Підвищення інвестиційної привабливості підприємства на основі проведення комплексної оцінки його фінансового стану

?ДЗК - сума довгострокових залучених коштів.

Характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника є негативною тенденцією, яка означає, що підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів.

Стабільність структури оборотних коштів розраховується як відношення суми власних оборотних коштів до всієї сукупності оборотних коштів:

(36)

де ССОК - стабільність структури оборотних коштів;

Використовується для оцінки власних оборотних коштів. Зростання цього показника є позитивною тенденцією.

Індекс постійного активу розраховується як відношення основного капіталу до власного:

(37)

де Іпа - індекс постійного активу;

ОСК - основний капітал.

ВК - власний капітал.

Коефіцієнт накопичення амортизації розраховується як відношення суми амортизації (зносу) основних засобів і нематеріальних активів до первісної вартості основних засобів і нематеріальних активів що амортизується:

(38)

де Кнам - коефіцієнт накопичення амортизації;

?АМ(З) - сума амортизації (зносу) основних засобів і нематеріальних активів;

ПВОЗНА - первісна вартість основних фондів.

Цей коефіцієнт показує інтенсивність накопичення коштів для оновлення основних засобів.

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів розраховується як відношення залишкової вартості основних фондів до сукупності усіх активів підприємства [21, c. 60]:

(39)

де Крвоз - коефіцієнт реальної вартості основних засобів;

ЗВОФ - залишкова вартість основних фондів;

?АП - сума активів підприємства.

Коефіцієнт відображає питому вагу основних фондів у загальному капіталі підприємства.

При проведенні фінансового аналізу підприємства важливо визначити запас фінансової стійкості, під яким розуміють той обсяг реалізації, який забезпечує підприємству певну стійкість його фінансового становища.

Для цього використовують такі показники [17, c. 210]:

- виручка від реалізації (без ПДВ і АЗ);

- повна собівартість продукції;

- прибуток;

- постійні витрати;

- змінні витрати;

- маржинальний дохід;

- поріг рентабельності;

- запас фінансової стійкості.

Для того щоб отримати прибуток від реалізації (П), необхідно від виручки (ВР) відняти повну собівартість продукції (ПС):

(40)

У короткостроковому періоді всі витрати відносно обсягу виробництва поділяють на умовно змінні та умовно постійні.

Умовно-змінні витрати змінюються із зміною обсягів виробництва. Це насіння, корми, посадковий матеріал, паливо, заробітна плата робітників, які виконують основні технологічні роботи, тощо.

Умовно-постійні витрати не змінюються із зміною обсягу виробництва це, наприклад, амортизація основних засобів, орендна плата, витрати на управління та організацію виробництва, заробітна плата службовців, керівного складу і т. ін.

Постійні витрати і прибуток складають маржинальний дохід підприємства.

Поріг рентабельності являє собою відношення суми постійних витрат у собівартості продукції до питомої ваги маржинального доходу у виручці [17, c. 210]:

(41)

де Прен - поріг рентабельності;

ПЗ- постійні витрати у собівартості продукції;

ПВМД - питома вага маржинального доходу у виручці.

Економічний зміст цього показника полягає у тому, що визначається та сума виручки, яка необхідна для покриття всіх постійних витрат підприємства. Прибутку при цьому не буде, але не буде і збитку. Рентабельність тут дорівнює нулю. Показник використовується для розрахунку запасу фінансової стійкості (ЗФС):

або (42)

Показник показує на скільки повинна зменшитися виручка щоб досягти нульової рентабельності, а надалі і збитковості виробництва.

У теорії фінансового менеджменту виділяють два поняття: фінансова структура та капіталізована структура підприємства. Під терміном фінансова структура розуміють спосіб фінансування господарської діяльності підприємства у цілому, тобто структуру усіх фінансових джерел коштів. Другий термін відноситься до більш вузької частини джерел коштів - довгостроковим пасивам (власні джерела коштів та довгострокові позикові кошти) [10, c. 85]. Структура капіталу чинить вплив на результати фінансово-господарської діяльності підприємства, співвідношення власними та позиковими джерелами коштів слугує одним з ключових аналітичних показників що характеризує ступінь ризику інвестування фінансових ресурсів в дане підприємство. Одним з таких показників що характеризує ступінь ризику, є показник покриття витрат з обслуговування позикового довгострокового капіталу РПВ (рівень покриття видатків):

(43)

Коефіцієнт РПВ вимірюється у частках одиниці і показує у скільки разів валовий доход підприємства перевищує суму річних відсотків по довгостроковим позикам.

Питання можливості та доцільності управління структурою капіталу давно дебатуються у західних країнах, серед вчених та практиків існує два основних підходу до цієї проблеми: традиційний і теорія Модильяна - Міллера [10, c. 85].

Послідовники традиційного методу вважають, що ціна капіталу залежить від його структури і існує „оптимальна структура капіталу”.

Ціна підприємства в цілому може бути знайдена за формулою:

(44)

де ОК - сума коштів за рік витрачених на обслуговування капіталу;

СЦ- середньозважена ціна авансованого капіталу, яка розраховується за формулою:

(45)

де К - ціна джерела коштів у загальній сумі.

На практиці любе підприємство фінансує свою діяльність, у тому числі і інвестиційну, з різних джерел.

За користування авансованих у діяльність підприємства фінансових ресурсів воно сплачує відсотки , дивіденди і так далі тобто несе деякі обґрунтовані витрати на підтримання свого економічного потенціалу. Як було показано вище кожне джерело коштів має свою ціну як суму витрат на його забезпечення.

Економічний зміст цього показника полягає у наступному: підприємство може приймати любі рішення інвестиційного характеру , рівень рентабельності котрих не нижче поточного значення показника СЦ.

Саме з ним порівнюється показник IRR (норма рентабельності інвестицій), розрахований для конкретного проекту, при цьому зв'язок між ними такий [10, c. 85]:

якщо I R R > CЦ , то проект належить прийняти;

I R R < CЦ, то проект належить відкинути;

I R R = CЦ, то проект ні прибутковий ні збитковий.

В залежності від структури капіталу ціна кожного джерела фінансування змінюється, причому темпи зміни різні. Численні дослідження показали що зі зростанням частки позикових коштів у загальній сумі джерел коштів ціна власного капіталу Цв постійно збільшується зростаючими темпами, а ціна позикового капіталу, залишаючись спочатку практично незмінною, потім теж починає збільшуватись. Оскільки ціна позикового капіталу Цп, існує структура капіталу, називана оптимальною, при котрій показник СЦ має мінімальне значення, а отже ціна підприємства буде максимальною.

