Аналіз інноваційного потенціалу промислового підприємства

Теоретичні засади оцінки інноваційного потенціалу підприємства. Сутність та види інновацій на підприємстві. Структура інноваційного потенціалу підприємства. Методики оцінювання інноваційного потенціалу ХДЗ "Палада", стан та шляхи його підвищення.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 10.06.2010
Размер файла 511,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

6,8

7,0

5,6

5,8

6,5

6,7

6,7

5,9

Для дослідження даної роботи були обрані м. Київ, АР Крим, Донецьку, Харківську, Дніпропетровську, Запорізьку та Чернівецьку області. З проведеного аналізу було виявлено, що у вибраних регіонах рівень інноваційної активності підприємств коливався в діапазоні від 10 до 30%. Більш ефективно інноваційною діяльністю займаються великі підприємства, оскільки для цього необхідні фінансові ресурси. Проведене дослідження у наведених регіонах України показало, що рівень інноваційної активності серед великих підприємств (понад 250 осіб) становить від 23% до 49%. Серед середніх (50-249осіб) - 11-29%, серед малих підприємств (10-49 осіб) 7-23%. Найвищий показник - серед великих підприємств м. Києва та Дніпропетровської області, найнижчий - серед малих підприємств Чернівецької області.

У кожному з досліджених регіонів України частка підприємств які в своїй діяльності використовували декілька видів інновацій (технологія, техніка, продукція) вища ніж частка підприємств, які використовували лише один з видів інновації. Реалізовують інноваційні продукти та послуги переважно на місцевому (регіональному) ринку, це пов'язано з законодавчою та економічною діяльністю країни. Основний напрям інноваційної діяльності полягає в придбанні машин, обладнання та програмного забезпечення, що дає змогу випускати більш конкурентоспроможну продукцію або послуги. Досить велика частка підприємств проводила навчання персоналу та підготовку до впровадження удосконалених продуктів та процесів.

Підприємства даних регіонів отримали результати від впровадження інновацій, такі як розширення асортименту товарів та послуг (від 19% інноваційних підприємств Чернівецької області до 25% - м. Києва, Дніпропетровської області, Запорізької області та АР Крим), покращення якості товарів і послуг (від 13% Чернівецької області до25% м. Києва та Дніпропетровської області), відповідність правовим вимогам (від 7% - Чернівецької області до 28% - м. Києва), підвищення можливості виробництва товарів або надання послуг (від 13% - АР Крим і Чернівецької області,19% - Запорізької області до 22% - м. Києва) [31, с.124].

Отже інноваційний потенціал - це сукупність виробничих, наукових, фінансових, маркетингових, кадрових, організаційних ресурсів і можливостей, що забезпечують готовність і здатність підприємства здійснювати інноваційну діяльність при постійному удосконалені системи управління нею з урахуванням факторів нестабільності ринкового середовища.

1.3 Методики оцінювання інноваційного потенціалу

Необхідно відзначити, що оцінка інноваційного потенціалу підприємства повинна бути спрямована на виявлення і вивчення факторів, що впливають на його формування, розвиток і реалізацію з метою визначення ступеня використання інноваційних можливостей підприємства і на цій основі зробити висновок про рівень інноваційної активності підприємства.

Оцінку інноваційного потенціалу підприємства доцільно здійснювати в наступній послідовності:

1. Аналіз структури інноваційного потенціалу;

2. Виявлення ступеня використання внутрішніх інноваційних можливостей підприємства;

3. Оцінка рівня інноваційної активності підприємства [32, с.42-44].

Інноваційний потенціал варто розглядати з погляду комплексного й системного підходів. З позицій системного підходу інноваційний потенціал є невід'ємною частиною сукупного потенціалу підприємства й у свою чергу являє собою цілісну динамічну соціально-економічну систему. З позицій комплексного підходу інноваційний потенціал являє собою комплексну структуру, що складається із сукупності взаємодіючих елементів різного ступеня складності й організації.

Перший етап оцінки інноваційного потенціалу - аналіз структури інноваційного потенціалу припускає вивчення стану кожного його елемента на основі методу експертних оцінок [33, с.42].

Бальна оцінка використання підприємством потенціалу кожного з елементів інноваційного потенціалу здійснювалася з використанням розробленої шкали:

0 балів - зовсім не використовується потенціал елементу;

1 бал - низький рівень використання потенціалу елементу;

2 бали - середній рівень використання потенціалу елементу;

3 бали - високий рівень використання потенціалу елементу.

Заключний етап оцінки інноваційного потенціалу передбачує визначення рівня інноваційної активності підприємства за допомогою узагальнюючого показника - коефіцієнту інноваційної активності підприємства, розрахунок якого здійснюється за наступною методикою:

Р ін. акт. = (Рі * Wі), (1.1)

де Р ін. акт. - рівень інноваційної активності підприємства;

Рі - експертна оцінка використання і-того елементу інноваційного потенціалу, бали;

Wі - коефіцієнт вагомості і-того елементу інноваційного потенціалу.

Оцінку рівня інноваційної активності підприємства доцільно здійснювати за наступною шкалою: від 0 до 4,0 - низький рівень, від 4,1 - до 8,0 - середній рівень, від 8,1до 11,55- високий рівень. Результати оцінки стану елементів інноваційного потенціалу повинні лягти в основу розробки комплексу заходів, спрямованих на підвищення інноваційної активності підприємства.

Практика спирається на два методи до аналізу внутрішнього середовища й оцінки інноваційного потенціалу організації: детальний і діагностичний. Детально оцінюється інноваційний потенціал на стадії обґрунтування інновації та підготовки проекту до його розроблення і реалізації. Схема оцінювання інноваційного потенціалу за таким підходом передбачає: системне описання нормативної моделі стану внутрішнього середовища організації всіх складових інноваційного потенціалу, тобто чітко встановлюються якісні та кількісні вимоги до всіх компонентів, блоків і параметрів, які забезпечують досягнення інноваційної цілі та її підцілей (з допомогою дерева цілей); визначення фактичного стану інноваційного потенціалу з усіх його блоків; аналіз розбіжностей між нормативним і фактичним станом, визначення сильних і слабких сторін потенціалу; складання переліку робіт з метою посилення слабких сторін і гармонізації всіх блоків інноваційного потенціалу. Діагностичний метод реалізується в аналізі та діагнозі стану організації з обмеженого кола параметрів.

Обов'язковою умовою якісного проведення діагностичного аналізу є використання системної моделі досліджуваного об'єкта з тим, щоб виявити взаємозв'язок діагностичних параметрів з іншими важливими параметрами системи і за станом одного будь-якого діагностичного параметра оцінити стан усієї системи або її частини. Наприклад, якщо діагностичним блоком системи є елемент "кадри" в інноваційному процесі, то за станом цього елементу можна виявити стан інноваторства в організації в цілому [34, с.68-69].

Проведення діагностичного аналізу потребує наявності відповідної інформаційної бази про всі складові внутрішнього середовища організації. На рис.1.4 показані методи оцінки інноваційного потенціалу.

