Економічний аналіз ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод"

5. Аналіз використання матеріальних ресурсів

Для забезпечення безперебійної роботи підприємств вагонного господарства дуже важливою є правильна організація забезпечення їх матеріалами і запасними частинами. Матеріально-технічне постачання являє собою процес планового визначення потреби і розподілу засобів виробництва, найбільш раціонального доведення їх до споживачів.

Для безперервного забезпечення потрібними матеріалами, сировиною, паливом, обладнанням, запасними частинами тощо на залізничному транспорті існує система органів матеріально-технічного постачання.

Правильно організоване матеріально-технічне постачання створює необхідні передумови для ритмічної роботи підприємств і успішного виконання ними планових завдань, кращого використання виробничих потужностей, зростання продуктивності праці і зниження собівартості ремонту вагонів та їхніх вузлів, сприяє економічним витратам матеріальних ресурсів і грошових коштів.

Норми витрати матеріалів і запасних частин у вагонному господарстві встановлюються: для будівництва вантажних вагоніва і напіввагонів - на одиницю, що будується; для поточного ремонту - на 1 млн. ваг/км пробігу вагонів.

Норма витрати матеріалу - це його кількість, яку необхідно витратити на виробництво одного виробу або для виконання одиниці роботи за раціонального технологічного процесу і передової організації виробництва. Норми витрат матеріалів і запасних частин розроблюються на основі первинної конструкторської і технологічної документації, експериментальних перевірок і технічних розрахунків, аналізу техніко-економічних показників, вивчення передового досвіду підприємств і рекомендацій науково-дослідницьких і проектно-конструкторських організацій з питань економії матеріальних ресурсів.

План матеріально-технічного постачання встановлює обґрунтовану потребу в матеріальних ресурсах і джерела покриття цієї потреби. Визначення потреби в матеріальних ресурсах є найважливішим етапом планування постачання. При плануванні потреби в матеріальних ресурсах і джерел покриття цієї потреби необхідно враховувати всі наявні резерви зниження витрат матеріалів, сировини, палива, запасних частин тощо.

Наприклад, на ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» найбільшим попитом при замовленні користуються вантажні вагони, напіввагони та вантажні візки.

Виробнича собівартість вантажного вагону у 2009 році складає 31192,75 $, тобто 246422,80 грн. (за крос-курсом UAH/USD = 7,98).

За даними статистичних показників ціна вантажного вагону, наприклад, у квітні 2010 року складається, як завжди, за допомогою точки рівноваги між попитом та пропозицією.

Будівництво залізничного транспорту - це галузь важкого машинобудівництва, яка базується на високій матеріаломісткості продукції, тому в структурі собівартості товару матеріали займають більше ніж 70%. У 2009 році доля матеріалів у складі готової продукції (вантажних вагонів) займали 76%, що склало 180078,20 грн. на одиницю.

Собівартість продукції з кожним роком зростає, тому що збільшуються ціни на матеріали, енергоресурси, запчастини.

Матеріальні витрати найсильніше впливають на вартість продукції.

Вплив на собівартість продукції змін норм витрачання матеріалів, палива, енергії за окремим видом здійснюється за формулою:

СП(ВМ) = (ВМф - ВМп) х ЦМф, грн., (10)

де ВМф і ВМп - відповідно фактична і планова норми витрат матеріалу, (енергії), на од. виробу;

ЦМф - фактична собівартість даного виду матеріалу (енергії), грн.

(89985 - 90000) х 119032 = -1785480 грн.

(93000 - 93000) х 122368 = 0 грн.

Вплив на собівартість продукції зміни вартості кожного виду матеріалів (енергії) визначається за формулою:

СП(ЦМ) = (ЦМф - ЦМп) х ВМп, грн., (11)

де ЦМп - планова собівартість даного виду матеріалу (енергії), грн.

(119032 - 119050) х 90000 = -1620000 грн.

(122368 - 122360) х 93000 = 744000 грн.

