Кредитуванням населення банки займаються вже давно, але раніше вони давали в борг лише під високоліквідну заставу, ціна якої перевищувала суму кредиту в 1,5--2 рази. У результаті для придбання меблів часом доводилося заставляти приватизовану квартиру. Нині більш поширене кредитування під покупку тих чи інших товарів: автомобілів, побутової, відео- та комп'ютерної техніки. "Зростання добробуту народу" відродило до життя схему придбання на виплат, коли заставою під кредит є сам товар. У цьому з банками конкурують кредитні спілки. Що ж таке споживче кредитування -- забута "розстрочка" чи новий "капіталістичний" погляд на життя? Одна з основних відмінностей західного способу життя від життя на "пострадянському просторі" є звичка "жити в борг". Невисокі відсоткові ставки за довгостроковими споживчими кредитами та прогресуюча шкала заробітної плати не обтяжують пересічного західного обивателя й дозволяють не замислюючись користуватися послугами банків, за умови наявності стабільної роботи. Понад 60% вкладів західні банкіри залучають у фізичних осіб і їм же надають послуги. Індивідуальний клієнт є основою благополучності й надійності західного банку. Кредитування під споживчі товари в нинішньому виді, безумовно, є кроком у цьому напрямі. Але щоб успішно просуватися цим шляхом, необхідна як зацікавленість вітчизняних фінансових структур, так і зміна менталітету "пересічного громадянина", котрий часто віддає перевагу довгому процесу нагромадження необхідної суми й досі побоюється зв'язуватися з банками. На думку аналітиків, на сьогоднішній день споживчий сегмент кредитного ринку в Києві заповнено приблизно на 30--35%, але розрахунок, найімовірніше, вівся за кількістю залучених торговельних точок. Якщо вважати всіх, хто має стабільну роботу, потенційними споживачами кредитів і порівняти їхню чисельність із кількістю фізичних осіб, що скористалися цією послугою, цифри вийдуть куди скромнішими. Даний ринок завойовується фінансово-кредитними установами вражаюче швидко, в умовах небаченої досі конкуренції. Ситуацію підігріває також те, що гравцями на цьому полі є не тільки банки, досить консервативні за своєю природою, а й кредитні спілки (КС) -- громадські організації, що виявляють надзвичайну активність у боротьбі за клієнта. 2002 року ринок споживчого кредитування змінився кардинально: торговельні підприємства тепер вибирають і навіть організовують тендери серед фінустанов, що пропонують кредитні проекти. Кредитні ставки й умови кредитування змінюються мало не щотижня, природно, у бік їх здешевлення й лібералізації. Одержати гроші на покупку тепер набагато простіше. Банки істотно знизили плату за користування кредитом. Зменшився й розмір початкового внеску. Ринок споживчого кредитування диференційовано за типом товарів: кредитування житла, послуг (туризм, освіта, медицина), меблів, автомобілів, комп'ютерної та побутового техніки. Кредитування житла й послуг заслуговують на окремий аналіз, тож не будемо зараз на цьому зупинятися. Меблеві магазини й салони досить прохолодно ставляться до питань можливого продажу в кредит, хоча й цей сегмент ринку починає активно освоюватися. Найлегше кредит можна одержати сьогодні при покупці автомобіля, комп'ютера й побутової техніки. Кредитування автомобільної техніки є прерогативою банків. При цьому конкуренція настільки висока, що один автосалон часто може запропонувати послуги відразу кількох банків (іноді до десятка). Працівники торговельних майданчиків із знанням справи й без видимої зацікавленості пояснюють клієнтам особливості кредитних програм, у більшості випадків можуть дати слушну пораду на вибір фінустанови в залежності від обраної моделі й ваших