Як відомо, споживчий попит являє собою платоспроможну потребу домогосподарств у спожиткових товарах та послугах.

У період з 2008 по 2011 роки визначилася позитивна тенденція постійного зростання як середньомісячної заробітної плати працюючих (в середньому на 29% за рік), так і пенсій (в середньому на 37,2%) - з 122,5 грн. у 2008 році до 316,2 грн. у 2011 році.

У цілому динаміку доходів і витрат населення України за 2008-2010 роки характеризують дані таблиці 3.1 Вони засвідчують тенденцію неухильного зростання доходів і витрат, як в цілому, так і на душу населення країни. Так, витрати домогосподарств на придбання спожиткових товарів зросли на душу з 417,7 грн. у 2006 р. до 788,8 грн. у 2010 р., або майже у 1,9 рази.

Проте Україна залишається країною з низьким рівнем доходів населення. Середня зарплата у нас у 2,5 разів нижча, ніж у країнах Західної Європи.

Позитивна динаміка зростання доходів населення (табл. 3.2), яка спостерігалася у минулі роки, зберігається і в поточному році. У січні - червні 2012 р. порівняно з відповідним періодом 2011 року номінальні доходи населення зросли на 30,8 відсотка, реальні, визначені з урахуванням цінового фактору, - на 20 відсотків. Витрати населення збільшились на 31,8 відсотка.

У середньому за січень-липень 2012 р. заробітна плата працівників становила 982,80 грн., що на 32,7 відсотка більше від її рівня за відповідний період минулого року. У цілому за сім місяців реальні темпи зростання заробітної плати становили 122,3 відсотка.

Таблиця 3.1

Динаміка витрат та доходів населення України за 2008-2010 рр. млн. грн.

Таблиця 3.2

Динаміка середньомісячної заробітної плати найманих працівників за 2008-2011

Зростанню доходів сприяло підвищення:

- мінімальної заробітної плати та пенсії;

- розмірів державної соціальної допомоги родинам з дітьми, малозабезпеченим родинам, дітям-інвалідам та інвалідам з дитинства;

- мінімальних виплат по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;

- посадових окладів працівників бюджетної сфери, органів державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури, судів та інших органів.

Також позитивний вплив на підвищення доходів населення мали підвищені норми оплати праці, встановлені Генеральною угодою між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями, галузевими та регіональними угодами як мінімальні гарантії з оплати праці, та відповідні норми, передбачені у колективних договорах, зокрема, щорічне зростання не менш як на 25 відсотків середньої заробітної плати, рівень тарифної ставки робітника І розряду не менш як 120 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Основними проблемами є:

Ш збільшення заборгованості з виплати заробітної плати. Протягом січня-липня 2012 року загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати збільшилася на 13,4 відсотка і на 1 серпня становила 1089,1 млн. грн., що дорівнює 8,6 відсотка фонду оплати праці, нарахованого за липень 2012 р. усім працівникам (порівняно з аналогічним періодом 2011 р. заборгованість зменшилась на 15,4 відсотка). Борги працівникам економічно активних підприємств становили 51 відсоток загальної суми боргу, протягом січня - липня зазначена заборгованість збільшилась на 20,1 відсотка. При цьому, 68 відсотків її загальної суми становлять борги, утворені протягом 2012 року.

Ш низький рівень оплати праці в ряді галузей, її значна міжгалузева диференціація. Коефіцієнт співвідношення між найвищим та найнижчим рівнями заробітної плати за видами економічної діяльності у січні - липні 2012 р. дорівнював майже 4;

Ш високий рівень бідності. Виходячи з установленого відносного критерію, за даними обстеження умов життя домогосподарств за 2011 рік, рівень бідності становив 44,6 відсотка (проти 52,7 відсотка у 2010 році), рівень крайньої бідності - 20,1 відсотка (проти 36,1 у 2010 році).

