Таким чином, для детального аналізу реалізації продукції підприємства доцільно використати показники попереднього періоду, а не показники, які передбачені планом.

У основу детального аналізу реалізації продукції складає наступне рівняння:

Ор = ТП + (О_гп^н - О_гп^к ) - У_зц - У_бл , де

Ор - обсяг реалізації в звітному періоді;

ТП - обсяг товарної (готової) продукції в звітному періоді;

О_гп^п - залишки готової продукції на складі підприємства на початок звітного періоду;

О_гп^к - залишки готової продукції на складі підприємства на кінець звітного періоду;

У_зц - збитки від реалізації продукції по занижених цінах;

У_бп - збитки від відпуску продукції своїм працівникам безкоштовно і по пільгових цінах;

Існує два методи визначення реалізації продукції: метод нарахування і касовий метод. При касовому методі реалізованою вважається тільки та продукція, яка була оплачена покупцем; метод нарахування у свою чергу передбачає, що вся відвантажена покупцеві продукція незалежно від надходження оплати повинна вважатися реалізованою. Як зазначалося раніш, в цей час для визначення величини застосовується метод нарахування.

Як бачимо з таблиці 2.8, причинами, що спричиняють зменшення обсягу реалізації продукції у періоді, який аналізується, є:

причини, що спричиняють зміну обсягу випуску продукції;

причини, що спричиняють збільшення величини незавершеного виробництва і напівфабрикатів власного виробництва;

причини, що спричиняють зміну якості продукції.

Визначимо величину впливу кожної з даних причин.

1. Причини, які спричиняють зниження обсягу реалізації за рахунок зниження загального випуску продукції, вплив яких визначається по наступній формулі:

?Ор₁ = ?Q_в^ф(ф.ц.), де

?Ор₁ - зміна обсягу реалізації продукції під впливом зміни обсягу випуску продукції;

?Q_в^ф(ф.ц.) - зменшення обсягу випуску продукції в періоді, що аналізується, в фактичних цінах.

Зменшення обсягу випуску продукції у періоді, що аналізується, було визначене у розділі 2.1 цієї роботи, воно дорівнює: -11506,78 тонн.

?Ор₁ = -11506,78Ч0,1319 = -1517,74 тис. грн.

2. Причини, що призводять до зниження загального обсягу реалізації за рахунок збільшення залишків готової продукції на складі, вплив яких визначається по формулі:

?Ор₂ = О_гп^н - О_гп^к , де

?Ор₂ - зміна обсягу реалізації продукції під впливом зміни залишків готової продукції на складі;

О_гп^п - залишки готової продукції на складі підприємства на початок звітного періоду;

О_гп^к - залишки готової продукції на складі підприємства на кінець звітного періоду.

?Ор₂ = -45,76 тис. грн. (Див. таблицю 2.9, рядок 7)

3. Причини, що спричиняють зниження загального обсягу реалізації за рахунок збільшення реалізації продукції по занижених цінах, вплив яких визначається по формулі:

?Ор₃ = ?У_зц , де

?Ор₃ - зміна реалізації продукції під впливом зміни обсягів реалізації продукції по занижених цінах;

?У_зц - збільшення реалізації продукції по занижених цінах.

?Ор₃ = -0,94 тис. грн. (Див. таблицю 2.9, рядок 13)

4. Причини, що викликали зниження загального обсягу реалізації за рахунок збільшення відпуску продукції своїм працівникам безкоштовно і по пільгових цінах, вплив яких визначається по формулі:

?Ор₄ = ?У_бп , де

?Ор₄ - зміна обсягу реалізації продукції під впливом зміни реалізації продукції по занижених цінах;

?У_бп - збільшення відпуску продукції своїм працівникам безкоштовно і по пільгових цінах.

?Ор₄ = -0,2 тис. грн. (Див. таблицю 2.9, рядок 15)

Таким чином протягом періоду, що аналізується, на величину обсягу реалізації продукції впливало зменшення обсягу випуску продукції, яке спричинило зниження обсягу реалізації на 1517,74 тис. грн., збільшення залишків готової продукції на складі, що призвело до зниження реалізації на 45,76 тис. грн., збільшення обсягів реалізації продукції по занижених цінах викликало зменшення загального обсягу реалізації продукції на 0,94 тис. грн., а також у результаті збільшення відпуску продукції своїм працівникам безкоштовно і по пільгових цінах обсяг реалізації знизився на 0,2 тис. грн.

Загальне зниження обсягу реалізації під впливом наведених вище причин визначимо по наступній формулі:

?Ор =?Ор₁ +?Ор₂ +?Ор₃ +?Ор₄

?Ор = 1517,74 + 45,76 + 0,94 + 0,2 = 1564,64 тис. грн.

Отже, розрахунки показують, що загальне зниження обсягу реалізації продукції становить 39,2% (1564,64/3992,2Ч100%) від фактичного обсягу реалізації у періоді, який аналізується.

Результати аналізу обсягу реалізації продукції доцільно навести у вигляді наступної таблиці:

Таблиця 2.10

Результати аналізу обсягу реалізації за грудень 1999 р.

№	Причини, що спричинили зниження обсягу реалізації продукції	Величина зниження реалізації, тис. грн.	% зниження від фактичного показника реалізації
1	2	3	4
1.	Загальне зменшення обсягу випуску продукції підприємства	1517,74	38,02%
2.	Збільшення залишків готової продукції на складі підприємства	45,76	1,15%
3.	Збільшення обсягів реалізації продукції по занижених цінах	0,94	0,02%
4.	Результаті збільшення відпуску продукції підприємства своїм працівникам безкоштовно і по пільгових цінах	0,2	0,005%
	Разом	1564,64	39,2%

Як бачимо з таблиці 2.10, найбільший вплив на обсяг реалізації продукції найбільший вплив оказує зменшення випуску продукції (38,02% від показника фактичної реалізації), отже ця причина вимагає найбільш термінового вживання заходів щодо її усунення. Питома вага інших, визначених підчас аналізу, причин відносно незначна (разом у періоді, який аналізується, вони спричиняють зниження обсягу реалізації продукції лише на 1,175%), але взагалі не враховувати на їх не можна, тому що без своєчасного контролю та аналізу ці причини можуть призвести до значного зниження обсягів реалізації продукції.

