Інтелектуальна власність: сутність та проблеми її комерціалізації в Україні
Поняття та право інтелектуальної власності. ЇЇ види, об’єкти і суб’єкти, розвиток і значення в глобальній економіці. Державна підтримка комерціалізації державної власності. Аналіз головних проблем і перспектив розвитку в Україні на сучасному етапі.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.04.2019 |
| Размер файла | 1,4 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
На відміну від України, де ВНЗ продають розроблені технології через господарчі договори або ліцензії, університети розвинутих країн, як правило, не продають розроблені технології, а передають права на їх використання на основі патентних ліцензійних угод. Вищим навчальним закладам України необхідно підтримувати одержані патенти на винаходи і корисні моделі не менше ніж 5 років і використовувати цей час на пошук потенційних ліцензіатів і інвесторів, розробку, виготовлення і випробовування дослідних зразків найбільш перспективних об'єктів інтелектуальної власності. Непідтримані патенти позбавляють ВНЗ заявника - можливості отримати прибутки, а винахідника - матеріального стимулювання результатів його творчої діяльності.
Таким чином, в Україні назріла проблема негайного законодавчого урегулювання нормативно-правових аспектів діяльності ВНЗ у сфері ОІВ та законодавчого закріплення за ними прав на використання ОІВ, створених за бюджетні кошти. У цьому ж контексті має бути визначений пріоритет створення стимулів (податкових і неподаткових) для start-up компаній. Окрім цього, бюджетне законодавство України слід гармонізувати із європейським так, щоб з'явилася можливість активного використання бюджетних коштів у програмах стимулювання інтелектуальної (інноваційної) діяльності університетів [21, с. 78].
У 2015 р. інноваційною діяльністю у промисловості займалися 1609 підприємств, або 16,1% обстежених промислових.
Серед регіонів вищою за середню в Україні частка інноваційно активних підприємств була в Херсонській, Запорізькій, Івано-Франківській, Харківській, Миколаївській, Сумській, Кіровоградській, Одеській, Львівській областях, а також у м. Києві. Інформацію наведено у додатку Г.
У розрізі видів економічної діяльності слід виокремити підприємства з виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів (38,2%), комп'ютерів, електронної та оптичної продукції (34,0%), інших транспортних засобів (33,9%), підприємства з добування металевих руд (30,4%), підприємства з іншої діяльності щодо поводження з відходами (28,6%) та машинобудування (27,0%).
У 2015 р. для здійснення інновацій 1206 підприємств витратили 7,7 млрд. грн., понад дві третини яких - на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення, 15,9% - на здійснення науково-дослідних розробок (далі - НДР) власними силами, 6,9% - на придбання результатів НДР у інших підприємств (організацій), 0,6% - на придбання інших зовнішніх знань (нових технологій) та 10,1% - на навчання та підготовку персоналу для розробки та запровадження нових або значно вдосконалених продуктів та процесів, діяльність щодо ринкового запровадження інновацій та інші роботи, пов'язані зі створенням та впровадженням інновацій (інші витрати).
Рисунок 5.1. Розподіл обсягу витрати за напрямами інноваційної діяльності у 2015 р.
Найбільше коштів витрачено підприємствами м. Києва, Дніпропетровської, Вінницької та Харківської областей; серед видів економічної діяльності - підприємствами машинобудування (29,5% загального обсягу витрат), майже половину яких - підприємствами з виробництва машин і устатковання, не віднесених до іншого устатковання, і понад третину - з виробництва інших транспортних засобів; підприємствами з виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів (28,2%); хімічної промисловості (15,7%), більше двох третин яких - підприємствами з виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів.
Основним джерелом фінансування інноваційних витрат залишаються власні кошти підприємств - 6540,3 млн. грн. (або 85,0% загального обсягу витрат на інновації). Кошти державного бюджету отримали 9 підприємств, місцевих бюджетів - 12, загальний обсяг яких становив 349,8 млн. грн. (4,6%); кошти вітчизняних інвесторів отримали 6 підприємств, іноземних - 11, загалом їхній обсяг становив 146,9 млн. грн. (1,9%); кредитами скористалося 39 підприємств, обсяг яких становив 561,1 млн. грн. (7,3%).
