Загальна характеристика господарської діяльності приватного підприємства "ТК Домострой"

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Звітним (податковим) періодом для ПП «ТК Домострой» є один календарний місяць.

Податкова декларація з податку на додатку на додану вартість з додатками подається разом з реєстром виданих та отриманих податкових накладних за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підприємство сплачує суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Податкова декларація з податку на додану вартість, додатками та реєстром виданих та отриманих податкових накладних за березень 2013 року розміщена у Додатку 19.

Протягом трьох останніх років базове підприємство отримувало від'ємне сальдо податкових зобов'язань та податкового кредиту (Додаток 14, 15, 16), тому ПДВ не сплачувало. Проаналізуємо динаміку формування об'єкту оподаткування ПДВ по базовому підприємству (табл. 5.2). Дані взято з оборотно-сальдових відомостей підприємства за 2011 та 2012 роки, що у додатку Г.

Таблиця 5.2

Аналіз формування бази оподаткування ПДВ ПП «ТК Домострой»

за 2011-2012 роки

Показник	2011 рік	2012 рік
Податкові зобов'язання	772427,26	877944,8
Податковий кредит	3467540	3086060
ПДВ до сплати	-2695113,38	-2208115,4

З таблиці видно, що з року в рік суттєво зростають обсяги операцій, які підлягають оподаткуванню ПДВ, проте сума податкового кредиту завжди є значно вищою за податкові зобов'язання і від'ємні суми податку до сплати накопичуються підприємством для використання в наступних періодах в разі отримання позитивної суми. Тенденція до останнього є помітною - адже податкові зобов'язання зростають швидше за податковий кредит. Проте накопичена сума кредиту є досить значною, щоб підприємство в найближчі роки розпочало перераховувати ПДВ в бюджет.

Також підприємство сплачує податок з доходів фізичних осіб, що утримується із нарахованої заробітної плати працівників. В результаті чого, кожного кварталу підприємство подає до податкових органів Форму №1ДФ (Додаток 20) «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, в якій вказується сума утриманого та перерахованого податку з кожного працівника.

Підприємство «ТК Домострой» кожного місяця подає також форму №Д4 «Звітність про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України» (Додаток 21) до установ Пенсійного фонду. У документі вказується загальна сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу, суми нарахованого єдиного соціального внеску, суми утриманого ЄСВ та суми заборгованостей з виплати заробітної плати та ЄСВ.

РОЗДІЛ 9. КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

виникнення і функціонування кредиту пов'язане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення, із тимчасовим вивільненням коштів у одних підприємствах і появою потреби в них у інших. При цьому виникнення кредитних відносин зумовлюється не самим фактом незбігу в часі відвантаження товару і його оплати, а узгодженням між суб'єктами кредитних відносин умови щодо відстрочки платежу шляхом укладання кредитної угоди. Але оборот товарів є не єдиною причиною появи кредитних взаємовідносин. Нині кредитні відносини виникають за будь-якої економічної чи фінансової операції, що пов'язана із заборгованістю одного з учасників також операції.

відносини з приводу кредитування різних сфер їх діяльності відбуваються згідно визначених норм чинного законодавства, що закріплюються умовами кредитного договору. На сьогоднішній день підприємства мають змогу використовувати різні види кредитів та кредитних послуг, але деякі з них не завжди активно використовуються підприємствами внаслідок їх скрутного фінансового становища та недоліків сучасної фінансово-кредитної системи.

Кредити класифікують за такими ознаками: цільова направленість, термін кредиту, вид відсоткової ставки, валюта кредиту, види обслуговування.

Залежно від методи кредит може надаватися на фінансування оборотного капіталу, основного капіталу, викуп приватизованого підприємства.

За терміном надання розрізняють короткотерміновий, середньотерміновий, довготерміновий кредити.

Залежно від відсоткової ставки підприємства можуть одержувати кредити з плаваючою і фіксованою відсотковою ставкою.

Підприємства можуть одержувати в банках кредити як у національній, так і в іноземній валюті.

Підприємства можуть отримати різноманітні види кредитів та послуги кредитного характеру (Рис. 9.1.).