Тож визначення інноваційного потенціалу, як економічної категорії, грунтується на наявності і достатності ресурсів, необхідних для здійснення інноваційної діяльності, слід зауважити, що ці дві характеристики не повністю відбивають спроможність підприємства створювати і впроваджувати нововведення. Більш глибоке уявлення про інноваційний потенціал має враховувати сприятливість організації до інновацій.

В економічній літературі існують різні методологічні підходи до оцінки інноваційного потенціалу підприємства з точки зору його здатності формувати інноваційно-активну економіку. Як правило, для оцінки інноваційного потенціалу пропонується використовувати ряд показників, що характеризують його різні компоненти. Великого значення набуває питання порівнянності використовуваних показників.

Рис.1.4 Інноваційний потенціал та його оцінка [35]

Розглянемо методики для оцінювання інноваційного потенціалу, які пропонують різні автори.

Погодіна Т.В. пропонує використовувати функціональну модель оцінки інноваційної активності і конкурентоспроможності підприємств з використанням системи статистичних показників, таких як: внутрішні витрати на дослідження і розробки у відсотках до ВВП або ВРП (показник Х1); доля зайнятих дослідженнями і розробками у відсотках до загального числа зайнятих (Х2); доля основних фондів досліджень і розробок в загальній їх вартості (Х3); витрати на технологічні інновації у відсотках до ВВП або ВРП (Х4) [36, с.17].

Була виведена функціональна модель рейтингу інноваційної активності і конкурентоспроможності підприємств наступного вигляду:

R = 0,3 Х1 + 0,2Х2 + 0,2Х3 + 0,3Х4 (1.2)

Недоліками пропонованої моделі є те, що в ній використовується обмежений круг показників. Для комплексної оцінки інноваційного потенціалу підприємства пропонують використовувати ряд показників, складових п'ять груп:

Макроекономічні (валовий продукт; чисельність працюючих і т.п.);

Інфраструктурні;

Правові (місцеві закони, регулюючі інноваційну діяльність, надаючі податкові і інші пільги суб'єктам інноваційної діяльності);

Кадрові (чисельність працівників, зайнятих у сфері науки, дослідженнями і розробками та ін);

Економічні (об'єм інноваційної продукції по мірі новизни; внутрішні поточні витрати на дослідження і розробки та ін).

До достоїнств даної методики відноситься те, що автори використовували метод експертних оцінок, вивели коефіцієнт значущості кожного показника. Проте дана методика має і недоліки. По-перше, для оцінки інноваційного потенціалу не використовуються показники стану і використання основного капіталу. По-друге, взагалі не включені показники інформаційно-комунікаційних технологій.

Наступна пропонована система показників дозволяє не лише проаналізувати інноваційну діяльність і визначити величину інноваційного потенціалу підприємства, але і виявити можливості і резерви зростання продуктивності, визначити стимулювання інноваційного розвитку підприємства (табл.1.7).

Таблиця 1.7. Система показників оцінки інноваційного потенціалу підприємства [36, с.18]

Група

Показники

Умовне позначення

1. Показники наукового потенціалу (НП)

1. Доля чисельності персоналу, зайнятого дослідженнями і розробками до чисельності зайнятих на підприємстві

Н1

2. Відношення чисельності докторів, кандидатів, аспірантів до чисельності зайнятих на підприємстві

Н2

2. Показники кадрового потенціалу (КП)

3. Доля працюючих з вищою освітою до чисельності зайнятих на підприємництві

К1

4. Відношення на підприємстві учнів та тих, що навчаються

К2

3. Показники технічного потенціалу (ТП)

5. Коефіцієнт придатності основних фондів

Т1

6. Коефіцієнт оновлення основних фондів

Т2

7. Фондоозброєність праці

Т3

4. Показники фінансово-економічного потенціалу

(ФЕП)

8. Відношення об`єму інвестицій в основний капітал до обсягу випускної продукції

Є1

9. Відношення внутрішніх витрат на дослідження і розробки до обсягу випускної продукції

Є2

5. Показники інформаційно-комунікаційної складової (ІКС)

10. Кількість ПК до кількості робітників

І1

11. Доля кількості абонентів мобільного зв`язку до чисельності працюючих

І2

12. Доля загальної кількості робочих місць

І3

Кількісні значення окремих потенціалів, складових інноваційного потенціалу підприємства, визначаються як сума значень відповідних показників:

НП = Н1 + Н2, (1.3)

де НП - науковий потенціал підприємства

Кадровий потенціал визначається за формулою:

КП = К1 + К2 (1.4)

Технічний потенціал розраховується за формулою:

ТП = Т1 + Т2 + Т3 (1.5)

Фінансово-економічний потенціал розраховується за формулою:

ФЕП = Є1 + Є2 (1.6)

Інформаційно-комунікаційна складова розраховується за формулою:

ІКС = І1 + І2 + І3 (1.7)

Для комплексної оцінки інноваційного потенціалу підприємства пропонується використовувати інтегральний показник, що розраховується за формулою як корінь п'ятої міри з добутку всіх п'яти потенціалів:

(1.8)

Після підрахунку показників за даним методом, можна оцінити інноваційний потенціал підприємства використовуючи табл.1.8

Таблиця 1.8. Оцінювання рівня економічного потенціалу [36, с. 20]

№ п/п

Показник ІП, од.

Рівень інноваційного потенціалу

1.

>1,0

Дуже низький

2.

від 1,0 до 1,3

Низький

3.

від 1,3 до 1,6

Середній

4.

<1,6

Високий

Такий підхід необхідний тому, що інноваційний потенціал підприємства представляє не просто суму складових його елементів, а їх комплекс, що знаходиться в складному і багатогранному взаємозв'язку. Перевагою пропонованого інтегрального показника є і те, що він охоплює всі основні потенціали і складові, максимально приведені в порівнянний вигляд.

Найбільш повною є класифікація критеріїв оцінки потенціалу малого підприємства, запропонована в праці Павлової В.А. Автор поділяє критерії на дві групи: трудові та ресурсні (рис.1.5).

Таким чином, через розвиток інноваційного потенціалу йде розвиток організації, її підрозділів і всіх елементів виробничо-господарської системи. Розвиток організації розглядається як реакція на зміни зовнішнього середовища і тому має стратегічний характер. Від стану інноваційного потенціалу залежить вибір та реалізація інноваційної стратегії і тому оцінка інноваційного потенціалу є необхідною умовою змін.

Інноваційний потенціал оцінюється за схемою: ресурси (Р) - функції (Ф) - проект (П). Завдання оцінки інноваційного потенціалу організації може розглядатись у різних площинах: часткова оцінка готовності організації до реалізації одного нового проекту; інтегральна оцінка поточного стану організації відносно всіх або групи проектів, що вже реалізуються.

Рис.1.5 Схема критеріїв оцінювання інноваційного потенціалу [36, с. 20]

Тож з огляду на все вище сказане, можна зробити висновки, що інновації потрібні будь-якій державі та підприємствам для забезпечення економічного розвитку. Саме вони дають змогу забезпечити динамічний та ефективний розвиток господарства. Створення нових та удосконалення існуючих товарів, удосконалення технологій та організації праці, а також запровадження сучасної системи управління підприємством дає змогу будь-якому підприємству одержати конкурентні переваги. Інновації свідчать про розвиток суб'єкта господарювання, який, будучи одним з елементів системи господарювання держави, створює ВВП. Тому інноваційна діяльність є важливо для кожного підприємства.

Розділ 2. Оцінювання інноваційного потенціалу ХДЗ "Палада"

2.1 Характеристика сучасного стану суднобудування в Україні

Україна має більш ніж двохсотлітню історію суднобудування і судноремонту і завжди знаходиться на вістря нових технологій: 25 галузевих дослідницьких інститутів; 7 великих фабрик, що виробляють суднові двигуни і інше суднове устаткування для кораблебудування; 11 суднобудівельних заводів; 11 фабрик, що виробляють судновий інструмент. Чудова міжнародна репутація українських суднобудівельних заводів, що виконують замовлення судновласників з Греції, Данії, Голландії, Норвегії, Кореї, Росії і інших країн; Державна програма, що визначає суднобудування і судноремонт як пріоритетний напрям індустріальної політики держави.

Огляд світового ринку суднобудівництва за останні 25 років показує, що він почав розширюватись з кінця 80-х років. За останні 10 років обсяг світового суднобудівництва збільшився на 50%. На сьогодні більше 80% ринку світового суднобудування складають танкери, контейнеровози та балкери.

Суднобудування як багатопрофільна галузь здатне задовольнити потреби вітчизняних компаній у мало-, середньо - і великотоннажних суднах практично всіх класів. Разом з тим процеси, що сьогодні відбуваються в економіці, негативно вплинули на фінансовий стан підприємств суднобудівної галузі. Відсутність замовлень на будування цивільних суден, порушення господарських зв'язків з постачальниками і споживачами продукції призвели до різкого погіршення фінансово-економічного становища суднобудівних підприємств та зменшення обсягу виробництва у 10 разів.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні" Кабінет Міністрів України постановив перелік суднобудівних підприємств (табл.2.1).

Таблиця 2.1. Перелік суднобудівних підприємств, для яких запроваджуються заходи державної підтримки суднобудівної промисловості [29]

Код згідно з ЄДРПОУ

Найменування підприємства

1

2

Автономна Республіка Крим

14307251

ВАТ "Суднобудівний завод "Залів", м. Керч

14309008

ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"

25134285

ВАТ "Приморець", м. Феодосія

25146165

Державне підприємство "Склопластик",

м. Феодосія

14310554

Державне підприємство Конструкторсько-технологічне бюро "Суднокомпозит", м. Феодосія

14309586

ВАТ "Завод "Фіолент", м. Сімферополь

Миколаївська область

14313240

Державне підприємство "Суднобудівний завод імені 61 комунара", м. Миколаїв

14307653

ВАТ "Дамен Шіпярдс Океан", м. Миколаїв

01373890

ВАТ "Суднобудівний завод "Лиман", м. Миколаїв

14308032

ВАТ "Завод "Екватор", м. Миколаїв

14307618

Казенний дослідно-проектний центр кораблебудування", м. Миколаїв

31821381

Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект"

Одеська область

01125821

ВАТ "Українське Дунайське пароплавство", м. Ізмаїл (у частині провадження суднобудівної діяльності на Кілійському суднобудівельно-судноремонтному заводі)

32783269

ЗАТ "Ізмаїльський суднобудівельно-судноремонтний завод"

Херсонська область

14308500

ВАТ "Херсонський суднобудівний завод"

24961253

Херсонський державний завод "Палада"

24944438

Херсонський державний завод суднового обладнання та суднової арматури

м. Київ

14312364

ВАТ Завод "Ленінська кузня"

03149949

ЗАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод"

14312358

Державне підприємство "Київський державний завод "Буревісник"

м. Севастополь

14312370

ВАТ "Севастопольський морський завод"

30526231

ТОВ "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт"

30394016

ТОВ "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарівське адміралтейство"

23664754

ТОВ "Севморверф"

32897734

ВАТ "Морський індустріальний комплекс"

У 2008 р. обсяги виробництва суднобудівних підприємств України досягли 2303 млн. грн., при цьому зростання виробництва по відношенню до 2007 р. склало 11,1%. Портфель замовлень на 2009 р. складає 42 судна на суму 248 млн. дол., зокрема 14 повно комплектних на суму 156 млн. дол. (для порівняння: у 2008 р. портфель замовлень складав 52 одиниці на суму 329,7 млн. дол.).

В цілому, за 2002 - 2008 рр. в суднобудуванні України намітилися позитивні тенденції (табл.2.2). Як свідчать дані табл.2.2, впродовж 2008 р. суднобудівними заводами було побудовано та передано замовникам 26 судів і плавзасобів, дедвейтом 206,9 тис. т, на суму $135 млн. в т. ч. на експорт - $99,6 млн., на внутрішній ринок - $35,9 млн.

При цьому найбільші обсяги виробництва були досягнуті на Damen Shipyards Okean, Севастопольському морському заводі і Херсонському суднобудівному заводі. Окремим підприємствам вдалося подолати кризові явища завдяки співпраці з європейськими фінансовими структурами і суднобудівниками. Зокрема, завдяки співпраці ВАТ "Херсонський суднобудівний завод" з ЄБРР підприємством отримано кредит на будівництво п'яти сухогрузів для "Чорноморського судноплавного менеджменту".

В той же час в умовах нестабільності світового суднобудівного ринку, політичної і економічної ситуації в країні, а також відсутності єдиної лінії державної політики відносно регулювання та здійснення державної підтримки суднобудівної галузі України у підприємств є високий ризик неотримання подальших суднобудівних замовлень, а, отже, завантаження підприємств галузі далеке від оптимального.

Таблиця 2.2. Порівняльні об'єми виробництва суднобудівних підприємств України за 2002 - 2008 рр. [37]

Роки

Обсяги виробництва, млн. грн.

Сумарний дедвейт, тис. т

2002

849

32,1

2003

992

67,43

2004

1220

185,4

2005

1329

187,2

2006

1542

143,5

2007

2080

199,9

2008

2303

206,9

Більше 92% вантажів, що обробляються в українських портах, транспортуються іноземними судами. Вітчизняні верфі в основному простоюють чи працюють на закордонного замовника. Суднобудування визнане пріоритетною галуззю народного господарства. Міністерством промислової політики, Кабінетом міністрів, Верховною Радою розробляється законодавче поле для суднобудування, маркетингові служби суднобудівельних заводів постійно ведуть пошук замовників, однак сьогодні завантаження суднобудівельних заводів залишається далеким від оптимального.

Серед порівняльних переваг, наявних в Україні для активного розвитку суднобудування та виходу на одні з перших позицій на світовому ринку, можна назвати високий науковий потенціал суднобудівельного комплексу України, наявність власної сировинної бази, необхідних виробничих потужностей та кваліфікованих кадрів. Багатопрофільність виробництва, орієнтація на світовий ринок, можливість виготовляти конкурентоспроможну на світовому ринку продукцію говорять про те, що сьогодні (за сприятливої кон'юнктури світового суднобудівульного ринку) Україна має не втратити шанс зберегти і розвинути нагромаджений суднобудівний потенціал [38].

Кон'юнктура світового ринку в найближчі 10 років буде характеризуватися підвищеним попитом на всі види суднобудівної продукції. Сучасний період експлуатації судів різного призначення характеризується 4 основними факторами: загальносвітовою тенденцією до збільшення кількості судів світового флоту, найвищими в історії морського мореплавання фрахтовими ставками на перевезення різних вантажів; очікуваним у найближче десятиліття глобальним відновленням судів світового флоту; зростанням попиту на нову продукцію суднобудування, що відкриває сприятливі перспективи завантаження вітчизняних потужностей замовленнями на кілька років.

Аналіз конкурентного середовища показав, що основними суперниками на ринку суднобудівної продукції є Японія, Південна Корея, Китай і Європейські верфі. Основними передумовами, що обумовили потужний ривок азіатських країн, стали істотні інвестиції в розширення і модернізацію виробництва, впровадження передових технологій, автоматизації і комп'ютеризації технологічних процесів і процесів управління виробництвом, зниження витрат, наявність кваліфікованих фахівців, розвиток супутніх виробництв, експортна орієнтація, застосування нових принципів бізнесу. Особливо необхідно відзначити широке використання державної підтримки.

Актуальним є питання розробки механізмів закріплення досягнутих позитивних тенденцій і організації подальшого підвищення ефективності функціонування і розвитку підприємств у довгостроковій перспективі з урахуванням всіх особливостей сучасного конкурентного середовища. Частка України на міжнародному ринку становить близько 1%. Найбільш ефективним стане поетапний розвиток суднобудівної промисловості України. На початковому етапі основна орієнтація має бути спрямована на внутрішній ринок з реінвестуванням у виробництво прибутку, отриманого від виконання внутрішніх замовлень. За цей час підприємства зможуть налагодити і модернізувати виробництва і відновити необхідні економічні зв'язки, сертифікувати всі види виробництв відповідно до сучасних міжнародних вимог і закріпити конкурентні переваги, що наявні сьогодні в суднобудуванні України. На наступному етапі виробничі потужності підприємств можна гарантовано завантажити закордонними замовленнями ще на кілька років - в умовах високого попиту на продукцію суднобудування у головних світових конкурентів об'єктивно не вистачить ресурсів і виробничих потужностей, щоб повністю і у короткий термін задовольнити зростаючий світовий попит на будівлю нових судів у найближчі роки. Тільки з виведенням суднобудівних підприємств на високий сучасний технічний і технологічний рівень без розширення виробничих потужностей у короткостроковій перспективі можливі стабілізація і вагомий внесок у національну економіку в довгостроковому періоді.

Сучасний потенціал вітчизняного суднобудування дає можливість Україні посідати місце у десятці провідних суднобудівних держав світу (Додаток В). Проте, кризові явища, пов'язані із трансформаційними процесами, обумовили різке скорочення обсягів виробництва всіх видів суднобудівної продукції і призвели до істотних структурних змін у галузі, а також серйозних соціальних проблем у приморських регіонах, де суднобудування певною мірою носить містоутворюючий характер.

Для запобігання занепаду даної галузі розпорядженням Кабінету Міністрів України була схвалена "Стратегія розвитку суднобудування на період до 2020 року" [39].

Основною проблемою, на розв'язання якої спрямована Стратегія, є запобігання занепаду вітчизняного суднобудування, виникненню загрози економічній незалежності, втрати Україною статусу морської держави.

Незважаючи на наявні виробничі потужності і науково-технічний потенціал, які можуть забезпечити збільшення обсягів виробництва, розвиткові галузі перешкоджає ряд негативних чинників, та низька ефективність суднобудівного виробництва, зумовлена:

1. Значною зношеністю (майже на 70 відсотків) виробничих фондів основних підприємств - виробників кінцевої продукції та підприємств, що постачають комплектувальні вироби;

2. Низьким рівнем розвитку технологій та організації суднобудівних робіт. Так, трудомісткість виробництва вітчизняної продукції у 3-5 разів вище, а тривалість будування суден у 2-2,5 раза довше, порівняно з провідними закордонними виробниками;

3. Недосконалою системою оподаткування;

4. Нестачею кваліфікованих робочих кадрів. Низькі заробітна плата і рівень зайнятості призвели до відпливу молодих фахівців віком 30-40 років;

5. Низький рівень координації взаємодії підприємств суднобудівної та інших галузей вітчизняної промисловості, що виробляють суднове обладнання і матеріали, необхідні для будування суден (чорна і кольорова металургія, електротехнічна та кабельна промисловість, машинобудування, електроніка тощо) [39].

На внутрішньому ринку існує значний попит на продукцію суднобудування, зокрема на різні види морських суден для транспортного і рибопромислового флоту, морську техніку для вивчення та освоєння нафтогазових родовищ континентального шельфу, морські пороми, буксири, рятувальні судна, великотоннажні судна, а також науково-дослідні судна для проведення гідрометеорологічних досліджень і моніторингу стану навколишнього середовища.

В Україні кредит на будування суден надається в розмірі 50 відсотків вартості судна під 17-20% річних строком до 6 років, а в іноземних державах - в розмірі 80 відсотків такої вартості під 6-8% річних строком на 10-15 років.

Метою Стратегії є розвиток вітчизняного суднобудування шляхом:

державного стимулювання діяльності науково-технічних і проектно-конструкторських установ та організацій, ефективного впровадження результатів фундаментальних і прикладних досліджень;

проведення модернізації, технічного переоснащення та забезпечення ефективного використання виробничих потужностей галузі;

удосконалення нормативно-правової бази з питань стимулювання розвитку суднобудування;

запровадження пільгового кредитування для вітчизняних компаній, заінтересованих у придбанні продукції суднобудування;

просування нових видів вітчизняної продукції суднобудування на зовнішній ринок;

залучення стратегічних інвесторів.

Основними напрямами реалізації Стратегії є:

реформування галузі суднобудування шляхом утворення державних господарських науково-виробничих об'єднань (концернів, корпорацій тощо) із залученням науково-дослідних і дослідно-конструкторських установ та організацій;

розвиток науково-технічного і виробничого потенціалу, проведення комплексної модернізації та технічного переоснащення підприємств галузі (оновлення основних фондів, упровадження високих технологій у таких підгалузях суднобудування, як суднове машинобудування та морське приладобудування);

адаптація українського законодавства до законодавства Європейського Союзу в частині міжнародних стандартів, технічних і екологічних вимог з метою забезпечення інтеграції вітчизняного суднобудування до європейського і світового;

удосконалення нормативно-правової бази з питань стимулювання розвитку суднобудування;

забезпечення ефективного використання кадрового потенціалу галузі і залучення висококваліфікованих фахівців [39].

