склад та структура виробничих витрат в рослинництва в ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району

Статті затрат	2013 рік	2014 р	Відхилення (+, -)
	тис.грн	%	тис.грн	%	тис.грн	в.п.
Витрати на оплату праці	436, 3	5, 7	468, 4	4, 3	32, 1	-1, 4
Відрахування на соціальні заходи	162, 7	2, 1	170, 0	1, 5	7, 3	-0, 6
Матеріальні витрати - всього у тому числі	5122, 0	66, 6	8501, 8	77, 5	3379, 8	10, 9
- на насіння та посадковий матеріал	615, 8	8, 0	924, 8	8, 4	309	0, 4
- корми	-	-	-	-	-	-
- інша продукція сільськогосподарського виробництва	-	-	-	-	-	-
- добрива	1758, 2	22, 9	2803, 2	25, 6	1045	2, 7

Виходячи з наведених розрахунків, можна зробити висновок, що в структурі виробничих витрат за два наведені роки найбільшу питому вагу займають матеріальні витрати. У 2014р. порівняно з 2013р. матеріальні витрати збільшились на 10, 9 в.п., а у вартісному виразі - на 3379, 8 тис.грн. Серед матеріальних витрат найбільшу частку посідають витрати на запасні частини, на добрива та пальне і мастильні матеріали. Значну питому вагу також мають інші витрати, включаючи плату за оренду, які порівняно з 2013р. у 2014р. зменшилися на 11, 5 в.п., або на 514 тис. грн.

Таким чином можна зробити висновок, що в ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району виробничі витрати в звітному році порівняно з базисним зросли. Проте деякі елементи витрат, такі як амортизація, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, інші витрати, у тому числі орендна плата за земельні частки, скоротилися.

ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району найбільше спеціалізується на виробництві ячменю та соняшнику.

Так як в ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району найбільшу питому вагу в структурі виробництва продукції рослинництва займають ячмінь та соняшник, то доцільно відобразити аналіз собівартості 1ц. даної продукції в табл.2.6 та 2.7 та у вигляді секторних діаграм.

Таблиця 2.6. Склад та структура собівартості 1ц ячменю в ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району

Елементи витрат	2 013р.	2 014р.	Відхилення (+, -)
	грн.	%	грн.	%	тис.грн.	в.п
Прямі матеріальні витрати всього, в т.ч.:	145, 0	69, 5	106, 9	70, 5	-38, 1	1, 0
насіння та посадковий матеріал	20, 3	9, 7	9, 9	6, 5	-10, 4	-3, 2
мінеральні добрива	43, 9	21, 0	41, 2	27, 1	-2, 7	6, 1
нафтопродукти	53, 4	25, 6	41, 3	27, 2	-12, 1	1, 6
оплата послуг і робіт сторонніх організацій	-	-	-	-	-	-
решта матеріальних витрат	27, 5	13, 2	14, 6	9, 6	-12, 9	-3, 6
Прямі витрати на оплату праці	11, 2	5, 4	7, 4	4, 9	-3, 8	-0, 5
Інші прямі та загально виробничі витрати всього, в т.ч.:	52, 4	25, 1	37, 4	24, 6	-15, 0	-0, 5
амортизація необоротних активів	4, 6	2, 2	15, 3	10, 1	10, 6	7, 8
відрахування на соціальні заходи	4, 2	2, 0	2, 7	1, 8	-1, 5	-0, 2
решта інших прямих та загальновиробничих витрат	43, 6	20, 9	19, 4	12, 8	-24, 2	-8, 1
Усого витрат	208, 7	100, 0	151, 7	100, 0	-57, 0	-

На основі цих даних побудуємо секторні діаграми складу та структури собівартості 1 ц ячменю в ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району за 2013 та 2014рр «… див. рис. 2.1».



Рис. (2.1). Структура собівартості 1ц ячменю в ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району району у 2013 та 2014 роках, %



Відповідно до розрахунків таблиці (2.7) треба відзначити, що за досліджуваний період в ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району найбільшу питому вагу в структурі виробничої собівартості 1 ц ячменю займають решта інших прямих та загальновиробничих витрат. Цей показник у звітному році порівняно з базисним скоротився на 8, 1 в.п., що у вартісному вираженні становить -48, 2 тис.грн., а також мінеральні добрива, які навпаки - зросли на 6, 1 в.п., або на 54, 4 тис.грн.

