Непрямий метод оцінювання параметрів строго ідентифікованої системи рівнянь

Наявність прямих і зворотних зв'язків між економічними показниками вимагає побудови економетричної моделі на основі системи рівнянь. Якщо y = f (x) і, в свою чергу, також х = f (y), недопустимо застосовувати одне регресійне рівняння для опису взаємозв'язку між y та x.

У такому разі ми переходимо від регресійної моделі з одним рівнянням до регресійної моделі з багатьма рівняннями, серед яких можуть бути рівняння, які включають х та у у ролі як ендогенних, так і екзогенних змінних. Система, що описує таку взаємну залежність між змінними, називається системою одночасних або симультативних рівнянь.

Як уже зазначалося, застосування методу найменших квадратів при оцінці невідомих параметрів у системах симультативних рівнянь призводить до зміщених оцінок.

Щоб уникнути цієї неприємної ситуації, необхідне застосування інших методів оцінювання, які давали б кращі оцінки параметрів. Такі методи, справді, є. Ось найуживаніші серед них.

Метод зменшеної форми, або метод непрямих найменших квадратів (ННК).

Метод інструментальних змінних (МІЗ).

Двокроковий МНК (2МНК).

Метод найбільшої вірогідності обмеженої інформації (НВОІ).

Метод змішаного оцінювання.

Трикроковий МНК (ЗМНК).

Метод найбільшої вірогідності повної інформації (НВПІ).

Перші 5 методів називають методами одного рівняння, оскільки вони застосовуються тільки до одного з рівнянь системи.

Шостий та сьомий методи (ЗМНК та НВПІ) називають системними методами, оскільки вони застосовуються одночасно до всіх рівнянь системи.

Для оцінювання параметрів системи структурних надідентифікованих рівнянь найбільш поширеними є двокроковий та трикроковий методи найменших квадратів.

Якщо рівняння моделі точно ідентифіковані, то непрямий і двокроковий методи дають однакову оцінку параметрів моделі. Якщо рівняння будуть надідентнфікованими, то ці оцінки будуть різними.

Таким чином, далі розглянемо непрямий метод найменших квадратів (НМНК).

Для точно ототожненого структурного рівняння можна отримати структурні параметри з МНК-оцінок коефіцієнтів зведеної форми методом, відомим під назвою метод непрямих найменших квадратів (ННК). Оцінка параметрів за цим методом умовно розбивається на такі три етапи.

1. Спочатку отримуємо рівняння зведеної форми. Для цього виражаємо залежну змінну в кожному рівнянні виключно через попередньо визначені (екзогенні та лагові) змінні та випадкові величини.

2. Окремо до кожного рівняння зведеної форми застосовуємо МНК. Це можливо, оскільки пояснювальні змінні в даних рівняннях попередньо визначені, а отже, некорельовані з випадковими величинами.

3. Отримуємо оцінки початкових структурних параметрів з оцінених на другому етапі коефіцієнтів зведеної форми. Якщо рівняння точно ототожнене, є взаємна відповідність між структурними параметрами та коефіцієнтами зведеної форми.

Задача

За даними таблиці 1 утворимо систему нормальних рівнянь, для цього запишемо матриці:

Х= Х^Т= Y=;

Далі знайдемо матрицю моментів:

В=Х^TХ=х ==72

Х^ТY=х=

Систему нормальних рівнянь запишемо як:

х=

Знайдемо матрицю В^-1 - обернену до матриці В:

В^-1=

Далі знаходимо:

= (Х^TХ) - ¹Х^ТY=х=

Запишемо виробничу функцію:

у = 7,267 + 0,358х₁ - 0,088х₂ +е.

1) Середня ефективність показників розраховується за формулою:

, де =а₀+а₁₊а₂

Використовуючи таблицю 1 знаходимо:

_;

=7,267 + 0,358*3,7 - 0,088*7,5=7,9316

Далі знаходимо:

М₁=7,9316/3,7=2,14

М₂=7,9316/7,5=1,06

Розраховані показники свідчать про те, що при збільшенні обсягу трудових ресурсів на одиницю, при незмінних інших факторах, випуск продукції в середньому може змінитися на 2,14 одиниць, а збільшення обсягу виробничих фондів на одиницю при незмінних інших умовах, буде сприяти зміни випуску продукції в середньому на 1,06 одиниць. Це значення показника говорить, що ефективність роботи трудових ресурсів достатньо висока і їх скорочувати не можна.

2) Гранична ефективність показників розраховується за формулою:

, отже

Э₁= 0.358, Э₂=--0.088

На основі граничної ефективності показників можна зробити висновок, що приріст випуску продукції на одиницю приросту трудових ресурсів складає 0,358 одиниць, а на одиницю приросту виробничих фондів відбувається спад на 0,088 одиниць.

3) Коефіцієнт еластичності розраховується за формулою:

, от же

Е₁⁼0,358/2,14=0,16729

Е₂=-0,088/1,06=-0,08302

Коефіцієнти еластичності свідчать про те, що при збільшенні трудових ресурсів на 1% випуск продукції збільшиться на 0,16729%, а при збільшенні обсягу виробничих фондів на 1% випуск продукції зменшиться на 0,08302%. Отже, збільшення трудових ресурсів дає більший приріст випуску продукції, ефективніше, ніж збільшення обсягу виробничих фондів.

4) Норма заміщення чинників:

, отже h₁₂=-0,358/-0,088= 4,07

Ця характеристика показує, що при зменшенні обсягу трудових ресурсів на одиницю, щоб не знизити рівень випуску продукції, потрібно підвищити обсяг виробничих фондів на 4,07.

5) Міра ефективності використання ресурсів:

, от же

₁=0,358/3,7= 0,097

₂=-0,088/7,5= - 0,012

Ці показники свідчать про те, що граничний приріст випуску продукції дорівнює 0,097 одиниць на одиницю трудових ресурсів і відбувається спад на 0,012 одиниці на одиницю виробничих фондів.

Висновки