126

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КиІвський НАЦІОНАЛЬНИЙ університет технологій та дизайну

ЕКОНОМIЧНИЙ АНАЛIЗ

ДIЯЛЬНОСТI ПIДПРИЄМСТВ

конспект лекцій з курсу

для студентів напрямку підготовки:

7.050104 фінанси

Укладач: Власюк Т.М.

Київ 2007



УДК 65.012.12(075)

Економічний аналіз діяльності підприємств: конспект лекцій з курсу для студентів напрямку підготовки: 6.030504, 6.030509 Укл. О.С. Чигринська, Т.М. Власюк - К.: КНУТД, 2007 - 76 с. Укр. мова.

В конспекті лекцій розглядається зміст, предмет, метод та задачі економічного аналізу. Наводяться методики аналізу основних показників діяльності підприємств: прибутку, рентабельності, випуску та реалізації, використання основних засобів, трудових показників та витрат на виробництво. Наведена методика комплексної оцінки діяльності підприємств.



ЗМIСТ

Тема 1 Зміст, предмет, метод та задачі економічного аналізу

Тема 2 Аналіз прибутку та рентабельності виробництва

Тема 3 Аналіз фінансового стану підприємства

Тема 4 Аналіз випуску та реалізації продукції

Тема 5 Аналіз стану та використання основних засобів

Тема 6 Аналіз трудових показників

Тема 7 Аналіз витрат на виробництво та собівартості продукції

Тема 8 Комплексна оцінка діяльності підприємства

Література

Тема 1 Зміст, предмет, метод та задачі економічного аналізу

1. Наукові основи економічного аналізу

2. Історія та перспективи розвитку економічного аналізу

3. Зміст економічного аналізу

4. Предмет, метод економічного аналізу. Задачі аналізу

5. Економічний аналіз та суміжні науки

Теорія пізнання є одним з фундаментальних методологічних розділів філософії, вивчає можливості та закономірності пізнання від відчуттів, уяв, понять до об'єктивної реальності. Виступаючи як методологічна основа всіх галузей науки, теорія пізнання визначає суть, необхідність та послідовність економічного аналізу. Перш за все вона визначає поняття об'єкта та суб'єкта пізнання. Під першим розуміється об'єктивна дійсність, практика, матеріальна діяльність людини. Другим є сама людина, або товариство людей, тобто живі особистості.

Узагальнюючи методи та прийоми сучасної науки, процес пізнання широко використовує такі важливі інструменти, як аналіз та синтез, експеримент, моделювання. Активною складовою тут виступає людське мислення.

Аналіз та синтез виступають як особливості людського мислення. Вивчення явищ природи та суспільного життя неможливе без аналізу. Сам термін "аналіз" походить від грецького слова "analіzіs", що значить "розділяю", "розчленовую". Отже, аналіз у вузькому смислі слова означає розчленування явищ, або предмета на складові частини (елементи) для вивчення їх як часток цілого. Таке розчленування дозволяє зазирнути в середину предмету, явища або процесу, що досліджується, зрозуміти його внутрішню сутність, визначити роль кожного елементу в предметі, або явищі, що вивчається.

Разом з тим треба відмітити, що численні явища та процеси оточуючого середовища не можуть бути осмислені лише за допомогою аналізу. Досить часто виникає потреба використання інших способів, що відповідають людському мисленню. Найбільш близький до аналізу в цьому смислі синтез, що виявляє зв'язки та залежності між окремими частинами предмета, що вивчається.

Таким чином, під аналізом в широкому плані розуміється спосіб пізнання предметів та явищ оточуючого середовища, що оснований на розчленуванні цілого на складові частини та вивченні їх в усьому різноманітті зв'язків та залежностей.

Економічний аналіз - наука прикладна. Якщо вона, спираючись на теорію пізнання, забезпечує практичну користь, підвищує економічну ефективність практичної діяльності людини, то лише в цьому випадку її можна вважати науковою.

Емпіричний та теоретичний аналіз дозволяє не лише раціонально обґрунтувати якісь поточні явища, або їх ближню перспективу, але й зазирнути за горизонт середньої та далекої перспективи. Раціонально керувати - означає передбачати.

До основного принципу, на якому базується економічний аналіз, слід віднести те, що все пізнається в русі, в певних зв'язках та взаємозв'язках. Рух - непорушна передумова розвитку природи, суспільства, економіки і в кінцевому рахунку самої людини. Сам рух - явище крайньої складності, що об'єднує в собі повторення, розвиток за спіраллю, поєднує критичність з конструктивністю і т. і.

Економічний аналіз відігравав важливу роль на різних етапах розвитку нашого суспільства і відповідно господарства. Аналітичні здібності людини виникли та вдосконалювалися у зв'язку з об'єктивною необхідністю постійної оцінки своїх дій, вчинків в умовах оточуючого середовища. Це завжди спонукало до пошуку найбільш ефективних способів праці, використання ресурсів. Зі збільшенням чисельності населення, вдосконаленням засобів виробництва, зростанням матеріальних та духовних потреб людини аналіз поступово став першою життєвою необхідністю цивілізованого суспільства. Економічний аналіз сформувався як результат диференціації суспільних наук. Раніше функції економічного аналізу розглядалися в рамках існуючих в той час таких наукових дисциплін, як балансоведення, бухгалтерський облік, фінанси, статистика. В рамках цих наук з'явилися перші прості способи аналітичного дослідження. Однак з'явилася потреба в комплексному всесторонньому аналізі, а значить і в необхідності виділити аналіз господарської діяльності в окрему самостійну галузь знань. В подальшому роль економічного аналізу поступово зростає й інтерес до нього також. Аналіз став важливим засобом планового керування економікою.

Розглядаючи історію становлення та розвитку аналізу господарської діяльності треба це розглядати з двох позицій: перша - це розробка теоретичних питань, науки, друга - їх практичне використання.

Перші спеціальні книжки з аналізу з'явилися на початку XX століття. Вони були присвячені аналізу балансу та мали явно методичну спрямованість. В 30-і роки аналіз був введений до програми вузів СРСР. З'явились перші підручники та посібники з аналізу. Авторами їх були Н.Р. Вейцман, С.К. Татур, М.І. Баканов та інші. Саме в 30-і роки й відбулося становлення аналізу, як науки. За передвоєнні роки з питань економічного аналізу було видано біля трьохсот книжок та біля шестисот наукових статей. Післявоєнний час можна охарактеризувати як період ґрунтовної розробки теоретичних питань аналізу. В той же час аналіз органічно вписується і в практику управління господарством на рівні як підприємства, так і національної економіки. Поступово розробляються самостійні напрямки методології економічного аналізу: порівняльний, техніко - економічний, оперативний, економіко - математичний, функціонально - вартісний і т.і.

Великий вклад у розвиток методології комплексного аналізу господарської діяльності внесли такі вчені-економісти, як: М.І. Баканов, А.Д. Шеремет, С.Б. Барнгольц, В.Ф. Палій, І.І. Поклад, І.І. Каракоз, А.М. Маргуліс, В.І. Самборський, Г.М. Тація, В.І. Стражев, Б.І. Майданчик, Р.С. Сайфулін та інші.

