Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

“Запорізький національний університет”

Міністерства освіти і науки України

Індивідуальна робота

З дисципліни: “Економіка та зовнішньоекономічні зв'язки України”

на тему: “Будівельна промисловість України”

Виконав: студент 4 курсу,

групи №3252-1

Паршин Б.С.

Перевірив: к.і.н., доцент

Гвоздик В.С.

Запоріжжя 2016

ВСТУП

будівельний економіка конкурентоспроможність глобальний

Будівельна галузь є однією з найважливіших галузей народного господарства, від якої залежить ефективність функціонування всієї системи господарювання в країні. Важливість цієї галузі для економіки будь-якої країни можна пояснити наступним чином: капітальне будівництво, напевне, як ніяка інша галузь економіки, створює велику кількість робочих місць і споживає продукцію багатьох галузей народного господарства. Економічний ефект від розвитку цієї галузі полягає у мультиплікаційному ефекті коштів, вкладених у будівництво. Адже з розвитком будівельної галузі будуть розвиватися: виробництво будівельних матеріалів і відповідного обладнання, машинобудівна галузь, металургія і металообробка, нафтохімія, виробництво скла, деревообробна і фарфоро-фаянсова промисловість, транспорт, енергетика тощо. І, вочевидь, як ніяка інша галузь економіки, будівництво сприяє розвитку підприємств малого бізнесу, особливо того, який спеціалізується на оздоблювальних і ремонтних роботах, на виробництві та встановленні вбудованих меблів і т. ін.

Отже, ріст будівельної галузі неминуче викликає економічний ріст у країні і виникнення необхідних умов для розв'язання багатьох соціальних проблем. Але на сучасному етапі її розвитку говорити про будь-яку конкурентоспроможність цієї галузі не представляється можливим. Якщо на регіональному рівні чітко просліджується тенденція верховенства будівельних організацій центральних районів та великих міст-мільйонерів у зв'язку з їх значними потужностями і інвестиційною привабливістю, то на глобальному рівні будівельна галузь України програє через брак необхідних фінансових та організаційних перетворень.

Головна мета цієї роботи полягає в тому, щоб на основі всебічного дослідження загальних та специфічних особливостей розвитку будівельної галузі економіки України обґрунтувати пропозиції по вдосконаленню її роботи, належній реорганізації галузі для підвищення її глобальної та регіональної конкурентоспроможності.

1. СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ БУДІВЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ В УКРАЇНІ

Будівельний комплекс складається з таких основних блоків: виробництво будівельних матеріалів, власне будівництво, будівельне машинобудування, проектно-конструкторські й дослідні роботи в галузі будівництва. Частка будівельного комплексу в господарстві досить значна. В Україні ВВП тільки будівництва становить 8%. Комплекс охоплює майже 10% усіх зайнятих у господарстві, з них 6% - у будівництві.

Будівельний комплекс тісно пов'язаний з усіма галузями господарства. За його участю створюється більшість основних виробничих і невиробничих фондів. Разом з тим комплекс є споживачем продукції багатьох галузей. У будівництві використовується 10% продукції машинобудування, 20% прокату чорних металів, 40% лісоматеріалів. Воно споживає вироби хімічної промисловості (лаки, фарби, пластмаси). Для виробництва будівельних матеріалів потрібна велика кількість палива й води. Будівельні матеріали, конструкції є важливою складовою частиною вантажообігу транспорту. Транспортні витрати в собівартості будівництва становлять біля 25%.

Будівництво - головна ланка комплексу. Тут створюються основні фонди господарства. Від інших галузей будівництво відрізняється своєю продукцією (будівлі), яка є нерухомою, великогабаритною.

За призначенням будівництво поділяють на промислове (заводи, фабрики), гідротехнічне (ГЕС, водосховища, канали), енергетичне (електростанції, електромережі), транспортне (автомобільні, залізничні шляхи, аеропорти, трубопроводи), сільське (спорудження ферм, елеваторів).

З усіх капітальних вкладень в економіку України, які в 2005 р. становили 824 млн грн., вартість будівельних та монтажних робіт становила 689 млн грн.

Проектно-конструкторські роботи в будівництві - важлива складова комплексу. Проектування зосереджене у великих індустріальних центрах, які мають розвинену мережу науково-дослідних і вищих навчальних закладів, значний контингент будівельників-фахівців. Такими центрами є Київ, Харків, Донецьк, Луганськ, Дніпропетровськ, Одеса, Львів.

Україна багата на природну будівельну сировину: вогнетривкі глини, каоліни, кварцити, будівельний камінь тощо. Галузь виробляє матеріали, деталі й конструкції для всіх видів будівництва. Основна її продукція - стінові (цегла, бетонні й гіпсобетонні панелі, шлакоблоки), в'яжучі (цемент, вапно, будівельний гіпс), покрівельні (черепиця, шифер, толь, руберойд), оздоблювальні, облицювальні, ізоляційні матеріали, будівельне скло, збірний залізобетон і бетон, покрівельні кераміка і фаянс, санітарно-технічні вироби тощо.

Сучасне будівництво використовує багато будівельних матеріалів, які виробляє хімічна промисловість, - пластмаси, смоли, клейкі речовини, лінолеум, полістирилові й кумаринові плити та ін. Для їх виробництва використовують шлаки металургійних заводів та електростанцій, з яких виробляють цемент, шлакоблоки, ситал, шлаковату, легкі наповнювачі для бетонних та залізобетонних виробів. У будівництві застосовують деталі з литого каменю, мінеральну вату, яку виробляють з розплавленого базальту, та нові види продукції деревообробної промисловості - деревно-стружкові плити, клеєну фанеру тощо.

Промисловість будівельних матеріалів розвивається під впливом двох чинників - сировинного і споживчого, тому розміщення її залежить від переважання хоча б одного з них. Залежно від потреб будівництва і стадій технологічного процесу виділяють підприємства і виробництва, що орієнтуються на сировинні райони, наприклад, видобуток і первинна обробка сировини (піску, гравію, щебеню, бутового каменю тощо), виробництво в'яжучих (цементу, вапна, гіпсу) і стінових матеріалів, а також ті, що тяжіють до споживача (виробництво залізобетонних конструкцій, шиферу, будівельного і віконного скла тощо).

Найбільші центри промисловості будівельних матеріалів - Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Донецьк, Маріуполь.

Комплексотворні функції промисловості будівельних матеріалів незначні через слабкий зв'язок її з іншими галузями виробництва щодо сировини і збуту готової продукції. У господарському комплексі економічного району вона виконує роль обслуговуючої галузі, тому сконцентрована здебільшого у великих містах. Так, у Києві є майже 40 заводів будівельних матеріалів

2. ОСОБЛИВОСТІ ПРОМИСЛОВОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ В УКРАЇНІ

Промисловість будівельних матеріалів є основним постачальником будівництву предметів праці, які складають близько половини вартості підрядних робіт і, таким чином, значно впливають на відтворювальні процеси в усіх галузях економіки держави в цілому.

В умовах розбалансованої економіки, порушення зв'язків з матеріально-технічного постачання суттєвою перешкодою для підприємств будівельних матеріалів стала їх залежність від поставок палива з Росії, Туркменістану, Казахстану. Внаслідок цього, а також погіршення будівельної діяльності, падіння платоспроможного попиту, жорстких обмежень у використанні па-ливно-енергетичних ресурсів і окремих видів сировини, що надходили за період 1991-2005 pp., скоротився випуск усіх без винятку видів будівельних матеріалів та виробів.

Обсяг і структура виробництва будівельних матеріалів залежить від таких основних чинників:

* енергетичної кризи, яка зумовила необхідність проведення структурних змін у виробництві, пошуку і запровадження енергозберігаючих технологій, змін у способах виробництва;

* спаду рівня інвестиційно-будівельної активності через дефіцит бюджетів усіх рівнів, обмеження коштів у підприємств і населення, що призвело до скорочення масштабів і зміни структури інвестицій;

* інфляційного знецінення коштів, різкого зростання цін і відповідного падіння платоспроможності споживачів будівельних матеріалів та змін у кон'юнктурі світового ринку;

* нераціональної структури будівельної продукції, коли за часів СРСР традиційно переважали обсяги будівництва промислових об'єктів;

* порушення господарських зв'язків і традиційних матеріалопотоків у економічному просторі колишнього СРСР, створення дефіциту нафтопродуктів, лісоматеріалів, окремих видів обладнання та комплектуючих;

* відсутності нормальних ринкових умов, у т. ч. конкурентного середовища в сфері промисловості будівельних матеріалів.

Слід зазначити і те, що підприємства будівельного комплексу працювали буквально на знос, що в умовах економічних перетворень поставило їх на межу розвалу. Через технологічну відсталість та монополізм великих державних підприємств будівельної індустрії при сьогоднішньому співвідношенні рівнів купівельної спроможності і цін будівельний ринок перенасичений дорогими будівельними матеріалами. Попит на ньому стає все більш вибірковим. З одного боку, він переміщується до відносно дешевих нетрадиційних будівельних матеріалів, які мають високі споживчі якості (наприклад, вироби з пористого бетону, матеріали із золошлакових та інших відходів виробництва), з другого - підвищується попит на престижні і дорогі матеріали для індивідуального та офісного будівництва (наприклад, черепиця, високоякісні керамічні, фаянсові та столярні вироби, опоряджувальні матеріали, предмети та системи автономного життєзабезпечення садиб і будинків).

Внаслідок цього потенціал попиту на нетрадиційні високоякісні матеріали зростає, що впливає на рівень використання потужностей промисловості будівельних матеріалів. Для подальшого розвитку підприємств промисловості будівельних матеріалів та підвищення конкурентоспроможності потрібно прискорити реалізацію вже розроблених планів реструктуризації і перепрофілювання підприємств промисловості будівельних матеріалів та будівельної індустрії, у т.ч. комбінатів великопанельного домобудування, а також продовжити роботу з впровадження заходів щодо енергозбереження.

3. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ В УМОВАХ РИНКУ

Входження України до світових ринків будівельних матеріалів можливе шляхом вирішення таких найважливіших завдань:

* створення техніки, яка б перевищувала або відповідала існуючим світовим рівням всього технологічного ланцюга, включаючи допоміжні та кінцеві операції;

* впровадження нових прогресивних ресурсозберігаючих технологій з метою зменшення витрат паливно-енергетичних ресурсів, поліпшення якості продукції;

* підсилення хімічних дій у технологічних процесах;

* комп'ютеризація виробництва, впровадження мікропроцесорної техніки;

* створення екологічно чистих, зокрема безвідходних технологій;

* максимальне комбінування виробництв, у т.ч. з іншими галузями: енергетикою, хімією, металургією, видобутком та збагаченням корисних копалин;

* створення високоекономічних заводів малої потужності та пересувних технологічних установок.

Вирішення усіх окреслених завдань можливе лише за умов створення розвинутого ринку будівельних матеріалів та сучасних організаційних форм управління, адекватних вимогам ринкової економіки.

Стабілізуючим чинником розвитку виробництва будівельних матеріалів будуть експортні поставки продукції, розширення її номенклатури. В структурі експорту найбільшу частину займатимуть вироби зі скла, облицювальні вироби із природного каменю, продукція неметалорудної промисловості. Прогнозується зростання зовнішньоторговельного обороту на 1-1,2 % щорічно і досягнення позитивного сальдо торговельного балансу.

Передбачається зростання обсягу і номенклатури товарів народного споживання будівельного призначення за рахунок впровадження дрібного фасування і пакування, в першу чергу цементу, вапна, гіпсових в'яжучих, сухих будівельних сумішей[9, c. 231-233].

Для забезпечення будівництва продукцією галузі темпи щорічного її приросту повинні бути на кілька відсотків вищими від приросту будівельно-монтажних робіт.

Відбудуться зміни і в структурі промисловості будівельних матеріалів з переорієнтацією її на випуск відповідних матеріалів підвищеної якості, індустріальності, технічного рівня, тобто конкурентоспроможної продукції цієї галузі. Все це сприятиме здешевленню та прискоренню будівництва, підвищенню його якості.

Значно вищими темпами порівняно з ростом обсягів товарної продукції галузі передбачається нарощування випуску ефективних матеріалів і конструкцій із заданими властивостями, які забезпечать значне зменшення маси будинків та споруд, високу енергоефективність конструктивних елементів будівель.

У структурі конструкційних матеріалів випереджуючими темпами буде зростати випуск ефективних металоконструкцій.

Суттєві зміни відбудуться в промисловості стінових матеріалів. У загальному їх обсязі зросте питома вага виробів із легких, пористих та ніздрюватих бетонів, багатошарових ефективних панелей. Враховуючи перспективи розвитку житлового будівництва, особливо малоповерхового, в галузі буде здійснюватись перехід на випуск оновленої керамічної продукції, яка задовольнятиме всі вимоги як з точки зору архітектурно-будівельних і конструктивних рішень, так і сучасних норм теплозбереження. Зміниться також структура виробництва керамічних матеріалів. Частка лицьової цегли збільшиться до 50 %, з яких 5-10 % будуть складати фасонні вироби.

При виробництві цементу будуть впроваджені енергозберігаючі технології із використанням низькосортного твердого палива з частковою заміною природного газу (до 25 %). Цементні підприємства перейдуть на сухий та напівсухий способи виробництва цементного клінкеру.

У скляній промисловості має бути проведена реконструкція скловарних печей з використанням ефективних конструкційних елементів і заходів щодо зменшення споживання природного газу та організації виробництва за євростандартами. Впроваджуватимуться технологічні лінії з випуску спеціалізованого полірованого скла з теплота сонцезахисними властивостями.

У промисловості теплоізоляційних матеріалів необхідно налагодити випуск плитних волокнистих утеплювачів, в першу чергу на основі базальтових волокон, і термоізоляційних виробів високої заводської готовності для ізоляції інженерних мереж та технологічного обладнання.

У полімерній і покрівельній промисловості слід організувати випуск якісних, екологічно чистих, дешевих і довговічних листових матеріалів для скатних покрівель малоповерхових будинків із підвищеним терміном експлуатації.

Широкого розповсюдження повинні набути вироби на основі гіпсу, які впроваджуються у житлове будівництво на заміну полімерних опоряджувальних матеріалів[6, c. 308-311].

Розвиток промисловості будівельних матеріалів у найближчій перспективі має бути пов'язаний із реальними можливостями залучення і раціональним використанням паливно-енергетичних та сировинних ресурсів, з адаптацією його до ринкових відносин. Ці чинники разом із широким використанням науково-технічних досягнень, впровадженням нових технологій та обладнання, зокрема іноземних, будуть визначати структуру потреби і використання будівельних матеріалів після стабілізації виробництва та поліпшення інвестиційної ситуації.

В Україні є можливість випуску практично всієї традиційної номенклатури будівельних матеріалів та виробів. У той же час необхідна перебудова структури виробництва конструкційних, оздоблювальних, покрівельних матеріалів для повного задоволення потреб індивідуальних, кооперативних та інших забудовників малоповерхових будинків із підвищеним терміном експлуатації. Невідкладним є вирішення проблеми дефіциту конструкційних матеріалів на базі легких металевих, азбестоцементних, монолітних залізобетонних та інших видів конструкцій, які широко розповсюджені за кордоном.

Екологічні вимоги ще більшою мірою, ніж техніко-економічні будуть визначати необхідність переорієнтації промисловості будівельних матеріалів на широке використання відходів виробництва інших галузей та утворення безвідходних виробництв.

Основним напрямом розвитку галузі повинно стати вдосконалення техніки і технології виробництва будівельних матеріалів та виробів. У той же час оцінка резервів еволюційного розвитку окремих виробництв будівельних матеріалів свідчить про вичерпність резервів традиційної техніки та технологій. Підготовленість до техніко-технологічних новацій у галузі очевидно недостатня, особливо з конструкторських робіт і проектування та створення сучасних організаційних форм управління на підприємствах галузі.

У прогнозному періоді щодо виробництва будівельних матеріалів в Україні передбачається помітне збільшення обсягів експортованої продукції при одночасному зменшенні її імпорту. За таких умов обсяги споживання продукції будуть дещо зменшуватися порівняно з її виробництвом.

Підприємства будівельної індустрії технологічно зв'язані з процесом будівництва, працюють за його замовленням, мають адресність. Досвід будівництва в розвинених країнах світу свідчить, що будівельні металоконструкції ефективні при використанні практично у всіх будівлях, інженерних спорудах, особливо при значних прогонах, висоті, навантаженнях. Для виготовлення будівельних металоконструкцій в Україні існують виробничі потужності майже на 1 млн. т/рік. Попит на ці конструкції на внутрішньому і зовнішньому ринках зумовлений такими їх якостями, як надійність, легкість, міцність та відносно низька вартість. Не дивлячись на деякі недоліки (низькі показники корозієстійкості та вогнетривкості), їх використання та виробництво в Україні має велику перспективу.

4. ЕКСПОРТ ТА ІМПОРТ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ

Як повідомляється на офіційному сайті Мінрегіону, у 2015 році такими, що втратили чинність, визнано 55 Державних будівельних норм. Загалом з 2010 року Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на 57% зменшено кількість будівельних норм, що встановлюють надмірні обов'язкові вимоги до проектування та будівництва об'єктів.

269 національних стандартів у будівництві, гармонізово із міжнародними та європейськими, що становить більше 20 % від загальної кількості чинних. Це позитивно сприяє експорту української продукції на міжнародних ринках.

За даними Держстату України, загальний експорт основних промислових матеріалів будівельного призначення у 2015 році склав 1154,7 млн.$, імпорт відповідно - 501,9 млн.$.

Таким чином, загальний експорт основних промислових матеріалів будівельного призначення зменшився на 33,1 %, порівняно з аналогічним періодом 2014 року, але перевищив імпорт у 2,3 рази, який зменшився на 44,8 %.

Експорт основних промислових матеріалів будівельного призначення до країн СНД склав 564,0 млн.$ та майже у 1,3 разів перевищив показник експорту до країн ЄС - 419,1 млн.$, який збільшився на 7,7 % у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року.

Імпорт основних промислових матеріалів будівельного призначення із країн СНД склав 91,7 млн.дол.США, що у свою чергу майже у 3,6 разів менше обсягів імпортованих матеріалів із країн ЄС - 329,4 млн.$.

З 2010 року Україна досягла стійкої динаміки зростання експорту над імпортом будівельних матеріалів.

Співвідношення між експортом і імпортом матеріалів (цегла, металоконструкції, утеплювач, цемент, щебінь, пісок, покрівельні матеріали, лінолеум, плитка, шпалери, лісоматеріали, вироби з пластмаси, сантехніка) за 2009-2012 рр. в середньому склало 1,6 раз, за ??2013 г. - 2 рази, а в 2014 р прогнозується в 2,1 рази.

У 2013 р експорт основних будматеріалів здійснювався в Білорусь, Казахстан і Росію і склав 9,5 млрд. Грн., Що майже в 5 разів перевищило показник експорту в країни ЄС (2,2 млрд. Грн.).

Обсяг імпорту будматеріалів з Білорусі, Казахстану і Росії склав 1 млрд. Грн., Що в 5 разів менше, ніж було імпортовано з країн ЄС (5 млрд. Грн.).

ЛІТЕРАТУРА

1. Жук М. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Підручник/ Микола Жук, Володимир Круль,; Чернівецький націон. ун-т ім. Юрія Федьковича. - К.: Кондор, 2004. - 293 с.

2. Клиновий Д. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України: Навчальний посібник/ Дмитро Клиновий, Тарас Пепа,; Ред. Л. Г. Чернюк; М-во освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 726 с.

3. Матеріали веб-сайту Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України. - http://www.build.gov.ua/.

Размещено на Allbest.ru