Проблематика майнового оподаткування
Стан майнового оподаткування в Україні на сучасному етапі. Основні проблеми та перешкоди на шляху до його вдосконалення. Розгляд досвіду інших країн світу з питань оподаткування майна та окреслення напрямків реформування податкового законодавства.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.10.2012 |
| Размер файла | 268,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Прийняття Податкового кодексу може забезпечити поступовий перехід до періоду "податкової стабілізації" і частково-автоматичної фіскальної політики. Це значно поліпшить умови господарювання суб'єктів підприємницької діяльності, стане важливим фактором прискорення іноваційно-інвестиційних процесів.
Підсумовуючи викладене, необхідно зазначити, що в результаті здійснення податкової реформи в Україні, та як наслідок вирішення складних податкових колізій, має бути створена податкова система з базовими положеннями, при якому Податковий кодекс України буде єдиним нормативним документом, який регулюватиме відносини з приводу сплати податків. Він міститиме чіткі визначення всіх елементів податків та зборів, встановлюватиме права та обов'язки платників податків та податкових органів. Простота та зрозумілість норм (порівняно з діючим законодавством) дозволить уникнути подвійного тлумачення норм, протиріч та непорозумінь в застосуванні Податкового кодексу України на практиці. Це з одного боку, полегшить становище платників податків, а з іншого, призведе до можливості чіткого виконання податковими органами своїх контролюючих функцій.
2.2 Оподаткування в Єврозоні
В даний час відбувається якісна зміна ролі оподаткування в економіці. Зберігаючи функції основного важеля поповнення бюджету, оподаткування починає відігравати значний вплив на міжнародне розміщення виробництва, прямі і портфельні інвестиції, діяльність фінансових ринків. Нова роль оподаткування виявляється в рамках функціонування різних інтеграційних угрупувань, зокрема, гармонізація оподаткування є одним з перспективних елементів євроінтеграційних процесів в Україні.
В даний час структура оподаткування в країнах-членах ЄС характеризується значним ступенем уніфікації: податкові системи всіх країн-членів ЄС застосовують такі види податків, як податок на прибуток, прибутковий податок на доходи фізичних осіб, ПДВ, соціальні податки. Такі елементи податкової системи, як порядок розрахунку і сплати податків, податкові пільги, система контролю за платниками податків з боку податкових органів, багато в чому також є ідентичними.
Зокрема, в країнах-членах ЄС податок на прибуток юридичних осіб обчислюється за календарний рік або відповідний фінансовий рік, встановлений в засновницьких документах компанії (у випадку якщо фінансовий рік відрізняється від календарного). Об'єктом оподаткування в більшості країн-членів ЄС є прибуток, одержаний компанією від діяльності у всьому світі. Загальним моментом у порядку стягування податку на прибуток в країнах-членах ЄС є також наявність інвестиційних пільг по податку на прибуток. Дані пільги, як правило, надаються у вигляді права на прискорену амортизацію об'єктів основних засобів або можливості використання компаніями податкового вирахування на суму витрат, понесених при здійсненні науково-дослідної або інноваційної діяльності.
Порядок стягування інших податків також в значній мірі уніфікований, а відносно ПДВ є загальним для всіх країн-членів ЄС. Як приклад подібної уніфікації можна привести те, що система державного соціального страхування працівників в більшості країн-членів ЄС передбачає отримання коштів фінансування від працедавців у вигляді відповідних внесків до позабюджетних фондів. Оподаткування майна платників податків, як правило, здійснюється в країнах-членах ЄС на рівні місцевих органів влади та муніципалітетів.
В той же час податкові системи країн-членів ЄС мають свої особливості, що пов'язані з пріоритетами національної економічної політики, бюджетними взаємовідносинами між різними рівнями влади або іншими чинниками. Так, на відміну від всієї решти країн-членів ЄС податковим законодавством Франції передбачається стягування податку на прибуток за територіальним принципом, який припускає оподаткування прибутку, одержаного виключно від діяльності у відповідній країні. Інакше кажучи, у Франції компанія - податковий резидент - сплачує податок на прибуток з суми доходів, одержаних виключно від діяльності даної компанії у Франції. Іншим прикладом специфічності податкової системи країни-члена ЄС в частині податку на прибуток є податкове законодавство Данії, яке не передбачає можливості використання платниками податків будь-яких пільг по податку на прибуток у вигляді податкових вирахувань або звільнень.
