Предмет, види та зміст економічного аналізу
Аналіз як абстрактно-логічний метод пізнання. Сфера економічного аналізу, його предмет та роль в управлінні діяльністю суб’єкта господарювання. Класифікація і характеристика видів. Метод економічного аналізу, його складові, основні принципи та категорії.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | лекция |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.04.2012 |
| Размер файла | 1,9 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Содержание
- Тема 1. Предмет, мета і види економічного аналізу
- Сфера економічного аналізу
- Мета, зміст і завдання економічного аналізу
- Предмет економічного аналізу та його об'єкти
- Тема 2. Метод економічного аналізу та його основні прийоми
- Метод економічного аналізу, його складові. Методологія, методика
- Суть і характеристика основних принципів аналітичного дослідження
Тема 1. Предмет, мета і види економічного аналізу
Аналіз як абстрактно-логічний метод пізнання. Сфера економічного аналізу.
Роль економічного аналізу в управлінні діяльністю суб'єкта господарювання.
Мета, зміст та завдання економічного аналізу.
Предмет економічного аналізу та його об'єкти.
Місце економічного аналізу в системі наук.
Поняття виду і напрямку економічного аналізу. Класифікація і характеристика видів економічного аналізу.
Метою вивчення цієї теми є оволодіння науковими основами економічного аналізу.
Розгляд питань доцільно розпочати із з'ясування змісту аналізу як абстрактно-логічного методу пізнання явищ, процесів як у природі, так і в суспільстві. Сфера застосування економічного аналізу обмежується застосуванням аналітичного дослідження до явищ і процесів економічного характеру.
Метою застосування економічного аналізу в управлінні діяльністю суб'єктів господарювання є підвищення його ефективності. Роль економічного аналізу в процесі управління в умовах нестабільності та непрогнозованості змін ринкового середовища суттєво зростає, адже він є дієвим засобом обґрунтування та вибору доцільних управлінських рішень, спрямованих на забезпечення стійкого та ефективного функціонування суб'єкта господарювання. В управлінській діяльності аналіз займає проміжне місце між збором і обробкою інформації та прийняттям управлінських рішень. Це означає що прийняттю кожного управлінського рішення повинна передувати робота по оцінці його доцільності та ефективності. Адже непродумані, неефективні рішення можуть завдати серйозної шкоди і навіть стати причиною краху діяльності.
Практична цінність економічного аналізу як прикладної діяльності, і як науки полягає в досягненні її основної мети - забезпечити об'єктивну оцінку стану аналізованого об'єкта та сприяти обґрунтуванню управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності його функціонування. Залежно від цільового спрямування окремого аналітичного дослідження, рівня його проведення, специфіки аналізованого об'єкта, визначається зміст аналізу (його сутність) та основні завдання.
Центральне місце при вивченні теми займає питання визначення предмета економічного аналізу як науки. Його характерною рисою є дослідження причинно-наслідкових зв'язків, що виникають між явищами і процесами економічного характеру. Оволодіння механізмом дії економічних законів, закономірностей, процесів і явищ дозволяє правильно їх оцінити, вказати на фактори та причини формування, спрогнозувати подальший розвиток подій, і якщо це можливо, - внести певні корективи, спрямовані на вдосконалення об'єкта аналізу.
Аналітичне дослідження економічних явищ і процесів здійснюється стосовно широкого кола об'єктів, в якості яких можуть виступати як економіка держави в цілому, її галузі, реґіони, окремі підприємства. Залежно від мети проведення аналізу, його об'єктом можуть бути також їх окремі структурні елементи, напрямки чи аспекти.
Економічний аналіз є самостійною галуззю цілісної системи економічної науки, в той же час, він тісно пов'язаний з її іншими складовими елементами, з переважною більшістю з яких цей зв'язок є взаємним.
Застосування економічного аналізу при розв'язанні широкого кола завдань, зумовлених різноманітними потребами управління, призвело до виділення окремих його напрямків, а згодом і видів. Вид економічного аналізу - теоретичне і практичне відособлення напрямку аналітичної роботи, що відрізняються за методикою, організаційними формами проведення, інформаційним забезпеченням тощо залежно від конкретних завдань, які ними вирішуються.
Конкретне аналітичне дослідження може бути ідентифіковане як вид аналізу за різними класифікаційними ознаками. Тому для встановленні виду аналізу при побудові його певної методики необхідно розглянути весь спектр класифікаційних ознак.
Рис.1.1 Аналіз як абстрактно-логічний метод пізнання.
Сфера економічного аналізу
Для того, щоб дослідити будь-який предмет чи явище необхідно з'ясувати його механізм функціонування, а отже фізично або абстрактно розібрати об'єкт на окремі елементи, тобто здійснити аналіз.
Термін “аналіз" буквально означає “розклад цілого на складові частини" з метою розкриття його внутрішньої будови, взаємозв'язків елементів цілого, сили їх взаємовпливу, визначення ступеня необхідності кожного з них. З аналізом тісно пов'язаний синтез, або поєднання виділених елементів для отримання цілого, якому притаманні нові ознаки.
Діалектична єдність аналізу та синтезу є синонімом наукового дослідження і складає зміст аналізу як абстрактно-логічного методу пізнання явищ, предметів, процесів. При цьому під аналізом розуміють мотивоване застосування всіх інших відомих методів пізнання об'єктивної реальності.
Дослідження економічних процесів і явищ є сферою економічного аналізу.
Рис.1.2 Місце економічного аналізу в системі управління.
Рис 1.3 Роль економічного аналізу в підвищенні ефективності управління
Мета, зміст і завдання економічного аналізу
Мета економічного аналізу - оцінка стану, забезпечення життєздатності та підвищення ефективності функціонування суб'єкта господарювання.
Сутність економічного аналізу полягає в тому, що він є особливим видом діяльності, пов'язаним з:
Ш дослідженням економічних процесів, які складаються під впливом об'єктивних економічних законів і факторів суб'єктивного порядку, їх взаємозв'язку;
Ш виявом характеру дії економічних законів в конкретних умовах господарювання;
Ш розкриттям тенденцій та пропорцій господарського розвитку;
Ш науковим обґрунтуванням програм і прогнозуванням діяльності;
Ш контролем за виконанням планів та управлінських рішень, раціональним використанням ресурсів;
Ш виявленням позитивних і негативних факторів та кількісним виміром їх впливу;
Ш пошуком господарських резервів та розробкою заходів по їх залученню;
Ш виробленням і обґрунтуванням оптимальних управлінських рішень;
Ш узагальненням передового досвіду.