Отже, як бачимо з таблиці 2.10, загальна величина зменшення обсягу реалізації у періоді, що аналізується, складає 1564,64 тис. грн., що становить 39,2% від фактичної величини реалізації. У зв'язку з цим необхідно розробити та здійснити заходи, які дозволили б усунути негативний вплив вищезазначених причин і сприяли зростанню обсягу реалізації продукції підприємства.

Таблиця 2.11

Заходи щодо збільшення аналізу обсягу реалізації продукції

№	Заходи, що пропонуються	Величина резерву, тонн
1	2	3
1.	Досягти збільшення обсягу випуску продукції за рахунок реалізації заходів, які були розроблені під час аналізу обсягу випуску продукції (розділ 2.1 даної роботи).	1517,74
2.	Досягти граничного скорочення залишків продукції на складі підприємства шляхом поліпшення організації та обсягів проведення розвантажувальних та вантажних робіт, які пов'язані з відвантаженням продукції. Підвищити кількість замовлень на продукцію шляхом підвищення якості продукції, а також за рахунок впровадження відповідної цінової політики. Для збільшення кількості продукції, що відвантажується, також можливо розроблювати та застосовувати додаткові схеми реалізації.	45,76
3.	Звести до мінімуму або повністю виключити випадки реалізації товарів по занижених цінах шляхом поліпшення якості продукції, а також за рахунок постійного дотримання встановлених нормативів якості та інших важливих параметрів продукції, що виробляється. Встановити жорсткий контроль, а також систему обмежень по реалізації продукції по занижених цінах.	0,94
4.	Добитися максимального скорочення або повністю усунути відпустку продукції безкоштовно і по занижених цінах, для чого встановити жорсткий контроль за такою відпусткою продукції, а також ввести граничні норми на безкоштовну відпустку продукції та її реалізацію по пільгових цінах. Досягти підвищення якості продукції, а також дотримуватися відповідності продукції встановленим нормативним характеристикам, що дозволить зменшити величину відпустки продукції по занижених цінах.	0,2
	Разом	1564,64

Таким чином, у разі усунення всіх наведених вище причин, що впливають на обсяг реалізації продукції, підприємство зможе підвищити річний обсяг реалізації на 1564,64 тис. грн.

3 АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ФОНДІВ

Основні фонди становлять основу матеріально-технічної бази виробництва, від якої значною мірою залежать всі техніко-економічні показники роботи підприємства.

В останні роки у промисловості намітилися тенденції постійного зростання основних фондів, які не завжди супроводяться поліпшенням техніко-економічних показників, що вказує на незадовільний стан та істотне зниження ефективність використання основних фондів. Ефективність використання основних фондів залежить від правильності їх формування і застосування, що вимагає постійного детального аналізу стану і ефективності використання основних фондів в умовах конкретного підприємства.

3.1 Аналізу стану основних фондів

Стан основних фондів є найважливішим елементом, який характеризує загальний стан матеріально-технічної бази підприємства і значною мірою визначає його виробничі можливості. Отже, адміністрація повинна постійно контролювати стан основних фондів і вживати всіх необхідних заходів щодо своєчасного й достатнього оновлення виробничого обладнання і техніки підприємства.

Ступінь оновлення техніки і обладнання є одним з найважливіших показників, що характеризують стан загальний основних фондів підприємства.

Дані про стан основних засобів на кінець грудня 1999 року підприємства, їх оновлення та вибуття в розрізі їх класифікаційної структури наведені в таблиці 3.1.

Загальна ступінь оновлення основних фондів підприємства характеризується коефіцієнтом оновлення техніки й обладнання, який визначається по наступній формулі:

К_он= С_т , де

Ф_а^бЧІ_цін

С_т - вартість техніки і обладнання, яке була придбано за звітний рік по ринкових цінах, грн;

Ф_а^б - балансова вартість активної частини основних фондів на кінець року в облікових цінах, грн;

І_цін - річний індекс цін.

Відомості, які необхідні для розрахунку коефіцієнта оновлення техніки наведені в таблиці 3.1

Таблиця 3.1

Відомості про основні засоби підприємства на кінець грудня 1999 року

№	Структура основних фондів	Вартість основних фондів на початок року, тис. грн.	Введення основних фондів за рік, тис. грн.	Вибуття основних фондів, тис. грн.	Вартість основних фондів на кінець року, тис. грн.	Амортиза-ція основних фондів, тис. грн.	Знос основних фондів, тис. грн.	Залишкова вартість на кінець року, тис. грн.
			усього	у тому числі придбання
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
	Будівлі	21482	696	0	1210	20968	730	6488	14480
	Споруди	26570	950	0	1970	25550	903	7972	17578
	Робочі машини	6784	460	210	740	6504	359	2973	3531
	Силове обладнання	5815	370	82	580	5605	307	2657,4	2947,6
	Передавальні пристрої	4845	315	0	460	4700	256	2274,3	2425,7
	Транспортні засоби	4361	240	0	380	4221	230	1905,2	2315,8
	Виробничий інструмент	1453,64	24,6	14,4	31,15	1447,09	76,82	655,1	791,99
	Виробничий інвентар	968,76	18,15	9,35	26	960,91	51,58	422,2	538,71
	Господарський інструмент	1243,72	10	0	12,45	1241,27	42,25	376,16	865,11
	Господарський інвентар	847,99	12	0	15,2	844,79	28,81	248,95	595,84
	Планування територій	6388,94	0	0	0	6388,94	216,54	1756,69	4632,25
?	Активна частина разом	24227,4	1427,75	315,75	2217,15	23438	1280,4	10887,2	12550,8
?	Пасивна частина разом	56532,65	1668	0	3207,65	54993	1920,6	16841,8	38151,2
?	Разом	80760,05	3095,75	315,75	5424,8	78431	3201	27729	50702

Таким чином, коефіцієнт оновлення техніки й обладнання підприємства на кінець грудня 1999 року становить:

К_он=315,75/(23438Ч1,0217)=0,0132 (Індекс облікових цін за звітний період наведений у таблиці 1.1)

Використовуючи коефіцієнт оновлення техніки можна визначити період оновлення основних фондів підприємства, який розраховується по формулі:

Т_он= 1

К_он

Отже період оновлення основних фондів підприємства становить:

Т_он = 1/0,0132 = 75,7 років

Як показують наведені вище розрахунків, коефіцієнт оновлення техніки має надто низьке значення (0,0132), яке на порядок нижче нормативної величини (0,1-0,14) даного показника і становить всього 11% (0,0132/0,12Ч100%) від його середньо галузевого нормативного значення (0,12). Розрахована величина коефіцієнта оновлення показує, що в 1999 році підприємство відновило лише 1,32% активних частини основних фондів, що в сучасних умовах бурхливого розвитку техніки і технологій недопустимо.