Ціна існуючої структури капіталу - це оцінка за даними минулих періодів. Очевидно, що ціна окремих джерел коштів, рівно як і структура капіталу постійно змінюється [11, c. 159].

Тому і зважена ціна капіталу не є постійною величиною - вона міняється з часом, знаходячись під впливом багатьох факторів. Одним з них є розширення обсягу нових інвестицій. Нарощування економічного потенціалу підприємства може здійснюватися як за рахунок власних коштів (реінвестування частини прибутку) так і за рахунок залучених засобів.

Вартість

Цв

СЦ

Цп

t

Рис. 4 Залежність ціни капіталу і структури капіталу

По ступені приналежності використовуваний капітал підрозділяється на власний (розділ І пасиву балансу) і позиковий (розділ ІІ і ІІІ пасиву балансу).

По тривалості використання розрізняють капітал довгостроковий (постійний) (І і ІІ розділи) та короткостроковий (ІІІ розділ) рис 5 [22, c. 194].

Необхідність у власному капіталі обумовлена вимогами самофінансування підприємств. Він є основою самостійності і незалежності підприємств.

Однак потрібно враховувати , фінансування діяльності підприємства тільки за рахунок власних коштів не завжди вигідно для нього , особливо в тих випадках , коли виробництво носить сезонний характер. Тоді в окремі періоди будуть накопичуватися великі кошти на рахунку у банку , а в інші періоди їх буде бракувати.

Власний капітал Джерела власних Постійний капітал

коштів ( I розділ )

Довгострокові фінансові

зобов'язання ( II розділ )

Позиковий капітал

Короткострокові фінансові Змінний

зобов'язання ( III розділ) капітал

Рис.5 Структура пасиву балансу

Крім того варто мати на увазі , що якщо ціни на фінансові ресурси невисокі , а підприємство може забезпечити більш високий рівень віддачі на вкладений капітал , чим плата за кредитні ресурси , то , залучаючи позикові кошти , воно може підвищити рентабельність власного капіталу.

У той же час якщо кошти підприємства створені в основному за рахунок короткострокових зобов`язань , то його фінансове положення буде хитливим, тому що з капіталами короткострокового використовування необхідна постійна оперативна робота , спрямована на контроль , за своєчасним поверненням їх і за залученням в оборот на нетривалий час інших капіталів [18, c. 84].

Отже, від того, наскільки оптимальне співвідношення власного і позикового капіталу , багато в чому залежить фінансове положення підприємства. Вироблення правильної фінансової стратегії допоможе багатьом підприємствам підвищити ефективність своєї діяльності.

Структура капіталу - це складові фінансів підприємства. Структура підприємства зафіксована в правій частині балансу , де показуються основні джерела засобів , притягнутих для фінансування. Як відомо, між статтями активу і пасиву балансу існує тісний взаємозв'язок , кожна стаття активу балансу має свої джерела фінансування. Джерелом фінансування довгострокових активів , як правило є власний капітал і довгострокові позикові кошти. Не виключаються випадки формування довгострокових активів і за рахунок короткострокових кредитів банку. Поточні активи створюють як за рахунок власного капіталу так і за рахунок короткострокових позикових коштів. Бажано, щоб вони наполовину були сформовані за рахунок власного а на половину за рахунок позикового капіталу. Тоді забезпечується гарантія погашення зовнішнього боргу.

Другий підхід у доцільності керування капіталом ґрунтується на теорії Модельні і Міллер (1958 рік) і стверджує як раз зворотне - ціна капіталу не залежить від його структури , а отже , її не можна оптимізувати. При обґрунтуванні цього підходу вони вводять ряд обмежень: наявність ефективного ринку, відсутність податків , однакова величина процентних ставок для фізичних і юридичних осіб, раціональне економічне поводження , можливість ідентифікації підприємств однаковим ступенем ризику. В цих умовах , затверджують вони ціна капіталу завжди вирівнюється шляхом перекачування капіталу за рахунок кредитів , наданих компаніям фізичними особами [39, c. 13].

У повному обсязі описані методики можуть бути реалізовані лише у разі існування розвиненого ринку цінних паперів та статистики про нього. Ні того , ні іншого в Україні і країнах СНД поки немає , крім того питома вага акціонерних підприємств , що котирують свої цінні папери на ринку , так само ще не велика. Проте вплив фінансового механізму функціонування капіталу становить значний інтерес для бізнесменів будь якого рівня.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА З ПОЗИЦІЙ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ

2.1. Аналіз валюти та структури балансу

Для загальної оцінки фінансового стану складається спрощений баланс , в якому об'єднують в окремі групи однорідні статті. При побудові спрощеного балансу зменшується число статей балансу чим підвищується його наочність і полегшується його аналіз.

Попередню оцінку фінансового стану підприємства можна зробити на основі виявлення „хворих” статей балансу [31, c. 95]:

- наявності в балансі суми по рядку 350 „Непокритий збиток” яка свідчить про вкрай незадовільну роботу підприємства;

- наявністю сум за дебіторською заборгованістю, не сплаченою в строк ;

- наявністю сум за статтею „Інші оборотні активи” (ряд 250);

- наявності простроченої кредиторської заборгованості.

На основі діючого балансу АТЗТ „Херсонська кондитерська фабрика ” побудуємо спрощений баланс (табл.. 1)

Аналіз показав, що загальний капітал товариства „Херсонська кондитерська фабрика” дещо поменшав - на 2,1% , але це відбулося на фоні значного приросту нерозподіленого прибутку - на 11,7% що є позитивним моментом. Також можна зазначити що ліквідність підприємства також зросла, оскільки вартість необоротних активів зменшилася на 5,1%, а оборотних - збільшилася на 8,5%. Також позитивної оцінки заслуговує зменшення статті „Інші оборотні активи” на 44,5%, та зменшення статті „Кредиторська заборгованість” на 19,8%

Разом з тим на підприємстві існує зростаюча дебіторська заборгованість зростання на 235,8%.

Таблиця 1

Порівняльний аналітичний баланс АТЗТ „Херсонська кондитерська фабрика ” на 2002 рік , тис.грн.