У 2011 р. порівняно з 2010 р.:

номінальні доходи населення зросли на 38,4 %, наявні доходи, які можуть бути використані населенням на придбання товарів та послуг, - на 36,4 %, а реальні, визначені з урахуванням цінового фактору, - на 20,1 %;

витрати населення збільшились на 33,8 %;

приріст заощаджень становив майже 33 млрд. гривень.

Середньомісячна заробітна плата штатних працівників за видами економічної діяльності у 2011 р. зросла на 36,7 % і становила 806,18 грн., реальна заробітна плата порівняно з попереднім роком збільшилась на 20,3% (рисунок 3.1).

Рис.3.1 Динаміка реальних доходів і заробітної плати у 2011 році

Наявний дохід, у розрахунку на одну особу, починаючи з квітня 2011 р., перевищував законодавчо встановлений прожитковий мінімум у розрахунку на одну особу на 2011 р. (423 грн.), зокрема, у листопаді - на 32,1 %.

Підвищення доходів населення було забезпечено за рахунок зростання рівня основних державних соціальних гарантій:

- мінімальна заробітна плата підвищилася з 57,8 % (262 грн.) до 73,3 % (332 грн.) від прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- мінімальний розмір пенсії з січня 2011 р. підвищено до 100 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Значно зросли соціальні виплати сім'ям з дітьми, допомога інвалідам з дитинства та дітям інвалідам, малозабезпеченим сім'ям.

Пропорційно підвищенню мінімальної заробітної плати здійснювалось підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників бюджетної сфери. Так, з 1 січня 2011 р. оклади (ставки заробітної плати) працівників бюджетної сфери підвищено на 10,5 %, з 1 квітня - на 10,7 %, а з 1 липня - на 6,9 %.

Стрімкими темпами зростало вартісне значення межі бідності. Відповідно до встановленого відносного критерію межа бідності, за даними першого півріччя 2011 р., становила 341 грн., що на 31,7 % більше ніж за відповідний період попереднього року. Рівень бідності за цей час становив 28,4 %. При цьому, спостерігається зниження рівня крайньої форми бідності та глибини бідності (на 0,5 %).

Проблемним питанням є наявність заборгованості із виплати заробітної плати. За даними Держкомстату, станом на 1 січня 2012 р. заборгованість із виплати заробітної плати становила 959,7млн. грн., хоча, разом з тим, це найнижчий показник за час здійснення державного моніторингу (3.2). Порівняно з початком 2011 р. заборгованість зменшилася на 151,6 млн. грн. або на 13,6 %. Співвідношення загальної заборгованості із виплати заробітної плати до фонду оплати праці на кінець грудня 2011 р. становило 10,7 %.

Рис.3.2 Розподіл заборгованості із виплати заробітної плати за видами економічної діяльності на 1 січня 2012 року

Із загальної суми заборгованості 38,5 % припадає на підприємства, щодо яких здійснюється процедура відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, та 13,4 % - на економічно неактивні підприємства, тобто ті, які призупинили свою виробничо-господарську діяльність у 2011 та попередніх роках.

Борги працівникам економічно активних підприємств на 1 січня 2012 р. становили 461,4 млн. гривень. Протягом 2011 р. названа заборгованість зменшилася на 123,6 млн. грн. або на 21,1 %.

Порівняно з початком 2011 р. кількість штатних працівників економічно активних підприємств, яким своєчасно не виплачено заробітну плату, зменшилася на 321,2 тис. осіб або на 46,4 % і на кінець року становила 370,9 тис. осіб (3,4 % від загальної кількості штатних працівників).

Узагальнюючим показником, який характеризує процеси формування попиту на спожиткові товари, є купівельна спроможність населення країни або його реальні доходи (табл. 2.7).

Таблиця 2.2.7

Купівельна спроможність населення України за 2008-2011 роки

Як видно з табл. 2.7 наявною є тенденція зростання реальних доходів населення (співвідношення фактичного середньодушового доходу та індексу споживчих цін) протягом 2008-2011 років.

Зростання інфляції у 2010 році суттєво "поглинуло" підвищення купівельної спроможності населення (на 20 в. п.) порівняно з 2009 роком. У 2011 році купівельна спроможність знову зросла майже вдвічі. Потенціал зростання зберігається і в 2012 році.