Якщо підприємство і в подальших періодах буде оновлювати свою техніку і обладнання такими ж темпами, як у 1999 році, то повністю оновити активну частину основних фондів підприємство зможе тільки 75,7 років.

Критично низьке значення коефіцієнта оновлення техніки також свідчить про те, що велику частину техніки підприємства складають морально і фізично застарілі обладнання, яке неодноразово зазнавало капітальних ремонтів. Внаслідок значного зниження продуктивності такого обладнання і збільшення витрат на його часті ремонти і експлуатацію істотного зростає собівартість продукції, що виробляється, і, отже, знижується її конкурентоздатність.

Низький відсоток оновлення техніки свідчить про застосування на підприємстві часткового способу відтворювання основних фондів.

Коефіцієнт оновлення техніки знаходиться в безпосередній залежності від міри забезпеченості амортизаційним фондом, оскільки амортизаційний фонд є основним джерелом придбання нової техніки і обладнання.

Міра забезпеченості підприємства коштами амортизаційного фонду виражається коефіцієнтом забезпеченості амортизаційним фондом, який розраховується по наступній формулі:

К_оа= А_ф^р , де

Ф_а^б

А_ф^р - величина амортизаційного фонду, що використовується на реновацію основних засобів, грн;

Ф_а^б - балансова вартість активної частини основних фондів на кінець року в облікових цінах, грн.

Розрахуємо коефіцієнт забезпеченості амортизаційним фондом використовуючи дані, наведені в таблицях 3.1 і 1.4:

К_оа = 421/23438=0,018 (Дані про частину амортизаційного фонду, яка використовується на реновацію, наведені в таблиці 1.4).

Період повної реновації активної частини основних фондів за рахунок коштів амортизаційного фонду з урахуванням збереження тенденції нарахування і розподілу амортизаційного фонду, що склалася в 1999 році, складе:

Т_он= 1

К_оа

К_оа = 1/0,018=55,6 років

Як бачимо з результатів розрахунків, величина коефіцієнта забезпеченості амортизаційним фондом на багато нижче її нормативного значення (0,1-0,2). Таким чином, в 1999 році підприємство за рахунок нарахованих і не витрачених на капітальний ремонт амортизаційних відрахувань зможе оновити тільки 1,8% основних фондів. Якщо надалі порядок нарахування і розподілу (на оновлення та капітальний ремонт) амортизаційних відрахувань не зміниться, то накопити суму коштів амортизаційного фонду, яка була б достатньою для повного оновлення всієї активної частини основних засобів підприємству вдасться тільки через 55,6 років.

Низький відсоток забезпеченості основних засобів амортизаційним фондом не дає можливості підприємству своєчасно оновлювати техніку і обладнання, впроваджувати більш прогресивні сучасні технології виробництва і призводить до морального і фізичного старіння основних фондів підприємства, що в у підсумку призводить до зниження якості і збільшенню собівартості продукції, що випускається, і, відповідно, веде до істотного зниження її конкурентоздатності.

Але нестача засобів амортизаційного фонду для оновлення техніки і обладнання викликана не лише недоліками облікової політики щодо амортизаційного фонду і основних засобів підприємства, вона також є наслідком недосконалістю законодавства у цій галузі, яка зорієнтована лише на збільшення бази оподаткування, а не на стимулювання проведення необхідних реновацій, модернізацій і своєчасного оновлення основних фондів підприємств.

До того ж, вельми низьке значення коефіцієнта забезпеченості амортизаційними відрахуваннями є наслідком не тільки низького відсотка щорічних амортизаційних відрахувань, але й неефективного розподілу коштів амортизаційного фонду, при якому тільки 13% (421/3201Ч100%) коштів виділяються на реновацію техніки і обладнання підприємства.

Нестача коштів амортизаційного фонду призводить до того, що велика частина техніки і обладнання підприємства є істотно зношеною.

Ступінь зношеності основних фондів підприємства виражається коефіцієнтом зносу, який у вартісній оцінці для активної частини основних засобів буде розраховуватися по наступній формулі:

К_з^в_а= З_а^ф , де

Ф_а^б

З_а^ф - фактична нарахована величина зносу активної частини основних фондів у періоді, що аналізується, грн;

Ф_а^б - балансова вартість активної частини основних фондів на кінець року в облікових цінах, грн.

Таким чином, коефіцієнтом зносу активної частини основних засобів становить: К_з^в_а = 10887,2/23438=0,4645 (Результати розрахунку вартісного коефіцієнта зносу активної частини основних засобів наведені також у таблиці 3.3).

Тепер визначимо коефіцієнт зносу пасивної частини основних засобів, який розраховується по наступній формулі:

К_з^в_п= З_п^ф , де

Ф_п^б

З_п^ф - фактична нарахована величина зносу пасивної частини основних фондів у періоді, що аналізується, грн;

Ф_п^б - балансова вартість пасивної частини основних фондів на кінець року в облікових цінах, грн.

Отже, коефіцієнтом зносу пасивної частини основних фондів підприємства дорівнює: К_з^в_п = 16841,8/54993 =0,3063

Результати розрахунків показують, що активна частина основних фондів має більш високий відсоток зносу (46,45%) ніж пасивна частина (30,63%). Різниця цих показників дорівнює 15,82% (46,45%-30,63%). Однак це не означає, що об'єкти пасивної частини основних засобів (будівлі, споруди та інш.) є більш новими у порівнянні з технікою й устаткуванням активної частини основних засобів, а швидше за все є наслідком відмінності основних ставок нарахування зносу по цих видах основних фондів (15% - для активної частини і 5% - для пасивної частини основних засобів).

Висока ступінь зносу активної частини основних фондів свідчить про негайну необхідність введення у експлуатацію нових об'єктів основних засобів замість істотно зношених, що дозволило б не перенавантажувати собівартість продукції зростаючими витратами на ремонт старої техніки й обладнання, а також не відволікати і без того не досить великі кошти амортизаційного фонду підприємства на фінансування капітальних ремонтів.