Сучасний стан аналізу можна охарактеризувати як досить ґрунтовно розроблену в теоретичному плані науку. Разом з тим наука знаходиться в стані розвитку. Ведуться дослідження в галузі більш широкого застосування математичних методів, ЕОМ, що дозволяють оптимізувати управлінські рішення. Йде процес впровадження теоретичних досягнень вітчизняної та закордонної науки в практику. Перспективи розвитку аналізу господарської діяльності в теоретичному напрямку тісно пов'язані з розвитком суміжних наук, в першу чергу математики, статистики, бухобліку та інших. Крім того розвиток аналізу залежить від запитів практики.

Що стосується перспектив прикладного характеру, то аналіз господарської діяльності поступово займе провідне місце в системі управління. Цьому сприяють перетворення, що відбуваються в нашому суспільстві. Вдосконалення економічного механізму через перехід до ринку, конкуренція підприємств та форми власності будуть сприяти підвищенню зацікавленості в цій науці.

В умовах ринку суттєво розширюється склад суб'єктів аналізу, що пов'язано з появою цілого ряду нетрадиційних для нашої економіки фінансово-кредитних інститутів (лізингових, інжинірингових та інших). Ринкова економіка характеризується динамічністю ситуації як комерційної діяльності підприємства, так і його зовнішнього середовища. В цих умовах найбільше значення дістає оперативний або ситуаційний комерційний аналіз. Особливість цього аналізу в тому, що він комплексний і дозволяє за станом на певну дату оцінити характер змін на ринку, позитивні та негативні результати фінансової діяльності.

Ситуаційний аналіз комерційної діяльності оснований на застосуванні комп'ютерної техніки. Результати оперативного аналізу використовують на рівні окремих підрозділів підприємства.

Ясно, що проведення оперативного та ситуаційного аналізу пред'являє підвищені вимоги до вихідної інформації. В нових умовах слід очікувати значного скорочення надходження звітних даних з макрорівня. Розвиток інформаційної бази аналізу на макрорівні буде мати зворотню тенденцію, його склад в значній мірі розшириться. Якщо раніш він на 80% визначався діючою системою бухобліку і звітності, то зараз це співвідношення змінилося завдяки зростанню питомої ваги позаоблікових документів.

Комерційні і договірні ціни формуються за допомогою прийомів та методів комерційної калькуляції. Комерційна діяльність в теперішній час набуває багатопланового характеру. Вона припускає тісний зв'язок та взаємозв'язок усіх комерційних служб підприємства. Особливою задачею аналізу в умовах ринку є дослідження комерційного ризику. Комерційний ризик в умовах ринку - категорія об'єктивна та така, що приносить підприємцям багато клопотів. Подолати труднощі в цих умовах допоможе лише старанний аналіз.

Передумовою оперативного аналізу на підприємстві є використання комп'ютерних технологій, збирання, обробки та зберігання оперативної економічної інформації.

Економічний аналіз, як наука, це система спеціальних знань, що пов'язані:

а) з дослідженням економічних процесів в їх взаємозв'язку, що складаються під впливом об'єктивних економічних законів;

б) з науковими обґрунтуваннями бізнес-планів, з об'єктивною оцінкою їх виконання;

в) з виявленням позитивних та негативних факторів і кількісним вимірюванням їх дії;

г) з розкриттям тенденцій та пропорцій господарського розвитку з визначенням невикористаних внутрішньогосподарських резервів;

д) з узагальненням передового досвіду, з прийняттям управлінських рішень.

В ході економічного аналізу усі явища вивчаються у взаємозв'язку та взаємообумовленості. Причинний або факторний аналіз виходить з того, що кожна причина, кожний фактор отримує відповідну оцінку. З цією метою усі фактори класифікуються за групами: суттєві та несуттєві, основні та допоміжні, визначні та невизначні. Як правило, вивчаються суттєві та випускаються несуттєві. Головна задача: розкрити та зрозуміти причини виконання та невиконання бізнес-плану. В процесі аналізу не тільки відкриваються та аналізуються основні фактори, що впливають на господарську діяльність, але й вимірюється сила їх впливу.

Кожна наука має свій предмет. Так філософія, наприклад, являє собою наукове філософське світосприйняття, вивчає найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства. Економічний аналіз також має свій предмет.

Під предметом економічного аналізу розуміються господарські процеси підприємств, об'єднань, асоціацій, соціально-економічна ефективність та кінцеві фінансові результати їх діяльності, що складаються під впливом об'єктивних та суб'єктивних факторів, що отримують відображення через систему економічної інформації. Як видно із визначення, економічний аналіз має справу з господарськими процесами підприємств, об'єднань та інших підрозділів та кінцевими виробничо-фінансовими результатами. Далі, предметом економічного аналізу є господарські процеси та кінцеві результати, що складаються як результат впливу об'єктивних зовнішніх факторів.

Під методом економічного аналізу - розуміється діалектичний спосіб підходу до вивчення господарських процесів в їх становленні та розвитку. Характерними особливостями методу економічного аналізу є: використання системи показників, що всебічно характеризують господарську діяльність, вивчення причин зміни цих показників, виявлення і вимірювання взаємозв'язку між ними з метою підвищення соціально-економічної ефективності.

В першій частині визначення підкреслюється діалектичність підходу до вивчення господарських процесів. Господарські процеси розглядаються в становленні і розвитку.

Друга характерна особливість методу економічного аналізу - вивчення причин, що викликали зміну тих або інших господарських показників. Оскільки усі економічні явища обумовлені причинним зв'язком і причинною залежністю, то задача аналізу розкрити ці причини та вивчити їх.

До характерних особливостей методу економічного аналізу відносяться виявлення та вимірювання взаємозв'язку та взаємозалежності між показниками, що визначаються об'єктивними умовами виробництва і обігу товарів.

Задачі аналізу:

а) підвищення науково-економічної обгрунтованності бізнес-планів та нормативів, що досягається в першу чергу виконанням ґрунтовного ретроспективного аналізу господарської діяльності. Побудова часових рядів за значний період дозволяє встановити певні економічні закономірності в господарському розвитку;

б) об'єктивне та всебічне вивчення за даними обліку та звітності виконання встановлених бізнес - планів та виконання нормативів за кількістю, структурою та якістю виробленої продукції, виконаних робіт та послуг;

в) визначення економічної ефективності використання трудових матеріальних та фінансових ресурсів;

г) контроль за виконанням вимог комерційного розрахунку та оцінка кінцевих фінансових результатів (при повній та неповній його формах);

д) виявлення та вимірювання внутрішніх резервів на всіх етапах виробничого процесу. Економічний аналіз, що є прикладною дисципліною, виправдовує себе в повній мірі лише тоді, коли він приносить реальну користь. Дійсна корисність економічного аналізу полягає в виявленні невикористаних резервів на всіх етапах виробничого процесу;

е) обґрунтування та випробування (перевірка) оптимальності управлінських рішень. Успіх господарської діяльності на всіх сходинках управлінської ієрархії безпосередньо залежить, від своєчасно прийнятих управлінських рішень.