Індикаторами задоволення попиту населення на спожиткові товари та послуги є перш за все обсяг, динаміка та структура їх продажу - роздрібного товарообороту.

За 1 півріччя 2012р. обсяг товарообороту підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства в порівняльних цінах становив 30% від обсягу за аналогічний період 2011 року.

Як засвідчують наведені дані за досліджуваний період 2008-2011 роки - обсяг товарообороту у фактичних цінах в середньому зростав майже на 27%, в тому числі продовольчих товарів - на 18,2%, непродовольчих - на 26% (рис. 3.3, 3.4), що є позитивною тенденцією.

Динаміка індексу фізичного обсягу роздрібного товарообороту за 2006-2010 рік засвідчує, що темп приросту в середньому склав 20,5%, в тому числі продовольчих товарів - 17,6%, непродовольчих - 23,9% (табл. 3.3). Позитивним явищем є і зростання індексу фізичного обсягу роздрібного товарообороту на душу населення (табл. 3.4).

Збільшення частки продажу непродовольчих товарів з 51,5% у 2006 р. до 53,1% у 2010р. і до 56% в загальному обсязі товарообороту у 2011 році є свідченням покращення товарної структури ринку. Так, якщо співвідношення між продовольчими і непродовольчими товарами становило у 2008 р.0,48: 0,52, то у 2011 році вже 0,42: 0,58, тобто прослідковується чітка прогресивна тенденція до збільшення питомої ваги непродовольчих товарів у структурі роздрібного товарообороту.

Незважаючи на загальні темпи зростання індексів фізичного обсягу товарообороту в цілому, по найбільш важливих для харчування людини продуктах таких, як наприклад, м'ясо та м'ясопродукти індекс фізичного обсягу становив 17%, молоко та молочні продукти - 13%, сир і бринза - 24%, яйця - 24%, овочі - 22%. За цей же період надзвичайно високими були темпи зростання фізичного обсягу продажу алкогольних напоїв - 182%, особливо найбільш міцних з них. У 2,4 рази зріс продаж шкідливих для здоров'я нації тютюнових виробів. Це свідчить про стійку негативну тенденцію розвитку ринку, коли на споживання цих товарів спрямовується значна частина доходів населення.

Збільшення індексу фізичного обсягу товарообороту в цілому та по непродовольчих товарах зокрема відбулося за рахунок суттєвого зростання темпів продажу по телерадіотоварах - 113%, посуду, та миючих засобів, що є позитивним, але на дуже низькому рівні знаходиться індекс фізичного обсягу продажу одягу та білизни - 16%, трикотажних виробів - 13%, взуття - 20%, тканин - з 4 до 13% (за їх видами).

Важливими індикаторами стану споживчого ринку є індекси роздрібних цін на спожиткові товари і послуги. Їхню динаміку за 2009-2011 роки характеризують табл. 3.5, 3.6, 3.7 Як засвідчують наведені дані, намітилося деяке незначне зниження рівня цін у 2011 р. порівняно з попередніми роками по продовольчих товарах в цілому, однак по ряду товарних позицій (овочі, фрукти, цукор, кондитерські вироби, борошно пшеничне), ціни зростали.

Що стосується непродовольчих товарів, то за період 2009-2011 років, ціни мали тенденцію до збільшення - абсолютний приріст становив в середньому 1,81%, хоча темпи приросту у 2011 році дещо знизилися. Зростання цін відбулося практично за більшістю товарних позицій, але найбільш суттєво - по паливно-мастильним матеріалам (170,3%), медикаментам, меблям, будівельним матеріалам.

Більш високими темпами порівняно із спожитковими товарами зростав рівень тарифів на послуги, в середньому за період темп приросту склав 4,8%. Найбільш підвищився у 2011 р. рівень тарифів на поштові та кур'єрські послуги, послуги з найму власної нерухомості, транспорт (як міський, автодорожній, так і авіаційні перевезення). Цю тенденцію можна було б вважати закономірною, про що свідчить досвід розвинених країн, проте рівень якості послуг практично не змінився.