Види банківського обслуговування підприємства
Кредити		Кредитно-гарантійні послуги		Послуги кредитного характеру
Позика на термін
		Авальний кредит
Кредитна лінія
		Акцептний кредит		Факторинг
Контокорентний кредит (овердрафт)
Кредит під облік векселів

Рис. 9.1. Види банківського обслуговування підприємств

Кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником тільки в письмовій формі, які визначають взаємні зобов'язання та відповідальність сторін і не можуть змінюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторін [15].

Кредитний договір може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного кредитором та позичальником, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами, підписаними стороною, яка їх надсилає.

Комерційні банки можуть надавати кредити всім суб'єктам господарської діяльності незалежно від їх галузевої приналежності, статусу, форм власності у разі наявності в них реальних можливостей та правових форм забезпечення своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків (комісійних) за користування кредитом. Для отримання кредиту позичальник звертається в банк. В документах зазначається необхідна сума кредиту, його мета, строки погашення та форми забезпечення. Якщо розрахунковий рахунок позичальника відкритий в іншому банку, то він надає в банк установчі документи з зазначенням юридичної адреси, картку із зразками підписів, завірену банком та довідку банку про залишки коштів на рахунках і наявності заборгованості за позичками [15].

На базовому підприємстві залучені кошти представлені виключно кредиторською заборгованістю та поточними зобов'язаннями за розрахунками, які були детально проаналізовані в попередніх розділах звіту

Таблиця 9.1

Аналіз динаміки залучених коштів ПП «ТК Домострой»

за 2011 - 2012 роки, тис. грн.

Показник	2010	2011	2012	Абсолютне відхилення
Короткострокові кредити анків	-	-	-	-
- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	38,7	1,4	1,1	-37,6
- поточні зобов'язання за розрахунками	12,1	8,2	8,2	-3,9
- інші поточні зобов`язання	499,3	959,2	1072,7	573,4
Всього позикових коштів	550,1	968,8	1082,0	532

Розрахунки засвідчують, що розмір залучених коштів за два останніх роки змінився - зріс з 550,1 тис. грн. до 1082 тис. грн.

У 2012 році значно знизилася кредиторська заборгованість - з 38,7 тис. грн. до 1,1 тис. грн. - на 37,6 тис. грн., поточні зобов'язання за розрахунками знизились на суму 3,9 тис. грн., інші поточні зобов'язання також мали значний темп росту - зросли з 499,3 тис. грн. до 1072,7 тис. грн.

Таким чином, політика управління позичковим капіталом ПП „ТК Домострой” зводиться переважно до управління боргами за внутрішніми розрахунками, підприємству слід вивчити можливості використання й інших видів запозичень.

РОЗДІЛ 10. ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:

забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

установлення раціональних фінансових відносин з суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями та ін.;

визначення шляхів ефективного вкладання капіталу, оцінка раціональності його використання;

виявлення та мобілізація резервів підвищення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

контроль за утворенням та використанням платіжних засобів.

В розрізі фінансового планування на приватному підприємстві «ТК Домострой»:

визначаються необхідний обсяг фінансових ресурсів для підприємства, встановлюються оптимальні, індивідуально розраховані пропорції розподілу ресурсів на внутрішньогосподарські потреби, а також необхідність вкладання фінансових ресурсів з метою отримання прибутку;

виявляються резерви раціонального використання промислових потужностей, основних фондів, оборотних коштів з метою максимально можливого підвищення ефективності виробництва, його рентабельності, отримання прибутку;

визначаються фінансові взаємовідносини підприємства з державним бюджетом, банками.

Фінансовий план вважається ключовим розділом бізнес-плану, а його головною метою є розробка основних фінансових показників, які забезпечують вартісну форму вираження усім показникам, які включаються до бізнес-плану.

У практиці розробки цього розділу бізнес-плану слід враховувати такі його особливості:

У багатьох відношеннях фінансовий план є найменш гнучкою за формою частиною бізнес-плану. На відміну від інших розділів він містити відповідний перелік фінансових документів, у тому числі таблиці, графіки. Кожен з цих документів повинен мати стандартну форму, жорсткі вимоги до опрацювання цих документів спричиняються необхідністю забезпечення єдиної методики розрахунку фінансових показників.

Інвестори та кредитори вимагають щоб фінансовий план складався на 3 роки, причому перші річні показники мали розмежування на щомісячну інформацію, а другий і третій роки - поквартальне вираження даних.

