Побудова моделі групувань підприємств

У даній дипломній роботі проводиться аналіз 30 підприємств по 19-и фінансових показниках, серед яких є присутнім ДП «ХЕМЗ» під номером 17, за допомогою методу кластерного аналізу, по наступним коефіцієнтах:

Показники рентабельності:

Х1 - рентабельність активів;

Х2 - рентабельність капіталу

Х3 - рентабельність продаж;

Х4 - фондовіддача.

Показники ліквідності:

Х5 - коефіцієнт абсолютної ліквідності;

Х6 - коефіцієнт швидкої ліквідності;

Х7 - коефіцієнт поточної ліквідності;

Показники ділової активності:

Х8 - коефіцієнт оборотності активів;

Х9 - коефіцієнт оборотності запасів;

Х10 - коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості;

Х11 - коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості;

Х12 - коефіцієнт оборотності оборотного капіталу

Показники фінансової стійкості підприємства:

Х13 - коефіцієнт забезпеченості по кредитах;

Х14 - коефіцієнт маневреності

Х15 - коефіцієнт концентрації власного капіталу;

Х16 - коефіцієнт концентрації позикового капіталу;

Х17 - Показник фінансового левериджа

Х18 - Коефіцієнт забезпечення запасів і витрат власними джерелами формування;

Х19 - Коефіцієнт фінансового ризику

Вибірка представлена в динаміці, тому задача буде розв'язуватися в три етапи, тобто аналіз підприємств буде вироблятися окремо за кожний рік.

На першому етапі проаналізуємо показники підприємств за 2012 р.,

Для рішення даної задачі був використаний пакет програм Statistica [25,26]. До початку задачі кластеризації, ми стандартизуємо вхідні дані.

У крапці Х1 кластери рівновіддалені друг від друга, у крапці Х2 вони більш зближені чим у першому випадку тоді як у крапці Х4 кластери номер 1, 2, 3 практично збігаються, а кластер номер 4 дуже вилучений від цієї групи. Опис даного графіка представлено на рис 3.5.

виробничий процес прогнозування підприємство

Рисунок 3.5 - Описова статистика кожного кластера

Далі проводимо кластеризацію підприємств на чотири кластери. Результати кластеризації представлені на рис. 3.6-3.10.

Рисунок 3.6 - Члени першого кластера і їхні відстані до центра кластера

У перший кластер потрапили 5 підприємств із номерами 12, 15, 16, 19, 27.

Рисунок 3.7 - Члени другого кластера і їхні відстані до центра кластера

В другий кластер потрапили 15 підприємств із номерами 2, 3, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 17, 21, 22, 23, 25, 28, 30.

Рисунок 3.8 - Члени третього кластера і їхні відстані до центра кластера

У третій кластер потрапили 9 підприємств із номерами 1, 7, 8, 13, 14, 24, 26, 29.

Рисунок 3.9 - Член четвертого кластера і відстань до центра кластера

У четвертий кластер потрапило тільки 1 підприємство з номерами 20.

Далі переходимо до кластеризації підприємств по показниках ліквідності.

У крапці Х5 практично збіглися три кластери 2, 3 і 4, а кластер номер один у піднявся позитивну область. У крапці Х6 значення кластерів сильно розкидані. Навколо Х7 зібралися вже інші кластери: 1, 2, 4, третій кластер пішов у позитивну область. Опис цього графіка представлено на рис 3.10.

Рисунок 3.10 - Описова статистика кожного кластера

Кластеризуя наші підприємства ми одержуємо наступні результати (рис. 3.11-3.14):

Рисунок 3.11 - Члени першого кластера і їхні відстані до центра кластера

У перший кластер увійшли два підприємства: 20, 24.

Рисунок 3.12 - Члени другого кластера і їхні відстані до центра кластера

В другий кластер потрапили 15 підприємств із номерами 1, 3, 4, 5, 8, 9, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 21.

Рисунок 3.13 - Член третього кластера і відстань до центра кластера

У третій кластер потрапило 1 підприємство з номером 29.

