Економiчний аналiз дiяльностi пiдприємств

95,2

+27,2

+40,0

в % до всіх активів (ряд.270/ряд.280*100)

1,07

0,89

-

-0,18



Питома вага обігових активів у всіх активах підприємства називається коефіцієнтом мобільності активів підприємства. Річ в тім, що обігові активи підприємства швидше здійснюють оборот в порівнянні з іншими коштами, а значить вони більш мобільні. Тому за їх питомою вагою в загальних активах підприємства й роблять висновок про ступінь мобільності останніх.

Питому вагу грошових активів та короткострокових вкладень в обігових активах називають коефіцієнтом мобільності обігових активів з тієї ж причини.

З таблиці 3.1 видно, що необоротні активи на підприємстві складали на початок періоду 45,59%, а оборотні активи - 53,34% в загальній сумі всіх активів підприємства. На кінець періоду співвідношення трохи змінилося (64,419% - необоротні та 34,50% - оборотні), тобто питома вага оборотних активів зросла та зменшилася оборотних. Можна припуститися, що підприємство обновило необоротні активи.

При дослідженні структури оборотних активів бачимо, що в оборотних активах основна питома вага припадає на матеріальні обігові активи (69,432% на початок і 73,12% на кінець), грошові активи займають порівняно невелику питому вагу (10,03% та 8,31%) і на кінець дебіторська заборгованість (потенційні грошові активи) відповідно 20,54% та 18,57%. Таким чином, мобільність обігових активів невисока.

Далі цікаво проаналізувати структуру пасивів підприємства (табл.3.2). За даними табл.3.2 бачимо, що питома вага власного капіталу на кінець періоду зросла з 81,85% до 85,32% та відповідно знизилася позикових активів з 17,08% до 13,28%.



Таблиця 3.2

Структура пасивів підприємства

Показники	На початок періоду	На кінець періоду	Відхилення
			За абсолютною величиною	В % або пунктах
1. Пасиви всього (ряд.640)	6353,92	10719,52	+4365,6	+68,7
2. Власний капітал (ряд.380+ряд.430)	5200,64	9146,00	+3945,36	+75,86
в % до всіх пасивів ((ряд.380+ ряд.430)/ ряд.640*100)	81,85	85,32	-	+3,47
2.1 Власні обігові кошти (ряд.380+ ряд.430-ряд.080)	2303,84	2219,52	-84,32	-3,66
в % до власного капіталу ((ряд.380+ряд.430- ряд.080) *100/(ряд.380+ряд.430))	44,30	24,27	-	-20,03
3. Довгострокові та поточні зобов'язання (ряд.480+ряд.620)	1085,28	1423,92	+338,64	+31,2
в % до всіх пасивів (ряд.480+ряд.620)*100/ ряд.640	17,08	13,28	-	-3,8
3.1 Кредити та інші позикові активи (ряд.480+ряд.500+ряд.510)	489,6	693,6	+204,0	+41,67
в % до довгострокових та поточних зобов'язань ((ряд.480+ ряд.500+ряд.510)* 100/(ряд.480 +ряд.620))	45,11	48,71	-	+3,6
3.2 Кредиторська заборгованість (ряд.520ряд.610)	595,68	730,32	+134,64	+22,60
в % до довгострокових та поточних зобов'язань ((ряд.520ряд.610)*100/(ряд.480 +ряд.620))	54,89	51,29	-	-3,6
4. Доходи майбутніх періодів (ряд.630)	68,0	149,6	+81,6	+120
в % до всіх пасивів (ряд.630*100/ ряд.640	1,07	1,40	-	+0,33

При аналізі структури позикових активів виявлено, що у кредитів та інших позикових коштів менша питома вага ніж у кредиторської заборгованості (45,11% проти 54,89% на початок та 48,71% проти 51,29% на кінець). Крім того, до кінця періоду зростає питома вага кредитів та інших позикових коштів і відповідно зменшується кредиторської заборгованості (48,71% > 45,11% і відповідно 51,29% < 54,89%).

За даними таблиці можна розрахувати такі показники:



1. Коефіцієнт позикових коштів:

а) на початок періоду

б) на кінець періоду

2. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів:

а) на початок періоду

б) на кінець періоду

Критична величина коефіцієнта співвідношення позикових та власних активів дорівнює 1, тобто, якщо величина позикових активів дорівнює величині власних активів, або менше, то підприємству притаманна фінансова стійкість. Якщо ж співвідношення більше 1, тоді фінансова стійкість викликає сумнів. В даному випадку і на початок і на кінець періоду співвідношення менше 1, що підтверджує фінансову стійкість, хоча вона дещо погіршується на кінець періоду.

3. Коефіцієнт співвідношення основних засобів з нематеріальними активами і власними коштами:

а) на початок періоду

б) на кінець періоду

4. Коефіцієнт співвідношення основних засобів з нематеріальними активами і власних з довгостроковими позиковими коштами:

а) на початок періоду

б) на кінець періоду



Окрім наведених показників доцільно ще розрахувати і проаналізувати такі показники:

1. Коефіцієнт окупності процентів за кредити:

а) за попередній період

б) за звітний період

Коефіцієнт окупності процента за кредити показує скільки раз за станом на конкретну дату коштами, заробленими підприємством, можна сплатити проценти за кредити і характеризує ступінь захищеності кредиторів.

За даними підприємства на кінець періоду значно покращився ступінь захищеності кредиторів, оскільки коштами, заробленими підприємством, можна 13,89 разів заплатити проценти, в той час як на початок лише - 1,17 разів.

2. Коефіцієт співвідношення витрат з виплати процентів і позик:



а) на початок періоду

б) на кінець періоду

Коефіцієнт співвідношення витрат виплати процентів і довгострокових з поточними зобов'язаннями характеризує долю процентів в останніх і показує чого коштує підприємству їх залучення.

За результатами аналізу бачимо, що на кінець періоду доля процентів в довгострокових з поточними зобов'язаннями зменшилась (0,0164 > 0,0093).

Після ознайомлення з балансом і аналізу структури активів та пасивів підприємства необхідно проаналізувати показники, що характеризують фінансову діяльність підприємства більш детально. Вся сукупність таких показників може бути наведена у вигляді чотирьох укрупнених груп, що характеризують:

- платоспроможність;

- ефективність використання фінансових ресурсів;

- обіговість активів;

- потенційні можливості підприємства.

Розглянемо послідовно всі чотири групи показників.

І Група показників, що характеризують платоспроможність підприємства, складається з чотирьох показників: коефіцієнта абсолютної ліквідності, проміжкового коефіцієнта покриття (коефіцієнт швидкої ліквідності), загального коефіцієнта покриття і коефіцієнта чистої виручки.