Рекомендується розробляти два варіанти фінансових показників: один має ґрунтуватися на консервативних припущеннях, другий - враховувати повний потенціал бізнесу.

Таким чином, особливий інтерес до перспективного фінансового планування та складання фінансового плану пов'язаний з тим, що в останньому: узагальнюються у вартісній формі результати розробки решти розділів бізнес-плану; кількісно визначається потреба даного бізнесу в інвестиціях; обґрунтовується висновок щодо економічної доцільності реалізації підприємницького проекту.

Складанні фінансового плану відбувається у три етапи:

- аналіз очікуємого виконання фінансового плану поточного року;

- розгляд та вивчення виробничих, матеріальних показників, на основі яких був розрахований фінансовий показник;

- розробка проекту фінансового плану.

Метою складання фінансового плану є взаємоузгодженість доходів і видатків. За перевищення доходів над видатками сума перевищення спрямовується до резервного фонду. Коли витрати, які більші за доходи, уст-ся по підприємству, це свідчить про дефіцит фінансових ресурсів, які можливо отримати за рахунок залучених коштів, але втрачати додаткове фінансування у вигляді відсотків за кредити або самостійно прийнятого рішення.

Фінансовий план складається на один рік (інформація по кварталам). Порядок розрахунку окремих показників фінансового плану передбачає аналогічну методику, яка використовувалася на підприємстві на протязі звітного періоду. Але є й особливості. Підприємства, які не складають бізнес-план, виручку від реалізації визначають методом прямого рахунку, виходячи з запланованих обсягів, асортименту, або за допомогою укрупненного методу. В процесі складання балансу доходів і витрат необхідно перевірити взаємоузгодженість запланованих сум витрат та відрахувань з джерелами покриття їх відповідними доходами та надходженнями коштів. Витрати на реалізацію, які передбачені в другому розділі балансу доходів і витрат, повинні покриватися з виручки від реалізації продукції та послуг. Аналітик повинен розрахувати суми ПДВ та акцизного збору.

З метою перевірки правильності складання балансу за узгодженістю його окремих доходних та витратних статей, а також подальшого контролю цільовим використанням окремих видів доходів та надходжень доцільно складати шаховий баланс у вигляді спеціальної перевірочної таблиці.

Скласти таблицю можливо лише при наявності балансу доходів та витрат, а також розрахунків до нього. При цьому розбивка та балансування цих статей проводиться на основі цільового призначення кожного джерела фінансування. По вертикалі групуються витрати за джерелами їх покриття, а по горизонталі розподіл доходів за напрямками їх використання. Існує методика складання шахового балансу доходів і витрат. Спочатку заповнюється підсумкова графа по вертикалі "Всього витрат", а потім - підсумкова графа по горизонталі "Всього доходів". При цьому дані підсумкових граф повинні дорівнювати один одному, а також загальному підсумку балансу доходів і витрат - фінансовому плану. Після встановлення тотожностей заповнюється перевірочна таблиця з усіма видами доходів та витрат з виконанням вимог їх економічного взаємозв'язку. Підсумки по горизонталі та вертикалі за кожним економічним взаємозв'язком повинні співпадати. Потім шахова таблиця співставляється з фінансовим планом та встановлюється джерела фінансування покриття витрат виробничого характеру, їх питома вага у власних коштах підприємства.

Для розробки фінансового плану розраховуються планові суми амортизаційних відрахувань, відрахувань у ремонтний фонд, прибутку, необхідного приросту оборотних коштів, необхідного приросту кредиторської заборгованості, яка постійно знаходиться у розпорядженні підприємства.

Платіжний календар - це документ, який в залежності від призначення передбачає термін виконання тих чи інших зобов'язані з боку комерційних клієнтів підприємства і з боку самого підприємства. Методика розробки платіжного календаря передбачає групування його на підставі терміну. Він може складатися один раз в декаду або у місяць.

Платіжний календар розробляється на підставі даних про: планові матеріали на випуск і реалізацію продукції; кошториси витрат на виробництво, договори постачання матеріальних ресурсів; строки виплати заробітної плати та інших виплат працівникам; строки сплати податків та обов'язкових платежів; кредитні угоди з банківськими установами в частині отримання кредитів і сплати відсотків по ним; дані про стан дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства; виписка з банківських рахунків.