Однак, визначення коефіцієнта зносу основних засобів через відношення вартості нарахованого зносу й балансової вартості основних засобів має значні недоліки, оскільки встановлені норми амортизаційних відрахувань далеко не завжди відображають фактичний рівень фізичного і морального зносу техніки й обладнання. Для того, щоб визначити коефіцієнт зносу, який більш реально б відбивав ступінь фактичного зносу основних засобів, необхідно зіставляти фактичний і нормативний строки служби по кожному виду техніки й устаткування.

Розрахунок коефіцієнта зносу з використанням строків служби доцільно проводити тільки для активної частини основних фондів у цілому, також окремо по робочому й допоміжному обладнанню, оскільки по техніці й устаткуванню встановлюються відповідні нормативні терміни експлуатації.

Фактичний коефіцієнт зносу кожного з видів техніки й обладнання на основі строків його служби визначається по наступній формулі:

К_з^ф_i = Т_i^ф , де

Т_i^б

Т_i^ф - фактичний термін служби i-го виду техніки або обладнання на дату проведення аналізу;

Т_i^б - встановлений нормативний термін служби i-го виду техніки або обладнання.

Відомості про фактичні і нормативні терміни служби техніки й обладнання наведені в таблиці 3.3. У даній таблиці також наведені результати розрахунку фактичних коефіцієнтів зносу по кожному виду устаткування й техніки підприємства (див. колонку 11 таблиці 3.3). Згідно з результатами цих розрахунків фактичний середній коефіцієнт зносу робочого обладнання дорівнює 0,7478; для допоміжного обладнання цей показник становить 0,779. Отже середній фактичний коефіцієнт зносу всієї активної частини основних засобів складає 0,7634. Як бачимо, у порівнянні з коефіцієнтами зносу обладнання, обчисленими у вартісному співвідношенні (див. колонку 12 таблиці 3.3), фактичні коефіцієнти зносу обладнання є істотно вищими. Так, наприклад, коефіцієнт зносу робочого обладнання, розрахований у вартісному відношенні, становить лише 61,67% (0,4612/0,7478Ч100%) від фактичного коефіцієнта зносу цього обладнання, обчисленого як співвідношення відповідних термінів експлуатації. Взагалі середній вартісний коефіцієнт зносу усієї активної частини основних засобів складає тільки 60,85% (0,4645/0,7634Ч100%) від середнього фактичного коефіцієнта зносу цієї частини ОЗ.

Таким чином, результати розрахунків показують, що практично все обладнання активної частини основних фондів підприємства є зношеним більш ніж на 50% (див. таблицю 3.3), при цьому більшість техніки має ступінь зносу велику 70% (про це свідчать розраховані коефіцієнт зносу, середнє значення яких становить 0,7634). До того ж деякі види обладнання, зокрема стругові установки, котли, насоси, штовхачі, практично досягли граничного нормативного терміну служби або навіть працюють більше встановленого нормативного строку, що призводить до частих поломок, простоїв даного обладнання і може спричинити виникнення аварійних ситуацій на підприємстві. При цьому частка нового устаткування в загальній кількості ОФ підприємства є надто низькою і не перевищує 8-10%, більшість обладнання є істотно застарілою й вже неодноразово перебувала у капітальних ремонтах, про що свідчать дані, наведені у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Відомості про структуру техніки, що застосовується на підприємстві

№	Вид техніки	Фактична кількість техніки на підприємстві	в тому числі	Коефіцієнт структури техніки	питома вага об-ладнан-ня після капіта-льного ремонту
		усього	нова	після капіта-льного ремонту	у роботі	в капі-таль-ному ремонті	в мон-тажах і демон-тажах	у резерві	за норма-тивом (Кнстр)	фактич-но (Кфстр)	?Кстр
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
	Робоче обладнання	Середній коефіціент структури рабочого обладнення:	0,9	0,5361	0,3639	0,8361
	Комбайни очисні	8	2	6	5	1	1	1	0,9	0,625	0,275	0,75
	Стругові установки	4	0	4	2	1	0	1	0,9	0,5	0,4	1
	Скребкові конвейєри	32	4	28	20	5	4	3	0,9	0,625	0,275	0,875
	Стрічкові конвейєри	18	2	16	10	4	2	2	0,9	0,5556	0,3444	0,8889
	Прохідськи комбайни	6	1	5	4	1	0	1	0,9	0,6667	0,2333	0,8333
	Агрегати СУВ-350	5	1	4	2	2	0	1	0,9	0,4	0,5	0,8
	Механічне кріплення	240	60	180	160	20	30	30	0,9	0,6667	0,2333	0,75
	Автомати АВ-400	4	1	3	2	1	0	1	0,9	0,5	0,4	0,75
	Автомати АФК-72	8	2	6	5	2	0	1	0,9	0,625	0,275	0,75
	Бурові установки	10	2	8	4	2	2	2	0,9	0,4	0,5	0,8
	Агрегати АПШ-1	3	0	3	1	1	0	1	0,9	0,3333	0,5667	1
	Допоміжне обладнання	Середній коефіціент структури допоміжного обладнення:	0,9075	0,585	0,3225	0,8458
	Лебідки	62	10	52	32	12	8	10	0,9	0,5161	0,3839	0,8387
	Вантажні машини	38	6	32	28	4	2	4	0,9	0,7368	0,1632	0,8421
	Насосні станції	8	2	6	4	2	0	2	0,95	0,5	0,45	0,75
	Породовантажні машини	24	5	19	16	2	2	4	0,9	0,6667	0,2333	0,7917
	Компресори	10	2	8	6	2	1	1	0,9	0,6	0,3	0,8
	Котли	3	0	3	2	0	0	1	0,9	0,6667	0,2333	1
	Трансформатори	20	4	16	12	3	2	3	0,9	0,6	0,3	0,8
	Стійки	18	6	12	11	2	2	3	0,9	0,6111	0,2889	0,6667
	Вентилятори	48	6	42	28	12	3	5	0,9	0,5833	0,3167	0,875
	Пускачі	140	32	108	80	38	12	10	0,9	0,5714	0,3286	0,7714
	Гідронасоси	76	6	70	68	2	2	4	0,9	0,8947	0,0053	0,9211
	Кран-балка	6	0	6	3	1	1	1	0,95	0,5	0,45	1
	Прес	6	2	4	4	1	1	0	0,95	0,6667	0,2833	0,6667
	Перфоратор	54	6	48	26	20	2	6	0,9	0,4815	0,4185	0,8889
	Турбокомпресори	8	1	7	4	2	1	1	0,9	0,5	0,4	0,875
	Пневматичні установки	6	2	4	3	2	0	1	0,9	0,5	0,4	0,6667
	Вагонетки	42	6	36	20	10	4	8	0,9	0,4762	0,4238	0,8571
	Штовхачі	62	4	58	36	23	0	3	0,9	0,5806	0,3194	0,9355
	Електродвигуни	172	10	162	92	48	14	18	0,9	0,5349	0,3651	0,9419
	Насоси	74	8	66	38	26	4	6	0,9	0,5135	0,3865	0,8919

Отже все вищенаведене свідчить про те, що на підприємстві застосовується частковий спосіб відтворювання основних фондів, при якому нова техніка й обладнання практично не набувається, а кошти амортизаційного фонду використовуються в основному на підтримку працездатності старіючого обладнання.

