Світова економіка

Елементи МВФС

* Валютні елементи

1. Національні валюти

2. Конвертованість валют

3. Валютний паритет

4. Валютний курс

5. Механізм регулювання валютних курсів

* Фінансові елементи

1. Міжнародні фінансові ринки

2. Механізм торгівлі фінансовими інструментами

- Валюта

- Кредити

- Цінні папери

- Похідні (деревативи) від цінних паперів

- Інші боргові зобов'язання (кожен має власний ринок і правила торгівлі)

Основні поняття

Валюта - готівкова частина грошової маси, яка циркулює у формі грошових банкнот та монет.

Класифікація валют

1)За приналежністю

Національна валюта - законний платіжний засіб на теріторіі країни, що його випускає.

Іноземна валюта - платіжний засіб іншої країни, що використовується на теріторіі даної країни.

2) Класифікація валют країн на групи

1. Резервна валюта - валюта, в який країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи (Україна: Ц80, ОМ)

2. Валюти, що вільно використовуються - валюти, що активно торгуються на валютних ринках і широко застосовуються як засіб платежу 5 стандартних резервних валют: USD, DM, Франк, Фунт-стерлінг, Йена

3. Тверда валюта - валюта, що характеризується стабільним курсом

4. Конвертована валюта - національна валюта, яка здатна без обмежень обмінюватись на іноземну та іноземна валюта, яка використовується в усіх операціях з будь-якими активами На практиці поняття "тверда валюта" тяжіє до поняття "конвертована валюта", але теоретично ці поняття різні

2 аспекти конвертованості:

- вільний обмін 2-х одиниць (іноземної і національної)

- юридичний дозвіл і можливість здійснювати операції за іноземну валюту

Системи конвертованості валют

1. Внутрішня конвертованість валют - право резидентів здійснювати операції всередині країни з активами, що деноміновані в іноземній валюті

2. Зовнішня конвертованість валют - право резидентів здійснювати операції з резидентами

Резиденти - фізичні та юридичні особи, що функціонують всередині країни і мають громадянство цієї країни або реєстрації в країні.

Нерезиденти - фізичні та юридичні особи, що функціонують всередині країни, але не мають громадянство цієї країни або реєстрації в країні.

Україна має обмежену конвертованість (перш за все - зовнішню, але також не повну)

Валютний курс 1) ціна одиниці національної валюти, що виражена в іноземній валюті

2) кількість одиниць національної валюти, що може бути куплена за 1 грошову одиницю іншої країни

2 шляхи встановлення валютних курсів

1. Законодавче встановлення - валютний курс проголошує держава (в Україні така політика домінувала у 1994-поч. 1998 рр.)

2. Ринкове встановлення - ринок, через валютні котирування, що відповідають попиту і пропозиції, встановлює валютний курс на кожний історичний момент

Валютні котирування - встановлення валютних курсів на основі обраних валютних механізмів (напр., ринок валютних бірж, ринок міжбанківських валютних операцій)

Види котирувань

Пряме котирування - валютний курс одиниці національної валюти, що виражена через якусь кількість іноземної валюти (1 грн = 0,2 дол.)

Побічне котирування - валютний курс одиниці іноземної валюти через певну кількість одиниць національної валюти.

Крос-курс - вираз курсів валюти Х і валюти У через їх відношення до валюти Z. (Х/Z)/(Y/Z)=X/Y

Класифікація курсів за ступенем гнучкості

1. Політика фіксованих валютних курсів - офіційно встановлені співвідношення між національними валютами, від якого можна відхиляться тільки тимчасово і не більше, ніж на 2,25 %

2. Плаваючі валютні курси - економічна політика, за якої курс вільно змінюється під впливом попиту і пропозиції

За ступенем вільності плаваючі курси розрізняються:

- Керовані плаваючі курси

- Незалежно (вільно) плаваючі курси - економічна політика, яка дозволяє курсу валют відхилятися тільки в залежності від попиту і пропозиції

Зміни вартості валют

1. при режимі плаваючих курсів:

- зниження вартості валюти - знецінення валюти

- підвищення вартості валюти - подорожчання валюти

2. при режимі фіксованих валютних курсів:

- законодавче зниження вартості валюти - девальвація

- законодавче підвищення вартості валюти - ревальвація

Специфічні ризики при коливанні курсів - валютні ризики

2 види валютних ризиків:

- ризики у зв'язку із зміною в майбутньому валютних курсів

- ризики у зв'язку з розрахунками

Валютний арбітраж - купівля валюти на одному ринку з метою негайного продати її на іншому

Хеджування - компенсаційні дії, що використовуються продавцем і покупцем валютного ринку, щоб зберегти дохід і в майбутньому запобігти його знеціненню

Історія розвитку МВФС (останні 100 років)

1 етап: етап золотого стандарту:

2 підеталі

1) 1870-1914 рр.: золотий стандарт

Головні риси підетапу:

1. домінування Фунта-стерлінга

2. Лондон - світовий банкір

3. Зміна % ставок в Лондоні призводила до зміни % ставок в інш. Країнах

4. Британія - головний торговець і інвестор

5. Офіційні резерви усіх країн у Лондоні

6. Фунт прирівнювався до золота

Риси золотого стандарту, як системи:

1. курси та вартість валют визначається золотом

2. вільна чеканка монет

3. дозволяється необмежений експорт та імпорт золота

Золотий стандарт - МВФС, що базується на офіційному закріпленні країнами золотого вмісту одиниці національної валюти; зобов'язання ЦБ купувати або продавати національну валюту в обмін на золото

На цьому етапі Великобританія не приймає участь у великих війнах. Цей період є періодом стабільності, нема криз

3. Після 11-ї Світової війни - зміни в організації техніки банківських операцій

4. Транснаціоналізація: ТНК - головна дійова особа

5. Періодично відбуваються фінансові кризи

6. Зростання обсягу портфельних інвестицій

II етап: Бретон-Вудська валютно-фінансова система

Нова ситуація щодо потенціала США визначила нові орієнтири нової ВФС, яка отримала назву "Бретон-Вудська"

Ключові риси Бретон-Вудської системи (БрВ.С):

1. Функція світових грошей була закріплена за золотом, але в значно меншому вигляді.

2. Ключовою валютою світу є долар і частково фунт.(вони вільно конвертувалися в золото)

3. Долар обмінювався на золото за вимогами ЦБ (35$ за 1 трійську унцію золота = 31,1 грам)

4. Були встановлені фіксовані валютні паритети.

5. Ринкові курси відхилялися від встановлених паритетів на 1%.

6. Були створені могутні валютно-фінансові інститути, наприклад МВФ; тільки за згодою МВФ курс валюти міг відхилитися від норми більше ніж на 10%

На деякий час БрВ.С дала поштовх і стабілізувала всю валютно-фінансову систему, завдяки чому зросла світова торгівля та стабілізувалася платіжно-кредитні відносини між країнами. Але ця система спиралась на могутність США. Оскільки $ став ключовою валютою виникла спокуса друкувати $ та забезпечити експансію США. Тому США встали на шлях всесвітньої експансії. На той час США були втягнуті:

- у війну в Кореї.

- у війну во В'єтнамі.

1969 р. - економіка США входить у рецесію.

Поч. 70-х - загроза а потім і девальвація;

1971 р. - 1-ша девальвація, а в 1973 2-га девальвація -* довіра до $ підірвуться. Тому США відмовляється від конвертації $ в золото. Декілька з ключових моментів БрВ.С втрачають свою дію. Починаються зміни вал курсів. Тільки ОЕМ і фунт тримають позиції. Сер 70-х років стає зрозумілим, що ВФС потребує корінних змін.

III етап: Ямайська валютно-фінансова угода

Голови урядів збираються в Кінгстоні Ямайка -+ Ямайська валютно-фінансова угода (ця система з деякими модифікаціями діє і до сьогоднішнього дня).

Ключові риси Японської Угоди

1. Країна має право обирати будь-яку з систем валютних курсів.

2. Скасування офіційної ціни за золото (золото перестає бути засобом офіційного платежу між фін установами)

3. Впровадження резервного активу ЗОК-ЗресіаІ ага\л/іпд гідПІз - спеціальні права запозичення.

4. Проголошено 5 ключових валют - $, Марка, Франк, Фунт, Ґ

5. Вводиться дуже жорстокий нагляд МВФ над валютними курсами і економічною системою в країнах.

Стабілізації ВФС і подальшому ії розвитку сприяли новітні досягнення в сфері банківських і фінансових технологій.

Досягнення

1. Створена світова телекомукаційна мережа ЗНІРТ (мережа світ. Банківської трансакції охопила всі без виключення банки світу).

2. Створена розгалужена система зв'язку між фінансовими установами.

В сер 80-х рр. - в Європі значно прискорюються інтеграційні процеси. Країни спільного ринку почали крок за кроком інтеграцію - виникло ЄС, європейські країни проголосили валютну інтеграцію. Валютна інтеграція країн Європи --> створення Європейської Валютної Системи (ЄВС).

ЄВС - зона координованого коливання курсів країн членів ЄС по відношенню до Дол, яка впроваджена з метою більшої стабільності курсів цих валют.

Риси ЄВС як частини ВФС

1. Коливання курсів валют ~2,25% від фіксованих між собою паритетів.

2. Створення єдиної спочатку розрахункової валюти - Екю, а потім кроки до створення реальної валюти Євро.

3. Створення Європейського Фонду Валютного Співробітництва.

Був утворенний Європейський Валютний Союз --> стадія розвитку валютно-фінансової інтеграції країн ЄС.

Головні цілі що має ЄС

1. Єдина грошова політика.

2. Створення єдиної реальної Європейської валюти.

3. Створення єдиного ЦБ Європи.

Етапи впровадження Євро

Фаза А: весна 1998 - підготовка до створення валютного союзу Риси

1. Прийняття рішень щодо єдиної валюти

2. Створення ЦБ Європи.

3. Впровадження законів ,що дозволяють використання єдиної валюти.

4. Інтенсивна підготовка до введення євро в фінансовому і банківському секторі.

Фаза Б: 1.01.1999 - початок функціонування Валютного Союзу Риси

1. Фіксація обміних курсів всіх країн, що сходять до євро-зони

2. Передача всіх функцій щодо валютно-фінансової політики від власних ЦБ до Європейського ЦБ.

3. Впровадження євро в безготівковий обіг.

4. Впровадження європейської автоматизованої системи трансакції Євро

5. Перехід до впровадження Євро в усіх сферах господарського життя.

Фаза В: 1.01.2002 - завершення формування Валютного Союзу (тривалість 6 місяців)

Риси

1. Національні гроші вилучаються з обігу і в обіг впроваджуються монети та купюри Євро.

2. Завершення впровадження Євро в усі сфери господарського життя.

3. Припинення функціонування нац. грошей з 1 липня 2002р. як засобу платежу.

Міжнародний валютний фонд (МВФ)

Створення: 1944 р.

Кількість членів: 182 країни (на 1.01.99)

Головна мета: забезпечення стабільності міжнародної валютно-фінансової системи

Функції МВФ

1. Нагляд за політикою вал курсів та макроекономічного політичного життя країн-учасників

2. Надання тимчасової фін. Допомоги країнам учасникам.

3. Технічна допомога країнам учасникам в галузях держ фінансів та регулювання банк. сектору.

Механізми надання тимчасової фінансової допомоги

1. Регулярний Види:

а) 2-18 місяців (короткострокові)

b) до 3 років (на структурні реформи) Умови надання допомоги - ринкові: І-ІВОК + М ( М - відсоткова ставка банка на обслуговування)

2. Концесійний - займи для найменш розвинутих країн

Умови надання допомоги пільгові 0,5% річних % років несплати процентів, 10 років погашення

3. Спеціальний - механізми , які використовують при виникненні особливих ситуацій (наприклад, стихійного лиха)

З сер 90-х років також вважають, що те що відбувається у перехідних країнах відноситься до особливих обставин.

Активи МВФ вимірюються спец активом ЗОК - міжнародний резервний актив, що створений у 1969 р. МВФ-м; періодично перерозподіляється між країнами. ЗОК - 2% світових резервів.

Група установ світового банку

5 установ:

1. Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР // ІВКО)

2. Асоціація міжнародного розвитку (МАР // ЮА)

3. Міжнародна фінансова корпорація (МФК // ІРС)

4. Багатостороннє агентство гарантування інвестицій (МІГА // МІОА)

5. Міжнародний центр по регулюванню інвестиційних суперечок (ІСЗЮ)

(1)Парижский клуб (не має відношення до С5)

Рік заснування : 1956

ПК-це організація, неоформлена урядова міжнародна організація, що об'єднує країни-кредитори

Функції -

1. Нагляд за виплатами країн-боржників своїх боргів

2. Переговори з боржниками

(2) Лондонський клуб - консультивна рада представників найбільших банків кредиторів Функції - див ф-ції ПК

Один з представників клубу веде переговори від імені всіх банків з країною боржником

Тема - Циклічний розвиток світової економіки.

1. Поняття про економ. Цикл

2. Загальна характеристика післявоєнного циклу риси рецесії 1974-75 рр.

3. Динаміка у 1980-х ( рецесія 1980-82 рр)

4. Головні риси рецесії 1991-1993рр.

5. Особливості держ. Регулювання економіки в ринкових країнах на сучасному етапі Л-ра: "Економікс" П Самуельсон - розділ економ цикли

1980-82 - світова рецесія.

Риси світової економічної рецесії;

1. менш гостра ніж 74-75 років;

2. синхронна, одночасно почалася;

3. мала два етапи;

4. після закінчення рецесії майже три роки відчувається стагнація;

5. інфляція протягом всієї рецесій' нижче ніж в 74-75 роках;

6. коефіцієнт безробіття вижче ніж попередні роки;

7. особливо сильно вдарила по країнам, що розвиваються.

8. найбільше падіння виробництва спостерігалось в США - 8%. Найменша рецесія в Японії, лише загальмувала розвиток. Після майже 3 річної стагнації в середині 80 років починається підйом. Найбільш могутнім та найбільш тривалим був цей період після 2 Світової Війни.

Період стабільного зростання:

· Середні темпи були стабільні США - 3 % ЄС - 2%, Японія 4%. В цей час починається глобальний інвестиційний бум. Період стабільного зростання закінчився. 1991 - 1993 світова економічна рецесія.

1992-1993 роки:

США, Британія, Нова Зеландія. Першими і виходять з економічної рецесії. Європейські країни майже не відчували рецесію. Країни східної Європи відчули найбільше падіння.

Риси:

1. Асинхронна стагнація

2. М'яка та несильна рецесія. Значно менша ніж попередня (1980-1982 рік). Найбільше падіння виробництва серед промислово розинених країн - Німеччина - 1.9%ВВП. 0.1% - Японія. США скорочення виробництва всього на 1.2% у 1991 році.

3. Безробіття стало однією з найбільш відчутніх рис рецесії. Норми безробіття: більше 10%: Канада, Франція, Британія, Італія. Безробіття найбільший соціальний наслідок рецесії.

Закон Оукена проголошує на кожні 2% падіння ВВП безробіття зростає на 1%. Види безробіття:

1. Фрикційне безробіття - постійний рух населення між регіонами та між галузями; Іноді називають добровільним безробіттям;

2. Структурне безробіття - стає наслідком різких темпів зростання галузей економіки. З відносно відсталою або нединамічними галузями економіки.

3. Циклічне безробіття - наслідок коливання попиту на робочу силу. Головний вид під час останньої рецесії.

4. Інфляція була менш ніж попередня. Інфляцію характеризують два індекси: споживчі ціни, оптові ціни виробника.

3 види інфляції:

1. помірна (однозначне число), люди довіряють грошам, роблять заощадження.

2. галопуюча інфляція (двозначне число або трьох значне), Притаманна країнам,що розвиваються (Чехія, Литва).

3. гіперінфляція (Німеччина 21р., Україна 1993р.,Росія 1994р.). Ніхто не виробляє, ніхто не продає.

Після закінчення світової ек. рецесії спостерігається різна ситуація. Всі країни асинхронне вийшли з неї. США має активне динамічне зростання.

Після періоду:

1. 98 рік - 2.8% падіння виробництва Японія.

2. Нестабільний розвиток нових індустріальних країн. Раніше були локомотивами розвитку, виходять з рецесії 1998 році. Латинська Америка - це період депресії, зменшення темпів зростання.

Перехідні країни: різка неоднозначна ситуація. Східна Європа - в середньому невелике зростання 1.5-2%. СНД - продовження кризи стагнація економіки. Балтійські країни - стабільне динамічне зростання до 5%ВВП.

За останні роки зменшилось безробіття. В Європі:

96-10.2%

97-10%

98- 9.2%

Зростання цін (інфляція) теж зменшилась. В деяких країнах до рекордного рівня 2.5%, 2%, 3%.

Серед країн з ринковою ек. різні темпи зростання. США 99 року 3.6%.Німеччина - серйозні фінансові проблеми - 0.5%, Франція має друге місце 2 - 2.5%.

Ресурсний потенціал світової економіки

Ресурси - це засоби, запаси, можливості, джерела

В ек. розглядаються як складові елементи виробничого потенціалу, яким володіє окрема країна чи Світове Співтовариство, і які використовуються для ек., соціал., науково-технічного розвитку.

Поділяються: 1. Природні

2. Трудові

3. Технологічні

4. Фінансові

5. Інформаційні

6. Матеріальні (предмети та знаряддя праці)

Предмети праці - це речовина, яку людина відокремлює своєю працею від природи

Знаряддя праці - річ, або сукупність речей, якими людина діє на предмети праці.

Природні ресурси - ресурси, які створювались протягом тасячолітт, і до них відносять:

· Ліси (атмосфера)

· Гідросферу

· Корисні копалини (літосфера)

· Тварини (біосфера)

Ліси: мають дуже важливе значення. Запаси - ЗбО млрд.мЗ Загальна величина заготовок деревини в світі характеризується даними про вивезення її з лісу

В 1994-2092 млн. мЗ

Росія 119

США-487

Канада -178

Бразилія -275

Індія-293

Франція -43,7

ФРН - 37

Приймаючи річний приріст дерев за 1% от загального об'єму її в лісах світу, тобто 3,6 млрд мЗ. Отримаємо, що заготовлюється близько 70% річного прирісту лісу Заготовлення лісу різко зростуть до 2000р. - 3,3 млрд мЗ

В Західній Європі великі площі лісів мають: Франція, ФРН, Швеція, Фінляндія

В країнах, що розвиваються: більша частина лісу в тропічних країнах: Південна Азія, Екваторіальна Африка, Центр. Та Півд. Америка. Ці країни займають 50% к-ті всіх площ Землі.

Світовий океан

Більшу частину Землі складає гідросфера, Світовий Океан - 361 млн км2. Загальний об'єм -1,4млрд мЗ. В Світ. Океані зосереджена основна біомаса Землі.

На початку століття вилов риби складав 4 млн тон/рік

Після 2 Світ Війни трошки менше 20 млн тон/рік, потім кожного року йде зростання на 5 - 5,5%

1952-1957 - вилов риби зростає до 77млн тон. Вилов риби може бути доведений до 450 млн тон/рікпри вкладенні в океанічне рибальство до 1,5млрд $/р.до кінця століття - 2000р. - 130 млн тон/р

Корисні копалини

З ростом вир-вапромислової продукції в світі все більше значення серед прир. ресурсів мають корисні копалини. Для розвитку вироби, сил

Вугілля серед паливно-енергет. ресурсів найбільш великі запаси: від 9 до 11 трлн тон.при сучасному видобутку вугілля 4,3 млрд.т. його вистачить від 3 тис. До 3700 років.

З усієї кількості на США припадає 430млрд. т.,ФРН-100 Англія- 50 Індія-29 Канада - 50 СНД -290 Австралія -ЗО.

Основна маса видобутку припадає на СНД, США, Китай, ФРН, Польшу, Словаччину та Англію. Вугільна промисловість має надлишкові потужності , що пов"язано із появою більш ефективних видів палива., видобуток вугілля падає.

Англія , 90 р. - 94,4млн.т., 92 р. - 119млн., але 94 р.-48млн.т.

Франція 90 р. - 12 млн.т., 94 р.- 9 млн.т.

Росія - 90 р. - 370 млн.т., 94 р.- 267 млн.т.

Ціни на вугілля досить низькі і воно залишається досить конкурентним поруч із інш. Видами палива.

Нафта - ЗбОмлрд.т. запасу. Вони розподілилися т.ч.:

Близький та Сер.Схід (Сауд.Аравія, Кувейт, Іран) -70% (найбіл.експортери нафти)

Африка (Ліберія , алжир, Лівія) - 9-11%

Півн.Америка- 8-10 %

Центр.та Півд.Америка -5%

Зах.Європа -5%

У 70рр. На видобутку та споживання нафти сказалося різке зростання цін, ціни досягли 220-230дол. За барель. Зростання цін обмежило і навіть зменшило споживання нафти. Частина нафти у паливному балансі зменшилися (і ціни зменшилися)

95-96рр. Попит на нафту зріс на 2.3% . середні ціни у 95р. збільшилися до 16.9 дол. За барель(це на 9% перевищує рівень 94р.)

основна частина приросту припадала на країни, що розвиваються, де попит зріс на 5%, у розвинутих країнах - на 1%,

До кінця століття - основний паливний ресурс.

Газ запаси - 540трлн мЗ . найбільші запаси зосереджені у країнах, що розвиваються - Іран, Сауд.Аравія", Алжир, Лівія, Нігерія, Мексика, Венесуела. З розвинених - США, Канада, Австралія, Великобританія, Норвегія, Голландія. Видобуток газу у світі досягає 1,7 трлн. МЗ. Ця цифра у 2000 подвоїться.

Технологічні та інформаційні ресурси

Технол. ресурси- це сукупність знань про впровадження або вдосконалення машин, обладнання, виробництва, що забезпечить обробку, заміну стану, властивостей та форм сировини, матеріалів та напівфабрикатів, а також про реалізацію продукції. Основні центри концентрації техн.ресурсів -США, Зах.європа, Японія.

Зростання техн.ресурсів відбувається у Півд.Кореї, Тайвані та Сингапурі.

Найменші- у нерозв.країнах Африки.

Інформ.ресурси- це сук-ть знань про матер. Та дух. Світ, про закономірності та тенденції його розвитку, вони впливають на зростання продуктивності праці, підвищення ролі ресурсозбереження технологій та поліпшення якостей послуг.

До інформ.ресурсів належать :

· Патенти,

· Ліцензії,

· Тов.знаки,

· Техн.послуги у сфері дизайну

Контрольна поліпшення якості методів управління. Маркетинг.

Центри : США, Японія, Зах.Європа та ЄС.

Розвиток техн.ресурсів призвів до:

1. швидкого розвитку міжн.обміну технологіями, (почався завдяки посиленню нерівномірності екон.розвитку окрнемих країн, що було необхідністю зростання свого економ.потенціалу)

2. відбувається значне загострення конкур.боротьби на світов. ринку.

3. ріст міжн.трансферту технологіями викликаний монополізацією НТП крупними фірмами.саме у крупних фірмах здійснення довгострокових досліджень для країн, що розвиваються, що не мають на НДДКР (наук.-досл.досвіду конструкт. розробок) грошей, закуповують провідні нові технології для подолання технолог.відсталості, але останнім часом у Півд.Кореї, Тайланді та Сингапурі спостерігіаться зміцнення позицій у НДДКР.

Трудові ресурси - це працездатна частина населення з певним рівнем кваліфікаціі.

У міжн.статистиці широко застосовують категорії екон.активного та неактив. Населення.

Екон.активне населення-це частина працезд. Населення, яке зайняте сусп.корисною працею, яка дає доход, (можна відносити з 12-14 років), трудовий статус екон.активності населення кількісно визначається по числу відпрацьованих місяців або днів за певний період часу.

За кіл-тю відпрац.часу екон.активне населення поділяється на зайняте , безробітне, частково зайняте.

До екон. Неактивного населення відносять всіх, хто не бходить у категорію екон. Активног о населення (студенти денної форми вузів, домогосподарки, інваліди та пенсіонери, особи, що одержують матер.підтримку від сусп.орг-цій та прив.осіб.)

Труд.ресурси знаходяться у пост.русі, через що демограф.ситуація на Заході та у деяких країнах СНД хар-ться тривожними тенденціями: прир. наслідки та міграція. Осн.причина еміграції з СНД - нестабільність країн.

Взагалі, на поч.90-х р. к-ть тимчас.емігрантів, що проживають за межами країни - 25млн.чол. є деякі країни, яким дуже вигідно використання емігрантів. У країнах, які активно використовують іноз.робітників цілі галузі економіки знаходять у зал-ті від імпорту робітників.

Франція. Емігранти -1/4 зайнятих у буд-ві, 1/3 - у автомобілебуд-нні

БеЛЬГІЯ - Ѕ гірників

Швейцарія - 40% усіх буд. робіт.

1-й центр емігрантів- к-ть іноз.робітників у зах.Європі: -4,1-6,5 млн. чол.

2-й центр емігрантів - США 5 -5,6 млн.

3-й центр емігрантів. Близький схід(ОАЕ 90%, Сауд.Аравія - 40%, Катар- 80%, Оман- 34%, Ірак, Ліван, Сірія , Йорданія, Палестина, Пакистан, Бангладеш, Філіпіни -25 %) та Півн. Африка -2,8 млн.чол. Зах. Африка -1,3 млн.чол

4-й центр емігрантів - Лат.Америка -3,5-4 млн.чол.

ФРН - 8% від заг.к-ті зайнятих, Франція - 7%, Швейцарія та Люксембург - до 20%.

Глобальна трансформація світової економіки.

Прояви глобалізації:

1. Дуже значні,постійно випереджаючі виробництво, темпи зростання світової торгівлі.

2. Періоди розвитку: темпи торгівлі в 1.5 разів більше ніж вир-ва.1913-1950 років темпи торгівлі були нижчі. Причини війна та протекціонізм. 1950 темпи торгівлі зростають 6% темп торгівлі, 3.6% виробництво. Небачене зростання прямих інвестицій з 1970 до 1999 році. 20 млрд. 330 - 340 млрд.

3. Рух короткострокового капіталу на валютних ринках - 200 млрд. дол. кожен день. 1.6 трл. дол. кожен день.

4. Зростання міжнародного транспорту. В 50 році міжнародні перевезення 800 млн. Повітряні перевезення зростають на 23%.

5. Інформаційні трансакції зріс в 1000 разів.

6. Значно прискорився обмін технологіями.

7. Значно зростають темпи міграції робочої сили (глобалізація ринків праці)

Причини та рушійні сили:

1. Технологічні зміни

2. Політика лібералізації та відкриття ринків

3. Комбінація 1 та 2, що породжує розширення діяльності ТНК.

4. Інформаційна революція - нова постіндустріальна модель розвитку. Риси:

1. Значно зростають витрати на науку та їх питома вага зростає

2. Зростає наукомісткість товарів

3. На перше місце виходить людський капітал

4. Рушійні зміни в реорганізації виробництва

5. Струкурні зміни в світовій торгівлі

6. Посилюється технологічна взаємозалежність

План

Світова економіка: структура та загальні тенденції формування

Система ек. відносин

Модель

2 види показників

Показники рівня ек. розвитку

Етапи розвитку світового господарства

Колоніальна система.

Риси нової моделі економіки

Характерні ознаки моделі з "центрами сили

Характеристика країн світу

Міжнародний обмін товарів

Зовнішньоторгова політика

Міжнародний торговий союз (МТС)та зони світової торгівлі

Міжнародний науковотехнічний обмін (МНТО)

Міжнародний рух капіталів і міжнародні інвестиції

Прямі іноземні інвестиції

Особливості транснаціоналізації світової економіки

Характеристика активів

Міжнародна валютно-фінансова система (МВФС)

Етапи впровадження Євро

Міжнародний валютний фонд (МВФ)

Група установ світового банку

Ресурсний потенціал світової економіки

Глобальна трансформація світової економіки