Економічний аналіз - спеціальна галузь знань, становлення якої як науки обумовлювалось об'єктивними вимогами та умовами, властивими появі будь-якої нової галузі наукових знань. Перша умова - практична потреба. Професійна маркетингова діяльність, риночні відносини при їх повній комерціалізації, вивчення внутрішніх та зовнішніх факторів, що визначають кінцеві фінансові результати - усе це вимоги, що обумовлюють необхідність подальших поточних та перспективних аналітичних розробок.

Друга умова - пов'язана з розвитком самої науки в цілому та її окремих галузей. З розвитком науки відбувалась і диференціація її галузей. Економічний аналіз сформувався в результаті диференціації суспільних наук. Раніше окремі форми економічного аналізу були характерні переважно обліковим наукам: балансоведенню, бухгалтерському обліку, статистиці.

З поглибленням економічної роботи на підприємствах з'явилася необхідність виділити аналіз як обособлену систему знань, так як облікові дисципліни вже не здатні були відповісти на всі вимоги практики.

Диференціація наук супроводжувалася певними недоліками. Суть їх зводилась до надмірної спеціалізації наук, до занадто глибокого роздроблення, до втрати взаємозв'язку.

Економічний аналіз, що сформувався в окрему науку системно використовує дані, а в ряді випадків способи та прийоми дослідження притаманні статистиці, плануванню, бухгалтерському обліку, математиці та іншим наукам.

Діалектичний процес диференціації та інтеграції сприяв виділенню таких спеціальних наук, як:

- організація та управління;

- планування;

- бухоблік;

- статистика;

- економічна кібернетика та інше.

До цього переліку з повною підставою можна віднести і економічний аналіз. Однак до цього часу немає чітко виражених меж між економічним аналізом і цими спеціальними дисциплінами. Найбільш тісний зв'язок є між бухгалтерським обліком і економічним аналізом, котрий виник на основі першого. Бухгалтерський облік є головним джерелом інформації для економічного аналізу. Саме життя заставляє бухгалтерів не лише складати баланс, вести облік але й аналізувати документи.

Впровадження комерційного розрахунку та суворе дотримання державної дисципліни в частині оподаткування значно підвищує роль "аналітичної діяльності" головних бухгалтерів.

Зв'язок економічного аналізу зі статистикою полягає хоча б у тому, що статистичні звіти є джерелом інформації для аналізу.

Аналітичні розробки самих статистиків пов'язані переважно з масовими соціально - економічними процесами і проводяться переважно на галузевих та регіональних рівнях. Виходячи з цього можна відмітити, що мікроаналіз - це справа бухгалтерів - аналітиків, а макроаналіз - економістів статистиків. Однак навіть академік Струмілін затруднявся знайти різницю між статистикою і аналізом.

Всяка безпосередньо суспільна або сумісна праця, що виконується в великих масштабах, потребує управління. Наукова основа управління відрізняється багатоскладністю функцій та елементів. В якості складових управління виступають:

- планування;

- організація;

- регулювання;

- стимулювання та контроль.

До основних принципів управління можна віднести демократичний підхід. Він знаходить відбиток в тому, що в народному господарстві використовуються різні форми власності. Якщо при державній формі власності аналіз грав важливу роль в науковій розробці планів та нормативів, в контролі за їх невідступним виконанням, то при колективній і особливо приватній формах власності ця роль стократно зростає.

Прийняття оптимальних управлінських рішень перетворилось зараз у важливу проблему. Економістами розробляється теорія прийняття управлінських рішень, що є одним з розділів науки управління. Теорія прийняття рішень виходить з багатоваріантності, невизначеності, впливу факторів на кожний окремо взятий варіант. В цих умовах вкрай необхідний економічний аналіз. Економічний аналіз широко застосовується і в маркетинзі. Неможливо успішно керувати торгово - виробничою діяльністю без економічного аналізу.

Економічний аналіз тісно пов'язаний з математикою. Зв'язок аналізу з математикою визначається тим, що тій та іншій галузі знань властиве вивчення кількісних відношень. Застосування математики в економічних дослідженнях і розрахунках розповсюджується на ділянку змінних величин, пов'язаних між собою функціональною залежністю.

Однак зв'язок між економічними явищами і показниками не завжди можна виразити в функціональній формі. Часто приходиться мати справу з кореляційною залежністю. Ця залежність характеризується тим, що крім основних факторів, що вивчаються на цей показник впливають другорядні фактори, виділити та методично ізолювати дію яких не завжди можливо. Такі зв'язки вивчаються за допомогою кореляційного та регресійного аналізу. Застосування математики в економіці приймає форму економіко - математичного моделювання. За допомогою економіко - математичної моделі зображується той чи інший дійсний економічний процес. Перехід до ринкової економіки обумовив появу нової для нас галузі наукових знань і практичної діяльності, з якими раніше не приходилося зустрічатися. Це - аудит. В спеціальній літературі останніх років поняття аудит визначається як перевірка, ревізія, аналіз господарської діяльності. В деяких закордонних перекладних джерелах під аудитом розуміється комплексний економічний аналіз. Економіст - аналітик подібний до лікаря, якому необхідно встановити діагноз. Лише економіст, що має досвід зуміє тонко помітити тенденції в розвитку окремого підприємства. Це в якійсь мірі подібно лікарю, який заслуховуючи хворого, за якимись, навіть не помітними для самого хворого ознаками, може помітити хворобу.

В нашій державі офіційною датою "народження" аудита вважається березень 1991 року, коли установчим засіданням Аудиторської палати був прийнятий її статут.

На перше місце висувається така функція аудита, як консультації з питань правильного ведення бухобліку і його відповідності вимогам міжнародного обліку.

Крім цього аудит займається також перевірками. Методами документальної ревізії встановлюється відповідність первинної бухгалтерської документації дійсному змісту господарських операцій. Кінцевою метою аудита є аналіз фінансового стану підприємства.

Контрольні запитання

1. Наукові основи економічного аналізу.

2. Історія, перспективи розвитку економічного аналізу.

3. Зміст економічного аналізу.

4. Предмет економічного аналізу.

5. Зв'язок економічного аналізу із суміжними науками.

6. Історія розвитку економічного аналізу. Вчені економісти, що внесли свій внесок у розвиток аналізу.

7. Перспективи розвитку економічного аналізу в умовах ринку.

8. Зміст економічного аналізу.



Тема 2 Аналіз прибутку та рентабельності виробництва

1. Задачі аналізу прибутку та рентабельності

2. Аналіз формування чистого прибутку, прибутку від всіх видів діяльності (загальної суми прибутку)

3. Аналіз впливу факторів на прибуток від операційної діяльності

4. Аналіз рентабельності виробництва

Прибуток - це абсолютний показник ефективності діяльності підприємства, позитивна форма фінансових результатів у вигляді перевищення суми доходів над сумою витрат, які були понесені для отримання цих доходів, що в майбутньому формує фінансові ресурси підприємства.

Основні задачі аналізу прибутку:

- постійний контроль за показниками прибутку та рентабельності підприємства;

- пошук резервів зростання прибутку;

- розробка заходів щодо збільшення прибутку та підвищення рентабельності підприємств.

Формування чистого прибутку на підприємстві після впровадження бухгалтерських стандартів, наведено на рис.2.1. Розглянемо формування чистого прибутку поетапно:

а) Чистий дохід = Виручка від реалізації - ПДВ - АЗ - Інші вилучення.

За формою 2 бухгалтерської звітності в кодах рядків це має бути так:

ряд.035 = ряд.010 - ряд.015 - ряд.020 - ряд.030



б) Валовий прибуток = Чистий дохід - Собівартість реалізованої продукції

126

Рис. 2.1. Формування чистого прибутку (за стандартом 3 "Звіт з фінансових результатів")

в) Прибуток від операційної діяльності = Валовий прибуток + Інші операційні доходи - Інші операційні витрати - Адміністративні витрати - Витрати на збут

ряд.100 (ряд.105) = ряд.050 (ряд.055) + ряд.060 - ряд.090 - ряд.070 - ряд.080

г) Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування = Прибуток від операційної діяльності + Доход від участі в капіталі - Втрати від участі в капіталі + Інші фінансові доходи - Інші фінансові витрати + Інші доходи - Інші витрати

ряд.170 (ряд.175) = ряд.100 (ряд.105) + ряд.110 - ряд.150 + ряд.120 - ряд.140 + ряд.130 - ряд.160

д) Прибуток від звичайної діяльності після оподаткування = Прибуток від звичайної діяльності - Податок на прибуток від звичайної діяльності

ряд.190 (ряд.195) = ряд.170 (ряд.175) - ряд.180

е) Чистий прибуток = Прибуток від звичайної діяльності після оподаткування + Надзвичайні доходи - Надзвичайні витрати - Податок на прибуток від надзвичайних подій

ряд.220 (ряд.225) = ряд.190 (ряд.195) + ряд.200 - ряд.205 - ряд.210

Формування загальної суми прибутку наведено на рис.2.2.

Загальна сума прибутку - це прибуток від всіх видів діяльності підприємства. Він складається з шести видів прибутку:

Ш від реалізації продукції (основної діяльності);

Ш від іншої операційної діяльності;

Ш від участі в капіталі;

Ш від інших фінансових операцій;

Ш від іншої діяльності;

Ш від надзвичайних подій.

Порядок визначення кожного з наведених видів прибутку показано на рис.2.2.

При аналізі формування чистого прибутку та загальної суми прибутку розраховуються ці види прибутків за два періоди та співставляються між собою. Далі робляться висновки за результатами такого співставлення.

В зв'язку з тим, що прибуток від операційної діяльності займає левову частку в загальній сумі прибутку, то він заслуговує особливої уваги.

Доцільно розглянути методику аналізу впливу факторів на прибуток від операційної діяльності. Розглядається це на конкретному прикладі, що наводиться нижче (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Вихідні дані для аналізу впливу факторів на прибуток від операційної діяльності

Показники	За попередній період, тис.грн.	За звітний період в оцінці попереднього, тис.грн*	За звітний період, тис.грн.
1. Собівартість реалізованої продукції	215,8	107,7	154,5
2. Адміністративні витрати	42,5	17,5**	36,1
3. Витрати на збут	4,2	2,1	2,1
4. Прибуток від основної діяльності	2,6	5,4	-10,1
5. Інші операційні доходи	9,6	-	5,4
6. Інші операційні витрати	5,0	-	1,3
7. Чистий дохід	265,1	132,4	182,6
8. Прибуток від операційної діяльності	7,2	5,1	-6,0



Величини цього стовпчика визначені як добуток кожного числа за попередній період і індексу випуску (в натуральному виразі).

** Адміністративні витрати теж можуть змінюватися зі зміною випуску але не пропорційно випуску продукції, а в менших розмірах.

Визначимо вплив на прибуток від основної діяльності зміни собівартості реалізованої продукції:

154,5 - 107,7 = 46,8 тис.грн. (-46,8 тис.грн.)

Зміна адміністративних витрат:

36,1 - 17,5 = 18,6 тис.грн. (-18,6 тис.грн.)

Зміна витрат на збут:

2,1 - 2,1 = 0

Зміна оптових цін на реалізовану продукцію:

182,6 - 132,4 = 50,2 тис.грн (50,2 тис.грн.)

П_{від осн. діял. за поп.період} = 265,1 - 215,8 - 42,5 - 4,2 = 2,6 тис.грн.

П_{від осн. діял. за зв.період в оцінці поп.} = 132,4 - 107,7 - 17,5 - 2,1 = 5,1 тис.грн.

П_{від осн. діял. за зв.період} = 182,6 - 154,5 - 36,1 - 2,1 = -10,1 тис.грн.

Зміна обсягу реалізації продукції:

%_{змін. об.реал.} = 107,7*100/215,8 = -49,91 - 100 = -50,09%

2,6 * (-50,09) / 100 = -1,3 тис.грн.

Вплив 3^х факторів: асортименту, якості, обсягу реалізації

5,1 - 2,6 = +2,5 тис.грн.

асортименту та якості продукції:

2,5 - (-1,3) = +3,8 тис.грн.

Перевірка правильності розрахунків:

П = -10,1 - 2,6 = -12,7 тис.грн.

П = -46,8 - 18,6 + 0 + 50,2 - 1,3 + 3,8 = -12,7 тис.грн.

Зміна інших операційних доходів:

5,4 -9,6 = -4,2 тис.грн. (-4,2 тис.грн.)

Зміна інших операційних витрат

1,3 - 5,0 = -3,7 грн. (+3,7 грн.)

Перевірка правильності розрахунків:

П_{опер.діял.} = -6,0 - 7,2 = -13,2 тис.грн.

П_{опер.діял.} = -12,7 - 4,2 + 3,7 = -13,2 тис.грн.

Необхідно розрахунок впливу факторів на прибуток від операційної діяльності звести в табл.2.2.



Таблиця 2.2

Вплив факторів на прибуток від операційної діяльності

Фактори	тис. грн.
1. Зростання собівартості продукції	-46,8
2. Збільшення адміністративних витрат	-18,6
3. Зміна витрат на збут	-
4. Зростання оптових цін на готову продукцію	50,2
5. Скорочення обсягу реалізації	-1,3
6. Покращення якості	3,8
7. Покращення асортименту продукції
8. Зменшення інших операційних доходів	-4,2
9. Зменшення інших операційних витрат	+3,7
Всього	-13,2

Прийнято вважати, що всі фактори, які негативно вплинули на прибуток від операційної діяльності, є резервами його зростання.