Отже наявна необхідність термінового оновлення основних фондів підприємства, при цьому найближчим часом необхідно буде замінити близько 80% всього обладнання підприємства (див. таблицю 3.3). Якщо на підприємстві не буде негайно розпочате відновлення активної частини своїх ОЗ, то протягом найближчих 3-4 років практично все устаткування прийде до повної непридатності, а число капітальних і поточних ремонтів зросте до критичної величини, що призведе до численних простоїв обладнання і значного збільшення собівартості продукції в частині витрат на ремонт і обслуговування устаткування і зниженню її якості через моральне і фізичне старіння ОФ підприємства.

До того ж, що велика частина обладнання підприємства є істотно зношеною, далеко не все устаткування знаходиться у експлуатації. Значна частина техніки і обладнання підприємства перебуває в капітальному ремонті, монтажах, демонтажах і резерві, що істотно знижує ефективність використання основних засобів підприємства.

Питома вага техніки й обладнання, яке знаходиться у безпосередній експлуатації, виражається за допомогою коефіцієнта структури техніки, який розраховується по наступній формулі:

К_стрi = N_i^р , де

N_i^з

N_i^р - фактичний кількість i-го виду обладнання або техніки, яка знаходиться у роботі;

N_i^з - загальна кількість i-го виду техніки й обладнання підприємства.

Відомості про кількість техніки, яка знаходиться в експлуатації, а також у капітальних ремонтах, монтажах демонтажах і резерві наведена у таблиці 3.2. У цій таблиці також представлені результати розрахунку коефіцієнта структури по видах техніки й обладнання підприємства.

Отже, як бачимо з таблиці 3.2, коефіцієнт структури техніки практично по кожному виду техніки й обладнання підприємства істотно нижче ніж його нормативне значення. Так, коефіцієнт структури очисних комбайнів становить 0,625, що складає 69,44% (0,625/0,9Ч100%) від нормативного значення, стругових установок - 0,5 (0,5/0,9Ч100%=55,56% від нормативного коефіцієнта структури), а по бурових установках - лише 0,4 (0,4/0,9Ч100%=44,44% від нормативного значення).

Середній коефіцієнт структури робочої техніки й устаткування становить 0,5361, що складає 59,57% (0,5361/0,9Ч100%) від середнього нормативного значення; по допоміжному обладнанню коефіцієнт структури дорівнює 0,585 (0,586/0,9075Ч100%=64,57% від середнього нормативу цього показника, див. таблицю 3.3).

Таблиця 3.3

Відомості про терміни служби техніки та непродуктивне збільшення основних фондів

№	Вид техніки	Первин-на вартість, тис. грн.	Вартість зносу, тис. грн.	Залиш-кова вартість, тис. грн.	?Кстр	Непро-дуктивне збіль-шення, тис грн.	Кількість	Термін служби, років	Коефіці-ент зносу за терміном служби	Вартіс-ний кое-фіціент зносу
								за нормою	фактич-но
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
?	Робоче обладнання	11799,4	5442,01	6357,39		1962,62			?Кзро =	0,7478	0,4612
	Комбайни очисні	3973	1717,85	2255,15	0,275	620,17	8	8	5,3	0,6625	0,4324
	Стругові установки	1534	816,34	717,66	0,4	287,06	4	8	7,1	0,8875	0,5322
	Скребкові конвейєри	1358	654,92	703,08	0,275	193,35	32	8	6,32	0,79	0,4823
	Стрічкові конвейєри	442,1	215,64	226,46	0,3444	77,99	18	8	6,62	0,8275	0,4878
	Прохідськи комбайни	1846,6	859,86	986,74	0,2333	230,21	6	8	6,1	0,7625	0,4656
	Агрегати СУВ-350	93,3	42,24	51,06	0,5	25,53	5	8	5,8	0,725	0,4527
	Механічне кріплення	1147,6	496,14	651,46	0,2333	151,99	240	8	5,45	0,6812	0,4323
	Автомат АВ-400	55,3	23,88	31,42	0,4	12,57	4	8	5,12	0,64	0,4318
	Автомати АФК-72	44,2	19,12	25,08	0,275	6,9	8	8	5,8	0,725	0,4326
	Бурові установки	1234,6	558,45	676,15	0,5	338,08	10	8	5,8	0,725	0,4523
	Агрегат АПШ-1	70,7	37,57	33,13	0,5667	18,77	3	8	6,4	0,8	0,5314
?	Допоміжне обладнання	11638,6	5445,19	6193,41		2067,79			?Кздо =	0,779	0,4679
	Лебідки	911,8	426,53	485,27	0,3839	186,3	62	8	6,07	0,7588	0,4678
	Вантажні машини	1545,7	725,14	820,56	0,1632	133,92	38	8	6,12	0,765	0,4691
	Насосні станції	1970,1	851,78	1118,32	0,45	503,24	8	8	5,6	0,7	0,4324
	Породовантажні машини	1252,8	562,52	690,28	0,2333	161,04	24	8	5,74	0,7175	0,449
	Компресори	98,1	44,37	53,73	0,3	16,12	10	8	6,2	0,775	0,4523
	Котли	445,8	237,15	208,65	0,2333	48,68	3	9	7,8	0,8667	0,532
	Трансформатори	166,1	75,14	90,96	0,3	27,29	20	8	5,8	0,725	0,4524
	Стійки	129,7	51,77	77,93	0,2889	22,51	18	8	4,87	0,6088	0,3992
	Вентилятори	204,1	98,43	105,67	0,3167	33,47	48	8	6,32	0,79	0,4823
	Пускачі	224,5	98,94	125,56	0,3286	41,26	140	8	5,8	0,725	0,4407
	Гідронасоси	120,2	60,18	60,02	0,0053	0,32	76	7	6,65	0,95	0,5007
	Кран-балка	95,3	50,74	44,56	0,45	20,05	6	8	7,2	0,9	0,5324
	Прес	87,6	34,84	52,76	0,2833	14,95	6	8	4,87	0,6088	0,3977
	Перфоратор	101,9	49,72	52,18	0,4185	21,84	54	8	6,42	0,8025	0,4879
	Турбокомпресори	869,7	419,48	450,22	0,4	180,09	8	8	6,32	0,79	0,4823
	Пневматичні установки	442,4	178,5	263,9	0,4	105,56	6	8	4,87	0,6088	0,4035
	Вагонетки	1115	529,8	585,2	0,4238	248,01	42	8	6,8	0,85	0,4752
	Штовхачі	1300,3	658,5	641,8	0,3194	204,99	62	8	6,9	0,8625	0,5064
	Електродвигуни	441,8	226,8	215	0,3651	78,5	172	8	6,79	0,8488	0,5134
	Насоси	115,7	64,86	50,84	0,3865	19,65	74	8	7,42	0,9275	0,5606
?	Разом	23438	10887,2	12550,8		7126,12	Середній коефіціент зносу:	0,7634	0,4645

