Інфляційні процеси в економіці України

Демографічне навантаження на працездатне населення вище у сільського населення -- 792 на 1000 працездатних проти 592 у міського. Це є наслідком більшої частки населення молодше працездатного віку (312 проти 226 у міського населення) та старше працездатного віку (480 і 366 відповідно).

Найнижче демографічне навантаження на 1 січня 2009 спостерігалось у областях центральної України -- Чернігівській (743 на 1000 працездатних), Вінницькій (735), Житомирській (720), що пов'язано з високою часткою осіб старше працездатного віку. Найменше демографічне навантаження спостерігається у Києві, де на 1000 працездатних припадає лише 528 осіб непрацездатного віку.

Найбільше демографічне навантаження особами у віці, молодшому за працездатний, зафіксовано у західних областях -- Волинській (334 на 1000), Рівненській (347), Закарпатській (329). Найнижче -- у місті Києві (207 на 1000), Севастополі (219), а також у Донецькій (214), Харківській.

Рис.13. Населення

3.4 Динаміка валютного курсу

Валютний курс - співвідношення між грошовими одиницями двох країн, яке використовується для обміну валют при здійсненні валютних та інших економічних операцій.

Як будь-яка ціна, валютний курс відхиляється від вартісної основи - паритету купівельної спроможності валют - під впливом попиту та пропозиції валюти. Співвідношення такого попиту та пропозиції залежить від багатьох чинників, які відображають зв'язок валютного курсу з іншими економічними категоріями - вартістю, ціною, грошима, процентом, платіжним балансом та ін.

Рис.14. Динаміка курсів долара США за останні 360 діб

Рис.15. Динаміка курсів євро за останні 360 днів

Рис.16. Динаміка готівкового курсу рубля Росії за останні 360 днів

Висновки до розділу 3

Отже проаналізувавши офіційні статистичні дані ми дійшли до висновку що інфляційні процеси в Україні були викликані декількома факторами, а саме:; різким зростанням попиту на сировинні матеріали; а також здорожченням нафти на світовому ринку. Так як Україна є надзвичайно енерго- і матеріалозеложною країною, то фактор здороження нафти і зростання попиту на сировину не міг позитивно позначитись на економічних показниках нашої країни.

Хоча зростання цін на продовольчі товари з високим ступенем оброблення, що є найбільш вагомою складовою базової інфляції, знизилося до 2.3% у річному вимірі. Основним фактором цього залишалося падіння цін на сирі продукти (на 3.8% за останні 12 місяців). Сукупний попит залишається нижчим, ніж потенційний. Це продовжує стримуючим чином впливати на базову інфляцію.

Базова інфляція в річному вимірі уповільнюється вже 14 місяців поспіль (до 1.1% у жовтні), а річна зміна небазового ІСЦ протягом останніх трьох кварталів становить від'ємне значення (-1.2% за станом на кінець жовтня).

Все це і навіть той факт, що рівень інфляції в Україні був найнижчим серед усіх країн СНД, все ж не дозволяє нам говорити про остаточне одужання нашої економіки. Не слід забувати про те, що даний результат перш за все був досягнутий через фінансову допомогу МВФ, що, в свою чергу, призвело до збільшення державного боргу.

Висновки

Інфляція є макроекономічним явищем, оскільки і причини його виникнення і наслідки пов'язані зі змінами, що стосуються загальної економічної рівноваги. Найпоширенішим є розуміння інфляції як такої ситуації в економіці, за якої кількість грошей в обігу перевищує потребу в них, зумовлену грошовою оцінкою товарної маси. Наслідком такої невідповідності грошової маси сукупній ціні товарів є знецінення грошової одиниці й загальне підвищення цін на товари та послуги.

Iнфляцiя властива бiльшостi економiчно розвинутих краiн свiту i с основною проблемою в тих краiнах, що розвиваються. У станi iнфляцiйноi нестабiльностi орiснтацiя лише на регулювання з боку спiввiдношення “попит-пропозицiя” може призвести до затяжних криз з повiльним перiодом стабiлiзацii i оздоровлення економiки. Незважаючи на дiю ринкових законiв, держава не вiдмовлясться вiд впливу на цiни, суттево посилюючи його в кризовi для нацiональноi економiки перiоди.

Вихiд з кризового стану для економiки будь-якоi краiни мiстить два основних елементи. По-перше, приборкання iнфляцii та, по-друге, припинення падiння виробництва. Однак ключовим моментом с саме вирiшення питання iнфляцii, оскiльки це-нацважливiша умова для поновлення iнвестицiйноi активностi, що, в свою чергу, має забеспечити вiдродження виробництва.

Аналіз економічного стану України показав, що динаміка ВВП характеризувалась нерівномірним розвитком Найбільш значний внесок у збільшення ВВП внесли торгівля і агропромисловий комплекс, питома вага яких у ВВП сукупно складає 10%. Зокрема, приріст сільського господарства за вказаний період склав 24,4%.. Поліпшення зборів податків виступає як ще один позитивний чинник, який дозволив збільшити зростання ВВП. Експорт і імпорт зараз знаходяться на історичному максимумі. Тому і податків збирається більше. Найвищі темпи зростання в Україні демонструють торгівля (11,8%), переробна промисловість (8,4%) і транспорт (8,4%). У той же час найбільше зниження спостерігається в будівництві (-4,8%).

Одним з факторів стримування споживчого попиту було зростання депозитів фізичних осіб у банках в умовах зниження споживчого кредитування, що разом з підвищенням попиту на іноземну валюту сприяло абсорбуванню гривневої ліквідності на готівковому ринку (річні темпи зростання готівки поза банками знизилися до 3.5%).

Незначне пом'якшення бюджетної політики в III кварталі (дефіцит зведеного бюджету за січень - вересень зріс до 21.3 млрд. грн.) створило додатковий інфляційний тиск.

Рухаючись до ринку, наша економіка, на жаль, в першу чергу засвоює його негативні сторони. Зрозуміло, що труднощі звільнення від господарського тоталітаризму і відсутність досвіду державного регулювання в умовах ринку часто викликають невдачі. Навряд чи вдасться швидко скинути з себе тягар інфляції, тим більше за допомогою адміністративних заходів. Завдання стоїть, швидше, у стримуванні процесу і пристосуванні до нього.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

інфляція економічний

1. Алєксєєв І.В. Гроші та кредит / І.В. Алєксєєв, М.К. Колісник Навчальний посібник. - К.:Знання, 2009.- 253 с

2. Базилевич В.Д. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / В.Д. Базилевич, В.М. Попов. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес,2004. - 615 с.

3. Коваленко В.В. Центральний банк і грошово-кредитна політика: навч. посібн. / В. В. Коваленко - К.: Знання України, 2006. - 332 с.

4. Радіонова І.Ф. Макроекономіка / І.Ф. Радіонова: Навчальний посібник. - К.: Університет економіки та права “КРОК”. 2004. - 72 с.

5. Савлук М.І. Гроші та кредит / М.І. Савлук: Підручник. - 3-тє вид., перероб. і доп./ За ред. М.І. Савлука. - К.: КНЕУ, 2002. - 598 с

6. Офіційний сайт Нацбанку України. / www.bank.gov.ua

7. Офіційний сайт ДержКомСтату. / www.ukrstat.gov.ua

Размещено на Allbest.ru