Загалом більшість, а саме 6 із 10ти показників зменшились. Це означає, що в ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району собівартвсть 1ц ячменю в звітному році порівняно з базисним зменшилась.

Таблиця 2.7. Склад та структура собівартості 1ц соняшнику в ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району

Елементи витрат	2 013р.	2 014р.	Відхилення (+, -)
	грн.	%	грн.	%	тис.грн.	в.п
Прямі матеріальні витрати всього, в т.ч.:	151, 3	67, 4	286, 9	70, 5	135, 6	3, 1
насіння та посадковий матеріал	16, 1	7, 2	57, 8	14, 2	41, 6	7, 0
мінеральні добрива	68, 6	30, 6	94, 8	23, 3	26, 2	-7, 3
нафтопродукти	48, 5	21, 6	95, 2	23, 4	46, 7	1, 8
оплата послуг і робіт сторонніх організацій	-	-	-	-	-	-
решта матеріальних витрат	18, 0	8, 0	39, 1	9, 6	21, 1	1, 6
Прямі витрати на оплату праці	14, 9	6, 6	19, 9	4, 9	5, 0	-1, 7
Інші прямі та загально виробничі витрати всього, в т.ч.:	58, 3	26, 0	100, 3	24, 6	42, 0	-1, 3
амортизація необоротних активів	6, 1	2, 7	40, 9	10, 0	34, 8	7, 3
відрахування на соціальні заходи	5, 6	2, 5	7, 2	1, 8	1, 7	-0, 7
решта інших прямих та загальновиробничих витрат	46, 6	20, 8	52, 2	12, 8	5, 5	-8, 0
Усого витрат	224, 5	100, 0	407, 1	100, 0	182, 6	-

На основі цих даних побудуємо секторні діаграми складу та структури собівартості 1 ц соняшнику в ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району за 2013 та 2014рр «… див. рис. 2.2».



Рис. (2.2). Структура собівартості 1ц соняшнику в ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району району у 2013 та 2014 роках, %

Виходячи з наведених розрахунків, можна зробити висновок, що в структурі виробничої собівартості 1 ц соняшнику найбільшу питому вагу займають матеріальні витрати, які в звітному році порівняно з базисним зменшилися на 3, 1 в.п. або на 23, 9 тис.грн. В структурі матеріальних витрат частка витрат на насіння та посадковий матеріал у 2014 році порівняно з 2013 роком зросла на 7, 0 в.п., витрати на мінеральні добрива зменшилися на 7, 3 в.п. Витрати на амортизацію необоротних активів збільшились на 7, 3 в.п. Решта інших прямих та загальновиробничих витрат зменшились у 2014 році порівняно з 2013 - на 8, 0 в.п.

Собівартість продукції в останні роки дуже змінюється. Встановимо зміну собівартості 1ц. продукції за два роки, в тому числі за рахунок факторів - урожайності та затрат коштів на 1 га посіву. Для розрахунків використаємо наведені нижче формули та данні табл. 2.8

, (2.9)

тоді . (2.10)

Зміна собівартості за рахунок урожайності:

iу= ZоУо/У1: ZоУо/Уо; (2.11)

?у= Zумов.- Zo; (2.12)

Зміна собівартості за рахунок затрат коштів на 1 га посіву:

iз= Z1У1/У1: ZоУо/У1; (2.13)

?у= Z1- Zумов., де (2.14)

Zо, Z1 - собівартість 1 ц продукції, грн.;

Уо, У1 - урожайність, ц з 1 га;

ZоУо, Z1У1 - затраті на 1 га посіву, грн.,



Таблиця 2.8. Зміна виробничої собівартості 1ц продукції ячменюта соняшнику в ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району

Види продукції	Урожайність, ц/га	Виробнича собівартість 1ц продукції рослинництва, тис. грн.	Затрати на 1 га посіву, грн
	2013 рік	2014 рік	2013 рік	2014 рік	2013 рік	2014 рік	умовний рік
	Y0	Y1	Z0	Z1	Y0 Z0	Y1 Z1	Z0Y1
ячмінь (озимий+ярий)	41, 61	55, 71	208, 70	151, 71	8684, 67	8452, 14	11627, 55
соняшник	31, 43	20, 76	224, 46	407, 10	7054, 42	8451, 30	4659, 71