Отже, на підприємстві в безпосередній експлуатації знаходиться лише 53,61% робочих обладнання і 58,5% допоміжних обладнання. Все це підтверджує раніше зроблені висновки про застосування на підприємстві часткового способу відтворювання основних фондів.

Частковий спосіб відтворювання основних фондів призводить до того, що на підприємстві виникає значне збільшення кількості техніки й устаткування, яке знаходиться у капітальних ремонтах, монтажах, демонтажах, резерві і практично не використовується у виробництві, тобто непродуктивне збільшення основних фондів.

Величина непродуктивного збільшення робочого обладнання й техніки розраховується по наступній формулі:

?Ф_о^ро = ?_ii ⁿ₌₁(К_с^н_трi - К_с^ф_трi )ЧФ_i^зал , де

К_с^н_трi - встановлений нормативний коефіцієнт структури i-го виду робочого обладнання або техніки;

К_с^ф_трi - фактичний коефіцієнт структури i-го виду робочого обладнання або техніки підприємства;

Ф_i^зал - залишкова вартість i-го виду робочого обладнання або техніки підприємства, грн.

n - загальна кількість робочого обладнання та техніки підприємства.

Результати розрахунків фактичних коефіцієнтів структури техніки, залишкової вартості, а також величини непродуктивного збільшення на кожний вигляд основних фондів наведені в таблиці 3.2.

Як показують результати розрахунків, непродуктивне збільшення робочого обладнання становить 1962,62 тис. грн., що дорівнює 30,87% (1962,62/6357,39Ч100%) від залишкової вартості робочого устаткування.

Величина непродуктивного збільшення допоміжного обладнання розраховується за аналогічною формулою і становить 2067,79 тис. грн., що складає 33,39% (2067,79/6193,41Ч100%) від загальної залишкової вартості допоміжного устаткування. Однак, простої робочої техніки також спричинять зупинку допоміжного обладнання, яке технологічно пов'язане з цією робочою технікою. Отже, необхідно також враховувати і цю величину непродуктивного збільшення допоміжного обладнання, для чого визначимо коефіцієнт допоміжного обладнання, який розраховується по наступній формулі:

К_до = Ф^б_до , де

Ф^б_ро

Ф^б_ро - загальна балансова вартість робочого обладнання й техніки, яка знаходиться на підприємстві;

Ф^б_до - загальна балансова вартість допоміжного техніки й обладнання підприємства.

Відповідно до даних, які наведені у таблиці 3.3, коефіцієнт допоміжного обладнання становить:

К_до = 11638,6/11799,4 = 0,9864, тобто на 1 грн вартості робочого обладнання припадає 0,9864 грн вартості допоміжного устаткування.

Непродуктивне збільшення допоміжного обладнання, яке викликане простоєм робочих машин розраховується по формулі:

?Ф₂^до =?Ф_о^роЧ К_до , де

?Ф_о^ро - величина непродуктивного збільшення робочого обладнання й техніки;

К_до - коефіцієнт допоміжного обладнання.

Отже, непродуктивне збільшення допоміжного обладнання, яке спричинене простоєм робочого обладнання становить:

1962,62Ч0,9864=1935,92 тис. грн.

Тепер розрахуємо загальну величину непродуктивного збільшення допоміжного обладнання: 2067,79+1935,92 = 4003,71 тис. грн.

Отримана величина непродуктивного збільшення становить істотний відсоток (4003,71/6193,41Ч100%=64,64%) від загальної залишкової вартості допоміжного устаткування, що свідчить про низьку ступінь ефективності використання допоміжного обладнання підприємства.

Таким чином, загальне непродуктивне збільшення активної частини основних фондів підприємства складає:

1962,62+4003,71 = 5966,33 тис. грн.

Отже, як показують розрахунки, загальне непродуктивне збільшення активної частини основних фондів підприємства становить 47,54% (5966,33/12550,8Ч100%) від величини залишкової вартості активної частини основних засобів, тобто майже половина всієї техніки і обладнання підприємства простоює, знаходячись у капітальних ремонтах, монтажах, демонтажах або резерві. Така ситуація безумовно є наслідком застосування на підприємстві часткового способу відтворювання основних фондів. При цьому способі відтворювання підприємство спроможне використовувати не більш ніж половину своїх потенціальних виробничих потужностей. При такому способі відтворювання собівартість продукції буде зростати за рахунок збільшення питомої ваги умовно-постійних витрат, що пов'язано зі зниженням випуску продукції, а також зростаючими витратами на капітальний ремонт, монтажі, демонтажі обладнання і утримання резерву, розміри якого буде збільшуватися, оскільки обладнання, що неодноразово зазнавало капітального ремонту і застаріле устаткування буде мати набагато меншу надійність, ніж нове техніка.

Отже, непродуктивне збільшення основних фондів призводить до економічного збитку, що пов'язано не тільки із зростанням витрат на капітальний ремонт і витратами на утримання обладнання, яке не використовується, але й з тим, що в устаткуванні, яке не застосовується у виробництві продукції, заморожується на невизначений термін значна частина коштів підприємства, відсутність яких в обороті призводить до непрямих збитків.