Таблиця 2.3

Резерви зростання прибутку від операційної діяльності

Фактори	тис. грн.
1. Зниження собівартості реалізованої продукції	46,8
2. Зменшення адміністративних витрат	18,6
3. Збільшення обсягу реалізації продукції	1,3
4. Збільшення інших операційних доходів	4,2
Всього	70,9

Аналіз рентабельності виробництва розглянемо на прикладі:

Таблиця 2.4

Вихідні дані

Показники	Звітний період, тис.грн.	Попередній період, тис.грн.
1. Прибуток від всіх видів діяльності (П)	4920	4585
2. Середньорічна вартість виробничих основних засобів (ОЗ)	6371	6045
3. Середньорічна вартість виробничих оборотних коштів (ОК)	5250	4995

Визначити зміну рентабельності в звітному періоді в порівнянні з попереднім та розрахувати вплив факторів на неї.

Розрахункова формула:

Для аналізу впливу факторів на рентабельність виробництва використовується спосіб ланцюгових підстановок.

Таблиця 2.5

Розрахунок впливу факторів на рентабельність виробництва

Вплив факторів	Фактори	R%	R, в пунктах
	П	ОЗ	ОК
Вихідні дані	4585	6045	4995	41,53	-
Вплив П	4920	6045	4995	44,56	+3,03
Вплив ОЗ	4920	6371	4995	43,29	-1,27
Вплив ОК	4920	6371	5250	42,34	-0,95
Всього					+0,81

Перевірка правильності розрахунків

R = 42,34 - 41,53 = +0,81п.

R = 3,03 - 1,27 - 0,95 = +0,81п.

Висновки: Рентабельність виробництва в звітному періоді зросла у порівнянні з попереднім на 0,81п. Зростання вартості ОЗ та ОК викликало деяке зниження рентабельності відповідно на 1,27п. та 0,95п., збільшення прибутку призвело до зростання рентабельності на 3,03п. Резервом підвищення рентабельності слід вважати подальше зростання прибутку підприємства від всіх видів діяльності.



Контрольні запитання

1. Задачi аналiзу прибутку.

2. Загальна сума прибутку та його складовi елементи.

3. Вплив факторiв на прибуток від операційної діяльності.

4. Напрямки використання прибутку. Виявлення резервiв покращення використання прибутку.

5. Види рентабельностi, розрахунок рентабельностi.

6. Виявлення впливу факторiв на рентабельнiсть.

Тема 3 Аналіз фінансового стану підприємства

1. Основні задачі аналізу фінансового стану підприємства

2. Зарубіжний досвід з аналізу фінансового стану підприємства

3. Попередня оцінка платоспроможності та фінансової стійкості підприємства

4. Комплексний аналіз фінансового стану підприємства в умовах ринку

В умовах переходу до ринкової економіки, підприємства набувають більшої самостійності. Вони самі обирають собі постачальників та споживачів своєї продукції, беруть участь своїми коштами в капіталі інших підприємств: купують акції інших підприємств, надають кредити іншим підприємствам, вносять свої активи в статутний фонд інших підприємств. В цих умовах різко збільшується значення аналізу фінансового стану підприємства. Особливо важливо проаналізувати фінансовий стан підприємства в період до складання бухгалтерського балансу, коли ще є можливість виявити та реалізувати можливості його покращення. Все частіше виникає необхідність в аналізі фінансового стану підприємств, з якими дане підприємство вступає в економічні відносини. Відомо, що при ринковій економіці між підприємствами існує конкуренція. В конкуренції може вистояти лише підприємство з хорошим фінансовим станом. А це означає, що фінансовий стан необхідно контролювати і своєчасно вживати певних заходів щодо його покращення. Крім того, проведення аналізу необхідне і для складання приміток до фінансової звітності. В більшості країн з розвинутою ринковою економікою такий аналіз є обов'язковим елементом публічної звітності.

Головна задача аналізу - допомогти керівнику підприємства прийняти правильне управлінське рішення на основі результатів аналізу поточного фінансового стану. При цьому враховується фінансовий стан підприємства в попередньому періоді, а також його потенційні можливості на ближню перспективу.

Для виконання аналізу необхідна відповідна інформація.

Головним джерелом аналізу фінансового стану підприємства є форми бухгалтерської звітності. Центральною формою фінансової звітності є баланс (форма 1). Основні вимоги до складання балансу викладені в бухгалтерському положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". В умовах ринкової економіки ця форма звітності стає однією з самих основних форм, що подаються в фінансових звітах підприємства. Промислові підприємства зобов'язані подавати державним статистичним та податковим органам баланс (форма 1) щоквартально з підсумком, що зростає. В бухгалтерському балансі міститься велика кількість інформації. Однак ця інформація, незважаючи на всю її значимість для прийняття управлінських рішень, не дозволяє оцінити динаміку основних показників діяльності підприємства, його місце серед аналогічних підприємств країни, а може й на світовому ринку. Виникає задача надати цю інформацію в динаміці. Для цього в аналізі можуть бути використані такі прийоми:

1) складання порівняльних таблиць за два останніх роки з виявленням абсолютного і відносного (в %) відхилень основних показників звітності;

2) обчислення відносних відхилень показників у відсотках по відношенню до базового року за декілька років (як правило, за 5 або 10 останніх);

3) обчислення показників за ряд років у відсотках до якого-небудь підсумкового показника (наприклад, до підсумку балансу, обсягу реалізованої продукції);

4) на кінець, прийомом аналізу звітності, що широко використовується, є вивчення спеціальних коефіцієнтів, розрахунок яких базується на існуванні певних співвідношень між окремими статтями звітності.

З наведених прийомів необхідно вибрати такий, що забезпечував би умову зіставленності даних за періоди, що аналізуються. У випадку, якщо порівняння здійснюється з якимсь вибраним періодом, прийнятим за базу, база повинна бути вибрана вдало.

При аналізі всіх наведених прийомів можна прийти до висновку, що найбільш вдалим, тобто таким, що відповідає усім наведеним вимогам, є прийом, наведений під номером 4: визначення і аналіз спеціальних коефіцієнтів. Їх називають фінансово-оперативними. Вони викликають до себе велику зацікавленість, оскільки забезпечують зіставленість показників не лише за різні періоди часу (вони елімінують спотворюючий вплив інфляції), а й таких, що відносяться до різних галузей. Крім того, вони дозволяють визначити коло відомостей важливих для спеціалістів, що вивчають фінансову звітність, для прийняття управлінських рішень. Суть прийому зводиться до того, що ці коефіцієнти спочатку обчислюються, а потім зіставляються з нормативними, середніми по галузі, або з загальноприйнятими стандартами. Разом з тим слід враховувати, що ці коефіцієнти не мають універсального значення і можуть розглядатися як орієнтовні індикатори.

Ці спеціальні коефіцієнти отримали дуже широке розповсюдження на Заході. Західні економісти вважають, що вони є вказівниками найбільш хворобливих місць в діяльності компанії. Однак при аналізі слід враховувати конкретні умови, в яких функціонує дане підприємство. Нерідко та або інша величина коефіцієнта не відповідає загальноприйнятій стандартній нормі в зв'язку з специфікою конкретних умов і особливостей ділової політики кожного окремого підприємства.

Аналітична цінність таких коефіцієнтів підтверджується тим, що в капіталістичних країнах існують спеціальні видання, в яких публікуються статистичні зведення з цих показників. Так, наприклад, в США підрахунком відносних величин на базі фінансової звітності займаються такі організації, як компанія "Dan and Bredbery", фірма "Robert Morrіs assoshіats", податкове бюро міністерства торгівлі США, федеральна торгівельна комісія і комісія з цінних паперів, різні підприємницькі спілки, довідник за формами компанії Mudі "Mudіs іndastrіal manual". В Японії такі відомості публікуються в довіднику Міністерства торгівлі та промисловості (Аналіз діяльності підприємств країни), довіднику (Щорічник з компаній).

Однак при розрахунку окремих коефіцієнтів в капіталістичних країнах і (навіть в межах однієї країни) не дотримуються якої-небудь єдиної систем показників. Наприклад, в США публікується 10-15 показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, в Японії в Щорічнику з компаній наводиться 12 показників, а в довіднику міністерства торгівлі і промисловості біля 80. В наших статистичних довідниках зовсім не приводяться показники окремих підприємств, що характеризують їх фінансовий стан. В легкій промисловості за радянських часів видавалися збірники основних техніко-економічних показників, що характеризували в якійсь мірі результати діяльності підприємств за окремі роки. В таких збірниках показники, що характеризували результати фінансової діяльності окремих підприємств, не наводились, оскільки в ті часи існувало централізоване державне планування, а підприємств банкрутів не могло бути. В добре працюючих підприємств вільний залишок прибутку відбирався, погано працюючим надавалась відповідна допомога. А отже, необхідності в таких показниках не було. В теперішній час збірники з основними техніко-економічними показниками підприємств легкої промисловості вже не видаються. Підприємства перетворились в акціонерні товариства, набули самостійності і вийшли з підпорядкування своєї бувшої вищої організації, а отже, і перестали направляти їй відповідну інформацію.

Таким чином, в нашій державі нема досвіду з застосування показників, що характеризують фінансовий стан підприємств. Очевидно прийдеться вивчати досвід закордонний, причому тих країн, що мають більший досвід з питань ринкової економіки. Однак слід при виборі таких показників враховувати особливості та специфіку існуючого обліку в нашій державі, оскільки він ще не відповідає вимогам світових стандартів, хоча до цього й наближається про що свідчать прийняті та введені в дію 31 бухгалтерське положення (стандарти).

З доступної нам літератури відомо, що в Західній Європі (Германія, Швейцарія, Англія і т. і.) для оцінки фінансової діяльності підприємств застосовуються показники: платоспроможності (2 показники), ефективності використання активів (4 показники), використання позикових активів (3 показники), прибутковості (4 показники), продуктивності праці (2 показники). В США, Канаді та Японії таких показників ще більше: ліквідності (5 показників), ділової активності (40 показників), продуктивності праці (10 показників), рентабельності (20 показників), розподілення прибутку (5 показників), платоспроможності (8 показників).

Виникає питання, скільки і яких показників необхідно вибрати для аналізу фінансового стану підприємства в нашій країні, з врахуванням нашої специфіки і існуючого обліку? Все залежить від того, який вид аналізу вибирається і яку мету він переслідує.

Розрізняють попередній та комплексний аналіз.

Попередній аналіз забезпечує попередню оцінку результатів діяльності підприємства. Він може виконуватися самим підприємством для власної оцінки своєї діяльності з метою допомогти керівнику. Такий аналіз може виконуватися і банком-кредитодавачем за даними підприємства - клієнта (передбачуваного). Мета такого аналізу - оцінити ступінь ризику неповернення кредиту. Аналіз може проводитися і підприємством-суміжником. Мета аналізу - вибір партнера для економічної діяльності. Такий аналіз повинен виконуватися швидко, не займати багато часу та забезпечувати достатню інформацію про фінансовий стан господарського суб'єкта, що цікавить нас. В цьому випадку кількість показників не повинна бути великою. Крім того, для їх визначення бажано отримувати інформацію з якомога меншої кількості бухгалтерських документів.

С.Б. Барнгольц для цієї мети пропонує застосовувати дев'ять показників: неплатежі, коефіцієнти: незалежності (власності), фінансової стійкості, ділової активності, ефективності використання фінансових ресурсів (всього майна), ефективності використання власних активів, вигідність підприємства, загальний коефіцієнт покриття та коефіцієнт участі власних та довгострокових позикових активів в матеріальних затратах.

Для визначення цих показників достатньо інформації, що є у формі 1 (Баланс промислового підприємства) та формі 2 (Звіт про фінансові результати) табл.3.4, табл.3.5, табл.3.6.

Розглянемо ці показники та порядок їх визначення. Розрахуємо та проаналізуємо їх за даними наведеного балансу.

1. Неплатежі (прострочення позик, внесків до бюджету, затримка оплати рахунків постачальників, погашення зобов'язань банку, іншим кредиторам)	ряд. 620
За даними балансу (тис. грн.):
а) на початок періоду	б) на кінець періоду
ряд. 620	786,8 тис. грн.	ряд. 620	1015,92 тис. грн.

2.

Коефіцієнт (показник) незалежності (власності) показує, яка питома вага власного капіталу в валюті балансу. Чим більше питома вага власного капіталу в валюті балансу, тим більш незалежний стан у підприємства, від позикових джерел, тобто тим вище коефіцієнт власності. Вимірюється цей показник в долях одиниці. Можна його виразити і в %, якщо помножити результат на 100. Тоді даний показник буде означати, скільки % складає власний капітал в валюті балансу. Допустима величина показника 0,5. Це означає, що якщо коефіцієнт незалежності 0,5 та більше, власний капітал складає половину, або більше половини валюти балансу, тобто стан підприємства незалежний.

В протилежному випадку (якщо коефіцієнт незалежності менше 0,5) положення підприємства залежне.

а) на початок періоду

б) на кінець періоду

Коефіцієнт фінансової стійкості характеризує стійкість фінансового стану. Відрізняється він від попереднього тим, що в чисельнику до власного капіталу додаються довгострокові зобов'язання. Довгострокові зобов'язання (позикові активи) прийнято на час позики вважати рівнозначними власним. Вимірюється він в долях одиниці, можна виражати також і в %. Середній його рівень 0,7, тобто якщо власний капітал разом з довгостроковими зобов'язання складають 0,7 і більше (70% і більше), тоді фінансове становище підприємства стійке. В протилежному випадку (якщо коефіцієнт фінансової стійкості менше 0,7) - воно не стійке.

а) на початок періоду

б) на кінець періоду

4.

Коефіцієнт ділової активності характеризує обіговість усього майна підприємства, вимірюється в оборотах, розраховується за період, що аналізується.

обор.

5.

Коефіцієнт ефективності використання фінансових ресурсів (всього майна) характеризує кількість прибутку від звичайної діяльності до оподаткування та надзвичайного прибутку, на 1 грн. майна (капіталу).

6.



Коефіцієнт ефективності використання власного капіталу показує скільки чистого прибутку (збитку) припадає на 1 грн. власного капіталу.