реальних доходів. Перший внесок клієнта при покупці автомобіля має становити 25--30%, термін кредитування -- до 3 років, середнє подорожчання -- 15%. Плюс обов'язкова страховка -- 4--5% від суми покупки. Звісно дорогувато, але якихось півроку тому при покупці в кредит машина дорожчала на 30--50%. Можна пошукати й привабливіші умови (аж до 5% річних), але при цьому ви ризикуєте знайти варіант, коли подорожчання з самого початку закладено в ціну автомобіля. Як правило, торговельні організації, які йдуть на це, працюють тільки зі "своїм" банком і пропонують купувати автомобіля винятково на "найвигідніших умовах кредитування". Справжньою лінією фронту між банками та кредитними спілками є ринок комп'ютерної техніки. Придбати комп'ютер у кредит у Києві може практично кожен працюючий киянин. Терміни й порядок виплат споживач практично обирає сам. Фінансові кредитори готові йти назустріч потенційному позичальнику буквально в усьому, зокрема враховувати під час ухвалення рішення додаткові доходи клієнта, зарплату членів родини й т.п. Процес прийняття рішення практично зводиться до перевірки телефоном істинності довідок про доходи, посаду та прописку й займає часом приблизно 10--15 хвилин. Особливо запобігливо ставляться до клієнтів у кредитних спілках, котрі часом відкривають свої пункти прямо в магазині й вирішують питання оформлення кредиту на місці. "Найпросунутіші" торговельні фірми з продажу комп'ютерів укладають договори з КС і банком і надають клієнтові право вибору. Найчастіше консультанти з продажів заявляють, що в "КС дешевше та швидше, але в банку надійніше". Що вони при цьому розуміють під надійністю залишається загадкою, особливо якщо врахувати, що комп'ютер у будь-якому випадку знаходитиметься в покупця. Ринок споживчого кредитування побутової техніки краще освоїли кредитні спілки. Найактивніші КС "Лідер" і "Громадянський кредит". Серед банків міцні позиції на цьому ринку займають "Правекс-банк", "Аваль", "Укрсоцбанк". Розмір першого внеску при покупці побутових приладів зазвичай становить близько 40%, обов'язкова страховка -- 2%. Максимальне подорожчання товару -- 12%. Розстрочка в нинішньому її вигляді вигідна всім трьом учасникам цього ринку: споживачеві, магазину й фінансово-кредитній установі. Правда, вигода покупця, скоріш, психологічна. Грошей він, звісно, сплачує більше, зате має бажаний товар не потім, а зараз. А як запевняє реклама однієї з кредитних спілок: "Відчуття власника набагато сильніше, ніж можливий жаль із приводу сплати залишку та відсотків". Торговельні підприємства, використовуючи розстрочку, значно збільшують реалізацію продукції й одержують деяку конкурентну перевагу перед колегами, котрі вимагають із клієнта стовідсоткової передоплати товару. А банкіри давно зрозуміли, що працювати з фізособами, якщо й не вигідніше, то надійніше. Ніхто так не вміє рахувати гроші і тверезо оцінювати свої можливості, як домашні господарства. Можливість видати великий кредит перевіреному підприємству під хороші відсотки та швидко окупити вкладені кошти здається привабливішою й менш клопіткою, але, по-перше, подібні клієнти вже давно розподілені й пошук нових проблематичний, а, по-друге, -- навіть у найнадійнішого підприємства можуть виникнути труднощі. З цього погляду споживче кредитування -- чудова можливість диверсифікувати ризики неповернення кредитів і завоювати новий, мабуть, найперспективніший на сьогодні, ринок вкладення коштів. На кінець березня 2007 року до Державного реєстру фінансових установ було внесено інформацію про 790 небанківських кредитних установ, у тому числі про 765 кредитних спілок, 4 інші кредитні установи та 14 юридичних осіб публічного права.

