Теоретичні підходи щодо регіонального розвитку сфери туризму як складової економіки регіону

Система основних загальноекономічних показників, які підлягають аналізу, визначається програмами і планами розвитку господарства регіонів і країни в цілому і підлягають статистичному обліку. До складу цих показників включено найвагоміші, які дають уявлення про зміни рівня життя і соціального захисту населення, раціонального використання ресурсів (природних, трудових і фінансових), підвищення ефективності виробництва, темпів структурних перетворень в економіці та ін.

Відповідно до рекомендацій статистичної комісії ООН, для оцінювання загального масштабу економічного впливу туризму можуть бути використані такі показники:

вироблений доход від туризму та його частка у валовому національному (внутрішньому) продукті;

надходження іноземної валюти від туризму; на державному рівні розрахунок включає валові доходи в іноземній валюті (загальна сума витрат іноземних туристів), а також чисті доходи у валюті (іноземна валюта, що залишається в країні, за винятком величини витрат на імпорт товарів і послуг, використовуваних у туризмі у вигляді продуктів харчування, готельного устаткування і постачання матеріалів, експатріації заробітків працівників-іноземців і прибутку об'єктів, що знаходяться в іноземному володінні і т. п.); на регіональному рівні розраховують валові і чисті надходження, отримані з джерел поза відповідним регіону;

робочі місця, створені завдяки туризму за такими видами зайнятості:

пряма зайнятість на туристичних підприємствах (у готелях, ресторанах, турагентствах і т. п.);

непряма зайнятість на підприємствах, що постачають товари і послуги туризму (сільське господарство, рибальство, промисловість);

генерована зайнятість у вигляді додаткових робочих місць, підтримуваних завдяки витраті доходів, отриманих працівниками прямої і непрямої зайнятості;

приріст зайнятості в будівництві туристичної інфраструктури;

ефект мультиплікації - він може бути обчислений як величина витрат, здійснюваних туристами на придбання послуг і товарів суміжних галузей (транспорт, зв'язок, сільський господарство, розваги, фінансова, культурне та інше обслуговування) у розрахунку на кожну грошову одиницю реалізованого турпродукта;

внесок у державний бюджет за допомогою туристичних, митних, аеропортових зборів з туристів, податкові надходження з туристичних підприємств і доходів, зайнятих на них працівників.

У системі економічних показників розвитку туризму виділяють три групи [44]:

показники ресурсів;

показники виробництва турпродукта (обсяг, структура, динаміка туристичної-екскурсійних послуг);

показники соціально-економічної ефективності (динаміка рівня продуктивності праці, ефективність використання капітальних вкладень, основних фондів і оборотних коштів, матеріальних, трудових ресурсів, рентабельність);

фінансові показники від звичайної діяльності (прибуток, збиток) підприємств, грн: готельного господарств, туристичних та санаторно-курортних (оздоровчих) закладів.

Важливе значення для розвитку туризму мають туристичні ресурси, які є основною метою подорожей. Внаслідок цих обставин вони зумовлюють і визначають найважливіші економічні показники туризму, такі як кількість туристів, ціна на послуги, географія подорожей, їх сезонний розподіл, тривалість перебування та ін.

Для характеристики туристичної діяльністі застосовують кількісні показники:

кількість місць у засобах розміщення, в тому числі в готелях, мотелях, гуртожитках для приїжджих, туристичних базах;

кількість туристичних підприємств (туроператоров і турагентств);

чисельність пасажирів на туристичній і ексурсійно-прогулянковій транспортній лініях, їхня частка в загальній чисельності пасажирів.

Крім того, для регіональних зіставлень доцільно обчислювати "представницькі характеристики"[63]:

число іноземних туристів на одного жителя країни, кількість поїздок внутрішнього і виїзного туризму на одного жителя країни для оцінки інтенсивності туризму;

частку зайнятих у туристичній індустрії в загальній чисельності зайнятих в економіці галузі регіону;

частку витрат на туристично-екскурсійні та санаторно-оздоровчі послуги в загальному обсязі платних послуг населенню країни.