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

а) на початок періоду

б) на кінець періоду

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує на скільки в даний момент можуть бути ліквідовані короткострокові зобов'язання за рахунок грошових активів та поточних фінансових інвестицій.

За даними аналізу на кінець періоду платоспроможність підприємства трохи знизилася (0,303 короткострокових зобов'язань можуть бути ліквідовані за рахунок грошових активів та поточних фінансових інвестицій на кінець періоду проти 0,415 - на початок). Цей показник має особливо важливе значення для постачальників матеріальних ресурсів і банку, що кредитує дане підприємство. Теоретичне значення його 0,2 - 0,25.

2. Проміжковий коефіцієнт покриття:



а) на початок періоду

б) на кінець періоду

Проміжковий коефіцієнт покриття називають ще коефіцієнтом швидкої ліквідності. Він показує на скільки в даний момент можуть бути покриті короткострокові зобов'язання не лише за рахунок грошових активів та поточних фінансових інвестицій, але й дебіторської заборгованості (потенційних грошових активів). Теоретичне значення цього показника признається достатнім на рівні 0,7 - 0,8. Дуже зацікавлені в даному показнику тримачі акцій. Для даного підприємства цей показник на кінець періоду трохи знизився. Величина його далека від нормативної.

3. Загальний коефіцієнт покриття був розглянутий раніше (див. попередню оцінку фінансової діяльності підприємства, показник 8).

4. Коефіцієнт чистої виручки:

а) за попередній період



б) за звітний період

Коефіцієнт чистої виручки показує скільки чистого прибутку разом з амортизаційними відрахуваннями припадає на 1 грн. виручки від реалізації. Він розраховується за попередній та період, що аналізується.

Коефіцієнт чистої виручки на кінець періоду на підприємстві зріс, що слід розцінювати як позитивний результат.

ІІ Група показників, що характеризують ефективність використання фінансових ресурсів (рентабельність).

В дану групу включені п'ять показників рентабельності. Вони характеризують ефективність вкладень в активи підприємства і його окремі види:

- всіх активів;

- власного капіталу;

- виробничих фондів;

- фінансових інвестицій;

- продукції.

Перших три показники розраховуються як відношення фінансового результату від звичайної діяльності та від надзвичайних ситуацій до середньої валюти балансу за звітний період. При цьому вартість виробничих фондів визначається додаванням вартості основних засобів і матеріальних обігових активів.

1. Рентабельність всіх активів:

2. Рентабельність власного капіталу:

3. Рентабельність виробничих фондів:

4. Рентабельність фінансових інвестицій:

5. Рентабельність продукції:



Найбільшу рентабельність має продукція (21,09%), дещо меншу - фінансові інвестиції - 6,57%. Найменшу рентабельність мають всі активи - 2,01%.

ІІІ Група показників, що характеризують обіговість активів підприємства, включає в себе чотири показники обіговості:

- всіх активів;

- обігових активів;

- матеріальних обігових активів;

- нематеріальних обігових коштів.

Всі наведені показники визначаються відношенням чистого доходу (виручки) від реалізації до середніх залишків відповідних активів і називаються коефіцієнтами обіговості.

1. Коефіцієнт обіговості всіх активів:

2. Коефіцієнт обіговості обігових коштів:

3. Коефіцієнт обіговості матеріальних обігових активів:

4. Коефіцієнт обіговості нематеріальних обігових коштів:

Обіговість активів характеризується не лише кількістю оборотів, що здійснюються за період, що аналізується, але й тривалістю одного обороту в днях (Од).

Д - кількість днів в періоді, що аналізується,

Коб - кількість оборотів.

1.

2.

3.

4.

За результатами аналізу найвищу обіговість мають нематеріальні обігові активи (грошові активи). За період, що аналізується вони здійснили майже 0,848 оборотів з тривалістю ~ 428,57 днів кожен. Найнижчу обіговість мають всі активи підприємства (0,107 обороту) з тривалістю ~ 3364,48 днів кожен. При аналізі обіговості активів необхідно отримані показники порівняти з середнім по галузі, або з аналогічним за попередній період.

Прискорення (уповільнення) обіговості активів може вплинути на суму активів, що необхідна для здійснення успішної виробничо-господарської діяльності. На прискорення (уповільнення) обіговості активів можуть впливати фактори: обсяг реалізованої продукції (Р) середня вартість залишків активів (Окошт).

; ;

Вплив фактора Окошт на тривалість обороту в днях можна визначити за такою залежністю:

Зміна тривалості обороту під впливом обсягу реалізації визначається:



індексом 2 і 1 позначені показники відповідно за звітний і попередній період.

Од = Од(кошт) - Од(р); Од = Од2 - Од1

Загальне відхилення тривалості обігу повинно дорівнювати алгебраїчній сумі відхилень за рахунок зміни залишків і обсягу реалізації. Зміна самої величини активів в сторону збільшення (зменшення) в зв'язку з уповільненням (прискоренням) обіговості активів визначається по формулі:

Р2/Д - одноденний оборот.

Проаналізуємо вплив факторів на обіговість обігових активів. Для цього визначимо, яку кількість оборотів здійснюють обігові активи в звітному і попередньому періоді, а також тривалість одного обороту в днях.

3149,2 тис.грн. - середня вартість обігових активів в попередньому періоді.

Од1 = 360/0,207 = 1740,9 дн.

Од2 = 360/0,259 = 1390,2 дн.

Од = 1390,2-1740,9 = -350,7 дн.

Обіговість обігових активів прискорилась з 0,207 обор. до 0,259 обор., а тривалість одного обороту відповідно зменшилась з 1740,9 дн. до 1390,2 дн. Цікаво проаналізувати вплив факторів на обіговість обігових активів.

Од = +218,0 - 568,7 = -350,7 дн.

За рахунок збільшення залишків обігових активів в звітному періоді обіговість уповільнилась, а тривалість обороту збільшилась на 218 днів, а за рахунок зменшення обсягу реалізації зменшилася на 568,7 днів. В кінцевому рахунку тривалість обороту скоротилась на 350,7 днів. Зменшення тривалості обороту потягне за собою зменшення суми активів, необхідних для здійснення виробничо-господарської діяльності. В даному випадку це 3451,9 тис.грн.

Вплив факторів на обіговість обігових активів можна розрахувати і за допомогою способу підстановок (табл.3.3).