2.2 Техніко-економічна характеристика Херсонського державного заводу "Палада" з використанням ПЕОМ

За час свого існування ХДЗ "Палада" перетворився на сучасне високоорганізоване підприємство, яке посідає провідне місце не лише серед докобудівних заводів колишнього СРСР, але наразі не має аналогів у світовій практиці будування залізобетонних композитних плавучих доків, а також інших споруд. Основною продукцією заводу є плавучі залізобетонні, композитні й металеві судноремонтні й спеціальні доки, а також залізобетонні споруди різного призначення.

Постійно вдосконалюючи технологію та організацію виробництва завод пройшов шлях від будівництва монолітних залізобетонних доків вантажопідйомністю 4000 т до будівництва композитних доків різного призначення вантажопідйомністю 28000 т, чимало з яких є унікальними.85 доків, споруджених на заводі, успішно працюють у різних державах, у тому числі в Україні, Росії (Мурманськ, Владивосток, Петропавловськ-Камчатський, Астрахань), Азербайджані, Японії, В`єтнамі, Південній Кореї, Фінляндії, Болгарії, Хорватії, Туреччині, Алжирі, Нігерії та інших країнах [40].

До кінця п`ятдесятих років минулого століття завод будував залізобетонні доки монолітної конструкції. Будівництво таких доків було важким і трудомістким процесом. Більшість робіт виконували на загал ручним способом. Тривалість будування одного доку сягала до п`яти років. У 60-ті роки на заводі було освоєно секційну технологію створення доків, що передбачає спорудження залізобетонних корпусів з окремих секцій і блоків, виготовлених на спеціальних стендах в умовах закритого цеху. Це дозволило підвищити продуктивність праці, скоротити у 2 - 2,5 рази терміни будівництва доків, підвищити якість робіт і культуру виробництва. У 70-ті роки на заводі було запроваджено у виробництво технологію без кесонного поздовжнього й поперечного зрощування залізобетонних понтонів на плаву з окремих частин, виготовлених на різних стапелях. Це уможливлює створення заводом плавучих доків та інших плавучих споруд практично будь-яких розмірів.

Характерною рисою композитних доків є те, що їхня понтонна частина - залізобетонна, а башти - металеві. Майже сорокарічний досвід будування та експлуатації свідчить про граничну оптимальність саме такої конструкції, оскільки унікальні якості залізобетону дозволяють не турбуватися про технічний стан понтонної частини й, отже, усувають потребу виведення доку з експлуатації задля її ремонту. Загальний перелік продукції яку виготовляє завод представлено у табл.2.3 [40].

Таблиця 2.3. Перелік продукції, яку виготовлює ХДЗ "Палада" [40]

Назва продукції

Описання

1

2

1. Доки плавучі

- металевий плавучий док (400 т)

вантажопідйомність 400 тонн;

металевий, одно понтонний;

- металевий плавучий док (1000 т)

- вантажопідйомність 1000 тонн;

металевий, двобаштовий;

- композитний плавучий док

(5000 т)

- вантажопідйомність 5000 т;

композитний (понтон залізобетонний, башти сталеві);

Продовження табл.2.3

1

2

- металевий плавучий док (5000 т)

- вантажопідйомність 5000 т;

металевий, одно понтонний;

- композитний плавучий док

(8500 т)

- вантажопідйомність 8500 т;

понтон залізобетонний;

композитний плавучий док

(20000 т)

вантажопідйомність 20000 т;

плавучий, трьох понтонний;

двобаштовий, композитний;

композитний плавучий док

(25000 т)

вантажопідйомність 25000 т;

плавучий, двобаштовий;

трьох понтонний, композитний;

2. Понтони

- залізобетонний понтон

- з металоконструкцією верхньої будови;

для житлового будинку;

плавучий офіс-центр.

Найпопулярнішими визнано ремонтні плав доки проекту 1760 піднімальною силою 8500 тонн.

Особливе місце серед створених "Паладою" плавучих споруд посідають доки-елінги проекту "Сєвєр", замовлені Військово-Морським флотом Радянського Союзу для ремонту підводних човнів. Ці доки американська преса свого часу охрестила "дивом двадцятого сторіччя".

Херсонський державний завод "Паллада" має можливість побудувати доки будь-яких параметрів і комплектації, які задовольняють вимогам замовника.

Покупців приваблює ретельне дотримання підприємством термінів здачі продукції та висока якість робіт, що підтверджено наявністю міжнародного сертифікату якості ISO: 9001-2000 (Germanischer Lloyd). Завод "Палада" спеціалізується на будівництві не лише металевих та композитних плавучих споруд цивільного та військового призначення. Опріч доків, підприємство може запропонувати:

дебаркадери всіх типів і призначень;

морські та річкові плавучі причали всіх типів і призначень;

залізобетонні понтони для потреб середнього бізнесу;

плавучі склади та сховища вантажів усіх призначень;

плавучі готелі з залізобетонною понтонною частиною;

плавучі ресторани з залізобетонною понтонною частиною;

плавучі центри відпочинку з залізобетонною понтонною частиною;

стаціонарні штучні острови для розробки родовищ нафти та газу на континентальному шельфі тощо.

Характеристики міцності збудованих на ХДЗ "Палада" доків уможливлюють безпечне океанське буксирування їх до будь-якого регіону світу.

За підсумками роботи підприємства у 2009 році обсяг виробництва у порівнянних цінах по відношенню до 2008 року зріс і склав 64,605тис. грн. Із цілої низки основних замовлень, що були в роботі протягом 2009 року, повністю виконані й передані замовникам залізобетонні плавучі споруди, серед них: понтони, понтони-причали й плавучий судноремонтний док вантажопідйомністю 20 000 т.

Таблиця 2.4. Техніко-економічні показники ХДЗ "Палада"

Показники

Роки

Абсолютне відхилення (-/+)

Відносне

відхилення, %

2008

2009

1

2

3

4

5

1. Обсяг реалізованої продукції, тис. грн.

29426

36605

7179

24,4

2. Дохід від реалізації продукції, тис. грн.

55612

61995

6383

11,5

3. Чисельність працівників, осіб

636

709

73

11,4

4. Фонд ЗП, тис. грн.

5808

8068

2260

39,0

5. Чистий прибуток, тис. грн.

3419

5396

1977

57,8

6. Собівартість, тис. грн.

43207

54822

11615

26,8

7. Вартість основного капіталу, тис. грн.

27659

29178

1519

5,5

8. Рентабельність продажів,%

0,2

0,1

- 0,1

- 50

9. Продуктивність праці, тис. грн.

51,6

60,1

8,5

16,5

У звітному 2009 році підприємством виконано та реалізовано готової продукції, робіт та послуг на суму понад 54822 тис. грн.

Рентабельність продажів, що розрахована у табл.2.4, зменшилась з 0,2% до 0,1%, це пояснюється тим, що при великих умовно-постійних витратах, замовлень на плавучі засоби у цей період було недостатньо, щоб покрити ці витрати. Основними чинниками, що впливають на величину виручки від реалізації продукції, є обсяг виробництва продукції, її асортимент, якість, ритмічність роботи підприємства та ін. Собівартість реалізованої продукції має тенденцію до збільшення на 11615 тис. грн. в 2009 році. Збільшення собівартості говорить про зниження ефективності організаційно-технічних заходів та збільшення рівня встановлених цін на продукцію. Валовий прибуток змінюється прямо пропорційно в залежності від змін чистого доходу та собівартості реалізованої продукції.

Використовуючи дохід від реалізованої продукції за три роки виконаємо прогноз обсягів поставок на наступні три роки за допомогою методу екстраполяції тренду (табл.2.5):

Таблиця 2.5. Розрахунок екстраполяції тренду

Період

Дохід від реалізованої

продукції, тис. грн. (y)

t

t2

Y * t

1

2

3

4

5

2007

1 кв.

11342

-5

25

- 56710

2 кв.

15479

-3

9

- 46437

2008

1 кв.

23356

-1

1

- 70068

2 кв.

32256

1

1

32256

2009

1 кв.

28600

3

9

85800

2 кв.

33395

5

25

166975

Усього

144428

0

70

111816

Для оцінювання розміру можливого доходу від реалізації продукції ХДЗ "Палада" розробимо трендові рівняння виду:

, (2.1)

де а0 - усереднене значення продажів,

b - середнє квадратичне відхилення,

t - фактор часу.

Формула усередненого значення продажів має такий вигляд:

, (2.2)

де у - попит на товар,

n - кількість періодів.

Середнє квадратичне відхилення розраховується за такою формулою:

(2.3)

Тобто використовуючи формули (2.2) та (2.3) отримуємо такі значення коефіцієнтів:

Трендове рівняння має такий вигляд:

y = 24071,3+1597,4*t.

В табл.2.6 за допомогою рівняння тренда розраховано прогнозний дохід від реалізації продукції на наступні три роки:

Таблиці 2.6. Прогноз доходу від реалізації ХДЗ "Палада"

Період

Дохід від реалізації

продукції, тис. грн.

Рівняння тренда

Прогнозований дохід від реалізації продукції, тис. грн.

2010

1 кв.

11342

24071,3+1597,4*7

35253,1

2 кв.

15479

24071,3+1597,4*9

38447,9

2011

1 кв.

23356

24071,3+1597,4*11

41642,7

2 кв.

32256

24071,3+1597,4*13

44837,5

2012

1 кв.

28600

24071,3+1597,4*15

48032,3

2 кв.

33395

24071,3+1597,4*17

51227,1

Всього

144428

259440,6

З табл.2.6 видно, що якщо динаміка не зміниться, дохід від реалізованої продукції ХДЗ "Палада" зростатиме.

Прогнозні дані показані графічно на рис.2.1

Рис.2.1 Прогноз доходу від реалізованої продукції

Вид вікна у середовищі MSExcel з результатами аналізу наведена нижче (рис.2.2).

Рис.2.2 Вид вікна із результатами трендового аналізу

Кадровий потенціал підприємства нараховує сьогодні 709 чоловік. У звітному періоді забезпечено повну зайнятість усім категоріям працівників.

Достатній рівень знань та умінь колективу має належну оцінку праці як у моральну, так і в матеріальному плані. Матеріальне заохочування здійснюється за умовами Колективного договору та згідно із затвердженими Положеннями в межах законності. Середня заробітна плата 1 працюючого в еквіваленті повної зайнятості склала 2969 грн. Зокрема, заробітна плата виробничого робочого зросла на 39,8% і склала в середньому 3799 грн. на місяць. У грудні 2009 року середній заробіток виробничника складав 3597 грн. Ріст рівня заробітної плати відбувся завдяки зростанню обсягів виробництва, підвищення інтенсивності та ефективності праці і перерахунків тарифних ставок та посадових окладів у відповідності до збільшення мінімальної заробітної плати в Україні.

Підтвердженням високого професіоналізму, глибоких знань, майстерності та досвіду працівників заводу є нагороди України та світової спільноти.

Завод має власну розвинену автономну систему забезпечення всіма видами енергоносіїв, незалежну виробничо-технічну базу, що й забезпечує будівництво як плавучих доків, так і решти залізо бетонових плавучих споруд. Підприємство розташоване на Карантинному острові поблизу херсонських портів - морського й річкового. Площа території - 268614 м. кв. Набережну добудовування загальною довжиною 500 м обладнано кранами піднімальною силою до 80 т, є залізничні та автомобільні під`їзні шляхи. Площа акваторії набережних добудовування - 101471 м. кв. Форма власності - державне підприємство.

На базі виробничих потужностей ХДЗ "Палада" і колектив робітників, інженерів і службовців на підприємстві створені структурні підрозділи: основні й допоміжні цехи, відділи й служби заводоуправління, допоміжні служби заводу. Структура заводу "Палада" і штатні розклади структурних підрозділів затверджені наказами директора заводу. Номенклатура робіт, виконуваних кожним структурним підрозділом, відповідають їхньому призначенню й виробничим потужностям.

До основних підрозділів ХДЗ "Палада" відносяться:

корпусні цехи, що виготовляють залізобетонні й металеві конструкції, а також виконують стапельні роботи зі складання корпусів доків і інших плавучих споруджень перед спуском їх на воду й добудівні роботи після спуска на воду. Основна ланка заводу - це цех №54, де і виконуються роботи починаючи з закладання залізобетонного понтону і до виведення доку із котловану;

Мелано-монтажні цехи, у завдання яких входить монтаж механізмів різного устаткування, виготовлення й монтаж трубопроводів і систем, а також виконання разом з контрагентськими організаціями й суміжними цехами добудівних робіт, проведення налагодження й випробувань силових установок і здача споруджень замовникам. Мелано-монтажний цех №56 здійснює работи з виготовлення деталей машинобудівної частини замовлень;

транспортно-складський цех №53, що забезпечує роботи, пов'язані з доставкою на завод "Палада" матеріалів і встаткування, складуванням і видачею їх цехам для виконання робіт на замовлення. Буксири й інший водний транспорт, що належить цьому цеху, здійснюють виведення з докових камер замовлень, встановлення їх на добудівних набережних і на полігоні при виконанні випробувань із зануренням;

ремонтно-експлуатаційний цех №57 обслуговує різне заводське обладнання та займається ремонтом будівель та споруджень заводу;

центральна заводська суднобудівна лабораторія, яка виконує різні випробування й дослідження матеріалів, що надходять на завод, а також моніторинг за якістю металоконструкцій, що виготовляються цехами залізобетонних і металевих конструкцій;

відділи заводоуправління: технічні, виробничі й фінансово-економічні, головна бухгалтерія, технічного контролю, організації праці й заробітної плати й інші, а також служби: маркетингу, охорони праці й екології, матеріально-технічного постачання, портової діяльності й інші, які забезпечують нормальне виробничо-господарське функціонування ХДЗ "Палада" і конкурентоспроможність на внутрішньому й на світовому ринку продукції, що випускається ним.