Рисунок 3.14 - Члени четвертого кластера і їхні відстані до центра кластера

У четвертий кластер потрапили 12 підприємств із номерами 2, 6, 7, 10, 11, 22, 23, 25, 26, 27, 28, 30.

Наступним кроком є кластеризація підприємств по показниках ділової активності.

На цьому графіку кластери під номером 2 і 3 мають практично однакове значення по всій осі абсцис, тільки в крапці Х11 кластер номер 3 іде в позитивну область, а кластера 1, 2 і 4 мають однакові значення. У крапці Х12 усі чотири кластери розподілилися на незначній відстані друг від друга.

Детальний опис цього графіка на рис. 3.15.

Рисунок 3.15 - Описова статистика кожного кластера

Вирішуючи задачу ми одержуємо наступні дані (рис.3.16-3.19):

Рисунок 3.16 - Член першого кластера і відстань до центра кластера

У перший кластер потрапило 1 підприємство з номерами 11.

Рисунок 3.17 - Члени другого кластера і їхні відстані до центра кластера

В другий кластер потрапили 18 підприємств із номерами 2, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 16, 20, 21, 22, 23, 25, 26, 27, 28, 29, 30.

Рисунок 3.18 - Член третього кластера і відстань до центра кластера

У третій кластер потрапило 1 підприємство з номерам 17.

Рисунок 3.19 - Члени четвертого кластера і їхні відстані до центра кластера.

У четвертий кластер потрапили 10 підприємств із номерами 1, 4, 8, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 24.

Остання група показників по яких будемо робити кластеризацію це коефіцієнти фінансової стійкості підприємств за 2012р.

На рис 3.20 представлений детальний опис даного графіка.

Рисунок 3.20 - Описова статистика кожного кластера

Після клатсерізації підприємств по показниках фінансової стійкості одержуємо наступні чотири кластери (рис.3.21-3.-24).

Рисунок 3.21 - Члени першого кластера і їхні відстані до центра кластера

У перший кластер потрапили 11 підприємств із номерами 1, 7, 8,11, 12, 13, 15,16, 17, 18, 19.

Рисунок 3.22 - Члени другого кластера і їхні відстані до центра кластера

В другий кластер потрапили 2 підприємства з номерами 4, 14.

Рисунок 3.23 - Члени третього кластера і їхні відстані до центра кластера

У третій кластер потрапили 8 підприємств із номерами 2, 10, 20, 22, 23, 25, 28, 30.

Рисунок 3.24 - Члени четвертого кластера і їхні відстані до центра кластера

У четвертий кластер потрапили 9 підприємств із номерами 3, 5, 6, 9, 21, 24, 26, 27, 29. Проаналізувавши результати кластеризації по чотирьох групах показників за 2012 р.

Таблиця 3.1 - Підсумкова таблиця кластеризації підприємств за 2012 р.

Виходячи з цієї таблиці ми бачимо що, у перший кластер потрапили підприємства з абсолютною фінансовою стійкост'ю, у дану групу більшість підприємств не потрапило, але є 5 підприємств які ввійшли в перший кластер по двох ознаках класифікації. В другий - з нормальною фінансовою стійкістю, у третій кластер потрапили підприємства з нестійким фінансовим станом а в четвертий - із кризовим станом. У цю групу не ввійшли не разу тільки два підприємства, інші входили в четвертий кластер хоч би один раз. Задача кластеризації підприємств по показниках ефективності діяльності за 2011-2012 р. була вирішена.

Таблиця 3.2 - Класифікація підприємств по показниках рентабельності за 2010-2012 р.

По цій таблиці можна простежити діяльність підприємств у динаміці. Проаналізувавши дану таблицю, можна зробити висновок що діяльність підприємств не стабільна.

