Суспільне відтворення, його типи та показники

– річні інноваційно-інвестиційні потреби національного розширеного відтворення в повному обсязі не задовольняються;

– підвищення ролі та значення процесів міграції капіталів у валовому нагромадженні, інтенсифікація якого супроводжується досить високими темпами зростання капітального зовнішнього боргу;

– суттєва диференціація видів економічної діяльності та верств населення за нормою і темпами валового та чистого нагромадження;

– нецільове використання фонду відшкодування та його інфляційне “роз'їдання”, що робить у деяких галузях проблематичним навіть просте відтворення і зумовлює від'ємне нагромадження;

– нагромадження фінансового капіталу випереджає за темпами зростання нагромадження реального капіталу у промисловості та сфері послуг.

Суспільне відтворення України на різних його фазах має свої особивості, що впливають на рівень життя населення, відтворення усіх ланок господарського життя країни.

Найважливішим показником, що показує рівень зростання економіки країни є ВВП (рис. 9).

Рисунок 8. Поквартальна динаміка ВВП України в 2010-2012 роках, % до відповідного періоду попереднього року [1, с.26]

Протягом 2012 р. в Україні під впливом світової економічної депресії сповільнювалася економічна динаміка. У І і ІІ кв. порівняно з відповідними кварталами 2011 р. приріст ВВП складав 2,2 і 3% відповідно. ІІІ і ІV кв. показали протилежний результат - скорочення реального ВВП проти відповідних періодів 2011 р. на 1,3 і 2,5% відповідно. Як наслідок, загалом за рік економічне зростання, за попередніми оцінками Держстату України, склало лише 0,2 проти 5,2% приросту ВВП у 2011 р.

Кінцеві споживчі витрати стали головним рушієм економічного зростання, сформувавши 8,6% приросту ВВП у 2012 р. Визначальним чинником зростання споживчих витрат був попит з боку домогосподарств, обумовлений тим, що реальні наявні доходи населення за 2012 р. порівняно з 2011 р. за попередніми даними збільшилися на 9,7%, а витрати на придбання товарів і послуг зросли на 14,4% [1, с.28]

Значно знизилася вага валового нагромадження як джерела економічного зростання, яке у 2012 р. зменшилося на 12,9%. При цьому два попередні роки зростання валового нагромадження складало понад 20%. Проте такий негативний вплив пов'язаний передусім зі зменшенням запасів, тоді як обсяги нагромадження основного капіталу мали незначну позитивну динаміку. Вплив валового нагромадження основного капіталу у I півріччі був позитивним (14,5%), проте в II - спостерігалося зниження цього показника, і за підсумком року приріст у постійних цінах склав лише 0,9%.

У 2012 р. помітне сповільнення динаміки економічного зростання супроводжувалося значним зниженням динаміки інвестиційної діяльності.

За результатами 2012 р. вкладено лише на 8,3% більше капітальних інвестицій, ніж у 2011 р. Отже, частка валового нагромадження основного капіталу у структурі ВВП залишається вельми низькою. У 2012 р. вона складала відповідно 18,8%. Такий розподіл ВВП на користь споживання формує загрози для подальшого забезпечення розширеного економічного відтворення та реалізації модернізаційних реформ [12, c. 108].

Значна частина приросту ВВП припадає на зростання цін, або інфляцію [20, с. 53] Інфляція витрат в Україні стає все більш серйозною перешкодою на шляху економічного зростання, оскільки обмежувальні заходи НБУ і стримуюча фіскальна політика не можуть забезпечити зниження її темпів, а приводять лише до зниження сукупного попиту і, як наслідок, - рівноважного обсягу ВВП; а це, знову-таки, приводить до зростання витрат виробників і скорочення інвестицій.

Головними чинниками зростання реального ВВП є зростання використовуваних ресурсів і технологічне зростання [19, с.6-7].

Зростання використовуваних ресурсів означає зростання робочої сили і капіталу. Кількість робочої сили збільшується із зростанням населення. Проте для ВВП важливе значення має не тільки і не стільки збільшення робочої сили, скільки її використання. В Україні офіційний рівень безробіття в 2013 становив 7,2% на противагу показнику 2012 року - 7,5%. Тому, можна сказати, що безробіття прямо і безпосередньо впливає на реальний ВВП: чим виший рівень безробіття, тим більшу частку ВВП не доотримує країна.

Зростання капіталу пов'язане з тим, виробництву яких товарів надає перевагу країна: споживчих товарів чи засобів виробництва. Зростання розвитку невиробничої сфери є пріоритетним напрямом економіки держави.

Технологічне зростання означає збільшення виробництва, а отже, і величини ВВП завдяки застосуванню нових наукових знань, впровадженню нових технологій і нових методів економічної діяльності. Технологічне зростання зумовлює розширення виробництва товарів і послуг навіть тоді, коли обсяг ресурсів залишається незмінною величиною або зменшується. Якщо технологічно процес суспільного виробництва не змінюється або відбуваються великі технологічні розриви, то країна знову ж таки недоотримає значну частину ВВП. Томі потрібно впроваджувати інноваційні розробки у виробництво для покращення його ефективності.

Важливими чинниками розвитку економіки України стають глобальна інтеграція та кооперування [17, с. 27], що є не лише складниками національних процесів розширеного відтворення, а й головними чинниками, що визначають масштаби, темпи та пропорції суспільного виробництва, закономірності науково - технічного прогресу й модель глобальної економіки, а отже, і світової політичної системи. Визначальними чинниками цього процесу є інтернаціоналізація виробництва й обігу, яка своєю чергою стимулює процеси в напрямі глобальної інтеграції економічного, політичного, соціального та духовного життя людства.

Основним напрямом державної стабілізаційної політики повинне стати не тільки стимулювання інновацій, фінансування фундаментальних наукових досліджень, упровадження нових технологій, що забезпечить конкурентоспроможність вітчизняної продукції на світовому ринку, але і соціалізація економіки, серйозні інституціональні зрушення, підвищення рівня соціальної відповідальності бізнесу і, насамперед, державі, яка дотепер не приділяє уваги проблемам оптимального розподілу доходу і захисту доходів населення від інфляції [7, с. 91].

Україні зараз потрібні значні кошти на розвиток наукомістких і ви- сокотехнологічних галузей, здійснення активної інноваційної, структурної, фінансово-кредитної, амортизаційної і т. д. політики. Але головним залишається людський фактор (капітал). Саме його інтенсивне нагромадження вирішально зумовлює ріст національної економіки.

Висновки

Суспільство не може перестати споживати, не може перестати виробляти. Для того щоб споживати, потрібно відновлювати спожиті продукти, і тому процес виробництва безперервний.

Суспільне відтворення - це процес суспільного виробництва, що взятий не як одноразовий акт, а в постійному повторенні і відновленні. Для того, щоб здійснювався процес відтворення, необхідне постійне відновлення всіх факторів виробництва:

– робочої сили (їхньої працездатності, підготовки належної зміни);

– засобів виробництва (ремонт або заміна спрацьованих засобів праці, відновлення предметів праці);

– природних ресурсів (як основи предметів праці і середовища проживання);

– виробничих відносин.

Існує три типи суспільного відтворення.

Просте - відтворення в незмінних масштабах щодо кількості і якості виготовленого продукту (чинники виробництва лишаються незмінними, додатковий продукт йде на особисте споживання).

Розширене - відтворення в зростаючому масштабі (додатковий продукт йде як на споживання, так і на придбання додаткових засобів виробництва).

Звужене - відтворення виробництва в зменшеному обсязі через брак доходів.

Розширене відтворення втілюється в економічному зростанні (це ідентичні, але, на думку деяких авторів, не тотожні поняття). Економічне зростання поділяється на два типи:

· екстенсивне - залучення до процесу виробництва додаткових факторів переважно на незмінній технологічній основі;

· інтенсивне - зростання виробництва шляхом підвищення його ефективності.

В другій половині XIX ст. закінчився перший і дуже важливий етап розвитку теорії суспільного відтворення. Перші наукові підвалини теорії заклав Ф. Кене. Його ідеї отримали подальший розвиток у роботах К.Маркса, який блискуче розкрив сутнісні зв'язки всієї системи суспільного відтворення, проаналізував механізм реалізації сукупного суспільного продукту, розкривши його кінематичну схему й сформулювавши загальні, принципові умови реалізації сукупного суспільного продукту. Певний внесок у розвиток теорії суспільного відтворення зробив і В.І. Ленін, доповнивши схеми відтворення, розроблені К. Марксом тим, що урахував зростання органічної будови капіталу.

Результатом конкретного виробництва є сукупність економічних благ. Щоб їх підрахувати, треба використовувати вартісну форму. Для цього створено унікальну систему національних рахунків - систему збору, опису та ув'язування основних потоків статистичної інформації, відображених у макроекономічних показниках, що характеризують найважливіші результати та пропорції економічного розвитку.

Вона включає в себе такі показники:

– валовий внутрішній продукт (ВВП);

– валовий національний продукт (ВНП);

– чистий національний продукт (ЧНП);

– національний доход;

– особистий дохід;

– дохід, що йде на використання населенням.

Ці показники показують рівень розвитку економіки країни.

Існують показники, що дозволяють оцінити створене економікою країни не за рік, а за багато років. Національне багатство - це багатолітній результат процесу відтворення, яким розпоряджається суспільство на даний момент. Його поділяють на матеріальне, нематеріальне і природне.

У суспільному відтворенні України на виникають наступні протиріччя:

· між самоусуненням держави від управління процесами суспільного відтворення і недосконалістю ринкового механізму, що проявилось в консервативних установках на нагромадження капіталу і надії на "невидиму руку" ринку;

· між економічним зростанням і невідповідністю реальних доходів більшості населення;

· між недовантаженням виробничих потужностей і значним безробіттям;

· між необхідністю оновлення основного капіталу і недостатністю для цього коштів;

· між ростом інвестицій в основний капітал і відсутністю галузевої та технологічної перебудови галузей;

· між низьким рівнем впровадження нового устаткування і штучним стримуванням ліквідації застарілого, зношеного обладнання.

У відтворенні, як показав попередній аналіз, сформувались також певні диспропорції:

· між стрімким розвитком експортоорієнтованих галузей і збитковістю інших, важливих для економіки і суспільства галузей;

· між поточним споживанням і нагромадженням;

· між темпами нагромадження і неможливістю їх конвертації в інвестиції;

· між сукупним попитом і пропозицією, що проявляється в недостатніх потужностях галузей кінцевого виробництва.

Вирішення цих проблем потребує активної реформаторської діяльності, залучення інвестицій у виробництво, ефективного використання наявних ресурсів, зрушення в соціальній сфері (зниження рівня безробіття, підвищення добробуту населення).

суспільний відтворення економіка

Список використаної літератури

суспільний доход економіка

1. Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2013 році: Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України. - К.: НІСД, 2013. - 576 с.

2. Економічна теорія - політекономічний контекст [Текст]: навч.посібник / Л.Ю. Мельник, П.М. Макаренко. - К.: Кондор, 2008. - 524 с.

3. Економічна теорія [Текст] : підручник / В.Г. Чепінога; М-во освіти і науки України. - К.: Юрінком Інтер, 2011. - 653 с.

4. Економічна теорія. Національна економіка [Текст] : підручник / [В.М. Тарасевич, В.Я. Швець, Ю.І. Пилипенко та ін.]; за ред. В.М. Тарасевича. - К. : Знання, 2012. - 270 с.

5. Економічна теорія. Політекономія [Текст] : навч. посібник / [В.М. Семененко, Д.І. Коваленко, В. В. Бугас та ін.]; за заг. ред. В.М. Семененка та Д.І. Коваленка; М-во освіти і науки України, Київський нац. ун-т технологій та дизайну. - 2-ге вид., доповн. та переробл. - К. : Центр учбової літератури, 2011. - 427 с.

6. Економічна теорія. Політекономія [Текст] : підручник / [В.М. Тарасевич, О.Ю. Бобровська, О.В. Давидов та ін.]; за ред. В.М. Тарасевича. - К. : Знання, 2012. - 207 с.

7. Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (м. Сімферополь, 7 березня 2014 року) / Наукове об'єднання «Еconomics». - Сімферополь: НО «Еconomics», 2014. - 140 с.

8. Капитал [Текст]: критика полит. экономии. Т.2. Кн.2. Процесс обращения капитала / К. Маркс. - М. : Политиздат, 1978. - 648 с.

9. Кваснюк Б.Є. Суспільне відтворення і категорії національної економіки. Чинники економічного зростання. - К.:Центр учбової літератури, 2013.-234с.

10. Моніторинг макроекономічних і галузевих показників, 2012/ М-во економічного розвитку і торгівлі України. - К.:МЕРТУ.-243с.

11. Національна економіка [Текст]: навч. посібник / [В.В. Білоцерківець, О.О. Завгородня, В. К. Лебедєва та ін.]; за ред. В.М. Тарасевича; М-во освіти і науки України, Національна металургійна акад. України. - К. : Центр учбової літератури, 2009. - 280 с.

12. Оптимальний розподіл валового внутрішнього продукту як передумова соціально-економічного розвитку держави [Текст] / М. Диха // Економіст. - 2013. - № 1.-144с.

13. Основи економічної науки [Текст] : курс лекцій / [В.С. Савчук, О.О. Бєляєв, К.Т. Кривенко та ін.]; за заг. ред. В.С. Савчука; ДВНЗ "Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана". - К.: КНЕУ, 2011. - 442 с.

14. Основи економічної теорії [Текст] : підручник / С.В. Мочерний, В.Г. Скотний. - Львів : Новий Світ-2000, 2011. - 600 с.

15. Основи економічної теорії [Текст]: навч. посібник / [Ю.Г. Козак, С.С. Шаповал, О.С. Кіро та ін.]; за ред. Ю.Г. Козака, С.С. Шаповал; М-во освіти і науки, молоді та спорту України. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 263 с.

16. Політична економія [Текст]: підручник / А.І. Щетинін. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 480 с.

17. Соціальні, економічні та фінансові проблеми в умовах глобалізації[Текст] / І.Д. Ігрунова // Економіка та держава: міжнар. науково-практ. журн. - 2010. - № 8. - С.50

18. Сучасні економічні теорії [Текст]: навч. посібник / В.М. Фещенко; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, ДВНЗ "Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана". - К.: КНЕУ, 2012. - 474 с.

19. Фактори зростання валового внутрішнього продукту в умовах трансформаційної економіки [Текст] / М.М. Одінцов // Інвестиції: практика та досвід. - 2013. - № 3. - С. 12-13.

Размещено на Allbest.ru