Організаційна система управління підприємством на ХДЗ "Палада" відноситься до класу бюрократичних систем, що будується за принципом лінійно-функціональної (або комбінованої) структури управління (рис.2.3).

У 2009 році в питаннях щодо зовнішньоекономічної діяльності підприємства було виконано певний обсяг робіт, а саме:

здійснювалась постійна реклама продукції заводу (зокрема, плавучих доків піднімальною силою 8500 тонн, а також залізобетонних понтонів-причалів та інших споруд) із залученням засобів масової інформації, через Інтернет та виставки. На підставі рекламної діяльності та регулярного ділового листування з`явилися нові перспективні контакти у таких країнах, як Російська Федерація, Німеччина, Індія та Кувейт; було продовжено роботу з підприємствами України, Російської Федерації, Кіпру, Туреччини тощо.

з метою подальшого просування та продажу продукції підприємства (плавучих доків та інших різновидів плавучих споруд) на території країн Перської затоки та Африки було укладено Угоду про агентські послуги з компанією "Gulf Tanker Company" (Кувейт);

з метою просування та продажу продукції підприємства (плавучих доків та інших різновидів плавучих споруд) на території Німеччини, Австрії, Швейцарії та Італії було укладено Угоду про агентські послуги з компанією "Dimedi AG" (Німеччина);

подовжено агентський договір з фірмою "Alkor Shipping and Foreign Trading Ltd" (Туреччина) щодо можливого розміщення замовлень на продукцію заводу з подальшим використанням її на території Туреччини;

укладено додаткову угоду на дообладнання плавучого доку піднімальною силою 8500 тонн з компанією "Кріблок Лімітед" (Кіпр);

2

Рис.2.3 Організаційно-структурна схема ХДЗ "Палада"

укладено договір на будування та поставку причального комплексу, що складається з 11 залізобетонних понтонів водотоннажністю 2000 тонн кожен з ВАТ "Тольяттіазот" (Російська Федерація);

постійне вдосконалення та підтримка нової версії веб-сайту заводу з урахуванням усіх напрямків діяльності підприємства (будування плавучих доків та інших різновидів плавучих споруд із залізобетонною понтонною частиною, судноремонт та портові сервісні роботи, послуги з вантажообробки суден);

розроблено та підготовлено до друку календарі та іншу рекламно-іміджеву продукцію.

Провадилося дослідження світового ринку щодо стану суден світового флоту і їхнього ремонту, а також активне вивчення ринків на Близькому Сході, у Латинській Америці та в Індії. Дані ринки, безперечно, становлять значний інтерес і мають великі перспективи у справі постачання судноремонтних доків.

ХДЗ "Палада" успішно виконує планові завдання, постійно нарощує обсяги випускної продукції, не має боргів із заробітної платні, заборгованостей перед бюджетом.

2.3 Стан та шляхи підвищення інноваційного потенціалу ХДЗ "Палада"

У сучасних умовах з метою розробки ефективного механізму управління інноваційним потенціалом на підприємстві доцільно використовувати систему показників, які більш детально і всебічно характеризують стан і рівень використання інноваційного потенціалу підприємства. До розгляду сутності інноваційного потенціалу слід підходити як до економічної категорії.

Аналіз діяльності підприємства поширюється на досить широке коле показників, які розкривають суть економічних явищ з кількісного чи якісного боку в абсолютних або відносних величинах. Рушійні сили, умови та причини, які визначають той чи інший показник, називаються факторами. Кожен, без винятку, показник фінансово-господарської діяльності підприємства є результатом взаємодії дуже великої кількості факторів.

Розрахуємо рівень основних елементів інноваційного потенціалу підприємства, згідно класифікації, яка була наведена у теоретичній частині роботи.

Проаналізуємо технічний стан підприємства та визначимо зношенність його основних фондів.

До основних фондів підприємства належать такі (табл.2.7):

Таблиця 2.7. Вартість основних фондів ХДЗ "Палада" за 2009 рік, тис. грн..

Група

Балансова

вартість

Структура,

%

Сума

зносу

Відсоток

зносу, %

Залишкова

вартість

Будинки, споруди ті передавальні пристрої

36054

71,38

22529

62,5

13525

Машини та обладнання

11488

22,74

10535

91,7

953

Транспортні засоби

2423

4,80

1686

69,6

737

Інструменти, прилади, інвентар (меблі)

351

3,39

334

95,15

17

Бібліотечні фонди

5

2,31

5

100

0

Малоцінні необоротні матеріальні активи

189

0,37

189

100

0

Разом

50510

100,00

35278

69,84

15232

Розрахуємо загальні показники, що характеризують використання основних фондів.

Фондоємкість являє собою зворотний показник фондовіддачі і показує, на яку суму основних засобів було використано для одержання 1 грн. товарної продукції. У нормальних умовах фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондоємкість - до зменшення.

Розрахуємо фондовіддачу за наступною формулою, дані заносимо у порівняльну табл.3.1:

Фв = Чиста реалізація/Вартість основних засобів на кінець

зв. періоду, (тис. грн) (2.4)

Фв08 = 29426 /14993 = 1,962;

Фв09 = 29852 /15232 =1,963.

Розрахуємо фондомісткість підприємства, тому що він являє собою загальний показник, який характеризує ефективність використання основних засобів. Для цього використовуємо наступну формулу, дані заносимо у табл.2.7:

Фм = Вартість основних засобів на кінець зв. періоду/Чиста

реалізація, (тис. грн) (2.5)

Фм08 = 14993/29426 = 0,509;

Фм09 = =15232/29852 = 0,510.

Розрахуємо фондоозброєність праці, тому що він характеризує забезпеченість підприємства основними засобами.

Фо = Вартість основних фондів/Чисельність працюючих

на підприємств, (тис. грн) (2.6)

Фо08 = 14993/636 = 23,5;

Фм09 = 15232/709 = 21,5.

Порівнюючи основні фонди підприємства, можна сказати, що результатом кращого використання основних фондів є, насамперед, збільшення обсягу виробництва. Узагальнюючий показник ефективності основних фондів базується на принципі порівняння виробничої продукції з усією сукупністю застосованих при її виробництві основних фондів.

Для оцінки стану інноваційного потенціалу ХДЗ "Палада" розрахуємо систему показників запропонованих у теоретичному розділі (табл.2.8).