Особливе місце в системі економічних показників займають специфічні показники, що характеризують виробництво і споживання туристичних послуг.

Туристичний продукт як економічний показник може бути обчислений на мікро- й макрорівні, а також використаний для характеристики внутрішнього і міжнародного туризму. На мікро-рівні (агентська чи операторська туристична фірма) може бути представлена величиною туристичного продукту, реалізованого за конкретний період часу.

На макрорівні вироблений туристичний продукт може бути визначений як вартісний показник комплексу послуг туристам, запропонований ним відповідно до мети подорожі. Він містить у собі: витрати на покупку послуг, наданих туристам іншими підприємствами і галузями (транспорту, культури, медицини і т. п.), вартість вироблених товарів туристичного призначення, приватні й державні інвестиції в туристичну індустрію, а також перевищення експорту туристичного продукту з країни над його імпортом.

Реалізований туристичний продукт - це валовий доход від продажу (виторг) товарів і послуг туристичного призначення, що включає в себе також прибуток від туристичної діяльності [50].

Обсяг туризму прийнятий також визначати в натуральних (кількісних) показниках. Як натуральні показники, як у внутрішньому, так і в міжнародному туризмі використовують чисельність туристів. Однак цього показника виявляється недостатньо для визначення реальних обсягів туризму й обґрунтування потреби в матеріально-технічній базі.

Вартісні показники в іноземному туризмі залежні від цін і тарифів, що діють на послуги туристам, а також від інших форм витрат, вироблених іноземними туристами в країні тимчасового перебування. При цьому, як правило, з цих витрат виключаються витрати на міжнародні перевезення.

Економічна ефективність (результативність витрат у грошах) туризму означає одержання економічного ефекту від організації туризму в масштабах держави; туристського обслуговування населення регіону; виробничо-обслуговуючого процесу туристської фірми. Це, в свою чергу, потребує розгляду проблеми визначення народногосподарського критерію ефективності туризму в трьох аспектах - на рівні суспільства, галузі та окремої туристської фірми.

Туризм безпосередньо бере участь у створенні національного доходу країни. Сукупний внесок туризму в економіку регіону включає як прямий так і непрямий вплив.

Прямий вплив - результат витрат туриста на покупку послуг і товарів туризму.

Непрямий вплив - гроші, витрачені туристами в місці перебування, створюють доход, що приводить до ланцюгової реакції: витрати - доходи - витрати - доходи.

Доход являє собою виторг фірми й підприємств від продажу туристських послуг, товарів. Доход регіону - це податки, отримані із цього виторгу, що залишаються в розпорядженні регіону.

Однією із особливостей туризму є те, що туристський продукт, вироблений на експорт, не вивозиться із країни, а в ній реалізується. Споживач туристського продукту сам переборює відстань, що відокремлює його від туристського продукту, що його цікавить.

Туризм, як торгівлю послугами на світовому ринку, можна назвати невидимий експорт. Він вносить відповідний вклад у платіжний баланс країни.

Отже, існує багато груп показників, що визначають розвиток туризму на регіональному рівні, але саме сукупність цих груп характеризує вклад туризму в економіку регіону. Вони дають уявлення про зміни рівня життя і соціального захисту населення, раціонального використання ресурсів (природних, трудових і фінансових), підвищення ефективності виробництва, темпів структурних перетворень в економіці та ін.

ВИСНОВКИ

туризм державне регулювання економічний

Проведені дослідження дали змогу зробити ряд теоретичних узагальнень, опрацювати науково обґрунтовані рекомендації, та зробити наступні висновки:

1. Туризм як вид господарсько-економічної діяльності виступає найважливішим каталізатором економічного зростання, оскільки є каналом перерозподілу ВВП між країнами та регіонами і не супроводжується вивезенням товарів, обмежуючись лише невидимим імпортом. Туризм як економічне явище сучасного світу має індустріальну основу; виступає у виді послуг, які не можуть накопичуватись і транспортуватися; створює нові робочі місця; є мультиплікатором розвитку місцевої інфраструктури і зростання рівня життя місцевого населення. Туристська галузь, як показує світовий досвід характеризується високим рівнем ефективності і швидкою окупністю інвестицій, а також виступає як ефективний засіб охорони природи і культурної спадщини, оскільки саме ці елементи є основою його ресурсної бази.

