Нейтралізація кількісного чинника

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

з дисципліни

«Економічний аналіз»

На тему: «Нейтралізація кількісного чинника»

Виконала Студентка ІІІ курсу, групи 3593-2 Швець Я.С.

Перевірила Гринь В.П.

Запоріжжя

2015

Економіко-логічні методи використовуються в процесі економічного аналізу, розкривають специфіку його методу і вивчають зв'язки між господарськими операціями, процесами і економічними явищами.

За допомогою економіко-логічних методів та прийомів:

- вивчають тенденції економічного розвитку;

- вивчають закономірності економічних явищ і процесів;

- виявляють причини, які впливають на фінансово-господарську діяльність підприємства;

- вимірюють ступінь впливу чинників на результативні показники;

- узагальнюють результати фінансово-господарської діяльності;

- формують управлінські рішення;

- передають інформацію користувачам.

Рисунок 1

На першому етапі аналітичного дослідження використовуються найрізноманітніші економіко-статистичні методи аналізу.

Одним із головних прийомів аналізу є порівняння. Основні визначення поняття «порівняння».

Порівняння як спосіб дослідження здійснюється через зіставлення одного показника (невідомого) з іншими (відомими) з метою визначення спільних рис або розбіжностей між ними.

Порівняння - найпоширеніший метод економічного аналізу, який полягає у порівнянні явищ, процесів та показників, що їх характеризують для виявлення спільних рис і відмінностей між ними.

Порівняння - це метод, за допомогою якого предмет (явище), що вивчається, характеризується через співвідношення, вимірювання, зіставлення з іншими одноякісними предметами (явищами).

Порівняння проводять з відомими предметами, які виконують роль еталонів певних властивостей, або ознак. Наприклад, порівняння, що найчастіше здійснюються в аналізі господарської діяльності підприємства див. на рис. 2

показник економічний фінансовий статистичний

Рисунок 2

Порівняння фактичних показників з нормативними дає змогу визначити рівень виконання нормативних (оптимальних) завдань щодо обсягів та ефективності виробництва, фінансової стійкості підприємства, його ліквідності, ділової активності.

Порівняння фактичних показників з показниками попередніх періодів (дня, декади, місяця, кварталу, року) уможливлює оцінювання темпів зміни цих показників, визначення тенденцій та закономірностей розвитку економічних процесів.

Порівняння із середніми показниками по галузі (міністерству, об'єднанню, концерну) є необхідним для більш повної та об'єктивної оцінки діяльності об'єкта, для вивчення загальних і специфічних факторів, що визначають результати його діяльності.

Порівняння фактичних даних із плановими показниками свідчить про рівень виконання плану за місяць, квартал, рік. Порівняння фактичних даних за попередні періоди з плановими можна використати і для перевірки обґрунтованості планових показників. Для цього фактичні дані в середньому за три - п'ять попередніх років порівнюють із даними плану поточного року. Порівняння фактичного рівня показників із плановими є необхідним також для визначення резервів виробництва. Так, якщо план за певним показником не було виконано, то іноді це можна розглядати як невикористаний резерв підвищення ефективності виробництва.

Порівняння фактичних значень показників підприємства з кращими, що їх досягнуто на інших підприємствах галузі, торує шлях запровадженню передового досвіду та нових можливостей виробництва.

Основною вимогою при використанні методу порівняння є забезпечення порівнянності даних. Для цього необхідно дотримуватися таких умов:

1) однакові об'ємні, вартісні, якісні і структурні параметри;

2) єдина методологія розрахунку показників у різних інформаційних джерелах;

3) рівні періоди чи моменти часу, за які зводяться, систематизуються, обчислюються та аналізуються дані;

4) одна і та сама територія;

5) рівнозначні вихідні умови виробництва (технологія, організація виробництва, економічні, природно-кліматичні та екологічні умови).

У разі недотримання вищезазначених вимог порушується об'єктивність аналізу внаслідок одержання помилкових результатів і висновків. Проте не у всіх випадках доречне безумовне механічне слідування цим вимогам. Так, в умовах ринкової економіки основними факторами, завдяки яким формується ціна на товари і послуги, є попит і пропозиція, тоді як технологія виробництва має обмежений вплив.

З метою отримання обґрунтованих висновків під час порівнювання необхідно враховувати умови порівнянності показників, оскільки порівнювати можна тільки якісно однорідні величини. Досягнення порівнянності показників можливе за таких умов:

1. нейтралізація впливу кількісного фактора;

2. нейтралізація впливу цінового фактора;

3. урахування впливу структурних зрушень на обсяг виробленої та реалізованої продукції;

4. забезпечення однакової тривалості періодів, що порівнюються;

5. забезпечення тотожності методики розрахунку порівнюваних показників;

6. урахування соціально-економічних умов розвитку досліджуваних об'єктів.

Нейтралізація впливу об'ємного (кількісного) фактора означає усунення його впливу на зміну загального результативного показника. Це досягається шляхом перерахунку загального показника за допомогою заміни планового значення об'ємного кількісного показника, який перебуває у функціональній залежності, у фактичний обсяг, тобто за рівнем звітного періоду. Потім показник звітного періоду порівнюють з аналогічним, отриманим в результаті перерахунку і роблять висновок. Наприклад, для порівняння фактичної та планової собівартості товарної продукції з метою нейтралізації фактора обсягу та структури доцільно планову собівартість перерахувати на фактичний обсяг та структуру випущеної продукції.

Можна констатувати, що основними способами забезпечення порівнянності показників є нейтралізація впливу вартісного, кількісного, структурного факторів приведенням їх до єдиного базису, а також використання середніх та відносних величин, коригуючих коефіцієнтів, методів перерахунку.

Задача №1. Порівняти вартість виробленої продукції за планом і фактично та рівень виконання плану, виходячи з її обсягу і ціни.

За наслідками проведеного аналізу нами з'ясовано, що різниця між фактичним і плановим обсягом виробництва без врахування ціни становить 26315,00 тис. грн, а також рівень виконання плану становить 108,4% , що свідчить про його перевиконання на 8,4. Якщо не зробити процедуру нейтралізації кількісного фактору, то відхилення в обсягах виробництва становитимуть 49475 тис. грн, а також те що співвідношення фактичних і планових витрат становитиме 117%.

Размещено на Allbest.ru