Специфічність національного податкового регулювання чітко виявляється відносно соціальних податків і внесків. Як приклад подібного роду можна привести схему фінансування програм соціального забезпечення, прийняту в Данії. Відповідно до даної схеми внесок на соціальне забезпечення підлягає сплаті працівником по ставці 8% від загальної суми доходу, одержаного від трудової діяльності. Сплата соціальних податків працедавцями передбачається законодавством Данії виключно відносно компаній, що здійснюють діяльність в обмеженому переліку галузей економіки: охороні здоров'я, управлінні нерухомим майном, гральному бізнесі і т.д. В той же час, як було вказано вище, у всій решті країн-членів ЄС, переважна частина соціальних податків нараховується і сплачується працедавцем. Крім цього податкові системи деяких країн-членів ЄС включають податки на заробітну плату, відсутні в більшості країн-членів ЄС. Як і внески на соціальне страхування, податки на заробітну плату сплачуються працедавцем. Проте на відміну від внесків на соціальне страхування, програм соціального забезпечення населення, що є інструментом фінансування, і, як правило, зараховуваних до відповідних позабюджетних фондів, надходження від податків на заробітну платню включаються до складу доходів відповідного бюджету, хоч і мають цільовий характер.
Зокрема, у Франції передбачається чотири види податків на заробітну плату:
1. загальний податок на заробітну плату, що стягується з суми заробітної плати працівника за прогресивною шкалою від 4,25 до 13,6%;
2. освітній податок, що стягується по ставці 0,5% із загального фонду заробітної плати;
3. податок на фінансування програм підвищення кваліфікації працівників, що стягується по ставках 0,15 або 1,15% з фонду заробітної плати;
4. податок на житлове будівництво, що стягується по ставці 0,45% з фонду заробітної плати попереднього податкового періоду.
У Австрії муніципальний податок на заробітну платню стягується по ставці 3% із загального фонду оплати праці. Крім цього податковим законодавством Австрії передбачається сплата працедавцем внесків до Фонду розподілу сімейного навантаження у розмірі 4,5% від загального фонду оплати праці. У Швеції податок на заробітну плату носить цільовий характер і призначений для соціального забезпечення немолодих працівників. Ставка даного податку складає 24,26% від загального об'єму заробітної плати, що виплачується працівникам, вік яких перевищує 65 років.
Крім структури податкових систем в значній мірі співпадає також напрям податкових реформ, здійснюваних в країнах-членах ЄС. Останніми роками більшість країн-членів ЄС провели реформи, направлені на зменшення рівня прямого оподаткування компаній.
Одним із чинників, що останнім часом визначає напрямки реформування податків на доходи в постсоціалістичних країнах - нових членах ЄС, є податкова конкуренція, спрямована на створення найсприятливіших умов для залучення прямих іноземних інвестицій. Наслідком цієї конкуренції стало зниження ставок податку на прибуток в Польщі з 34 до 19%, в Чехії з 35 до 26%, в Латвії - з 25 до 15%, в Литві з 29 до 15%, а також запровадження в Литві, Латвії та Естонії пропорційного податку з доходів громадян відповідно за ставками 33, 25 і 24%. Однак, дана податкова конкуренція викликає невдоволення в “старих” країнах-членах ЄС, проявом якого стали пропозиції щодо посилення гармонізації податку на прибуток, у тому числі запровадження єдиної мінімальної ставки цього податку, обов'язкової для всіх країн-членів ЄС. Подальше загострення податкової конкуренції може дати поштовх для активізації обговорення та застосування рішучих дій, оскільки така конкуренція - це “гонка на виснаження”, від якої в кінцевому підсумку можуть постраждати уряди всіх країн, оскільки державні доходи зменшаться. До того ж, згідно з результатами досліджень західних вчених, на економічну динаміку в довгостроковій перспективі впливає не стільки податкова політика (принаймні зменшення податкових ставок саме по собі не гарантує прискорення економічного розвитку), скільки такі чинники, як накопичення та розповсюдження знань, нагромадження людського капіталу, рівень розвитку інститутів, якість економічної політики держави і бюрократичного апарату. Практичним підтвердженням зазначених теоретичних висновків є висока конкурентоспроможність таких країн, як Фінляндія, Швеція і Данія. Незважаючи на найвищий рівень оподаткування (Фінляндія - 45,9% від ВВП, Швеція - 50,6%, Данія - 48,9%), ці країни, завдяки ефективному макроекономічному регулювання, якості державних інститутів, значним державним інвестиціям у розвиток людського капіталу, впровадженню новітніх технологій посідають за даними давоського Всесвітнього економічного форуму у міжнародному рейтингу конкурентоспроможності чільні місця.