Інший обов'язковий документ фінансового планування - касова заявка, яка складається щокварталу і надається в банк для узгодження грошових потоків між банком та підприємством, касова заявка в таких умовах є обов'язковою для всіх підприємств, а отже і фінансове планування відбувається як мінімум в цьому аспекті.

РОЗДІЛ 11. ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Інформаційним забезпеченням фінансового аналізу діяльності підприємства виступають форми фінансової звітності: форма №1-м „Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємства” та інші синтетичні та аналітичні реєстри обліку та звітність тощо.

Фінансовий аналіз діяльності підприємства охоплює оцінку стану майна та джерел фінансування підприємства, а також ефективність його діяльності.

Першим кроком, як правило, оцінюють динаміку майна підприємства - його активів, проведемо такий аналіз для базового підприємства, використовуючи агреговані статті, оскільки детальний аналіз його складових було проведено у попередніх розділах звіту (табл. 11.1):

Таблиця 11.1

Аналіз динаміки та структури майна ПП «ТК Домострой»

у 2010 - 2012 роках, тис. грн.

Показник	2010 рік	2011 рік	2012 рік
	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%
Необоротні активи	20829,4	76,37	19917,9	70,68	18655,1	67,36
Оборотні активи	6443,8	23,63	8264,9	29,32	9039,8	32,61
Витрати майбутніх періодів	1,7	0,001	1,9	0,001	0,6	0,001
Баланс	27273,2	100	28182,9	100	27694,9	100

На підприємстві майно складається з необоротних та оборотних активів, витрати майбутніх періодів є незначними протягом всього періоду дослідження.

У структурі майна підприємства характериним було незначне зниження частки необротних активів з 76,37 % у 2010 році до 67,36% у 2012 році. Оборотні ж активи мали постійний ріст.

Проте слід відмітити втрачання, хоч й дуже повільне, позицій необоротним капіталом.

Далі перейдемо до аналогічного аналізу джерел фінансування зазначених активів. Спочатку проаналізуємо динаміку джерел формування активів підприємства - пасивів (табл. 11.2).

Слід відмітити, що пасиви підприємства представлені власним капіталом, який протягом трьох років мав від'ємне значення, забезпеченням наступних виплат і платежів (по відпускним виплатам працівників) та поточними зобов'язаннями. Довгострокові зобов'язання та доходи майбутніх періодів відсутні на підприємстві.

Таблиця 11.2

Аналіз динаміки джерел фінансування ПП «ТК Домострой»

у 2010 - 2012 роках, тис. грн.

Показник	2010 рік	2011 рік	2012 рік
	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%
Власний капітал	26724,8	97,9	27215,9	96,6	22800	82,3
Забезпечення наступних витрат	-	-	-	-	-	-
Поточні зобов'язання	550,1	2,1	968,8	3,4	1082,0	17,67
Баланс	27274,9	100	28184,7	100	27695,5	100

Пасиви аналогічно активам мали різноспрямовані тенденції.

Власний капітал займає найбільшу частку в стуктурі джерел фінансування (від 97,9%у 2010 році до 82,3% у 2012 році). Поточні зобов'язання займають лише 17,67. Це говорить про те, що всі основні засоби профінансовані виключно за рахунок власного капіталу, що є позитивним для підприємства, проте необхідно розглядати й інші джерел фінансування.

РОЗДІЛ 12. ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

12.1 Нормативні документи в галузі охорони праці: Закони, Постанови, Положення, інструкції, які мають практичне застосування на підприємстві

Нормативні документи, що складають нормативно-правову базу з охорони праці, це є:

Конституція України;

Закон України “Про охорону праці”;

Міжгалузеві і галузеві нормативні акти;

Міжнародні стандарти системи стандартів безпеки праці;

Державні стандарти України;

Центральне місце у системі законодавства України про охорону праці займає Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-ХП, а Законом України від 21 листопада 2002 р. № 229-ІУ його викладено у новій редакції. Він містить дев'ять розділів, що встановлюють загальні положення з охорони праці, гарантії прав працівників на охорону праці, організацію охорони праці на виробництві, стимулювання охорони праці, державне управління охороною праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці, відповідальність за порушення законодавства про охорону праці. Окремий розділ присвячено нормативно-правовим актам з охорони праці, який визначає види, порядок опрацювання, прийняття та їх скасування.