Таблиця 5.1. Кількість підприємств, що займались інноваційною діяльністю
|
Усього підприємств |
||
|
Усього |
1609 |
|
|
з них |
||
|
мали витрати на інноваційну діяльність |
1206 |
|
|
впроваджували інновації |
1208 |
|
|
з них |
||
|
впроваджували інноваційні види продукції |
600 |
|
|
впроваджували нові процеси |
614 |
|
|
реалізовували інноваційну продукцію, що заново впроваджена або зазнала суттєвих технологічних змін протягом останніх трьох років |
905 |
У 2015 р. три чверті інноваційно активних промислових підприємств упроваджували інновації (або 12,1% обстежених промислових). Дані наведені в додатку Д.
Інноваційні види продукції впроваджували 600 підприємств, кількість таких видів становила 3661 найменування, з них 1314 - нові види машин, устатковання, прилади, апарати тощо. Нову виключно для ринку продукцію впровадили 137 підприємств із кількістю найменувань 540 одиниць.
Інноваційні процеси у звітному періоді впровадили 614 підприємств, з яких 459 - нові або вдосконалені методи обробки та виробництва продукції (технологічні процеси), кількість яких становила 1743, у т.ч. маловідходних, ресурсозберігаючих - 447; 123 підприємства - нові або вдосконалені методи логістики, доставки чи розповсюдження продукції, 190 - нову або вдосконалену діяльність із підтримки процесів матеріально-технічного обслуговування або операцій щодо закупівель, обліку або розрахунків.
Організаційні інновації здійснювало 125 підприємств, маркетингові - 157.
У 2015 р. 905 підприємств реалізувало інноваційну продукцію на 25,7 млрд. грн., або 2,5% загального обсягу реалізованої промислової продукції. Вищою за середню по Україні частка реалізованої інноваційної продукції серед регіонів була в Сумській, Полтавській, Закарпатській, Херсонській, Івано-Франківській, Харківській та Кіровоградській областях. У розрізі видів економічної діяльності - на підприємствах з виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення (13,7%), машинобудування (8,2%), з виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів (6,1%), хімічних речовин і хімічної продукції (4,8%), іншої діяльності щодо поводження з відходами (4,5%).
Реалізацію продукції за межі України здійснювало 295 підприємств, обсяг якої становив 29,2% від загального обсягу реалізованої інноваційної продукції.
Майже кожне четверте підприємство реалізовувало продукцію, що була новою для ринку. Обсяг такої продукції становив 7,1 млрд. грн., 38,6% якої 85 підприємств поставили на експорт. Значна кількість підприємств (787) реалізовувала продукцію, яка була новою виключно для підприємства. Її обсяг становив 18,6 млрд. грн., чверть якої (25,6%) 238 підприємств реалізували за межі України [23].
З метою здійснення нововведень 154 підприємства придбали 543 нові технології, з яких 117 за межами України. Із загальної кількості технологій 297 придбано з устаткованням, з яких 85 за межами України; 120 - як результат досліджень і розробок (10); 50 - за договорами на придбання прав на патенти, ліцензіями на використання винаходів, промислових зразків, корисних моделей (20); 23 - за угодами на придбання технологій та ноу-хау (1); 5 - разом з цілеспрямованим прийомом на роботу кваліфікованих фахівців.
У результаті інноваційної діяльності промислові підприємства України створили нові технології, 28 яких було передано іншим підприємствам, у т.ч. 8 - за межі України.
Упродовж 2013-2015 рр. інноваційною діяльністю в промисловості займалося 2259 підприємств, або 22,6% обстежених. Машини й обладнання придбали 1758 підприємств, 556 підприємств займались навчанням та підготовкою персоналу для розробки та впровадження нових або суттєво вдосконалених продуктів та процесів; 303 підприємства витратили кошти на внутрішні НДР, 174 - на НДР, виконані іншими підприємствами (зовнішні); 164 підприємства придбали інші зовнішні знання; 142 - займались діяльністю щодо ринкового запровадження інновацій; 275 підприємств займались іншими видами діяльності для запровадження нових або суттєво вдосконалених продуктів та процесів.
Упровадженням інновацій у цей період займалось 1595 підприємств (15,9% серед обстежених промислових), у т.ч. інноваційну продукцію - 1054 підприємства, з яких 257 - нову для ринку і 923 - нову лише для підприємства; інноваційні процеси впровадили 1127 підприємств, з яких 926 - нові або вдосконалені методи обробки чи виробництва продукції, 233 - нові або вдосконалені методи логістики, доставки чи розповсюдження продукції та 349 - нову або вдосконалену діяльність із підтримки процесів, зокрема системи матеріального обслуговування, операцій щодо закупівель, обліку та розрахунків; з метою задоволення потреб споживачів, а також збільшення обсягів продажу 289 підприємств упровадили маркетингові інновації; 232 підприємства підвищували ефективність своєї діяльності шляхом упровадження організаційних інновацій [24].
Наша держава розвивається в часи активної, динамічної інтелектуальної діяльності. І це зумовлює стратегію і тактику її соціально-економічного розвитку як європейської держави. Реформування та економічний підйом вітчизняного виробництва повинні базуватися на глибоко продуманій, креативній економічній політиці у сфері використання інтелектуального потенціалу вітчизняної економіки, спрямованості на створення необхідних умов для стабільного примноження та розвитку інтелектуальної власності як найвищої і найпрогресивнішої форми економічних відносин у ринкових умовах [25].
Водночас, охорона права інтелектуальної власності, у тому числі його захист, повинні відповідати сучасним вимогам, бути демократичними, легкодоступними, прозорими тощо. Державна політика має здійснюватись з урахуванням пріоритетів у розвитку науки, підтримки найбільш важливих галузей виробництва, в яких використання новітніх досягнень техніки і технологій може забезпечити одержання найбільшого ефекту та найбільшої віддачі.
Таким чином, беручи до уваги все вищесказане, найважливішими напрямами розвитку інтелектуальної власності в Україні є:
1. Подальша трансформація вітчизняного законодавства у сфері інтелектуальної власності з урахуванням кращого світового досвіду, його гармонізація з міжнародними нормами та стандартами.
2. Удосконалення національної системи охорони та захисту прав інтелектуальної власності з урахуванням міжнародно визнаних норм та принципів упровадження дієвого механізму реалізації цих норм і запобігання несанкціонованому використанню об'єктів інтелектуальної власності.
3. Створення необхідних передумов для функціонування цивілізованого ринку об'єктів права інтелектуальної власності, впровадження ефективного механізму комерціалізації інтелектуальної власності та новітніх форм її використання (франчайзингу, передачі під заставу, опціонних угод, лізингових і рейтингових договорів), нормативного забезпечення оцінки вартості нематеріальних активів.
4. Стимулювання створення та швидкого введення до господарського обігу нових об'єктів права інтелектуальної власності, комерціалізація запатентованих науково-технічних досягнень; державна підтримка винахідництва, новаторства та творчої інтелектуальної праці [26, c. 67].
5. Інформаційне забезпечення діяльності у сфері інтелектуальної власності, розвиток патентно-інформаційної бази, комплектування фондів національної патентної документації в регіонах, підключення до глобальної інформаційної мережі WIPONET згідно з довгостроковою програмою ВОІВ, створення національної системи підготовки та перепідготовки фахівців у сфері інтелектуальної власності.
6. Активізація процесів створення недержавних організацій з питань охорони прав інтелектуальної власності, сприяння громадським ініціативам правовласників, зацікавлених у охороні та захисті своїх прав, формування у населення правової культури, поваги до прав на об'єкти інтелектуальної власності [27].
Підсумовуючи, варто зазначити, що практично в усіх галузях народного господарства країни є можливість зробити серйозний економічний «прорив» за умови відповідної мотивації вітчизняного винахідництва з боку держави та бізнесу, а також гідної охорони прав інтелектуальної власності. Допомогти розвитку економіки країни та інтелектуальної власності могла б національна програма, підпорядкована не швидкоплинним інтересам тих чи інших політичних та комерційних сил, а інтересам усього суспільства. Це дуже важливе, складне і вкрай відповідальне завдання, пов'язане з довготривалими пріоритетами розвитку нашої країни, яка, як і весь світ, має рухатися шляхом формування суспільства, заснованого на знаннях та інтелекті [28].
Отже, науковий та інтелектуальний потенціал України, ефективна робота державної системи охорони інтелектуальної власності - це головні необхідні засоби для здійснення економічного прориву в умовах світової економічної кризи, виходу на рівень виробництва високих інноваційних технологій, що й є основним завданням для країни, яка намагається відмовитися від ролі «сировинного додатку» цивілізованого світу та увійти до числа економічно розвинених держав.
Висновки
інтелектуальний власність економіка комерціалізація
Інтелектуальна власність (результати інтелектуальної діяльності) є результатом інтелектуальної, творчої діяльності, що відповідає вимогам чинного законодавства. Лише в такому разі їй надається правова охорона. У наш час роль і значення інтелектуальної власності інтенсивно зростають, вона давно вже стала найбільш цінним капіталом людства. В усьому світі інтелектуальна власність є об'єктом цивільного обороту. У міру істотного значення інтелектуальної діяльності, особливо її результатів для соціально-економічного розвитку будь-якого суспільства, попит на неї також інтенсивно зростає.
Посилення правової охорони інтелектуальної власності необхідне ще й тому, що інтелектуальна діяльність, як показує досвід країн з розвиненою економікою, здебільшого буде визначати стратегію і тактику соціально-економічного розвитку країни. Визначальне, пріоритетне місце буде посідати не виробництво, а саме наука, культура і техніка. Поняття «культура» слід розуміти в її широкому значенні - це освіта, культура поведінки, науково-технічний рівень виробництва, література, мистецтво та багато інших складових, що визначають рівень цивілізації того чи іншого суспільства.
Комерціалізація технологій - найважливіший елемент інноваційного процесу, оскільки вона являє собою процес перетворення результатів науково-технічної діяльності на товар і подальшу їхню ефективну реалізацію в промислових масштабах.
На сучасному етапі розвитку реалізація нововведень є ключовим завданням не тільки для науково-технічної сфери країни, але й для підвищення конкурентноздатності вітчизняної економіки в рамках національної інноваційної системи.
Сьогодні в Україні особливо актуальним питанням є використання результатів науково-дослідних робіт, фінансованих з державного бюджету. Воно має першорядне значення для забезпечення економічного й соціального розвитку України, для підвищення конкурентоздатності продукції українського виробництва й залучення додаткових коштів у бюджет за рахунок уведення в господарський обіг об'єктів інтелектуальної власності.
Україна була і залишається потужною інтелектуальною державою, її інтелектуальний рівень зумовлював досить високий науково-технічний рівень виробництва та інших сфер суспільно-корисної діяльності. За рядом показників Україна посідає провідні місця в науці - математиці, інформатиці, фізиці, матеріалознавстві та в деяких інших напрямах. Є певні успіхи в медичній та гуманітарних науках.
Україна має також потужний науково-технічний і виробничий потенціал з вироблення військової техніки та військової зброї. Зараз в Україні є багато технічних ідей, які потребують практичного застосування і здатні принести не лише значні прибутки, а й підняти науково-технічний престиж України в очах світу.
Однак ще існує ряд невирішених питань з комерціалізації та охорони інтелектуальної власності. Це проблеми правового, організаційного, кадрового характеру, а також технічно-інформаційного. Спираючись на європейський досвід і думки українських експертів, можна виправити сьогоднішню ситуацію і значно розширити межі використання інноваційних проектів, проте для цього потрібне відповідне законодавче закріплення. Загальною думкою експертів є необхідність гармонізації українського бюджетного законодавства, принципів бухгалтерського обліку з європейськими нормами, з тим, щоб дозволити використання засобів бюджетів різних рівнів з метою створення і розвитку інфраструктури комерціалізації технологій.
Підсумовуючи, варто зазначити, що науковий та інтелектуальний потенціал України, ефективна робота державної системи охорони інтелектуальної власності - це головні необхідні засоби для здійснення економічного прориву в умовах світової економічної кризи, виходу на рівень виробництва високих інноваційних технологій, що й є основним завданням для країни, яка намагається відмовитися від ролі «сировинного додатку» цивілізованого світу та увійти до числа економічно розвинених держав.
Список використаних джерел
1. Опарина М.В. Авторское право в системе интеллектуальной собственности и ответственности за нарушение авторских прав: дис. канд. юрид. наук: 12.00.03/М.В. Опарина; Российский государственный институт интеллектуальной собственности. - М., 2012. - 153 с.
2. Цибульов П.М. Основи інтелектуальної власності / Навчальний посібник. - К.: «Інст. інтел. власності і права», 2013. - 112 с.
3. Гордієнко С.Г. Захист інтелектуальної власності в Україні в сучасних умовах: курс лекцій / С.Г. Гордієнко - К.: Гранмна, 2014. - 480 с.
4. Цивільний кодекс України, Офіційний сайт Верховної Ради України. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15.
5. Приходько В.О. Інтелектуальна власність / Приходько В.О. // Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2014. - 414 с.
6. Закон України «Про авторське право і суміжні права», Офіційний сайт Верховної Ради України. [Електроний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3792-12.
7. Підопригора О.А. Право інтелектуальної власності / Підопригора О.А., Святоцький О.Д. // Навчальний посібник. - К.: Ін Юре, 2012. - 602 с.
8. Моспан О.В. Інтелектуальна власність в контексті сучасної економічної ситуації/ Моспан О.В., К.В. Ковтуненко - 2013. - №2 (36). - С. 301-306.
9. Плани та звіти Державного департаменту інтелектуальної власності України. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.sdip.gov.ua/ua/plans reports.html.
10. Електронне видання «Економічна правда» - Випуск від 21.12.2014 - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/news/2015/04/20/539401.
11. Щоденне видання - газета «Сегодня» - Випуск від 18.02.2015 - Стаття «Інтелектуальний капітал майбутнього: оцінка та продаж» - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.segodnya.ua/economics/p8.html.
12. Тіманюк В.М. Управління процесами комерціалізації інтелектуальної власності [Текст] / Тіманюк В.М. - Харків, 2013. -22 с.
13. Щотижневик «LB.ua: избранное для всех» - Випуск від 28.01.2015 - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://economics.lb.ua/state/2015/04/15/301920.html
14. Cornell University, INSEAD, and the World Intellectual Property Organization. The Global Innovation Index 2016. Winning with Global Innovation / Cornell University, INSEAD, and the World Intellectual Property Organization. - 2016 - [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.globalinnovationindex.org/home.
15. Гладій С.П. Форми, методи та інструменти державного регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності в Україні // Вісник / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Сер.: Економіка. - К., 2012. - Вип.63. - С. 38-40.
16. Андрощук Г. Інноваційна діяльність в Україні: економічний механізм стимулювання /Головний консультант Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України. // Інтелект. власність. - 2012. - №12. - С. 23 - 30: портр. (авт.)
17. Возняк Г.В. Державне стимулювання інвестиційно-інноваційної сфери економіки України // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр. - Одеса, 2012. - Вип.13. - С. 379-382.
18. Абрамова В.О. Проблеми державного управління інноваційними процесами в Україні // Социально-экономические аспекты промышленной политики: Соц. политика и человеч. развитие: (Сб. науч. тр.). - Донецк, 2013. - Т.2. - С. 470-473.
19. Воротін В. Є. Державна інвестиційна політика та інноваційний механізм її реалізації в Україні // Наукові праці / Міжрегіональна акад. упр. персоналом. - К., 2012. - Вип.3: Інноваційний менеджмент: проблеми формування в умовах перехідної економіки. - С. 29-32.
20. Никифоров А.Е. Організаційно-економічний механізм державного регулювання інноваційної діяльності в Україні // Прометей: Регион. сб. науч. тр. по экономике. - Донецк, 2013. - N2 (11). - С. 196-207.
21. Бошицький Ю.Л. Шляхи оптимізації правової охорони інтелектуальної власності в контексті удосконалення правової системи України // Сучасні проблеми правової системи України: Зб. матеріалів ІV Міжнар. наук.-практ. конф. - К.: Видавництво «Ліра-К», 2014. - 123 с.
22. Державна служба статистики України. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
23. Major Economies For Receipts and Payments of Royalties and License Fees, 2015. International Trade Statistics 2015. World Trade Organization, 2015. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nationmaster.com/country-info/stats/Economy/Royalty-and-license-fees.
24. World Trade Report 2015. Exploring the links between subsidies, trade and the WTO, 2015. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.wto.org/english/res_e/statis_e/its2015_e/its15_toc_e.htm.
25. Захаров С. Є. Розвиток механізмів державного управління інтелектуальною промисловою власністю у контексті інноваційного розвитку регіону: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук.: спец. 25.00.02 «механізм державного управління» / Захаров С. Є. - Запоріжжя, 2014. -20 с.
26. Цивільно-правове регулювання інтелектуальної власності в Україні: пріоритети та шляхи оптимізації // Сучасні проблеми приватного права: Зб. наук. праць, присвячених 80-ій річниці з дня народження Шевченко Я.М. / Ред. Н.С. Кузнецова, Р.О. Стефанчук. - К.: ВГО «Асоціація цивілістів України», - Кам'янець-Подільський: ТОВ «Друкарня Рута». - 2012. - 464 с.
27. Пересада, А.А. Інвестування, наукова та інноваційна діяльність [Електронний ресурс] // А.А. Пересада. - Режим доступу: http://fingal.com.ua
28. Станіславик О.В. Комерціалізація результатів інноваційної діяльності в Україні / О.В. Станіславик // Праці Одеського політехнічного університету. - 2013. - №2 (36). - С. 301-306.
29. Bloomberg Business. Bloomberg Innovation Index. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.bloomberg.com/europe.
Офіційний веб-портал Державної служби інтелектуальної власності України. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://sips.gov.ua/ua/plans_reports.html
Додатки
Додаток А
Табл. 1. Інноваційна діяльність (рейтинг «Global Innovation Index»), дані станом на 2016 р. [14]
|
Перша десятка рейтингу «Глобальний інноваційний індекс» 2016 року |
||||
|
Місце |
Країна/Економіка |
Бали за рейтингом (0-100) |
Регіон |
|
|
1 |
Швейцарія |
66,3 |
Європа |
|
|
2 |
Швеція |
63,6 |
Європа |
|
|
3 |
Великобританія |
61,9 |
Європа |
|
|
4 |
США |
61,4 |
Північна Америка |
|
|
5 |
Фінляндія |
59,9 |
Європа |
|
|
6 |
Сінгапур |
59,2 |
Південно-Східна Азія та Океанія |
|
|
7 |
Ірландія |
59,0 |
Європа |
|
|
8 |
Данія |
58,5 |
Європа |
|
|
9 |
Нідерланди |
58,3 |
Європа |
|
|
10 |
Німеччина |
57,9 |
Європа |
|
|
11 |
Південна Корея |
57,1 |
Східна Азія |
|
|
12 |
Люксембург |
57,1 |
Європа |
|
|
13 |
Ісландія |
56,0 |
Європа |
|
|
14 |
Гонконг |
55,7 |
Південно-Східна Азія |
|
|
15 |
Канада |
54,7 |
Північна Америка |
|
|
16 |
Японія |
54,5 |
Східна Азія |
|
|
17 |
Нова Зеландія |
54,2 |
Океанія |
|
|
18 |
Франція |
54,0 |
Європа |
|
|
19 |
Австралія |
53,1 |
Австралія |
|
|
20 |
Австрія |
52,6 |
Європа |
|
|
21 |
Ізраїль |
52,3 |
Європа |
|
|
22 |
Норвегія |
52,0 |
Європа |
|
|
23 |
Бельгія |
52,0 |
Європа |
|
|
24 |
Естонія |
51,7 |
Європа |
|
|
25 |
Китай |
50,6 |
Східна Азія |
Додаток Б
Табл. 1. Коефіцієнт ефективності інновацій (рейтинг «Global Innovation Index»), дані станом на 2016 р. [14]
|
Перша десятка рейтингу «Глобальний інноваційний індекс» 2016 року |
||||
|
Місце |
Країна/Економіка |
Бали за рейтингом (1-0) |
Регіон |
|
|
1 |
Люксембург |
1 |
Європа |
|
|
2 |
Мальта |
1 |
Європа |
|
|
3 |
Ісландія |
1 |
Європа |
|
|
4 |
Молдова |
0,9 |
Європа |
|
|
5 |
Швейцарія |
0,9 |
Європа |
|
|
6 |
Естонія |
0,9 |
Європа |
|
|
7 |
Китай |
0,9 |
Східна Азія |
|
|
8 |
Ірландія |
0,9 |
Європа |
|
|
9 |
Німеччина |
0,9 |
Європа |
|
|
10 |
Швеція |
0,9 |
Європа |
|
|
11 |
В'єтнам |
0,8 |
Південно-Східна Азія |
|
|
12 |
Україна |
0,8 |
Європа |
|
|
13 |
Туреччина |
0,8 |
Європа |
|
|
14 |
Великобританія |
0,8 |
Європа |
|
|
15 |
Вірменія |
0,8 |
Південно-Західна Азія |
|
|
16 |
Болгарія |
0,8 |
Європа |
|
|
17 |
Угорщина |
0,8 |
Європа |
|
|
18 |
Ефіопія |
0,8 |
Східна Африка |
|
|
19 |
Кот-д'Івуар |
0,8 |
Західна Африка |
|
|
20 |
Нідерланди |
0,8 |
Європа |
|
|
21 |
Чеська Республіка |
0,8 |
Європа |
|
|
22 |
Танзанія |
0,8 |
Східна Африка |
|
|
23 |
Ізраїль |
0,8 |
Європа |
|
|
24 |
Південна Корея |
0,8 |
Східна Азія |
|
|
25 |
США |
0,8 |
Північна Америка |
Додаток В
Найбільш інноваційні економіки світу (рейтинг «Bloomberg Innovation Index»)
Додаток Г
Табл. 1. Інноваційна діяльність промислових підприємств за регіонами України в 2015 р. [30].
|
Кількість інноваційно активних підприємств |
Обсяг витрат на інноваційну діяльність, млн. грн. |
Обсяг реалізованої інноваційної продукції |
||||
|
усього, од |
у% до загальної кількості промислових підприємств |
усього, млн. грн. |
у% до загального обсягу промислової продукції |
|||
|
Україна |
1609 |
16,1 |
7695,9 |
25669,0 |
2,5 |
|
|
Вінницька |
46 |
14,2 |
796,5 |
664,1 |
2,3 |
|
|
Волинська |
30 |
10,8 |
192,5 |
316,6 |
2,5 |
|
|
Дніпропетровська |
109 |
13,4 |
825,2 |
1563,1 |
0,7 |
|
|
Донецька2 |
45 |
14,6 |
516,1 |
1018,0 |
1,7 |
|
|
Житомирська |
48 |
12,5 |
60,6 |
255,2 |
1,4 |
|
|
Закарпатська |
16 |
6,0 |
16,6 |
837,6 |
8,4 |
|
|
Запорізька |
108 |
22,9 |
339,9 |
1530,0 |
1,7 |
|
|
Івано-Франківська |
99 |
22,8 |
95,8 |
883,2 |
3,8 |
|
|
Київська |
66 |
11,6 |
122,1 |
897,4 |
2,2 |
|
|
Кіровоградська |
49 |
17,3 |
93,0 |
504,4 |
2,9 |
|
|
Луганська2 |
16 |
12,2 |
35,1 |
38,0 |
0,2 |
|
|
Львівська |
129 |
16,4 |
219,7 |
731,9 |
2,1 |
|
|
Миколаївська |
67 |
19,9 |
606,8 |
363,8 |
1,5 |
|
|
Одеська |
67 |
16,8 |
323,9 |
698,7 |
2,4 |
|
|
Полтавська |
33 |
8,0 |
348,5 |
6519,5 |
8,9 |
|
|
Рівненська |
45 |
14,9 |
11,4 |
134,6 |
0,8 |
|
|
Сумська |
46 |
17,6 |
587,7 |
2610,7 |
10,4 |
|
|
Тернопільська |
36 |
14,9 |
57,4 |
133,4 |
1,7 |
|
|
Харківська |
191 |
22,4 |
711,1 |
2609,8 |
3,8 |
|
|
Херсонська |
54 |
24,2 |
90,5 |
657,8 |
5,4 |
|
|
Хмельницька |
38 |
11,0 |
133,1 |
162,8 |
0,9 |
|
|
Черкаська |
37 |
10,6 |
30,4 |
556,3 |
1,6 |
|
|
Чернівецька |
34 |
15,6 |
68,8 |
81,7 |
2,0 |
|
|
Чернігівська |
32 |
13,1 |
106,4 |
151,7 |
1,0 |
|
|
м. Київ |
168 |
21,7 |
1306,8 |
1748,6 |
2,0 |
Додаток Д
Табл. 1. Кількість підприємств, що впроваджували інновації, за типами інновацій та регіонами в Україні в 2015 р. [30].
|
Усього |
У т.ч. впроваджували |
|||||
|
інноваційну продукцію |
інноваційні процеси |
організаційні інновації |
маркетингові інновації |
|||
|
Україна |
1208 |
600 |
614 |
125 |
157 |
|
|
Вінницька |
38 |
19 |
17 |
4 |
4 |
|
|
Волинська |
25 |
5 |
16 |
- |
4 |
|
|
Дніпропетровська |
65 |
38 |
33 |
2 |
2 |
|
|
Донецька1 |
28 |
18 |
7 |
4 |
5 |
|
|
Житомирська |
33 |
13 |
18 |
6 |
9 |
|
|
Закарпатська |
12 |
5 |
4 |
1 |
1 |
|
|
Запорізька |
75 |
46 |
37 |
11 |
12 |
|
|
Івано-Франківська |
69 |
36 |
17 |
6 |
12 |
|
|
Київська |
50 |
36 |
21 |
2 |
3 |
|
|
Кіровоградська |
33 |
16 |
9 |
12 |
2 |
|
|
Луганська |
10 |
7 |
3 |
1 |
1 |
|
|
Львівська |
99 |
42 |
49 |
7 |
12 |
|
|
Миколаївська |
34 |
18 |
13 |
5 |
7 |
|
|
Одеська |
39 |
23 |
13 |
3 |
7 |
|
|
Полтавська |
28 |
19 |
13 |
3 |
3 |
|
|
Рівненська |
44 |
4 |
27 |
3 |
4 |
|
|
Сумська |
32 |
23 |
9 |
5 |
5 |
|
|
Тернопільська |
23 |
16 |
13 |
3 |
4 |
|
|
Харківська |
179 |
68 |
137 |
15 |
25 |
|
|
Херсонська |
24 |
17 |
9 |
- |
2 |
|
|
Хмельницька |
34 |
9 |
11 |
1 |
- |
|
|
Черкаська |
35 |
22 |
11 |
3 |
4 |
|
|
Чернівецька |
20 |
9 |
10 |
3 |
5 |
|
|
Чернігівська |
19 |
17 |
7 |
4 |
3 |
|
|
м. Київ |
160 |
74 |
110 |
21 |
21 |
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Сутність і особливості об’єктів інтелектуальної власності як результату творчої діяльності. Класифікація об'єктів права інтелектуальної власності. Здійснення експертизи заявок на промислові об'єкти. Визначення раціональної форми комерціалізації.
контрольная работа [719,7 K], добавлен 19.04.2014Оцінка вартості інтелектуальної власності та механізм формування цін. Інтелектуальна власність України, її вплив на соціально-економічний розвиток держави та законодавче забезпечення. Державна система охорони та захисту інтелектуальної власності.
курсовая работа [51,3 K], добавлен 13.04.2016У процесі тривалого історичного розвитку людства сформувались чотири основні типи економічної власності: суспільна; приватна; колективна; державна. Суб'єкти та об'єкти даних форм власності. Розкриття понять "власність", "володіння", "користування".
реферат [23,4 K], добавлен 06.05.2010Сутність поняття та історичні аспекти розвитку приватної власності, її основні види: індивідуально-трудова, партнерська та корпоративна. Світова практика реформування приватної власності. Перспективи та пріоритети приватизаційних процесів в Україні.
курсовая работа [458,5 K], добавлен 20.12.2014Авторське право як один з найбільш важливих інтелектуальних ресурсів економіки інформаційного суспільства. Взаємозв'язок між інноваціями та правами інтелектуальної власності в умовах сучасної економіки. Легальний захист інтелектуальної власності.
научная работа [159,3 K], добавлен 11.03.2013Дослідження сутності власності - закріплення права контролю економічних ресурсів та життєвих благ за економічними суб’єктами. Приватна і колективна власність: аспекти взаємодії. Роль, призначення і використання державної власності як виду колективної.
курсовая работа [106,3 K], добавлен 29.03.2011Специфіка творчої діяльності і особливості функціонування міжнародного ринку технологій. Етапи становлення права інтелектуальної власності в Україні, його юридична природа. Реєстр об'єктів інтелектуальної власності, їх характеристика та правова охорона.
презентация [4,6 M], добавлен 26.01.2015Сутність, форми, об'єкти та суб'єкти власності. Розпад феодалізму, виникнення капіталістичного способу виробництва. Недоліки капіталістичної власності та перехід до соціалізму. Функціонування ринку та держави в умовах капіталістичної змішаної економіки.
курсовая работа [58,6 K], добавлен 29.05.2013Використання інформаційних ресурсів на всіх рівнях інфраструктури суспільства. Використання інтелектуальної власності. Можливість правового захисту. Проблеми інтелектуальної власності. Поняття управління інтелектуальною власністю та його принципи.
контрольная работа [1,2 M], добавлен 13.08.2008Загальні умови переходу економіки України до соціального ринкового господарства. Сучасні соціально-економічні проблеми, шляхи та методи їх вирішення. Класифікація об’єктів державного сектора. Розвиток реформування державної власності в Україні.
реферат [22,4 K], добавлен 28.03.2012