В таблиці 7 проаналізуємо планові та фактичні показники витрат матеріалів на одиницю продукції (наприклад, за березень) останніх трьох років і знайдемо відхилення та причини його виникнення.

Проаналізувавши показники таблиці 7, можна зробити висновки, що

у 2007 році відхилення від плану незначні, у 2008 році причинами економії матеріалів стало використання в загальній структурі товару не 76%, а 75,61% матеріалів, у 2009 році витрати матеріалів на ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» більше норми обумовлені незначні прорахунки робітників та загально виробничі витрати.

Таблиця 7 - Аналіз використання матеріалів на одиницю продукції

6. Аналіз стану та використання праці на ВАТ «СВЗ»

Загальна оцінка планових завдань по формуванню і розподілу фонду заробітної плати здійснюється на основі порівняння абсолютних або відносних величин відхилень фактичних показників від планових.

Середньорічна заробітна плата робітників в цілому або за окремими категоріями розраховується за формулою:

, (12)

де ЗЗП_і - фонд заробітної плати в цілому або за окремими категоріям робітників, грн.

ЧП_і - средньоспискова численність робітників підприємства в цілому або за окремою категорією, чол.

ГЗПі(2008) = 5697083/3345 = 1703,2 грн./чол.;

ГЗПі(2009) = 5152603/3291 = 1565,7 грн./чол.

ГЗП і = 1565,7 - 1703,2 = 137,5 грн./чол.

Середньорічна заробітна плата робітників знизилася на з 2008 року на

137,5 грн./чол. у 2009 році, це обумовлено не тільки зменшенням кількості робітників, але і впливом зовнішніх економічних факторів на інфраструктуру ВАТ «СВЗ».

Вплив на собівартість продукції численності робітників розраховується за формулою:

ЗП_(ЧП) = (ЧП_Ф - ЧП_П) ГЗП_П, грн. (13)

де ЧП_Ф и ЧП_П - відповідно фактична і планова численність персоналу підприємства, чол.

ГЗП_П - планова середньорічна заробітна плата одного робітника, грн./чол.

ЗП_(ЧП) 2008 = (3345 - 3345) х 1650 = 0 грн.

ЗП_(ЧП) 2009 = (3291 - 3345) х 1700 = - 91800 грн.

У 2009 році собівартість продукції була знижена на 91800 грн., через планову нестачу робітників.

Отримані розрахунки проаналізуємо за допомогою таблиці 8.

Середньоспискова численність працівників (ССЧ) управління протягом 2007 та 2009 років поступово то зростала, то зменшувалась. У 2007 році ССЧ становила 3202 чол. до 2008 року вона зросла на 4,5%, що у вартісному вигляді становить 143 чол., а у 2009 році у зв'язку з економічною кризою працюючих зменшилося на 54 людини.

Таблиця 8 - Результати аналізу виртат на заробітну плату

Зміна кількості робітників та показника середньорічної заробітної плати протягом трьох років, відповідно змінила і динаміку фонду заробітної плати, що можна продемонструвати на рисунку 7.

Як видно з розрахунків і таблиці 1, продуктивність праці щороку зростає, незважаючи на зниження кількості персоналу, це виражене середньорічним виробітком на одного працівника. Так, найбільший приріст продуктивності праці був у 2009 р. у порівнянні з 2007 р. (у відсотковому вираженні 13%). Абсолютний приріст у 2009 р. становив 8,6 тис. грн./чол.

Ріст чисельності працівників, за виключенням 2009 року., зумовлений тим, що з кожним роком підприємство збільшує обсяги товарної продукції, також ВАТ «СВЗ» збільшує об'єми монтажних робіт, надає сервісні, брокерські, менеджерські і посередницькі послуги, у зв'язку з тим збільшилась кількість робітників.

7. Аналіз собівартості продукції

Собівартість продукції є одним з найбільш багатогранних показників господарської діяльності підприємств.

Під собівартістю продукції, робіт і послуг розуміються виражені в грошовій формі витрати усіх видів ресурсів: основних фондів, промислової сировини, матеріалів, палива й енергії, праці, використовуваних безпосередньо в процесі виготовлення продукції і виконання робіт, а також для збереження і поліпшення умов виробництва і його удосконалювань.