За сферою дії нормативні акти про охорону праці поділяються на міжгалузеві та галузеві. До державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці належать акти загальнодержавного користування, дія яких поширюється на всі підприємства, установи, організації незалежно від їх відомчої належності та виду трудових відносин. До державних галузевих нормативних актів про охорону праці належать акти, дія яких поширюється на підприємства, установи, організації, що відносяться до певної галузі економіки.

Рівні права і можливості в одержанні освіти, загальної і спеціальної підготовки призвели до того, що жіноча праця за своєю кваліфікацією зрівнялась з чоловічою. Але крім роботи на виробництві жінки багато сил і часу приділяють домашньому господарству і вихованню дітей навіть за умови, що це повноцінна сім'я, в якій є чоловік. Тому об'єктивно жінка не може нарівні з чоловіком брати участь у суспільному виробництві.

Важливість створення системи управління охороною праці встановлюється міжнародними актами і договорами. Вона розглядається як необхідна гарантія забезпечення трудових прав працівників у сфері охорони праці. "Конвенція № 155 МОП про безпеку та гігієну праці та виробниче середовище" (1981 р.) визначила систему організації охорони праці на національному та виробничому рівні. На роботодавців покладається обов'язок надавати робочі місця, механізми та обладнання, організовувати виробничі процеси, які відповідають встановленим нормативам і не загрожують здоров'ю працюючих, вживати заходів щодо створення відповідних служб, на які покладаються комплексні функції управління охороною праці; співпрацювати з представниками працівників шляхом надання необхідної інформації, проведення консультацій з охорони праці; попереджувати виникнення виробничого травматизму та проводити розслідування й облік нещасних випадків і професійних захворювань; проводити навчання працівників з питань охорони праці та ін.

Законодавство України відображає значну частину міжнародних стандартів з організації управління охороною праці на різних рівнях. Закон України "Про охорону праці" містить окремий розділ про організацію охорони праці, її управління на підприємствах, в установах, організаціях. Система управління охороною праці передбачає:

- створення роботодавцем відповідних служб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці;

- досягнення встановлених нормативів з охорони праці шляхом впровадження прогресивних технологій, додержання вимог при проектуванні, будівництві та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва;

- проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці та надання пільг і компенсацій за результатами їх проведення;

- проведення обов'язкових медичних оглядів певних категорій працівників, навчання з питань охорони праці з метою попередження виробничого травматизму;

- усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, здійснення їх розслідування й обліку та ін. [18, c. 34].

Норми з техніки безпеки містять обов'язкові вимоги, яким повинно відповідати підприємство в цілому, виробничі приміщення, усі види обладнання і технологічні процеси з точки зору безпеки праці, попередження травматизму. Цими нормами передбачається встановлення різних огороджень, захисних пристроїв, проведення профілактичних випробувань, дистанційне управління, видача спеціальних індивідуальних засобів захисту, наприклад поясів, окулярів, екранів тощо.

Норми з виробничої санітарії містять обов'язкові вимоги щодо території підприємства, виробничих і побутових приміщеннь, робочих місць і технологічних процесів з точки зору гігієни праці і здоров'я працівників з метою попередження професійних захворювань. Вимоги в галузі виробничої санітарії стосуються розмірів, планування і конструктивних елементів виробничих будівель, вентиляції, опалення, водопостачання, каналізації, освітлення побутових приміщень, пунктів харчування, охорони праці тощо. Норми з виробничої санітарії передбачають також професії з шкідливими умовами праці, які повинні забезпечуватись спецмолоком, спецхарчуванням, спецодягом, спецвзуттям та іншими індивідуальними захисними засобами.

У своїй сукупності нормативні акти про охорону праці -- це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання. їх прийнято поділяти на державні міжгалузеві і галузеві норми. Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1994 р. № 135 "Про порядок опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів по охороні праці" відповідним центральним органам державного управління доручено розробляти і затверджувати конкретні документи щодо організації нормотворчого процесу, планування і фінансування робіт, визначення базових організацій, які повинні займатися нормотворчою діяльністю з питань охорони праці.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 1994 р. Комітет по нагляду за охороною праці наказом від 16 березня 1994 р. затвердив Положення про опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних документів "Законодавство України по охороні праці", яке є обов'язковим для виконання усіма центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності.