Виходячи з наведених даних можна дослідити зміну собівартості за рахунок досліджуваних факторів. Для цього використаємо індивідуальні індекси:

Iz1= 151, 71/208, 70 = 0, 727 Iz2 = 407, 10/224, 46 = 1, 814;

?z1 = 151, 71-208, 70 = -56, 99 ?z2 = 407, 10/224, 46 = 182, 64

Зміна собівартості за рахунок урожайності:

Iy1 = 8684, 67/55, 71: 8684, 67/41, 61= 0, 747

Iy2 = 7054, 42/20, 76: 7054, 42/31, 43= 1, 514;

Зміна собівартості за рахунок затрат коштів на 1 га посіву:

Iз1 = 8452, 14/55, 71: 8684, 67/55, 71 = 0, 973

Із2 = 8451, 30/20, 76: 7054, 42/20, 76 = 1, 198

Аналізуючи наведені вище розрахунки можна зробити висновок, що в звітному році порівняно з базисним виробнича собівартість 1ц ячменю зменшилась в 0, 727 рази або на 27, 3%, а виробнича собівартість соняшнику зросла - в 1, 814 разів або 81, 4%. Звідси зменшення виробничої собівартості 1ц ячменю в 2014 році становило -56, 99 грн, а соняшнику - 182, 64 грн.

При аналізі зміни собівартості за рахунок урожайності ячменю та соняшнику, то можна відмітити: зменшеня ячменю - в 0, 747 рази, і збільшення соняшника - в 1, 514 разів. А при дослідженні зміни собівартості за рахунок затрат коштів на 1 га посіву треба зазначити, що виробнича собівартість ячменю зменшилась в 0, 973 рази, а соняшника збільшилась в 1, 198 разів.

2.4 Продуктивність праці при виробництві продукції рослинництва

Продуктивність праці як економічна категорія відображає зв'язок між обсягом виробництва і відповідними затратами праці. Стосовно сфери матеріального виробництва продуктивність праці означає здатність людини створювати за одиницю часу певну кількість матеріальних благ. Чим більше продукції виробляється за одиницю часу або чим менше робочого часу витрачається на виробництво одиниці продукції, тим вища продуктивність праці.

Продуктивність - рухливий і динамічний показник результативності праці та ефективності виробництва, який змінюється під впливом численних факторів. Впровадження ринкових відносин у сільськогосподарській галузі має свої особливості щодо прийняття раціональних і оптимальних рішень із проблем ефективності аграрної праці. Будь - який сільськогосподарський підприємець, як власник чи орендатор землі і майна прагнутиме отримати максимальну користь (прибуток) за допомогою найраціональнішого використання праці виконавців з найменшими витратами. Він зацікавлений в підвищенні продуктивності праці, тому що це економічна основа зростання заробітної плати, створюються передумови для скорочення робочого дня, робочого тижня і загальної кількості праці протягом року,

вивільняються працівники галузей рослинництва і тваринництва для забезпечення робітниками об'єктів виробничої і соціальної інфраструктури тощо.

Аналіз продуктивності праці в рослинництві в досліджуваному господарстві наведено в табл.2.9 та табл. 2.10



Таблиця 2.9. Вихідні дані для розрахунку показників продуктивності праці в рослинництві

Показники	2012 рік	2013 рік	2014 рік
Вартість валової продукції в порівняних цінах 2010 року, тис.грн	2823, 867	3828, 059	5336, 757
Середньорічна чисельність працівників, зайнятих в рослинництві, роц.	31	28	30
Виручка (дохід) від реалізації продукції, тис.грн	14630, 2	12305, 3	16123, 5
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	11112, 1	8277, 5	11413, 7
Валовий дохід, тис.грн	5917, 6	6599, 5	8653, 4
Прибуток (збиток), тис.грн	3518, 1	4027, 8	4709, 8

Таблиця 2.10. Показники продуктивності праці в рослинництві в ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району

Показники	2012 рік	2013 рік	2014 рік	2014р. в порівнянні	2014р. в порівнянні до 2013 р., %
				до 2012р., %
Одержано на 1 працівника, зайнятого рослинництві, грн:	91, 09	136, 72	177, 89	195, 29	130, 12
- валової продукції;
- прибутку;	113, 49	143, 85	156, 99	138, 34	109, 14
- виручки від реалізації;	471, 94	439, 48	537, 45	113, 88	122, 29
- валового доходу	190, 89	235, 70	288, 45	151, 11	122, 38