Показники	На початок року	На кінець року	Відхилення
	Тис. грн.	Питома вага	Тис. Грн	Питома вага	Абсолютне г.3-г.1	Відносне г.5/г.1х100	За питомою вагою г.4-г.2
A	1	2	3	4	5	6	7
АКТИВ
І. Необоротні активи
1.1 Нематеріальні активи	8,9	0,1%	4,7	0,039072	-4,2	-47,2%	3,8%
1.2 Незавершене буд-во	274,2	2,2%	7,1	0,1%	-267,1	-97,4%	-2,2%
1.3 Основні засоби	4 420,7	36,0%	4 450,7	37,0%	30,0	0,7%	1,0%
Усього за розділом І	4 703,8	38,3%	4 462,5	37,1%	-241,3	-5,1%	-1,2%
ІІ. Оборотні активи
Запаси
2.1 виробничі запаси	4 891,2	39,8%	4 142,8	34,4%	-748,4	-15,3%	-5,4%
2.2 незавершене виробництво	30,0	0,2%	33,8	0,3%	3,8	12,7%	0,0%
2.3 готова продукція	263,5	2,1%	179,1	1,5%	-84,4	-32,0%	-0,7%
2.4 Дебіторська заборгованість	503,1	4,1%	1 689,5	14,0%	1 186,4	235,8%	10,0%
2.5 Грошові кошти	33,6	0,3%	165,3	1,4%	131,7	392,0%	1,1%
2.6 Інші оборотні активи	102,3	0,8%	57,8	0,5%	-44,5	-43,5%	-0,4%
Усього за розділом ІІ	7 585,6	61,7%	7 562,1	62,9%	-23,5	-0,3%	1,2%
ІІІ. Витрати майбутніх періодів
БАЛАНС	12 291,7	100,0%	12 029,2	100,0%	-262,5	-2,1%	*
ПАСИВ
І. Власний капітал
1.1 Статутний капітал	171	1,4%	171	1,4%	0	0,0%	0,0%
1.2 Додатковий капітал	4700,4	38,2%	4699,4	39,1%	-1	0,0%	0,8%
1.3 Резервний капітал	115,4	0,9%	115,4	1,0%	0	0,0%	0,0%
1.4 Нерозподілений прибуток	4388,3	35,7%	4901,8	40,7%	513,5	11,7%	5,0%
Усього за розділом І	9375,1	76,3%	9887,6	82,2%	512,5	5,5%	5,9%
ІІ. Забезпечення наступних витрат та платежів
2.1 Виплати персоналу	70,7	0,6%	90,5	0,8%	19,8	28,0%	0,2%
Усього за розділом ІІ	70,7	0,6%	90,5	0,8%	19,8	28,0%	0,2%
ІІІ. Довгострокові зобов'язання
IV. Поточні зобов'язання
4.1 Короткострокові кредити	435,1	3,5%	206,5	1,7%	-228,6	-52,5%	-1,8%
4.2 Кредиторська заборг	1646,3	13,4%	1320,2	11,0%	-326,1	-19,8%	-2,4%
4.3 Інші поточні зобов'язання	23,8	0,2%	0	0,0%	-23,8	-100,0%	-0,2%
Усього за розділом IV	2845,9	23,2%	2051,1	17,1%	-794,8	-27,9%	-6,1%
V. Витрати майбутніх періодів
БАЛАНС	12291	100,0%	12029,2	100,0%	-261,8	-2,1%	*

Для отримання загальної оцінки, динаміки фінансового стану зіставимо зміни підсумку валюти балансу із змінами фінансових результатів діяльності підприємства „Херсонська кондитерська фабрика”.

Для цього розрахуємо коефіцієнт зміни валюти балансу за формулою:

(47)

де: Квб - коефіцієнт зміни валюти балансу;

ВБ1 та ВБ0 -валюта балансу на кінець та початок періоду.

Коефіцієнт зміни виручки від реалізації продукції:

(48)

де Квр - коефіцієнт зміни виручки від реалізації продукції;

ВР1 та ВР0-виручка від реалізації на кінець та початок періоду.

Коефіцієнт зміни балансового прибутку:

(49)

де Кбп - коефіцієнт зміни балансового прибутку;

БП1 та БП0 - балансовий прибуток на кінець та початок періоду.

Як видно темпи приросту зазначених показників випереджають приріст валюти балансу, що свідчить про покращення використання засобів на підприємстві в динаміці.

Для того щоб аналіз валюти балансу був повним, необхідно дати оцінку змінам окремих його статей . така оцінка надається за допомогою горизонтального (часового) і вертикального (структурного) аналізів.

При горизонтальному аналізі виявляються абсолютні та відносні зміни величин статей балансу за певний період, дається оцінка цим змінам [40, c. 165].

Вертикальний аналіз використовується для дослідження структури засобів і джерел їх утворення шляхом визначення питомої ваги окремих статей у підсумкових даних та оцінювання цих змін.

Горизонтальний і вертикальний аналіз взаємодоповнюють один одного, на їх основі будується порівняльний аналітичний баланс (Таблиця 1)

Позитивним є збільшення власного капіталу на 512 тис. грн. (5,5 %) та зменшення поточних зобов'язань на 794,8 тис. грн. (-27,9%). Також позитивно можна оцінити зменшення статті „Готова продукція” на 32% що поряд із збільшенням прибутку може свідчити про збільшення спросу на продукцію.

Негативним моментом є збільшення дебіторської заборгованості на 1 186,4 тис. грн., що складає 235,8% від її величини на початок року.

Як видно з таблиці 1 , відбулися зміни в структурі активів товариства. Якщо на початок року необоротні активи складали 38,3 % від загальної суми балансу , то на кінець року вони склали 37,1 % тобто їх питома вага зменшилася на 1,2%. Відповідно на таку величину збільшилися в структурі активів оборотні активи.

Негативно слід оцінити значне зростання дебіторської заборгованості на 235,8%, а також збільшення її частки у загальній структурі валюти балансу з 4% до 14%.

Проаналізуємо структуру дебіторської заборгованості (Таблиця 2).

Таблиця 2

Аналіз дебіторської заборгованості АТЗТ "Херсонська

кондитерська фабрика" за 2002 рік

Розрахунки з дебіторами	На початок року	На кінець року	Відхилення
	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%
1. За товари, роботи, послуги	503,1	22,2%	1689,5	56,3%	1186,4	34,1%
2. З бюджетом	1713,4	75,7%	1292,6	43,1%	-420,8	-32,7%
3. За виданими авансами	11,4	0,5%	1,1	0,0%	-10,3	-0,5%
4. Інша поточна дебіторська заборгованість	34,4	1,5%	16,9	0,6%	-17,5	-1,0%
Усього	2262,3	100,0%	3000,1	100,0%	737,8	32,6 %

За аналізований період загальна величина дебіторської заборгованості збільшилася на 737,8 тис.грн., що складає 32,6 % до початку року. Це відбулося за рахунок збільшення суми за товари, роботи, послуги на 1186,4 тис.грн.