Крім того, в Бельгії, Фінляндії, Німеччині, Греції, Італії, Нідерландах, Іспанії, були проведені реформи соціальних податків. Основним елементом даних реформ стало зниження граничних мінімальних і максимальних податкових ставок. Цей напрям реформ, з одного боку, повинен сприяти створенню сприятливіших умов для використання праці як чинника виробництва. З іншого боку, зниження податкових ставок не повинне перешкоджати належному фінансуванню системи соціального забезпечення - проблеми особливо актуальної у зв'язку з триваючим процесом старіння населення Європи.
Основними пріоритетами політики податкової гармонізації, що проводиться в даний час в ЄС, є ліквідація неефективних елементів податкових систем і відмова від номінального податкового суверенітету країн-членів ЄС. Одночасно концепція податкової гармонізації припускає збереження самобутності національних податкових систем і не передбачає повної стандартизації порядку стягування податків в ЄС. На практиці даний підхід був реалізований при затвердженні наступних документів: Директива про злиття, Директива про взаємовідносинах між материнськими і дочірніми компаніями, Арбітражна конвенція, Кодекс податкової конкуренції і інші документи "пакету Монті". Податкова гармонізація одержала лише непряме віддзеркалення в Угоді про Європейське Співтовариство та інші засновницькі документи ЄС. Відмітною особливістю регулювання оподаткування в ЄС є відсутність загального документа (аналогічного Податковому кодексу), що систематизує всі основні норми податкового законодавства ЄС. В даний час положення, що визначають податкову політику в ЄС, є сукупністю окремих рішень інститутів ЄС (Рада ЄС, Європарламент і ін.), які оформляються у вигляді директив, регламентів, рішень, рекомендацій і висновків.
У той же час європейська податкова гармонізація підкоряється чітко визначеним принципам. Відповідно до принципів "пропорційності" і "субсидіарності" інститути ЄС не мають права самостійно встановлювати норми оподаткування, без їх попереднього узгодження з країнами-членами ЄС. Принцип "податкової недискримінації" базується на двох основних положеннях:
1. неможливості прямого або непрямого обкладення внутрішніми податками однією державою-членом ЄС продукції іншої держави-члена ЄС в розмірах, що перевищують оподаткування національної продукції;
2. держава-член ЄС не повинна обкладати продукцію інших держав-членів ЄС внутрішніми податками з метою непрямого захисту іншої продукції.
Принцип "податкової недискримінації" часто знаходить своє практичне застосування в арбітражній практиці ЄС.
Тісно пов'язаним з принципом "податкової недискримінації" є принцип "нейтральності оподаткування", що полягає в забороні на відшкодування внутрішнього оподаткування при ввезенні продукції на територію іншої держави-члена ЄС в розмірі, що перевищує рівень сплачених прямих або непрямих податків.
Отже, очевидною є зацікавленість європейського бізнесу у формуванні єдиного підходу до проблем оподаткування в рамках ЄС. Необхідність обчислення і сплати податків відповідно до різних вимог країн-членів ЄС, існування специфічних і часто не пов'язаних одне з одним податкових формальностей призводять до збільшення витрат і не дають європейському бізнесу повною мірою використовувати переваги, що надаються наявністю спільного ринку і єдиної валюти. Більш того, окремі відмінності в податкових системах країн-членів ЄС приводять до можливості міжнародного подвійного оподаткування доходів європейських корпорацій, що негативно позначається на розвитку обороту товарів, послуг і інвестицій в ЄС.
3. Пропозиції щодо удосконалення податкової політики в Україні
3.1 Проблеми скорочення часу ведення податкового обліку
У табл. 3.1 наведено тривалість робочого часу, витраченого на забезпечення основних складників дотримання податкового законодавства підприємствами з різним обсягом річного доходу у 2007 році. Загальні середньорічні витрати часу на одному підприємстві становлять більше ніж 1300 людино-годин і коливаються від 800 людино-годин на малих підприємствах до більше ніж 5500 людино-годин на великих підприємствах.