Більшість підприємств переходять з однієї групи в іншу, тільки два підприємства три роки знаходилися в групі нормальної фінансової стійкості.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Загальні питання охорони праці

Підвищення технічної оснащеності підприємств, застосування нових матеріалів, конструкцій і процесів, збільшення швидкостей і потужностей машин робить вплив на характер і частоту нещасних випадків і захворювань на виробництві. Праця людини в сучасному автоматизованому і механізованому виробництві є процесом взаємодії людини і машини, причому центральне місце належить людині - оператору. Поліпшення умов праці, підвищення його безпеки впливають на результати виробничої діяльності: продуктивність праці, якість і вартість продукції, що випускається, а також приводить до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, зберігає здоров'я працівників і одночасно приводить до зменшення витрат на оплату пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці.

В існуючому законодавстві [1 ] велику увагу надається питанням захисту працюючих від дії небезпечних і шкідливих чинників виробничого середовища. В законі України про охорону праці» (2002г.) сказано, що державна політика базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці.

Використовуються економічні методи для управління охороною праці на підприємстві. Створюються національні, галузеві, регіональні програми з питань охорони праці, враховуючі різні напрями економічної і соціальної політики держави. Встановлюються єдині нормативи по охороні праці для всіх підприємств, організацій незалежно від форм власності. Створюються страхові фонди.

4.2 Управління охороною праці на підприємстві

Працедавець зобов'язаний створити на робочому місці, в кожному структурному підрозділі, умови праці, відповідні нормативно-правовим актам.

З цією метою працедавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

- створює відповідні служби і призначає посадовців, які забезпечують рішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх виконання;

- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці;

- організовує атестацію робочих місць на відповідність нормативним актам з охорони праці;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів у разі зміни умов праці;

- упроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації і автоматизації виробництва, дотримує вимоги ергономіки, використовує позитивний досвід в області охорони праці і тому подібне;

- забезпечує належний зміст будівель і споруд, виробничого устаткування і оснащення, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, які можуть привести до нещасних випадків, професійних захворювань, і забезпечує здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- організує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, дає оцінку технічного стану виробничого устаткування і оснащення;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти по охороні праці, які діють в межах підприємства (далі - акти підприємства). Встановлює послідовність виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів по охороні праці, забезпечує безкоштовно працівників нормативно-правовими актами і актами підприємства по охороні праці;

- здійснює контроль за дотриманням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва, використовуванням засобів колективного і індивідуального захисту, виконанням робіт щодо вимог по охороні праці;

- організовує пропаганду безпечних прийомів праці і співпраці з працівниками в області охорони праці;

- передбачає термінові заходи для надання допомоги потерпілим, привертає при необхідності професійні аварійно-рятівні формування у разі виникнення на підприємстві аварій і нещасних випадків.

Працедавець несе безпосередню відповідальність за порушення відзначених вимог[1 ].

4.3 Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів

В даному розділі розглядається робоче місце з використанням персонального ЕОМ при виконанні дипломної роботи.

Характеристика приміщення, в якому знаходиться комп'ютер: розміри приміщення: - площа: S = 6 Ч 10 = 60 м2; - об'їм: V = 6 Ч 10 Ч 3,5 = 210 м3.

Згідно [2 ], норма площі на одного працюючого не повинна бути менше 6 м2. В приміщенні, що розглядається, вісім робочих місць, таким чином необхідна площа: Sнеобх. = 6 Ч 8 = 48м2. Отже, приміщення відповідає вимогам [2 ]. Приміщення розташовано на другому поверсі чотириповерхової будівлі.

Приміщення пожежонебезпечне, категорії В, оскільки в ньому знаходяться тверді матеріали, що згорають [3 ]. Відповідно до обліку категорії пожежонебезпечності і поверховості будівлі, в якій розміщено дане приміщення, ступінь вогнестійкості будівлі - ІІ [4 ].

Перелік основних небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які зустрічаються на робочому місці, що розглядається, надано в таблиці 4.1 [5 ]

Таблиця 4.1 - Небезпечні і шкідливі виробничі чинники

4.4 Промислова санітарія

Метеорологічні умови вибираються відповідно до вимог [6 ]. При роботах операторського типу, пов'язаних з великою нервово-емоційною напругою, передбачені оптимальні значення параметрів мікроклімату в приміщенні. Енерговитрати складають 139 Вт, оскільки роботи виконуються сидячи. Категорія виконуваних робіт - Iа. Оптимальні норми температури, відносної вологості, швидкості руху повітря в приміщенні в холодний і теплий період року для категорії робіт Iа надані в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Оптимальні параметри мікроклімату

Для забезпечення параметрів мікроклімату в межах норми, оптимального рівня іонізації [n+ = (1500 ч 3000), nЇ = (3000 ч 5000)] в см3 повітря [2 ], концентрації пилу нижче встановленого значення ГДК = 4 мг/м3, в даному приміщенні передбачені прилади зволоження і штучної іонізації повітря, а також кондиціонування повітря [7 ]. Вид опалювання - центральний. Джерела надходження води - міський водопровід, діюча каналізація - господарсько-побутова [8 ] .

Передбачено природне і штучне освітлення в приміщенні, в якому розташовано робоче місце. За найменшим розміром об'єкту розрізнення, характеристики фону і контрасту об'єкту розрізнення з фоном встановлюємо розряд зорових робіт - IIIв

Природне освітлення - односторонньо бічне. Нормативне значення коефіцієнта природної освітленості визначаємо по наступній формулі:

% ( 4.1 )

де еN - коефіцієнт природної освітленості;

eн - коефіцієнт природної освітленості для III розряду зорових робіт;

mN - коефіцієнт світлового клімату (0,9);

номер групи забезпеченості природним світлом

Необхідну сумарну площу світлових отворів в приміщенні з одностороннім бічним освітленням, має розміри: L=10 м, В= 6 м, H=3,5 м визначаємо по формулі:

м2; (4.2)

ок- світлова характеристика вікна ок = 13,5;

кз - коефіцієнт запасу, враховуючий зниження освітленості в процесі експлуатації скла, кз = 1,4;

Sп - площа підлоги приміщення; Sп = L·В= 10 · 6 = 60м2;

кзд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон протилежними будівлями, кзд = 1;

- загальний коефіцієнт світлопроникнення;

(4.3)

коефіцієнт, що враховує вид матеріалу, що пропускає світло 0,8;

коефіцієнт, що враховує вид палітурки; 0,8;

коефіцієнт, що враховує вид несучих конструкційних матеріалів, при бічному освітленні; 1;

коефіцієнт, що ураховує втрати світла в сонцезахисних пристроях; 0,65;

- коефіцієнт, що враховує вплив відображеного світла при бічному освітленні, r1 =3,0;

0,8·0,8·1·0,65 =0,416

Сумарна площа світлових отворів S0 = 16,36 м2

Штучне освітлення - загальне рівномірне. Як джерела світла використовуємо люмінесцентні лампи типу ЛТБ 80-2. Нормативне значення освітленості для IIIв розряду зорових робіт Еmin складає 300 лк. Загальне освітлення виконано у вигляді переривчатих ліній світильників ЛП033 виконання 001 прямого світла (П) з дзеркальними екранними сітками і відбивачами. Основні характеристики освітлення, що передбачено в приміщенні надані в таблиці 4.3 [9 ].

Таблиця 4.3- Характеристика освітлення

Шум є одним з найпоширеніших на виробництві шкідливих чинників. У відповідності з [10] на робочому місці при рішенні завдань потребуючої концентрації уваги рівні звуку і еквівалентні рівні звуку не повинні перевищувати 50 дБА. Відповідно з [11] рівень вібрації для категорії 3, тип „в”, в умовах „комфорту” не повинна перевищувати 75 дБ. Для зменшення рівня звуку і вібрації застосовуються демпфуючі матеріали (гумова прокладка під принтер). Шумопоглинальні засоби застосовуються не спаленні або тяжко спаленні спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата та інші.

Комп'ютер і в першу чергу монітор є джерелами:

- електростатичного поля;

- слабих електромагнітних випромінювань в низькочастотному і високочастотному діапазонах (2 Гц …400 Гц);

- рентгенівського випромінювання;

- ультрафіолетового, інфрачервоного і випромінювання видимого діапазону.

Згідно [12], встановлюються гранично допустимі значення напруженості електричного і магнітного полів частотою 50 Гц залежно від часу перебування персоналу в приміщенні. Напруженість електричного поля не перевищує 5 кВ/м, напруженість магнітного поля на робочому місці не перевищує 8 кА/м, а напруженість електростатичного поля не перевищує 20 кВ/м [13], що дозволяє не регламентувати час перебування в приміщенні.

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрану не перевищує 0,1 мбер/час [14]. Рівні всіх можливих випромінювань достатньо низькі і не перевищують діючі норми. На робочому місці, що вивчається, розміщений найбезпечніший монітор, в якому створений додатковий металевий внутрішній контур, замкнутий на вбудований захисний екран.

При організації робочого місця за комп'ютером дотримувалися наступні розміри:

- відстань від підлоги до сидіння крісла дорівнює 440 мм;

- відстань від сидіння крісла до нижнього краю робочої поверхні 330 мм;

- відстань від очей до дисплея 550 мм;

- простір для ніг 770 мм;

- відстань від ніжки столу до краю робочої поверхні столу 640 мм;

М - відстань між передньою поверхнею тіла і краєм робочої поверхні столу 80 мм;

- відстань від очей до документації 500 мм;

- оптимальна зона моторного поля 360 мм;

- висота робочої поверхні 800 мм;

- кут огляду документів 30!.

Екран дисплея по висоті розташований на столі так, що кут між нормаллю до центру екрану і горизонтальною лінією погляду складає 20!. Кут спостереження екрану в горизонтальній площині не перевищує 60° [14,15]. Передбачені перерви, що регламентуються, для відпочинку тривалістю 15 хвилин після кожних двох годин роботи.

4.5 Електробезпека

При проектуванні систем електропостачання, при монтажі силової електроустаткуванні і електричного освітлення в будівлях і приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримуватися вимог нормативно-технічної документації (ПУЕ, ПТЕ, ПТБ і ін.).

Рід струму - змінний, напруга в мережі 220 / 380В. ЕОМ є однофазним споживачем електроенергії від трифазної чотирьох провідної мережі з глухо заземленою нейтраллю змінного струму частотою 50 Гц. По ступені небезпеки поразки електричним струмом приміщення ставиться до приміщень з підвищеної небезпеки [16].

Працівник, що поступає на роботу, обов'язково проходить ввідний і первинний інструктаж по техніці безпеки в цілях профілактики нещасних випадків, а також знайомиться з інструктажем по дотриманню заходів техніки безпеки при роботі з ПЕВМ.

4.6 Пожежна безпека

Категорія приміщення по вибухо-пожежонебезпеки - В [3 ], вогнестійкість будівлі - II [4 ]. Зона класу приміщення П-IIа. Ступінь захисту оболонки для вказаної пожежонебезпечної зони - IР44[17].

Можливими причинами пожеж в приміщенні може бути несправність електропроводки і електроустаткування, коротке замикання в мережі, зберігання горючих матеріалів, блискавка і т.д.

Згідно [18] пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту і організаційно-технічними заходами.

В системі запобігання пожежі передбачені наступні заходи: контроль і профілактика ізоляції, наявність плавких запобіжників в устаткуванні, блискавкозахист будівлі. Для даного класу пожежонебезпечної зони приміщення П-IIа, з урахуванням кількості грозових годин у рік (20 годин), встановлено ІІ категорію блискавкозахисту [19]. Система пожежного захисту передбачає забезпечення вогнегасниками -ВВК-8. Організаційними заходами пожежної профілактики є навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації.

4.7 Охорона навколишнього середовища

На робочому місці, що розглядається, відсутні відходи, що забруднюють навколишнє середовище, оскільки устаткування (ПЕВМ, принтер) не є джерелом забруднення навколишнього середовища. Проте при виробленні ресурсу устаткування стає повторною сировиною і підлягає утилізації[20].

ВИСНОВКИ