Рис. 6 Структура дебіторської заборгованості АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" на початок 2002 року

Рис.7 Структура дебіторської заборгованості АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" на кінець 2002 року

У структурі дебіторської заборгованості відбулися значні зміни. На початок 2002 року найбільшу питому вагу мали розрахунки з бюджетом 75 %, на кінець року їх частка зменшилась на 32,7 %, при цьому заборгованість за товари на кінець року збільшилася на 1186,4 тис.грн., а в загальній структурі дебіторської заборгованості їх частка збільшилася на 34,1 % і склала 56,3 %.

Таке становище свідчить про ускладнення розрахункової дисципліни і про значне відволікання коштів з обороту. Це досить негативно впливає на фінансовий стан товариства.

Аналізуючи структуру пасиву балансу , слід відзначити як позитивний момент фінансової стійкості товариства високу частку власного капіталу - 76,3% на початок року та 82,2% на кінець року. Підприємство „Херсонська кондитерська фабрика ” не має довгострокових зобов'язань, а питома вага поточних зобов'язань незначна - на початок року 23,2% та 17,1% відповідно на кінець року. Як в абсолютному вираженні , так і за питомою вагою спостерігається значне зменшення поточних зобов'язань що оцінюється позитивно.

АТЗТ „Херсонська кондитерська фабрика” має гарну структуру свого капіталу.

Від оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу значною мірою залежить фінансовий стан підприємства.

У зв'язку з цим проводиться оцінювання структури джерел фінансових ресурсів - пасивів балансу (Таблиця 3).

Таблиця 3

Оцінка структури джерел фінансових ресурсів АТЗТ „Херсонська

кондитерська фабрика” на 2002 рік

Показники	На початок	На кінець	Відхилення
Коефіцієнт фінансової незалежності, %	76,3%	82,2%	5,9%
Коефіцієнт фінансової залежності, %	23,2%	17,1%	-6,1%
Коефіцієнт фінансового ризику (плече фінансового важеля), %	30,4%	20,7%	-9,6%

Структура джерел фінансових ресурсів характеризується трьома показниками :

- коефіцієнтом фінансової незалежності (його ще називають коефіцієнтом автономності , коефіцієнтом власності), який розраховується як відношення власного капіталу до загального капіталу (валюти балансу):

(50)

де Кфн - коефіцієнт фінансової незалежності;

ВК - власний капітал ;

ВБ - загальний капітал (валюта балансу).

- коефіцієнтом фінансової залежності , який характеризує частку боргу у загальному капіталі і розраховується як відношення позикового капіталу до загального (валюти балансу):

(51)

де Кфз - коефіцієнт фінансової залежності ;

ПК - позиковий1 капітал ;

ВБ - загальний капітал (валюта балансу).

- коефіцієнтом фінансового ризику (плече фінансового важеля) , який розраховується відношенням позикового капіталу до власного :

(52)

де Кфр - коефіцієнт фінансового ризику (плече фінансового важеля) .

Чим вище рівень першого показника і нижче рівні другого і третього , тим стійкіший фінансовий стан підприємства.

Учені-економісти по-різному оцінюють оптимальність співвідношення власного та позикового капіталу (наприклад, 70:30 ; 60:40 ; 50:50) [24, c. 35]. На мою думку, це залежить від конкретних умов господарювання, фінансової політики держави, від обертання капіталу.

Згідно з даними АТЗТ ”Херсонська кондитерська фабрика” можна зробити висновки що зростання коефіцієнта фінансової незалежності та зменшення коефіцієнтів фінансової залежності та фінансового ризику свідчать про більш стійкий стан товариства , що склався в 2002 році.

При подальшому аналізі необхідно вивчити динаміку і структуру власного та позикового капіталу , з'ясувати причини змін окремих їх складових і дати оцінку цим змінам за аналізований період.

На базі звіту про власний капітал АТЗТ „Херсонська кондитерська фабрика ” складемо аналітичну таблицю для вивчення складу і структури власного капіталу товариства (Таблиця 4)

Таблиця 4

Склад і структура власного капіталу АТЗТ „Херсонська

кондитерська фабрика” на 2002 рік

Показники	Статутний капітал	Додатковий капітал	Резервний капітал	Нерозподілений прибуток	Разом
Залишок на початок року:
1.1 тис.грн.	171	4700,4	115,4	4388,3	9375,1
1.2 за питомою вагою, %	1,8%	50,1%	1,2%	46,8%	100,0%
Залишок на кінець року:
2.1 тис.грн.	171	4699,4	115,4	4901,8	9887,6
2.2 за питомою вагою, %	1,7%	47,5%	1,2%	49,6%	100,0%
Відхилення:
3.1 абсолютне, тис.грн. (ряд 2.1 - 1.1)	0	-1	0	513,5	512,5
3.2 відносне, % (ряд 3.1 / 1.1х100)	0,0%	0,0%	0,0%	11,7%	5,5%
3.3 за питомою вагою, % (ряд 2.2 - 1.2)	-0,1%	-2,6%	-0,1%	2,8%	0,0%

За результатами аналізу збільшення власного капіталу склало 512,5 тис.грн. (на 5,5%). Це сталося за рахунок збільшення частки нерозподіленого прибутку на 513,5 тис.грн. (на 11,7%), найбільшу частку у власному капіталі на початок 2002 року мав додатковий капітал (50,1%), а на кінець нерозподілений прибуток (49,6%). Відповідно відбулися зміни і в структурі власного капіталу (Рис. 8,9)

Рис. 8 Структура власного капіталу АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" на початок 2002 року

Рис. 9 Структура власного капіталу АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" на кінець 2002 року

Результати аналізу динаміки складу і структури власного капіталу заслуговують позитивної оцінки.

Окремо розглядаються динаміка та структура позикових коштів. Для цього складається аналітична таблиця (Таблиця 5)

Таблиця 5

Склад і структура позикових коштів АТЗТ „Херсонська

кондитерська фабрика ” на 2002 рік

Показники	На початок року	На кінець року	Відхилення
	тис.грн.	питома вага, %	тис.грн.	питома вага, %	тис.грн.	питома вага, %
Короткострокові кредити банків	435,1	15,3%	206,5	10,1%	-228,6	-5,2%
Векселі видані	101,4	3,6%	0	0,0%	-101,4	-3,6%
Кредиторська заборгованість	1646,3	57,8%	1320,2	64,4%	-326,1	6,5%
Поточні зобов'язання за рахунками:
з одержаних авансів	334,3	11,7%	249,8	12,2%	-84,5	0,4%
з бюджетом	46,5	1,6%	38,9	1,9%	-7,6	0,3%
з позабюджетних платежів	41,2	1,4%	2,7	0,1%	-38,5	-1,3%
зі страхування	73,9	2,6%	70,1	3,4%	-3,8	0,8%
з оплати праці	139,6	4,9%	159,1	7,8%	19,5	2,9%
з учасниками	3,8	0,1%	3,8	0,2%	0	0,1%
Інші поточні зобов'язання	23,8	0,8%	0	0,0%	-23,8	-0,8%
Всього залучених коштів	2845,9	100,0%	2051,1	100,0%	-794,8	*

Розглянемо склад і структуру позикових коштів АТЗТ ”Херсонська кондитерська фабрика”.