Таблиця 3.1 - тривалість робочого часу витраченого на податковий облік
|
Податкові операції |
Підприємства за розміром річного доходу |
У серед |
|||||
|
До 300 тис. грн |
300 тис. грн - 1 млн грн |
1 - 5 млн грн |
5 - 35 млн грн |
Більше ніж 35 млн грн |
ньому серед усіх підприємств |
||
|
Ведення податкового обліку |
673 |
1034 |
1758 |
2338 |
4856 |
1137 |
|
|
Візити до контролюючих |
114 |
125 |
140 |
144 |
172 |
123 |
|
|
органів |
|||||||
|
Перевірки* |
39 |
48 |
90 |
227 |
491 |
75 |
|
|
Разом за всіма операціями (у середньому для одного підприємства) |
826 |
1207 |
1988 |
2709 |
5519 |
1335 |
З 2007 року середнє українське підприємство витратило 1335 людино-годин на дотримання податкового законодавства, а найменші за обсягом доходу підприємства витратили в середньому 826 год. на рік. На відміну від них, малі та середні підприємства, наприклад у Новій Зеландії, витрачають менше ніж 77 год. на рік на дотримання податкового законодавства, а малі та середні підприємства у Південно-Африканській Республіці - 150-260 год. на рік.
За даними щорічного рейтингу Світового банку та ІFC «Ведення бізнесу 2009», середнє українське виробниче підприємство, розташоване в Києві, витрачає 848 год. на рік на забезпечення дотримання податкового законодавства (податок на прибуток підприємств, ПДВ і податки із заробітної плати). Для порівняння: у Росії, податкове законодавство якої до реформи 2000 року було подібне до українського, витрати часу майже вдвічі менші, аніж в Україні. У більшості країн - учасниць ОЕСР середньорічні витрати часу на одну компанію становлять менше ніж 200 год. (див. графік 1). За показником витрат часу на дотримання податкового законодавства Україна посідає 171 місце серед 181 країни світу; витрати часу за основними податками в Україні суттєво більші, аніж у наведених для порівняння країнах, особливо для податків із заробітної плати (416 год.) і податків на споживання/ПДВ (246 год.).
Рис 3.1 - Порівняння затрат часу на ведення податкового обліку
Загальна вартість адміністрування податків для компаній Великої Британії становить 5,1 млрд фунтів на рік8. Цей показник включає внутрішні витрати (зокрема, вартість усіх процедур, які компанії здійснюють для дотримання податкового законодавства), зовнішні витрати (вартість послуг зовнішніх консультантів) і вартість придбання матеріалів та обладнання, пов'язані з дотриманням податкового законодавства (витрати, не пов'язані з витратами часу).
Незважаючи на те, що в абсолютних показниках вартість для компаній Великої Британії більша, аніж для українських підприємств (9,3 млрд дол. США проти 1,5 млрд дол. США відповідно), проте порівняно з розміром ВВП українські підприємства витрачають у вісім разів більше, ніж британські компанії (1% проти 0,12% відповідно).
З 2007 року вартість ведення податкового обліку, візитів до контролюючих органів і забезпечення проходження перевірок контролюючих органів становила майже 6 млрд грн (1,2 млрд дол. США). Витрати підприємств на ведення податкового обліку були основним складником загальної вартості дотримання податкового законодавства і становили майже 5 млрд грн (4,85 млрд грн, або 960 млн дол. США). Підприємства витратили майже 700 млн грн (138 млн дол. США) на подання обов'язкової звітності (вартість візитів працівників підприємств до контролюючих органів). Вартість проходження перевірок, які проводили контролюючі органи 2007 року, становила близько 300 млн грн (60 млн дол. США).
Інші пов'язані з оподаткуванням витрати (такі як витрати на придбання спеціалізованих програм для ведення бухгалтерського і податкового обліку, правові та консалтингові бази даних, придбання спеціалізованої літератури, бланків форм обліку і звітності, участь у семінарах, придбання та технічне обслуговування реєстраторів розрахункових операцій) становили 1,5 млрд грн (300 млн дол. США).
Загальна вартість дотримання податкового законодавства (яка включає вартість ведення податкового обліку, проходження перевірок і відвідування контролюючих органів) для всіх активних приватних підприємств і приватних підприємців становить 7,8 млрд грн.
Розподіл витрат на забезпечення виконання податкового законодавства всіма активними приватними підприємствами України за видами витрат, найбільшу частину яких становлять витрати на ведення податкового обліку.
Таблиця 3.2 Вартість обліку окремих податків і зборів для всіх приватних підприємств України 2007 року
|
Податки і збори |
Вартість ведення податкового обліку, млн грн |
||
|
1. |
ПДВ |
1900 |
|
|
2. |
Податок на прибуток підприємств |
900 |
|
|
3. |
Внески до Пенсійного фонду та інших фондів соціального страхування |
630 |
|
|
4. |
Податок з доходу фізичних осіб |
610 |
|
|
5. |
Єдиний податок |
85 |
|
|
6. |
Фіксований сільськогосподарський податок |
2,5 |
|
|
7. |
Інші податки та збори |
730 |
|
|
Разом |
4857,5 |
Порівняння витрат робочого часу та фінансових витрат, пов'язаних із веденням податкового обліку на підприємствах, які використовують різні системи оподаткування доходів, показало, що найбільші витрати на ведення податкового обліку мають підприємства, які використовують загальну систему оподаткування.
Підприємства, що сплачують єдиний податок, зазнають найменших витрат часу та фінансових ресурсів (512 год. і 5947 грн на рік відповідно), тимчасом підприємства, що використовують загальну систему оподаткування, мають вдвічі більші витрати на ведення податкового обліку (961 год. і 11 700 грн на рік відповідно). Спрощена система оподаткування дає змогу суттєво скоротити витрати на ведення податкового обліку.
Вартість ведення податкового обліку для підприємств з доходом до 1 млн грн, що використовують загальну систему оподаткування, найвища відносно їхнього загального річного доходу (5,3%). Аналогічні витрати підприємств, які мають такий самий річний дохід, але використовують спрощену систему оподаткування, становлять 3%. Разом із тим, лише третина підприємств із річним доходом до 1 млн грн використовує переваги спрощеної системи оподаткування (є платниками єдиного податку).
Вартість візитів до контролюючих органів, які здійснюються передусім для подання обов'язкової звітності, є одним із постійних, але найбільш неефективних складників загальної вартості дотримання податкового законодавства.
2007 року кожне підприємство в середньому відвідало податкові органи 22 рази, установи Пенсійного фонду - 13 разів, а установи інших фондів соціального страхування - по 4 рази до кожного з фондів.
У Південно-Африканській Республіці менше половини малих і середніх підприємств відвідують податкові органи впродовж року, а три чверті тих, хто відвідує такі органи, роблять це чотири чи менше разів на рік.
Платники податків мають право надсилати звітність поштою або в електронному вигляді і, теоретично, юридично захищені, якщо надсилають звіти поштою або через Інтернет. Однак переважна більшість підприємств впевнені в існуванні ризику втрати звітності і, як наслідок, застосування відповідних санкцій за неподання такої звітності. У зв'язку з цим підприємства змушені особисто подавати звітність у паперовому вигляді. Подання звітності в електронній формі несуттєво скорочує кількість візитів до податкових органів. 2007 року представники підприємств, що подавали звітність у паперовому вигляді особисто, в середньому 21 раз відвідували податкові органи. Водночас підприємства, які подавали звітність на електронних носіях інформації (дискетах), мали в середньому 24 візити до податкових органів за аналогічний період. Проте найчастіше (26 разів на рік) відвідували податкові органи саме підприємства, які подавали звітність в електронному вигляді через Інтернет18.
Менше ніж 50% підприємств користувалися електронною формою подання звітності19. Серед них 20% використовували Інтернет, а 27% подавали звітність на електронних носіях інформації (дискетах).
З 2007 року більше ніж 60% підприємств проходили перевірки принаймні одного з контролюючих органів: державної податкової служби, Пенсійного фонду, фондів соціального страхування. Частки підприємств, перевірених 2007 року різними контролюючими органами:
42% - органами державної податкової служби;
34% - органами Пенсійного фонду;
32% - сукупно всіма фондами соціального страхування20.
З 2007 року в середньому перевірки всіх контролюючих органів тривали 12 робочих днів. Кожна податкова перевірка тривала близько дев'яти робочих днів. Середня тривалість податкових перевірок коливається залежно від обсягу річного доходу підприємств. 2007 року підприємства з річним доходом до 300 тис. грн проходили одну податкову перевірку за 7 робочих днів. Водночас середня тривалість однієї податкової перевірки підприємств із річним доходом більше ніж 35 млн грн становила близько 25 робочих днів.
У Південно-Африканській Республіці менше ніж 5% малих і середніх підприємств підлягають перевіркам/аудитам упродовж року. Середня тривалість перевірки становить один робочий день.
У Франції менше ніж 2% суб'єктів господарювання перевіряють податкові органи щорічно. Відповідно до дослідження, близько 3/4 найбільших підприємств України (обсяг річного доходу перевищує 35 млн грн) перевірено 2007 року. Цей показник набагато більший, аніж у країнах ОЕСР. Для прикладу, у Франції щороку тільки близько 1/3 великих платників перевіряли в 2002-2005 роках.
Близько 63% опитаних підприємств відповіли, що мали певні «спірні ситуації» у відносинах з податковими органами. Серед них кожне четверте підприємство зазначило, що скористалося неофіційними способами «вирішення» таких спірних ситуацій.
У середньому кожне п'яте підприємство 2007 року сплачувало штрафи (20%) і майже кожне десяте - пеню (9%)24. Близько 23% підприємств сплачували штрафи та/або пеню. Штрафні санкції сплачували близько 17% малих підприємств.
Найпоширеніші порушення, які були підставою для застосування штрафних санкцій 2007 року, - неподання звітності чи подання звітності з порушенням термінів (32%) та несвоєчасна сплата податків і зборів (33%).
3.2 Основні рекомендації щодо покращення роботи з податкового обліку
Наведені нижче рекомендації спрямовані на зменшення вартості дотримання податкового законодавства.
Таблиця 1. Середні витрати часу (в людино-годинах) на одному підприємстві на дотримання податкового законодавства для підприємств із різним обсягом річного доходу та в середньому серед усіх підприємств у 2007 році
|
Результати дослідження |
Рекомендації |
||
|
1 |
Спрощення обліку ПДВ, податку на прибуток підприємств та інших податків |
||
|
1.1 |
Витрати підприємств на пошук та аналіз податкового законодавства надмірні - середні витрати робочого часу, пов'язані з пошуком та аналізом нормативно- правових актів з питань оподаткування, становили 119 год., або 1300 грн на рік для одного підприємства |
Реформи податкового законодавства мають максимально уніфікувати і кодифікувати податкове законодавство, зміни до якого потрібно вносити не частіше одного разу на рік |
|
|
1.2 |
Витрати підприємств на податковий облік також надмірні - середні витрати робочого часу персоналу на облік основних податків становили 508 год., або 5560 грн на рік для одного підприємства |
Податковий облік має бути максимально наближеним до бухгалтерського обліку і базуватися на ньому. Зменшення розбіжностей між податковим і бухгалтерським обліком повинно спростити податкове законодавство та зробити податковий облік більш наближеним до бухгалтерського обліку |
|
|
1.3 |
Підготовка податкових накладних із ПДВ потребує великих витрат робочого часу - в середньому 313 год. на рік для одного підприємства, що дорівнює майже половині загальних витрат робочого часу на облік ПДВ |
Впровадження та «популяризація» електронної системи підготовки та обміну податковими накладними з ПДВ дадуть змогу суттєво скоротити витрати часу на підготовку податкових накладних із ПДВ |
|
|
1.4 |
Підготовка звітності: середні витрати робочого часу, пов'язані з підготовкою податкової звітності, становили 138 год., або 1500 грн на рік для одного підприємства |
Спрощення форм звітності та зменшення кількості додатків, зокрема до декларації з податку на прибуток підприємств, дадуть змогу скоротити витрати часу на підготовку звітності. Встановлення тривалішого податкового періоду для певних податків і зборів, зокрема для місцевих податків і зборів, також дасть змогу суттєво скоротити витрати часу на звітність |
|
|
Результати дослідження |
Рекомендації |
||
|
2 Спрощення обліку соціальних платежів |
|||
|
2.1 |
Витрати часу на облік соціальних платежів суттєві - середні витрати робочого часу, пов'язані з обліком соціальних платежів (внески до Пенсійного фонду та інших фондів соціального страхування), становили близько 146 людино-годин на рік для одного підприємства |
Консолідація та спрощення платежів до Пенсійного фонду та інших фондів соціального страхування. Зменшення витрат підприємств на облік соціальних платежів безпосередньо пов'язане з подальшим об'єднанням адміністративних функцій (реєстрація, облік платників, приймання та обробка звітності, здійснення контролю) чотирьох фондів соціального страхування в межах Пенсійного фонду. Найкращий міжнародний досвід передбачає надання функцій адміністрування всіх соціальних внесків через один контролюючий орган. Це суттєво скорочує витрати працедавців, які адмініструють і сплачують внески до соціальних фондів за своїх працівників |
|
|
3 Скорочення кількості візитів до контролюючих органів |
|||
|
3.1 |
Подання звітності в електронному вигляді ще не стало популярним. 2007 року лише близько 20% усіх підприємств подавали звітність через Інтернет (електронною поштою) |
Підприємства мають бути зацікавлені добровільно подавати звітність в електронній формі через Інтернет або, принаймні, поштою. Треба забезпечити правові гарантії підприємствам, що надсилають звітність до контролюючих органів через Інтернет або поштою. |
|
|
3.2 |
Кількість візитів до контрол юючихорганів надмірна - в середньому представники одного підприємства відвідували органи державної податкової служби 22 рази на рік, органи Пенсійного фонду - 13 разів на рік і кожний із фондів соціального страхування - по 4 рази на рік. Середня тривалість усіх візитів до всіх контролюючих органів становила 123 год. на рік для одного підприємства |
Подальше удосконалення системи подання звітності в електронній формі (включаючи звітність до органів Пенсійного фонду та інших фондів соціального страхування) дасть змогу суттєво скоротити витрати часу та загальну вартість дотримання податкового законодавства для підприємств |
|
|
Результати дослідження |
Рекомендації |
||
|
4 |
Удосконалення системи контролю та скорочення кількості перевірок |
||
|
4.1 |
Перевірки є однією з найбільших проблем для українського бізнесу - 2007 року 61% активних приватних підприємств перевірено принаймні одним із контролюючих органів. Найактивнішими були органи державної податкової служби, які перевірили 42% підприємств України |
Пришвидшення впровадження та подальше вдосконалення системи перевірок на основі оцінки ризиків усіма контролюючими органами згідно з найкращою міжнародною практикою відбору платників податків для перевірок - запорука поліпшення ефективності контрольно-перевірочної діяльності контролюючих органів і зменшення втручання в діяльність платників податків, зменшення витрат часу та коштів на забезпечення проходження перевірок. Планування перевірок повинно здійснюватися на основі аналізу ризиків діяльності платників податків, що дасть змогу також зменшити кількість планових перевірок платників податків із групи низького ризику, багато з яких є малими та середніми підприємствами. Інші види «контролю» (наприклад позапланові перевірки) мають бути мінімізовані, особливо щодо малих і середніх підприємств |
|
|
4.2 |
2007 року органи Пенсійного фонду України перевірили 34% усіх активних приватних підприємств. Крім того, фонди соціального страхування сукупно перевірили 32% українських підприємств |
Консолідація функції зі збирання та адміністрування всіх соціальних внесків у єдиному контролюючому органі сприятиме вдосконаленню системи контролю (поряд із впровадженням відбору підприємств для перевірок на основі оцінки ризику, описаної вище). Запровадження консолідованих перевірок дотримання податкового законодавства та законодавства з питань соціальних внесків також дасть змогу скоротити загальну кількість перевірок |
|
|
4.3 |
Велика кількість запитів до платників податків щодо підготовки додаткової інформації/документації - кожне четверте підприємство готувало та подавало на запит податкових органів додаткову інформацію чи документацію. Загальні витрати робочого часу працівників бухгалтерської служби на підготовку додаткової інформації або документації становили 7 людино-днів на одному підприємстві 2007 року |
Підвищення ефективності роботи податкових органів через запровадження автоматизованого обігу інформації третіх сторін28 та забезпечення електронного звіряння даних може усунути потребу в отриманні великих обсягів інформації безпосередньо від самих платників податків. З одного боку, це дасть змогу зменшити вартість дотримання податкового законодавства, з іншого - вдосконалити систему планування перевірок і скоротити їхню кількість |
|
|
5.1 |
Велика частина підприємств щороку підпадає під штрафні санкції. Так, 2007 року 23% підприємств сплачували штрафи та/або пеню. У середньому кожне п'яте підприємство сплачувало штрафи (20%) і майже кожне десяте - пеню (9%). Основні підстави для нарахування штрафних санкцій за порушення: неподання чи несвоєчасне подання звітності, а також несплата чи несвоєчасна сплата податків і зборів |
Податковим органам потрібно розглянути питання про перебудову чинної системи санкцій з акцентом на адміністративних санкціях. Необхідно створити та активно застосовувати зважену систему швидкого та безперешкодного застосування санкцій, серед яких можуть бути і позбавлення реєстрації, і штрафи, і тимчасове закриття відповідного підприємства та інші адміністративні заходи. Запровадження такої системи має супроводжуватися, принаймні, наступним: (1) оперативним і рішучим застосуванням санкцій у разі виявлення та доведення правопорушень; (2) подальшим скороченням корупції; (3) підвищенням прозорості системи адміністративних санкцій (зокрема через широке інформування); (4) посиленням наявних механізмів оскарження і здійсненням апеляційних процесів платниками податків. Що стосується кримінального переслідування, то інформування про перебіг розслідування невеликої кількості справ і оприлюднення вироків (винесених під час судового процесу) можуть сприяти кращому дотриманню податкового законодавства29 |
|
|
6 |
Поліпшити доступ до податкової інформації |
||
|
6.1 |
Консультації податкових органів мають посередню користь - консультації інспекторів, періодичні друковані видання податкових органів і семінари, організовані податковими органами, користуються популярністю як джерела податкової інформації, проте користь їх обмежена. Ще менш корисними, на думку платників податків, є листи податкових органів, отримані платниками на їхні запити, та телефонна довідкова служба податкових органів порівняно з іншими джерелами інформації |
Доцільно суттєво посилити роз'яснювальну та консультативну функцію податкових органів для заохочення добровільного виконання податкового законодавства платниками податків, зменшення кількості випадків порушення податкового законодавства й застосування штрафних санкцій. Підвищення довіри до податкових органів і рівня використання джерел податкової інформації, що надходить від таких органів, залежить від подальшого поліпшення якості роз'яснень податкового законодавства та підвищення професійного рівня працівників податкового органу |
Висновки
Отже, податкова система - це сукупність встановлених у країні податків, зборів та обов'язкових платежів, які взаємопов'язані, органічно доповнюють один одного та мають різну цілеспрямованість.