Таблиця 2.2 Реєстрація кредитних установ

Зростання кількості кредитних установ свідчить про подальший розвиток системи кредитної кооперації та мікрокредитування в Україні.

Загальний обсяг активів кредитних спілок протягом 1 кв. 2007 року зріс на 9% та становив на кінець кварталу 3 532,5 млн. грн., з яких 3217,8 млн. грн., або 91% - це продуктивні¹ та решта 9% (314,7 млн. грн.) - непродуктивні активи. Частка КС, що мають обсяг активів до 5 млн. грн. знизилась з 84% у 2006 році до 81% за 1кв. 2007 року. А кількість кредитних спілок, які володіють активами, що перевищують 100 млн. грн. збільшилась з 4 на кінець року до 6 на кінець звітного кварталу. Розподіл кредитних спілок за обсягом активів у 2005, 2006 роках та за 1 кв. 2007 року, а також зміни у структурі наведені у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Зміна розподілу кредитних спілок за обсягом їх активів у 2005 - 2006 рр.

Як видно з таблиці, спостерігається тенденція до зростання сукупних активів кредитних спілок та зміни їх структури у напрямку зростання питомої ваги кредитних спілок із значними обсягами активів.

У цілому система кредитних спілок України демонструє високі темпи зростання усіх основних показників діяльності (рис. 2.1).

Рис.2.1 Динаміка основних показників системи кредитних спілок

Загальний обсяг капіталу кредитних спілок зріс протягом 1 кварталу на 7% і станом на 31 березня 2007 року становив 1 175,5 млн. грн. Найбільшу питому вагу в його складі становить пайовий капітал (900,8 млн. грн.). Сукупний балансовий нерозподілений доход кредитних спілок становив 10,4 млн. грн., тоді як за результатами 2006 року - 5,8 млн. грн. Станом на 31.03.07 непокритий збиток 134 кредитні спілки із 694, які здали звітність, тоді як на кінець 2006 року непокритий збиток мали 163 кредитні спілки (21% від загальної кількості). Протягом 1 кв. 2007 року кредитні спілки надали своїм членам 200,9 тис. кредитів на загальну суму 1 120,6 млн. грн., що на 58% більше обсягу кредитування за 1 квартал 2006 року (рис.2.2). Загальна сума заборгованості усіх 607 тис. членів КС, що мали чинні станом на кінець 1 кварталу кредитні договори становила 2 900,7 млн. грн., тобто у середньому кожен член - позичальник кредитної спілки на кінець року мав 4,8 тис. боргу за кредитом.

Рис.2.2. Кількість та обсяг кредитів виданих кредитними спілками їхнім членам (поквартально)

Рис. 2.3 Динаміка кредитування кредитними спілками своїх членів

Заборгованість за безнадійними кредитами протягом 1 кварталу знизилась на 148,9 тис. грн. та становила 761,6 тис. грн. на кінець березня 2007 року.

За строковістю повернення найбільша частка усіх кредитів, як і у попередніх періодах, надана на строк від 3 до 12 місяців. Разом з тим, за результатами 1 кварталу, порівняно з кінцем 2006 року, структура кредитування за термінами погашення дещо змінилась. Так, зросла частка довгострокових кредитів (з терміном погашення понад 12 місяців) з 23,5% від загального обсягу виданих на кінець 2006 року кредитів до 37,5% обсягу кредитів виданих станом на 31.03.07, що свідчить про довіру населення до кредитних спілок та підвищення платоспроможності позичальників і є позитивною ознакою подальшого розвитку споживчого кредитування.

За обсягами виданих кредитів, які у попередні звітні періоди, найбільшим попитом користуються кредити на споживчі потреби (рис. 2.4).

Рис.2.4. Структура кредитів за видами на кінець 1 кв. 2007 року

Протягом 1 кварталу кредитними спілками було надано кредитів іншим кредитним спілкам на суму 12,1 млн. грн. (близько 16% обсягу кредитування усього 2006 року), заборгованість на кінець кварталу - 28,7 млн. грн.

На кінець 1 кв. 2007 року на депозитних рахунках членів кредитних спілок обліковувалось вкладів на загальну суму 2 193,4 млн. грн., що перевищує показник початку року майже на 14%.

Рис. 2.5. Динаміка залучення внесків членів на депозитні рахунки членів КС

Зростання вкладів (внесків) членів кредитної спілки на депозитні рахунки у цілому та у розрахунку на одного члена кредитної спілки, який має депозитний рахунок, свідчить про зростання довіри споживачів до кредитних спілок не тільки як до кредитних, а як і до депозитних установ.

Найбільший обсяг внесків (майже 63%) було залучено на період від 3 до 12 місяців, найменше (2,0%) становлять внески до запитання.

3. Роль товарної біржі для ринку споживчих товарів та послуг

Товарна біржа - особлива форма товарного ринку. Сама біржа є акціонерним товариством, яке організовує торгівлю біржовими товарами. Його вищий орган - загальні збори - обирає біржовий комітет, що керує діяльністю біржі.