Аналіз фінансового стану та облік фінансових результатів (на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна-Агро" Жовтневого району)

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Миколаївський національний аграрний університет

Кафедра економічного аналізу і аудиту

ДИПЛОМНА РОБОТА

7.03050901- облік і аудит

Аналіз фінансового стану та облік фінансових результатів ( на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю «Родіна-Агро» Жовтневого району)

Миколаїв 2013

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ З ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ І ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

1.1 Значення та завдання фінансового аналізу

1.2 Методика проведення фінансового аналізу

1.3 Нормативно-правове забезпечення обліку фінансових результатів

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТОВ «РОДІНА-АГРО»

2.1 Природно-економічна характеристика господарства

2.2 Аналіз фінансових результатів на напрямки їх покращення

2.3 Аналіз фінансового стану та шляхи його покращення

2.4 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

РОЗДІЛ 3.ОБЛІК ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ В ТОВ «РОДІНА-АГРО»

3.1 Синтетичний облік фінансових результатів

3.2 Аналітичний облік фінансових результатів

3.3 Шляхи вдосконалення обліку фінансових результатів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Динамічний розвиток підприємницької діяльності в Україні супроводжується економічними суперечностями, зумовленими особливістю ринкової трансформації в умовах глобалізаціїних процесів. Однією з найважливіших проблем, з якою стикнулися вітчизняні підприємства, є недостатня ефективність організації управління їхніми фінансовими ресурсами в умовах переходу до ринку. З огляду на те, що фінансові ресурси-головний чинник економічного зростання, реооганізацію управління фінансовими ресурсами підприємств необхідно сьогодні трактувати як центральну ланку усього комплексу заходів, спрямованих на його забезпечення. Все це обумовило актуальність теми дослідження.

Під фінансовим станом підприємства розуміють рівень забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов`язаннями.

На фінансовий стан в сільськогосподарських підприємствах суттєвий вплив виявляє реалізація продукції і отримані при цьому фінансові результати. Якщо не забезпечений своєчасний і вигідний збут, то складно, а часто і неможливо розширювати виробництво продукції.

Методологічною основою написання дипломної роботи є наукові розробки вітчизняних і зарубіжних економістів, в тому числі роботи К. Ізмайлової, М. Білика, Р. Грачової, А. Ковальова, Л. Лахтіонової, А. Шеремета та ін., законодавчі та нормативні акти України, інструктивні матеріали, що регламентують порядок проведення фінансового аналізу.

У процесі дослідження використовувалися дані бухгалтерської звітності одного з підприємтства Миколаївської області товариства з обмеженою відповідальністю «Родіна-Агро» Жовтневого району.

Дана дипломна робота виконана з метою дослідження фінансового стану у ТОВ «Родіна-Агро», обгрунтування напрямків його покращення і надання пропозицій по удосконаленню обліку фінансових результатів.

Для досягнення мети дослідження були визначені і виконані такі завдання:

-вивчені теоретичні основи проведення аналізу фінансового стану підприємства;

- проведено аналіз розташування господарства та його природних умов;

- визначені його розміри та спеціалізація;

-проведено аналіз основних складових ресурсного потенціалу підприємства;

- дана оцінка фінансового стану підприємства;

- визначені фінансові результати господарської діяльності підприємства;

-обгрунтовані основні напрямки покращення фінансового стану та фінансових результатів господарства;

-дана оцінка обліку фінансових результатів та пропозиції щодо його покращення.

Термін дослідження 3 роки.

В роботі використовувалися економічно-статистичні методи досліджування.

Дипломна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків. Вона виконана на 98 сторінках машинного тексту. Містить 46 таблиць, 1 рисунок, 4 додатки. При написанні роботи було використано 47 літературних джерел.

фінансовий стан результат господарство

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ З ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ І ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

1.1 Значення та завдання фінансового аналізу

Суть фінансового аналізу полягає в оцінці й прогнозуванні фінансового стану підприємства за данними фінансової звітності та обліку. Фінансовий аналіз є одним із основних елементів фінансової політики підприємства.

Для забезпечення якісного та докладного фінансового аналізу потрібно оволодіти загальними й концептуально-методичними принципами у його підходах і трактуваннях. Існує багато визначень фінансового аналізу. Найбільш узагальнюючим є таке визначення, що фінансовий аналіз являє собою систему спеціальних знань, пов`язаних з дослідженням дії об`єктивних економічних законів на підприємствах, що складаються у ході економічних процесів та під впливом факторів суб`єктивного порядку [43].

Фінансовий аналіз є суттєвим елементом фінансового менеджменту та аудиту. Він виступає прерогативою найвищої ланки управлінських структур підприємства, спроможних впливати на формування фінансових ресурсів і потоки грошових коштів, ефективність управлінських рішень, пов`язаних із визначенням ціни продукції, зміною устаткування чи технології, економічного зростання підприємства.

З переходом України до ринкових відносин, суттєвим розширенням прав підприємств, з розвитком їх господарської самостійності, значно зросла роль і значення своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємтсва, управління ним. У зв`язку з цим неабиякого значення набуває слушне управлінське рішення. Аналітичним обгрунтуванням такого ріщення є фінансовий аналіз, який базується на вивченні фінансових результатів діяльності підприємства та руху його наявних коштів [46].

Ми вважаємо, що сьогодні, коли підприємство самостійно обирає собі постачальників і покупців, має право надавати позики іншим підприємствам, вкладати свої кошти в їх статутні капітали, купувати акції та інші цінні папери різних підприємств, посилюється значення фінансового аналізу.

На думку Н.М.Дєєвої фінансовий аналіз - це спосіб оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства на підставі його бухгалтерської, фінансової звітності й оперативних даних бухгалтерського обліку [8].

Ми вважаємо більш повним наступне твердження: фінансовий аналіз- це процесс дослідження фінансового стану і основних результатів фінансово-господарської діяльності підприємства з метою виявлення резервів підвищення його ринкової вартості та забезпечення ефективного розвитку, це засіб накопичення, трансфорації й використання інформації фінансового характеру [42].

Фінансовий аналіз є частиною загального, повного аналізу господарської діяльності, який складається з двох взаємопов`язаних розділів фінансового і управлінського аналізу.

Не можна не погодитися з тим, що особливого значення в сучасних умовах господарювання набуває своєчасна та об`єктивна оцінка фінансового стану підприємства за існування різноманітних форм власності, оскільки, жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити завдяки своєчасному й об`єктивному аналізу фінансового стану підприємств.

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності і фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства і розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Враховують фінансовий стан підприємства також банки при визначенні кредитоспроможності позичальника [45].