Зміст економічного аналізу, як систематизований перелік складових частин (елементів), випливає з його мети та тих функцій, які він виконує в системі управління.
При висвітленні питання про завдання аналізу слід мати на увазі те, що вони зумовлюються метою, видом та об'єктом аналізу. У найбільш загальному плані завдання, які стоять перед економічним аналізом діяльності суб'єкта господарювання, можна сформулювати таким чином:
1. Об'єктивна оцінка:
§ досягнутих масштабів діяльності об'єкта аналізу, пропорційності та динамічності його розвитку;
§ економічної ефективності використання ресурсів;
§ стану зовнішнього стосовно об'єкта аналізу середовища;
§ позицій об'єкта аналізу у зовнішньому середовищі;
2. Діагностика стану об'єкта аналізу:
§ фіксація і встановлення суттєвості відхилень від базового рівня, програми розвитку, договірних зобов'язань, дотримання норм, нормативів і квот;
§ визначення стадії життєвого циклу і проблемних зон діяльності об'єкта;
§ встановлення причинно-наслідкових зв'язків функціонування об'єкта і побудова його факторної моделі;
§ розрахунок впливу факторів на зміну результативних показників;
§ дослідження причин, що породжують і сприяють дії певних факторів.
3. Діагностика перспективи функціонування об'єкта аналізу:
§ життєздатності, прогнозування розвитку об'єкта та зовнішнього середовища;
§ надійності прогнозу розвитку об'єкта аналізу та зовнішнього середовища;
§ співставності потенціалу об'єкта і ємності зовнішнього середовища;
§ обґрунтованості економічними розрахунками запланованих показників щодо масштабів, пропорційності та динамічності діяльності;
§ напруженості програми функціонування та договірних зобов'язань об'єкта.
4. Пошук і мобілізація резервів підвищення ефективності діяльності:
§ вивчення передового вітчизняного та світового досвіду;
§ вироблення рішень, спрямованих на усунення негативних і створення умов для підсилення дії позитивних факторів;
§ обґрунтування вибору найоптимальнішого з варіантів управлінських рішень.
Предмет економічного аналізу та його об'єкти
Вивчення будь - якої дисципліни, як правило, розпочинають з окреслення її предмета. Адже саме у ньому коротко і влучно відображається те головне, що відрізняє цю науку від інших, суміжних до неї. Тобто, кожна наука має свій предмет дослідження, який не співпадає в галузях науки.
Як галузь економічної науки, економічний аналіз є системою знань, пов'язаних з дослідженням економічних явищ і процесів. Господарська (економічна) діяльність є сферою дослідження багатьох економічних наук і дисциплін: економічної теорії; макро-, мікроекономіки; менеджменту; фінансів; статистики; бухгалтерського обліку та інших. Проте, кожна з цих наук знаходить своє специфічне поле діяльності, найсуттєвіші з точки зору даної науки ознаки і властивості об'єкта, які становлять її предмет.
Характерною рисою економічного аналізу, яка відрізняє його з поміж інших економічних дисциплін, є дослідження причинно-наслідкових зв'язків явищ і процесів економічного життя, переважна більшість з яких певним чином впливає або залежить одне від другого. Розкрити і зрозуміти їх - це означає розібратися в суті економічного явища, відтворити закономірності та особливості його функціонування.
Володіння внутрішнім механізмом еволюції дозволяє:
дати правильну оцінку стану і динаміки розвитку об'єкта,
виявити напрям і силу дії факторів, що їх зумовили,
спрогнозувати розвиток подій;
внести корективи в діяльність об'єкта, спрямовані на його ефективніше функціонування.
Отже: предметом економічного аналізу є вивчення внутрішньої будови та причинно-наслідкових зв'язків явищ і процесів економічного життя, які складаються під дією об'єктивних законів та факторів суб'єктивного порядку, з метою підвищення ефективності функціонування об'єкта дослідження.
На відміну від предмета, який для кожної науки є єдиним, об'єктів дослідження може бути багато, при чому вони можуть співпадати в різних галузях науки.
Багатогранність сфер і проявів економічного життя зумовлює широке коло об'єктів дослідження економічного аналізу. Залежно від завдань аналізу та рівня, на якому вони вирішуються, об'єктами економічного аналізу можуть бути взяті в цілому:
· економіка держави;
· економіка галузі;
· економіка реґіону;
· економічні аспекти реалізації цільової програми;
· фінансово-господарська діяльність суб'єктів господарювання;
· а також фінансово-економічні аспекти їх окремих структур, сторін, напрямків чи проявів.
У тісному діалектичному зв'язку з категорією об'єкта аналізу (того, на що спрямоване дослідження) є поняття його суб'єктів (тих, що його проводять). До їх числа належать:
§ зовнішні аналітики (інвестори, кредитори та кредитні установи, фіскальні органи, органи державного і наддержавного управління, аудиторські й консалтингові фірми, контрагенти (партнери), громадськість);
§ внутрішні аналітики (власники, апарат управління, інший персонал суб'єкта господарювання).
Рис.1.4 Місце економічного аналізу в системі наук
Рис.1.5 Типологія видів економічного аналізу
Таблиця 1.1.
Види економічного аналізу
|
Назва виду |
Характеристика |
|
|
Емпіричний економічний аналіз |
Суть у формальному опрацюванні певного масиву емпіричної економічної інформації, яка може бути одержана безпосередньо із реальної практики господарювання. Є обов'язковою передумовою теоретичного економічного аналізу. |
|
|
Теоретичний економічний аналіз |
Полягає у встановленні характеристики законів і закономірностей розвитку об'єкта аналізу при наявності логічної залежності одних підсистем елементів від інших. Базується на використанні основних законів діалектики. Йому передують класифікація, типологія явищ і процесів та опрацювання результатів емпіричного економічного аналізу. |
|
|
Макроекономічний аналіз |
В якості об'єктів такого аналізу виступають економіка окремої держави, (економічної формації чи устрою), міждержавні та глобальні економічні явища і процеси. |
|
|
Мезоекономічний аналіз |
Об'єктами цього аналізу є економічні явища і процеси на рівні галузі, регіону, а також міжгалузевих, (міжрегіональних) програм економічного і соціального розвитку. |
|
|
Мікроекономічний аналіз |
Застосовується для відносно відособленого дослідження економіки суб'єктів господарювання, що розглядається як єдине ціле, обмежене рамками юридичної або комерційної самостійності. |
|
|
Аналіз операційної діяльності |
Використовується для дослідження стану та ефективності здійснення операційної діяльності (основної діяльності підприємства, а також інших видів діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю). |
|
|
Аналіз інвестиційної діяльності |
Займається дослідженням питань стану та ефективності здійснення інвестиційної діяльності (операцій щодо придбання та реалізації тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Може передбачати проведення проектного аналізу (окремого інвестиційного чи кількох альтернативних проектів), портфельного аналізу (з метою управління його ефективною чи безризиковою структурою), а також аналізу ринку цінних паперів (фундаментального, технічного). |
|
|
Аналіз фінансової діяльності |
Вивчає стан та ефективність діяльності, яка призводить до зміни розміру і складу власного і позикового капіталу підприємства. |
|
|
Внутрішній аналіз |
Здійснюється внутрішніми аналітиками (власниками, апаратом управління, іншим персоналом суб'єкта господарювання). Характерною особливістю є спрямованість на підвищення ефективності діяльності та широта інформаційної бази (можливість залучення для аналізу будь-якої доречної інформації про об'єкт, в тому числі конфіденційної.) |
|
|
Зовнішній аналіз |
Виконують зовнішні стосовно суб'єкта господарювання аналітики (інвестори, кредитори та кредитні установи, фіскальні органи, органи державного і наддержавного управління, аудиторські та консалтингові фірми, контрагенти (партнери), громадськість) з метою здійснення ними своїх функцій. В якості інформаційної бази переважно використовується обмежене коло джерел інформації про діяльність об'єкта, як правило, - фінансову звітність, що підлягає публічному оприлюдненню, статистичну або відомчу інформацію. Розширення доступу до інших джерел інформації можливе лише у випадках, передбачених законодавством. |
|
|
Періодичний аналіз |
Здійснюється з повторюваною через певні проміжки часу регулярністю за традиційною програмою (регламентом) або методикою. |
|
|
Епізодичний аналіз |
Проводиться одноразово для вирішення нетривіального завдання за спеціальною програмою або методикою. |
|
|
Оперативний аналіз |
Максимально наближений в часі до моменту господарської операції аналіз, який здійснюється з метою оперативного управління. Частота проведення оперативного аналізу зумовлена доцільними потребами оперативного управління (щоденно (щозміни), щотижня, щодекадно). |
|
|
Ретроспективний аналіз |
Аналіз, який спрямований на дослідження минулих подій, з метою оцінки стану і динаміки розвитку об'єкта, прогнозування перспективи та регулюючого впливу на його подальшу діяльність. Як правило, аналізуються події, наслідки і результати яких відображені в обліку і звітності за період, що охоплює досить значні відтинки часу (квартал, рік і більше). |
|
|
Техніко-економічний аналіз |
Дозволяє виявляти вплив техніки, технології, організації та управління діяльністю на економічні показники суб'єкта господарювання. У переважній більшості випадків є внутрішнім, передбачає залучення широкого кола джерел інформації, в тому числі техніко-технологічної, даних оперативного та управлінського обліку. |
|
|
Фінансовий аналіз |
Досліджує фінансові аспекти діяльності (фінансові результати, фінансову ефективність, фінансовий стан, фінансові інвестиції.) |
|
|
Соціально-економічний аналіз |
Займається дослідженням взаємозв'язку соціально-економічного рівня розвитку та ефективності господарювання об'єкта аналізу. |
|
|
Інституційний аналіз |
Зосереджується на вивченні правових аспектів діяльності у їх взаємозв'язку з економічними параметрами суб'єкта господарювання. |
|
|
Еколого-економічний аналіз |
Спрямований на дослідження наслідків та економічних аспектів впливу діяльності суб'єкта господарювання на стан довкілля. |
|
|
Маркетинговий аналіз |
Передбачає дослідження ринкового середовища та виробничо-збутової діяльності суб'єкта господарювання з метою оцінки їх стану, діагностики проблем і перспектив, пошуку невикористаних і виникаючих можливостей з метою вдосконалення маркетингової діяльності. |
|
|
Коефіцієнтний аналіз |
Полягає у розрахунку спеціальних коефіцієнтів (співвідношень економічних показників) для оцінки певного явища в статиці (на певну дату) та в динаміці (за певний період). Застосування відносних показників дозволяє здійснювати міжгосподарські порівняння і пом'якшує спотворюючий абсолютні показники вплив інфляційних процесів. |
|
|
Кластерний аналіз |
Займається побудовою класифікації об'єктів аналізу шляхом об'єднання їх в групи, або кластери, на основі критерію мінімуму відстані у просторі за обмеженою кількістю показників, які описують ці об'єкти. Вивчає особливості та закономірності розподілу показників згрупованих у кластери за певними ознаками об'єктів аналізу. |
|
|
Дисперсійний аналіз |
Здійснюють для оцінки однорідності статистичних сукупностей та надійності гіпотез. Суть у тому, що для оцінки репрезентативності розраховують показники дисперсії (розсіювання) і коли ці показники перевищують прийнятні критерії, вважаються, що дана сукупність є неоднорідною, ненадійною. |
|
|
Кореляційно-регресійний аналіз |
Застосовується для встановлення факту наявності зв'язку між показниками, визначення щільності (тісноти) цього зв'язку, вияву найсуттєвіших факторів, що визначають поведінку результативного показника, з'ясування форми та побудови моделі залежності. Використовується при дослідженні стохастичних (імовірнісних) зв'язків. Обов'язковою умовою цього аналізу є забезпечення репрезентативності вихідних даних. |
|
|
Порівняльний аналіз |
Полягає у виявленні подібності та відмінності певних об'єктів між собою, або стану одного й того ж об'єкта в динаміці з метою виявлення певних особливостей та закономірностей. Правомірний для застосування лише при умові співставності об'єктів аналізу. |
|
|
Структурний (вертикальний) аналіз |
Спрямований на дослідження внутрішньої будови об'єкта аналізу. Передбачає з'ясування питомої ваги (частки) елементів цілого та співвідношення цих елементів між собою. Розрахунок відносних показників дозволяє здійснювати міжгосподарські порівняння і пом'якшує спотворюючий абсолютні показники вплив інфляційних процесів. Доповнюється динамічним аналізом. |
|
|
Динамічний (горизонтальний) аналіз |
Застосовується для дослідження явищ і процесів у часі. Абсолютні значення показників на певні дати доповнюються абсолютними та відносними показниками динаміки (ланцюговими та базисними). Дозволяє виявити певні тенденції розвитку і на їх основі спрогнозувати ймовірні значення показників. |
|
|
Факторний аналіз |
Зводиться до дослідження факторних систем, які є сукупністю факторних (незалежних, екзогенних) та результативних (залежних, ендогенних) ознак (показників), що пов'язані причинно-наслідковим зв'язком. Буває прямим і зворотнім. Прямий факторний аналіз спрямовується на пошук часткових значень зміни результативної ознаки під впливом зміни факторних ознак (дедуктивним способом - від загального до конкретного). Зворотній факторний аналіз полягає у розрахунку зміни результативної ознаки при зміні факторних ознак (способом логічної індукції - від часткових значень факторів до значення результативного показника). |
|
|
Функціонально-вартісний аналіз |
Застосовують для дослідження співвідношень між корисністю функцій об'єкта та витратами на їх реалізацію. Полягає у пошуку оптимального поєднання споживчих властивостей та вартісних показників об'єкта аналізу. |
|
|
Стратегічний аналіз |
Здійснюється для обґрунтування стратегічних (на віддалену перспективу) управлінських рішень. Полягає у прогнозуванні стану об'єкта та його середовища, забезпечує оптимальний режим функціонування, адаптацію до ймовірних змін середовища, уникнення невиправданих ризиків. Переважно спирається на результати ретроспективного аналізу та експертні оцінки. |
|
|
Тактичний аналіз |
Застосовується для обґрунтування управлінських рішень тактичного (ситуаційного) характеру. Передбачає оцінку стану об'єкта та його середовища, а також пошук можливостей для забезпечення його адаптації до змін, які відбуваються. Спирається на результати як ретроспективного, так і оперативного аналізу. |
|
|
Всеохоплюючий аналіз |
Поширюється на всі структурні підрозділи суб'єкта господарювання. |
|
|
Локальний аналіз |
Застосовується для дослідження економіки одного або кількох окремих підрозділів суб'єкта господарювання. |
|
|
Комплексний аналіз |
Передбачає дослідження всіх сторін, напрямків й аспектів діяльності об'єкта аналізу, що вивчаються у взамозв'язку та взаємозалежності. |
|
|
Тематичний аналіз |
Полягає у дослідженні одної окремо взятої сторони, напрямку, аспекту (проблеми) діяльності об'єкта аналізу. |
Тема 2. Метод економічного аналізу та його основні прийоми
1. Метод економічного аналізу, його складові. Методологія, методика.
2. Основні категорії економічного аналізу.
3. Характеристика основних принципів економічного аналізу.
4. Класифікація і характеристика прийомів економічного аналізу
Основу будь-якої науки становлять її предмет і метод.
Предмет - це те, чим займається дана наука на відміну від інших наук. Характерною рисою предмета економічного аналізу є вивчення причинно-наслідкових зв'язків явищ і процесів господарської діяльності. Сутність і основна мета економічного аналізу - об'єктивна оцінка стану аналізованого об'єкта і вияв можливостей підвищення ефективності його функціонування. Досягнення мети кожної науки здійснюється завдяки властивому їй методу.
Питання про всезагальні форми і методи дослідження вивчаються філософською наукою (яка виробила універсальну методологічну основу пізнання - діалектику), однак методологія і методика наукового пізнання в кожній конкретно галузі знань (науці) розробляється самостійно, виходячи із завдань, які цією наукою ставляться і вирішуються. Зосередимо свою увагу на таких категоріях, як метод, методологія, методика.
Метод науки - це система теоретико-пізнавальних категорій, регулятивних принципів наукового дослідження та наукового інструментарію.
До основних категорій (логічних понять) економічного аналізу відносять: показник, фактор, резерв, модель, ін.
Предмет і об'єкт дослідження характеризуються за допомогою показників, що відображають кількісну і якісну сторони явища або процесу. Залежно від ознак, які покладені в основу поділу, показники класифікують на групи.
економічний аналіз вид метод
Фактори - активно діючі рушійні сили, що викликають позитивні або негативні зміни в стані об'єкта і в показниках, що його відображають. Поняття фактору близьке до поняття причини, однак причини - це явища, які глибше, ніж фактори впливають на зміни, які виникають в стані об'єкта. Вони деталізують механізм дії факторів. Фактори класифікують у групи за рядом ознак.
Загальновідомо, що в економіці під резервами розуміють наявність деякої величини ресурсів, які акумулюються для використання на певні потреби в майбутньому. В економічному аналізі цей термін переважно застосовується в дещо іншому контексті. А саме: резерви - невикористані можливості підвищення ефективності діяльності, які виявляються в ході аналізу. Резерви підвищення ефективності діяльності доцільно класифікувати у групи.
Модель є таким описом системи, яким можна оперувати для дослідження елементів, природи їх поведінки та взаємозв'язків а також впливу на її стан в цілому.
Зв'язок економічних явищ проявляється внутрішньо зумовленою їх зміною. Серед багатьох форм закономірного зв'язку явищ важливу роль відіграє причинний, суть якого в породженні одного явища іншим. Такі зв'язки називаються причинно-наслідковими. Ознаки, які характеризують причину, називаються факторними (незалежними, екзогенними); ознаки, які характеризують наслідок, називаються результативними (залежними, ендогенними). Сукупність факторних і результативних ознак, що пов'язані причинно-наслідковим зв'язком, називається факторною системою.
Моделлю (математичною формулою) описуються зв'язки у факторній системі. У найбільш загальному вигляді вона може бути представлена так:
y = f (), де:
y-результативна ознака;
x-факторніознаки.
Процес побудови аналітичного виразу цієї залежності називають процесом моделювання досліджуваного явища. Існують два типи зв'язків, які піддаються дослідженню в процесі факторного аналізу: детерміновані і стохастичні.
Зв'язок називається детермінованим (повним), якщо узагальнюючий показник однозначно визначається значеннями факторних ознак. Прикладом є модель формування вартості продажу як добуток кількості проданих виробів на їх ціну.
Зв'язок називається стохастичним (імовірнісним, неповним), якщо значення узагальнюючого показника неповністю визначається значеннями факторних ознак, тобто має місце статистичний розподіл з певною імовірностю появи конкретних значень. Тому при моделюванні таких зв'язків оцінка узагальнюючого показника представлена середніми величинами Прикладом такої моделі є регресійні рівняння, що виражають залежність продуктивності від стажу роботи та кваліфікації робітника.
Аналіз в значній мірі базується на застосуванні детермінованих факторних моделей.
Розглядувані зв'язки можуть бути прямими та зворотніми. У першому випадку зростання (зменшення) факторної ознаки призводить до росту (зменшення) результативної. У другому - навпаки. Зростання (зменшення) факторної ознаки призводить до зменшення (росту) результативної.
Зв'язок буває: адитивним Т = а + в + с;
мультиплікативним Т = а х в х с;
кратним Т = а/в;
комбінованим Т =а/ (в + с).
При дослідженні зв'язків (факторному аналізі) вирішується декілька задач:
встановлення факту наявності або відсутності зв'язку між аналізованими показниками;
вимір щільності зв'язку;
встановлення невипадкового характеру виявлених зв'язків;
кількісна оцінка впливу зміни факторів на зміну результативного показника;
виділення найбільш значимих факторів, що визначають поведінку результативного показника.
З'ясування типології та характеристики моделей сприяє формуванню навиків їх подальшої побудови в межах вивчення курсу та в подальшій практичній діяльності.
Проведення аналітичного дослідження здійснюється у відповідності з певними регулятивними принципами, які забезпечують процедурну сторону його методології та методики. Суть цих принципів викладена у відповідному питанні теми.
Основним елементом методу науки є її науковий апарат. На сьогоднішній день практично неможливо вичленити такі прийоми та способи, які властиві виключно одній науці. Це зумовлено взаємопроникненням наукових інструментаріїв різних наук. У економічному аналізі використовуються прийоми, розроблені в його межах, а також іншими галузями економічної науки. Прийоми економічного аналізу класифікують у групи.
Детальний розгляд складових елементів методу економічного аналізу та їх характеристика не є самоціллю, вони сприяють кращому розумінню ролі цих понять в господарській діяльності, правильному їх застосуванню при побудові методик економічного аналізу.
Метод економічного аналізу, його складові. Методологія, методика
Метод будь-якої науки (буквально “шлях до чого-небудь”) - спосіб досягнення мети - певним чином впорядкована діяльність, за допомогою якої вона вивчає і розкриває свій предмет. Це стосується і економічного аналізу, який шляхом глибокого вивчення господарських процесів дає можливість науково обґрунтовувати управлінські рішення.
Метод економічного аналізу - це спосіб системного комплексного вивчення, виміру та узагальнення впливу факторів на стан і динаміку господарського розвитку, визначення ефективності функціонування об'єкта та вироблення варіантів її підвищення, яке здійснюється з використанням всіх доступних джерел інформації через застосування загальнонаукових та спеціальних прийомів і способів дослідження.
Метод аналізу - це система теоретико-пізнавальних категорій, регулятивних принципів та наукового інструментарію дослідження об'єкта.
Категорії економічного аналізу - це найбільш загальні, ключові логічні поняття даної науки. До їх числа можна віднести: показник, фактор, резерв, модель, ін.
Принципи економічного аналізу регулюють процедурну сторону його методології і методик. До них відносять: системність, виявлення взаємозв'язку і взаємозалежності явищ (встановлення їх форми, причини формування та зміни), вивчення явищ в розвитку, комплексність, об'єктивність, побудови системи показників, поступова деталізація,, визначення провідної ланки і “вузького місця”, ефективність, періодичність (регулярність), оперативність.
Науковий інструментарій (апарат) економічного аналізу - це сукупність загальнонаукових і спеціально розроблених способів (прийомів, методик) дослідження об'єктів.
Методологія економічного аналізу - розділ науки, присвячений проблемам дослідження методу, вчення про розробку прийомів дослідження, а також сукупність прийомів, що застосовуються при дослідженні господарських процесів.
Методика - послідовність використання певних прийомів у процесі дослідження функціонування суб'єктів господарювання залежно від мети аналізу, конкретний алгоритм розрахунків показників т.д. Методика включає також систему правил і вимог, що гарантують ефективність застосування методу, тобто методики є практичним втіленням методу.
Рис.2.1 Складові елементи методу науки
Рис.2.2 Класифікація економічних показників
Рис.2.3 Класифікація факторів діяльності суб'єкта господарювання
Рис.2.4 Класифікація резервів підвищення ефективності діяльності
Рис.2.5 Типологія моделей взаємозв'язку явищ
Суть і характеристика основних принципів аналітичного дослідження
Таблиця 2.1
|
Принцип |
Суть і характеристика |
|
|
Системності |
Полягає в: а) логічно обґрунтованій послідовності вивчення діяльності, виявлення і залучення резервів підвищення її ефективності; б) сприйнятті об'єкта як системи, або впорядкованої сукупності взаємопов'язаних елементів, які організовано взаємодіють для досягнення спільної мети; в) розгляді кожного об'єкта як складової частини економічної системи вищого порядку, а підсумки його діяльності як наслідки складної взаємодії внутрішніх і зовнішніх причин. |
|
|
Виявлення взаємозв'язку і взаємозалежності явищ |
Встановлення їх форми, причин формування та наслідків зміни. Побудова концептуальної моделі функціонування об'єкта, прогнозування та моделювання його поведінки. |
|
|
Вивчення явищ в розвитку |
Уявлення про предмет дослідження значно розширюється при доповненні статичної картини характеристикою його динаміки розвитку. |
|
|
Комплексності |
Вимагає проведення всеохоплюючих досліджень всіх сторін діяльності. Як відомо, господарську діяльність на сьогодні класифікують на операційну, інвестиційну і фінансову. А у складі операційної діяльності виділяють постачання ресурсами, виробництво і збут продукції, інші пов'язані операції. Тому при вивченні певних сторін діяльності слід враховувати їх внутрішній зв'язок з іншими. |
|
|
Об'єктивності |
Полягає у адекватності аналітичної інформації дійсному стану об'єкта, достовірності даних аналізу. |
|
|
Побудови системи показників |
Діяльність підприємства представляють у вигляді блок-схеми, логічні блоки якої відображають основні вузлові проблеми управління цією системою та основні узагальнюючі показники діяльності за кожною підсистемою (блоком). Охоплює показники плану, обліку, звітності, вибіркових спостережень, іншу доречну інформацію. |
|
|
Поступової деталізації |
Конкретизація, розклад загальних показників на їх складові за місцем, часом і факторами формування. При цьому повинні бути враховані існуючі закономірності, склад, внутрішні рамки, зв'язки, функції. Їх дотримання дозволяє відтворити предмет у наближеному до первісного вигляді. Деталізація обов'язково здійснюється поступово, поетапно. |
|
|
Визначення провідної ланки |
Окремі елементи цілого часто відіграють неоднакову роль у функціонуванні об'єкта. Одна або кілька формують його сутність, провідну якісну ознаку. На дослідженні провідних ланок, поліпшення яких є вирішальним чином вплине на діяльність об'єкта, повинні бути зосереджені переважні аналітичні зусилля. |
|
|
Виявлення “вузького місця” |
В ході розвитку об'єкта трапляються явища або процеси, які гальмують його еволюцію, стримують повне розгортання потенціалу. Завдяки виявленню у процесі аналізу “вузьких місць" та їх “розширенню" вдається усунути диспропорції у діяльності та розвитку об'єкта. |
|
|
Ефективності проведення |
Суть полягає в одержанні оптимального позитивного економічного ефекту від зусиль, пов'язаних із збором, підготовкою, аналітичною обробкою інформації та впровадженням заходів за її результатами. |
|
|
Періодичності (регулярності) |
Дієвість аналізу зростає при перетворення його у постійно діючий фактор підвищення ефективності діяльності. |
|
|
Оперативності |
Означає проведення аналізу у стислі терміни, максимально наближені до моменту здійснення господарських операцій, на піці актуальності його впливу на хід господарського розвитку. Результати аналізу повинні бути належним чином узагальнені (текстово, таблично, графічно) та своєчасно доведені до відома їх користувача. |
Рис.2.6 Типологія прийомів економічного аналізу
Порівняння - загальний прийом, використовується досить широко. Однак, навіть у практиці окремого підприємства часто зустрічаються показники, які порівнювати некоректно. Тому, перш ніж розпочати аналіз показників, потрібно привести їх до співставного виду. Способи приведення інформації до співставного виду:
нейтралізація вартісного фактора використання єдиних цін при вивченні вартісних показників (співставні ціни).
нейтралізація кількісного (об'ємного) фактора. Наприклад, при вивченні собівартості, витрати на виробництво і реалізацію продукції вивчаються в перерахунку на фактичний обсяг.
нейтралізація дії структурного фактора полягає в усуненні незіставності через наявність структурних зрушень, наприклад, при аналізі динаміки обсягу виробництва продукції.
нейтралізація фактору часу забезпечується приведенням терміну, за які здійснюються порівняння, до однакової тривалості в днях.
приведення до єдиної методології розрахунку. Співставляються показники, розраховані за тотожними формулами.
однотипність об'єктів порівняння.
Рис.2.7 Основні способи вираження результатів застосування прийому порівняння
Результати застосування прийому порівняння можуть бути представлені як в абсолютній формі (абсолютне відхилення), так і через відносні величини.
Рис.2.8 Основні способи виміру відносних величин
Прийом типізації застосовують для узагальнення інформації, виявлення типових характеристик явищ і процесів. Типізацію здіснюють через групування та середні величини.
Групування - поширений в аналізі статистичний прийом, що застосовується для узагальнення інформації. Полягає в утворенні груп даних за певними ознаками (кількісними або атрибутивними). Групування бувають первинними і вторинними; типологічними, структурними, аналітичними. Аналітичне групування - виділення серед досліджуваних явищ характерних груп за певною ознакою з метою встановлення причинно-наслідкових зв'язків між двома показниками.
Середні величини являють собою узагальнюючу характеристику розміру певної ознаки або її зміни, що віднесена як одиниця до сукупності.
Балансовий прийом передбачає наявність рівноваги двох сторін (явищ). В аналізі широко застосовується для:
1) оцінки фінансового стану підприємства при проведенні фінансового аналізу за даними балансу (основного джерела інформації). Для нас звичний так званий горизонтальний одноступеневий формат балансу як рівність Активу балансу (його майна та боргових прав) його Пасиву (джерелам їх формування: власного капіталу та зобов'язань підприємства). У ряді зарубіжних країн більш вживаним є вертикальний формат багатоступеневого балансу, згідно з яким Активи - Зобов'язання = Власний капітал.
2) для розрахунку вливу чинників на зміну узагальнюючого показника в адитивно пов'язаних факторних моделях, так при дослідженні різних явищ використовуються так звані балансові ув'язки:
Залишок нереаліз. продукпоч. + Виготовлено = Реалізовано + Залишок нереаліз. продук. кін;
Сальдопоч. + Надійшло - Вибуло = Сальдокін.
3) для перевірки повноти і правильності визначення впливу факторів на величину відхилення за узагальнюючим показником. В усіх випадках алгебраїчний підсумок розміру впливу окремих факторів повинен дорівнювати величині загального відхилення за явищем в цілому. Відсутність цієї рівноваги свідчить про неповне виявлення впливу факторів обо допущення помилок при обрахунку впливу окремих факторів.
Прийоми елімінування - від латинського “eliminare”, перекладається як виключення (усунення). Суть його полягає в тому, що, абстрагуючись від взаємного і одночасного впливу факторів, послідовно розчленовують узагальнююче відхилення на часткові впливи кожного фактору. Якщо факторна модель має вигляд:
Т = а * b * c * d, то:
T = T + T +T + T
Дозволяє окремо виміряти вплив кожного з одночасно діючих факторів на зміну результативного показника.
Прийом ланцюгових підстановок (скоригованих показників) полягає в поступовій заміні базових величин факторів на фактичні та в співставленні кожного наступного перерахованого (скоригованого) показника з попереднім.
Схема прийому ланцюгових підстановок
|
Номер розрахунку |
Взаємодіючі показники (фактори) |
Узагальнюючий показник,Т |
Вплив на узагальнюючий показник зміни фактора |
|||||
|
a |
b |
c |
d |
Розрахунок |
Результат |
|||
|
0 |
Ба |
Бb |
Бc |
Бd |
Базовий |
- |
- |
|
|
1. |
Фа |
Бb |
Бc |
Бd |
Скоригований |
1-0 |
Та |
|
|
2. |
Фа |
Фb |
Бc |
Бd |
Скоригований |
2-1 |
Тb |
|
|
3. |
Фа |
Фb |
Фc |
Бd |
Скоригований |
3-2 |
Tc |
|
|
4. |
Фа |
Фb |
Фc |
Фd |
Фактичний |
4-3 |
Td |
Цей спосіб може бути використаний для розрахунку впливу трудових факторів на виконання програми випуску продукції промислового підприємства.
Чр * Кд * Тр. д. * Вс. г. = ТП; де:
Чр - Середньооблікова чисельність робітників; Кд - середня кількість днів, відпрацьованих кожним робітником за період; Тр. д. - середня тривалість робочого дня, год.; В с. г. - середньогодиний виробіток одного робітника; ТП - обсяг випуску продукції.
Вихідні дані для ілюстрації прийомів елімінування
|
Показники |
За планом |
Фактично |
ВІдхилення |
||
|
абсолютне |
відносне |
||||
|
Обсяг випуску продукції (грн.) |
3 520 000 |
4 051 944 |
531 944 |
15,11 |
|
|
Середньооблікова чисельність робітників, (чол.) |
400 |
390 |
-10 |
-2,50 |
|
|
Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником |
220 |
222 |
2 |
0,91 |
|
|
Середня тривалість робочого дня, год |
8 |
7,8 |
-0,2 |
-2,50 |
|
|
Середньогодинний виробіток, (грн.) |
5 |
6 |
1 |
20,00 |
|
|
Загальне число відпрацьованих людино-днів |
88 000 |
86 580 |
-1 420 |
-1,61 |
|
|
Загальне число відпрацьованих людино-годин |
704 000 |
675 324 |
-28 676 |
-4,07 |
Ілюстрація прийому ланцюгових підстановок
|
Номер розрахунку |
Взаємодіючі часткові показники (фактори) |
Узагальнюючий показник ТП |
Вплив на узагальнюючий показник зміни фактора |
|||||
|
Чр |
Кд |
Трд |
Всг |
Розрахунок |
Результат |
|||
|
0 |
400 |
220 |
8 |
5 |
3 520 000 (ТП0) |
- |
- |
|
|
1 |
390 |
220 |
8 |
5 |
3 432 000 (ТП1) |
ТП1 - ТП0 = - 88 000 |
ТПЧр |
|
|
2 |
390 |
222 |
8 |
5 |
3 463 200 (ТП2) |
ТП2 - ТП1 = 31 200 |
ТПКд |
|
|
3 |
390 |
222 |
7,8 |
5 |
3 376 620 (ТП3) |
ТП3 - ТП2 = - 86 580 |
TПТрд |
|
|
4 |
390 |
222 |
7,8 |
6 |
4 051 944 (ТПф) |
ТПф - ТП3 =675 324 |
TПВсг |
Спосіб абсолютних різниць є спрощеною формою прийому ланцюгових підстановок. Суть полягає в тому, що необхідно виявити відхилення по кожному з факторів, а тоді розпочати розрахунок впливів.
Схема прийому абсолютних різниць (відхилень)
|
Номер розрахунку |
Взаємодіючі часткові показники (фактори) |
Узагальнюючий показник Т |
Вплив фактора |
||||
|
a |
b |
c |
d |
||||
|
0. |
Ба |
Бb |
Бc |
Бd |
Базовий |
||
|
1. |
Фа-Ба |
Бb |
Бc |
Бd |
- |
Та |
|
|
2. |
Фа |
Фb-Бb |
Бc |
Бd |
- |
Тb |
|
|
3. |
Фа |
Фb |
Фc-Бс |
Бd |
- |
Tc |
|
|
4. |
Фа |
Фb |
Фc |
Фd-Бd |
- |
Td |
|
|
5. |
Фа |
Фb |
Фc |
Фd |
Фактичний |
Ілюстрація прийому абсолютних різниць (відхилень)
|
Номер розрахунку |
Взаємодіючі часткові показники (фактори) |
Узагальнюючий показник ТП |
Вплив фактора |
|||||
|
Чр |
Кд |
Трд |
Всг |
Розрахунок |
Результат |
|||
|
0 |
400 |
220 |
8 |
5 |
3 520 000 (ТП0) |
- |
||
|
1 |
-10 |
220 |
8 |
5 |
- |
-88 000 |
ТПЧр |
|
|
2 |
390 |
+2 |
8 |
5 |
- |
31 200 |
ТПКд |
|
|
3 |
390 |
222 |
-0,2 |
5 |
- |
-86 580 |
TПТрд |
|
|
4 |
390 |
222 |
7,8 |
+1 |
- |
675 324 |
TПВсг |
|
|
5 |
390 |
222 |
7,8 |
6 |
4 051 944 (ТПф) |
- |
Необхідною умовою застосування цих двох прийомів є принцип виділення і переходу в розрахункових формулах від кількісного до якісного фактора, що має дуже важливе значення, оскільки в економічному аналізі прийнята сувора послідовність підстановок. Спочатку визначають вплив кількісного фактора, а тоді якісного. Від дотримання цього правила залежить правильність та однозначність розрахунку впливів факторів на узагальнюючий показник.
Найчастіше способом абсолютних різниць користуються у випадку, коли розрахункова формула представлена у вигляді добутку Т = а * b, де: а - кількісний, а b - якісний. У цьому випадку вплив факторів а і b на зміну Т визначають:
Tа (величина впливу кількісного фактора) визначається як добуток відхилення по кількісному фактору на базову величину якісного показника.
Tb (величина впливу якісного фактора) визначається як добуток відхилення по якісному фактору на фактичну величину кількісного показника.
Прийом відносних різниць - по кожному із спеціально підібраних взаємопов'язаних показників визначають % виконання плану (або темп зміни в %), після чого різниця в % між кожним наступним і попереднім розрахунком множиться на базову величину узагальнюючого показника. Необхідна умова - певна форма взаємозв'язку (вкладеність) показників.
Схема прийому відносних (процетних) різниць
|
Номер розрахунку |
Аналізовані показники |
Різниця в % |
Порядок розрахунку впливу |
Результат |
|
|
1. |
Т1 = а |
% Т1 - 100 % |
(% Т1 - 100 %): 100 * Тno |
Та |
|
|
2. |
Т2 = а * b |
% Т2 - %Т1 |
(% Т2 - % Т1): 100 * Тno |
Тb |
|
|
3. |
Т3 = а * b * c |
% Т3 - %Т2 |
(% Т3 - % Т2): 100 * Тno |
Тc |
|
|
4. |
Т4 = а * b * c * d |
% Т4 - %Т3 |
(% Т4 - % Т3): 100 * Тno |
Тd |
Ілюстрація прийому відносних різниць
|
№ розрах |
Показники |
Базові значення |
Фактичні значення |
Темп зміни,% |
Різниця в в % |
Розрахунок впливу |
Результат |
|
|
1. |
Чр |
400 |
390 |
97,50 |
- 2,50 |
- 2,50*3 520 000: 100= - 88 000 |
ТПЧр |
|
|
2. |
Люд-дні |
88 000 |
86 580 |
98,39 |
0,89 |
0,89*3 520 000: 100= 31 328 |
ТПКд |
|
|
3. |
Люд-год |
704 000 |
675 324 |
95,93 |
-2,46 |
-2,46*3 520 000: 100= - 86 592 |
TПТрд |
|
|
4. |
ТП |
3 520 000 |
4 051 944 |
115,11 |
19,18 |
19,18*3 520 000: 100= 675 136 |
TПВсг |
Де - Тno - базове значення узагальнюючого показника (T 2, T 3, T4 …Tn).
Прийом дольової (пайової) участі полягає у тому, що відхилення по узагальнюючому показнику розподіляється між факторами пропорційно до їх зміни в два етапи:
на першому - розраховується попереднє значення впливу фактора;
на другому - поправка до нього шляхом вторинного розподілу частини відхилення узагальнюючого показника, яка залишилась нерозподіленою за підсумками першого етапу.
Якщо взаємозв'язок показників має вигляд Y = X1 * X2 * Х3, то:
попередній відносний вплив Kyi = Хi1: Хi0 * 100;
попередній абсолютний вплив Yi' = Y0 (Kyi - 100): 100;
поправка до попередніх абсолютних впливів i = (Y - Yi') * Y/Yi'
остаточний вплив факторів на узагальнюючий показник Yi =Yi' + i;
Схема прийому дольової участі
|
Показники |
Базове значення |
Фактичне значення |
Попередній відносний вплив факторів, % |
Попередній абсолютний вплив факторів, тис. грн. |
Поправка до абсолютних впливів факторів, тис. грн. |
Остаточний вплив факторів, тис. грн. |
|
|
* |
Ілюстрація прийому дольової участі
Подобные документы
Предмет і види економічного аналізу. Категорії економічного аналізу. Метод і методика економічного аналізу: аналітичний метод, деталізація, порівняння, моделювання, балансовий метод, елімінування, статистичні, економіко-математичні методи.
курсовая работа [86,4 K], добавлен 04.12.2006Предмет, зміст та види економічного аналізу. Метод, методика та прийоми економічного аналізу. Основні категорії аналізу: показники, фактори, резерви, їх класіфікація. Аналіз ефективності використання трудових та матеріальних ресурсів, основних засобів.
курс лекций [91,8 K], добавлен 12.12.2008Зміст, предмет, види, фактори економічного аналізу. Задачі економічного аналізу: оцінка факторів зовнішнього середовища, вивчення кон’юнктури ринку, оцінка конкурентоспроможності продукції. Зв’язок економічного аналізу з іншими науками і дисциплінами.
реферат [19,5 K], добавлен 18.08.2009Сутність економічного аналізу, об'єкти і суб'єкти його вивчення. Завдання економічного аналізу в умовах ринкової економіки, класифікація його аналітичних прийомів. Абстрактно-логічні прийоми економічного дослідження. Використання способу порівняння.
контрольная работа [155,4 K], добавлен 25.11.2010Основні методичні принципи організації економічного аналізу. Складові елементи організації економічного аналізу на підприємстві, їх характеристика. Характеристика основних етапів аналітичних досліджень. Порядок складання програми економічного аналізу.
курсовая работа [92,3 K], добавлен 22.06.2015Визначення предмета економічного аналізу у працях вчених. Історичні і сучасні погляди на зміст економічного аналізу, його принципи і методи, відокремлення від бухгалтерського обліку. Проблеми економічного аналізу в поглядах західних економістів.
реферат [33,1 K], добавлен 30.08.2016Економічний аналіз як галузь економічної науки. Види аналізу та його роль в управлінні виробництвом, організація і методика, технічні прийоми. Аналіз показників, які характерізують обсяг виробничої програми. Аналіз стану і використання основних фондів.
курс лекций [120,1 K], добавлен 10.12.2010Сутність моделювання в економічному аналізі і засоби його реалізації. Класифікація економічних моделей та етапи їх побудови. Види економічного аналізу, зв’язок економічного аналізу з іншими науками і дисциплінами. Основні принципи аналізу систем.
курсовая работа [31,7 K], добавлен 03.06.2008Метод економічного аналізу як спосіб підходу до вивчення реальної дійсності, дослідження явищ природи і суспільства, його абстрактнологічна характеристика та особливості, інформаційне забезпечення. Система аналітичних показників, їх призначення.
реферат [15,4 K], добавлен 23.08.2009Основні тенденції економічного аналізу, етапи та історія його розвитку. Особливості економічного аналізу в епоху капіталістичного і домонополістичного капіталізму, дослідження його становлення на Україні. Способи розрахунків економічних показників.
контрольная работа [50,1 K], добавлен 22.04.2010