Як видно з таблиці товариство використовує у своїй діяльності тільки поточні позикові кошти. У складі позикових коштів найбільшу питому вагу має кредиторська заборгованість, але за звітний період її величина зменшилася на 326,1 тис.грн. При цьому її питома вага у складі позикових коштів зросла на 6,5% (з 57,8% на початок року до 64,4% на кінець року). Короткострокові кредити банків на кінець року склали 10,1% від загальної величини позикового капіталу, довгострокові зобов'язання підприємством не залучалися. На підприємстві знизилася заборгованість за короткострокові кредити банків - на 228,6 тис.грн., за видані векселі - на 101,4 тис.грн. , з позабюджетних платежів - на 38,5 тис.грн., інші поточні зобов'язання - на 23,8 тис.грн. У той же час спостерігається збільшення заборгованості за поточними зобов'язаннями: з одержаних авансів - на 84,5 тис.грн., розрахунки з бюджетом - на 7,6 тис.грн., зі страхування - на 3,8 тис.грн., з оплати праці - на 23,8 тис.грн.

Зменшення кредиторської заборгованості в цілому заслуговує позитивної оцінки, але керівництву все ж таки треба звернути увагу на її високий рівень.

2.2. Оцінка динаміки платоспроможності та ліквідності підприємства

В умовах ринкових відносин платоспроможність підприємств вважається найважливішою умовою їх господарської діяльності.

Платоспроможність - це можливість підприємства наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити свої строкові зобов'язання.

Коли підприємство має добрий фінансовий стан, то воно стійко платоспроможне. У разі поганого фінансового стану - воно періодично або постійно є неплатоспроможним.

Розглянемо оперативну поточну платоспроможність (Коп) АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" станом на початок 2002 року.

(53)

де ?ПЗ - сума платіжних засобів (грошові кошти та непрострочена дебіторська заборгованість);

?СЗ - сума строкових зобов'язань (короткострокові кредити, кредиторська заборгованість та інші поточні зобов`язання).

Таким чином:

Результати розрахунку свідчать про те що товариство може своїми платіжними засобами повністю погасити свої строкові зобов'язання і у нього ще залишаться кошти.

Розглянемо оперативну поточну платоспроможність АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" станом на кінець 2002 року.

Як видно з розрахунку платоспроможність у динаміці значно покращилася що заслуговує позитивної оцінки.

Поняття платоспроможності та ліквідності підприємства дуже близькі, але друге є більш містким: від ступеня ліквідності залежить платоспроможність [38, c. 145].

Підприємство може бути ліквідним в більшій або меншій мірі, або у нього взагалі може бути відсутня ліквідність. Для оцінки реального ступеня ліквідності підприємства спочатку необхідно здійснити аналіз ліквідності балансу.

Ліквідність балансу залежить від ступеня відповідності величини наявних платіжних коштів величині боргових зобов`язань.

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки з кожної групи активів і пасивів.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови [38, c. 145]: А1?П1; А2?П2; А3?П3; А4?П4.

Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов`язково виконується остання нерівність. Це означає наявність у підприємства власних оборотних коштів, тобто дотримується мінімальна умова фінансової його стійкості.

Недотримання будь якої із перших трьох нерівностей означає, що ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної.

Аналіз ліквідності балансу оформляється таблицею (Таблиця 6).

Таблиця 6

Аналіз ліквідності балансу АТЗТ "Херсонська

кондитерська фабрика" на 2002 рік

Актив	На початок року	На кінець року	Пасив	На початок року	На кінець року	Платіжний надлишок або нестача
						На початок року	На кінець року
Найбільш ліквідні активи (А1)	33,6	165,3	Найбільш строкові зобов`язання (П1)	1670,1	1320,2	-1636,5	-1154
Швидко реалізовані активи (А2)	2364,6	3057,9	Короткострокові пасиви (П2)	435,1	206,5	1929,5	2851,4
Повільно реалізовані активи (А3)	4378,3	3728,6	Довгострокові пасиви (П3)	0	0	4378,3	3728,6
Важко реалізовані активи (А4)	4703,8	4462,5	Постійні пасиви (П4)	9375,1	9887,6	-4671,3	-5425
БАЛАНС	11480,3	11414,3	БАЛАНС	11480,3	11414,3	*	*

Як видно з таблиці баланс АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" не є абсолютно ліквідним. Керівництву треба звернути на це увагу і з`ясувати причини такого негативного становища.

Але підприємство є ліквідним, оскільки поточні активи перевищують поточні зобов'язання як на початок так і на кінець року.

Подальший аналіз буде проведено з використанням показників ліквідності підприємства (Таблиця 7).

Таблиця 7

Аналіз показників ліквідності АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика"

Показник	Розрахунок	Рівень показника	Відхилення, (+,-)	Достатній рівень
		На початок року	На кінець року
1.Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Кал =А1/П1+П2	0,016	0,108	+ 0,092	0,2-0,35
2.Коефіцієнт швидкої ліквідності	Кшл = А1+А2/ П1+П2	1,139	2,111	+ 0,972	1-2
3.Коефіцієнт покриття	Кп= А1+А2+А3/ П1+П2	3,219	4,553	+ 1,335	1,5-2,5

Як показують результати аналізу на АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" є проблеми з миттєвою ліквідністю, тобто воно здатне погасити в поточний момент 1,6 % на початок та 10,8 % короткострокових зобов`язань на кінець року, при необхідному рівні у 20-35 % .

Можна також зробити висновок, що ліквідність підприємства у динаміці значно покращується у середньому у 1,5-2 рази. Така ситуація склалася через збільшення грошових коштів (найбільш ліквідного активу) на кінець року на 390 % та через зменшення частки короткострокових кредитів на 52 %.

2.3. Визначення ефективності використання капіталу

Серед показників ефективності діяльності господарюючого суб'єкта важливе місце за умов ринку посідають показники ефективності використання капіталу, які відображають швидкість (прискорення або уповільнення) руху капіталу та його віддачу [19, c.74].

У світовій практиці широкого застосування набув узагальнюючий показник міри ефективності використання капіталу - прибутковість (дохідність, рентабельність).

Коефіцієнт прибутковості визначається відношенням прибутку до капіталу, що інвестується:

Таким чином маємо покращення загальної прибутковості у динаміці. Розглянемо прибутковість АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" більш детально ( Таблиця 8).

Таблиця 8

Аналіз прибутковості капіталу АТЗТ „Херсонська

кондитерська фабрика” за 2002 рік

Показник	На початок року	На кінець року	Відхилення (+,-)
Чистий прибуток, тис.грн.	4388,3	4901,8	513,5
Загальний капітал, тис.грн	12291,7	12029,2	-262,5
Оборотний капітал, тис.грн	7585,6	7562,1	-23,5
Власний капітал, тис.грн	9375,1	9887,6	512,5
Прибутковість загального капіталу (ряд 1: ряд 2)	0,357	0,407	0,050

Продовження таблиці 8

Показник	На початок року	На кінець року	Відхилення (+,-)
Прибутковість оборотного капіталу (ряд 1: ряд 3)	0,579	0,648	0,070
Прибутковість власного капіталу (ряд 1: ряд 4)	0,468	0,496	0,028
Виручка від реалізації (без ПДВ, АЗ)	31059,6	36073,4	5013,8
Прибутковість реалізації (ряд 1: ряд 8)	0,122	0,136	0,014

Як показують результати аналізу, прибутковість реалізації підвищилася на 0,014 , рівень прибутковості загального капіталу зріс на 0,05 , оборотного на 0,07, власного - на 0,028 . Спостерігається приріст по усім показникам прибутковості що оцінюється позитивно.

Поряд з віддачею капіталу його обертання є одним із важливих показників, що характеризує інтенсивність використання засобів підприємства. Розглянемо показники, що характеризують ефективність використання капіталу (Таблиця 9).

Коефіцієнт загальної оберненості капіталу (Коз) обчислюється як відношення виручки від реалізації (ВР) до середньої вартості загального капіталу за певний період (ЗК):

Коефіцієнт відображає швидкість обороту (кількість оборотів за період) загального капіталу підприємства. Його зростання означає прискорення кругообігу засобів підприємства або зростання цін (у випадках пониження рентабельності фірми) [37, c. 92].

За звітний період обертання загального капіталу АТЗТ „Херсонська кондитерська фабрика ” прискорилося на 0,47 оберти.

Таблиця 9

Основні показники ефективності використання капіталу АТЗТ „Херсонська кондитерська фабрика ” за 2002 рік.

Показник	Рівень показника	Відхилення
	На початок року	На кінець року	(+,-)
Коефіцієнт загальної оберненості капіталу	2,53	3,00	0,47
Коефіцієнт оберненості мобільних засобів	4,09	4,77	0,68
Коефіцієнт оберненості матеріальних оборотних коштів	6,03	8,35	2,32
Коефіцієнт оберненості готової продукції	117,87	201,41	83,54
Коефіцієнт оберненості дебіторської заборгованості	13,73	12,02	-1,71
Середній термін обороту дебіторської заборгованості	26,59	30,36	3,77
Коефіцієнт оберненості кредиторської заборгованості	18,87	27,32	8,46
Середній термін обороту кредиторської заборгованості	19,35	13,36	-5,99
Фондовіддача основних засобів та інших позаоборотних активів	6,60	8,08	1,48
Коефіцієнт оберненості власного капіталу	3,31	3,65	0,34

Коефіцієнт оберненості мобільних засобів (Ком) являє собою відношення виручки від реалізації до середньої за період величини мобільних засобів (запаси і затрати, грошові кошти, розрахунки, інші оборотні активи) по балансу [34, c. 27]:

Коефіцієнт показує швидкість обороту усіх мобільних (як матеріальних так і нематеріальних) засобів підприємства. Зростання цього показника характеризується позитивно.

Обертання усіх мобільних засобів АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" прискорилося на 0,68.

Коефіцієнт оберненості матеріальних оборотних коштів (Комз) обчислюється як відношення виручки від реалізації до середньої за період вартості запасів і затрат по балансу:

Коефіцієнт відображає число оборотів запасів і затрат фірми. Зниження цього коефіцієнта свідчить про відносне збільшення виробничих запасів, незавершеного виробництва або про зниження попиту на готову продукцію (у випадку зменшення оберненості готової продукції).

Підприємство АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" зменшило обсяги виробничих запасів (на 2,32) що можливо пов'язано з підвищенням попиту на її продукцію.

Коефіцієнт оберненості готової продукції (Когп) визначається як відношення виручки від реалізації продукції до середньої за період величини готової продукції :

Коефіцієнт відображає швидкість обороту готової продукції. Його зростання свідчить про підвищення попиту на продукцію, а зменшення - про збільшення залишків готової продукції у зв'язку із зниженням попиту на продукцію.

Цей показник значно виріс (на 83,54 оберти) що свідчить про підвищення попиту на продукцію АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" (його збільшення може бути пов'язаним з більш вигідним для покупців придбанням продукції у комерційний кредит).

Коефіцієнт оберненості дебіторської заборгованості (Кодз) визначається як відношення виручки від реалізації до середньої за період дебіторської заборгованості [22, c. 194]:

Коефіцієнт свідчить про розширення або зниження комерційного кредиту, що надає підприємство. Зростання означає збільшення швидкості сплати заборгованості підприємству, зменшення продажу в кредит. Зниження показника свідчить про збільшення обсягу кредиту, що надає підприємство, тобто зростання купівлі продукції в кредит покупцям.

На АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" збільшилися обсяги продажу продукції в кредит (Кодз зменшився на 1,71оберти)

Середній термін обороту дебіторської заборгованості (тривалість періоду обороту в днях ) (Тобд) як відношення календарного фонду часу за певний період (наприклад, за рік - 365 днів) до коефіцієнту оберненості дебіторської заборгованості:

Цей показник характеризує середній термін погашення дебіторської заборгованості. Позитивно оцінюється зниження цього коефіцієнта.

Підприємству АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" на кінець року почали довше повертати борги..

Коефіцієнт оберненості кредиторської заборгованості (Кокз) як відношення виручки від реалізації до середньої за період кредиторської заборгованості :

Коефіцієнт свідчить про розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству. Зростання показника свідчить про підвищення швидкості сплати заборгованості підприємства, а зниження - про зростання купівлі продукції в кредит.

АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" на кінець року значно швидше почало розраховуватися зі своїми кредиторами. Це можна оцінити позитивно тому що Товариство набуває позитивного ділового іміджу.

Середній термін обороту кредиторської заборгованості (Тобк) як відношення календарного фонду часу за певний період до коефіцієнта оберненості кредиторської заборгованості за цей же період:

Показник відображає середній термін повернення боргів підприємства.

Підприємство почало повертати борги швидше у середньому на 6 днів.

Фондовіддача основних засобів та інших позаоборотних активів (ФПВ) як відношення виручки від реалізації до середньої за період величини необоротних активів [40, c. 165]:

Показник характеризує ефективність використання необоротних активів. Позитивно оцінюється зростання цього показника, тобто збільшення величини продажу що припадає на одиницю вартості засобів.

На кінець року фондовіддача збільшилися.

Коефіцієнт оберненості власного капіталу (Ковк) як відношення виручки від реалізації до середньої за період вартості власного капіталу:

Коефіцієнт відображає швидкість обороту власного капіталу, тобто його активність. Різке зростання цього показника говорить про підвищення рівня продажу. Суттєве його зниження свідчить про тенденцію до бездії частини власних коштів.

На кінець року власний капітал АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" був більш активним.

Як показує аналіз, динаміка практично всіх показників оцінюється позитивно. Негативно характеризує підприємство лише збільшення середнього терміну обороту дебіторської заборгованості у наслідок збільшення обсягу продажу продукції у кредит. Керівництву треба звернути на це увагу.

3. НАПРЯМКИ ПОКРАЩЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО

ІМІДЖУ ПІДПРИЄМСТВА

3.1. Розширення зони фінансової стійкості

Умовою життєдіяльності і основою стабільності стану підприємства в ринковій економіці виступає його стійкість. На стійкість підприємства впливає дуже багато факторів.

Значення і сутність фінансової стійкості яскраво відображається в її показниках. Розрізняють абсолютні і відносні показники фінансової стійкості.

Для нормальної життєдіяльності підприємство повинно обов`язково мати власні оборотні кошти.

Якщо підприємство має короткострокові борги, то воно зобов`язане сплатити їх поточними активами. Якщо після сплати у підприємства залишається „нуль” власних оборотних коштів, то воно не зможе погасити довгострокові борги поточними активами [17, c. 210].

Наявність власних оборотних коштів за формою балансу згідно з П(С)БУ2 розраховується як різниця між оборотними активами та поточною кредиторською заборгованістю. Розрахуємо наявність власних оборотних коштів на АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика":

НВОК на поч. року = 7 585,6 - 2 845,9 = 4 739,7 тис. грн.

НВОК на кін. року =7 562,1- 2 051,1 = 5 511 тис.грн.

Частка власного капіталу в сумі поточних активів на початок року - 62,5% , на кінець року 72,9%.

Частка позикового капіталу у формуванні поточних активів 37,5% на початок року і 27,1% - на кінець року (Таблиця 9)

Таблиця 9

Аналіз власних позикових коштів АТЗТ "Херсонська

кондитерська фабрика" за 2002 рік, тис.грн

Показник	На початок року	На кінець року	Відхилення
1. Загальна сума поточних активів	7585,6	7562,1	-23,5
2. Загальна сума короткострокових зобов'язань	2845,9	2051,1	-794,8
3. Величина власних оборотних коштів	4739,7	5511	771,3
4. Частка в сумі поточних активів, %:
власного капіталу (ряд 3 : ряд 1) * 100	62,5	72,9	10,4
позикового капіталу (ряд 2 : ряд 1) * 100	37,5	27,1	-10,4

Це означає, що на початок року поточні активи в сумі 4 739,7 тис. грн. були сформовані за рахунок власного капіталу, на кінець року цей показник зріс на 771,3 тис.грн. що оцінюється позитивно. Можна також зробити такий висновок: після повного погашення кредиторської заборгованості у АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" ще залишалося 4 739,7 тис. грн. оборотних засобів на початок 2002 року і 5 511 тис.грн. на кінець року.

Для успішної діяльності АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" мало достатньо власних оборотних коштів.

Крім розрахунку та аналізу в динаміці наявності власних оборотних коштів при оцінці фінансової стійкості досліджується також ряд її відносних показників.

Розглянемо відносні показники фінансової стійкості АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" (Таблиця 10)

Таблиця 10

Аналіз відносних показників фінансової стійкості АТЗТ

"Херсонська кондитерська фабрика" за 2002 рік

Показник	На початок року	На кінець року	Відхилення
1. Коефіцієнт забезпечення матеріальних запасів власними коштами	1,01	1,23	0,23
2. Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,51	0,56	0,05
3. Стабільність структури оборотних коштів	0,62	0,73	0,10
4. Індекс постійного активу	0,50	0,45	-0,05
5. Коефіцієнт накопичення амортизації	0,38	0,44	0,05
6. Коефіцієнт реальної вартості основних засобів	0,36	0,37	0,01

1. Коефіцієнт забезпечення матеріальних запасів власними коштами розраховується відношенням суми власних оборотних коштів до матеріальних запасів:

на початок

на кінець

Розрахунки показують що матеріальні запаси покриті власними коштами повністю. При нормальному показнику 60 - 80% маємо 101% на початок та 123% на кінець 2002 року. Отримані результати не можуть свідчити про стійкість фінансового стану оскільки АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" могла працювати за умов нестачі запасів і як слідством є отриманий високий показник.

2. Коефіцієнт маневреності власного капіталу (власних коштів) розраховується як відношенням власних оборотних коштів до власного капіталу:

на початок

на кінець

На АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" більш як 50% власного капіталу знаходиться в обігу (51% на початок та 56% на кінець 2002 року) що є хорошим результатом оскільки граничний рівень показника дорівнює 0,3. Також маємо покращення показника в динаміці що теж заслуговує на позитивну оцінку.

3. Стабільність структури оборотних коштів розраховується як відношення суми власних оборотних коштів до всієї сукупності оборотних коштів:

на початок

на кінець

Розрахунки показують позитивну тенденцію оскільки маємо зростання показника на 11%

4. Індекс постійного активу розраховується як відношення основного капіталу до власного:

на початок року

на кінець року

Показник показує питому вагу основного капіталу у джерелах власних засобів. Динаміка показує поліпшення ситуації оскільки зменшується на 5% найменш ліквідна частина активів підприємства а також власний капітал стає більш мобільним.

5. Коефіцієнт накопичення амортизації розраховується як відношення суми амортизації (зносу) основних засобів і нематеріальних активів до первісної вартості основних засобів і нематеріальних активів що амортизується:

на початок року

на кінець року

Інтенсивність накопичення коштів для оновлення основного капіталу виросла на 6%. Коефіцієнт має не дуже високі значення тому можна припустити що основні засоби експлуатуються порівняно недовго.

6. Коефіцієнт реальної вартості основних засобів розраховується як відношення залишкової вартості основних фондів до сукупності усіх активів підприємства:

на початок року

на кінець року

Питома вага основних засобів у загальному капіталі зростає у динаміці незначно (на 1%).

Аналіз сукупності всіх показників показує, що АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" має гарну фінансову стійкість, зростаючу у динаміці.

Визначимо тип фінансової стійкості АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика":

У подальшому аналізі визначимо запас фінансової стійкості (зону безпечності), під яким розуміють той обсяг реалізації, який забезпечує підприємству певну стійкість його фінансового становища.

Для отримання прибутку від реалізації (П) віднімемо від виручки повну собівартість продукції:

на початок 2002 року

на кінець 2002 року

Поріг рентабельності (Прен) являє собою відношення суми постійних витрат у собівартості продукції до питомої ваги маржинального доходу у виручці:

на початок 2002 року

на кінець 2002 року

При такій виручці прибутку підприємства ще не мали але усі постійні витрати були покриті.

Визначимо запас фінансової стійкості АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" у 2002 році і проаналізуємо його (Таблиця 11).

Таблиця 11

Аналіз запасу фінансової стійкості АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" на 2002 рік

Показник	Рівень показника	Відхилення +,-
	На початок року	На кінець року
1. Виручка від реалізації за мінусом ПДВ і АЗ, тис. грн.	31059,6	36073,4	5013,8
2. Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн	27292,0	30702,9	3410,9
3. Прибуток, тис. грн	3767,6	5370,5	1602,9
4. Сума умовно-змінних витрат, тис. грн.	26637,9	27350,9	713,0
5. Сума умовно-постійних витрат, тис. грн.	654,1	3352	2697,9
6. Сума маржинального доходу (ряд 3 + ряд 5), тис. грн.	4421,7	8722,5	4300,8
7. Частка маржинального доходу (ряд 6 : ряд 1), %	14,24%	24,18%	0,1
8. Поріг рентабельності, тис. грн.	4594,6	13862,8	9268,1
9. Запас фінансової стійкості
тис. грн.	26465,0	22210,6	-4254,3
%	85,2%	61,6%	-23,6%

На початок 2002 року щоб покрити всі витрати необхідно було реалізувати продукції на суму 4594,6 тис.грн., а на кінець для цього було необхідно 13862.8 тис.грн. Маємо зменшення порогу рентабельності на 4254,3 тис.грн. що оцінюється негативно. Фактично виручка на початок 2002 року слкадала 31059,6 тис.грн. а на кінець року 36073,4 тис.грн. що вище порогу рентабельності на 26465,0 тис.грн. та 22210,6 тис.грн. відповідно. Виручка може зменшитися ще на 61,6% і тільки тоді рентабельність дорівнюватиме нулю. Хоча на кінець 2002 року зона фінансової незалежності ще залишається на досить високому рівні (61,6%) керівництву треба звернути увагу на зменшення показника зони фінанової незалежності.

3.2. Реструктуризація капіталу підприємства

Структура підприємства значно впливає на результати фінансово - господарської діяльності підприємства, співвідношення між власним та позиковими джерелами коштів слугує одним з ключових аналітичних показників що характеризує ступінь ризику інвестування фінансових ресурсів у дане підприємство. Одним з таких показників що характеризує ступінь ризику , є показник покриття видатків по обслуговуванню позикового довгострокового капіталу РПВ.

Розрахуємо показник покриття видатків по обслуговуванню позикового довгострокового капіталу на АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" використовуючи данні звіту про фінансові результати за звітний період.

Доход до виплати відсотків і податків склав 125,274 тис.грн.

Відсотки за користування короткостроковим позиковим капіталом складають - 5,062 тис.грн. Зробимо розрахунок:

125.274 тис.грн.

РПВ = = 24,74

5.062 тис.грн.

Коефіцієнт РПВ для АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" дорівнює 24,74 і показує що валовий доход перевищує суму річних відсотків за позиками у 24,74 рази. Це говорить про не дуже високу частку позикового капіталу в загальному капіталі АТЗТ .

Питання можливості та доцільності управління структурою капіталу давно дебатуються у західних країнах, серед вчених та практиків існує два основних підходу до цієї проблеми: традиційний і теорія Модильяна - Міллера.

Послідовники традиційного методу вважають, що ціна капіталу залежить від його структури і існує „оптимальна структура капіталу”.

Ціна підприємства в цілому може бути знайдена за формулою:

(54)

де ОК - сума коштів за рік витрачених на обслуговування капіталу;

СЦ- середньозважена ціна авансованого капіталу, яка розраховується за формулою:

(55)

де К - ціна джерела коштів у загальній сумі.

На практиці любе підприємство фінансує свою діяльність, у тому числі і інвестиційну, з різних джерел.

За користування авансованих у діяльність підприємства фінансових ресурсів воно сплачує відсотки , дивіденди і так далі тобто несе деякі обґрунтовані витрати на підтримання свого економічного потенціалу. Як було показано вище кожне джерело коштів має свою ціну як суму витрат на його забезпечення (Таблиця 12).

Таблиця 12

Розрахунок середньозваженої ціни підприємства АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика"

Джерела коштів Облікова оцінка джерел Частка ( d ) Ціна ( К )

тис.грн. % %

Позикові кошти 85.56 94,3 12,4

Додатковий капітал 2.35069 2,6 5,2

Нерозподілений прибуток 2.76 3.1 9,2

РАЗОМ: 90.671 100

Показник , що характеризує відносний рівень загальної суми цих видатків саме і складає ціну авансованого капіталу (СЦ). Цей показник відбиває сформований на підприємстві мінімум повернення на вкладений в його діяльність капітал, його рентабельність і розраховується за формулою середньої арифметичної зваженої за раніше наведеною формулою.

У свою чергу зважена ціна капіталу залежить від ціни його складових , вони узагальнено підрозділяються на два види - власний і позиковий капітал. Таким чином, рівень витрат для підтримки економічного потенціалу підприємства при сформованій структурі джерел коштів , вимогах інвесторів і кредиторів, дивідендної політики для АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" складає 12,11 %. Економічний зміст цього показника у наступному АТЗТ може приймати любі рішення інвестиційного характеру, рівень рентабельності котрих не нижче поточного значення показника СЦ. Саме з ним порівнюється показник IRR (норма рентабельності інвестицій), для конкретного проекту.