Без фінансового аналізу не можливі планування, прогнозування, бюджетування, ефективне розміщення фінансових ресурсів, аудит.

Фінансовий аналіз сприяє вирішенню питання поточного руху фінансових ресурсів, їх формування й використання, поточного та довгострокового планування діяльності. Він є засобом поєднання фінансового та загального менеджменту в частині аналізу, а також фінансового забезпечення стратегії підприємтсва.

Ми вважаємо, що фінансовий аналіз має важливе зачення в економічній діяльності підприємтсва, оскільки дає змогу:

- вишукувати резерви поліпшення фінансового стану підприємства;

- об`єктивно оцінювати раціональність використання усіх видів фінансових ресурсів;

-своєчасно вживати заходів, спрямованих на підвищення платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості підприємства;

- забезпечувати оптимальний виробничий та соціальний розвиток коллективу за рахунок використання виявених у результаті аналізу резервів;

- забезпечити розробку плану фінансового оздоровлення підприємства[2].

Ми згодні з тим, що фінансовий аналіз виступає як інструмент дослідження результатів діяльності підприємства. За його допомогою проводиться аналітичне відстеження процессу руху всіх наявних ресурсів підприємтва- власного або залученного капіталу, грошових коштів,трудових ресурсів, виробничих ресурсів та інших. Метою цих досліджень є удосконалення методів управління підприємством, відпрацювання управлінських рішень. Відомим прикладом результативності фінансового аналізу є висновок про те, що, коли позикові засоби надаються на строк, коротший, ніж виробничо-комерційний цикл, то платежі по зобов`язаннях проводяться тільки за умови, якщо власний обіговий капітал перебуває у співвідношенні до позикових засобів як три до двох [5].

Мета фінансового аналізу - інформаційно забезпечувати прийняття рішень, на які істотно впливають фактичні або прогнозні дані про фінансовий стан підприємства. Мова йде про отримання відносно невеликої кількості ключових, найінформативніших параметрів, що об`єктивно, всебічно характеризують фінансовий стан підприємства (платоспроможність, фінансову стійкість, незалежність, рентабельність діяльності, імовірність банкрутства тощо).

Основними завданнями фінансового аналізу є:

- оцінка майнового стану підприємтсва;

- оцінка фінансової стійкості;

- оцінка платоспроможності підприємства;

- оцінка фінансової дисципліни;

- оцінка ділової активності;

- оцінка фінансових результатів підприємства;

- визначення резервів покращення фінансового стану і фінансових результатів [47].

Таким чином фінансовий аналіз є прерогативою вищої ланки управлінських структур підприємства, які мають можливість впливу на формування фінансових ресурсів і грошові потоки та використовуються на рівні господарства. За результами аналізу розроблюються заходи поліпшення фінансового стану підприємства.

1.2 Методика проведення фінансового аналізу

Не можна не погодитися з тим, що фінансовий стан аграрного сектору є узагальнюючим індикатором оцінки ситуації, яка складається в результаті господарської діяльності суб`єктів ринку, ефективності державної аграрної політики в одному із найважливіших секторів національної економіки.

Оцінка майнового положення підприємства проводиться за допомогою аналітичного балансу нетто, тобто очищенного балансу від регулюючих статей.

Відповідно до діючих нормативних документів баланс у цей час складається в оцінці нетто. Підсумок балансу дає орієнтовну оцінку суми коштів, що перебувають у розпорядженні підприємтсва. Ця оцінка є обліковою й у жодному разі не відображає реальної суми коштів, яку можна виручити за майно, наприклад у випадку ліквідаціїї комерційної організації. Поточна вартість активів підприємства визначається ринковою кон`юнктурою й може відхилятися в будь-яку сторону від облікової.

Для аналізу балансу аналітики, як правило, користуються одним з наведених нижче способів:

- будують ущільнений аналітичний баланс шляхом агрегування деяких однорідних по складу елементів балансових статей й їхнього перекомпонування;

- проводять аналіз безпосередньо по балансу без попередньої зміни складу балансових статей;

- проводять додаткове очищення балансу від наявних у ньому регулятивів з наступним агрегуванням статей у необхідних аналітичних розрізах [23].

Існують різні варіанти побудови ущільненого аналітичного балансу нетто. Фахівці вважають зручним проводити не тільки агрегування ряду статей, але й змінювати послідовність їхнього розташування. Логіка такого подання полягає в тому, що на початку розміщаються статті, використовувані для оцінки й аналізу платоспроможності - однієї з основних характеристик фінансового стану. Тим самим підкреслюється певна пріоритетність і значімість цього розділу оцінки фінансової діяльності. Саме таке розташування розділів балансу прийняте в багатьох економічно розвинених країнах.

Розрахунок й аналіз фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні підприємства, у загальній сумі й у розрізі основних групп дозволяють зробити лише самі загальні висновки про його майнове положення.

Наступною аналітичною процедурою є вертикальний аналіз: інше подання звітної форми, зокрема балансу, у вигляді відносних показників.Таке подання дозволяє побачити питому вагу кожної статті балансу в загальному підсумку.

Обов`язковий елемент аналізу- динамічні ряди цих величин, за допомогою яких можна відслідковувати й прогнозувати структурні зміни в складі активів і джерел їхнього покриття.

Виділяють дві основні риси вертикального аналізу:

- перехід до відносних показників дозволяє проводити міжгосподарські порівняння комерційних організацій, що розрізняються по величині використовуваних ресурсів й інших показників обсягу;

- відносні показники згладжують негативний вплив інфляційних процесів, які можуть істотно спотворювати абсолютні показники фінансової звітності й тим самим утрудняти їхнє зіставлення в динаміці [4].

Горизонтальний аналіз балансу укладається в побудові однієї або декількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні балансові показники доповнюються відносними темпами росту (зниження). Ступінь агрегування показників визначає аналітик. Як правило, беруть базисні темпи росту за ряд років (суміжних періодів), що дозволяє не тільки аналізувати зміну окремих балансових статей, але й прогнозувати їхнє значення.

Горизонтальний і вертикальний аналіз взаємно доповнюють один іншого. Тому на практиці нерідко будують аналітичні таблиці, що характеризують як структуру звітної бухгалтерської форми, так і динаміку окремих її показників. Ці види особливо коштовні при міжгосподарських зіставленнях, тому що дозволяють порівнювати звітність зовсім різних за родом діяльності й об`єктами виробництва підприємствам.

Стабільність фінансового становища підприємства в значній мірі залежить від доцільності й правильності вкладення фінансових ресурсів в активи. Активи динамічні по своїй природі. У процесі функціонування підприємства величина активів та їхня структура перетерплюють постійні зміни.