Отже, особливістю законодавства України про охорону праці є те, що значна частина питань з охорони праці регулюється нормативними актами, прийнятими на конкретному підприємстві, в установі, організації. Порядок їх прийняття встановлюється централізованим законодавством

12.2 Організація і структура служби охорони праці. Обов'язки посадових осіб. Навчання та інструктажі з охорони праці

Приватне підприємство «ТК Домострой» зобов'язане створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці з урахуванням рекомендацій нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про працю.

З цією метою ПП «ТК Домострой» забезпечує функціонування системи управління охороною праці, для чого створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій; розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці, впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань; організовує проведення атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці в порядку і строки, що встановлюються законодавством, вживає за їх підсумками заходів щодо усунення негативних чинників; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства; здійснює постійний контроль за додержанням працівниками правил з техніки безпеки і виробничої санітарії.

У колективному договорі ПП «ТК Домострой» передбачено забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці, а також комплексні заходи щодо досягнень встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму і професійних захворювань.

У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я чинників, що визначають умови праці, власник зобов'язаний повідомити про це орган державного нагляду за охороною праці. За згодою працівників, яких це стосується, власник може звернутися до органу по охороні праці з клопотанням про встановлення необхідного строку для виконання програм щодо приведення умов праці на конкретному виробництві чи робочому місці до нормативних вимог.

Орган державного нагляду розглядає мотивування власника, визначає повноту запланованої програми робіт і за наявності підстав може прийняти рішення про встановлення виключного порядку застосування відповідного нормативу з охорони праці з визначенням строків та умов тимчасового припинення чинності нормативного акта. Власник повідомляє відповідних працівників про рішення органу державного нагляду за охороною праці.

Фінансування охорони праці здійснює ПП «ТК Домострой». На підприємстві створюються фонди охорони праці. Фонд охорони праці на підприємстві використовується тільки для виконання заходів, що забезпечують доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві.

Машини, механізми, устаткування, транспортні засоби і технологічні процеси, що впроваджуються у виробництво, у стандартах на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров'я людей, повинні мати сертифікати, що засвідчують безпеку їх використання, видані у встановленому порядку [19, c. 61].

На власника також покладається обов'язок за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників.

Працівники із своїх коштів ніяких витрат на заходи щодо охорони праці не несуть.

Додержання правил техніки безпеки і виробничої санітарії залежить не тільки від виконання власником або уповноваженим ним органом своїх обов'язків, а й від того, наскільки кожний працівник знає і виконує їх під час роботи. Законом України "Про охорону праці" на працівника покладається обов'язок знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; додержуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства; проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди; співробітничати з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці; особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-яких виробничих ситуацій, які створюють загрозу для працюючих.

Тому усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, правил поведінки при виникненні аварій.

Навчання та інструктаж працівників з питань охорони праці є складовою частиною системи управління охороною праці і провадиться з усіма працівниками в процесі їх трудової діяльності.

Перед перевіркою знань з охорони праці на підприємстві організуються заняття, лекції, семінари та консультації. Перелік питань для перевірки знань з охорони праці з урахуванням специфіки виробництва складають члени комісії по перевірці знань з питань охорони праці, узгоджує служба охорони праці і затверджує керівник підприємства. У складі комісії по перевірці знань з питань охорони праці повинно бути не менше трьох осіб, які у встановленому порядку пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці.

Результати перевірки знань працівників ПП «ТК Домострой» з питань охорони праці оформляються протоколом. Особам, які при перевірці знань показали задовільні результати, видаються посвідчення. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання і перевірку знань, забороняється.

Відповідальність за організацію навчання і перевірку знань з охорони праці на підприємстві покладається на інспектора з охорони праці.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж: з питань охорони праці провадиться з усіма працівниками, які щойно прийняті на постійну чи тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи за цією професією або посади; з працівниками, які перебувають у відрядженні на підприємстві і беруть безпосередню участь у виробничому процесі; з водіями транспортних засобів, які вперше в'їжджають на територію підприємства.

Вступний інструктаж з питань охорони праці проводить на пП «ТК Домострой» інспектор з охорони праці. Запис про проведення вступного інструктажу робиться в спеціальному журналі, а також у документі про прийняття працівника на роботу.

Первинний інструктаж провадиться на робочому місці до початку роботи з працівником, новоприйнятим на підприємство постійно чи тимчасово; з працівником, який переводиться з одного цеху виробництва до іншого; з працівником, який виконуватиме нову для нього роботу; з відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві тощо.

Повторний інструктаж: провадиться на робочому місці з усіма працівниками: на роботах з підвищеною небезпекою -- один раз у квартал, на інших роботах -- один раз на півріччя. Він провадиться індивідуально або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.

Позаплановий інструктаж провадиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них; при зміні технологічного процесу, зміні або модернізації устаткування, приладів та інструменту тощо.

Цільовий інструктаж провадиться з працівниками при виконанні разових робіт, не пов'язаних з їх безпосередніми обов'язками за фахом (навантаження, розвантаження, разові роботи за межами підприємства тощо); ліквідації аварії, стихійного лиха; проведенні робіт, на які оформляються наряд-допуск, дозвіл та інші документи; екскурсіях на підприємства; організації масових заходів з учнями та вихованцями (екскурсії, походи, спортивні змагання тощо). Проведення інструктажу фіксується нарядом-допуском або іншою документацією, що дозволяє проведення робіт.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередньо керівник робіт. Інструктажі завершуються перевіркою знань усним опитуванням за допомогою технічних засобів навчання, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці. Знання перевіряє особа, яка проводила інструктаж.

Про проведення всіх видів інструктажу, стажування та допуску до роботи особа, яка проводила інструктаж, робить запис до журналу. При цьому обов'язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував. Журнали інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.

Примірник інструкції з охорони праці повинен бути виданий працівникові за його професією або вивішений на його робочому місці (Додаток 22, 23).

Посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз на три роки проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві. У спеціалістів виробництва перевіряються знання тих нормативних актів по охороні праці, виконання яких входить до їх службових обов'язків.

Роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування й організувати проведення попереднього (при прийомі на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників у порядку передбаченому законодавством.

Крім гарантій і прав, наданих працівникам, законодавством передбачені і їхні обов'язки по дотриманню вимог нормативно-правових актів по охороні праці, згідно з якими працівник повинен:

- піклуватися по особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів по охороні праці, правила користування устаткуванням, машинами і механізмами, іншими засобами виробництва, засобами колективного і індивідуального захисту;

- проходити у встановленому законодавством порядку попередні і періодичні медичні огляди.

Працівник несе персональну відповідальність за порушення зазначених вимог.

ВИСНОВКИ

В результаті проходження виробничої практики на приватному підприємстві «ТК Домострой» можна зробити наступні висновки щодо його діяльності.

Основним видом економічної діяльності підприємства є здача майна в оренду.

Організаційна структура управління ТК «Домострой»: директор, головний бухгалтер, бухгалтери, менеджери з маркетингу і реклами, працівники відділу оренди, працівники служби безпеки, головний інженер, заступник головного інженера, головний енергетик, заступник головного енергетика, електрики, слюсарі. Існуюча організаційна структура ТК «Домострой» в цілому достатньо ефективна, окремі керівники мають можливість контролювати безпосередньо виконання доручених завдань, одночасно здійснюючи зворотній зв'язок.

Фінансову роботу на підприємстві «ТК Домострой» виконує фінансовий відділ, який є самостійним структурним підрозділом. Керівник цього відділу безпосередньо підпорядковується керівникові підприємства і разом з ним відповідає за фінансову дисципліну і фінансовий стан підприємства, представляє підприємство у фінансових, кредитних та інших органах.

Фінансова робота на підприємстві ведеться у відповідності до законодавства та потреб фінансово-господарської діяльності приватного підприємства «ТК Домострой», що затверджено Положенням по підприємству та посадовими інструкціями спеціалістів.

У структурі фінансових ресурсів підприємства частка власного капіталу становить 96,0 %, а частка позикового капіталу - 4%. Потрібно також відмітити, що у структурі позикового капіталу відсутні довго- та короткострокові кредити банків.

Довгострокових та короткострокових фінансових інвестицій на ПП «ТК Домострой» протягом трьох років дослідження не здійснювало. Таким чином, інвестиційну діяльність підприємства можна оцінити як таку, що потребує суттєвих змін у відношенні до неї фінансових менеджерів.

За три роки сума оборотних активів постійно зростала, у 2012 році майже в 1,5 рази (темп росту 140,3%). Оборотність оборотних коштів загалом та по окремим складовим погіршилася: кількість оборотів за рік знизилася, а період одного обороту за кожним показником зріс. Причиною погіршення є значні темпи зростання оборотних коштів та незначне нарощування обсягів реалізації.

Впродовж всього періоду дослідження найбільша питома вага належала будинкам та спорудам (80,3% на початок 2011 року та 81,3% - на кінець 2012 року), друге за обсягами місце належить машинам та обладнанню (15,5% та 15,0%, відповідно), третє місце - за земельними ділянками (3,6% та 3,0%). Інші групи мають несуттєву питому вагу.

Показники ефективності використання основних засобів показали від'ємну рентабельність основних фондів у 2012 році, спостерігається певне зниження фондовіддачі у звітному році в порівнянні з 2010 та 2011 роками (з 0,2 до 0,14), що пояснюється більш низькими темпами росту залишкової вартості фондів та зниженням обсягів реалізації за останній рік.

Приватне підприємство ТК «Домострой» є платником наступних податків:

- податку на прибуток;

- податку на додану вартість;

- екологічного податку;

- податок з доходів фізичних осіб.

Розмір залучених коштів за два останніх роки змінився - зріс з 550,1 тис. грн. до 1082 тис. грн. У 2012 році значно знизилася кредиторська заборгованість - з 38,7 тис. грн. до 1,1 тис. грн. - на 37,6 тис. грн., поточні зобов'язання за розрахунками знизились на суму 3,9 тис. грн., інші поточні зобов'язання також мали значний темп росту - зросли з 499,3 тис. грн. до 1072,7 тис. грн. Таким чином, політика управління позичковим капіталом ПП „ТК Домострой” зводиться переважно до управління боргами за внутрішніми розрахунками, підприємству слід вивчити можливості використання й інших видів запозичень.

Власний капітал займає найбільшу частку в стуктурі джерел фінансування (від 97,9%у 2010 році до 82,3% у 2012 році). Поточні зобов'язання займають лише 17,67. Це говорить про те, що всі основні засоби профінансовані виключно за рахунок власного капіталу, що є позитивним для підприємства, проте необхідно розглядати й інші джерел фінансування.

На підприємстві майно складається з необоротних та оборотних активів, витрати майбутніх періодів є незначними протягом всього періоду дослідження.

У структурі майна підприємства характерним було незначне зниження частки необоротних активів з 76,37 % у 2010 році до 67,36% у 2012 році. Оборотні ж активи мали постійний ріст.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: Положення, затверджене правлінням НБУ від 15.12.2004р. №637

2. Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку: Постанова Правління НБУ від 09.02.2005р. №32

3. про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Інструкція, затверджена постановою НБУ від 21.01.2004р. №22

4. Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах: Інструкція, затверджена Правлінням НБУ від 12.11.2003р. №492

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати": затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №397/3690

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід": затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати": затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318

9. Податковий Кодекс України

10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси": затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246

11. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18.09.1991р. №1560-ХІІ

12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №12 „Фінансові інвестиції”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000р. №91

13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №7 „Основні засоби”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18.05.2000р. №288/4509

14. Про кредитування: положення, затверджене Правлінням НБУ від 28 вересня 1995р. №246

15. Міжнародні тенденції рейтингової діяльності // Фінансовий ринок України.-2008.-№12(26).-с.35-37

16. www.ssmsc.gov.ua

17. www.president.gov.ua

18. Гогіташвілі Г. Г. Управління охороною праці на підприємстві. -- Л.: Львів, політехн. ін-т, 1991. -- 38 с.

19. Загальна документація, що регулює організаційні функції з охорони праці при створенні підприємства та в процесі його діяльності // Охорона праці. -- 2006.-- № 1.-- С. 4--18.

20. Основи охорони праці: Підручник / М. П. Купчик, М. П. Гандзюк, І. Ф. Степанець та ін. -- К.: Основа, 2000. -- 416 с.

21. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. - К.: КНЕУ, 2010. - 460 с.

Размещено на Allbest.ru