Загальна величина економічного збитку розраховується по наступній формулі:

З_нз = ?Ф_оЧС_б+?З, де

?Ф_о - загальна величина непродуктивного збільшення основних засобів підприємства;

С_б - річна ставка по банківському депозиту;

?З - збілбшення затрат, які пов'язані з утриманням непрацюючої техніки й устаткування, а також витратами на капітальний ремонт, які розраховуються по наступній формулі:

?З = ?З_м+?З_е+?З_зп, де

?З_м - збільшення матеріальних витрат, яке пов'язано з непродуктивним збільшення основних засобів;

?З_е - збільшення витрат електроенергії, внаслідок непродуктивного збільшення основних засобів;

?З_зп - збільшення витрат на оплату праці робітників підприємства, внаслідок непродуктивного збільшення основних засобів.

?З_м = З_м^роЧу_квЧ?К_н+?Ф_о^роЧК_доЧК_м, де

З_м^ро - фактичні матеріальні витрати на ремонт та обслуговування техніки й обладнання підприємства;

у_кв - фактична питома вага капітально відремонтованих техніки й обладнання у загальній їх кількості;

?К_н - відносне середнє зниження коефіцієнта надійності капітально відремонтованого обладнання у порівнянні з новою технікою (у роботі його значення прийняте 0,4);

?Ф_о^ро - збільшення вартості робочого обладнання за рахунок застосування часткового способу відтворювання;

у_кв - фактична питома вага капітально відремонтованих техніки й обладнання у загальній їх кількості;

К_до - коефіцієнт допоміжного обладнання;

К_м - відношення вартості матеріалів, які використовуються на утримання обладнання, до вартості активної частини основних фондів.

Відомості для розрахунку економічного збитку підприємства у наслідок непродуктивного збільшення основних фондів приведені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Дані для розрахунку економічного збитку від непродуктивного збільшення основних засобів

№	Найменування показника	Одиниці виміру	Фактична величина
1	2	3	4
	Витрата матеріалів на ремонт і обслуговування техніки за рік	тис. грн.	2462,4
	Витрата електроенергії на ремонт і обслуговування техніки за рік	тис. грн.	820,8
	Чисельність робітників по ремонту і обслуговуванню техніки	чол.	196
	Середня річна заробітна плата робітника	грн.	3463,2
	Середній розмір нарахувань на заробітну плату робітника за рік	грн.	1298,7
	Річна ставка по банківському депозиту	%	40

Розрахунок питомої ваги капітально відремонтованої техніки наведений у таблиці 3.2. Середня питома вага робочого обладнання, яке вже перебувало у капітальному ремонті становить 0,8361, відносно до допоміжного обладнання ця питома вага складає 0,8458. Отже, загальна середня питома вага капітально відремонтованого устаткування дорівнює:

у_кв = (0,8361Ч11+0,8458Ч20)/31 = 0,8424 (Показник розрахований як середньозважене значення)

Відношення вартості матеріалів на утримання обладнання до загальної вартості активної частини основних фондів становить:

К_м = 2462,4/23438 = 0,1051

Таким чином, збільшення матеріальних витрат, яке було спричинене непродуктивним збільшенням основних фондів складає:

?З_м = 2462,4Ч0,8424Ч0,4+5966,33Ч0,9864Ч0,1051 = 1448,26 тис. грн.

Збільшення витрат електроенергії, внаслідок непродуктивного збільшення основних засобів розраховується по наступній формулі:

?З_е = З_е^роЧу_квЧ?К_н+?Ф_о^роЧК_доЧg_е, де

З_е^ро - витрати електроенергії на ремонт та обслуговування обладнання підприємства;

g_е - питомі витрати електроенергії у розрахунку на 1 грн. активної частини основних фондів;

Величина питомих витрат електроенергії у розрахунку на 1 грн. активної частини основних фондів становить:

g_е = 820,8/23438 = 0,035

Отже, зростання витрат електроенергії, внаслідок непродуктивного збільшення основних засобів становить:

?З_е = 820,8Ч0,8424Ч0,4+5966,33Ч0,9864Ч0,035 = 482,56 тис. грн.

Збільшення витрат на оплату праці робітників підприємства, внаслідок непродуктивного збільшення основних засобів розраховується по наступній формулі:

?З_зп = (Ш_ф^роЧу_квЧ?К_н+?Ф_о^роЧК_доЧШ'_ф^ро)Ч(ЗП'_ф +Н'_ф ), де

Ш_ф^ро - фактична чисельність робітників підприємства, які зайняті ремонтом та обслуговуванням техніки й обладнання;

Ш'_ф^ро - відношення чисельності робітників підприємства, які зайняті ремонтом і обслуговуванням обладнання, до вартості активної частини основних фондів;

ЗП'_ф - фактична середня заробітна плата одного робітника;

Н'_ф - фактична середня величина нарахувань на заробітну плату одного робітника.

Відношення чисельності робітників підприємства, які зайняті ремонтом і обслуговуванням обладнання, до вартості активної частини основних фондів становить:

Ш'_ф^ро = 196/23438 = 0,008362 чол/тис. грн.

Таким чином, внаслідок непродуктивного збільшення основних засобів підприємства, зростання витрат на оплату праці становить:

?З_зп = (196Ч0,8424Ч0,4+5966,33Ч0,9864Ч0,008362)Ч(3,4632+1,2987) = = 548,838 тис. грн

Отже, загальне збілбшення затрат, яке викликане непродуктивним збільшення основних фондів підприємства становить:

?З = ?З_м+?З_е+?З_зп = 1448,26+482,56+548,838 = 2479,658 тис. грн.

Як бачимо з розрахунків, загальне збільшення затрат під впливом непродуктивного збільшення основних фондів дорівнює досить істотної величини, питома вага якої в загальних витратах підприємства за 1999 рік становить 4,11% (2479,658/60402Ч100%). Усунення непродуктивного збільшення основних фондів дозволило б підприємству уникнути даних витрат.

Однак, крім безпосередніх витрат на зміст і ремонт обладнання, мають місце і непрямий збиток, який пов'язаний з омертвінням коштів у обладнанні підприємства, яке марно простоює. Величина цього збитку становить: ?Ф_оЧС_б = 5966,33Ч40% = 2386,532 тис. грн.