Таблиця 2.8. Система показників оцінки інноваційного потенціалу підприємства ХДЗ "Палада" за 2009 рік

Група показника

Значення

Науковий потенціал (НП):

Відсоток чисельності персоналу, що займається дослідженнями та розробками (Н1)

Відсоток докторів та аспірантів у загальній чисельності персоналу (Н2)

2. Кадровий потенціал (КП):

Відсоток працюючих із вищою освітою у загальній чисельності персоналу (К1)

Відсоток учнів у загальній чисельності персоналу (К2)

3. Технічний потенціал (ТП):

Коефіцієнт придатності основних фондів (Т1)

Коефіцієнт оновлення основних фондів (Т2)

Фондоозброєнність праці (Т3)

4. Фінансово-економічний потенціал (ФЕП):

Частка обсягу інвестицій в основний капітал в обсязі реалізованої продукції (Е1)

Частка витрат на дослідження до обсягу реалізованої продукції (Е2)

5. Інформаційно комунікаційний потенціал (ІКС)

Кількість ПК на 100 працівників (І1)

Частка абонентів мобільного звязку у загальній чисельності працюючих (І2)

0,7

0,1

24,0

2,8

0,31

0,002

21,5

0,18

0,02

7,75

5,36

Дані з табл.3.2 розраховувались наступним чином:

Н1 = (чисельність персоналу, зайнятий дослідженнями / чисельність (2.7) зайнятих на підп-ві) *100

Н1= (5/709) *100 = 0,7.

Н2 = (чисельність докторів, аспірантів / чисельність зайнятих на (2.8) підприємстві) *100

Н2 = (1/ 709) *100 = 0,1.

Показники кадрового потенціалу розраховуються за такими формулами:

К1 = (працюючі з вищою освітою / чисельність зайнятих (2.9)

на підприємстві) *100

К1 = (170/709) *100 = 24,0.

К2 = (кількість учнів / чисельність зайнятих на підприємстві) *100 (3.0)

К2 = (20/709) *100 = 2,8.

Розрахуємо коефіцієнт придатності основних фондів Т1 наступним чином:

Т1 = 1 - Кз, (3.1)

де Кз - коефіцієнт зносу основних засобів,

Кз = Зо / Фк, (3.2)

де Зо - сума зносу основних засобів, тис. грн.

Фк - балансова вартість основних засобів, тис. грн.

Зо = 35278;

Кз = 35278/50510 = 0,69;

Т1 = 1 - 0,69 = 0,31.

Розрахуємо коефіцієнт оновлення основних фондів Т2:

Т2 = Фу / Фк, (3.3)

де Фу - вартість введених основних засобів за звітній період, тис. грн.

Фу = 267+822+2,0 = 109,1;

Т2 = 109,1/50510 = 0,002.

Показник Т3 розрахований за формулою (2.7).

Розрахуємо показники фінансово-економічного потенціалу:

Е1 = Обсяг інвестицій в основний капітал/обсяг випущеної продукції (3.4)

Е1 = (1057,0+5512,0) /36605 = 0,18.

Е2 = внутрішні витрати на дослідження і розробки/обсяг випущеної роботи (3.5)

Е2 = (874,0+5,0+50) /36605 = 0,02.

Розрахуємо показники інформаційно-комунікаційної складової потенціалу:

І1 = кіль-ть ПК /чисельність зайнятих на підприємстві (3.6)

І1 = (55/709) *100 = 7,75.

І2 = кіль-ть абонентів моб. зв`язку/чисельність зайнятих на підприємстві (3.7)

І2 = (38/709) *100 = 5,36.

Розрахуємо показник наукового потенціалу підприємства за формулою (1.3):

НП = 0,7+0,1 = 0,8;

Розрахуємо показник кадрового потенціалу за формулою (1.4):

КП = 24,0+2,8 = 26,8;

Розрахуємо показник технічного потенціалу за формулою (1.5):

ТП = 0,31+0,002+21,5 = 21,8;

Розрахуємо показник фінансово-економічного потенціалу за формулою (1.6):

ФЕП = 0,18+0,02 = 0,2;


Подобные документы

  • Теоретичні аспекти інноваційного потенціалу промисловості. Сучасний стан інноваційного потенціалу промисловості України. Проблеми впровадження інновацій на підприємствах, шляхи їх вирішення. Формування механізму використання інноваційного потенціалу.

    курсовая работа [84,4 K], добавлен 06.03.2014

  • Методичні підходи до оцінки інноваційного потенціалу. Фінансовий та техніко-економічний аналіз ДП ХЕМЗ. Проблематика інноваційного потенціалу, розроблення пропозицій щодо його оцінки. Багатофакторний аналіз показників, які застосовуються для оцінки.

    дипломная работа [1,2 M], добавлен 27.06.2012

  • Сутність потенціалу підприємства, його структура та конкурентоспроможність. Фінансові ресурси підприємства, їх склад, характеристика і джерела формування. Аналіз фінансового потенціалу підприємства та шляхи вдосконалення його ефективності в умовах кризи.

    научная работа [44,9 K], добавлен 26.09.2009

  • Сутність економічного потенціалу підприємства, його властивості. Організаційно-економічна характеристика підприємства "Горсвет". Побудова квадрату потенціалу. Інформаційні технології в сфері планування і прогнозування економічного потенціалу підприємства.

    курсовая работа [174,8 K], добавлен 10.04.2014

  • Розрахунок вартісної оцінки персоналу. Аналіз потенціалу підприємства графоаналітичним методом "Квадрат потенціалу". Визначення довжини векторів виробничого, організаційного та маркетингового потенціалу. Характеристика стадій життєвого циклу організації.

    контрольная работа [447,7 K], добавлен 15.07.2010

  • Методичні сегменти діагностики людського потенціалу, характеристики його елементів. Обґрунтування доцільності та необхідності впровадження інноваційного регулятора в період діагностичної оцінки людського потенціалу. Інструментарій обробки інформації.

    статья [179,6 K], добавлен 05.10.2017

  • Потенціал та цілі виробничої діяльності підприємства. Управління формуванням і розвитком потенціалу підприємства. Нематеріальні активи як складова частина потенціалу підприємства, методи та прийоми їх оцінювання, практичні рекомендації щодо реалізації.

    контрольная работа [29,0 K], добавлен 26.04.2011

  • Основні фактори та передумови формування і розвитку потенціалу підприємства. Механізм оцінки потенціалу підприємства. Механізм оцінки конкурентоспроможності. Проблеми оцінки виробничої потужності. Порівняння підходів бенчмаркінгу і конкурентного аналізу.

    курсовая работа [753,0 K], добавлен 22.02.2012

  • Сутністно змістова еволюція терміну "потенціал". Структура та графоаналітична модель потенціалу підприємства. Особливості економічних систем. Ефект синергії. Конкурентоспроможність потенціалу підприємства. Оцінка вартості земельної ділянки та споруд.

    лекция [41,9 K], добавлен 26.01.2011

  • Організаційно-економічна характеристика підприємства. Загальний аналіз економічного потенціалу та шляхи його оптимізації на основі застосування сучасних інформаційних технологій. Динаміка прибутковості активів та оцінка впливу факторів на її зміну.

    курсовая работа [649,4 K], добавлен 01.10.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.