Динаміка індексу фізичного обсягу роздрібного товарообороту за 2008-2010 рр. %

Таблиця 3.4

Динаміка індексу фізичного обсягну роздрібного товарообороту підприємств на одну особу за 2008-2010 рр. %

Таблиця 3.5

Динаміка індексу споживчих цін на продовольчі товари 2009-2011 рр.%

Таблиця 2.3.6

Динаміка індексу споживчих цін на непродовольчі товари 2009-2011 рр.%

Сучасний стан формування пропозиції спожиткових товарів та послуг в Україні обумовлюється динамікою розвитку національного виробництва спожиткових товарів та послуг, динамікою випуску продукції сільського господарства та розвитком імпорту спожиткових товарів.

Розглянемо стан справ по кожному з визначених факторів.

Розвиток національного промислового виробництва спожиткових товарів характеризується наявністю як позитивних, так і негативних тенденцій та зрушень.

Як видно з табл. 4.1 динаміка обсягу виробництва продукції в Україні протягом 2006-2011 років була позитивною, але характеризувалася уповільненням темпів приросту.

Таблиця 4.1

Індекси промислового виробництва за видами діяльності (у відсотках до попереднього року)

В 2011 році темп приросту продукції промисловості становив лише 3,1 % до 2010 року. Це найнижчий показник росту вітчизняної економіки за останні п'ять років.

В умовах зростання купівельної спроможності населення відносно більшими темпами зростає виробництво в галузях, що випускають кінцеву споживчу продукцію. Як видно з табл. 4.1 найвищими темпами зростало виробництво, орієнтоване на внутрішній ринок: виробництво деревини та виготовлення виробів з неї (на 19,5%), харчова промисловість і перероблення сільськогосподарських продуктів (на 13,7%). поліграфічна промисловість та видавнича справа (на 12,7%).

В той же час, легка, тексти тильна промисловість, пошиття одягу, виробництво шкіри та взуття мали відносно нижчі темпи приросту, ніж в середньому по промисловості, що є свідченням гальмування їх розвитку та втрати конкурентоспроможності їх продукції в наслідок заміщення імпортованою.

Детальна інформація щодо динаміки обсягів виробництва основних видів продукції, що реалізуються на споживчому ринку, представлена в табл. 4.2.

Як видно з представлених даних, має місце падіння обсягів національного виробництва таких важливих для населення товарів як: яловичина та телятина охолоджена та морожена, свинина морожена, масло вершкове, цукор-пісок, трикотажні вироби, радіоприймачі, пилососи. В той час позитивним є зростання обсягів випуску інших видів споживчих товарів, однак негативною ознакою по певним товарним групам є нестабільність обсягів виробництва, суттєво коливання по рокам, що розглядаються.

В 2012 році в цілому по Україні промислове виробництво зросло на 6.2% порівняно з 2011 роком, що вдвічі більше, ніж приріст, досягнутий в попередньому році. Надзвичайно позитивним явищем є те, що рівень промислового виробництва вперше перевищив рівень 2000 року (на 0.7%).

Враховуючи збільшення внутрішнього попиту, найбільші темпи зростання мали саме галузі промисловості, що виробляють спожиткові товари.

Так, у харчовій промисловості та переробленні сільськогосподарських продуктів обсяги виробництва збільшились на 10%. Серед основних видів діяльності галузі приріст продукції одержано у виробництві жирів (25,3%), цукровій, м'ясній та тютюновій промисловості (відповідно 34,9%, 13,6% та 9,5%), переробленні овочів і фруктів (11,8%), у виробництві напоїв (9,6%), макаронних виробів (7,3%), у кондитерській промисловості (0,7%).

Таблиця 4.2

Динаміка виробництва видів промислової продукції за 2009 - 2011 роки.

