Економічна ефективність використання основних виробничих фондів і шляхи її підвищення (на прикладі ПАТ Племзавод "Василівка")

Класифікація, оцінка та облік основних фондів, показники їх зношеності, відтворення і використання. Формування джерел фінансування відтворення основних фондів, оптимізація їх структури і термінів служби, шляхи підвищення ефективності використання.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 23.05.2012
Размер файла 87,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

- підтримання основних засобів у придатному для експлуатації стані без зміни їх первісної корисності. Для цієї мети створюється фонд ремонтних робіт;

- реновація основних засобів, тобто заміна фізично і морально зношених основних засобів новими нерідко з кращими технічними характеристиками. Джерелом цієї форми відтворення є амортизаційні відрахування, надходження від реалізації потриманих основних засобів;

- розширене відтворення основних засобів на існуючій та новій технічній основі (здійснення модернізації , переоснащення виробництва). Воно здійснюється за рахунок прибутку підприємства і частково амортизаційних відрахувань, а також позичкових і залучених коштів.

Стосовно першої форми відтворення основних засобів, то вона здійснюється шляхом проведення їх технічних доглядів, поточних і капітальних ремонтів. Витрати на них залежать від їх кількості і розцінок, які в свою чергу залежать від складності ремонту, вартості запасних частин, вузлів, рівня оплати праці тощо. В практиці роботи підприємства станом на 2002 р. продовжувала діяти система періодичного проведення ремонтів. Наприклад, для тракторів поточний ремонт здійснювався раз у два роки, капітальний -- раз у чотири роки. Метою проведення поточного ремонту є усунення дрібних неполадок, запобігання інтенсивному фізичному спрацюванню вузлів основного засобу і завдяки цьому підтримання його в придатному для цільового використання стані. Капітальний ремонт проводиться з метою максимально можливого відновлення нормативних техніко-експлуатаційних характеристик основного засобу. Він вимагає значно більших витрат, ніж поточний ремонт і здійснюється, як правило, в спеціалізованих ремонтних підприємствах. Оскільки технічний догляд, поточний та капітальний ремонти забезпечують лише підтримання основних засобів у робочому стані і збереження первісно визначеної економічної вигоди від їх експлуатації, то цілком виправдано, що витрати на їх проведення відносять до поточних.

Реновація (просте відтворення) основних засобів є необхідною умовою збереження виробництва в тих же масштабах. У роки економічної кризи для більшості аграрних підприємств був характерний звужений тип відтворення, який супроводжувався не лише зменшенням фондооснащеності виробництва, а й старінням основного капіталу. В 2007-2008 р. завдяки поліпшенню економічного середовища діяльності підприємства і позитивному впливу фактора приватної власності та приватної ініціативи намітилася тенденція до збільшення вкладень в основний капітал. У цих умовах закріплення фінансових ресурсів на реновацію основних засобів може принести підприємству додаткову економічну вигоду в разі законодавчого закріплення положення Концепції амортизаційної політики, яким передбачається надавати податкові знижки тим суб'єктам господарювання, які мають документальне підтвердження інвестиційного використання коштів амортизаційного фонду. Отже, підприємству стане вигідним створювати вказаний фонд і забезпечувати його цільове використання.

основні фонди використання відтворення

3. Шляхи поліпшення використання основного капіталу

3.1 Оптимізація структури і термінів служби основних фондів

Розвиток сільського господарства передбачає послідовне кількісне зростання і якісне оновлення основних фондів, підвищення забезпеченості ними в межах нормативної потреби.

Поліпшення використання основних фондів сприяє збільшенню виробництва сільськогосподарської продукції, підвищенню продуктивності праці та фондовіддачі. Рівень економічної ефективності використання основних фондів залежить від природноекономічних умов, забезпеченості господарств трудовими ресурсами та інших факторів.

Основними шляхами підвищення економічної ефективності використання основних фондів є:

1. Поліпшення використання і підвищення родючості землі па основі хімізації і меліорації земель, охорони її від водної і вітрової ерозії, впровадження природоохоронних технологій та збереження навколишнього середовища.

2. Підвищення врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин, поліпшення якості продукції на основі застосування кращих сортів культур і порід тварин, а також інтенсивних технологій.

3. Впровадження комплексної механізації і автоматизації сільськогосподарського виробництва, ресурсозберігаючих та безвідходних технологій, що забезпечує раціональне і комплексне використання виробничих ресурсів, сировини і енергії. За рахунок усунення втрат на всіх стадіях сільськогосподарського виробництва, поліпшення зберігання й реалізації виробленої продукції продовольчий фонд країни можна збільшити на 20--25 %.

4. Раціональне використання машинно-тракторного парку за рахунок збільшення змінного і річного виробітку, підвищення ефективності і якості механізованих робіт на основі раціонального співвідношення силових і робочих машин, забезпечення їх комплектності і комплексності.

За даними Інституту аграрної економіки УААН, співвідношення силових і робочих машин є раціональним, якщо на 1000 грн. вартості тракторів припадає (залежно від спеціалізації господарств) 3--3,5 тис. грн, вартості сільськогосподарських машин. При цьому збільшення кількості енергонасичених тракторів передбачає вищу забезпеченість їх робочими машинами.

5. Якнайповніше використання продуктивного потенціалу худоби і птиці за рахунок забезпечення повноцінної годівлі та створення належних умов утримання.

Вартість будівель у галузях тваринництва становить близько половини вартості основних виробничих фондів. Підвищення економічної ефективності тваринницьких приміщень та їх обладнання забезпечується інтенсивним і повним використанням продуктивного потенціалу тварин.

6. Удосконалення структури основних виробничих фондів. Збільшення частки машин, обладнання, транспортних засобів і продуктивної худоби сприяє збільшенню виробництва сільськогосподарської продукції, зростанню фондовіддачі.

7. Забезпечення оптимального співвідношення основних і оборотних фондів. При нестачі матеріальних оборотних засобів у процесі сільськогосподарського виробництва знижується ефективність використання основних фондів. Так, нестача кормів у тваринництві призводить до зниження продуктивності тварин і фондовіддачі основних фондів галузі.

Співвідношення основних фондів і оборотних засобів залежить від зональних особливостей, спеціалізації виробництва, рівня фондозабезпеченості та інших факторів. Ефективність використання виробничих фондів може досягти найвищого рівня, якщо на 1000 грн. вартості основних фондів призначення припадає 500--750 грн. оборотних фондів. Таке співвідношення основних і оборотних фондів є оптимальним

3.2 Напрямки інтенсифікації відтворення фондів

Більшість аграрних підприємств у 2010 р. потребували розширеного відтворення основних засобів на якісно новій основі. Його здійснення вимагає рентабельного (прибуткового) ведення агропромислового виробництва. В умовах, коли багато аграрних підприємств ще економічно не зміцніли, важливим напрямом забезпечення розширеного (а нерідко і простого) відтворення основних засобів може стати лізинг.

Лізинг є особливою формою відтворення основних засобів, своєрідним видом підприємницької діяльності. Основоположним, сутнісним аспектом лізингу є довгострокова оренда майна, тобто передача його у тимчасове користування на умовах платності, строковості і зворотності або викупу.

У Законі України «Про лізинг» дається таке визначення лізингу: лізинг -- підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Отже, лізинг розглядається як додаткове, особливе джерело фінансування, яке розширює можливості підприємств щодо вибору стратегії інвестування. Лізингу притаманні всі функції банківського кредиту.

3.3 Шляхи підвищення ефективності використання фондів

В таблицях 3.1 і 3.2 наведено приклади розрахунку річної суми амортизації на основний засіб виробництва різними методами. Як видно, сума амортизації істотно відрізняється по роках корисного використання основного засобу, а отже, залежно від вибраного методу амортизації підприємство може створити не однакові умови формування інвестиційних ресурсів, особливо в перші роки експлуатації основного засобу

Таблиця 3.1

Визначення річної суми амортизації на зернозбиральний комбайн різними методами

а) зменшення залишкової вартості

б) прискореного зменшення залишкової вартості

в)прямолінійний

г) кумулятивний

Рік

Залишкова вартість на початок року, тис, грн

Норма амортизації, %

Річна сума амортизації, грн.

Залишкова вартість на кінець року, тис. грн

а

б

а

б

а

б

а

б

1

452,73

452,73

25,9

20,0

117,20

90,55

335,53

362,18

2

335,53

362,18

25,9

20,0

86,86

72,44

248,68

289,75

3

248,68

289,75

25,9

20.0

64,41

57,95

184,30

231,80

4

184,30

231,80

25,9

20,0

47,71

46,36

136,59

185,44

5

136,59

185,44

25,9

20,0

35,36

37,09

101,23

148,35

6

101,23

148,35

25,9

20,0

26,20

29.67

75,03

118,68

7

75,03

118,68

25,9

20,0

19,42

23,74

55,61

94,94

8

55,61

94,94

25,9

20,0

14,39

18,99

41,21

75,96

9

41,21

75,96

25,9

20,0

10,67

15,19

30,54

60,76

10

30,54

60,76

25,9

20,0

7,91

12,15

22,64

48,61

Таблиця 3.2

Визначення річної суми амортизації на зернозбиральний комбайн різними методами:

в)прямолінійний,

г) кумулятивний

Рік

Залишкова вартість на початок року, тис. грн

Норма амортизації, %

Річна сума амортизації, грн.

Залишкова вартість на кінець року, тис. грн

в

г

в

г

в

г

в

г

І

430,09

430,09

10,0

18,2

43,01

78,20

387,08

351,89

2

430,09

430,09

10,0

16,4

43,01

70,38

344,07

281,52

3

430,09

430,09

10,0

14,5

43,01

62,56

301,07

218,96

4

430,09

430,09

10,0

12,7

43,01

54,74

258,06

164,22

5

430,09

430,09

10,0

10,9

43,01

46,92

215,05

117,30

6

430,09

430,09

10,0

9,0

43,01

39,10

172,04

78,20

7

430,09

430,09

10,0

7,3

43,01

31,28

129,03

46,92

8

430,09

430,09

10,0

5,5

43,01

23,44

86,02

23,46

9

430,09

430,09

10,0

3,6

43,01

15,64

43,01

7,82

10

430,09

430,09

10,0

1,8

43,01

7,82

--

--

Необхідно пам'ятати, що при застосуванні методів зменшення залишкової вартості та її прискореного зменшення не вся вартість основного засобу за строк його корисного використання амортизується. Як видно з табл. 3.1, після десятого останнього року експлуатації комбайна його залишкова незамортизована вартість при застосуванні методу А становить 22,64 тис. грн, а методу Б -- 48,61 тис. грн. Цю вартість можна розглядати як ліквідаційн. Проте підприємство може і не передбачати ліквідаційної вартості (це спостерігається, наприклад, у країнах Західної Європи). В такому разі залишкову вартість основного засобу на початок передостаннього року розподіляють порівну між передостаннім і останнім роками. В нашому прикладі (варіант А) річна сума амортизації за дев'ятий і десятий роки становить тепер не 10,97 і 7,91 тис. грн, а відповідно -- по 20,6 тис, грн (41,21 ; 2 = 20,6).

Наведені приклади нарахування амортизації дають змогу переконатися у важливій ролі очікуваного строку корисного використання основного засобу. Згідно з П(С)БО 7 підприємство самостійно визначає вказаний строк при визнанні об'єкта основного засобу активом і зарахуванні на баланс. При цьому береться до уваги потужність, продуктивність та інтенсивність використання основного засобу, очікувана швидкість його фізичного і морального зносу, різні правові обмеження. Слід враховувати і ту важливу обставину, що від строку використання основного засобу значною мірою залежать витрати на його утримання. При збільшенні строку експлуатації зменшуються постійні витрати, насамперед за рахунок амортизаційних відрахувань, що в свою чергу сприяє зниженню собівартості виконаних робіт, а отже, і виробленої продукції. Але при цьому зростають ремонтно-експлуатаційні витрати, що призводить до підвищення собівартості продукції (робіт, послуг). 1 навпаки, при скороченні строку експлуатації зростають постійні і зменшуються ремонтно-експлуатаційні витрати в розрахунку на одиницю виконаних робіт.

Скороченні строку експлуатації комбайна з 10 років до 8 і застосуванні, скажімо, методу зменшення залишкової вартості норма амортизації збільшується з 25,9 до 31,2 %, а річна сума амортизації в перші три роки його використання (постійні витрати) зростає з 268,43 тис. до 305,51 тис. грн.

Крім викладеного методу нарахування амортизації, підприємствам дано право для третьої групи основних засобів застосовувати прискорену амортизацію. Зокрема передбачено, що за перший рік експлуатації основного засобу погашається 15% первісної вартості, другий -- 30, третій -- 20, четвертий -- 15, п'ятий -- 10 і за шостий і сьомий роки -- по 5 %. Аналіз цих методів показує, що при застосуванні першого з них в перші роки експлуатації основного засобу накопичується менша сума амортизації порівняно з методами прискореної амортизації, якими визначається економічна амортизація, ї лише порівняно з прямолінійним методом досягається бажаний результат. Отже, при застосуванні першого методу податкова амортизація не може виконувати стимулюючу функцію, а навпаки, цей метод породжує її фіскальну функцію. І тільки при застосуванні методу прискореної амортизації за семирічного строку використання основного засобу податкова амортизація в змозі виконувати стимулюючу функцію, але за умови, коли строк корисного використання основних засобів у розрахунках економічної амортизації буде не 7 років, а більше.

В нашому господарстві визначення амортизаційних відрахувань на зернозбиральний комбайн з 10-річним строком використання за перших три роки акумульована сума амортизації за методом зменшення залишкової вартості становила 268,5 тис. гри, методом прискореного зменшення залишкової вартості -- 220,8 тис., кумулятивним методом -- 222,3 тис., прямолінійним -- 135,8 тис., а. першим методом податкової амортизації за такого ж строку використання -- 165,9 тис. грн. Ці дані підтверджують фіскальний характер податкової амортизації в разі застосування її першого методу. При застосуванні другого методу податкової амортизації за перші три роки накопичується 294,4 тис. грн амортизаційних відрахувань, тобто більше ніж при використанні методів економічної амортизації.

В таких умовах податкова амортизація в змозі виконувати свою стимулюючу функцію. Проте якщо строк корисного використання основного засобу взяти не 10 років, а менше, то висновок буде протилежним. Так, за строку використання комбайна вісім років акумульована сума амортизації становитиме 305,5 тис. грн. За цієї умови податкова амортизація уже починає виконувати не стимулюючу, а фіскальну функцію. Отже, є нагальна необхідність у подальшому вдосконаленні методів нарахування податкової амортизації. При такому вдосконаленні важливо, як це передбачено Концепцією амортизаційної політики, законодавче визначити граничні рівні податкової амортизації, в межах яких її обсяг не може перевищувати обсяг економічної амортизації.

Висновок

Основні виробничі фонди підприємства - це засоби праці, що беруть участь у багатьох виробничих циклах, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їх вартість переноситься на виготовлену продукцію частинами в міру зношування, у вигляді амортизаційних відрахувань.

До основних виробничих фондів відносяться ті засоби праці, що , знаходячись у сфері матеріального виробництва , безпосередньо беруть участь у виготовленні матеріальних благ , створюють умови для здійснення виробничого процесу , служать для збереження і переміщення предметів праці.

Амортизація - це економічний процес, що кількісно відображає втрату основними засобами своєї вартості, яка амортизується, та її систематичне перенесення на заново створений продукт (роботу, послугу) протягом строку їх корисного використання.

Основними шляхами підвищення економічної ефективності використання основних фондів є:

1. Поліпшення використання і підвищення родючості землі па основі хімізації і меліорації земель, охорони її від водної і вітрової ерозії, впровадження природоохоронних технологій та збереження навколишнього середовища.

2. Підвищення врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин, поліпшення якості продукції на основі застосування кращих сортів культур і порід тварин, а також інтенсивних технологій.

3. Впровадження комплексної механізації і автоматизації сільськогосподарського виробництва, ресурсозберігаючих та безвідходних технологій, що забезпечує раціональне і комплексне використання виробничих ресурсів, сировини і енергії. За рахунок усунення втрат на всіх стадіях сільськогосподарського виробництва, поліпшення зберігання й реалізації виробленої продукції продовольчий фонд країни можна збільшити на 20--25 %.

4. Раціональне використання машинно-тракторного парку за рахунок збільшення змінного і річного виробітку, підвищення ефективності і якості механізованих робіт на основі раціонального співвідношення силових і робочих машин, забезпечення їх комплектності і комплексності.

5. Якнайповніше використання продуктивного потенціалу худоби і птиці за рахунок забезпечення повноцінної годівлі та створення належних умов утримання.

Вартість будівель у галузях тваринництва становить близько половини вартості основних виробничих фондів. Підвищення економічної ефективності тваринницьких приміщень та їх обладнання забезпечується інтенсивним і повним використанням продуктивного потенціалу тварин.

6. Удосконалення структури основних виробничих фондів. Збільшення частки машин, обладнання, транспортних засобів і продуктивної худоби сприяє збільшенню виробництва сільськогосподарської продукції, зростанню фондовіддачі.

7. Забезпечення оптимального співвідношення основних і оборотних фондів. При нестачі матеріальних оборотних засобів у процесі сільськогосподарського виробництва знижується ефективність використання основних фондів. Так, нестача кормів у тваринництві призводить до зниження продуктивності тварин і фондовіддачі основних фондів галузі.

Джерела використаної літератури

1. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піга Ю.В. Економіка підприємства: Навч. посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів 1-4 рівнів акредитації. Друге видання виправлене і доповнене. - К.: “Каравела”; Львів: “Новий світ - 2000”, 2009

2. Зубовський В.М. Економіка підприємства. Опорний курс лекції: - К.: Вид - во Європ. Ун - ту, 2006.

3. Петрович Й.М., Кіт А.Ф., Семенів О.М. та ін. Економіка підприємства: Підручник/ За загальною редакцією Й.М. Петровича. - Львів. «Новий світ - 2007», 2007.

4. Примак Т.О. Економіка підприємства: Навч. посібник. - 2-ге вид., стереотип. -К.: Вікар, 2005. - 176 с.

5. Економіка підприємства: Навч. посіб. / О.В. Ареф'єва, В.Г. Сахаєв, О.В. Ареф'єв та ін.-- К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2008.

6. Ковтун О. І. Стратегія підприємства. - Л.: Новий світ-2007, 2007

7. Економіка підприємств: Посібник / За ред. П.С. Харіва. - Т.: Економічна думка, 2008.

8. . Економіка підприємства: Навч. посіб. / А.В. Шегда, Т.М. Литвиненко, М.П. Нахаба та ін.; За ред. А.В. Шегди. - 2-ге вид., стер. - К.: Знання-Прес, 2005.

9. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С. Ф. Покропивного. -- Вид. 2-ге, перероб. та доп. -- К.: КНЕУ, 2009.

10.Бондар Н.М. Економіка підприємства. - К.: А.С.К., 2007

11. Макаровська Т.П. Економіка підприємства. - К.: МАУП, 2006

12. Економіка виробничих підприємств / За редакцією Й.М. Петровича. - К.: Знання, 2008

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.