Туризм, як складова економіки регіону - це система, взаємопов'язаних елементів, а саме туристичних організацій (туроператорів і турагентів), а також суб'єктів господарювання суміжних (подібних) галузей, між якими виникають економічні відносини, що впливають на стан народногосподарського комплексу регіону.

2. Метою державної політики розвитку туристичної галузі є створення умов динамічного, збалансованого розвитку територій, усунення основних регіональних диспропорцій на основі ефективного використання потенціалу кожного регіону для підвищення рівня життя населення, забезпечення соціальної захищеності кожного громадянина, удосконалення роботи органів державної влади та місцевого самоврядування.

Інструментом досягнення цілей і виконання завдань є регіональна політика, яка ґрунтується на можливостях економіки регіону й реалізується через механізми управління та регулювання. Регіональна політика здійснюється завдяки державній цільовій програмі -- комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів, спрямованих на розв'язання найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюються з використанням коштів Державного бюджету України та узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням.

Важливе значення в законодавчому напрямі має створення вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку в тих регіонах України, що мають значний туристичний потенціал, використання якого є обмеженим через неперспективність і неприбутковість їх для суб'єктів господарювання. Перш за все, це стосується периферійних територій, де розташовані пам'ятки історії та архітектури, музеї та виставкові зали, збережені автентичні традиції, культура і побут слов'янського народу. Тобто, в більшій мірі переважає не рекреаційний, а історичний і культурний потенціал, що сприяє розвитку найбільш перспективних напрямів туризму.

3. Основною рушійною силою розвитку туризму залишаються економічні вигоди, які надає туризм. Так, туризм стимулює розвиток елементів інфраструктури - готелів, ресторанів, підприємств торгівлі тощо. Він зумовлює збільшення доходної частини бюджету за рахунок податків, що можуть бути прямими (плата за візу, митний збір) або непрямими (збільшення заробітної плати робітників спричинює збільшення сум прибуткового податку, що сплачується ними в бюджет). Крім цього, як зазначалося вище, туризм має широкі можливості для залучення іноземної валюти і різного роду інвестицій.

Туризм сприяє диверсифікації економіки, утворюючи галузі, що обслуговують індустрію туризму, забезпечує зростання доходів населення та підвищення рівня добробуту нації.

Також вплив туризму на економічний розвиток виявляється у підвищенні ділової активності та розширенні виробництва товарів і послуг у результаті збільшення платоспроможного попиту за рахунок іноземних та місцевих екскурсантів.

Особливе місце відводиться туризму у створенні робочих місць і розв'язанні проблеми зайнятості. Кількість робочих місць щоденно збільшується, не вимагаючи при цьому великих витрат. Туризм охоплює багато секторів економіки і цим ускладнює визначення точної оцінки кількості працівників, зайнятих у сфері туризму. Крім того, вирішення проблеми реальної оцінки ускладнюється ще й специфічним характером праці (сезонність, робота за сумісництвом, тимчасова робота тощо). І все ж кількість зайнятих у туристичній сфері постійно зростає.

Список використаної літератури:

1. Адилов В.Б. Гидроминеральные ресурсы/ В.Б Адилов., Г.Н Плотникова. Я.А. Требухов// Рекреационные ресурсы СССР: Проблемы рационального использования - М. : Наука, 1990. - С. 168 - 171.

2. Багрова А.А. Рекреационные ресурсы (подходы к анализу понятия) / А.А. Багрова, Н.В. Багров, В.С. Преображенский // Изв. АН СССР. Сер. географическая. - 1977. - № 2. - С 5-12.