Виходячи з даних табл.2.11 можна відмітити, що в ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району показники продуктивності праці в звітному році порівняно з базисним покращилися. Такий висновок можна зробити з того, що в 2014 році на 1 працівника, зайнятого в рослинництві було одержано на 22, 29% більше виручки від реалізації продукції в порівнянні з 2013 роком, а також на 22, 38% більше валового доходу. Також в звітному періоді на 1 працівника господарства було отримано більше валової продукції на 30, 12% порівняно з базисним. Таким чином можна зробити висновок про наявність тенденції до зростання продуктивності праці на підприємстві.

2.5 Економічна ефективність виробництва і реалізації; рентабельність виробництва продукції рослинництва

Ефективність виробництва - складна економічна категорія, в якій відображається дія об'єктивних економічних законів виробництва - результативність. Вона є формою виразу мети виробництва.

Різні культури мають неоднаковий рівень рентабельності, оскільки для вирощування врожаю потребують різної кількості трудових і матеріальних витрат на одиницю площі. Найбільш трудомісткі в рослинництві цукрові й кормові буряки, картопля, у яких показники собівартості одиниці продукції, а звідси й рентабельності значно поступаються перед іншими культурами. Найменші витрати на одиницю продукції при вирощуванні кормових трав. Їх собівартість у 2 -- 3 рази нижча порівняно із зерновими кормовими травами і в 4 -- 5 разів -- порівняно з кормовими і цукровими буряками та картоплею.

Для того щоб знизити собівартість продукції і підвищити рентабельність трудомістких культур, слід різко підвищити їх врожайність підбором високопродуктивних сортів і мінімізацією технологічних процесів вирощування.

Як правило, чим більша площа посіву, потужніші агрегати, тим нижчі собівартість і рентабельність продукції. Треба замінювати трудомісткі операції менш трудомісткими (оранку -- поверхневим і навіть нульовим обробітком), раціонально використовувати добрива, тобто оптимізувати систему живлення, зменшити витрати на збирання і перевезення продукції та ін [6].

Підсумковим показником ефективності господарювання як галузі рослинництва, так і аграрної сфери взагалі є рентабельність виробництва. Рентабельність -- поняття, що характеризує економічну ефективність виробництва, за якої підприємство за рахунок грошової виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) повністю відшкодовує витрати на її виробництво й одержує прибуток як головне джерело розширеного відтворення.

Для дослідження економічної ефективності виробництва продукції рослинництва розрахунки подано в табл. 2.11

Таблиця 2.11. Економічна ефективність виробництва ячменю та соняшнику в ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району

Відповідно до проведених розрахунків, можна зробити висновок, що ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району економічна ефективність виробництва ячменю підвищилась у 2014році порівняно в 2013р, а економічна ефективність соняшнику стрімко знизилась. Виробнича собівартість 1ц ячменю зменшилась на 27, 3%, а соняшнику зросла на 81, 37%. Собівартість 1 ц реалізованого ячменю зменшилася на 15, 89%, а соняшнику - підвищилася на 82, 78%. Середня ціна реалізації обох ячменю також зросла.

При виробництві ячменю в господарстві прибуток в розрахунку на 1га зібраної площі зріс в звітному році порівняно з базисним в 2, 63 рази, 1 грн виробничих витрат - в 2, 73 разів, а 1ц реалізованої продукції - аж у 3, 24 рази. Аналізуючи ефективність виробництва соняшнику, можна відмітити, що в 2014р. підприємство отримало прибуток від виробництва даної продукції, хоча в 2013 р. прибуток був значно більшим, а у 2012 році виробництво соняшнику було взагалі неефективним і отримало збиток.

Негативним явищем для господарства є те, що в звітному році рівень рентабельності соняшнику зменшився - на 263, 11 в.п. Але рівень рентабельності ячмень все жа таки зріс на 27, 84в.п.