7.

Показник вигідності підприємства визначає співвідношення коефіцієнта ефективності власного капіталу в % з середнім процентом прибутковості цінних паперів, що визначається на основі біржових котировок.

Ро - вартість акцій; Кs - % дохідності; Д - дивіденди.

Даний показник за даними підприємства, що аналізується, розрахувати не можливо через відсутність величини середнього % прибутковості цінних паперів.

8.

Загальний коефіцієнт покриття по балансу показує скільки раз наявними обіговими коштами можна покрити поточні зобов'язання. Виражається він в разах. Середня допустима його величина 2,0-2,5 раз. Однак при високій обіговості обігових активів даний показник може бути і менше ніж 2,0-2,5, але не менше 1.

а) на початок періоду



б) на кінець періоду

9.

Коефіцієнт (показник) участі власного капіталу та довгострокових зобов'язань в запасах характеризується питомою вагою власного капіталу і довгострокових зобов'язань в запасах. Виражається він в долях одиниці, можна його виразити і в %. Тоді він показує скільки процентів в запасах складає власний капітал з довгостроковими зобов'язаннями.

а) на початок періоду

б) на кінець періоду

За результатами виконаного аналізу видно, що неплатежі у підприємства є і на початок і на кінець періоду, але на кінець періоду вони трохи збільшилися (з 786,08 тис.грн. до 1015,92 тис.грн.). Фінансовий стан у підприємства незалежний, оскільки коефіцієнт незалежності вище ніж 0,5 і фінансово стійкий (коефіцієнт фінансової стійкості вище 0,7). Помічена тенденція до покращення цих показників на кінець періоду.

Всі активи підприємства (капітал) протягом періоду, що аналізується (року) зробили 0,1075 оборотів, що свідчить про дуже низьку обіговість активів.

На кожну 1 грн. всього майна (капіталу) в середньому за період припадало 0,0201 грн. прибутку.

Ефективність використання власних активів нижче ніж всього майна 0,0165 грн.

Наявні короткострокові зобов'язання підприємство може покрити обіговими коштами на початок року 4,311 раз, а на кінець року 3,640 раз. Тенденція до зменшення показника на кінець періоду. Величина показника вище допустимого значення 2,0-2,5.

Останній показник участі власного капіталу та довгострокових зобов'язань в запасах показує, що на початок періоду, що аналізується, запаси на 99,17% створювались за рахунок власного капіталу та довгострокових зобов'язань, решта - 0,83% - за рахунок кредиторської заборгованості. На кінець періоду ситуація дещо змінилася: 97,18% запасів створено за рахунок власного капіталу та довгострокових зобов'язань, 2,82% - за рахунок кредиторської заборгованості. Показник погіршився, але це не створює загрози банкрутства підприємству через те, що підприємство легко справиться з такою ситуацією.

Комплексний аналіз може проводитися самим підприємством для власних потреб (з метою виявити недоліки у виробничо-господарській та фінансовій діяльності і усунути їх, проаналізувати та виявити тенденції, потенційні можливості); аудиторською службою для встановлення рейтингу підприємства.

Таким аналізом охоплюються результати роботи підприємства за декілька останніх років (2-3 роки).

Починається аналіз з читання балансу, тобто ознайомлення з ним.

1. Спочатку розраховується питома вага розділів і окремих їх складових в загальній сумі (валюті) активу та пасиву і аналізується їх динаміка. Встановлюються зміни величини валюти балансу на початок та на кінець періоду (рядки 280 і 640). Збільшення суми на кінець періоду оцінюється позитивно.

2. Встановлюється відповідність зміни балансу динаміці обсягу виробництва та реалізації продукції, а також прибутку підприємства, Більш швидкі темпи зростання обсягу виробництва, реалізації продукції та прибутку в порівнянні з темпами зростання суми балансу свідчать про покращення використання активів на даному підприємстві. Відставання темпів зростання обсягу виробництва, реалізації продукції та прибутку від темпів зростання валюти балансу вказує на погіршення використання активів.

3. Показники: прибутку, товарної та реалізованої продукції в розрахунку на 1 грн. середньорічної (квартальної) вартості майна [(ряд.280 на початок періоду + ряд.280 на кінець періоду)/2]. Доцільно такі показники зіставити з даними інших підприємств, середньо галузевими, або загальноприйнятими стандартами. В країнах з розвинутою ринковою економікою ці показники використовуються для характеристики ділової активності керівника підприємства. В країнах СНД такі показники поки що не визначаються.

4. Окрім загальної направленості зміни балансу слід визначити характер зміни його окремих статей та розділів. Позитивної оцінки заслуговує збільшення в активі балансу: залишків грошових активів, цінних паперів (ряд.230, 240, 250, 310), короткострокових та довгострокових фінансових вкладень (ряд.40, 220) та, як правило, основних засобів (ряд.30), нематеріальних активів та виробничих запасів (ряд.10, ряд.100); в пасиві: підсумку І розділу (ряд.380) і особливо суми прибутку, що не розподілений (ряд.350), прибутків майбутніх періодів (ряд.630), цільового фінансування (ряд.420).

5. Негативної оцінки заслуговує різке зростання дебіторської та кредиторської заборгованості в активі та пасиві балансу. Негативно оцінюється наявність та збільшення залишків по так званих "хворих" статтях балансу: в пасиві - "збитки" (ряд.350), "позики не погашені в строк" (ряд.510). Читання "хворих" статей балансу дозволяє зробити деякі висновки про фінансовий стан. Так, наявність збитків свідчить про нерентабельність даного підприємства. Залишки за статтею "позики не погашені в строк" характеризують поточну (на дату складання звіту) платоспроможність підприємства.

Виконаємо читання балансу за даними підприємства що аналізується.

В активі балансу питома вага "Необоротних активів" на кінець періоду зросла до 64,61% (6926,48*100/10719,52) з 45,6% (2896,8*100/6353,92), однак зменшилися питома вага "Оборотних активів" з 53,33% (3389,12*100/6353,92) до 34,5% (3697,84*100/10719,52), питома вага "Витрат майбутніх періодів" теж дещо знизилась з 1,07% (68,0*100/6353,92) до 0,89% (95,2*100/10719,52).

В пасиві балансу відповідно: "Власний капітал" питома вага зросла з 81,38% (5170,72*100/6353,92) до 85,24 (9137,84*100/10719,52), питома вага "Забезпечення наступних витрат і платежів" значно скоротилася з 0,47% (29,92*100/6353,92) до 0,08 (8,16*100/10719,52). Питома вага "Довгострокових зобов'язань" та "Поточних зобов'язань" теж зменшилась відповідно з 4,7% (299,2*100/6353,92) до 3,81% (408,0*100/10719,52) та з 12,38% (786,0*100/6353,92) до 9,48% (1015,92*100/10719,52). Питома вага "Доходів майбутніх періодів" дещо зросла з 1,39% (149,6*100/10719,52) проти 1,07% (68,0*100/6353,92). Таким чином помітна позитивна тенденція до зростання питомої ваги необоротних активів та власного капіталу на підприємстві.

Проаналізуємо динаміку валюти балансу, обсягів прибутку та реалізації.



За балансом маємо зростання на 68,71%, за рештою показників теж маємо зростання темпів: відповідно до прибутку - 2223,89%, за обсягом реалізації - 40,91%, що говорить про те, що фінансові ресурси на підприємстві використовуються недостатньо: темпи зростання балансу перевищують темпи зростання обсягу реалізації.

Високі темпи зростання прибутку говорять про те, що прибуток одержаний не лише за рахунок основної діяльності, а й за рахунок інших видів діяльності.

Динаміка показників: прибутку, товарної та реалізованої продукції на 1 грн. вартості майна:

Р

Для аналізу динаміки розглянутих показників слід розрахувати їх за попередній період та порівняти з наведеними.

Позитивної оцінки заслуговує збільшення залишків грошових активів в національній валюті (ряд.240) (відповідно 95,2 тис. грн. і 273,36 тис. грн.). Збільшення основних засобів (ряд. 30) (680 тис. грн. і 3495,2 тис. грн.), збільшення виробничих запасів (ряд.100) (544 тис. грн. і 612,0 тис. грн.), збільшення суми І розділу пасиву (5170,72 тис. грн. і 9137,84 тис. грн.) та суми прибутку (ряд.350) (нерозподіленого) (2,72 тис. грн. і 13,6 тис. грн.).

Кредиторська заборгованість на кінець періоду (ряд.520ряд.610) збільшилася з 595,68 тис. грн. до 730,32 тис. грн., а дебіторська заборгованість (ряд.150ряд.210) дещо зменшилася (з 696,32 тис. грн., 686,8 тис. грн.). Збільшення кредиторської заборгованості - це негативне явище.

В процесі подальшого аналізу балансу вивчається структура активів та пасивів підприємства (аналіз по вертикалі). З цією метою за даними балансу складемо табл.3.1.

Таблиця 3.1

Структура активів підприємства

Показники	На початок періоду	На кінець періоду	Відхилення
			За абсолютною величиною	В % або пунктах
1. Активи підприємства всього (ряд.280)	6353,92	10719,52	+4365,6	+68,7
2. Необоротні активи (ряд.080)	2896,80	6926,48	+4029,68	+139,1
в % до всіх активів ((ряд.080/ряд.280)*100)	45,59	64,61	-	+18,82
3. Обігові активи (ряд.260)	3389,12	3697,84	+308,72	+9,11
в % до всіх активів ((ряд.260/ряд.280)*100)	53,34	34,50	-	-18,84
3.1 Матеріальні обігові активи (ряд.100ряд.140)	2352,8	2703,68	+350,88	+14,91
в % до обігових активів ((ряд.100ряд.140)/ряд.260)*100	69,43	73,12	-	+3,69
3.2 Грошові кошти та короткострокові вкладення (ряд.220ряд.250)	340,0	307,36	-32,64	-9,6
в % до обігових активів (ряд.220ряд.250)/ряд.260)*100	10,03	8,31	-	-1,72
3.3 Дебіторська заборгованість (ряд.150ряд.210)-ряд.161-ряд.162	696,32	686,8	-9,52	-1,37
в % до обігових активів (((ряд.150 ряд.210) -ряд.161-ряд.162)/ряд.260)*100	20,54	18,57	-	-1,97
4. Витрати майбутніх періодів (ряд.270)	68,0

Подобные документы

• Економічний аналіз ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод"

  Динаміка основних техніко-економічних показників ВАТ "СВЗ". Аналіз виробництва і реалізації продукції, ефективності використання основних засобів. Аналіз прибутку та рентабельності продукції, її собівартості, стану та використання праці на підприємстві.
  
  курсовая работа [106,8 K], добавлен 08.08.2010
  

• Аналіз господарської діяльності ТОВ "Промметсплав"

  Роль та особливості умов роботи підприємств в умовах ринку, їх функції та мети. Аналіз показників виробництва і реалізації продукції, використання основних фондів і виробничої потужності, чисельності й структури персоналу, витрат на виробництво.
  
  дипломная работа [138,7 K], добавлен 23.09.2011
  

• Економічний аналіз

  Предмет, зміст та види економічного аналізу. Метод, методика та прийоми економічного аналізу. Основні категорії аналізу: показники, фактори, резерви, їх класіфікація. Аналіз ефективності використання трудових та матеріальних ресурсів, основних засобів.
  
  курс лекций [91,8 K], добавлен 12.12.2008
  

• Аналіз матеріальних витрат та ефективність їх використання

  Сутність поняття "матеріальні ресурси" та їх характеристика. Значення, завдання та інформаційна база аналізу. Система показників, що використовується для оцінки матеріальних ресурсів на підприємстві. Комплексний аналіз показників господарської діяльності.
  
  курсовая работа [174,2 K], добавлен 19.06.2013
  

• Аналіз основних фондів в умовах шахти ім. О.О. Скочинського

  Характеристика підприємства, умов виробництва. Аналіз техніко-економічних показників. Аналіз обсягу випуску і реалізації продукції. Аналіз основних фондів. Аналіз стану основних фондів. Аналіз ефективності використання основних фондів.
  
  курсовая работа [136,9 K], добавлен 10.11.2003
  

• Предмет та метод економічного аналізу

  Економічний аналіз як галузь економічної науки. Види аналізу та його роль в управлінні виробництвом, організація і методика, технічні прийоми. Аналіз показників, які характерізують обсяг виробничої програми. Аналіз стану і використання основних фондів.
  
  курс лекций [120,1 K], добавлен 10.12.2010
  

• Методи і методика економічного аналізу - сутність, особливості та зміст

  Класифікація методів економічного аналізу. Використання системи показників та вивчення причин їхньої зміни. Якісні та кількісні прийоми. Аналіз якості продукції за загальними об’єктивними показниками. Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції.
  
  контрольная работа [1,2 M], добавлен 13.07.2009
  

• Аналіз показників звіту про фінансовий результат діяльності підприємства

  Економічний зміст показників звіту про фінансові результати. Аналіз структури основних показників звіту про фінансові результати ВАТ "Криворізький хлібокомбінат №1". Оцінка рентабельності діяльності підприємства. Факторний аналіз прибутку підприємства.
  
  дипломная работа [393,5 K], добавлен 15.06.2011
  

• Аналіз виробничих основних засобів

  Економічна суть існування основних засобів. Методика аналізу ефективності використання основних фондів. Аналіз виробничих основних засобів на прикладі ТОВ "Альянс". Шляхи поліпшення використання основних виробничих засобів.
  
  дипломная работа [79,3 K], добавлен 14.10.2002
  

• Економічний аналіз

  Предмет і об’єкти економічного аналізу. Зміст комплексної оцінки діяльності підприємств та їх підрозділів, об'єктивна оцінка результатів і виявлення можливостей дальшого підвищення ефективності господарювання. Аналіз оборотності оборотних засобів.
  
  контрольная работа [18,1 K], добавлен 31.05.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам