Принципи розміщення продуктивних сил в Україні

До групи регіонів з високим рівнем депресивності відносяться дві області північного сходу країни (Чернігівська та Сумська), дві області центру України (Кіровоградська та Черкаська), а також Херсонська область. Ці області характеризуються дещо кращими, у порівнянні з першою групою, показниками валової доданої вартості та промислового виробництва, проте у них також низькі доходи громадян та значний рівень безробіття. Переважно це аграрно-індустріальні регіони, де в роки економічних трансформацій провідні галузі економіки зазнали суттєвих втрат. Пересічне для групи значення індексу депресивності становить -2,224 од.

Групу регіонів із середнім рівнем депресивності формують області заходу, центру та півдня України. Усі вони мають від'ємне значення інтегрального показника депресивності. Регіони даної групи характеризуються дещо вищими показниками промислового розвитку, а також середніми значеннями рівня безробіття та середньомісячної заробітної плати.

До групи регіонів з відносно низьким рівнем депресивності відносяться ті області, де пересічне значення інтегрального показника має позитивне значення і становить близько 1,0. До цієї групи віднесено також м. Севастополь. Сюди увійшли регіони, які характеризувалися у минулому досить значним економічним потенціалом, особливо Харківська і Луганська області. Економічна криза 90-х років ХХ ст. гостро вдарила по провідних галузях економіки цих областей - приладо- і верстатобудуванню, підприємствах військово-промислового комплексу, транспортному машинобудуванню тощо. Наразі триває поступове відродження їх економічного потенціалу, формуються нові виробництва. Доходи громадян та рівень безробіття визначаються особливостями галузевої структури та динамікою економічного росту в провідних секторах економіки.

Останню групу формують регіони, що характеризуються найнижчим рівнем депресивності території. До неї увійшли Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Полтавська області та м. Київ.

Роль і сутнісні характеристики системи координування регіональної депресивної економіки визначають функції держави. Умовно всю багатогранну й різноспрямовану сукупність функцій державних органів можна подати двома групами.

Перша група охоплює функції, що забезпечують і підтримують функціонування ринкової системи в депресивному регіоні. Сюди варто віднести створені й підтримані правовою базою функції (захист прав і власності, законодавче регулювання взаємовідносин між споживачами, виробниками, найманими робітниками, підтримка громадського порядку, захист конкуренції тощо). Тут держава визначає певні правила «ринкової міри» і забезпечує їх дотримання.

Друга група функцій регіональних державних органів пов'язана з розвитком і перспективним станом регіональної депресивної економічної системи. Вона охоплює заходи, спрямовані на стабілізацію екологічних процесів і стимулювання економічного зростання, забезпечення соціальної справедливості, скорочення інфляційних процесів, розвитку інфраструктури.

З усієї сукупності функцій держави в регіоні виділяють найвагоміші. Найважливішою функцією державних органів є цільова функція, що передбачає постановку конкретних цілей у галузі економічного й соціального розвитку депресивного регіону й визначення терміну їх реалізації

Спрямівна і координаційна функції забезпечують вибір шляхів досягнення поставлених цілей, збалансованість найважливіших економічних пропорцій та узгодження суперечливих взаємозв'язків суспільного поділу праці.

Розподільча і перерозподільча функції пов'язані, як правило, зі скороченням розходжень у розмірах прибутків і майна між суб'єктами, із розподілом дефіцитних ресурсів. Основним інструментом у реалізації цієї функції є податкова політика і бюджетне регулювання.

Стимуляційна функція пов'язана з активізацією рушійних сил розвитку суспільства. Вона реалізується через систему всіляких пільг (субсидій, дотацій, податків тощо), за допомогою яких державні органи забезпечують просування регіональної економіки в заданому напрямі.

Контрольна функція припускає контроль з боку державних органів за дотриманням господарськими суб'єктами економічних і правових правил і норм у процесі їхньої господарської діяльності.

Водночас державі необхідно стимулювати функцію саморегулювання місцевими органами влади негативних процесів, які мають місце в економіці депресивних регіонів, оскільки застосування дотаційних заходів аж ніяк не призводить до ліквідації стагнації в економіці регіону, а лише посилиює її.

Отже, питання депресивності регіонів України залишається актуальною проблемою економіки держави. Необхідно розробити чітке формулювання критеріїв визначення депресивності регіону. Держава повинна вживати заходи спрямовані на підвищення ефективності регіональної регулятивної політики.

Размещено на Allbest.ru