РОЗДІЛ 3. ДИНАМІКА ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ТА ФАКТОРИ ЕФЕКТИВНОСТІ ГАЛУЗІ РОСЛИННИЦТВА

3.1 Динаміка валової продукції рослинництва на 100 га с.г. угідь

Показник виробництва валової продукції на гектар сільськогосподарських угідь характеризує рівень ефективності використання землі, а тому його зростання засвідчує поліпшення господарської діяльності підприємства, і навпаки.

При аналізі даних про сільськогосподарську продукцію широко використовуються відносні величини інтенсивності, зокрема показники валової продукції в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь. Виробництво валової продукції сільського господарства на 100 га сільськогосподарських угідь характеризує ефективність використання земельних ресурсів і обчислюється діленням обсягу валової продукції сільського господарства в порівнянних цінах на площу сільськогосподарських угідь і множенням знайдених величин на 100 .

Для аналізу приведено основні базисні та ланцюгові показними динаміки в табл.3.1

Таблиця 3.1. Показники динаміки валової продукції сільського господарства на 100 га сільськогосподарських угідь в ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району

Роки	Валова продукція	Абсолютний приріст, тис.грн	Темп зростання, %	Темп приросту, %	Абсолютне значення 1% приросту, тис.грн
	на 100 га с.г.угідь,
	тис.грн	Базис-ний	Лан-цюговий	Базис-ний	Ланцюго-вий	Базис-	Ланцюго-вий
						ний
2008	332, 20	-	-	100, 00	-	-	-	-
2009	314, 80	-17, 40	-17, 40	94, 76	94, 76	-5, 24	-5, 24
2010	314, 90	-17, 30	0, 10	94, 79	100, 03	-5, 21	0, 03	3, 15
2011	379, 5	47, 30	64, 60	114, 24	120, 51	14, 24	20, 51	3, 15
2012	237, 29	-94, 91	-142, 21	71, 43	62, 53	-28, 57	-37, 47	-
2013	321, 69	-10, 51	84, 40	96, 84	135, 57	-3, 16	35, 57	0, 66
2014	448, 47	116, 27	126, 78	135, 00	139, 41	35, 00	39, 41	3, 22

Середній рівень ряду:

= тис. грн

Середній абсолютний приріст:

, або== =19, 38тис.грн

Середній темп зростання:

== 1, 051 або 105, 1%

Отже, виходячи з наведених розрахунків можна встановити, що вартість валової продукції рослинництва в розрахунку на 100 га сільгоспугідь в досліджуваному господарстві в період з 2008 року по 2014 рік всередньому склала 335, 55 тис.грн. Також прослідковується тенденція, згідно до якої всередньому за рік відбувається збільшення вартості валової продукції в розрахунку на 100 га сільгоспугідь на 19, 38 тис.грн, що становить 5, 1%.



Таблиця 3.2. Вихідні та розрахункові показники для розв'язання рівняння прямої та параболи 2-го порядку в ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району

Роки	Валова продукція на 100 га сільгоспугідь, тис.грн	Порядковий номер року t	tІ			yt	ytІ
2008	332, 20	1	1	1	1	332, 2	332, 2
2009	314, 80	2	4	8	16	629, 6	1259, 2
2010	314, 90	3	9	27	81	944, 7	2834, 1
2011	379, 5	4	16	64	256	1518	6072
2012	237, 29	5	25	125	625	1186, 45	5932, 25
2013	321, 69	6	36	216	1296	1930, 14	11580, 84
2014	448, 47	7	49	343	2401	3139, 29	21975, 03
?	2348, 85	28, 00	140, 0	784, 0	4676, 0	9680, 38	49985, 62

Для виявлення закономірності зміни показників динаміки, тобто тенденції, використаємо рівняння прямої:

Для знаходження параметрів і необхідно розв'язати нормальні рівняння:



2348, 85 = 7а0 + 28а1

9680, 38 = 28а0 + 140а1

а0= 294, 84

а1= 10, 18

Отже, рівняння прямої має вид:

y?t= 294, 84 + 10, 18t

Таким чином з одержаного рівняння прямої можна стверджувати, що в середньому в досліджуваному господарстві виробництво валової продукції рослинництва в розрахунку на 100 га сільгоспугідь збільшилося на 10, 18 тис.грн щорічно. Також було одержано теоретичне значення валової продукції в розрахунку на 100 га сільгоспугідь в 2011 році, при якому t=4, що становить 294, 84 тис.грн.