Теорія ціни та її розвиток в історії економічних вчень

Михайло Туган-Барановський:

«Український економіст спростовує думку про те, що витратна та суб'єктивна концепція ціни є несумісними. "Незважаючи на поширену думку про те, що обидві теорії заперечують одна одну, між ними, - твердив М. Туган-Барановський, - переважно існує бездоганна гармонія. Єдина різниця полягає в тому, що вони досліджують різні фази одного і того ж процесу економічної оцінки. Теорія граничної корисності пояснює субґєктивні фактори в економічній оцінці, тоді як теорія трудової цінності пояснює її обґєктивні фактори". М. Туган-Барановський зазначає, що кожна економічна теорія, яка є лише субґєктивною чи обґєктивною, однобічна і неповна; справжня теорія цінності має вирости з субґєктивних елементів економіки, які переходять в обґєктивні. З цієї причини "обидві теорії можуть бути легко зведені до органічного синтезу. Рікардо мав на увазі обґєктивні фактори цінності, а прибічники теорії граничної корисності - субґєктивні фактори". М. Туган-Барановський не сумнівався, що пропозиція повґязана з трудовими витратами у їх виробництві, а відтак головною проблемою економічного процесу є встановлення рівноваги між виробничими витратами на блага і їхньою корисністю.» [6;256]

Неокласичний синтез, Пол Самуельсон:

«Як і Альфред Маршалл, ціни попиту учений пояснює граничною корисністю, ціни пропозиції - витратами виробництва. На відміну від попередників, Самуельсон шукає функціональні зв'язки між цінами попиту і пропозиції в умовах переважання монополії. Він визнає, що монополії «порушують процес ціноутворення», проте вважає, що суспільство може зробити її «суспільно корисним підприємством», встановивши контроль над її цінами.» [7; гл. 13]

Висновки

Отже, найпершими концепціями для визначення поняття ціни були витратна і ціннісна. Прихильниками першої були представники класичної політичної економії Адам Сміт, Томас Мальтус, а також Карл Маркс. Згідно з витратною концепцією, ціни на товари цілком визначаються витратами на їх виробництво.

Така концепція має багато недоліків. Вона відділяє ціни від споживачів товарів. Вважається, що попит на товари не має впливу на ціноутворення. Аналізуючи витратну концепцію, Марк Блауг говорив: “Сказати, що нормальна ціна товару - це ціна, що покриває грошові витрати на його виробництво, означає пояснювати ціни цінами. [3; 54]” Відтак, ця концепція не заглиблюється в суть такого явища, як ціноутворення, а визначає ціни товарів через ціни виробничих факторів. Окрім того, витратний підхід до визначення ціни в рамках трудової теорії вартості не є універсальним, оскільки він може бути застосований лише до продуктів праці. За допомогою цього підходу неможливо визначити ціну товарів, що не є продуктами праці, наприклад, землі чи природних ресурсів. В рамках цього підходу вважається, що вони не мають мінової вартості і, відповідно, ціни.

Прихильниками другої, ціннісної концепції, були класик Жан Батист Сей, фізіократ Анн Робер Тюрго, передвісник маржинального напряму Антуан Огюстен Курно, представники австрійської школи граничної корисності Карл Менгер, Ейген Бем-Баверк та інші. Маржиналісти розробили два основних підходи до вимірювання цінності: кардиналістський та ординалістський. Кардиналістський підхід передбачає, що цінність можна виміряти кількісно і так визначити, яке благо корисніше за інше. За ординалістським підходом, цінність неможливо визначити кількісно. До того ж, враховуючи те, що більшість товарів є або компліментами, або субститутами, цінність розглядається не від споживання товару, а від споживання набору взаємодоповнюючих товарів. За принципом ранжирування встановлюється, якому набору благ віддається перевага.

Ціннісна концепція визначає ціну як результат дії суб'єктивних уподобань людей. Її недолік полягає в тому, що вона не пов'язує процес ціноутворення і процес виробництва.

Перша концепція стосується розгляду економічної дійсності з точки зору лише виробників товарів, друга, навпаки - споживачів. Розуміючи обмеженість цих двох теорій, усвідомлюючи, що насправді ціни продуктів і виробничих факторів визначаються взаємно та одночасно, видатні економісти намагались об'єднати ці дві концепції в одну. Це змогли зробити Альфред Маршалл, представник неокласичного напряму, у межах своєї двокритеріальної концепції ціни, і український учений Михайло Іванович Туган-Барановський. Зважаючи на вимоги часу, а саме поширення явищ монополізації економіки, посилення концентрації капіталу, послідовники Альфреда Маршалла відмовляються від розглядання моделі досконалої конкуренції. Едвард Хейстінгс Чемберлін розробляє модель монополістичної конкуренції, Джоан Вайолет Робінсон представляє модель недосконалої конкуренції. В них немає місця вільній конкуренції. Процес ціноутворення в умовах монополії розглядає також і Пол Самуельсон.

Список використаних джерел

1. Історія економічних учень: Підручник: У 2 ч. - Ч. 1 / За ред. В.Д. Базилевича. - 2-ге вид., випр. - К.:Знання,2005. - 567с.

2. Історія економічних учень: Підручник: У 2 ч. - Ч. 2/ За ред. В.Д. Базилевича. - 2-ге вид., випр. - К.:Знання,2005. - 567с.

3. Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі / Пер. з англ І. Дзюб. - К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. - 670с.

4. Економічна історія: Навчальний посібник. Юхименко П.І. - К.: Вікар, 2004. - 341с.

5. Синельникова Е. А. Особенности развития теории цены [Електронний ресурс] // Социосфера. - Режим доступу: http://sociosphera.com/publication/conference/2013/199/osobennosti_razvitiya_teorii_ceny/ (дата звернення: 06.04.13). - Назва з екрану.

6. Злупко С.М. Історія економічної теорії: Навчальний посібник / К.: Знання, 2005.- 719 c.

7. Э. Я. Брегель. Критика буржуазных и реформистских экономических теорий [Електронний ресурс] // Ещё одна теория стоимости. - Режим доступу: http://1pixel.ru/bur.php (дата звернення: 12.04.13). - Назва з екрану.

Размещено на Allbest.ru