Таблиця 3.3

Розрахунок впливу факторів на обіговість обігових активів

Вплив факторів	Фактори	Обіговість в днях Од	Відхилення
	О актив.	Р
Вихідні дані	3149,2	651,2	1740,9	-
Зміна обігових активів	3543,47	651,2	1958,9	+218
Зміна обсягу реалізації	3543,47	917,6	1390,2	-568,7
Всього				-350,7

Закінчується аналіз фінансового стану підприємства аналізом потенціальних можливостей підприємства.

ІV Група показників, що характеризують потенційні можливості підприємства.

Потенційні можливості можна оцінити за допомогою таких показників:

- наявності, динаміки і питомої ваги виробничих активів в загальній сумі активів;

- наявності, динаміки і питомої ваги основних засобів в загальній сумі активів;

- коефіцієнта зносу основних засобів;

- середньої норми амортизації;

- наявності, динаміки капітальних вкладень і їх співвідношення з фінансовими інвестиціями.

Розглянемо кожен з них.

1. Наявність, динаміка і питома вага виробничих активів в загальній сумі активів.

До виробничих активів відносяться: основні засоби і нематеріальні активи (ряд.30 і ряд.10), виробничі запаси (ряд.100) і незавершене виробництво (ряд.120). На початок періоду наявність виробничих активів:

680,0+408,0+544,0+13,60 = 1645,6 тис.грн.

На кінець періоду наявність виробничих активів:

3495,0+421,6+612+81,6 = 4610,2 тис.грн.

На кінець періоду виробничі активи на підприємстві збільшилися

(4610,2 тис.грн. > 1645,6 тис.грн.) на 2964,6 тис.грн.(180,2%).

Виробничі активи на початок періоду складали 25,9% (1645,6/6353,92*100) від всіх активів, на кінець періоду 43,0% (4610,2/10719,52*100), що слід розцінювати як позитивне явище. Разом з тим слід відмітити, що якщо непомірно зростає обсяг незавершеного виробництва на підприємстві, що збільшує виробничий цикл, та заморожує грошові кошти, то це вже буде розглядатися як негативне явище яке непокращує потенційні можливості підприємства.

2. Наявність, динаміка і питома вага основних засобів в загальній сумі активів.

На початок періоду основні активи і нематеріальні активи складали 1088,0 тис.грн., на кінець періоду 3916,6 тис.грн.

На кінець періоду сума основних засобів і нематеріальних активів зросла на 2828,6 тис.грн. (3916,6-1088,0).

Питома вага основних засобів в загальній сумі активів на кінець періоду трохи зросла з 17,12% до 36,54% (на початок 1088,0*100/6353,92*100, на кінець 3916,6*100/10719,52). Це також може розцінюватися як позитивний момент при оцінці потенційних можливостей підприємства.

3.

а) на початок періоду

б) на кінець періоду

На кінець періоду коефіцієнт зносу зменшився, що могло бути наслідком активного оновлення основних засобів.

4.

а) на початок періоду

б) на кінець періоду

На кінець періоду середня норма амортизації також трохи зменшилася.

5. Наявність, динаміка капітальних вкладень і їх співвідношення з фінансовими вкладеннями.

На початок періоду капітальні вкладення 149,6 тис. грн., на кінець 136,0 тис. грн.

На кінець періоду сума капітальних вкладень зменшилася на 13,6 тис. грн.

Наявність 149,6 тис. грн. на початок періоду, 136,0 тис. грн. на кінець періоду. На кінець періоду вони зменшилися на 13,6 тис. грн.

Для визначення рейтингу підприємства по рівню фінансового стану по кожному показнику, введеному у відповідну класифікаційну групу, визначаються або верхні і нижні критеріальні межі рівня показників, що аналізуються, або їх оптимальні значення, а для деяких показників (наприклад, показнику ефективності) як критерій приймалась тенденція зміни.

В залежності від відхилення досягнутого рівня показника від вибраного критерію встановлюється бальна оцінка.

По кожній укрупненій групі визначається свій "внутрішній" рейтинг за формулою:

Вгр - середній бал по укрупненій групі показників;

bі - бальна оцінка і-го показника;

d - вага і-го показника в даній групі.

Підсумкова рейтингова оцінка фінансового стану підприємства є завершальною стадією аналітичної діагностики. Синтезований рейтинг визначається за формулою, наведеною вище, де Вгр - внутрішній рейтинг групи, а d - вага відповідної укрупненої групи показників.

В залежності від кількості набраних балів підприємство може відноситися до певного класу:

Вищого - підприємства з абсолютно стійким фінансовим станом, що підтверджується високим рейтингом як в цілому, так і по укрупнених групах показників;

Першого - підприємства, фінансовий стан яких взагалі стійкий, але є незначні відхилення від норми з окремих показників;

Другого - у підприємств наявні ознаки фінансової напруженості, для здолання якої у підприємства є потенційні можливості;

Третього - підприємства підвищеного ризику, що можуть здолати напруженість свого фінансового стану за рахунок зміни форми власності, диверсифікації, оновлення продукції, здійснення реконструкції, використання нових технологій і інше.

Четвертого - підприємства з незадовільним фінансовим станом і відсутністю перспектив його стабілізації.

Це викладений загальний підхід до визначення рейтингу підприємства за результатами фінансового стану. Для конкретних розрахунків необхідна спеціальна методика розрахунку кількості набраних балів. На жаль така методика ще не відпрацьована, а тому рейтинг підприємства буде визначатись без розрахунку кількості набраних балів а за досягнутим рівнем розглянутих показників.

За результатами аналізу стан у підприємства незалежний і фінансово стійкий, ділова активність досягла середнього рівня, короткострокові зобов'язання можуть бути покриті в межах припустимої величини кількості раз покриття. Матеріальні запаси на половину покриваються власним капіталом і довгостроковими зобов'язаннями, хоч на кінець періоду цей показник знизився.

При ретельному вивченні балансу виявлено, що питома вага "Необоротних активів" на кінець періоду зросла, однак знизилася питома вага "Оборотних активів", зросла питома вага джерел власних активів і знизилася питома вага довгострокових зобов'язань. В цілому на кінець періоду сума балансу зросла, що слід визнати позитивним явищем.

Аналіз динаміки балансу, прибутку і обсягу реалізації показав, що активи на підприємстві використовуються не досить ефективно.

Позитивним є те, що на кінець періоду зросла сума грошей на розрахунковому рахунку, значно зросли основні засоби та виробничі запаси.

В пасиві балансу сума нерозподіленого прибутку також зросла.

Негативним явищем є збільшення кредиторської заборгованості. Дебіторська заборгованість хоч і зменшилася, але все ж складає велику суму 686,8 тис. грн. С точки зору бухгалтерів і фінансистів збільшення кредиторської заборгованості на даний момент вважається позитивним явищем. Якщо підприємство взяло в банку кредит, то в даний момент воно сплачує лише проценти за нього. Якщо підприємство має борги перед постачальником чи власними працівниками, то в даний момент воно користується їх коштами і нічого за це не платить. На даний момент підприємство має хороші фінансові можливості, але всі чужі кошти треба повернути. Зі збільшенням кредиторської заборгованості зростає ймовірність настання критичної ситуації, коли треба повернути кредиторам їх кошти, а підприємство не може цього зробити і стає банкрутом.

Аналіз структури активів показав, що питома вага необоротних активів зросла, а оборотних - знизилася. В структурі обігових активів зросла питома вага матеріальної їх частини й знизилася питома вага грошової, дещо зменшилася питома вага дебіторської заборгованості. Зросла питома вага власних і зменшилася питома вага позикових активів. В позикових активах зросла питома вага кредитів і зменшилася питома вага кредиторської заборгованості.

Коефіцієнти абсолютної і швидкої ліквідності значно перевищують нормативні значення. Найвища рентабельність у продукції - 21,09%, а найнижча у всіх активів - 2,01%.

Найвища обіговість у нематеріальних обігових активів - 0,848 оборотів, найнижча у всього майна - 0,107 оборотів, обіговість обігових активів в звітному періоді прискорилася, а тривалість обороту зменшилася з 1740,9 дн. до 1390,2 дн., що призвело до вивільнення з обороту - 3451,9 тис. грн.

Потенційні можливості підприємства зростають і питома вага виробничих активів зросла від 25,9% до 43%, основні засоби на початок періоду були зношені на 50%, але під кінець періоду значно обновилися.

Стан підприємства можна оцінити як стійкий з незначними відхиленнями від норми з окремих показників (перший рейтинг).

Форма1

Баланс підприємства (актив) Таблиця 3.4

АКТИВ	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
І. НЕОБОРОТНІ АКТИВИ
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010	408,00	421,60
первісна вартість	011	448,80	476,00
накопичена амортизація	012	40,80	54,40
Незавершене будівництво	020	1632,00	2856,00
Основні засоби:
залишкова вартість	030	680,00	3495,20
первісна вартість	031	1360,00	4352,00
знос	032	680,00	856,80
Довгострокові біологічні активи:
справедлива (залишкова) вартість	035
первісна вартість	036
накопичена амортизація	037
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040	149,60	136,00
інші фінансові інвестиції	045	27,20	13,60
Довгострокова дебіторська заборгованість	050
Відстрочені податкові активи	060		4,08
Інші необоротні активи	070
УСЬОГО ЗА РОЗДІЛОМ І	080	2896,80	6926,48
ІІ. ОБОРОТНІ АКТИВИ
Виробничі запаси	100	544,00	612,00
Поточні біологічні активи	110
Незавершене виробництво	120	13,60	81,60
Готова продукція	130	27,20	106,08
Товари	140	1768,00	1904,00
Векселі одержані	150	204,00	231,20
Дебіторська заборгованість за товари роботи послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	408,00	435,20
первісна вартість	161	462,40	489,60
резерв сумнівних боргів	162	54,40	54,40
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	9,52	0,00
за виданими авансами	180	47,60	16,32
з нарахованих доходів	190
із внутрішніх розрахунків	200
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	27,20	4,08
Поточні фінансові інвестиції	220	68,00	27,20
Грошові активи та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	95,20	273,36
в іноземній валюті	240	163,20	6,80
Інші оборотні активи	250	13,60
УСЬОГО ЗА РОЗДІЛОМ ІІ	260	3389,12	3697,84
ІІІ. ВИТРАТИ МАЙБУТНІХ ПЕРІОДІВ	270	68,00	95,20
БАЛАНС	280	6353,92	10719,52

Таблиця 3.5

Форма1 Баланс підприємства (пасив)

ПАСИВ	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
І. ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
Статутний капітал	300	4896,00	5208,80
Пайовий капітал	310
Додатковий вкладений капітал	320	272,00	272,00
Інший додатковий капітал	330		3575,44
Резервний капітал	340	68,00	95,20
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	2,72	13,60
Неоплачений капітал	360	40,80	13,60
Вилучений капітал	370	27,20	13,60
УСЬОГО ЗА РОЗДІЛОМ І	380	5170,72	9137,84
ІІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСТУПНИХ ВИТРАТ І ПЛАТЕЖІВ
Забезпечення виплат персоналу	400	13,60	8,16
Інші забезпечення	410	2,72	0,00
	415
	416
	417
	418
Цільове фінансування	420	13,60
УСЬОГО ЗА РОЗДІЛОМ ІІ	430	29,92	8,16
ІІІ. ДОВГОСТРОКОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
Довгострокові кредити банків	440	272,00	340,00
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450
Відстрочені податкові зобов'язання	460		68,00
Інші довгострокові зобов'язання	470	27,20
УСЬОГО ЗА РОЗДІЛОМ ІІІ	480	299,20	408,00
ІV. ПОТОЧНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
Короткострокові кредити банків	500	163,20	258,40
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	27,20	27,20
Векселі видані	520	81,60	176,80
Кредиторська заборгованість за товари, роботи послуги	530	340,00	306,00
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	68,00	149,60
з бюджетом	550	13,60	27,20
з позабюджетних платежів	560	4,08	5,44
зі страхування	570	9,52	4,08
з оплати праці	580	24,48	13,60
з учасниками	590	40,80	47,60
із внутрішніх розрахунків	600
Інші поточні зобов'язання	610	13,60
УСЬОГО ЗА РОЗДІЛОМ ІV	620	786,08	1015,92
V. ДОХОДИ МАЙБУТНІХ ПЕРІОДІВ	630	68,00	149,60
БАЛАНС	640	6353,92	10719,52

Таблиця 3.6

Форма2 Звіт про фінансові результати

Стаття	Код рядка	За звіт. період	За поп. період
Доход(виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	1243,20	888,00
Податок на додану вартість	015	207,20	148,00
Акцизний збір	020	85,84	62,16
	025
Інші вирахування з доходу	030	32,56	26,64
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	917,60	651,20
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	666,00	592,00
Валовий:
прибуток	050	251,60	59,20
збиток	055
Інші операційні доходи	060	14,80	2,96
	061
Адміністративні витрати	070	76,96	59,20
Витрати на збут	080	14,80	17,76
Інші операційні витрати	090	11,84	8,88
	091
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	100	162,80
збиток	105		23,68
Доход від участі в капіталі	110	14,80	29,60
Інші фінансові доходи	120	10,36	7,40
Інші доходи	130	7,40	14,80
Фінансові витрати	140	13,32	17,76
Втрати від участі в капіталі	150		1,48
Інші витрати	160	4,44	16,28
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170	177,60
збиток	175		7,40
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	53,28
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190	124,32
збиток	195		7,40
Надзвичайні:
доходи	200	8,88	34,80
витрати	205	14,80	20,00
Податки з надзвичайного прибутку	210		4,44
Чистий:
прибуток	220	118,40	2,96
збиток	225

Контрольні запитання

1. Задачі аналізу фінансового стану підприємства

2. Прийоми, що використовуються для аналізу фінансового стану підприємства та найбільш поширені з них.

3. Зарубіжний досвід з використання спеціальних коефіцієнтів для оцінки фінансового стану підприємства.

4. Попередній аналіз фінансового стану підприємства, його сутність та призначення.

5. Методика проведення попереднього аналізу. Показники, що використовуються для такого аналізу.

6. Сутність читання балансу. Види робіт, що входять до читання балансу.

7. Визначення змін окремих статей та розділів балансу. (Позитивна та негативна оцінка цих змін).

8. Порівняльна характеристика динаміки балансу, прибутку та обсягу реалізованої продукції.

9. Аналіз структури активів та пасивів підприємства.

10. Група показників, що характеризують платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. (Розрахунок показників та їх економічна сутність, рекомендовані значення).

11. Показники, що характеризують ефективність використання фінансових ресурсів (рентабельність). Їх сутність та розрахунок.

12. Обіговість активів підприємства (Показники, що визначаються в цій групі та їх сутність).

13. Потенційні можливості підприємства та показники, що їх характеризують. (Визначення показників).

14. Рейтингова оцінка отриманих результатів аналізу та загальні висновки.

Тема 4 Аналіз випуску та реалізації продукції

1. Аналіз випуску продукції

2. Аналіз обсягу реалізованої продукції

Аналіз випуску продукції

1. Задачі аналізу випуску продукції

2. Загальна оцінка виконання плану з випуску продукції

3. Аналіз виконання плану з асортименту, структури, якості випущеної продукції

4. Аналіз ритмічності випуску продукції

Сучасні умови господарювання надають підприємствам повну самостійність з питань виробництва та реалізації продукції. Правильно обрана стратегія виробництва та відповідні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації та фінансові результати - прибутки, що відповідають масштабам цієї діяльності.

Головні задачі аналізу випуску та реалізації продукції зводяться до щоденного контролю виконання плану (завдання), виявлення резервів збільшення обсягу випуску та реалізації, розробки заходів щодо збільшення випуску та реалізації продукції.

Починається аналіз з загальної оцінки виконання завдання з випуску продукції. Визначається % виконання плану в натуральному та вартісному виразі з випуску продукції. Далі отримані показники порівнюються між собою та робляться висновки. Якщо обидва % виконання плану більше 100%, то це означає, що завдання перевиконано. Якщо один з них менше 100%, то завдання не виконано. За співвідношенням цих показників можна судити про характер асортиментних зрушень.

Наприклад:

За місяць цехом було вироблено продукції на суму 21496,73 тис.грн. при плані 21081,3 тис.грн., тоді:

В натуральному вираженні:

Вф = 29210 од.; Впл = 28760 од.

Як бачимо, обидва показники більше 100%. Це означає, що завдання з випуску продукції перевиконано. Однак ці показники різні, тобто відрізняються, що свідчить про наявність зрушень в асортименті в бік збільшення випуску продукції з більш високою оптовою ціною.

Далі проаналізуємо виконання завдання з асортименту. Розрізняють асортимент вичерпний, груповий та внутрішньогруповий. Вичерпний асортимент - це перелік абсолютно усіх видів продукції, що виробляються на підприємстві. Груповий асортимент - це перелік у вигляді груп (наприклад: пальтова група, костюмна група виробів на швейному підприємстві або модельне, рядове, дитяче взуття). Внутрішньогруповий асортимент - це перелік найменувань продукції всередині асортиментної групи. Частіше за все аналізом охоплюється груповий асортимент.

Визначається середній % виконання плану з асортименту, що розраховується за принципом меншої величини:

- якщо фактичний випуск більше планового, то в розрахунок приймається планова величина;

- якщо фактичний випуск менше планового, то в розрахунок приймається фактичний випуск;

- якщо фактично продукція виготовлена, але планом не передбачалася, то вона до розрахунку не приймається.

Визначимо % виконання плану з асортименту на конкретному прикладі, вихідні дані наведені нижче (табл.4.1).

Таблиця 4.1

Вихідні дані для оцінки виконання завдань з асортименту

Вид продукції	Випуск продукції, од.	Зараховано у виконання плану з асортименту, од.	Недодана продукція, од.
	План	Факт
А	-	450	-	-
Б	3190	3240	3190	-
В	6790	6590	6590	200
Г	6480	6680	6480	-
Д	3380	3210	3210	170
Е	2360	2460	2360	-
И	1880	1880	1880	-
К	4680	4700	4680	-
Всього	28760	29210	28390	370



План з асортименту виготовленої продукції не виконаний, має місце недодана продукція в кількості 370 од. Слід зазначити, що цей показник не може бути більше 100%.

Проаналізуємо виконання завдання зі структури. Вихідні дані для розрахунків наведені в табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Вихідні дані для оцінки виконання завдання зі структури

Вид продукції	Випуск продукції, од.	Структура, %	Факт. випуск при плановій структурі, од.	Зараховано у виконання плану зі структури, од.	Недодана продукція, од.
	План	Факт	План	Факт
А	-	450	-	1,54	-	-	-
Б	3190	3240	11,09	11,09	3240	3240	-
В	6790	6590	23,6	22,56	6894	6590	-304
Г	6480	6680	22,53	22,86	6581	6581	-
Д	3380	3210	11,75	10,98	3432	3210	222
Е	2360	2460	8,23	8,42	2404	2404	-
И	1880	1880	6,53	6,46	1907	1880	27
К	4680	4700	16,27	16,09	4752	4700	52
Всього	28760	29210	100	100	29210	28605	605

План зі структури не виконано, є недодана продукція в кількості - 605 од.

Далі проаналізуємо виконання завдання за якістю виготовленої продукції.

На швейному підприємстві якість продукції можна оцінити за допомогою показника ґатунку. Виконання плану з якості оцінюється порівнянням середнього фактичного та планового коефіцієнта ґатунку.

Наприклад:

Вплив якості на обсяг товарної продукції визначається:

де: - товарна продукція фактична;

- середній коефіцієнт ґатунку відповідно плановий та фактичний.

ТП_ф=2300 тис.грн.

Якість продукції покращилася за рахунок чого обсяг товарної продукції зріс на 2,3 тис. грн.

На взуттєвих підприємствах не існує ґатунку продукції а є сертифікат якості. Продукція може відповідати, або не відповідати сертифікату якості.

Продукція, що відповідає вимогам сертифіката якості, має свою певну ціну. Продукція, що не відповідає вимогам сертифіката якості, оцінюється спеціалістами підприємства та виставляється на продажу. Якщо за такою ціною її не купують, то вона ще уціняється. В цьому випадку втрати з випуску продукції у вартісному вираженні визначаються таким чином:

Наприклад:

Вироблено 2400 пар напівчеревиків чоловічих. Вартість всього випуску у відпускних цінах - 360,0 тис. грн. 100 пар взуття не відповідали сертифікату якості і були реалізовані за ціною:

50 пар - за ціною на 10% дешевше;

50 пар - за ціною на 20% дешевше.

Визначити втрати у випуску продукції через погіршення якості.

Визначимо ціну 1-ї пари взуття = 360 тис. грн./2400 = 150 грн.

Втрати у випуску складають:

50 пар * 150 грн. * 10 / 100 = 750 грн.

50 пар * 150 грн. * 20 / 100 = 1500 грн.

Загальні втрати складають 2250 грн. (750 грн. + 1500 грн.)

у % до випуску = 2,250 тис. грн. * 100 / 360 тис. грн. = 0,625%

Втрати у випуску продукції від погіршення її якості склали 2250 грн. (0,625%)

Крім цього можуть мати місце втрати від поганої якості в процесі виготовлення продукції (втрати від браку). Щоб прослідкувати за динамікою цього показника находять скільки склали втрати від браку у розрахунку на один виріб в двох періодах, що йдуть один за одним та порівнюють їх між собою. Зниження втрат свідчить про покращення якості, а збільшення - про його погіршення.

Третім критерієм оцінки якості продукції є збільшення або зменшення суми штрафів, що сплачені за невідповідну якість. При цьому обов'язково слід розрахувати суму штрафів, що припадає на одиницю продукції. Зіставляються ці показники за два періоди, що слідують один за одним.

Четвертим показником, що характеризує якість продукції - є ступінь оновлення асортименту продукції. Усі чотири показники в достатній мірі характеризують стан якості продукції.

З якістю тісно пов'язаний такий показник, як ритмічність випуску продукції. Під ритмічним випуском розуміють випуск у відповідності з графіком (планом).

Для кількісної оцінки ритмічності є показник: коефіцієнт ритмічності випуску продукції. У випадку ритмічної роботи коефіцієнт ритмічності дорівнює 1, у решті випадків він менше 1. Розрахувати його можна різними способами. Найпростіший - це відношення кількості днів з виконаним завданням до загальної кількості робочих днів.

Наприклад: Всього в періоді, що аналізується 25 робочих днів, з них протягом 20 днів завдання виконувалося, а протягом 5 днів - ні.

Тоді К_ритм = 20 / 25 = 0,8 (робота не ритмічна)

Є й інші способи розрахунків:

Так, К_р = 1- В_н / В_пл, де

В_н, В_пл - випуск недоданої продукції та випуск плановий відповідно.

Наприклад: 5 денки План Факт Недодана прод.

І 820 800 20

ІІ 820 840 -

Всього 1640 1640 20

К_ритм = 1 - 20 / 1640 = 0,988

В _ритм = -20 од.

Робота виконувалась не ритмічно, недодана продукція склала 20 од.

Окрім розглянутих на випуск можуть впливати і інші фактори (див. тему: "Аналіз трудових показників")

Аналіз обсягу реалізації продукції

1. Задачі аналізу обсягу реалізації продукції

2. Види залишків нереалізованої продукції

3. Аналіз впливу факторів на обсяг реалізованої продукції

Одним з основних результативних показників господарської діяльності підприємства є обсяг реалізованої продукції. Від обсягу продажу залежать фінансові результати підприємства, його фінансовий стан.

Перед аналізом обсягу реалізації продукції стоять такі задачі:

v щоденний контроль за виконанням завдання з реалізації продукції;

v пошук резервів подальшого збільшення обсягу реалізації продукції;

v розробка заходів зі збільшення обсягу реалізації.

Реалізованою продукцією вважається така продукція, за яку на розрахунковий рахунок надійшли гроші. Поряд з реалізованою продукцією може мати місце і нереалізована продукція. Обсяг реалізації визначається за балансовою формулою:

H = P_gg + NG - P_rg? lt

Р - реалізована продукція;

З_пп, З_кп - залишки нереалізованої продукції відповідно на початок та на кінець періоду.

ТП - товарна продукція.

Залишки нереалізованої продукції можуть бути 4^х видів:

§ залишки готової продукції на складі;

§ залишки товарів відвантажених, строк оплати яких не настав;

§ залишки товарів відвантажених, але не оплачених в строк;

§ залишки товарів відвантажених, що знаходяться на відповідальному зберіганні у покупця.

Перших два види залишків плануються та визначаються для них нормативи. Останніх два виникають внаслідок поганої роботи. Залишки готової продукції на складі (норматив) визначається в курсі "Планування виробництва".

Залишки товарів відвантажених, строк оплати яких не настав планові (розрахункові) визначаються за такою залежністю:

, де

,

- випуск продукції денний середній, відповідно плановий та фактичний.

Д - термін документообігу в днях.

Середні залишки товарів відвантажених, строк оплати яких не настав, визначаються за формулою середньої хронологічної.

Наприклад:

фактичні залишки цього виду продукції за місяці склали:

на 1.01 - А₁

на 1.02 - А₂

на 1.03 - А₃

на 1.04 - А₄

, де

n - кількість доданків в чисельнику.

Приклад: визначити планову величину залишку товарів відвантажених, якщо відомо, що обсяг виробництва в ІV кварталі звітного року складає 6000 тис.грн., в ІV кварталі року, що планується складає 5800 тис.грн. Середньоквартальний залишок товарів відвантажених в ІV кварталі звітного року складає 300 тис.грн.

Зал. Тов. відв. стр. спл. яких. не настав, пл. = 5800 / 90 * 4,5 = 290 тис. грн.