Висновки про якісні зміни, що мали місце у майновому положенні підприємства, їхньої прогресивності, роблять на підставі ряду критеріїв. Як формалізовані критерії виступають показники динаміки й структури господарських коштів: частка матеріальних активів у загальній сумі необоротних активів, частка активної частини основних коштів, частка швидкореалізуємих активів, коефіцієнт придатності основних коштів, характеристика вікового складу й т.п.

Структура господарських коштів підприємства істотно залежить від виду діяльності,обсягів виробництва, інших факторів. Тому формалізовані критерії повинні доповнюватися неформалізованими, які встановлюють, виходячи із природи бізнесу даної конкретної комерційної організації, суб`єктивних оцінок прогресивності тих або інших структурних зрушень у його майновому положенні.

Аналіз виконують по ряду взаємозалежних аналітичних таблиць. За допомогою цих таблиць може реалізуватися найпростіший факторний аналіз на основі детермінованих моделей [5].

Найважливішою частиною господарських коштів підприємства є активи, що характеризують його виробничі потужності. До них відносяться основні кошти та виробничі запаси.

Фінансовий стан організації можна оцінювати з погляду короткострокової й довгострокової перспективи.

У першому випадку критерій оцінки - ліквідність і платоспроможність підприємства, тобто здатність вчасно й у повному обсязі зробити розрахунки по короткострокових зобов`язаннях. Приклади подібних операцій- розрахунки із працівниками по оплаті праці, з постачальниками за отримані товарно-матеріальні цінності й зроблені послуги, з банком по позичках і т.п.

Ліквідність і платоспроможність не тотожні один одному. Коефіцієнти ліквідності можуть характеризувати фінансове становище як задовільне, однак власне кажучи ця оцінка може бути помилковою, якщо в поточних активах значна питома вага приходиться на неліквіди й прострочену дебіторську заборгованість [42].

Платоспроможність означає наявність у комерційної організації коштів й їхніх еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості. Таким чином, основними ознаками платоспроможності є :

- наявність у достатньому обсязі коштів на розрахунковому рахунку;

- відсутність простроченої кредиторської заборгованості.

Для погашення поточних зобов`язань можуть використовуватися різноманітні види активів, що розрізняється оборотністю, тобто часом, таке розташування розділів балансу прийняте в багатьох економічно розвинутих країнах.

Оцінка стабільності діяльності підприємства в довгосроковій перспективі пов`язана із загальною фінансовою структурою організації, ступенем її залежності від зовнішніх кредиторів й інвестроів, умовами на яких притягнуті й обслуговуються зовнішні джерела коштів.

Існують різні методики аналізу фінансвого стану. У нашій країні по досвіду екрномічно розвинених країн все більше поширення одержує методика, заснована на розрахунку й використанні в просторово-часовому аналізі системи коефіцієнтів. Показники можуть бути розраховані безпосередньо за даними бухгалтерської звітності. Однак зручніше перетворити баланс шляхом агрегування статей й їхнього перегрупування: в активі- по ступені убування ліквідності активів, у пасиві- по ступені зростання строків погошення зобов`язаннь. Ми вважаємо, що такий підхід більше зручний як в обчислювальному плані, так і з позиції розуміння логіки розрахунку[21].

Практика щорічної зміни складу статей звітності й порядку їхнього розташування приводить до постійної зміни алгоритмів розрахунку аналітичних коефіцієнтів у прив`язці їх до номерів рядків поточної звітності. Побудова ущільненого балансу нетто дозволяє залишати алгоритми розрахунку незмінними, а міняти лише процедуру звірення (агрегування) балансу.

Під ліквідністю якого-небудь активу варто розуміти здатність його трансформуватися в кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю часового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротше період, тим вище ліквідність данного виду активів [40].

Говорячи про ліквідність комерційної організації, мають на увазі наявність у неї оборотних коштів у розмірі, теоретично достатньому для погашення корокострокових зобов`язань, хоча б і з порушенням строків погашення, передбачених контрактами. Кількісно ліквідність характеризується спеціальними відносними показниками - коефіцієнтами ліквідності.

Отже, фінансовий стан підприємства характеризується сукупністю показників, що відображають наявність, розширення та ефективність використання фінансових ресурсів підприємства. На фінансовий стан впливають операційна і фінансова діяльність підприємства. Тому аналіз фінансового стану має грунтуватися на аналізі показників виробничої діяльності, що прямо впливають на фінансові показники підприємства. Більшість цих показників буде використовуватися в даному дослідженні.

1.3 Нормативно-правове забезпечення обліку фінансових результатів

Ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності на кожному підприємстві здійснюється на підставі нормативно-правових документів, що розробляються органами, на які покладено обов`язки регулювання у країні питань обліку і звітності. Це дає змогу вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність за єдиними принципами й формою і таким чином забезпечувати порівнянність облікової інформації.

Методологічне керівництво бухгалтерським обліком в Україні покладено на Міністерство фінансів, яке здійснює методологічне керівництво обліком, державний контроль за дотриманням фінансової дисципліни, затверджує за погодженням з Державним комітетом статистики України типові плани рахунків, форми бухгалтерського обліку, розглядає бухгалтерські фінансові звіти та ін.[28].

Важлива роль в управлінні і розвитку бухгалтерського обліку належить громадським організаціям, секції бухгалтерського обліку науково-технічної ради Міністерства фінансів України, асоціації бухгалтерів.

Бухгалтерський облік спирається на широку законодавчу базу, яка регулює діяльність підприємства. Нормативна база - це відповідні закони, постанови, накази, інструкції, положення, методологічні рекомендації з обліку та аудиту, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку (далі- П(С)БО). Бухгалтерській облік в Україні офіційно регламентований від визначення і первинної реєстрації об`єктів обліку до їх узагальненого відображення в звітності підприємства.

Загальним нормативно-правовим актом, який регулює ведення бухгалтерського обліку на підприємствах всіх форм господарювання та форм власності , є Закон України « Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні » від 16 липня 1999 року № 996-XIV. Цей закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Згідно данного закону бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємствами, так як фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник,грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві, відповідальність за правильність його ведення несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів[13].

Зазначений Закон регламентує визначення статей фінансових результатів та правильність їх відображення у фінансових звітах, що надає можливість користувачам інформації зробити висновок про фінансовий стан підприємства.

Фінансові результати (прибуток, збиток) кожного підприємства, згідно з національними стандартами відображаються у фінансових звітах, які надають повну інформацію про його фінансовий стан. Необхідність ефективного управління підприємством, яке призводить до збільшення фінансових результатів зумовлює потребу в складанні фінансової звітності. Показники, відображені в фінансовій звітності та порядок їх заповнення, залежать від інтересів користувачів фінансової звітності. Процес інтеграції української економічної системи в європейську і світову спільноту висуває вимогу однотипності звітних форм і стандартів бухгалтерського обліку для всіх країн. Враховуючи це, в Україні діють такі національні стандарти бухгалтерського обліку, які забезпечують складання фінансової звітності і чітко відображають в них отриманий фінансовий результат: П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», П(С)БО 2 «Баланс», П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», П(С)БО 4 « Звіт про рух грошових коштів», П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал», П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансової звітності», П(С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність», П(С)БО 15 «Дохід», П(С)БО 16 «Витрати», Закон України «Про бухгалтерській облік і фінансову звітність в Україні» , діючий План рахунків в Україні та Інструкція, щодо його використання та ін.[31,35,34,36,32,33,16].

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Господарські операції повинні відображатись в облікових регістрах під час надходженння первинних документів або підсумком за місяць. Регістри бухгалтерського обліку будуються за кореспонденцією рахунків, яка встановлена Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій, що дозволяє уникати помилок, пов`язаних із складанням проводок, які не мають економічного змісту. Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов`язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємства[16].

План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово- господарської діяльності у бухгалтерському обліку. Рахунки є важливим джерелом потрібної інформації для оперативного керівництва і контролю за станом і рухом засобів господарства, наявністю і змінами джерел фінансування та їх результатами.

Для обліку доходів, витрат і фінансових результатів від звичайної і надзвичайної діяльності використовують рахунки класса 7 «Доходи і результати діяльності» і 9 «Витрати діяльності». За призначенням і структурою рахунки классу 7 та 9 відносять до розподільних, закриваються щомісячно або в кінці року.

Усі національні положення пояснюють економічне визначення фінансових результатів (прибуток чи збиток), наводять розрахунок при визначенні читого прибутку або збитку та правильнвсть їх відображення у фінансових звітах. Це показує наскільки рентабельним чи збитковим є підприємство.

В П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», визначаються мета, склад, принципи підготовки фінансової звітності в Україні, а також вимоги до визнання елементів фінансових результатів підприємств, організацій та інших юридичних осіб всіх форм власності (крім банків і бюджетних установ) [31].

П(С)БО 2 «Баланс» регламентує зміст і форму балансу, загальні вимоги до розкриття його статей, а також регламентує у яких статях повинні відображуватися фінансові результати підприємства усіх форм власності[35].

П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» пояснює побудову класів рахунків доходів і аитрат плану рахунків, дає економічне визначення доходам і витратам та наводить розрахунок, які підприємства повинні робити при визначенні фінансових результатів [34].

П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» визначає зміст і форму звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей, що дозволяє детально прослідкувати інформацію про історичні зміни грошових коштів та їх еквівалентів. Це приводить до визначення фінансових результатів, які були отримані в результаті здійсненням підприємством операційної діяльності, інвестиційної та фінансової діяльності [36].

П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал» регламентує правильність складання звіту про власний капітал та розкриває зміст його статей, тобто показує, що повинно записуватися у графі «Чистий прибуток» або «Чистий збиток», який був отриманий в результаті звітного періоду.

П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» пояснює порядок виправлення помилок, які могли бути отримані в результаті розрахунку фінансових результатів.

Як відомо деякі українські підприємства, які займаються виробництвом різних видів продукції, мають свої дочірні підприємства, які в свою чергу, теж повинні розрахувати свої фінансові результати та відобразити їх в консолідованій фінансовій звітності, яка регламентується П(С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність».

Відповідно до П(С)БО 30 « Біологічні активи», фінансовий результат сільськогосподарської діяльності складається з трьох частин:

фінансового результату від первісного визнання сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів;

фінансового результату від реалізації запасів сільськогосподарської продукції та біологічних активів, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю за вирахуванням очікуваних витрат на місці продажу;

фінансового результату від зміни справедливої вартості біологічних активів на дату балансу, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю за вирахуванням витрат на місці продажу[38].

Одним із основних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, який визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства є П(С)БО 15 «Дохід». Цим стандартом наводиться класифікація доходів, які можуть бути отримані від різних видів діяльності (інвестиційної діяльності, операційної діяльності та фінансової діяльності), та правильність відображення їх у фінансових звітах підприємств [32].

Протягом своєї діяльності кожне підприємство зазнає витрат, пов`язаних з виробництвом продукції, які впливають на визначення собівартості виготовленої продукції. Собівартість як відомо значною мірою впливає на визначення фінансових результатів. Для правильного віднесення витрат до собівартості виготовленої продукції використовують П(С)БО 16 «Витрати», яке визначає методолгічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства, їх класифікацію та витрати, які не відносяться до собівартості виготовленої продукції [33].

Облік витрат на виробництво продукції (робіт і послуг) здійснюється на підставі Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств. Метою обліку витрат та визначення собівартості продукції (робіт, послуг) є документоване, своєчасне, повне і достовірне відображення фактичних витрат на виробництво продукції для забезпечення контролю за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів[27].

Собівартість продукції (робіт, послуг)- це витрати підприємства, пов`язані з виробництвом продукції, виконанням робіт та наданням послуг. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка булла реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)включаються:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати;

- змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі

витрати[33].

Відповідно до Податкового кодексу України прийнятого Верховною Радою України 02.12.2010р. № 2755-VI, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням полуг, а саме:

- прямих матеріальних витрат;

- прямих витрат на оплату праці;

- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з виробництвом товарів,виконанням робіт, наданням послуг;

- вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) [30].

Згідно наказу «Про затвердження спеціалізованих форм регістрів журнально-ордерної форми обліку для сільськогосподарських підприємств та Методичних рекомендацій щодо їх застосування» для обліку:

- формування доходів і результатів діяльності використовують Журнал-ордер № 6 с.-г., де відображають операції за рахунками: 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», 70 «Доходи від реалізації», 71 «Інший операційний дохід», 72 «Дохіл від участі в капіталі», 73 «Інші фінансові доходи», 74 «Інші доходи», 75 «Надзвичайні доходи», 79 «Фінансові результати». Записи в Журналі-ордері № 6 с.-г. роблять підсумком за місяць на підставі Відомості № 6.4 с.-г. аналітичного обліку реалізації продукції, біологічних активів, товарів, робіт та послуг, виробничих запасів; Відомості № 6.6 с.-г. аналітичного обліку по рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»; Відомості № 6.7 с.-г. аналітичних даних про доходи по рахунках: 71,72,73,74,75,79;

- витрат виробництва використовують Журнал-ордер № 5В с.-г. Для обліку основних виробництв (субрахунок 231 «Рослинництво» , 232 «Тваринництво») передбачено ведення Звіту про витрати та вихід продукції основного виробництва № 5.5 с.-г.; промислових, допоміжних виробництв, витрат на утримання та експлуатацію машин та обладнання (рахунок 23 «Виробництво») та інших виробництв- Звіту про витрати та вихід продукції (робіт, послуг) інших виробництв № 5.6 с.-г.; загальновиробничих витрат - Звіту про загальновиробничі витрати № 5.7 с.-г.; адміністративних витрат - Звіту про адміністративні витрати № 5.8 с.-г.; витрат на збут - Звіту про витрати на збут № 5.9 с.-г.. Звіти складаються за місяць і наростаючим підсумком з початку року в розрізі об`єктів аналітичного обліку по відповідним статям витрат. Показники Звітів № 5.5 с.-г., 5.6 с.-г. за кредитом аналітичних рахунків виробництв переносяться у Зведену відомість № 5.10 с.-г. до Журналу-ордеру № 5В с.-г. в межах галузей виробництв та структурних підрозділів. Підсумки зведеної відомості № 5.10 с.-г. з деталізацією сум за синтетичними рахунками (субрахунками) переносять до Журналу-ордеру №5В с.-г.

У підсумку можна зазначити, що фінансовий аналіз грає значну роль в формуванні і управлінні фінансовими ресурсами.

Для проведення фінансового аналізу використовують спеціальні прийоми, в т.ч. горизонтальний та вертикальний аналіз.

Бухгалтерський облік спирається на широку законодавчу базу, яка регулює діяльність підприємства.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТОВ «РОДІНА-АГРО»

2.1 Природно-економічна характеристика господарства

Товариство з обмеженою відповідальностью «Родіна-Агро» - багатогалузеве сільськогосподарське підприємство, що знаходиться в Жовтневому районі Миколаївської області. Центральна садиба знаходиться у с.Пересадівка. Господарство розташоване в 25 км від обласного центру міста Миколаєва. До найближчої залізничної станції Грейгово по лінії Долинська -- Миколаїв-- 7 км.

Грунти господарства - південні чорноземи з глибиною грунтового шару 0,5-0,7 м та вмістом гумусу 3,3-3,5%. Середньорічна кількість опадів на території району 412 мм. По природно-кліматичним умовам господарство перебуває в зоні ризикового землеробства.

ТОВ «Родіна-Агро» розташоване в районі, який характеризується теплим, помірно-засушливим кліматом. Температура повітря влітку +25,8 градусів, а взимку - 5 градусів, середньорічна температура дорівнює 10-12 градусів. Абсолютно- максимальна температура + 35 - 33 градусів. Зима коротка, тепла. Тривалість безморозного періоду до 180-270 днів у рік. Тривалість вегетаційного періоду 200-220 днів. Сума опадів за рік 300-400 мм. По мірі зволоження господарство відноситься до району недостатнього зволоження, в теплий період року випадає 65% опадів. Вітри бувають всіх напрямків, а найбільш частими є східні та північно-східні.

Важливим показником для оцінки підприємства є його розміри. Визначення розмірів підприємства проводиться за системою показників, які наведені у таблиці 2.1.

Головним показником розміру є вартість валової продукції сільського господарства в постійних цінах 2010 року. Доповнюючими показниками є площа сільськогосподарських угідь, чисельність працюючих, зайнятих у сільському виробництві, середньорічне поголів`я тварин.

Таблиця 2.1

Показники розміру виробництва ТОВ «Родіна-Агро» Жовтневого району*

Показники	Роки	2011 р. у відсотках до
	2009	2010	2011	2009 р.	2010 р.
Вартість валової продукції сільського господарства ( в постійних цінах 2010р.), тис.грн	21193,9	14808,6	12015,5	56,7	81,1
Грошова виручка від реалізації сільськогосподарської продукції, тис.грн	17977,1	14152,6	14203,3	79,0	100,4
Середньорічне поголів`я тварин, ум.гол.	626,4	647,8	672,3	107,3	103,8
Середньорічна чисельність працюючих,осіб	152	227	211	138,8	92,9
Площа сільськогосподарських угідь,га	5392,0	4251,0	4836,0	89,7	113,8
Середньорічна вартість основних виробничих засобів,тис.грн	2583,0	389,5	1072,5	41,5	275,3

*Розраховано на основі статистичної звітності ТОВ «Родіна-Агро»

Аналіз даних таблиці 2.1 показав, що в ТОВ «Родіна- Агро» спостерігається тенденція зниження більшості показників. Так, вартість валової продукції сільського господарства в постійних цінах 2010 року у 2011 році склала 12015,5 тис грн, що менше, ніж у 2009 році на 43,7 % та на 18,9 % менше, ніж у 2010р. Грошова виручка від реалізації сільськогосподарської продукції в порівнянні з 2009 р. знизилася на 21,0%, площа сільськогосподарських угідь - на 10,3 % , середньорічна вартість основних засобів на 58,5 %. Середньорічна чисельність працюючих за цей період зросла на 38,8 %, середньорічне поголів`я тварин- на 7,3 %.

На ефективність сільськогосподарського виробництва впливає рівень спеціалізації господарства. Визначається спеціалізація за структурою товарної продукції або виручки від реалізації.

Дані про розмір і структуру грошової виручки ТОВ «Родіна-Агро» наведено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Розмір та структура грошової виручки від реалізації ТОВ «Родіна-Агро» Жовтневого району*

Галузі та види продукції	Роки	В середньому за три роки, тис.грн	Структура, %
	2009	2010	2011		по с.-г. продукції	по господарству
Зерно	7774,5	2614,1	9051,1	6479,9	41,9	41,8
Соняшник	6475,1	5757,7	1851,3	4694,7	30,4	30,3
Ріпак	-	2986,2	178,2	1054,8	6,8	6,8
Інша продукція рослинництва	127,3	589,4	80,5	265,7	1,7	1,7
Разом по рослинництву	14376,9	11947,4	11161,1	12495,1	80,9	80,6
Вирощування ВРХ	2526,2	477,9	911,4	1305,2	8,4	8,4
Вирощування овець	-	-	1,4	0,4	0,0	0,0
Молоко	1055,9	1724	1718,2	1499,4	9,7	9,7
Інша продукція тваринництва	18,1	3,3	411,2	144,2	0,9	0,9
Разом по тваринництву	3600,2	2205,2	3042,2	2949,2	19,1	19,0
Всього по сільському господарству	17977,1	14152,6	14203,3	15444,3	100,0	99,6
Виконання робіт, надання послуг	121,9	56,4	9,5	62,6	Х	0,4
Всього по господарству	18099,0	14209,0	14212,8	15506,9	Х	100,0

*Розраховано на основі статистичної звітності ТОВ «Родіна-Агро»

Аналіз даних таблиці 2.2 показав, що грошова виручка, отримана в середньому за три роки, становить 15506,9 тис.грн, з яких найбільшу питому вагу має виручка від реалізації зерна (6479,9 тис.грн). Розмір грошової виручки від реалізації продукції тваринництва в середньому за три роки складає 2949,2 тис. грн. Отже, найбільшу питому вагу в структурі грошової виручки займає вирощування і реалізація зерна, а саме - 41,8% з усього обсягу реалізації та соняшнику-30,3 %.

Серед продукції тваринництва найбільшу питому вагу займає продукція скотарства- 19%, у т.ч. 8,4 % - від приросту живої маси ВРХ, 9,7% - від молока. З цього можна зробити висновки,що ТОВ «Родіна-Агро» спеціалізується на виробництві зерно-соняшникової продукції.

Впродовж дослідження розглянемо ресурсний потенціал ТОВ «Родіна-Агро».

Земля - основний і незамінний ресурс сільськогосподарського виробництва, один з найважливіших складових ресурсного потенціалу, якісні його параметри та раціональне поєднання в процесі господарської діяльності є вихідною передумовою конкурентоспроможності продукції. Саме земельна площа визначає формування інших ресурсів, тому вона є базовим ресурсом.

Таблиця 2.3

Динаміка і структура землекористування в ТОВ «Родіна-Агро» Жовтневого району*

Показники	2009	2010	2011	2011 р. у % до
	га	%	га	%	га	%	2009р.	2010р.
Загальна земельна площа	5680,0	100,0	4539,0	100,0	5130,0	100,0	90,3	113,0
в т.ч. сільськогосподарські угіддя, з них	5392,0	94,9	4251,0	93,6	4836,0	94,3	89,7	113,8
Пасовища	163,0	2,9	Х	Х	Х	Х	Х	Х
Рілля	5229,0	92,0	4251,0	93,6	4836,0	94,3	92,5	113,8
Посівні площі	4577,0	80,6	2889,0	63,4	3602,0	70,2	78,7	124,7
Коефіцієнт освоєння землі	Х	0,95	Х	0,94	Х	0,94	98,9	100,0
Коефіцієнт розораності сільськогосподарських угідь	Х	0,97	Х	1,00	Х	1,00	103,1	100,0
Коефіцієнт використання ріллі	Х	0,87	Х	0,68	Х	0,74	85,1	108,8

*Розраховано на основі статистичної звітності ТОВ «Родіна-Агро»

Аналізуючі дані таблиці 2.3 можна зробити висновок, що протягом досліджуваного періоду розмір сільськогосподарських угідь знизився на 9,7%. Сільськогосподарські угіддя займають 94,9-94,3 % земельної площі господарства. Коефіцієнт освоєння землі складає 0,95-0,94, коефіцієнт розораності сільськогосподарських угідь 0,97-1,0. Протягом цих трьох років найбільшу питому вагу у структурі сільськогосподарських угідь займає рілля (від 92% до 94,3%). Посівні площі коливаються. Так, посівні площі у 2011 році склали 3602,0 га, що на 21,3 % менше, ніж в 2009 році та на 24,7 % більше, ніж у 2010 році.

В продовж дослідження проведемо аналіз ефективності використання земельних угідь ТОВ «Родіна-Агро» (табл 2.4).

Таблиця 2.4

Показники ефективності використання земельних угідь в ТОВ «Родіна-Агро»*

Показники	Роки	2011р. в % до
	2009	2010	2011	2009р.	2010р.
Одержано на 1 га оброблюваних земель, грн:
валової продукції сільського господарства (в постійних цінах 2010р.)	4053,1	3483,6	2484,6	61,3	71,3
валового доходу від сільського господарства	1554,6	1843,6	1257,9	80,9	68,2
прибутку(+),збитку(-) від реалізації сільськогосподарської продукції	1305,4	1435,6	960,5	73,6	66,9

*Розраховано на основі статистичної звітності ТОВ «Родіна-Агро»

Аналізуючі дані таблиці 2.4 можна стверджувати, що ефективність використання земельних угідь в ТОВ «Родіна-Агро» коливається. Так, спостерігається зниження сумм валової продукції сільського господарства в постійних цінах, що одержана на 1 га оброблювальних земель. Інші показники також мають тенденцію до зниження.

Сума валової продукції сільського господарства в постійних цінах на 1 га у 2011р. склала 2484,6 грн, що на 38,7 % менше рівня 2009 р. та на 28,7 % менше рівня 2010 р. Сума валового доходу на 1 га у 2011 році склала 1257,9 грн, що на 296,7 грн (19,1%) та на 585,6 грн (31,8%) менше, ніж у 2009 та 2010 роках відповідно.

Сума прибутку у 2011 році в розрахунку на 1 га в порівнянні з 2009 роком зменшилася на 344,9 грн, або на 26,4 %, та на 475,1 грн ( 33,1%) в порівнянні з 2010 роком. Тобто спостерігається негативна тенденція до зниження суми прибутку від реалізації сілськогосподарської продукції в ТОВ «Родіна-Агро».

Важливою складовою ресурсного потенціалу є основні виробничі засоби, від їх наявності, структури, стану, залежить ефективність господарювання. За допомогою наступної таблиці визначимо забезпеченість основними засобами ТОВ «Родіна -Агро» (табл.2.5).

Таблиця 2.5

Забезпеченість основними засобами та енергетичними ресурсами в

ТОВ «Родіна-Агро» Жовтневого району*

Показники	Роки	2011р. в % до
	2009	2010	2011	2009р.	2010р.
Припадає на 100 га сільськогосподарських угідь:
-вартості основних виробничих засобів, тис. грн	47,9	9,2	22,2	46,3	241,3
-енергетичних ресурсів, к.с.	86,0	17,0	36,3	42,2	213,5
Припадає на одного середньорічного працівника:
- вартості основних засобів, тис.грн	17,0	1,7	5,1	30,0	300,0
-енергетичних ресурсів, к.с.	34,0	3,5	10,0	29,4	185,7

*Розраховано на основі статистичної звітності ТОВ «Родіна-Агро»

Проаналізувавши дані таблиці 2.5 можна зробити висновок, що фондооснащеність і фондоозброєність господарства мають тенденцію до зниження через зниження сумм основних виробничих засобів. Так, в 2011 році на 100 га сільськогосподарських угідь припадало 22,2 тис. грн вартості основних виробничих засобів, що на 53,7 % менше рівня 2009 року. Фондоозброєність у 2011 році склала 5,1 тис. грн на одного середньорічного працівника, що на 70 % менше рівня 2009 року. В порівнянні з 2010 р. показники фондооснащеності та фондоозброєності зросли. Так, фондооснащеність ТОВ «Родіна-Агро» у 2011 р. в порівнянні з 2010р. зросла в 2,4 рази, фондоозброєність за цей період зросла в 3 рази, тому що сума основних засобів у 2011р. в порівнянні з 2010 роком зросла в 2,7 рази.

Така ж тенденція з енергозабезпеченістю. Так, енергооснащеність у 2011 р. склала 36,3 к.с., що на 57,8 % менше рівня 2009 р. та в 2,1 рази більше рівня 2010р. Енергоозброєність у 2011р. склала 10,0 к.с., що на 70,6 % менше рівня 2009 р. та на 85,7 % більше рівня 2010 р.

Основними показниками стану основних засобів є коефіцієнти зносу і придатності. Залежать показники стану основних виробничих засобів від показників руху, таких як коефіцієнт оновлення, вибуття, росту.

На наш погляд, важливо не скільки основних засобів припадає на 100 га угідь чи одного працюючого, а в якому стані ці засоби знаходяться,тому в наступній таблиці розглянемо показники стану та руху основних засобів (табл.2.6).

Таблиця 2.6

Показники стану та руху основних засобів в ТОВ «Родіна-Агро» Жовтневого району*

	Роки	2011р.(+,-) до
	2009	2010	2011	2009р.	2010р.
Зносу	0,00	0,11	0,20	0,20	0,09
Придатності	1,00	0,89	0,80	-0,20	-0,09
Вибуття	1,16	0,00	0,00	-1,16	0,00
Оновлення	0,00	1,00	0,43	0.43	-0,57
Росту	1,00	1,00	1,75	0,75	0,75

*Розраховано на основі статистичної звітності ТОВ «Родіна-Агро»

Як свідчать дані таблиці 2.6 у 2010 році в ТОВ «Родіна-Агро» показник зносу основних виробничих засобів склав - 11,0 %, це призвело до зменшення рівня придатності основних засобів на 0,11 пунктів, що свідчить про погіршення їх технічного стану.

За останній, 2011 рік, показник зносу основних засобів підвищився до 20,0 %. У 2009 році був найбільший показник вибуття зношених основних засобів - 1,16. У 2010-2011 роках коефіцієнт вибуття основних засобів дорівнював нулю. Коефіцієнт оновлення основних засобів найбільшим був у 2010 році і дорівнював одиниці. Він показує частку введених нових основних засобів у загальній вартості основних засобів. У 2011р. коефіцієнт оновлення основних засобів дорівнював 0,43, що на 0,57 пункти менше рівня 2010р. Конфіцієнт росту основних виробничих засобів за 2009-2010 роки був стабільним. Так, у 2009 та 2010 роках він становив 1,0, а у 2011 році збільшився і складав 1,75. Цей показник характеризує темпи розширення основних засобів у результаті їх заміни.

Аналіз даних таблиці 2.6 показав, що на кінець досліджуваного періоду основні виробничі засоби були зношені на 20,0 %, тобто на 80,0 %придатні для використання.

Тобто можно стверджувати, що за досліджувальний період ТОВ «Родіна-Агро» оновило свої основні виробничі засоби, що має позитивно відбитися на економічних результатах діяльності підприємства.

В наступній таблиці розглянемо показники ефективності використання основних засобів ТОВ «Родіна-Агро» у динаміці (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Економічна ефективність використання основних засобів в ТОВ «Родіна-Агро» Жовтневого району*

Показники	Роки	2011р. в % до
	2009	2010	2011	2009р.	2010р.
Отримано на 1 гривню основних засобів, грн:
-валової продукції сільського господарства (в постійних цінах 2010р.)	8,20	38,02	11,20	136,6	29,5
-валового доходу від сільського господарства	3,15	20,12	5,67	180,0	28,2
-прибутку(+), збитку(-), від реалізації сільськогосподарської продукції	2,64	15,67	4,33	164,0	27,6

*Розраховано на основі статистичної звітності ТОВ «Родіна-Агро»

Коментуючи дані таблиці 2.7 можна стверждувати, що ефективність використання основних засобів в ТОВ «Родіна-Агро» має тенденцію до зменшення. В 2011 році в порівнянні з 2010 роком показники ефективності значно скоротилися. Сума валового доходу від сільського господарства, що отримана на 1 гривню основних засобів за останній досліджуваний рік зменшилася в 3,5 рази та склала 5,67 грн порівняно з 20,12 грн, що була у 2010 році. В 2011 році на 1 гривню основних засобів припадало 4,33 грн прибутку, це майже в 4 рази менше, ніж у 2010 році. В порівнянні з 2009р. показники ефективності використання основних засобів зросли через зниження суми основних засобів.

Важливою складовою ресурсного потенціалу господарства є трудові ресурси. Про забезпеченість господарства трудовими ресурсами можна судити на основі показників, які надаються в наступній таблиці (табл. 2.8).

Таблиця 2.8

Навантаження земельних угідь і поголів`я тварин на одного працівника в ТОВ «Родіна-Агро» Жовтневого району *

Показник	Роки	2011р. в % до
	2009	2010	2011	2009р.	2010р.
Припадає на одного середньорічного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві:
-сільськогосподарських угідь,га	35,50	18,73	22,92	64,6	122,4
-ріллі,га	34,40	18,73	22,92	66,6	122,4
-посівів,га	30,09	12,73	17,07	56,7	134,1
- в т.ч. працемістких однорічних культур,га	8,62	4,73	3,86	44,8	81,6
-худоби та птиці всіх видів, ум. голів	4,12	2,85	3,19	77,4	111,9

*Розраховано на основі статистичної звітності ТОВ «Родіна-Агро»

Аналіз даних таблиці 2.8 показав, що в 2011 р. в порівнянні з 2009р. показники навантаження на одного працівника знизилися, в т.ч. навантаження сільськогосподарських угідь на 35,4 %, ріллі- на 33,4 %, посівів на 43,3 %, худоби та птиці на 22,6 %. В порівнянні з 2010 роком майже всі показники навантаження зросли, що свідчить про зниження забезпечення господарства трудовими ресурсами.

За допомогою наступної таблиці визначимо ефективність використання трудових ресурсів (табл. 2.9).

Таблиця 2.9

Показники ефективності використання трудовихресурсів в

ТОВ «Родіна-Агро»*

Показник	Роки	2011р. в % до
	2009	2010	2011	2009 р.	2010 р.
Отримано в розрахунку на одного працівника, тис.грн
валової продукції сільського господарства в постійних цінах 2010р.	139,4	65,2	56,9	40,8	87,3
валового доходу від сільського господарства	53,5	34,5	28,8	53,8	83,5
прибутку від реалізації сільськогосподарської продукції	44,9	26,9	22,0	49,0	81,8

*Розраховано на основі статистичної звітності ТОВ «Родіна-Агро»

Аналіз даних таблиці 2.9 показав, що трудові ресурси в ТОВ «Родіна-Агро» використовувалися ефективно, але рівень ефективності має тенденцію до зниження. Так, продуктивність праці у 2011 р. склала 56,9 тис.грн, що на 59,2 % нижче рівня 2009 р. та на 12,7 % нижче рівня 2010р. Це сталося в основному за рахунок зниження вартості валової продукції в постійних цінах 2010р.

Сума валового доходу від сільського господарства в розрахунку на одного працівника у 2011 році склала 28,8 тис.грн, що на 46,2 % менше рівня 2009р. та на 16,5 % менше рівня 2010р.

Сума прибутку в розрахунку на одного працівника склала 22,0 тис.грн, що на 51,0 % менше рівня 2009р. та на 18,2% менше рівня 2010р.

В цілому можна зазначити, що ресурси ТОВ «Родіна-Агро» протягом досліджуваного періоду використовувалися ефектно, хоча існує тенденція зниження ефективності їх використання.

2.2 Аналіз фінансових результатів та напрямки їх покращення

Фінансовим результатом може бути збиток, або прибуток, тому на початку дослідження розглянемо складові прибутку ТОВ «Родіна-Агро» (табл. 2.10).

Вихідні дані наведені у додатку Д.

Аналіз даних таблиці 2.10 показує, що в ТОВ «Родіна-Агро» протягом всього досліджуваного періоду позитивними були валовий прибуток, прибуток від реалізації, фінансові результати від операційної діяльності.

Таблиця 2.10

Складові прибутку ТОВ «Родіна-Агро» Жовтневого району, тис.грн*

Показники	Роки	2011р. в % до
	2009	2010	2011	2009р.	2010р.
Валовий прибуток	6419,0	8024,0	5913,0	92,1	73,7
Адміністративні витрати	925,0	1242,0	1355,0	146,5	109,1
Витрати на збут	-	-	32,0	Х	Х
Прибуток від реалізації	5494,0	6782,0	4526,0	82,4	66,7
Фінансові результати від операційної діяльності

Подобные документы

• Аналіз фінансового стану ВАТ "Гідросила МЗТГ"

  Теоретичні основи фінансового стану підприємства, основні джерела фінансового аналізу. Методика проведення аналізу активів та пасивів. Основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства. Визначення шляхів підвищення його фінансового стану.
  
  дипломная работа [4,0 M], добавлен 28.01.2012
  

• Оцінка фінансового стану підприємства

  Вплив недостатнього фінансового стану підприємства на його платоспроможність, фінансову стійкість. Проведення аналізу фінансового стану ПП "Гарант". Розробка основних рекомендацій і пропозицій, направлених на покращення господарської діяльності об’єкта.
  
  курсовая работа [582,1 K], добавлен 15.06.2012
  

• Покращення фінансового стану підприємства

  Фінансово–економічні результати діяльності підприємства: економічна сутність балансу, показники оцінки фінансового стану підприємства. Аналіз прибутків та збитків підприємства, оцінка рентабельності. Шляхи покращення фінансового стану ТОВ "Поліграфіст".
  
  курсовая работа [62,2 K], добавлен 14.01.2010
  

• Підвищення інвестиційної привабливості підприємства на основі проведення комплексної оцінки його фінансового стану

  Види і методи фінансового аналізу. Інформаційна база фінансового аналізу та його користувачі. Організація аналізу фінансового стану підприємства з позицій інвестиційної привабливості. Напрямки покращення інвестиційного іміджу підприємства.
  
  курсовая работа [368,1 K], добавлен 09.06.2003
  

• Аналіз фінансового стану підприємства

  Показники, що характеризують фінансовий стан підприємства, методика проведення аналізу. Аналіз ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості та ділової активності ЗАТ "АВАНГАРД". Шляхи, напрямки і резерви покращення фінансового стану підприємства.
  
  курсовая работа [887,6 K], добавлен 22.11.2011
  

• Резерви поліпшення фінансових результатів діяльності підприємства (на прикладі КФ "Ольга")

  Теоретичні та методичні основи фінансового аналізу. Характеристика та аналіз фінансових результатів діяльності "Колективної фірми "Ольга". Факторний аналіз прибутку підприємства. Напрямки і резерви покращення фінансових результатів діяльності підприємства
  
  дипломная работа [480,0 K], добавлен 11.02.2007
  

• Фінансовий аналіз діяльності підприємства ТОВ "Сілікатчик" (ЕДРПОУ 20267455), м. Дніпропетровськ

  Сутність, інформаційна база, показники та методика аналізу фінансового стану підприємства. Характеристика діяльності ТОВ "Сілікатчик", аналіз та оцінка його фінансового стану за результатами діяльності в 2004–2006 рр., рекомендації щодо його покращення.
  
  курсовая работа [2,1 M], добавлен 12.07.2010
  

• Особливості оцінки фінансового стану спільних підприємств

  Зміст фінансового аналізу. Класифікація методів і прийомів фінансового аналізу. Основні підходи до фінансового аналізу. Аналіз фінансового стану спільних підприємств та його особливості. Аналіз раціональності використання коштів.
  
  курсовая работа [53,9 K], добавлен 30.03.2007
  

• Аналіз фінансового стану підприємства (на прикладі АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА")

  Теоретичні аспекти аналізу фінансового стану підприємства. Поняття фінансової стійкості підприємства. Платоспроможність та ліквідність. Характеристика показників рентабельності. Аналіз та оцінка діяльності АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА".
  
  курсовая работа [73,4 K], добавлен 18.02.2003
  

• Аналіз фінансового стану ПП "Логос" і облік дебіторської заборгованості

  Методика проведення аналізу фінансового стану та детальний розгляд системи обліку дебіторської заборгованості в умовах ПП "Логос". Оцінка основних показників діяльності даного підприємства. Головні аспекти ведення обліку дебіторської заборгованості.
  
  отчет по практике [77,6 K], добавлен 13.05.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам