Напрямок оптимізації джерел фінансування ресурсів підприємства та їх аналіз

Організація фінансової діяльності суб’єктів підприємництва. Напрямок оптимізації джерел фінансування ресурсів підприємства та їх аналіз. Фінансова діяльність із формування операційного прибутку суб’єкта підприємництва. Планування інвестиційного розвитку.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 24.07.2011
Размер файла 859,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Оборотні кошти - це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування і забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу.

Формування і регулювання окремих елементів оборотних коштів має свої особливості. З огляду на це відокремлюють оборотні кошти у сферах виробництва та обігу, а також їх розподіляють на нормовані і ненормовані.

Нормування - визначення необхідного розміру грошових коштів, що вкладаються у мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей для забезпечення безперервного процесу виробництва продукції.

Зрозуміло, що сукупний норматив оборотних коштів підприємства на розрахунковий (плановий) період є не що інше, як загальна сума нормативів, обчислених для окремих елементів (виробничих запасів, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів та залишків готової продукції).

Ненормовані - оборотні кошти які за специфікою своїх форм, швидкістю руху, закономірностями виникнення, не можуть завчасно бути обліковані.

Використання фінансових ресурсів підприємства нерозривно пов'язано з їх формуванням.

Використання фінансових ресурсів для одного суб'єкта - це формування фінансових ресурсів для інших. В свою чергу фінансові ресурси цих інших суб'єктів знову ж таки будуть використані.

Оцінка процесу формування і використання фінансових ресурсів підприємства можлива лише при комплексному підході до аналізу його фінансово-господарської діяльності.

2.3 Оптимізація джерел фінансових ресурсів підприємства

Формування раціональної структури джерел фінансових ресурсів підприємницьких структур для фінансування необхідного обсягу затрат та забезпечення бажаного рівня доходів є одним із найважливіших завдань фінансів цих структур. За умов ринку фінансові ресурси оптимізуються для підвищення ринкової вартості підприємства, що залежить від чистої рентабельності власних коштів та норми розподілу на дивіденди. Тому методики, прийнятті в світовій практиці щодо оптимізації структури фінансових ресурсів підприємства, можуть бути реалізовані лише за наявності розвинутого ринку цінних паперів та статистики про нього. В Україні питома вага акціонерних товариств, які реалізують власні цінні папери на фондовому ринку, поки що незначна, проте сам механізм оптимізації фінансових ресурсів в умовах їхнього дефіциту становить певний інтерес.

Будь-яке підприємство для фінансування своєї діяльності потребує достатнього обсягу фінансування, яке залежить від періоду обігу активів та відповідних їм пасивів. Активи й пасиви підприємницьких структур за строками обігу можна поділити на коротко - та довгострокові. Залучення того чи іншого джерела фінансування пов'язане з витратами зі сплати процентів за користування цими джерелами. Загальна сума коштів, що сплачується за користування певним обсягом залучених фінансових ресурсів, називається вартістю капіталу. В оптимальному варіанті передбачається, що обігові кошти підприємств фінансуються за рахунок довгострокових пасивів, а основні та прирівняні до них засоби фінансуються за рахунок довгострокових джерел. Завдяки цьому оптимізується загальна сума витрат щодо залучення коштів.

У ринковій економіці акціонерна форма власності переважає над іншими і має деякі особливості формування власних фінансових ресурсів, що полягають у їхній структурі. Можна виділити три основних джерела: акціонерний капітал, фонди власних коштів та нерозподілений прибуток. Таким чином, фінансування господарської діяльності акціонерних товариств із зовнішніх джерел (зовнішнє фінансування) здійснюється за рахунок позик та емісії облігацій підприємства.

Іншим видом фінансування є внутрішнє - за рахунок нерозподіленого прибутку та фондів власних коштів. Так, наявність достатнього обсягу власних коштів може забезпечувати розвиток підприємства та свідчити про наміри акціонерів розподіляти ризики, пов'язані з діяльністю підприємства. Високий рівень внутрішнього фінансування за рахунок власних фінансових ресурсів позитивно впливає на стан відносин розподілу між різними суб'єктами господарювання.

Як власні, так і залучені джерела фінансування діяльності підприємств мають свою вартість, що складається із сум витрат на залучення кожного джерела. У практиці зарубіжних корпорацій вартість авансованого капіталу визначають за формулою:

V=? Ki*Di,

де V - вартість авансованого капіталу;

Ki - ціна і-того джерела коштів;

Di - питома вага і-того джерела коштів у загальній структурі.

Цей показник розраховується для визначення мінімуму повернення вкладених у діяльність підприємства фінансових ресурсів і може використовуватися для визначення вартості підприємства в цілому.

Отже, рівень затрат для підтримання економічного потенціалу підприємства при структурі фінансових ресурсів, наприклад становить 8,8%. Це означає, що підприємство може приймати рішення будь-якого інвестиційного характеру, рівень рентабельності яких буде не нижче від 8,8%. Для інвестування коштів у конкретний проект дане підприємство повинне порівняти значення норми рентабельності інвестицій (IRR) із вартістю джерел авансованих фінансових ресурсів, при цьому зв'язок між ними має бути таким:

· якщо IRR > 8,8%, інвестиційний проект приймається,

· якщо IRR < 8,8%, інвестиційний проект відхиляється,

· якщо IRR = 8,8%, інвестиційний проект не буде ні прибутковим, ні збитковим, тобто доходи, отримані від інвестицій, дорівнюватимуть інвестиційним затратам.

У зарубіжній практиці функціонування підприємницьких структур пов'язане передусім із фінансуванням коштів на довгостроковій основі для отримання прибутку. Управління активами, пов'язане з отриманням прибутку, характеризується такою величиною, як фінансовий ліверидж. За визначенням Джеймса К. Ван Хорна, «фінансовий ліверидж - це використання залучених коштів із фіксованим процентом для зростання прибутку власників звичайних акцій».

Розрізняють три види лівериджу: виробничий (операційний), фінансовий та виробничо-фінансовий. Розподіл лівериджу на фінансовий та виробничий пов'язаний з існуванням двох видів підприємницьких ризиків. Дія підприємницького ризику пов'язується із силою виробничого (операційного) важеля, який, у свою чергу, залежить від питомої ваги постійних витрат у їх загальній структурі та змін попиту й пропозиції на сировину й матеріали.

Одночасна дія виробничого (оперативного) та фінансового лівериджу, для якого властивим є вплив одночасно трьох факторів: виручки від реалізації, витрат виробничого та чисто фінансового характеру і чистого прибутку як результативного показника. Аналіз одночасного впливу цих факторів, тобто кількісна оцінка, можлива при застосуванні спеціального методу, відомого в економічній літературі під назвою методу «мертвої точки» або беззбитковості. Метод беззбитковості полягає у визначенні для кожної конкретної ситуації обсягу випущеної продукції, що забезпечував би покриття всіх видів витрат та беззбиткову діяльність.

При вирішенні питання оптимізації структури капіталу використовують два важливих поняття: фінансова структура і капіталізована структура підприємства. Під першим терміном, як правило, розуміють спосіб фінансування активів підприємства взагалі, тобто за рахунок усіх джерел фінансових ресурсів, а другий термін має вужче значення, що обмежується лише довгостроковими пасивами.

3. Фінансова діяльність із формування операційного прибутку суб'єкта підприємництва

У третьому розділі курсової роботи проведемо аналіз та дамо оцінку операційної діяльності конкретного підприємства матеріального сектора економіки. Адже фінансова стійкість, рівень прибутковості будь-якого підприємства в першу чергу визначаються результатами його основної, операційної діяльності.

Результати виробничо-комерційної діяльності, зокрема обсяги операційного прибутку, безпосередньо залежать від обсягів виробництва і реалізації продукції й загальної суми операційних витрат. Максимізація маси операційного прибутку передбачає зростання обсягів виробничо-комерційної діяльності та зменшення питомої ваги операційних витрат у розрахунку на одиницю продукції.

Одним із продуктивних механізмів управління процесами формування операційного прибутку є метод, відомий за назвою «витрати-обсяги-прибуток» (Costs-Volume-Profit або CVP). Цей метод дозволяє відстежувати залежність фінансових результатів від обсягів і структури операційних витрат та обсягів виробництва й реалізації продукції.

Використовуючи можливості методу «витрати-обсяги-прибуток», у даному розділі курсовій роботі необхідно розглянути такі питання управління процесами формування операційного прибутку підприємства:

1) розрахувати поріг і зону беззбиткової діяльності підприємства;

2) визначити запас фінансової стійкості підприємства та обґрунтувати шляхи його зростання;

3) дослідити механізм впливу операційного важеля на зміни прибутку підприємства й оцінити рівень підприємницького ризику;

4) дослідити вплив рівня прибутковості виготовлення окремих груп продукції на фінансові результати операційної діяльності підприємства.

3.1 Основні положення методу «Витрати-Обсяги-Прибуток»

Метод «Витрати-Обсяги-Прибуток» дозволяє оцінити вплив окремих факторів на обсяги операційного прибутку і таким чином забезпечує ефективне управління процесами його формування на підприємстві. Цей метод дає відповіді на такі запитання:

який обсяг діяльності забезпечить відшкодування всіх витрат?

яку кількість продукції слід реалізувати для одержання бажаного прибутку?

як вплине на прибуток зниження ціни продукції та збільшення обсягу реалізації?

якщо збільшити витрати на збут, то на скільки треба збільшити обсяг реалізації, щоб зберегти існуючий рівень прибутку?

Такий операційний аналіз сприяє пошуку найбільш вигідних комбінацій між змінними витратами на одиницю продукції і постійними витратами, ціною та обсягом продажу. Тому цей аналіз є неможливим без розподілу витрат на постійні (фіксовані) та змінні з наступним дослідженням їх впливу на обсяги прибутку від операційної діяльності підприємства.

Рівень фіксованих витрат, як правило, майже не змінюється при зростанні чи зменшенні обсягів виробництва і реалізації продукції. До них належать амортизаційні відрахування, зарплата управлінського персоналу, утримання адміністративних приміщень, орендна плата, проценти за кредит тощо. Змінні витрати зростають або зменшуються пропорційно обсягам виробництва. Це витрати на закупівлю сировини, матеріалів, спожиту електроенергію, зарплату виробничого персоналу та ін.

Визначальними поняттями методу «витрати-обсяги-прибуток» є поріг рентабельності, валова маржа (маржинальний дохід), запас фінансової стійкості, операційний важіль (операційний ліверидж).

Поріг рентабельності - це такі обсяги виробництва й реалізації продукції, за яких підприємство вже не має збитків, але ще не має і прибутку. Поріг рентабельності (точка беззбитковості) визначається за формулою

Qр = ,

де Qр - поріг рентабельності;

F - сума фіксованих (постійних) витрат;

ПВвм - питома вага валової маржі в сумарних операційних доходах.

Валова маржа (маржинальний дохід) ? це різниця між сумарними операційними доходами та змінними витратами. За своєю структурою валова маржа ? це сума постійних витрат і операційного прибутку підприємства.

ВМ=СОД-ЗВ або ВМ=F+ОП,

де ВМ - валова маржа підприємства;

СОД - сумарні операційні доходи підприємства;

ЗВ - сума змінних витрат;

ОП - операційний прибуток підприємства.

Запас фінансової стійкості - це зона виробничо-комерційної діяльності, в межах якої формується операційний прибуток підприємства. Розраховується за формулою

ЗФС=СОД-Qp.

Відповідно операційний прибуток, що формується в зоні запасу фінансової стійкості, визначається таким чином:

ОП=ЗФС*ПВвм.

Операційний важіль - показник, що характеризує структуру валової маржі. Розраховується за формулою

ОВ = .,

За величиною операційного важеля визначається рівень підприємницького ризику діяльності підприємства.

3.2 Визначення порогу рентабельності й зони беззбиткової діяльності підприємства

Поріг рентабельності діяльності підприємства визначається аналітичним і графічним способами. Для розрахунку порогу рентабельності підприємства попередньо потрібно провести групування сумарних операційних витрат на фіксовані та змінні. Спочатку необхідно за даними форми №2 визначити сумарні операційні витрати підприємства за формулою

СОВ = С+АВ+ВЗ+ІОВ,

де СОВ - сумарні операційні витрати підприємства;

С - собівартість реалізованої продукції;

АВ - адміністративні витрати;

ВЗ - витрати на збут;

ІОВ - інші операційні витрати.

СОВ = 309348+17884+18909+177381 = 523522 (тис. грн.).

Отже, сумарні операційні витрати підприємства ВАТ «Полтава-кондитер» становлять 523522 тис. грн. За допомогою таблиці 1 розподілимо їх за елементами.

Таблиця 1. Розподіл операційних витрат підприємства за елементами

з/п

Стаття витрат

Витрати на виготовлену продукцію (тис. грн.)

% значення

Витрати на реалізовану продукцію (тис. грн.)

1

Матеріальні витрати

265192

76,39

399892,41

2

Зарплата персоналу

39464

11,37

59509,16

3

Відрахування на соціальні заходи управлінського персоналу

14471

4,17

21821,33

4

Амортизація

9047

2,61

13642,29

5

Інші витрати

19004

5,47

28656,8

6

Разом

347178

100

523522

З урахуванням структури елементів таблиці 1 склад фіксованих і змінних витрат підприємства має такий вигляд:

Таблиця 2. Обсяги та структура фіксованих і змінних витрат підприємства, тис. грн.

Фіксовані витрати

Значення

Змінні витрати

Значення

1. Амортизація

13642,29

1. Матеріальні затрати

399892,41

2. Зарплата управлінського персоналу

17257,66

2. Зарплата виробничого персоналу

42251,5

3. Відрахування на соціальні заходи управ-лінського персоналу

6328,19

3. Відрахування на соціальні заходи вироб-ничого персоналу

15493,14

4. Інші фіксовані витрати

19486,62

4. Інші змінні витрати

9170,18

Разом - фіксовані витрати

56714,76

Разом - змінні витрати

466807,23

Таким чином, 10,83% сумарних операційних витрат підприємства ВАТ «Полтавакондитер» складають постійні витрати, що є позитивним показником.

Після групування витрат на фіксовані і змінні формується базова таблиця показників операційної діяльності підприємства у вигляді таблиці 3.

При цьому величину сумарних операційних доходів визначаємо за даними форми №2 за формулою:

СОД = ЧД + ІОД,

де: ЧД - чистий дохід (виручка від реалізації);

ІОД - інші операційні доходи.

У даному випадку сумарні операційні доходи ВАТ «Полтавакондитер» складають:

СОД = 381009 + 177999 = 559008 (тис. грн.)

Таблиця 3. Базовий рівень показників операційної діяльності підприємства ВАТ «Полтавакондитер», тис. грн.

Найменування показників

Значення

1

Сумарні операційні доходи

559008

2

Змінні витрати

466807,23

3

Валова маржа (маржинальний дохід) (р. 1 - р. 2)

92200,77

4

Фіксовані (постійні) витрати

56714,76

5

Прибуток від операційної діяльності (р. 3 - р. 4)

35486,01

Використовуючи дані таблиці 3, виконаємо розрахунки порогу рентабельності, запасу фінансової стійкості, операційного важеля.

Спочатку визначаємо питому вагу валової маржі:

ПВвм= = = 0,165

Поріг рентабельності підприємства складає:

Qр = = = 343725,81 тис. грн.

Відповідно, запас фінансової стійкості має значення:

ЗФС = СОД - Qр = 559008 - 343725,81 = 215282,19 тис. грн.

А у відносному вираженні:

ЗФС% = *100 = *100 = 38,51%

Операційний важіль підприємства дорівнює:

ОВ = = = 2,6.

Після проведення аналітичних розрахунків необхідно відобразити графічну інтерпретацію порогу рентабельності, запасу фінансової стійкості та інших показників операційної діяльності підприємства, яка наведена у додатку 1

Послідовність побудови графіка наступна. У декартовій системі координат у вибраному масштабі одиниць на осі абсцис фіксуються значення операційного доходу підприємства; на осі ординат - операційні витрати і доходи підприємства. На першому етапі побудови на осі абсцис фіксуємо обсяги операційних доходів підприємства і з цієї точки проводимо тонку лінію паралельно осі ординат. Потім на осі ординат фіксуємо обсяги постійних витрат і з цієї точки проводимо сполошну лінію паралельно осі абсцис. За цим на осі ординат визначаємо обсяги змінних витрат і переносимо їх рівень з фіксацією точки на монтажній лінії. На наступному етапі точку початку системи координат сполучаємо пунктирною лінією з точкою змінних витрат на монтажній лінії. У такий спосіб графічно відображається залежність обсягів змінних витрат від обсягів операційних доходів підприємства. На наступному етапі з точки обсягів постійних витрат, що зафіксована на осі ординат, проводимо сполошну лінію паралельно лінії змінних витрат. Таким чином визначається залежність сумарних операційних витрат від обсягів сумарних операційних доходів підприємства. На заключному етапі побудови графічних залежностей фіксуємо динаміку сумарних операційних доходів. Для цього із точки «0» (перетину системи координат) під кутом 45% проводиться лінія.

Точка перетину лінії операційних доходів з лінією операційних витрат і є порогом рентабельності (точкою беззбитковості) операційної діяльності підприємства. Зона, що знаходиться зліва від точки беззбитковості - є зоною збиткової операційної діяльності підприємства. У межах цієї зони операційні витрати перевищують обсяги поточних операційних доходів підприємства. Зона, що знаходиться справа від точки беззбитковості - є зоною прибуткової діяльності підприємства. Ця зона ще називається запасом фінансової стійкості операційної діяльності підприємства.

Отже, на основі базового рівня показників операційної діяльності підприємства ВАТ «Полтавакондитер», а також після проведення розрахунків порогу рентабельності, запасу фінансової стійкості та операційного важеля, ми можемо сказати, що всі вище перераховані показники відповідають нормативним значенням. Це характеризує операційну діяльність підприємства ВАТ «Полтавакондитер» як прибуткове підприємство. Найбільшу частину витрат на реалізовану продукцію також займають матеріальні витрати (399892,41 тис. грн.), а найменшу - амортизація (13642,29 тис. грн.). Також ми спостерігаємо, що загальна сума витрат на реалізовану продукцію становить 523522 тис. грн. Валова маржа (маржинальний дохід) на підприємстві ВАТ «Полтавакондитер» становить 92200,77 тис.грн., а величина запасу фінансової стійкості - 215282,19 тис. грн, що становить 38,51%. Також 10,83% сумарних операційних витрат підприємства ВАТ «Полтавакондитер» складають постійні витрати, що є позитивним показником.

3.3 Дослідження впливу операційного важеля на зміни обсягів прибутку суб'єкта підприємництва

Операційний важіль характеризує внутрішню структуру валової маржі, тобто співвідношення її складових ? операційного прибутку і фіксованих витрат:

ОВ = = =1 +

Збільшення обсягів фіксованих витрат у структурі валової маржі призводить до зростання значень операційного важеля, а відповідно і до підвищення рівня підприємницького ризику діяльності підприємств. Сила впливу операційного важеля на фінансові результати діяльності підприємств визначається такою залежністю показників:

% = ОВ*%,

де ?tп% - процентне зростання операційного прибутку підприємства;

?tр% - процентне збільшення операційних доходів підприємства від реалізації продукції.

Сила впливу операційного важеля проявляється в наступному. На кожен процент зміни операційних доходів підприємства (підвищення чи падіння) операційний прибуток буде зростати або знижуватися пропорційно величині операційного важеля.

У курсовій роботі необхідно дослідити механізм впливу операційного важеля, розглядаючи ситуації збільшення та зменшення обсягів операційної діяльності в плановому періоді.

Наприклад, у першій ситуації, при зростанні обсягів операційної діяльності в плановому періоді на 6%, операційний прибуток підвищиться таким чином:

% = 2,6*6%=15,6%

Отже, планова величина операційного прибутку буде дорівнювати

= * = 35486,01*1,155 = 40986,34 тис. грн.

А приріст прибутку в абсолютній сумі складатиме

= 40986,34 - 35486,01= 5500,33 тис.грн.

Отже, збільшення операційної діяльності на 5500,33 тис. грн. призведе до зростання величини операційного прибутку до 40986,34 тис. грн.

Отриманий результат необхідно перевірити методом прямих розрахунків із використанням показників і залежностей, наведених у таблиці 4.

Таблиця 4. Прямий розрахунок показників операційної діяльності підприємства при її зростанні у плановому періоді на 6%

№ з/п

Показник

Розрахунок

Значення, тис. грн.

1

Сумарні операційні доходи

559008*1,06

592548,48

2

Змінні витрати

466807,23*1,06

494815,66

3

Валова маржа

р. 1 - р. 2

97732,82

4

Фіксовані витрати

-

56714,76

5

Прибуток від операційної діяльності

р. 3 - р. 4

41018,06

За прямим розрахунком приріст операційного прибутку дорівнює:

%*100% = *100% = 15,59%

У другій ситуації, при зниженні обсягів реалізації продукції на 4%, темпи падіння прибутку будуть наступними:

% = 2,6*(-4%)=-10,4%

Планова величина прибутку складатиме:

=* (1 - 0,104) = 31795,46 тис. грн

Абсолютний приріст прибутку від операційної діяльності дорівнюватиме

= 31795,46 - = -3690,55 тис. грн.

При зниженні обсягів реалізації продукції на 4% темпи падіння прибутку становитимуть 10,4%, а отже планова величина прибутку складатиме 31795,46 тис. грн., що на 3690,55 тис. грн. менше, ніж базовий операційний прибуток.

Отриманий результат необхідно перевірити методом прямих розрахунків із використанням показників і залежностей, наведених у таблиці 5.

Таблиця 5. Прямий розрахунок показників операційної діяльності підприємства при її падінні у плановому періоді на 4%

№ з/п

Показник

Розрахунок

Значення, тис. грн.

1

Сумарні операційні доходи

559008•0,96

536647,68

2

Змінні витрати

466807,23•0,96

448134,94

3

Валова маржа

р. 1 - р. 2

88512,74

4

Фіксовані витрати

-

56714,76

5

Прибуток від операційної діяльності

р. 3 - р. 4

31795,46

Перевірка:

%*100% = *100% = -10,4%

Після завершення розгляду різноманітних господарських ситуацій планового року потрібно дати оцінку рівня підприємницького ризику і скласти характеристику позитивних (чи негативних) факторів виробничо-комерційної діяльності конкретного суб'єкта господарювання, а також оцінити вплив зміни обсягів фіксованих витрат на фінансові результати діяльності підприємства та на рівень підприємницького ризику.

При цьому необхідно враховувати, що підприємницький ризик проявляється при зменшенні обсягів виробництва і реалізації продукції в плановому періоді відносно звітного періоду діяльності. Підприємницький ризик виробничо-комерційної діяльності знаходиться в прямій залежності від величини операційного важеля, тобто від обсягів постійних витрат у структурі валової маржі. Ураховуючи, що постійні витрати в основному формуються за рахунок витрат на амортизацію основних засобів і менеджмент, підприємницький ризик характеризує рівень управління та ефективність використання технічної бази суб'єктів підприємсництва.

Градація рівнів підприємницького ризику залежно від величини операційного важеля може мати наступний вигляд.

Таблиця 6. Рівні підприємницького ризику виробничо-комерційної діяльності суб'єктів підприємництва

Величина

операційного важеля

Рівень підприємницького ризику

до 3

Низький. Малоризиковий, консервативний тип виробничо-комерційної діяльності

від 3 до 5

Середній. Середньоризиковий, поміркований тип виробничо-комерційної діяльності

більше 5

Високий. Агресивний, високоризиковий тип виробничо-комерційної діяльності

Так як значення нашого підприємста ОВ = 2,6, то рівень підприємницького ризику низький, малоризиковий.

Отже, за результатами дослідження механізму впливу операційного важеля, розглянувши ситуації збільшення та зменшення обсягів операційної діяльності підприємства ВАТ «Плтавакондитер» в плановому періоді, можна сказати наступне:

1) У першій ситуації, при зростанні обсягів операційної діяльності в плановому періоді на 6%, операційний прибуток підвищився до 15,6%. Тобто збільшення операційного важіля на 6% тягне за собою збільшення операційної діяльності внаслідок підвищення операційного прибутку на 15,6%. В результаті цього відбулося і збільшення операційної діяльності на 5500,33 тис. грн. призвело до зростання величини операційного прибутку до 40986,34 тис. грн.

За допомогою прямого розрахунку показників операційної діяльності підприємства ВАТ «Полтавакондитер» при її зростанні у плановому періоді на 6%, у порівнянні з базовим рівнем, ми отримали такі дані:

ѕ сумарні операційні доходи зросли на 592548,48 тис.грн.;

ѕ змінні витрати зросли на 494815,66 тис.грн.;

ѕ фіксовані витрати залишилися незмінними -56714,76 тис.грн.;

Отже, приріст операційного прибутку склав 15,6%

2) У другій ситуації, при зниженні обсягів реалізації продукції на 4% темпи падіння прибутку становили 10,4%, а отже планова величина прибутку складатиме 31795,46 тис. грн., що на 3690,55 тис. грн. менше, ніж базовий операційний прибуток, за допомогою прямого розрахунку показників операційної діяльності підприємства ВАТ «Полтавакондитер» при її падінні у плановому періоді на 4%, у порівнянні з базовим рівнем.

Також ми вияснили, що ВАТ «Полтавакондитер» має малоризиковий, низький тип виробничо-комерційної діяльності, бо величина операційного важеля складає 2,6, тобто знаходиться на рівні до3.

Отже, підприємницький ризик проявляється при зменшенні обсягів виробництва і реалізації продукції в плановому періоді відносно звітного періоду діяльності. Підприємницький ризик виробничо-комерційної діяльності знаходиться в прямій залежності від величини операційного важеля, тобто від обсягів постійних витрат у структурі валової маржі. Ураховуючи, що постійні витрати в основному формуються за рахунок витрат на амортизацію основних засобів і менеджмент, підприємницький ризик характеризує рівень управління та ефективність використання технічної бази суб'єктів підприємсництва.

3.4 Дослідження впливу рівня прибутковості виготовлення окремих груп продукції на фінансові результати операційної діяльності суб'єкта підприємництва

Операційна діяльність підприємства, як правило, пов'язана з випуском і реалізацією декількох номенклатурних груп продукції. Ці групи продукції мають індивідуальні характеристики витрат, обсягів збуту та рівня прибутковості.

При проведенні поглибленого аналізу процесів формування операційного прибутку підприємства виникає необхідність визначення впливу окремих номенклатурних груп продукції на рівень фінансових результатів підприємства в цілому. Такий аналіз доцільно проводити за раніше визначеною схемою з розрахунками по кожній групі продукції порогу рентабельності, запасу фінансової стійкості, обсягів операційного прибутку чи збитку.

Розрахунки названих показників рекомендується здійснювати з використанням табличної форми їх представлення в такому вигляді:

Таблиця 7. Аналіз впливу груп продукції на рівень фінансових результатів операційної діяльності підприємства

№ з/п

Найменування показників

Один. вимірювання

Найменування групи продукції

У цілому по підприємству

1

2

3

1

Сумарні операційні доходи

Тис.грн.

82174,17 0,15

195093,47 0,35

281740,36 0,5

559008 1

2

Змінні витрати

Тис.грн.

69848,04 0,85

173633,19,89

2233260,79

466807,23,0,835

3

Валова маржа

Тис.грн.

13969,61 0,2

46880,96 0,27

31350,2 0,13

92200,770,165

4

Фіксовані витрати

Тис.грн.

7940,07,14

17014,430,3

31760,270,56

56714,76

5

Операційний прибуток (збиток)

Тис.грн.

6029,54

29866,53

-410,07

35486,01

6

Питома вага валової маржі

-

0,17

0,24

0,11

0,165

7

Поріг рентабельності

Тис.грн.

46706,29

70893,46

288729,73

343725,81

8

Запас фінансової стійкості абсолютний

Тис.грн.

35467,88

124200,01

-6989,37

215282,19

9

Запас фінансової стійкості у відсотках

%

43,16

63,66

-2,48

38,51

Послідовність наведених у таблиці розрахунків наступна. Спочатку визначається питома вага продажу окремих груп продукції у загальних обсягах реалізації продукції по підприємству в цілому. Потім пропорційно питомій вазі в обсягах реалізації обраховуються фіксовані витрати по окремих номенклатурних групах продукції. Якщо на підприємстві ведеться детальний облік калькуляційних витрат по кожній номенклатурній групі продукції, то в такому випадку величина змінних і фіксованих витрат розраховується методом прямої вибірки.

Після визначення сум фіксованих витрат проводяться розрахунки порогу рентабельності, запасу фінансової стійкості та обсягів операційного прибутку (збитку) по кожній групі продукції за схемою, наведеною в таблиці 7.

За результатами розрахунків може виявитися, що одна чи декілька груп продукції є збитковими для підприємства. Тому під час подальшого аналізу необхідно відслідкувати можливі фінансові результати діяльності підприємства при реалізації ним наступних господарських заходів:

1) зняття з виробництва збиткової групи продукції з відповідним зменшенням загальних обсягів реалізації;

2) зняття з виробництва збиткової групи продукції, але обсяги реалізації по підприємству не знижувати за рахунок зростання виробництва по прибуткових групах продукції;

3) проведення роботи зі зниження рівня змінних витрат на виробництво збиткової групи продукції і, як наслідок, переведення її до рентабельних груп;

4) збільшення обсягів реалізації збиткової групи продукції і вихід її за межі точки беззбитковості (у разі, якщо це дозволяє зробити ринок збуту).

При цьому потрібно враховувати, що при знятті з виробництва окремих груп продукції фіксовані витрати по підприємству не зменшуються, а їх «тягар» розподіляється на залишені для виробництва і реалізації прибуткові групи продукції.

Тепер відобразимо графічну інтерпретацію порогу рентабельності, запасу фінансової стійкості та інших показників збиткової (третьої) групи продукції підприємства ВАТ «Полтавакондитер» (додаток 2.)

У курсовій роботі можна застосовувати різні варіанти фінансового управління. Ми на прикладі розглянемо варіант зняття з виробництва продукції 3 групи з одночасним збереженням доходу підприємства на досягнутому рівні. Для визначення фінансових результатів нові показники зведемо у таблицю 8.

Таблиця 8. Визначення планових результатів операційної діяльності підприємства у результаті проведення господарських заходів з управління номенклатурою виробництва і збуту продукції

Найменування показників

Одиниці вимірювання

Найменування групи продукції

У цілому по підприєм-тву

1

2

1

Сумарні операційні доходи

Тис.грн.

223603,2 0,4

335404,8 0,6

559008 1

2

Змінні витрати

Тис. грн.

134161,92 0,6

234783,36 0,7

368945,28 0,66

3

Валова маржа

Тис.грн.

89441,28 0,4

100621,44 0,3

190062,720,34

4

Фіксовані витрати

Тис.грн.

22685,9

34028,86

56714,76

5

Обсяги операційного прибутку (збитку)

Тис.грн.

66755,38

66592,58

133347,96

6

Питома вага валової маржі

-

0,4

0,3

0,34

7

Поріг рентабельності

Тис.грн.

56714,75

113429,53

166808,11

8

Запас фінансової стійкості

Тис.грн.

166888,45

221975,27

392199,89

9

Запас фінансової стійкості у відсотках

%

74,64

66,18

70,16

Якщо зобразити графічну інтерпретацію порогу рентабельності та запасу фінансової стійкості разом з плановими результатами операційної діяльності вцілому по підприємству ВАТ «Полтавакондитер» у результаті проведення господарських заходів з управління, то отримаємо наступний графік (додаток 4).

Висновок:

Отже, після визначення впливу окремих номенклатурних груп продукції на рівень фінансових результатів підприємства ВАТ «Полтава-кондитер» в цілому, (тобто здійснивши аналіз з розрахунками по кожній групі продукції порогу рентабельності, запасу фінансової стійкості, обсягів операційного прибутку), виявилося, що одна група продукції (третя) є збитковою для підприємства. Тому було запропоновано такий господарський заход, як зняття з виробництва збиткової групи продукції, але обсяги реалізації по підприємству не знижувати за рахунок зростання виробництва по прибуткових групах продукції. При цьому при знятті з виробництва даної збиткової групи продукції фіксовані витрати по підприємству не зменшилися, а навпаки їх «тягар» розподілився на залишені для виробництва і реалізації прибуткові групи продукції.

Отже, ми бачимо, що після проведення господарських заходів з управління номенклатурою виробництва і збуту продукції, а саме зняття з виробництва збиткової групи продукції (але обсяги реалізації по підприємству не знижувати за рахунок зростання виробництва по прибуткових групах продукції) відбудуться позитивні зрушення в операційній діяльності підприємства ВАТ «Полтавакондитер». А це означає, що даному підприємству було б доцільно провести запропонований господарський захід.

4. Планування інвестиційного розвитку та результатів фінансової діяльності суб'єкта підприємництва

В основі механізму управління фінансовою діяльністю суб'єктів підприємництва знаходиться фінансове планування.

Фінансове планування - це процес розроблення і реалізації системи фінансових планів та фінансових нормативів із забезпечення розвитку суб'єктів підприємництва необхідними фінансовими ресурсами (капіталом) і високим рівнем ефективності їх фінансової діяльності у відповідному періоді. Основним призначенням фінансового планування є забезпечення фінансової стійкості суб'єктів підприємництва на всіх етапах їх розвитку. Систему фінансового планування розкривають його складові: довгострокове фінансове планування (прогнозування фінансової діяльності), середньострокове, поточне й оперативне планування фінансової діяльності суб'єктів підприємництва.

У межах довгострокового та середньострокового періодів діяльності суб'єктів господарювання визначальною складовою фінансового планування є обґрунтування і реалізація інвестиційної програми розвитку, тобто плану-прогнозу капітальних вкладень у розвиток технічної бази виробництва. Призначенням реального інвестування є забезпечення зростання рівня ефективності основної операційної діяльності суб'єктів підприємництва. Дане положення може бути досягнуте за умови, що реальне інвестування проводиться на сучасній науково-технічній, інноваційній основі.

У курсовій роботі необхідно визначити фінансові параметри інвестиційного розвитку і його наступні наслідки, які проявляються у плані капітальних вкладень, балансовому плані, плані доходів та витрат основної операційної діяльності й рівні ефективності фінансової діяльності в після-інвестиційний період функціонування суб'єкта підприємництва.

Інвестиційне проектування - це розробка комплексу технічної документації, що містить техніко-економічне обґрунтування (проектне креслення, пояснювальні записки, бізнес-план інвестиційного проекту й інші матеріали), а також докладний кошторис, що визначає вартість всього інвестиційного проекту. Будь-який інвестиційний проект проходить три головні фази свого розвитку: це передінвестиційна фаза, інвестиційна фаза та експлуатаційна або оперативна фаза. Планування проекту здійснюється у передінвестиційній фазі за наступною структурою:

ѕ Аналіз інвестиційних можливостей

ѕ Аналіз альтернатив проекту та попереднє визначення

ѕ Попереднє ТЕО

ѕ Бізнес-план

Як бачимо, вінцем процесу планування проекту є створення бізнес-плану. Бізнес-план - це документ, що описує всі основні аспекти майбутньої діяльності підприємства, в тому числі і інвестиційної, аналізує всі проблеми, які можуть виникнути, а також визначає способи розв'язання цих проблем.

В цілому бізнес-план вважається інструментом для отримання кредиту, але він безумовно виконує функції набагато глибші:

ѕ виявлення цілей бізнесу

ѕ сприяння виробленню стратегії та оперативної тактики для досягнення цілей бізнесу

ѕ створення системи вимірювання результатів діяльності

ѕ надання інструментів для управління бізнесом

ѕ виявлення альтернативних напрямків розвитку.

У бізнес-плані повинні бути відображені наступні питання:

1) загальна характеристика підприємства: активи і основний капітал, форма власності, ступінь самостійності, наявність збутових підприємств, дочірніх підприємств та філій, рівень сертифікації продукції;

2) науково-технічний потенціал підприємства, характеристика основного технологічного обладнання та технологій;

3) характеристика допоміжних виробництв (складське, транспортне);

4) організація управління, праці, професіонально-кваліфікаційний склад;

5) фінансове забезпечення, основні результати фінансової діяльності попереднього року, оцінка сучасного стану, проектна модель фінансового забезпечення;

6) досвід зовнішньоекономічної діяльності, включаючи експортні поставки;

7) у висновках до проекту робляться основні висновки, вказуються його недоліки, оцінюється ймовірність здійснення та оцінюється ефективність проекту, що оцінюється. Підходи до розробки та викладення бізнес-плану диференціюються залежно від характеру інвестиційного проекту.

Структура бізнес-плану:

1. Резюме (коротка характеристика інвестиційного проекту). Із цього розділу інвестор повинен зробити висновок про відповідність проекту:

ѕ його інвестиційній діяльності та інвестиційній стратегії,

ѕ потенціалу наявних інвестиційних ресурсів;

ѕ чи влаштовує його проект за періодом реалізації та термінами повернення вкладеного капіталу.

Резюме повинно включати:

ѕ викладення концепції інвестиційного проекту;

ѕ ступінь розробки інвестиційного проекту;

ѕ необхідну сума інвестиційних ресурсів у національній валюті на момент розробки бізнес-плану період здійснення інвестицій до початку ефективної експлуатації об'єкта; період окупності об'єкта, що проектується;

ѕ для іноземних інвесторів повинні викладатися основні положення державного та правового регулювання даного бізнесу в Україні.

2. Характеристика галузі, в якій реалізується інвестиційний проект:

ѕ відповідність галузевої спрямованості інвестиційного проекту завданням структурної перебудови економіки України;

ѕ тенденції розвитку попиту на продукцію галузі;

ѕ рівень розвитку ринкових відносин у галузі;

ѕ середній рівень прибутковості капіталу в галузі.

3. Характеристика продукту (послуг):

ѕ особливості та привабливість для споживачів (клієнтів);

ѕ достоїнства та переваги порівняно з іншими продуктами (послугами);

ѕ оцінка конкурентоспроможності за основними якісними ознаками, рівнем цін, гарантіями та послугами після продажу;

ѕ прогнозований загальний період життєвого циклу продукту та можливість його подальшого удосконалення;

ѕ за окремими, принципово новими продуктами необхідно обумовити необхідну форму правового захисту (патент, авторське право, торговий знак).

4. Розміщення об'єкта:

ѕ дозволить оцінити інвестиційну привабливість регіону;

ѕ розглянути потенційні переваги його конкретного місцезнаходження з позицій наближення до факторів виробництва або ринків збуту;

ѕ ринкова оцінка земельного наділу, на якій знаходиться об'єкт, і територій, що до нього прилягають.

5. Аналіз ринку (найбільш складний розділ при розробці бізнес-плану). Охоплює не тільки поточний, але і прогнозований стан даного ринку:

ѕ характеристика потенційних покупців (клієнтів) даного продукту (послуги), їх особливості та можлива чисельність у рамках даного регіону.

ѕ оцінка нинішнього обсягу попиту (продажу) на продукт чи послугу на цьому ринку;

ѕ з урахуванням чисельності оптових і роздрібних покупців та характеристики сучасного стану попиту прогнозується можливий обсяг продаж у межах інвестиційного проекту, що розглядається;

ѕ оцінка рівня та динаміки цін на продукцію.;

ѕ оцінка сучасного та прогнозного рівня конкуренції на внутрішньому ринку.

6. Запланований обсяг та структура виробництва продукту (здійснення послуг):

ѕ обґрунтовується загальний обсяг випуску продукцій (надання послуг) у середньому за рік при виході об'єкта інвестування на проекту потужність;

ѕ проводяться розрахунки за окремими асортиментними групами продукту (послуги);

ѕ запланований обсяг та структура виробництва продукції (послуг) розраховується: у кількості одиниць (або інших одиницях виміру).

7. Забезпечення випуску продукції (послуг) основними факторами виробництва:

ѕ забезпечення випуску продукції (послуг) основними видами сировини, матеріалів, енергетичних ресурсів;

ѕ забезпечення випуску продукції (послуг) сучасною технологією;

ѕ забезпечення випуску продукції (послуг) сучасним обладнанням.;

ѕ забезпечення випуску продукції (послуг) відповідними виробничими приміщеннями та об'єктами виробничої інфраструктури;

ѕ аналіз забезпечення випуску продукції (послуг) кадрами відповідної кваліфікації.

8. Стратегія маркетингу. Розробляється як самостійний розділ бізнес-плану в наступних випадках:

ѕ при виході на ринок з принципово новим видом продукції (послуг);

ѕ при впровадженні на інших регіональних ринках;

ѕ при високому рівні конкуренції на відповідному товарному ринку (ринку послуг) даного регіону.

9. Управління реалізацією інвестиційного проекту:

ѕ визначається організаційно-правова форма реалізації проекту;

ѕ бажано представити схему організаційної структури управління об'єктом на стадії його експлуатації (у випадку, якщо проект пов'язаний із створенням нової компанії);

ѕ можливість реалізації інвестиційного проекту самостійно чи необхідність залучення підрядника чи субпідрядника;

ѕ у випадку залучення підрядника чи субпідрядника в бізнес-плані відображаються його характеристики: наявність досвіду роботи в даній галузі та з аналогічними інвестиційними проектами, рівень технологічного і кадрового забезпечення, ділова та фінансова репутація.

10. Оцінка ризиків та їх страхування. Розглядаються наступні ризики:

ѕ ризик затримки початку реалізації проекту;

ѕ ризик несвоєчасного закінчення будівельно-монтажних робіт за проектом;

ѕ ризик суттєвого збільшення кошторисної вартості проекту;

ѕ ризик невиходу на заплановані показники зовнішньоекономічної діяльності у зв'язку із зміною експортної політики держави;

ѕ ризик зниження запланованого рівня ефективності діяльності та збільшення періоду окупності капіталу у зв'язку з державним регулюванням рівня цін, посиленням податкового регулювання.

Відповідно до оцінки рівня окремого ризику викладають найбільш доцільні форми їх страхування:

ѕ розробка відповідних профілактичних заходів для їх запобігання;

ѕ розподіл негативних фінансових наслідків ризиків серед інвесторів та учасників, що залучені до реалізації проекту;

ѕ створення відповідних резервних фондів;

ѕ зовнішнє страхування найбільш суттєвих ризиків;

ѕ отримання документальних гарантій захисту від окремих видів ризиків від місцевих органів самоуправління.

11. Фінансовий план. Це найбільш важливий розділ бізнес-плану, головний критерій прийняття інвестиційного проекту до реалізації. Складається із декількох етапів. Для оцінки фінансової спроможності проекту необхідно спрогнозувати обсяг продаж, порівняти його з витратами за проектом та визначити джерела покриття можливих витрат. Під час прогнозування обсягів реалізації враховується:

ѕ час на збут - середній час між закінченням виробництва продукту і відвантаженням у днях;

ѕ затримка платежів - середній час між відвантаженням та оплатою товару в днях;

ѕ процент продажів за фактом - показує, який процент від суми реалізації продається з оплатою за фактом відвантаження;

ѕ процент продажу у кредит - показує, який процент від суми реалізації продається з оплатою в кредит;

ѕ процент продажів з авансом - показує, який процент від суми реалізації продається з передоплатою.

Фінансовий план включає наступні відносно самостійні розділи (модулі):

ѕ план прибутку;

ѕ податковий план;

ѕ баланс грошових потоків;

ѕ прогноз бухгалтерського балансу;

ѕ розрахунок показників ліквідності і рентабельності;

ѕ розрахунок показників ефективності проекту.

Таким чином, у даному розділі курсовій роботі буде розглянуто такі питання фінансової діяльності підприємства:

1) обґрунтування необхідності та проведення фінансової діагностики рівня ефективності впровадження інвестиційно-інноваційного проекту;

2) складання бюджету капітальних вкладень у розвиток технічної бази виробництва (інвестиційного бюджету) та обґрунтування джерел їх фінансування;

3) фінансове планування господарської діяльності в середньостроковій перспективі з використанням основних планово-розрахункових документів.

Таким чином, у даному розділі курсовій роботі необхідно розглянути такі питання фінансової діяльності підприємства:

1) обґрунтування необхідності та проведення фінансової діагностики рівня ефективності впровадження інвестиційно-інноваційного проекту;

2) складання бюджету капітальних вкладень у розвиток технічної бази виробництва (інвестиційного бюджету) та обґрунтування джерел їх фінансування;

3) фінансове планування господарської діяльності в середньостроковій перспективі з використанням основних планово-розрахункових документів.

4.1 Фінансова діагностика необхідності та рівня фінансової ефективності реалізації інвестиційно-інноваційного розвитку суб'єкта підприємництва

За результатами попередньо проведеного аналізу виявлено, що рівень ефективності фінансової діяльності суб'єкта підприємництва є недостатньо високим. Як правило, це пов'язано з недостатніми обсягами доходів від реалізації продукції (низький рівень ділової активності) і високим рівнем операційних витрат, зокрема змінних витрат у розрахунку на 1 грн. доходів підприємства. Дану закономірність можна побачити з аналізу номенклатурних груп продукції. Як показує аналіз, у номенклатурі продукції, що випускається і реалізується підприємством, є збиткові групи. Основною причиною збитковості цих груп є її високі операційні витрати, які перевищують ціну реалізації продукції. Глибинними причинами такого стану є недостатній технічний рівень виробництва.

У зв'язку із цим організаційні й економічні заходи не дозволяють значно поліпшити фінансовий стан підприємства для забезпечення умов стабільного зростання рівня фінансової стійкості його діяльності. Тому поліпшення фінансового стану на довгострокову перспективу безпосередньо пов'язане з проведенням інвестицій у виробничо-комерційну сферу підприємства, тобто з упровадженням новітніх технологій виготовлення продукції за рахунок оновлення активів, зокрема основних засобів.

Попередньою обов'язковою функцією фінансового управління в даному випадку є проведення фінансової діагностики прогнозного інвестиційного проекту, тобто визначення вимог до його виробничо-фінансових результатів. Інвестиційний проект повинен реалізувати новітні досягнення науково-технічного прогресу, тобто бути інноваційним за своїм змістом.

При реалізації інвестиційних програм попередньо необхідно обґрунтувати їх економічну ефективність, тобто провести попередній прогнозний аналіз можливих фінансових результатів діяльності підприємства після реалізації інвестицій.

Відповідно до закономірностей ефективного розвитку виробничих систем реалізація інвестиційно-інноваційних проектів має забезпечувати випереджальне зростання фінансових результатів по відношенню до використання ресурсів та проведення витрат. Із точки зору економічної і фінансової ефективності прийнятним для реалізації може бути інвестиційно-інноваційний проект, при якому темпи зростання фіксованих витрат будуть нижчими, ніж темпи зростання результатів за умови забезпечення зниження питомої ваги змінних і сумарних операційних витрат у сумарних операційних доходах підприємства.

Згідно з викладеними положеннями, прийнятними для підприємства можуть бути наступні умови та наслідки впровадження інвестиційно-інноваційного проекту. Після реалізації проекту фіксовані витрати, головним чином у частині амортизаційних відрахувань, можуть зрости на 15%. Сумарні операційні доходи при цьому підвищаться на 20%, а змінні операційні витрати на 10%. За таких умов фінансові результати діяльності підприємства в прогнозному періоді матимуть значення, наведені в таблиці.

Таблиця 9. Прогнозний рівень показників операційної діяльності підприємства за умови реалізації інвестиційно-інноваційного проекту, тис. грн.

№з/п

Найменування показників

Значення

1

Сумарні операційні доходи

670809,6

2

Змінні витрати

513487,95

3

Валова маржа

157321,65

4

Фіксовані витрати

65221,97

5

Прибуток від операційної діяльності

92099,68

При цьому повинна виконуватися закономірність

ІОП > ІСОД > ІF > ІЗВ,

де: ІОП - індекс зростання прибутку від операційної діяльності;

ІСОД - індекс зростання обсягів виробництва і реалізації;

ІF - індекс зростання фіксованих витрат;

ІЗВ - індекс зростання змінних витрат.

Використовуючи дані таблиці 9, виконаємо прогнозні розрахунки порогу рентабельності, запасу фінансової стійкості, операційного важеля.

Спочатку визначаємо питому вагу валової маржі:

ПВвм= = = 0,137

Прогнозований поріг рентабельності підприємства ПП «Сігма-кабель» у цьому випадку складатиме:

Qр = = = 476072,77 тис. грн

Відповідно, запас фінансової стійкості має значення:

ЗФС = СОД - Qр = - 476072,77 = 194736,83 тис. грн.

А у відносному вираженні:

ЗФС% = *100 = *100 = 29,03%

Операційний важіль ПП «Сігма-кабель» дорівнюватиме:

ОВ = = = 1,001

Тепер відобразимо графічну інтерпретацію прогнозованого рівня показників операційної діяльності підприємства ВАТ «Полтавакондитер» за умови реалізації інвестиційно-інноваційного проекту (додаток 5)

Отже, ми бачимо, що за умови реалізації інвестиційно-інноваційного проекту операційний прибуток ВАТ «Полтавакондитер» зросте майже в два рази. Так як на даному етапі він складає 35486,01 тис.грн., а після реалізації даного проекту операційний прибуток досліджуваного підприємства складатиме 92099,68 тис.грн., тобто зросте на 159,54%. Звідси можно зробити висновок, що підприємству ВАТ «Полтавакондитер» дійсно потрібно реалізовувати інвестиційно-інноваційний проект.

4.2 Планування реальних інвестиційних вкладень в розвиток суб'єкта підприємництва та схем їх фінансування

Виходячи з показників прогнозного інвестиційно-інноваційного проекту, визначених у результаті проведення фінансової діагностики, розробляємо середньостроковий план (бюджет) капітальних вкладень, тобто визначаємо обсяги та структуру капітальних вкладень і джерела їх фінансування. За спрощеною схемою ці показники у прогнозному варіанті можуть бути визначені наступним чином.


Подобные документы

  • Економічна сутність і види фінансових ресурсів державного підприємства. Особливості їх структури і нормативно-правового регулювання. Аналіз показників фінансового стану БЦДСС, оцінка структури джерел формування фінансових ресурсів, шляхи оптимізації.

    дипломная работа [732,1 K], добавлен 13.04.2012

  • Фінансова діяльність суб’єктів господарювання. Особливості фінансування підприємств різних форм власності. Формування власного капіталу, самофінансування та дивідендна політика підприємства. Фінансування підприємства за рахунок запозичених джерел.

    отчет по практике [681,1 K], добавлен 16.04.2011

  • Інформаційна база здійснення аналізу джерел фінансування капіталу підприємства. Аналіз вартості капіталу та оцінка ефективності управління структурою капіталу на основі ефекту фінансового важеля. Оцінка структури джерел фінансових ресурсів ТОВ "Віват".

    курсовая работа [94,8 K], добавлен 01.12.2010

  • Процес формування та використання фінансових ресурсів як основи забезпечення операційної, фінансової та інвестиційної діяльності господарюючих суб’єктів. Класифікація форм фінансування підприємств. Переваги та недоліки внутрішніх і зовнішніх джерел.

    научная работа [61,8 K], добавлен 26.03.2015

  • Теоретичні аспекти формування інвестиційної та фінансової стратегії діяльності підприємства. Формування і оцінка інвестиційного портфеля компанії, планування ресурсів та витрат, поняття та порядок складання проектного бюджету, шляхи його оптимізації.

    дипломная работа [998,9 K], добавлен 02.02.2012

  • Розрахунок та аналіз показників підприємства, що характеризують грошові надходження та видатки. Джерела формування фінансових ресурсів. Основний капітал підприємства та джерела його фінансування і відтворення. Оцінка показників прибутковості підприємства.

    контрольная работа [54,7 K], добавлен 02.02.2011

  • Зміст фінансової діяльності та грошові фонди підприємства. Аналіз процесу управління фінансовими ресурсами ТОВ "Окланд". Пропозиції щодо джерел формування оборотних коштів підприємства та оптимізації організаційної структури податкового планування.

    дипломная работа [403,3 K], добавлен 07.09.2010

  • Аналіз діяльності і зовнішньоекономічних операцій торгово-посередницької фірми ТОВ "Провансе". Розробка напрямків оптимізації фінансової стратегії формування джерел коштів і їх ефективного використання в підприємстві, оцінка ефективності її впровадження.

    дипломная работа [3,6 M], добавлен 07.07.2010

  • Аналіз структури, динаміки джерел формування та напрямів використання фінансових ресурсів підприємства. Аналіз ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності підприємства. Динаміка зміни власного та позикового капіталу.

    курсовая работа [638,4 K], добавлен 07.11.2012

  • Показники фінансової стійкості підприємства і методика їхнього розрахунку. Оцінка ліквідності і платоспроможності підприємства, аналіз оборотного капіталу, його склад і джерела фінансування. Аналіз ефективності використання фінансових ресурсів.

    дипломная работа [273,6 K], добавлен 15.06.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.