Залишки готової продукції на складі (планові) необхідні для комплектації (докомплектації) товарних партій товару у випадку необхідності. Залишки товарів відвантажених, строк сплати яких не настав (планові), утворюються у випадку, якщо продукція замовнику відвантажена, але гроші за неї поки що ще не надійшли на розрахунковий рахунок підприємства. Цих два види залишків плануються, але фактичні можуть перевищувати планові.

Залишки товарів відвантажених, але не сплачених в строк, утворюються у випадку, якщо у замовника немає грошей розрахуватися за отриману продукцію. Вже всі терміни сплати пройшли, підприємство повинно отримати гроші за відвантажену продукцію, але їх немає. Таке може бути у випадку поганої роботи замовника продукції.

Залишки товарів відвантажених, що знаходяться на відповідальному зберіганні у покупця, виникає у випадку, якщо створилася нестандартна ситуація і до з'ясовування її продукція зберігається на складі замовника і який взяв її під свою відповідальність. Така ситуація - наслідок поганої роботи. Обсяг реалізованої продукції звичайно визначається в оптових цінах, але залишки нереалізованої продукції - за виробничою собівартістю, тому в розрахунках виникає необхідність використовувати коефіцієнт перерахунку.



К_пер. = Р_{в опт.цін.ф} / Р_{вир.соб.ф}

Як правило цей коефіцієнт більше 1.

Далі необхідно розрахувати вплив факторів на обсяг реалізованої продукції. Такими факторами можуть бути: зміна обсягу товарної продукції, зміна оптових цін та зміна залишків нереалізованої продукції. Всі інші фактори входять до складу перерахованих.

1. Зміна випуску товарної продукції.

, де

- зміна обсягу товарної продукції під впливом обсягу товарної продукції;

- товарна продукція в планових оптових цінах відповідно фактична та планова.

2. Зміна залишків нереалізованої продукції.

, де

- зміна обсягу реалізації під впливом зміни залишків нереалізованої продукції;

- зміна залишків нереалізованої продукції відповідно на початок та кінець періоду.



3. Зміна оптових цін на готову продукцію

, де

- зміна обсягу реалізації під впливом зміни оптових цін;

- обсяг реалізації фактичний за фактичними та плановими оптовими цінами відповідно.

Перевірка правильності розрахунків здійснюється за такими формулами:

Співпадання результатів розрахунків, виконаних різними способами, підтверджує їх правильність.

Розглянемо приклад:

Чистий дохід за планом - 48050 тис. грн.

Фактичний дохід в планових оптових цінах - 49730 тис. грн.

Фактичний дохід - 49400 тис. грн.

За планом

Товарна продукція в планових відпускних цінах - 48030 тис. грн.

Залишки нереалізованої продукції:

на початок періоду - 400 тис. грн.

на кінець періоду - 380 тис. грн.

Фактично

Товарна продукція в планових відпускних цінах - 49800 тис. грн.

Залишки нереалізованої продукції:

на початок періоду - 500 тис. грн.

на кінець періоду - 570 тис. грн.

Визначимо відхилення фактичного обсягу реалізованої продукції від запланованого та вплив факторів на нього.

Розв'язок

1. Віднайдемо відхилення фактичного чистого доходу від запланованого

49400 - 48050 = +1350 тис. грн.

Вплив факторів на обсяг реалізованої продукції

а) Зміна обсягу реалізованої продукції

49800 - 48030 = +1770 тис. грн.

б) Зміна залишків нереалізованої продукції

- на початок періоду 500 - 400 = +100 тис. грн.

- на кінець періоду 570 - 380 = +190 тис. грн.

в) Зміна оптових цін на готову продукцію

49400 - 49730 = -330 тис. грн.

Вплив всіх факторів разом:

+1770 + 100 -190 - 330 = 1350 тис. грн.

Ця величина співпала з загальним відхиленням фактичного чистого доходу від запланованого, що підтверджує правильність розрахунків.

Таким чином, обсяг реалізованої продукції (чистий доход) фактичний перевищив плановий на 1350 тис. грн., це відбулося за рахунок зростання обсягу товарної продукції та залишків нереалізованої продукції на початок періоду. Оптові ціни на готову продукцію на кінець періоду зменшувались і зменшувався обсяг реалізації з цієї причини. Залишки нереалізованої продукції на кінець періоду зростали, зменшуючи обсяг реалізації.

Контрольні запитання

1. Задачi аналiзу випуску продукцiї.

2. Загальна характеристика випуску в порiвняннi з планом (державним замовленням), з минулим роком.

3. Аналiз виконання плану з асортименту.

4. Аналiз випуску продукцiї за структурою.

5. Аналiз якостi продукцiї.

6. Ритмiчнiсть випуску продукцiї та її кiлькiсна оцiнка.

7. Аналiз впливу факторiв на обсяг реалiзованої продукцiї.

Тема 5. Аналіз стану і використання основних засобів

1. Задачі аналізу використання основних засобів

2. Аналіз стану основних засобів

3. Аналіз використання основних засобів

Стан та ефективність використання основних засобів безпосередньо впливає на використання виробничої програми підприємства й можливість отримання прибутку. Діяльність промислових підприємств значною мірою залежить від їх забезпеченості основними засобами та ефективності їх використання.

Основні засоби, будучи матеріально-технічною базою виробництва, є фундаментом його вдосконалення і розвитку.

А тому питання аналізу стану і використання основних засобів є дуже важливим.

Задачами аналізу використання засобів праці на підприємстві є:

· характеристика обсягу, складу та динаміки ОЗ, технічного стану і темпів оновлення машин і устаткування;

· вивчення узагальнюючих показників використання основних засобів - фондовіддачі, фондомісткості;

· визначення впливу використання основних засобів на обсяг виробництва і інші показники;

· вивчення використання активної частини засобів праці, екстенсивних і інтенсивних показників використання найважливіших груп устаткування.

Починають аналіз стану основних засобів з визначення коефіцієнта зносу. Відношення суми зносу до первісної вартості основних засобів і показує коефіцієнт зносу.

Коефіцієнт зносу разом з коефіцієнтом придатності складає одиницю. Тому

К_пр. = 1 - К_зн.

Чим більше основні засоби зношені, тим менш вони придатні. Якщо коефіцієнт зносу коливається від 0,1-0,2, то це свідчить про невелику зношеність вживаних на виробництві засобів, тобто на виробництві переважно застосовується нове устаткування. Якщо коефіцієнт зносу складає 0,5 і більше - це свідчить про те, що на аналізованому підприємстві застосовується досить зношене устаткування, є частина устаткування остаточно зношеного.

Далі необхідно проаналізувати структуру основних засобів.

Аналізуючи структуру основних засобів, слід з'ясувати, як змінилася фактична в порівнянні з плановою питома вага працюючих машин і устаткування. Якщо питома вага активної частини фактично знизилася у порівнянні з планом, то це може негативно позначитися на роботі підприємства. Ретельно слід зупинитися на аналізі активної частини засобів.

Для цього вивчають вік використовуваного на виробництві устаткування, тобто скільки часу знаходиться на виробництві працююча машина.

Для цього використовують дані про введення в експлуатацію устаткування на підприємстві. Такі відомості містяться в спеціальній інвентарній книзі, що знаходиться в центральній бухгалтерії. Ці відомості можна одержати і у відділі головного механіка.

Вивчаючи віковий склад устаткування на виробництві, доцільно всі його види розділити за віковою ознакою. До першої групи увійде устаткування терміном експлуатації до 5 років, до другої - до 10 років, до третьої - до 20 років, до четвертої - понад 20 років. Далі визначається питома вага устаткування кожної групи в загальній кількості. Якщо питома вага устаткування, що входить з четверту групу, визначилася з межах 50%, то це підтверджує, що на виробництві застосовується доволі застаріле устаткування.

Якщо на підприємстві виявлено застаріле устаткування, то потрібно встановити безпосередньо, які це машини, а також, що робиться на виробництві для їх оновлення.

Знос на підприємстві знижується завдяки проведенню капітальних та поточних ремонтів. А термін їх служби знижується в середньому завдяки введенню в експлуатацію нового устаткування і виведенню з експлуатації старого.

Особливо важливо проаналізувати введення в експлуатацію устаткування. З цією метою необхідно зіставити фактичні і планові терміни введення в експлуатацію устаткування. Якщо ці терміни не співпадають, то з'ясовуються причини цього неспівпадання і розробляються заходи щодо усунення цих причин на майбутнє.

Зупиняючись на аналізі планово-запобіжного ремонту, доцільно вивчити терміни капітальних, середніх і поточних ремонтів, оглядів, витрати на проведення цих ремонтів за планом і фактично. З'ясовуються причини невчасного проведення ремонтів, розробляються заходи щодо усунення цих причин.

Для оцінки рівня оновлення основних засобів визначається коефіцієнт оновлення. Він визначається відношенням вартості введених основних засобів або устаткування до вартості засобів або устаткування на кінець періоду що аналізується.

Інтенсивність вибуття визначається за допомогою коефіцієнта вибуття

,

де: ОЗ_введ - вартість введенних основних засобів;

ОЗ_виб - вартість основних засобів, що вибули;

ОЗ_{на кін.пер.} - вартість основних засобів на кінець періоду;

ОЗ_{на поч.пер.} - вартість основних засобів на початок періоду.

Наприклад: ОЗ_{на поч. пер.} 21000 тис.грн.

Надійшло 2500 тис.грн.

Вибуло 1300 тис.грн.

ОЗ_{на кін. пер.} = 21000+2500-1300 = 22200 тис.грн.

К_онов. = 2500 / 22200 = 0,113 (11,3%)

К_виб. = 1300 / 21000 = 0,062 (6,2%)

Разом з аналізом стану необхідним є аналіз і використання основних засобів. З цією метою визначається низка показників що характеризують використання основних засобів.

До них відносяться:

1. Фондовіддача.

2. Фондомісткість.

3. Фондоозброєність.

Показник фондовіддачі визначається відношенням річного випуску продукції в вартісному виразі до середньорічної вартості основних засобів.



Фондовіддача:

На фондовіддачу може впливати обсяг випуску продукції і середньорічна вартість основних засобів. Розрахунок впливу цих факторів на фондовіддачу наводиться нижче.

;

;

ФВ = ФВ_зв.пер. - ФВ_{поп.пер.};

;

;

Розрахунок впливу зміни фондовіддачі і середньорічної вартості основних засобів на випуск продукції наводиться нижче:

В(ФВ) = (ФВ_зв.пер. - ФВ_{поп.пер.}) * ОЗ_зв.пер.;

В(ФВ) = (ОЗ_зв.пер. - ОЗ_{поп.пер.}) * ФВ_{поп.пер.};

В_заг. = В(ФВ) + В(ОЗ);

Фондомісткість - показник зворотний фондовіддачі і визначається відношенням середньорічної вартості основних засобів до загальної кількості випущеної продукції у вартісному виразі. А тому, якщо зростає фондовіддача, то знижується фондомісткість і навпаки.

Показник фондоозброєності більше характеризує рівень технічного оснащення ніж використання основних засобів.

Розрізняють показники фондоозброєності:

;

і технічної озброєності

;

де ППП - середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу.

Кн.з.з. - кількість робітників в найбільш заповненій зміні.

Аналіз використання устаткування. Аналіз використання устаткування слід починати з визначення ступеня залучення устаткування у виробництво. За цією ознакою все устаткування, що є на підприємстві, поділяється на 4 групи.

Наявне устаткування - все устаткування, що є в наявності на підприємстві, тобто що є на балансі підприємства, незалежно від його стану і місця знаходження.

Встановлене устаткування - устаткування здане в експлуатацію, незалежно від того, працює воно чи ні.

Робоче устаткування - таке устаткування, що має працювати за планом.

Працююче устаткування - устаткування фактично працююче.

Різниця між наявним і встановленим показує те устаткування, яке знаходиться в резерві.

Різниця між працюючим і робочим устаткуванням визначає устаткування простійне.

Ступінь використання устаткування визначається зіставленням різних груп устаткування.

Наприклад: на підприємстві є 360 од. устаткування, з них встановлено 300 од.

360 - 300 = 60 од.

Використання устаткування визначається 300 / 360 * 100 = 83%

Зі всього устаткування, що є в наявності на підприємстві, в експлуатації знаходиться всього 83%.

Планом передбачено, що працювати будуть 298 од. устаткування, тобто резервне устаткування складає:

298 / 300 * 100 = 99%; 100 - 99 = 1% або 300 - 298 = 2 од.

Далі необхідно кількість фактично працюючого устаткування порівняти з працюючим за планом.

296 / 298 = 99%; 100 - 99% = 1% або 298 - 296 = 2 од. простійного устаткування.

Разом з вказаними показниками визначаються також ще два найважливіших показники:

- інтенсивного завантаження основних засобів або устаткування.

- екстенсивного завантаження основних засобів або устаткування. Коефіцієнт інтенсивного завантаження устаткування визначається відношенням кількості або потужності працюючого устаткування до кількості або потужності встановленого устаткування.