Склад витрат, які входять до собівартості, не є незмінним, він може з тих

чи інших практичних міркувань змінюватись. Та за всіх умов собівартість має найповніше відображати витрати на виробництво продукції (робіт, послуг).

Виробнича собівартість - це витрати підприємства, пов'язані з процесом виробництва продукції. Фактично виробнича собівартість збігається з цеховою собівартістю.

Повна собівартість включає поточні витрати не лише на виробництво, а й на реалізацію продукції.

Аналіз загальних показників продукції в цілому, за основними статтями витрат і видам продукції здійснюється на основі порівняння фактичних показників з плановими та іншими базовими показниками шляхом визначення та вивчення їх відхилень в абсолютних та відносних величинах за наступними формулами:

Х_абс = Х_Ф - Х_П; (14)

(15)

де Х_Ф и Х_П - відповідно фактичні та планові (базові) окремих показників, грн.

Х_абс(2009) = 111485,3 - 109006,8 = +2478,5 тис. грн.

Питома вага витрат за окремими економічними елементами в загальній собівартості продукції визначається по формулі:

 (16)

де З_Х - витрати за окремим елементом собівартості, тис. грн.;

ЗП - повні витрати на виробництво і реалізацію продукції, тис. грн.

Кк(2008) = 1904/109006,8 х 100% = 1,7%

Кк(2009) = 2608/111485,3 х 100% = 2,4%

Проведемо загальний аналіз показників собівартості продукції по таблиці 8 і виявимо причини абсолютного та відносного їх відхилення.

З економічного аналізу планової та фактичної собівартості продукції підприємства ВАТ «СВЗ» за 2008-2009 рр. можна побачити зміну собівартості реалізованої продукції.

Таблиця 9 - Аналіз загальних показників собівартості продукції за 2007-2009 роки

За проаналізований період, цей показник зріс на 7,1%, що у вартісному вираженні становить 7363,3 тис. грн. Ріст цього показника має певну об'єктивну основу. Тенденція до зростання собівартості зумовлена тим, що: збільшився рівень інфляції в країні, у зв'язку з чим відбувається збільшення цін на ресурси; більшість виробничого обладнання є морально і фізично застарілими, його експлуатація пов'язана зі значними витратами (на підтримання в робочому стані, ремонт обладнання і устаткування, також зростають ціни на запасні частини (для машин, обладнань, приміщень цехів), які підприємство закуповує у Росії та Польщі; збільшення витрат на оплату праці за рахунок збільшення численності працівників.

Структура собівартості - це поелементний її склад, обчислений у відсотковому відношенні до загальної суми витрат, тобто питома вага різних елементів витрат на виробництво продукції.

Класифікація за економічними елементами операційних витрат: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати (собівартість реалізованих виробничих запасів, сумнівні борги та втрати від знецінення запасів, визнані економічні санкції тощо).

На рисунку 8 відобразимо виробничу собівартість продукції за економічними елементами операційних витрат за 2009 рік. Динаміку структури виробничої собівартості ми можемо відстежити у Додатках (Рисунки 9, 10).

Дані про економічні елементи витрат обліковуються за класом 8 Плану рахунків і відображаються у фінансовій звітності (форма №2, розд.ІІ «Елементи операційних витрат»).

Витрати за цією ознакою визначають по підприємству в цілому з метою аналізу структури витрат (вертикальний аналіз), порівняння її зі структурою економічних елементів витрат інших підприємств галузі, а також аналізу динаміки зміни економічних витрат у часі (горизонтальний аналіз), виявлення тенденцій змін (трендовий аналіз).

8. Аналіз прибутку та рентабельності продукції

Якісним і кількісним показником праці будь-якого підприємства є прибуток. У ринкових умов роботи вона повинна переважно забезпечити підприємству всіх витрат, що з господарської діяльністю, й одержання такої суми чистий прибуток, якої вистачило формування фондів накопичення та споживання й сплату встановлених йому податків і платежів.

Протягом 2009 року підприємством ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» було отримано чистий дохід у розмірі 297 415,8 тис. грн., що на 72,4% більше показника 2007 року (або на 144204,1 тис. грн.). Причому найбільша вага належить дохід від реалізації деталей, вагонів та візків - 79,33%. Для підприємства, що займається виробництвом питома вага між оборотними активами та необоротними повинна бути приближена одна до одного.

Основними джерелами аналізу прибутку виступають данні звітності підприємства про реалізацію продукції, її собівартості, прибутках та збитках («Звіт про фінансові результати» підприємства - форма 2)

Прибуток (збиток) від реалізації кожного виду продукції визначається за формулою:

П_і = (ЦП_і - СП_і) РП_і, тис. грн. (17)

де ЦП_і - оптова ціна і-й продукції, грн./од.;

СП_і - собіватрість виробництва і реалізації і-й продукції, грн./од.;

РП_і - обсяг реалізації і-й продукції, од.

П_і (2008) = (266 - 221,8) х 20 = 884 тис. грн

П_і (2009) = (295,7 - 246,4) х 19 = 936,7 тис. грн.

Прибуток від реалізації всього асортименту продукції

П = П₁ + П₂ +… + П_і, тис. грн. (18)

де П₁, П₂, П_і - прибуток від реалізації окремих видів продукції, тис. грн.

П (2008) = 884 + 178006 + 1269,4 + 57286,4 = 24894,8 тис. грн.

П (2009) = 936,7 + 18063 + 28967,9 + 5160,1 + 191833,1 = 29431,7 тис. грн.

Вплив на виконання плану прибутку зміни собівартості продукції:

П_(СП) = (СП_П - СП_Ф) РП_Ф, тис. грн. (19)

де СП_{П і} СП_Ф - плановая і фактична собівартість виробництва і реалізації продукції виробництва, грн./од.;

РП_П - відповідно фактичний обсяг реалізації продукції, один.

П_(СП) 2008 = (222 - 221,8) х 20 = 4 тис. грн

П_(СП) 2009 = (245,3 - 246,4) х 19 = - 20,9 тис. грн.

За допомогою розрахунків ми змогли побачити, що у 2007 році через виробничий брак на виробництві було витрачено на 45 тисяч грн. більше, ніж було заплановано; у 2008 році економія ресурсів (за рахунок звільнення кадрів) склала 4 тис. грн.; у 2009 році знов спостерігався брак на виробництві, який обійшовся підприємству майже 21 тис. грн.

Балансовий прибуток ВАТ «СВЗ» визначається як сума прибутків від усіх видів діяльності:

ПБ = П + П_ПР + П_ВР, тис. грн., (20)

де П - прибуток від реалізації основної продукції, робіт, послуг, тис. грн.;

П_ПР - прибуток від реалізації іншої продукції, робіт тис. грн.;

П_ВР - внереалізаційні доходи або витрати, тис. грн.

ПБ2008 = 24894,8 + 3389,8 = 28112,9 тис. грн.

ПБ2009 = 29431,7 + 1531,7 = 30936,3 тис. грн.

Рентабельність - відносна величина прибутковості підприємства, яка визначається як співвідношення прибутку до вартості виробничих фондів і нормуючих залишків оборотних засобів або до собівартості продукції.

Аналіз рентабельності лежить в дослідництві рівнів і динаміки різних коефіцієнтів і динаміки різних коефіцієнтів рентабельності:

Показник загальної рентабельності підприємства:

(21)

де ПБ - балансовий прибуток підприємства, тис. грн.

ОФ - середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.;

…….НОС - середньорічні залишки нормуємих оборотних засобів, тис. грн

Рентабельність реалізованої продукції в цілому:

(22)

де ЗП - витрати на виробництво і реалізацію всієї продукції, тис. грн. продукції, тис. грн.

РП - виручка від реалізації продукції, тис. грн.

Коефіцієнт рентабельності активів (капіталу) показує який прибуток отримує підприємство з кожної вкладеної в активи гривні.

