· валовий внутрішній продукт номінальний (за міжнародним стандартом системи національних рахунків 2008 року) -- 1 742 млрд. гривень;

· валовий внутрішній продукт реальний, темпи зростання (за міжнародним стандартом системи національних рахунків 2008 року) -- 101,7 відсотка;

· валовий внутрішній продукт номінальний (за міжнародним стандартом системи національних рахунків 1993 року) -- 1 686,5 млрд. гривень;

· валовий внутрішній продукт реальний, темпи зростання (за міжнародним стандартом системи національних рахунків 1993 року) -- 101,7 відсотка;

· індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) -- 105,4 відсотка;

· індекс цін виробників (грудень до грудня попереднього року) -- 107,3 відсотка;

· рівень безробіття населення віком 15 -- 70 років, визначений за методологією Міжнародної організації праці -- 7,8 відсотка.

Для розрахунку бюджетних показників використовуватимуться припущення щодо офіційного обмінного курсу гривні до долара США у середньому на рік та на кінець року виходячи з політики гнучкого обмінного курсу, який формуватиметься на міжбанківському валютному ринку України, що сприятиме збереженню міжнародних резервів держави і підвищенню прозорості та ефективності валютної політики Національного банку.

Основні прогнозні макропоказники, що є попередньо орієнтовною оцінкою розвитку економіки, можуть бути уточнені після опублікування звітної статистичної інформації за 2013 рік, оперативних даних щодо поточного стану соціально-економічної ситуації у 2014 році і прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо прогнозу макроекономічних показників на 2015 рік та враховані під час підготовки проекту Державного бюджету України на 2015 рік.

Уточнення макропоказників можливе також у зв'язку з наявністю ряду ризиків, зокрема, пов'язаних з недружніми діями з боку Російської Федерації, можливим уповільненням темпів розвитку світової економіки, погіршенням кон'юнктури на світових товарних ринках, зниженням цін на традиційну продукцію українського експорту, нестабільністю вітчизняної фінансової та банківської системи внаслідок низького рівня довіри з боку населення, політичною нестабільністю в Україні.

Основні завдання бюджетної політики

Подальша стабілізація державних фінансів передбачає:

· утримання граничного обсягу дефіциту державного бюджету в межах 3 відсотків валового внутрішнього продукту;

· утримання обсягу державного боргу на економічно безпечному рівні, але не більше 55 відсотків валового внутрішнього продукту;

· збереження з урахуванням податкового законодавства частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет на рівні, що не перевищує 30 відсотків;

· фінансування дефіциту спеціального фонду державного бюджету за рахунок кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних програм (проектів);

· фінансування дефіциту загального фонду державного бюджету переважно шляхом здійснення внутрішніх запозичень;

· встановлення граничного обсягу надання державних гарантій на бюджетний період не більш як 5 відсотків доходів загального фонду державного бюджету за рішеннями Кабінету Міністрів України або на підставі міжнародних договорів України для кредитування проектів інвестиційного характеру на об'єктах, що мають загальнодержавне значення;

· вжиття заходів до проведення активних операцій, пов'язаних з управлінням державним боргом та ліквідністю єдиного казначейського рахунка, у межах граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду;

· встановлення розміру мінімальної заробітної плати та посадового окладу (тарифної ставки) працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки з урахуванням реального стану розвитку економіки та фінансових можливостей бюджету, що забезпечить їх зростання не нижче індексу споживчих цін;

· встановлення розміру прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення на основі зростання показників реального сектору економіки та індексу споживчих цін;

· оптимізація структури і чисельності військових формувань із спрямуванням вивільнених бюджетних коштів на розвиток озброєння та військової техніки, підвищення інтенсивності бойової підготовки і забезпечення соціального захисту військовослужбовців;

· послідовне підвищення рівня грошового забезпечення військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу);

· реформування правоохоронних органів, уточнення їх повноважень, оптимізація структури та чисельності з урахуванням європейських стандартів;

· перегляд заходів щодо економного і раціонального використання державних коштів за результатами аналізу ефективності їх застосування;

· створення умов та вжиття заходів з метою:

- забезпечення оприлюднення головними розпорядниками бюджетних коштів на власних веб-сайтах інформації про мету, завдання та результативні показники бюджетних програм -- у тижневий строк після подання Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік;

- забезпечення оприлюднення Мінфіном на власному веб-сайті додаткових інформаційно-аналітичних матеріалів про державний бюджет, в яких пояснюватимуться у простий та доступний для широких верств населення спосіб основні показники та завдання бюджету, -- одночасно із поданням проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік до Верховної Ради України;

- удосконалення механізму управління державними інвестиціями шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу України і Закону України “Про інвестиційну діяльність” щодо створення системи управління державними інвестиціями з визначенням основних принципів і критеріїв прозорого формування та використання державних інвестицій, а також створення єдиної системи проведення оцінки, відбору і моніторингу державних інвестиційних проектів.

Пріоритетні завдання податкової та митної політики

Пріоритетні завдання податкової та митної політики у 2015 році:

прийняття нового Податкового кодексу України, який передбачатиме, зокрема:

· скорочення кількості податків і зборів;

· максимальне сприяння розвиткові внутрішнього виробництва шляхом зниження податкового (соціального) навантаження на фактори виробництва;

· мінімізацію ризиків ухилення від сплати податків;

· спрощення адміністрування податків;

· удосконалення спеціальних режимів оподаткування для сільськогосподарських підприємств;

· удосконалення механізмів протидії ухиленню від сплати податків і зменшенню податкових зобов'язань, а також механізмів здійснення контролю за трансфертним ціноутворенням;

· зміна ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції щодо деяких податків і зборів;

· встановлення об'єктивних критеріїв і вимог щодо надання податкових та митних пільг;

· адаптація податкового та митного законодавства України до законодавства Європейського Союзу;

· підписання конвенцій про уникнення подвійного оподаткування з іншими державами;

· підвищення рівня оподаткування митними платежами.

Реалізація пріоритетних державних цільових програм

Реалізація пріоритетних державних цільових програм здійснюватиметься в межах Державного бюджету України на 2015 рік з урахуванням Програми діяльності Кабінету Міністрів України та пункту 16 заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2014 р. № 65.

Взаємовідносини державного бюджету з місцевими бюджетами

Забезпечення стійкого економічного розвитку регіонів здійснюватиметься шляхом:

· забезпечення збалансованості бюджетів територіальних громад та оптимального співвідношення державного та місцевих бюджетів;

· зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів шляхом перегляду підстав надання пільг за галузевою ознакою з урахуванням їх ефективності;

· комплексного використання програмно-цільового методу під час складання та виконання місцевих бюджетів;

· інтеграції складових середньострокового бюджетного планування у бюджетний процес на місцевому рівні;

· спрямування державних інвестиційних ресурсів, у тому числі коштів державного фонду регіонального розвитку, на розбудову та модернізацію інфраструктури регіонів, що сприятиме збереженню наявних та створенню нових робочих місць;

· удосконалення формульного розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами з урахуванням змін, внесених до актів податкового і соціального законодавства;

· поширення нових механізмів фінансового забезпечення закладів охорони здоров'я, що відпрацьовані у пілотних регіонах відповідно до Закону України “Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві”, в інших регіонах;

· здійснення подальших кроків для реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади шляхом внесення відповідних змін до Конституції та законів України:

- забезпечення зарахування до доходів місцевих бюджетів, що не враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів, частини податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб;

- запровадження обґрунтованої основи для діяльності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, здатної забезпечити доступність та якість надаваних ними послуг, а також відповідну ресурсну базу;

- створення належних матеріальних, фінансових та органiзацiйних умов для забезпечення здійснення органами місцевого самоврядування власних i делегованих повноважень;

- розмежування повноважень у системі органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади на різних рівнях за принципом субсидiарностi;

- розмежування повноважень мiж місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на засадах децентралiзацiї влади;

- визначення критеріїв для формування адміністративно-територіальних одиниць різного рівня нового адміністративно-територіального устрою;

- уніфікації i стандартизації адміністративних та соціальних послуг, що надаються населенню органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади, з урахуванням принципів максимальної доступності послуг для споживачів та забезпечення на законодавчому рiвнi умов для належного фінансування таких послуг;

- підвищення фінансової спроможності органів місцевого самоврядування шляхом створення умов для здійснення трансформації територіальної організації влади, формування нових міжбюджетних відносин з урахуванням законодавства щодо реалізації права територіальних громад на об'єднання.

Реалізація пропозицій щодо реформування міжбюджетних відносин, передбачених цим розділом, забезпечується шляхом прийняття нового Бюджетного кодексу України.

Інші питання, вирішення яких необхідне для складення проекту Закону України “ Про Державний бюджет України на 2015 рік ”

Для складення проекту Закону України “ Про Державний бюджет України на 2015 рік ” необхідно вирішити питання щодо:

· створення державного дорожнього фонду;

· активізації роботи із залучення коштів інвесторів для розвитку транспортно-дорожнього комплексу на умовах державно-приватного партнерства, зокрема концесії;

· продовження проведення системних реформ в агропромисловому комплексі шляхом комплексного підходу до розвитку різних форм господарювання, зокрема малого та середнього товаровиробництва, що мають важливе соціально-економічне значення для сільських громад та розвитку соціальної сфери сільських територій в цілому, розбудови інфраструктури аграрного ринку, реалізації інвестиційно-інноваційних проектів в агропромисловому комплексі, а також спрощення дозвільних процедур та запровадження європейської моделі здійснення контролю за безпечністю та якістю харчових продуктів;

· подальше посилення екологічної складової у розвитку національної економіки з метою досягнення безпечного для здоров'я людини стану навколишнього природного середовища;

· підвищення рівня раціонального використання водних ресурсів та ефективності водокористування шляхом приведення вартості послуги з подачі води у відповідність з економічно обґрунтованою;

· активізації роботи з реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки Збройних Сил та відчуження земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил;

· урегулювання питань формування державного замовлення у сферах телебачення, радіомовлення (виробництво, трансляція) і кінематографії;

· посилення відповідальності виконавців наукових досліджень та науково-технічних розробок за порушення бюджетного законодавства під час використання бюджетних коштів;

· удосконалення механізму державної підтримки державних вугледобувних підприємств з урахуванням міжнародного досвіду;

· прийняття національного плану дій з енергоефективності на період до 2020 року та національного плану дій з відновлювальної енергетики на період до 2020 року;

· забезпечення доступності кредитів для реалізації інвестиційних та інноваційних проектів шляхом надання часткової компенсації відсоткових ставок за кредитами у пріоритетних галузях національної економіки з урахуванням міжнародного досвіду, нових механізмів для підвищення доступності та здешевлення вартості кредитів для вітчизняних виробників товарів та послуг, зокрема для суб'єктів малого та середнього бізнесу.[14]

ВИСНОВОК

Державний бюджет є центральною ланкою фінансової системи. Суть бюджету полягає в тому, що він виступає найважливішим засобом розподілу і перерозподілу грошових коштів між виробничою і не виробничою сферами.

В бюджетних відносинах знаходить своє відображення розподільча і контрольна функції фінансів.

Державний бюджет: регулює економічну діяльність: стягуючи податки, стримує одні напрямки, а, субсидіюючи, навпаки, заохочує інші; перерозподіляє доходи; забезпечує соціальне страхування і утримання; забезпечує кредитування, гарантування позик; забезпечує оборону й інші силові структури, освіту, житлово-комунальні послуги, транспорт, охорону здоров'я; впливає на розвиток науки, культури, мистецтва, спорту; впливає на підтримку приблизного балансу між витратами і доходами, а також розподілу витрат між національними пріоритетами.

В останні роки стан фінансових ресурсів країни характеризується не тільки високим ступенем їхньої централізації, але і гострою недостачею як на макро-, так і на мікрорівні.

Основними напрямками вирішення проблеми пошуку фінансових ресурсів країни є реалізація державних програм стабілізації економіки і здійснення спеціально розроблених заходів для фінансового оздоровлення економіки і перебудови системи фінансових відносин у країні. Ці заходи спрямовані на подолання негативних тенденцій у формуванні фінансових ресурсів і на радикальну зміну фінансових відносин шляхом перетворення їх в активний економічний інструмент господарювання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бюджетний кодекс України: [з останніми змінами, внесеними Законом № 3172-17 від 29.04.2011 року] /Верховна Рада України. - Київ: Парламентське видавництво, 2011. - 106 с.

2. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. / О.Д. Василик. -К. : НІОС, 2000. - 416 с.

3. Єпіфанов А.О. Бюджет України. Книга перша : Бюджет - головна ланка фінансів держави. -2010. - 201 с.

4. Єпіфанов А.О. Бюджет України. Монографія.Книга друга: Виконання бюджету.-2010. - 187 с.

5. Коваленко Д. І. Фінанси, гроші та кредит: теорія і практика: навч. Посібник / Д. І. Коваленко, В.В. Венгер.-- К. : Центр учбової літератури, 2013. - 578 с.

6. Орловська Н. Дефіцит державного бюджету і джерела його фінансування / Н. Орловська // Вісник НБУ. - 2010. - №5. - С. 28-30.

7. Рєдіна Н. І. Дефіцит бюджету й основні шляхи його подолання в Україні Н. І. Рєдіна, Л. П. Гордєєва // Фінанси України. - 2009. - №5. - с. 93(11)

Размещено на Allbest.ur