Отже, якби основні фонди, які марно простоюють на підприємстві, були б реалізовані за їх залишковою вартістю, а кошти від цієї реалізації були б покладені у банк, то підприємство отримувало б у вигляді депозитних відсотків 2386,532 тис. грн. додаткового прибутку щорічно. Однак при застосуванні часткового способу відтворювання підприємство не зможе цілковито позбутися непродуктивного збільшення основних фондів, тільки перехід на повний спосіб відтворювання дозволить підприємству реалізувати техніку й обладнання, яке марно простоює, і отримувати вищезазначений прибуток. Але, натомість, підприємство терпить істотні збитки.

Загальний економічний збиток від непродуктивного збільшення основних засобів підприємства складає:

З_нз = 2386,532+2479,658 = 4866,19 тис. грн.

Таким чином, збитки, спричинені непродуктивним збільшенням основних фондів складає значну величину, питома вага якої в загальній величині збитків підприємства за 1999 рік (див. таблицю 1.1) становить 37,89% (4866,19/12842Ч100%).

У разі усунення збитків від непродуктивного збільшення основних фондів підприємству б вдалося скоротити загальну величину збитків до 7975,81 тис. грн. (12842-4866,19). Цього можна досягти лише за рахунок переходу від часткового способу відтворювання основних засобів до повного способу відтворювання.

3.2 Аналізу ефективності використання основних фондів

Від ефективності використання основних фондів в значній мірі залежить багато важливих техніко-економічних показників роботи підприємства, тому необхідно постійного аналізувати і знаходити шляхи підвищення ефективності використання основних фондів.

Основним показником що характеризує ефективність використання основних фондів підприємства є фондовіддача. Однак для комплексної оцінки ефективності використання основних фондів не достатньо лише розрахунку співвідношення обсягу випуску і вартості основних фондів, оскільки від відповідної експлуатації основних фондів залежить не тільки обсяг випуску продукції, але і її собівартість і якість. Тому показник фондовіддачі доцільно розраховувати по наступній формулі:

Ф_в^ф_ід= ?Q_в^ф- ?З_оф - ?Q_н + ?Q_к , де

Ф_а^ф

Q_в^ф - фактичний обсяг випуску продукції у звітному періоді, грн;

?З_оф - зміна витрат на випуск продукції підприємства під впливом основних фондів, грн;

?Q_н - збільшення вартості продукції, що випускається, яке не пов'язане з підвищенням якості, грн;

?Q_к - збільшення вартості продукції підприємства за рахунок зміни якості, грн.

Ф_а^ф - фактична величина основних фондів, що застосовуються для випуску цієї продукції, грн;

Відомості про витрати, пов'язані з експлуатацією основних фондів, а також про ціни на продукцію в періоді, що аналізується, і попередньому періоді наведені в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Відомості для розрахунку фондовіддачі за грудень 1999 р.

№	Найменування показника	одиниці виміру	попе-редній період	фактич-ний по-казник	+ -,факт до попе-реднього періоду

Подобные документы

• Оцінка ефективності використання основних фондів на підприємстві

  Економічна суть основних виробничих фондів та їх класифікація. Загальна земельна площа підприємства. Аналіз ефективності використання основних засобів на ПП "Оріон – Агрос" та дослідження шляхів підвищення ефективності використання основних фондів.
  
  курсовая работа [867,6 K], добавлен 26.11.2014
  

• Ефективність використання основних фондів на підприємстві ТОВ "Днєстр"

  Оцінка, класифікація та структура основних фондів промислового підприємства. Знос і амортизація основних фондів, методи її нарахування. Аналіз складу, структури та динаміки основних фондів на підприємстві, показників їх стану і ефективності використання.
  
  курсовая работа [460,6 K], добавлен 20.09.2013
  

• Аналіз основних фондів

  Завдання та джерела аналізу основних фондів. Показник фондомісткості продукції, зносу і придатності основних фондів. Коефіцієнт екстенсивності використання устаткування. Аналіз руху та структури, стану та забезпеченості використання устаткування.
  
  контрольная работа [66,4 K], добавлен 21.01.2016
  

• Аналіз стану і ефективності використання основних фондів

  Аналіз динаміки, структури основних фондів. Рівень механізації виробничих процесів на підприємстві, економічна ефективність використання. Визначення резервів поліпшення використання фондів. Стан економічної ефективності функціонування підприємства.
  
  курсовая работа [126,6 K], добавлен 06.11.2010
  

• Аналіз стану і використання основних виробничих фондів (на прикладі підприємства ТОВ "Владана" смт. Степанівка Сумського району)

  Теоретичні основи аналізу стану та використання основних фондів. Організаційно-економічна характеристика господарства. Аналіз наявності складу структури та руху основних виробничих фондів. Оцінка їх забезпечення, ефективність та джерела використання.
  
  курсовая работа [49,7 K], добавлен 09.12.2010
  

• Підвищення економічної ефективності використання основних фондів операційної діяльності підприємства

  Поняття, оцінка та склад основних фондів торговельного підприємства. Оцінка та відтворення основних фондів торговельного підприємства. Аналіз стану та ефективності використання основних фондів торговельного підприємства. Завдання управління основними фонд
  
  курсовая работа [223,0 K], добавлен 26.10.2004
  

• Аналіз основних засобів

  Основи аналізу стану та використання основних фондів на підприємстві. Аналіз структури, руху, забезпеченості та ефективності основних фондів. Шляхи покращення їх використання через встановлення оптимального співвідношення основних й оборотних засобів.
  
  курсовая работа [78,0 K], добавлен 09.12.2010
  

• Аналіз та планування основних фондів торгівельного підприємства (на прикладі ТОВ "БАРС")

  Сутність основних фондів торгівельного підприємства, поняття їх руху та управління рухом. Аналіз наявності, складу та стану основних фондів торгівельного підприємства "Барс". Дослідження інтенсивності їх відновлення і оцінка ефективності їх використання.
  
  курсовая работа [3,6 M], добавлен 11.07.2010
  

• Економічний аналіз ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод"

  Динаміка основних техніко-економічних показників ВАТ "СВЗ". Аналіз виробництва і реалізації продукції, ефективності використання основних засобів. Аналіз прибутку та рентабельності продукції, її собівартості, стану та використання праці на підприємстві.
  
  курсовая работа [106,8 K], добавлен 08.08.2010
  

• Видова класифікація і структура основних фондів підприємств та організацій України

  Аналіз основних фондів промислового підприємства на прикладі ТОВ шахта "Добропільська". Пошук причин, які призводять до зниження ефективності роботи підприємства та виявлення потенційних внутрішніх резервів. Автоматизація аналізу основних фондів.
  
  курсовая работа [52,7 K], добавлен 23.07.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам