Перспективи української електронної агроторгівлі в сучасних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перспективи української електронної агроторгівлі в сучасних умовах

Постановка проблеми. Е-commerce стала нині чи не найперспективнішим напрямком бізнесу в Україні. Вона активно залучає в країну сучасні технології і позитивно впливає на інші галузі, перш за все у банківський сектор.

За даними організації UNCTAD, яка займається вивченням ринку онлайн-торгівлі, із розвитку сегменту e-commerce Україна опинилася на 58 місці з 130. Цілком можливо, що до 2020 року наша країна увійде до першої тридцятки, а це свідчить про великі перспективи її розвитку в майбутньому. Хоча частка е-торгівлі в Україні у загальному товарообігу становить 2-3%, позаяк у країнах ЄС - 7-10%, у Великобританії - 12%, в середньому в світі - 6,5%, у США - 10,1%, що засвідчує про великі перспективи розвитку е - торгівлі [16].

При цьому економічна криза не тільки не завадила, але навіть сприяла розвитку інтернет - торгівлі, залучаючи покупців широким асортиментом і нижчими цінами. З іншого боку, криза виштовхнула в мережу і продавців, які оцінили відсутність необхідності тримати складські запаси в регіонах і орендувати приміщення під торговельні площі. Ці фактори, очевидно, продовжать діяти і надалі.

Насичення ринку онлайн-продажів вже призвело до загострення конкуренції, яка на ринку електронної торгівлі зростає швидше, ніж розвивається сама сфера бізнесу. Клієнтів все складніше залучити і легше втратити. Вони пред'являють більше вимог до ціни і рівня взаємодії з брендом. При цьому позитивним фактором можна вважати те, що в боротьбі за клієнта на одне з перших місць виходить якість сервісу. Можна сподіватись, що вдасться усунути перекоси української електронної торгівлі, котра поки що багато в чому більше нагадує дистанційну торгівлю за каталогами, ніж сучасний електронний бізнес.

Суб'єктами електронної торгівлі є домогоспо - дарства, підприємства (бізнес), державний сектор. Прийнято розрізняти такі види електронної торгівлі: B2B (бізнес для бізнесу), B2C (бізнес для споживачів), B2G (бізнес для державного сектору): С2С, (споживачі для споживачів), G2C (державний сектор для споживачів) [15].

В Україні з урахуванням її специфіки найбільші перспективи має розповсюдження В2В напряму електронного бізнесу. Слід зазначити, що і в країнах, де електронна комерція набула найбільш широкого поширення, на цей вид електронного бізнесу припадає близько 80% його загального об'єму [7].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню розвитку ринку електронної торгівлі в світі та в Україні присвячені роботи таких вчених, як С.В. Маловичко [10], С. Карпенко [6], Н. Валькова [2], О. Галочкін, О. Галочкіна [3], О. Кудіна [8], О. Щерба, Л. Сисюк [17] та інші.

Патраманською Л.Ю. розкрито загальний стан розвитку ринку електронної комерції в світі в цілому та за окремими його регіонами, виділено лідерів у цій галузі. Виявлено та узагальнено передумови, тенденції та перспективи розвитку окремих національних ринків електронної комерції, зокрема і України, та її відмінність від високорозвинених країн [11].

Вальковою Н.В. проаналізовано динаміку розвитку Інтернет-торгівлі в Україні та визначено його характер, здійснено аналіз обсягів Інтернет-торгів - лі та загального роздрібного товарообороту країни, визначено фактори впливу на розвиток Інтернет - торгівлі та функціональні можливості сайту, що впливають на дію цих факторів шляхом підсилення стимулюючих та нейтралізації стримуючих [2].

Плотніченком І. Б. обґрунтовано проблеми аналітичної оцінки електронної комерції в Україні. Представлено результати проведеного автором аналізу стану електронної комерції України у порівнянні з європейськими тенденціями. Визначено фактори впливу на ріст електронної комерційної діяльності, а також тренди та прогнози розвитку вітчизняного електронного ринку. Сформульовано основні напрями стимулювання онлайн-діяльності в Україні [12].

Серських Н.С. розглянуто електронну комерцію з точки зору маркетингових стратегій підприємств та визначено можливості та переваги, які надає комерція в мережі Інтернет, розкрито принципи зниження торговельних витрат за допомогою мережі Інтернет та обґрунтовано перспективи застосування електронної комерції на підприємствах аграрного сектору [13]. Автором проаналізовано динаміку використання інформаційно-комунікаційних технологій в Україні, розглянуто основні напрями та проблеми впровадження моделі електронної комерції В2В в діяльність підприємств аграрного сектору, визначено шляхи вирішення цих проблем [15].

Бурлаков О.С. розглянув електронну комерцію як засіб підвищення ефективності збутової діяльності агроформувань [1].

У статті Легеза Д.Г. наведені основні переваги електронної реалізації сільськогосподарської продукції. На прикладі реалізації зернових культур розрахований попит на продукцію в електронній мережі. Розрахована ефективність впровадження електронної комерції та реалізації продукції через електронну мережу [9].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Найбільшими сегментами e-commerce в Україні, як і в попередні роки, залишаються «Електроніка і побутова техніка» і Fashion (одяг та взуття). Оскільки Україна є аграрною державою, найбільші перспективи в сучасних умовах має розвиток електронної торгівлі саме агропродукцією.

Мета статті - визначити перспектив української електронної агроторгівлі в сучасних умовах.

Виклад основного матеріалу. До основних трендів, які будуть наявними на ринку української електронної комерції та вплинуть на його зростання у 2017 році, можна віднести наступні:

1. Подальше проникнення Інтернету призведе до росту кількості активних онлайн покупців. У червні 2017 року аудиторію трьох найпопуляр - ніших вітчизняних крамниць у спеціалізованій дослідницькій компанії Gemius Україна оцінили в 10,3 млн осіб, а трьох найпопулярніших іноземних - в 4 млн.

2. Зросте кількість покупців, які проживають в невеликих містах та селах. Років 5-7 тому різниця між проникненням доступу до мережі в селі і місті була дуже великою. Зараз же, більше 60% людей, які проживають в сільській місцевості, мають доступ до онлайну. Найбільш динамічним цей процес став саме в 2016 році [5]. Отже, відкрилась можливість навіть з найдрібнішими постачальниками займатися бізнесом не тільки в національному, а й світовому масштабі. Відповідно замовники також отримують можливість глобального вибору з усіх потенційних постачальників, що пропонують необхідні товари або послуги незалежно від географічного розташування.

3. Розширення зони покриття 3G та збільшення кількості мобільних пристроїв уже призвело до того, що понад 40% користувачів мережі Інтернет, заходять до мережі саме з мобільних пристроїв і ця частка безперервно росте, тому в 2017 році очікується стрімкий зростання саме мобільної комерції. Відтак на новий рівень розвитку піднімуться мобільні платежі (крім смартфонів, інтернет-магазини також можуть отримувати платежі через інші пристрої, що використовують RFID-технологію і радіопередачу).

4. Розвиватиметься мобільний маркетинг (опитування показують, що понад 60% споживачів вважають за краще робити покупки на сайтах електронної торгівлі або ж на сайтах брендових магазинів, у яких є сторінки з товаром і сторінки оформлення замовлень, адаптовані до мобільних пристроїв).

5. Активний розвиток очікує маркетплейси (торгівельні майданчики, де виробники і продавці можуть розміщувати свою продукцію на продаж). Запорукою їх комерційного успіху називаються:

наявність окремого аканту в соціальних мережах;

доступність презентаційного відео.

6. Збільшиться кількість сервісів по доставці товарів, асортимент і якість послуг, що вони надають. Головний показник сучасності цього тренду - доставка в день покупки (сучасний покупець бажає отримати товар якнайшвидше).

Зрештою, помітним трендом на ринку електронної комерції в Україні на 2017 р. стає персоналізація, пропозиції та рекомендації будуть надаватися для кожного з сегментів клієнтів з урахуванням індивідуальних потреб і побажань споживачів, що стане рушійною силою в підвищенні лояльності до електронної комерції серед активних і потенційних покупців [13].

В аграрному сегменті е-торгівлі в України представлені електронні крамниці, електронні біржові майданчики (незалежні, що пропонують проводити електронні торги на їх платформі, та внутрішньокорпоративні, а також веб-сайти.

За оцінками компанії IT-Enterprise, ринок електронних комерційних закупівель в агросек - торі в 2015 р. виріс приблизно на 60% в порівнянні з показниками 2014 р., оскільки з'явилось більше великих і середніх компаній, які купують і продають агропродукцію через електронні майданчики та значно розширився асортимент товарів, які агрокомпанії закуповують через ці майданчики. На думку експертів SmartTender. biz, в 2015 р. на трьох електронних торгових майданчиках (newtend.com, SmartTender. biz і zakupki.prom.ua) з постачальниками було укладено договорів більш ніж на 5 млрд грн. (2014 р. - 1,9 млрд. грн). Загальний обсяг електронної торгівлі в Україні при цьому оцінюється в 30-40 млрд грн, а розрібний товарообіг в країні перевищує 1 трлн. грн.

Таким чином, рівень розвитку електронної аг - роторгівлі значно поступається розвитку реального Агропромислового комплексу в Україні (нагадаємо, що в 2015 році експортні надходження сільськогосподарської продукції становили 40% від загального обсягу).

2014 р. аграрії переважно замовляли запчастини для сільгосптехніки, будівельні матеріали, метал, пакувальні матеріали і т.д., в 2015 році - насіння, засоби захисту рослин, мінеральні добрива, зернові та олійні.

Якщо в 2014 р. агрокомпанії майже не закуповували через електронні майданчики зернові та олійні, то протягом минулого року середній обсяг закупівель зернових становив 1,5-2,5 тис. т щомісяця. Проаналізовані нами основні форми електронної агроторгівлі відносяться до ринку B2B.

Найбільш затребуваними серед зарубіжних країн E-COMMERCE НА ЕКСПОРТ стали українські продукти харчування і напої. На другому місці продукція сільського господарства, а на третьому місці дерево і пиломатеріали.

Найбільш швидкозростаючим за популярністю товаром на експорт стала українська пшениця. Кількість заявок в 2015 році було на 1200% більше, ніж в 2014 році.

Серед країн найбільший приріст кількості заявок на експорт з України в 2015 році показала Німеччина.

За даними Державної служби статистики України, експорт товарів аграрної галузі у 2016 році склав $15,2 млрд, що на $4 млрд більше ніж у 2015 році. Доля сільськогосподарської продукції в загальному експорті країни сягнула 42%.

Найбільше у грошовому еквіваленті було експортовано продуктів рослинного походження - на понад $8 млрд. У тому числі експорт зернових культур склав $6 млрд.

Окрім того, у 2016 році було поставлено за кордон готових харчових продуктів на $2,45 млрд та живих тварин з продуктами тваринного походження на $0,78 млрд [4].

Згідно даних міжнародного центру інтернет - торгівлі Л11ЬІ7 ринок сільського господарства посідає друге місце за активністю серед 106 ринків товарів і послуг. На ресурсі у цьому ринку розміщено понад 225 тисяч товарних одиниць та послуг від національних підприємців. Щомісяця понад 212 тисяч покупців з України шукають сільгосптовари і техніку на електронному торговому майданчику, генеруючи 6,5 тисячі письмових заявок і здійснюючи більше 318 тисяч телефонних звернень постачальникам.

Лідером серед запитів на сільськогосподарську продукцію на внутрішньому ринку України у 2016, як і в 2015 році, стали кури домашні. На фоні зростання попиту на мед зросла кількість запитів і на вулики та приладдя бджільництва - з 2,2% до 5,3%.

Загалом, за перші 6 місяців 2016 року українські аграрії отримали замовлення із 34 країн. Запити на сільгосппродукцію надходили навіть з таких географічно віддалених країн як Нігерія, США, Індія і Саудівська Аравія.

Незмінними країнами-імпортерами сільськогосподарських товарів для України є Польща і Росія. З цих країн найбільше імпортується саджанці, насіння, технічне обладнання та комплектуючі до збирально-посадкових машин.

Згідно статистики протягом першого півріччя 2016 року чітко видно, що попит на сільськогосподарську продукцію з Туреччини був заміщений пропозиціями з Казахстану.

Частка імпорту з Казахстану склала 15% від загального числа продукції, що закуповується з-за кордону. Попит на товари з Білорусі та Молдови зріс на 3% і 2% відповідно, що допомогло цим сусіднім країнам зайняти своє місце в п'ятірці лідерів країн-імпортерів.

Слід також виокремити динаміку попиту на онлайн-ринку сільськогосподарської техніки. Загальна частка усіх запитів на цей вид продукції складає 4,5% від усіх запитів ринку сільського господарства.

Найпопулярнішими товарами за перше півріччя 2016 року стали комбайни для збирання ягід (4%), сівалки (3%), запчастини для обприскувачів (3%), лущильники для обробки кукурудзяних качанів (2%).

26% всіх запитів на сільгосптехніку приходять в Україну від компаній із інших країн. Абсолютним лідером у закупівлі сільськогосподарської техніки українських компаній є Білорусь. На цю країну припадає 40% всіх замовлень. На другому місці Росія. Її експортна частка становить 19%. На третьому - Казахстан з часткою експортного ринку сільськогосподарської техніки з України у 7,7%.

Найбільшим попитом на експорт користуються запчастини до сільгосптехніки. Частка запитів на них становить 11%. Картоплесаджалки до мотоблоків запитують у 10% випадків. Запити на сівалки, обладнання для очищення та калібрування зерна/насіння та ручні картоплесаджалки складають по 5% від загального числа заявок на сільськогосподарську техніку.

Серед агрегатів та запасних деталей сільськогосподарської техніки у України найчастіше купують борони, розподільні вали і конвеєри подачі зерна [17].

Більшість професійних чи офіційних сайтів, пов'язаних із аграрним сектором економіки в Україні, носить суто інформативний характер або ж містить досить обмежені умови для проведення комерційних угод.

Висновки і пропозиції. Таким чином, рівень розвитку електронної агроторгівлі значно поступається як розвитку реального Агропромислового комплексу в Україні, так і інших сегментів e-commercy. Можна запропонувати п'ять основних заходів з удосконалення електронної агроторгівлі в Україні. Серед них:

— розширення доступу малих підприємств до електронних торгівельних агромайданчиків з метою збільшення пропозиції та відповідного зменшення цін;

— активніше застосування маркетингових стратегій, націлених на прямий контакт між продавцем і покупцем. Більшість Інтернет-маркетологів при підготовці даних частіше покладаються на такий інструмент, як рейтинги і лічильники відвідин web сторінок.

— удосконалення системи доставки і розрахунків. Оплата товарів і послуг, запропонованих в Інтернеті, через традиційні банківські установи, що приймають оплату від громадян готівкою, може проходити із затримками. Тому важливого значення набуває поширення на сферу агротор - гівлі усіх форм мобільного банкінгу.

— упровадження державної статистичної інформації, що стосується електронної комерції аграрного сектору та електронної комерції в цілому в Україні. Її уривчастість звужує можливості аналізу та прогнозування тенденцій розвитку електронної комерції в нашій країні.

Одним з шляхів розвитку on-line торгівлі товарами АПК можна назвати гібридні моделі, при яких покупець робить замовлення через Інтер - нет, а забирає його в традиційному магазині. Такі моделі можуть використовують готову інфраструктуру супермаркетів для отримання додаткового прибутку.

Підсумовуючи, можна сказати, що перехід аграрного ринку в систему електронної комерції лише комплексне вирішення всіх проблем може скоротити розрив у темпах зростання ролі електронної комерції в світі та Україні.

Cписок літератури

1. Бурлаков О.С. Електронна комерція як засіб підвищення ефективності збутової діяльності агроформувань / О.С. Бурлаков [Електронний ресурс]: - Режим доступу: Ь1е:/// С:/иБегз / Константин/Ооситеп1з/ Вошп1оа<±з/іпек_2013_1_74% 20 (3).р<±Ј

2. Валькова Н.В. Розвиток інтернет-торгівлі в Україні: динаміка та вплив факторів / Н.В. Валькова // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». - 2014. - Вип. 2 (43). - С. 39-42.

3. Галочкін О.В. Стан електронної торгівлі в Україні: реалії та перспективи / О.В. Галочкін, О.О. Галочкіна [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bsfa.edu.ua/files/ konf/22032013/s5/Halochkin.pdf

4. Експорт аграрної продукції збільшився на 4 млрд доларів: [Електронний ресурс]: - Режим доступу: США http://minagro.gov.ua/node/23292

5. Електронна комерція в Україні 2016: цифри і факти: [Електронний ресурс]: - Режим доступу: https://webexpert.com.ua/ua/elektronna-komertsiya-v-ukrayini-2016

6. Карпенко С. Обсяги ринку електронної комерції в Україні. Інтернет-ринок / С. Карпенко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.reclamare.ua/blog/obemy-rynkaelektronnoj-kommercii-v-ukraine/

7. Кислюк Л.В. Аналіз електронної агроторгівлі в Україні / Л.В. Кислюк // Молодий вчений. Серія «Економічні науки». - 2016. - №11 (38) - С. 606-610.

8. Кудіна О.Ю. Розвиток електронної торгівлі в умовах становлення глобального інформаційного простору /

О.Ю. Кудіна [Електронний ресурс].

9. Легеза Д.Г. Електронна комерція та конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції / Д.Г. Легеза Механізм регулювання економіки. - 2009. - №3. - Т. 2. - С. 98-103.

10. Маловичко С.В. Аналіз сучасних тенденцій та динаміки розвитку електронної торгівлі на підприємствах України / С.В. Маловичко // Проблеми економіки. - 2015. - №2. - С. 71-77.

11. Патраманська Л.Ю. Дослідження сучасних тенденцій розвитку світового ринку електронної комерції / Л.Ю. Патраманська // Технологический аудит и резервы производства 2014. - №5/3 (19). - С. 67-71, с. 69.

12. Плотніченко І. Б. Оцінка сучасного стану та тенденцій розвитку електронної комерції України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_15/4Z38.pdf

13. Полях В.М. Електронна комерція: теоретико-правові засади та сучасний стан в Україні / В.М. Полях, Н.М. Кривошеєва, В.М. Клочко, О.М. Шарапова, Н.В. Чуйко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: file:///C:/Users/Константин/Documents/Downloads/101077-216508-1-PB.pdf

14. Серських Н.С. Електронна комерція як маркетингова стратегія для підприємств аграрної сфери / Н.С. Серсь - ких // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). - 2014. - №4. - С. 156-160.

15. Серських Н.С. Проблеми впровадження інструментів електронної комерції в агробізнесі / Н.С. Серських // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). - 2014. - №3. - С. 39-42.

16. Щеглюк С.Д. Можливості розвитку електронної торгівлі в контексті запровадження угоди з ЄС про ЗВТ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ird.gov.ua/irdp/e20150306.pdf

17. Щерба О.Ф. Особливості розвитку електронної торгівлі в Україні / О.Ф. Щерба, Л.Д. Сисюк [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/1_NIO_2014/ Economics/10_154898.doc. htm

Размещено на Allbest.ru