Державне регулювання інвестиційної діяльності. Державна інноваційна політика

Фінансування Програми має здійснюватися за рахунок коштів, які передбачаються у державному бюджеті для виконання заходів, визначених Програмою, а також за рахунок коштів грантів міжнародних організацій та інших джерел.

14 травня 2008 року постановою Кабінету Міністрів України № 447 затверджено Державну цільову програму «Створення в Україні інноваційної інфраструктури» на 2009-2013 роки».

Мета програми полягає у створенні протягом 2009-2013 років в Україні інноваційної інфраструктури, здатної забезпечити ефективне використання вітчизняного науково-технічного потенціалу, підвищення рівня інноваційності та конкурентоспроможності національної економіки.

Програма передбачає здійснення низки заходів, реалізація яких спрямована на забезпечення функціонування інноваційної інфраструктури підтримки малого інноваційного бізнесу; забезпечення розвитку мережі нових елементів інноваційної інфраструктури; підвищення інноваційної активності промислових підприємств; прискорення темпів випуску інноваційної продукції; залучення інвестицій для реалізації інноваційної продукції.

Фінансування Програми має здійснюватися за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, а також інвестицій підприємств та організацій, грантів міжнародних організацій.

Ми вважаємо, що сьогодні необхідна чітка стратегія інвестиційного розвитку по відношенню до регіонів, яка б визначала пріоритети інвестування на основі врахування їх економічного ефекту, але не сьогоденного і одноразового, а перспективного і стабільного. На нашу думку, цьому сприятимуть:

1. Внесення доповнень до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про місцеві державні адміністрації" стосовно надання повноважень по розробці основних напрямків інвестиційної політики на території регіону щодо залучення коштів під перспективні інвестиційні проекти, визначення основних пріоритетів інвестування регіону, координації інвестиційних проектів.

2. Внесення доповнень до "Методики оцінювання роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо залучення інвестицій…" щодо внесення до переліку показників такого оцінювання критеріїв оцінки раціонального використання отриманих фінансових ресурсів.

3. Прийняття закону про акціонерні товариства, що дозволить захистити права інвесторів на мікрорівні і сприятиме інвестиційній діяльності на рівні окремих регіонів.

4. Розробка і ухвалення законодавчого акту про роль центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у підвищенні інвестиційної привабливості територій.

5. Розробка та прийняття законодавчих актів щодо врегулювання розвитку пенсійної системи у напрямку збільшення інвестиційних ресурсів на фінансовому ринку України (через створення недержавних пенсійних фондів), розвитку іпотечного кредитування, удосконалення механізмів амортизаційної політики.

6. Підвищення правого статусу Ради інвесторів щодо сприяння ефективній взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і суб'єктів господарської діяльності у сфері інвестиційної діяльності.

7. Посилення контролю за діяльністю існуючих В(С)ЕЗ та ТПР, у разі необхідності їх перепрофілювання; перегляд критеріїв надання територіям статусу В(С)ЕЗ та ТПР з метою створення останніми довгострокового позитивного ефекту.

8. Розширення співробітництва органів місцевої влади із громадськими організаціями та підприємствами регіонів шляхом:

- сприяння розвитку ринкової інфраструктури (консалтингових груп, юридичних, аудиторських фірм, маркетингових компаній);

- проведення тренінгів для службовців місцевого рівня, зокрема, з приводу створення формування інвестиційного портрету регіону;

- надання консультативної допомоги підприємствам у розробці інвестиційних проектів;

- проведення опитування керівників компаній з метою виявлення їх інвестиційних уподобань;

- здійснення рекламно-інформаційної підтримки внутрішнього ринку, активне рекламування і пропагування природно-ресурсного та економічного потенціалів території.

Управління інвестиційною діяльністю залишається стратегічним напрямком політики регіонального розвитку. Держава в цьому процесі відіграватиме роль координуючого та направляючого центру, запобігаючи економічній відокремленості регіонів. За таких умов регіональний і державний потенціал отримає необхідні інвестиційні нагромадження для економічного оновлення та зростання.

ВИСНОВКИ

В курсовій роботі зроблено аналіз процесу державного регулювання інвестування економіки в сучасній Україні. Виходячи з того, що інвестування в економіку - один з найголовніших засобів вивести виробничі галузі України з застою, підняти рівень виробництва в державі до необхідної для нормального функціонування економіки межі, дослідження цієї теми є досить актуальним.

В висновку треба відмітити, що на теперішній час українська законотворча база ще недосконала та недостатня для нормального й сталого протікання процесу інвестиційної діяльності.

Таким чином, інвестування економіки на сучасному етапі розвитку України це процес вкрай необхідний.

Враховуючи, що використання в якості інвестицій державних позик та закордонних кредитів, як свідчить практика, мало ефективно, необхідно залучати приватний, в тому числі закордонний, капітал в економіку України. З цією метою необхідно удосконалювати законодавчу базу, яка регулює інвестиційний процес в державі.

Інноваційна політика розглядається як стратегія або набір стратегій реалізації інноваційних пріоритетів у рамках національ-них інноваційних систем.

Національна інноваційна система є важливою передумовою для успішного відродження національної економіки, її адаптації до умов міжнародної конкуренції.

Аналізуючи матеріли періодичних видань, можна зробити висновок, що при загальних успіхах у досягненні макроекономічної стабілізації і зростання ВВП у 2001-2007 роках змін за рахунок суттєвого збільшен-ня виробництва технологічних інновацій та поліпшення якості еко-номічного зростання у структурі економіки не досягнуто. Це свідчить про недоліки в реалізації державної інноваційної політики і розвитку інноваційної інфраструктури в країні.

Для реалізації державної політики щодо поліпшення соціально-економічного стану в країні на основі інноваційної моделі розвитку економіки повинні широко використовуватися довгострокові механізми та інструменти державної підтримки, які б стимулювали підвищення інноваційної активності економіки.

Управління інвестиційною діяльністю повинно бути стратегічним напрямком політики регіонального розвитку. Держава в цьому процесі відіграватиме роль координуючого та направляючого центру, запобігаючи економічній відокремленості регіонів. За таких умов регіональний і державний потенціал отримає необхідні інвестиційні нагромадження для економічного оновлення та зростання.

Список використаних джерел

1. Аблов А.С., Будкін В.С., Гальперіна Л.П. та інш. Інституційні основи інноваційного розвитку економіки: навч. посібник / В.Є. Новицький (заг.ред.). - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К. : КНТ, 2008. - 359с.

2. Акмаєв А.І., Кліяненко Б.Т., Осика О.П. та інш. Економіка й організація інноваційної діяльності: навч. посіб. / Донбаський держ. технічний ун-т - Алчевськ : ДонДТУ, 2008. - 341c.

3. Александрова В.П., Чирков В.Г. Прицілювання до ефективного впровадження інновацій (дискусійна) // Проблеми науки. - 2005. - №1.- C.2-7.

4. Амоша О. Інноваційний шлях розвитку України: проблеми та рішення//Економіст. - 2005. - №6. - С. 28-32.

5. Амоша О.І., Антонюк В.П. та інш. Активізація інноваційної діяльності: організаційно-правове та соціально-економічне забезпечення / НАН України; Інститут економіки промисловості. - Донецьк, 2007. - 328с.

6. Байцим В.Ф, Бреус С.В. та інш. Управління інноваційною діяльністю в економіці України: колект. наук. монографія / Національна академія управління / С.А. Єрохін (наук.ред.) - К.: Нац. акад. упр., 2008. - 115с.

7. Гриньов А.В., Шершенюк О.М., Овчаренко С.В.. Міжнародна інноваційно-інвестиційна діяльність України. Вектор розвитку: [монографія] / Харківський національний автомобільно-дорожній ун-т. - Х. : ХНАДУ, 2008. - 208c.

8. Данілов О.Д. та інш. Інвестування: Навч.посіб. - К.: Видавничий дім „Комп'ютерпрес”, 2001. - 364с.

9. Денисенко М.П, Михайлова Л.І., Грищенко І.М., Гречан А.П., Бельтюков Є. А., Ігнатьєва І. А. Інвестиційно-інноваційна діяльність: теорія, практика, досвід: монографія / М.П. Денисенко (ред.), Л.І.Михайлова (ред.). - Суми : Університетська книга, 2008. - 1050с.

10. Денисюк В А. Провідна та організаційна роль влади в інноваційному розвитку // Інтелектуальна власність.-2004.-№ 9.- С 7-12; №11,-С. 3-10.

11. Жукович І А., Рижкова Ю.О. Інноваційна діяльність в українській еко-номіці// Статистика України. - 2005. - №1. - С. 24-28

12. Інвестиційна діяльність в Україні: Нормативні документи / О.М. Роїна (упоряд.). - К. : КНТ, 2007. - 192с.

13. Кужелєва Г.О. Інвестиційна діяльність господарюючих суб'єктів у трансформаційній економіці: автореф. дис. к.е.н: 08.00.01 / Донецький національний ун- т. - Донецьк, 2007.- 20с. - 20с.

14. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність. Навч.посіб. - Київ: ЦУЛ, 2003. - 376с.

15. Макаренко І. Проблеми інноваційної політики України в умовах реформування економіки // Економіст 2005 №4 стор.40-42

16. Маліцький БА., Булкін 1.0., Єгоров І.Ю., Кавуненко Л.П., Калитич Г.І., Коміренко Р.П., Попович О.С., Соловьйов В.П. Актуальні питання методології та практики науково-технологічної політики. - Київ, 2001.

17. Музиченко А.С. Інвестиційна діяльність в Україні: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл.. - К. : Кондор, 2005. - 406с.

18. Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом - К Лібра 2002 - 472 с.

19. Стельмащук А.М. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник. - Тернопіль: Астон, 2001.-362с.

20. СтеченкоД.М. Інноваційні форми регіонального розвитку. Навч посіб - К.: Вища шк., 2002 - 254 с.

21. Література:

22. Геєць В. Довгострокові умови та фактори розвитку економіки України // Економіст . - 2000. № 3.

23. Данилевська О.Є. Теоретичні аспекти інноваційного процесу як фактора ефективного розвитку // Наук. Вісн. - К.: Нац. аграр. ун-т, 2000. - Вип. 24. - С.295 - 300.

24. Гаман М.В. Державне управління інноваціями: Україна та зарубіжний досвід: Монографія. - К. : Вікторія, 2004. - 312 с.