3. Балабанов И.Т. Экономика туризма: Учебное пособие./ И.Т. Балабанов, А.И. Балабанов - М.: Финансы и статистика, 2000. - 176 с.

4. Белинский В.А. Упрощенная радиационная модель атмосферы в ультрафиолетовой области спектра / В.А. Белинский, Л.М. Андриенко // Радиационные процессы в атмосфере и на земной поверхности - Л. : Гидрометиздат, 1974. - С. 273-276.

5. Биркович В.І. Державне регулювання сфери туризму на регіональному рівні : автореф. дис. на здобуття науков. ступеня канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / Віктор Іванович Биркович - Запоріжжя, 2007. - 20 с.

6. Веденин Ю.А. Динамичность среды и ресурсов рекреационной деятельности / Ю.А Веденин // Рекреационные ресурсы и методы их изучения - М. : МФГО СССР, 1981.- С. 3-13.

7. Веденин Ю.А. Основные тенденции развития рекреационных зон районов/ Ю.А. Веденин, В.С. Преображенський // География рекреационных систем СССР - М, 1980. - С. 38-43.

8. Волошин О.І., Пішак В.П. Оздоровчі ресурси Буковини. / О.І. Волошин, В.П. Пішак - Чернівці : Прут, 1999. - 240 с.

9. Воротін В. Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних ринкових трансформацій : монографія / Є. В. Воротін - К: Вид-во НАДУ, 2002. - 392 с.

10. Всесвітня туристична організація [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.world-tourism.org

11. Гладкий Ю.Н. Основы региональной политики. Учебник. / Ю. Н. Гладкий, А. И. Чистобаев - М.,1998. - С.19.

12. Данилова Н.А. Климатические ресурсы / Н.А. Данилова // Рекреационные ресурсы СССР: Проблемы рационального использования. - М: Наука, 1990. - С. 16-30.

13. Декларація щодо регіоналізму в Європі Асамблеї Європейських регіонів від 4.12.1996р.

14. Денисик Г.І. Лісополе України / Григорій Іванович Денисик - Вінниця: Тезис, 2001. - 284 с.

15. Дмитрук О. Ю. Екологічний туризм у системі суспільно-економічних відносин / Олександр Юрійович Дмитрук // Економічна та соціальна географія: Наук. зб. - К., 2001. - С. 89-95.

16. Дмитрук О. Ю. Екологічний туризм: Сучасні концепції менеджменту та маркетингу. Навч. посібн. / Олександр Юрійович Дмитрук - К. : Альтерпрес, 2004. - 192 с.

17. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм як регулюючий чинник урбанізації // Фізична географія і геоморфологія. / Олександр Юрійович Дмитрук - К. : Обрії, 2001. - № 40. - С.47-52.

18. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм як дидактична основа раціонального природокористування та геоекологічної освіти/ О. Ю. Дмитрук, Ю.В. Щур // Регіональні екологічні та геоекологічні проблеми: Зб. наук. праць. - К., 2002. - С. 45-50.

19. Дністрянський М.С. Кордони України. Територіально-адміністративний устрій / М.С. Дністрянський. - Львів : Світ, 1992. - 144 с.

20. Добрускин Э.В. Социально-экономические аспекты рекреационной деятельности / Э. В. Добрускин // Географические аспекты исследований рекреационных систем. - М. : МФ ГО СССР, 1979. - С. 58-63.

21. Долішній М. І. Ринкові механізми регіонального управління / М.І. Долішній, О.С. Мошенець // Регіональна економіка. - 2001. - № 1. - С. 7 - 18.

22. Долішній М.І. Соціально-економічне районування України / М. І. Долішній, М. М. Паламарчук, О. М. Паламарчук, Л. Т. Шевчук // Препр. НАН України, Інститут регіональних досліджень - Львів, 1997. - 50 с.

23. Дутчак С. Обґрунтування нових підходів у дослідженні туристсько-рекреаційної діяльності (на прикладі Буковинських Карпат та Середнього Подністров`я) / Світлана Вікторівна Дутчак // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. - Випуск 10 (2). - С. 57- 63.

24. Дутчак С. Проблеми використання природних національних парків у туристсько-рекреаційній діяльності та варіанти їх розв`язання / Світлана Вікторівна Дутчак // Науковий вісник Чернівецького університету. Географія. - 2006. - Вип. 304 - С. 55-61.

25. Дутчак С.В. Дві сторони впливу розвитку туристичної індустрії на збереження етнічної самобутності Карпатських гір / Світлана Вікторівна Дутчак // Матеріали між нар. наук.-практ. конф. ЇЕкологічні та соціально-економічні аспекти збереження етнокультурної та історичної спадщини Карпат? (Рахів, 1-5 вересня 2005р.). - Рахів, 2005. - С. 56 - 61.

26. Дутчак С.В. Основні проблеми стабільного функціонування туристичних центрів/ Світлана Вікторівна Дутчак // Наукові і практичні проблеми створення і функціонування туристичних центрів і тематичних парків : Мат. V між нар. наук.-практ. конф.(м. Донецьк, 27-28 травня 2005 р.). - Донецьк, 2005. - С. 63.

27. Дутчак С.В. Туристсько-рекреаційний ландшафт - як клас антропогенних ландшафтів / Світлана Вікторівна Дутчак // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Серія : Географія - 2005. - Вип. 9. - С. 18-23.

28. Дутчак С.В. Туристсько-рекреаційний потенціал ландшафтів - як основний чинник формування структури трудових ресурсів певного регіону та особливості підготовки фахівців у сферу туризму/ Світлана Вікторівна Дутчак // Вісник наукових досліджень. Серія : Туризм. - Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ Галицького інституту імені В. Чорновола, 2006. - Випуск 2. - С. 85 -90.

29. Дутчак С.В., Дутчак М.В Ландшафтний підхід до оцінки рекреаційного потенціалу території / С.В. Дутчак, М.В. Дутчак // Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України: Тези доповідей Другої всеукраїнської науково-методичної конференції. - Чернівці : Рута, 2000. - С. 38.

30.Конищева Н.И., Давиденко Л.И. Развитие системы управления сферой туризма и курортов в Донецкой области // Вісник ДІТБ. - 2004. - № 8. - С. 79-92.

31. Близнюк А.М., Конищева Н.И. Пути повышения туристско-рекреационного имиджа Донецкой области // Вісник ДІТБ. - 2004. - № 8. - С. 8-19.

32. Конищева Н.И., Кузьменко А.В. Стратегия устойчивого развития туризма в Донецкой области // Вісник ДІТБ. - 2004. - № 8. - С. 20-32.

33. Давиденко Л.І. Підвищення кваліфікації кадрів у сфері державного управління туризмом // Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України. - К.: Нац. академія державного управління при Президентові України, 2005. - С. 73-81.

34. Коніщева Н.Й., Давиденко Л.І. Пропозиції щодо розмежування повноважень центральних та місцевих органів виконавчої влади у сфері туризму // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика в Україні: сучасні форми та методи реалізації: Зб. наук. пр. - Вип. 2 (52). - Львів: Ін-т регіональних досліджень НАН України, 2005. - С. 146-159.

35. Близнюк А.М., Коніщева Н.Й., Давиденко Л.І. Координація дій на обласному рівні місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері туризму та суб'єктів підприємництва // Вісник ДІТБ. - 2005. - № 9. - С. 8-15.

36. Коніщева Н.Й. Удосконалення системи державного регулювання та управління розвитком туризму в Донецькій області // Вісник ДІТБ. - 2006. - № 10. - С. 30-37.

37. Близнюк А.М., Коніщева Н.Й., Давиденко Л.І. Розмежування повноважень центрального та місцевих органів виконавчої влади у сфері туризму // Вісник ДІТБ. - 2006. - № 10. - С. 87-93.

38. Коніщева Н.Й. Вдосконалення взаємовідносин органів місцевого самоврядування та субєктів господарювання в сфері туризму України // Удосконалення механізму державного управління розвитком зовнішньоекономічної діяльності: Зб. наук. пр. - Сер. Державне. управління. - Т. VIII. - Вип. 81. - Донецьк: Донецький держ. ун-т управління, 2007. - С. 216-227.

39. Близнюк А.М., Коніщева Н.Й., Давиденко Л.І. Механізми державного регулювання сфери туризму: сутність та шляхи удосконалення // Вісник ДІТБ. - 2007. - № 11. - С. 76-84.

40. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання: Навч. посіб. - К.: Знання України, 2002.

41. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Экономика туризма: Учеб.пособие. - М.: Финансы и статистика, 1999.

42. Горбылева З.М. Экономика туризма: Учеб. пособие / З.М. Горбылева. - Минск: БГЭУ, 2004.

43. Горбылева З.М. Экономика туризма. Практикум: Учеб. пособие / З.М. Горбылева. - Минск: БГЭУ, 2002.

44. Гуляев В.Г. Туризм: зкономика и социальное развитие. - М.: Финансы и статистика, 2003.

45. Ткаченко Т.І., Гаврілюк С.П. Економіка готельного господарства і туризму. - К., 2005.

46. Цены и ценообразование: Учебник для Вузов/ Под ред. В.Е. Есипова. - СПб.: Питер, 2002.

47. Шарапова А.О. Ціноутворення у туризмі: Конспект лекцій. - К., 2007.

48. Экономика современного туризма / Под ред. Г.А. Карповой. -- СПб.: Герда, 1998.

49. Яковлев Г.А. Экономика и статистика туризма: Учеб. пособие. - М.: Изд. РДЛ, 2004.

50. Сараев А.Р. О показателях статистики туризма // Вопросы статистики 2007. - № 9. -С. 39-43.

51. Яковлев Г.А. Экономика и статистики туризма: Учебное пособие. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Издательство РДЛ, 2004. - 376 с.

52. Гаврилюк С.П. Конкурентоспроможність підприємств у сфері туристичного бізнесу: Навч.

посібник. - К.: Кіїв. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. - 180 с.

53. Дурович А.П., Копанев А.С. Маркетинг в туризме: Учебн. пособ. - Минск: Экономэкспресс, 1998.

- 400 с.

54. Чорненька Н.В. Організація туристичної діяльності: Навч. посіб. - К.: Атіка, 2006. - 264 с.

55. Аналітична довідка про роботу туроператорів та турагентів України за 2005 - 2007 роки.

[Електронний ресурс] - Режим доступу : http:// www.tourism.gov.ua.

56. Закон України «Про туризм» вiд 18.11.2003 № 1282-IV [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

57. Любіцева О. О. Туристичні ресурси України: Навч. посіб./ О. О. Любіцева, Є. В. Панкова, В. І.Стафійчук. - Київ: Альтерпрес, 2007. - 369 с.

58. Мокляк Анджей. Туристські ресурси для потреб іноземного туризму в Україні (в контексті українсько-польських туристичних зв'язків): Дис. канд. геогр. наук: 11.00.02 / А. В. Мокляк -- К., 2004. -- 206 с.

59. Музиченко-Козловська Оксана Володимирівна. Економічне оцінювання та регулювання туристичної привабливості території: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.02.03 / О.В. Музиченко-Козловська; Національний ун-т "Львівська політехніка". -- Л., 2007. -- 21с.

60. Офіційний сайт Всесвітньої туристичної організації [Електронний ресурс] -Режим доступу: www.unwto.org

61. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua

62. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки” вiд 29.04.2002 № 583 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

63. Храпко О. Проблеми формування інвестиційної політики в галузі туризму. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://intkonf.

Размещено на Allbest.ru