При цьому не досягнуто рівня виробництва 2011р. на підприємствах з виробництва круп і борошна (відставання 8,3%), у молочній промисловості - (6,5%). За 2012р. національними товаровиробниками випущено 1,9 млн. т олії соняшникової нерафінованої, 99,8 тис. т макаронних виробів без начинки, 731 тис. т соків фруктових та овочевих, нектарів, 135 тис. т овочів консервованих натуральних, 61,2 тис. т овочів, фруктів, горіхів і грибів консервованих з додаванням оцту, 2,6 млн. т цукру-піску, отриманого з цукру-сирцю бурякового, 2,8 млн. дал коньяку, 36,4 млн. дал горілки та інших міцних спиртових напоїв, 267 млн. дал пива, 175 млн. дал безалкогольних напоїв, 128 тис. т свіжих або охолоджених яловичини і телятини, 105 тис. т свіжої або охолодженої свинини, 304 тис. т свіжих або охолоджених м'яса і субпродуктів свійської птиці, 286 тис. т ковбасних виробів, 786 тис. т молока обробленого рідкого, 102 тис. т вершкового масла, 215 тис. т сирів жирних, 517 тис. т продуктів кисломолочних, 92,0 тис. т сиру свіжого неферментованого та кисломолочного.

На підприємствах з виробництва деревини і виробів з неї обсяги продукції у 2012р. проти попереднього року зросли на 13,9%, що обумовлюється активізацією ринку нерухомості та активним житловим будівництвом. Збільшився випуск споруд збірних дерев'яних, вікон, дверей, рам і порогів дерев'яних (на 26-37%), паркету дерев'яного щитового, плит деревостружкових необроблених (на 10-16%).

Незважаючи на суттєві темпи зростання обсягів виробництва вони нижчі, ніж зростання грошових доходів населення, що є свідченням неповного використання підприємствами промисловості наявного потенціалу зростання випуску своєї продукції.

Обсяг пропозиції на споживчому ринку по продовольчим товарам обумовлюється і розвитком сільського господарства.

Загальний обсяг продукції сільського господарства за 2012р. проти 2011р. зріс тільки на 0,4%, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах - на 4,2%, а у господарствах населення відбулося його скорочення на 2,1%.

Низькі темпи розвитку сільського господарства обумовлюється скороченням виробництва продукції рослинницької галузі (на 1,3% проти 2011 року). Основною причиною цього стало скорочення валового збору зернових та зернобобових культур (питома вага яких в загальному обсязі валової продукції рослинництва становить понад 40%) на 9,7% або 34,3 млн. тон. Причиною цього негативного явища стало як зменшення площ збору цих культур (на 2,8% або 415 тис. га), так і зменшення середньої урожайності (на 7,3% або з 26,0 ц до 24,1 ц з га). Господарствами усіх категорій у 2012р. одержано 34,3 млн. т зерна (у вазі після доробки), у тому числі сільськогосподарськими підприємствами - 25,7 млн. т (75% загального валового збору), господарствами населення - 8,6 млн. т (25%).

У 2012р. одержано нижчий порівняно з 2011р. урожай пшениці - її зібрано 13,9 млн. т (на 25,4% менше), жита - 0,6 млн. т (на 44,6%), вівса - 0,7 млн. т (на 12,7%), кукурудзи на зерно - 6,4 млн. т (на 10,4%), проса - 123,6 тис. т (на 12,1%), гречки - 229,2 тис. т (на 16,6% менше). У той же час отримано кращий урожай ячменю - 11,3 млн. т (на 26,4%) та рису - 99,5 тис т (на 7,0% більше).

Загальне виробництво соняшнику на зерно становило 5,3 млн. т і порівняно з 2011р. зросло на 13,1%, що зумовлено як збільшенням зібраних площ (на 6,0%), так і підвищенням урожайності (з 12,8 ц до 13,6 ц з 1 га). Валовий збір цукрових буряків (фабричних) становив 22,3 млн. т і порівняно з 2011р. збільшився на 44,4% (за рахунок розширення зібраної площі на 26,6% та при зростанні середньої урожайності з 248,2 ц до 283,1 ц з 1 га). За рахунок збільшення зібраних площ у 2012р. значно зросло виробництво таких технічних культур, як соя (на 45,1%) та ріпак (у 2,1 раза), валовий збір яких становив відповідно 889 тис. т та 603 тис. т.

Виробництво картоплі залишилося на рівні 2011р. (19,5 млн. т), а виробництво овочевої продукції зросло (на 10,4%) і становило 8,1 млн. т (за рахунок підвищення урожайності на 14,2 ц та збільшення зібраної площі - на 1,3%). Обсяги виробництва плодоягідної продукції зменшились на 34,0%, винограду - на 32,0% і становили відповідно 1,1 млн. т та 300,8 тис. т. Причиною такого стану є значне зниження урожайності (майже на 30%) плодів, особливо кісточкових, ягід та винограду через несприятливі погодні умови в період цвітіння садів.

Господарствами населення у 2012р. вирощено 99% загального урожаю картоплі, 88% овочів, плодів і ягід, 25% зерна, 15% цукрових буряків (фабричних) та 22% соняшнику.

Обсяг виробництва тваринної продукції у 2012 році зріс на 3,5% проти 2011 року. Однак негативним явищем є продовження скорочення поголів'я рогатої худоби (великої рогатої - на 2,8%, корів - на 6,8%), зростання частки птиці усіх видів (більше 50% у загальному обсязі виробництва м"яса), що в умовах нестабільної епізоотичної ситуації в світі являє загрозу продовольчій безпеці країни.

У 2012р. господарствами усіх категорій реалізовано на забій 2,5 млн. т худоби та птиці (у живій вазі), що на 6,6% більше порівняно з 2011р., вироблено 13,3 млн. т молока (на 3,2% менше), 14,2 млрд. шт. яєць (на 9,1% більше). У сільськогосподарських підприємствах відбулося зростання реалізації худоби та птиці на забій (на 23,8%) та виробництва яєць (на 18,1%), але скоротилося виробництво молока (на 5,0%). У господарствах населення зменшилося виробництво м'яса (на 2,7%), молока (на 2,8%), але збільшилося виробництво яєць (на 0,2%). Частка господарств населення у загальному виробництві цих продуктів тваринництва за 2012р. становила відповідно 59%, 82% та 46%.

За розрахунками, на 1 січня 2013р. господарствами усіх категорій утримувалось 6,3 млн. голів великої рогатої худоби (на 2,8% менше, ніж на 1 січня 2012р.), у тому числі 3,4 млн. корів (на 6,2% менше), 7,7 млн. голів свиней (на 9,0% більше), 1,7 млн. овець і кіз (на 2,1% більше), 167,8 млн. голів птиці всіх видів (на 3,6% більше).

У сільськогосподарських підприємствах чисельність поголів'я великої рогатої худоби зменшилася на 8,0%, у тому числі корів - на 12,0%. Водночас у цих підприємствах спостерігалося зростання поголів'я свиней (на 24,2%), птиці (на 9,3%) та овець і кіз (на 3,7%). Для утримання худоби в стійловий період в аграрних підприємствах на 1 січня 2013р. було в наявності кормів усіх видів 3,7 млн. т кормових одиниць, що на 17% менше, ніж на 1 січня 2012р., у т. ч. концентрованих - 1,3 млн. т кормових одиниць (на 20% менше). У розрахунку на 1 умовну голову великої худоби припадало по 8,9 ц к. од. кормів усіх видів проти 11,1 ц к. од. на 1 січня 2012р.

Поголів'я великої рогатої худоби, що утримується у господарствах населення, порівняно з 1 січня 2012р. зросло на 0,5%, у тому числі корів - скоротилося на 4,4%; свиней було на 0,1% більше, овець і кіз - на 1,7% більше, а птиці всіх видів - на 0,4% менше. У цих господарствах на початок січня 2013р. утримувалося 64% загальної чисельності великої рогатої худоби, у тому числі корів - 78%, свиней - 58%, овець і кіз - 83%, птиці всіх видів - 57%.

Скорочення виробництва сільськогосподарської продукції населенням певним чином компенсовано нарощуванням індустріального сільськогосподарського виробництв, що слід оцінити позитивно з точки зору подальшого потенціалу зростання галузі. Загальний обсяг реалізованої аграрними підприємствами власно виробленої продукції за 2012р. порівняно з 2011р. збільшився на 7%, у тому числі продукції рослинництва - на 4%, продукції тваринництва - на 12%.

Слід звернути увагу і на ціни на сільськогосподарську продукцію, що склалися за останні роки на даному ринку. (табл. 4.3).

Середні ціни продажу аграрної продукції сільськогосподарськими підприємствами за всіма напрямами реалізації за 2012р. порівняно з 2011р. зросли на 2%, у тому числі на продукцію рослинництва - на 14%, а на продукцію тваринництва - зменшилися на 11%. Найбільшими темпами за досліджуваний період зростали ціни на молоко та молочні продукти, овочі та картоплю, що негативно впливає на споживання цих видів продукції, особливо соціально незахищеними верствами населення.

Вагомим чинником формування пропозиції спожиткових товарів в сучасних умовах є зовнішньоекономічна діяльність.

Зовнішньоторговельні товарні операції Україна здійснювала з партнерами із 213 країн світу.

Обсяг експорту зовнішньої торгівлі України товарами за 2012р. становив 38367,7 млн. дол. США і збільшився порівняно з 2011р. на 12,1%, імпорт - 45034,5 млн. дол. США і збільшився на 24,6%. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами збільшилося більш як в 3 рази і становило 6666,8 млн. дол. (у 2011р. - 1907,9 млн. дол.).

До країн СНД було експортовано 33% усіх товарів, до інших країн - 67% (у 2011р. - відповідно 31% і 69%). З країн СНД імпортовано 45% усіх товарів, з інших країн світу - 55% (у 2011р. - 47% і 53%).

Серед головних торгових партнерів у 2012р. експортні поставки найбільше зросли до Білорусі, Польщі, Італії, США, Туреччини та Російської Федерації. Збільшились імпортні поставки з усіх найбільших країн-партнерів порівняно з 2011р.

У загальному обсязі експорту товарів за 2012р. порівняно з 2011р. збільшилась частка таких споживчих товарів як жири та олія тваринного або рослинного походження. Натомість зменшилась частка молока та молочних продуктів, яєць, меду, зернових культур, руд, шлаків і золи, енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки, добрив, одягу текстильного, котлів, машин, апаратів і механічних пристроїв.

Таблиця 4.3

Середні ціни реалізації сільськогосподарськими підприємствами продукції сільського господарства 2008 - 2010 року (за тону)

Суттєве зростання обсягів імпорту пояснюється кумулятивним впливом декількох факторів, зокрема зростанням вартості енергетичних матеріалів (на 19,2%), підвищенням цін на газ (на 20,9%), збільшення потреби в новому виробничому обладнанні, що обумовлюється активізацією процесів переозброєння виробництва, підвищенням попиту на високотехнологічну продукцію в умовах зростання інформатизації суспільства. Поряд з цими об'єктивними факторами має місце суттєве підвищення попиту на імпортні споживчі товари (перш за все, легкові автомобілі, побутову техніку, комп'ютери) в наслідок випередженого зростання реальних доходів населення (на 16,1%) порівняно з розвитком національного виробництва спожиткових товарів. Як наслідок, товарна пропозиція на ринку непродовольчих товарів споживчого призначення формується на 60-70% за рахунок імпортованих товарів через недостатні обсяги та конкурентоспроможність вітчизняних товарів.

Найбільші імпортні надходження здійснювались у м. Київ, Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Одеську, Київську та Харківську області, що є лідерами по зростанню грошових доходів населення.

Усвідомлення негативних явищ та тенденцій, які притаманні формування пропозиції спожиткових товарів на сучасному етапі розбудови економіки України, є підставою для розробки системи адекватних заходів регулюючого та стимулюючого характеру на рівні державних та місцевих органів влади.

Размещено на Allbest.ru