 (23)

де НП - нерозподілений прибуток за рік, тис. грн.

ПБсер - середнє значення пасиву балансу за рік, тис. грн.

Коефіцієнт рентабельності оборотних активів показує, який прибуток

отримує підприємство з кожної вкладеної в оборотні активи гривні.

(24)

де ОАсер - середнє значення оборотних активів за рік, тис. грн.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу показує який прибуток отримано з кожної гривні власного капіталу.

(25)

де ВК - власний капітал, тис. грн.

Коефіцієнт рентабельності продажу показує який прибуток буде. отримано з кожної гривні реалізованої продукції.

 (26)

де СА - совокупні активи, тис. грн.

Отримані розрахунки зведемо в таблицю 10.

Таблиця 10 - Результати аналізу рентабельності

З результатів аналізу можна зробити висновки, що з кожної вкладеної

гривні в активи підприємство отримує 0,8 копійок прибутку. З кожної вкладеної гривні в оборотні активи ВАТ «СВЗ» отримує 1,3 копійки прибутку. З кожної вкладеної гривні у власний капітал підприємство отримує 3,5 копійки прибутку. А з кожної вкладеної гривні реалізованої продукції завод отримує 0,9 копійки прибутку.

9. Узагальнення результатів техніко-економічного аналізу ВАТ «СВЗ»

Поточний рік для українських вагонобудівних заводів не є найкращим, враховуючи вплив наступних негативних факторів. По-перше, основні покупці, Укрзалізниця і російські споживачі, в умовах економічної кризи зменшують колишні розміри придбання продукції. Один із факторів - серйозне падіння попиту на вагони і локомотиви, а також інвестиційних можливостей. Інший негативний фактор - зростання ціни продукції - значна внутрішня ціна на метал в Україні, яка перевищує світові ціни, та небажання металургів знижувати її. Це реально призводить до не конкурентоспроможності українського залізничого машинобудівництва на зовнішніх ринках, доля яких в обсязі реалізації продукції більшості підприємств складає 95%.

В динаміці таблиці 10 показано зміну рентабельності продукції. Цей показник також має тенденцію до зростання, хоча і незначну. З 2007 р до 2008 р. рентабельність продукції була стабільною і становила 38%. Найбільший показник рентабельності вагонобудівного заводу спостерігався у 2009 році, це означає, що у цьому підприємство в розрахунку на одну гривню попередніх витрат одержало 0,42 грн. прибутку.

Щодо капітальних інвестицій, то з таблиці 1 можна побачити, що вкладення збільшуються і протягом трьох років зросли на 3676 тис. грн. Інвестиційні вклади свідчить про позитивні тенденції розвитку заводу.

Стосовно собівартості продукції ВАТ «СВЗ», то криза призвела до зниження цін на вагони, хоча і такий їх рівень не влаштовує споживачів. Так, якщо з початку 2008 року кризи вартість напіввагону практично вдвічі збільшилася, то з вересня минулого року до початку теперішнього - ціна знизилася більш ніж на 20%. Причина складається не в небажанні вагонобудівників нести збитки, а у збереженні високих цін всередині України на металопродукції, доля якої у вартості вагону складає 70-78%.

На основі наведених даних можна зробити висновок, що загалом ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» виходячи із своїх можливостей, протягом 2009 року працював непогано. Якщо брати до уваги постійну нестабільну економічну ситуацію в країні, то підприємство працювало досить стабільно і безперебійно, намагаючись покращувати свою виробничо-господарську діяльність новими впровадженнями у виробництво, нарощувати виробничі потужності та розширювати ринки збуту, що в сучасних умовах ринкової економіки досить складно.

Література

1. Диброва Н. Улучшение и использование объекта недвижимости, находящегося в собственности предприятия // Баланс. Библиотека бухгалтера: методическое пособие. - 2007. № 6. - с. 35-40.

2. Довідник контролера - ревізора: нормативні документи. - Луганськ, 2003. - 684 с. - КРУ в Луганській області.