Чинне законодавство не дає визначення податкової системи, що досить часто тягне за собою проблемні моменти не лише в теоретичних дослідженнях, а й на практиці. Згідно зі ст. 2 Закону України "Про систему оподаткування" система оподаткування являє собою сукупність податків, зборів та обов'язкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку.
Розробляючи податкову політику та впроваджуючи її у життя, органи державної влади повинні базуватися також на методології оподаткування. Методологія оподаткування - це теоретичне, науково-практичне і концептуально-правове обґрунтування сутності поняття "податок" - одночасне дослідження податку як об'єктивної економічної категорії та конкретної форми правових взаємовідносин платників податків з державою.
Органічним елементом методології оподаткування є сфера його методичного забезпечення. Методичні основи оподаткування - це вибір податкових форм й наповнення їх конкретним змістом (прийняття організаційно-правового порядку обчислення і стягнення податків), встановлення прав та обов'язків сторін податкових правовідносин. Створення методик оподаткування, які адекватно відображають стан економіки і політики є логічним завершенням методологічних досліджень податкових проблем у межах кожного етапу податкового реформування.
Вартість дотримання податкового законодавства в Україні лягає важким тягарем на підприємства, особливо на суб'єктів малого бізнесу, в яких вона сягає 8% їхнього річного доходу. Ці витрати можна порівняти з додатковим податком, який шкодить їхній конкурентоспроможності і на внутрішньому, і на світовому ринку. Малі підприємства опинилися в невигідному конкурентному становищі порівняно з великими корпораціями навіть на внутрішньому ринку країни, що не сприяє залученню інвестицій і може бути певною перешкодою для створення нових малих і середніх підприємств. Отже, пріоритетним завданням має стати реформа системи оподаткування, яка повинна скоротити вартість дотримання податкового законодавства для приватних підприємств, особливо малого бізнесу.
Використана література
Галкин В.Ю. “Новые методы хозяйствования: налоговые платежи из прибыли предприятий и их роль в формировании доходов государственного бюджета”. М., Минфин СССР, 1991.
Киперман Г. Я., Белялов А. З. "Налогообложение предприятий и граждан в Российской Федерации". М., 1992.
Кэмпбелл Р. Макконнелл, Стэнли Л. Брю “Экономикс: принципы, проблемы и политика”. Баку, 1992.
Столяров В. Ф., Хасан-Бек Ц. М. “Налогообложение и рыночная экономика”. Киев, 1991.
Черник Д. Г. “Налоги”. М., "Финансы и статистика" , 1994.
Налоги: учебное пособие /Д.Г. Черник. М., Финансы и статистика, 1995.
Налоговый портфель /Д.Н. Акуленок. М., "Соминтек", 1993.
“Налоги - 92”, жур. "Экономика и жизнь", №4, 1992 год.
“Налоги”, жур. "Экономика и жизнь", №36, 1992 год.
Закон РСФСР "Об основах налоговой системы в РСФСР", журнал "Финансы", № 9, 1992 год.
Материалы газеты "Финансовые известия" и журнала "Экономика и жизнь".
Агапова Т.А., Серегина С.Ф. Макроэкономика: Учебник. -- М.: МГУ: Изд-во "Дело и Сервис", 2000. -- С. 270-- 360.
Базилевич В Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Навч. посіб. -- К.: Атіка, 2002. -- С. 318--322.
Гальчинський А.С. Сучасна валютна система. -- К.: ЦВКА, 1993.--96с.
Економічна теорія: політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. -- К.: Знання-Прес, 2004. -- С 497-- 523.
Ивашковский С.Н. Макроэкономика: Учебник. -- М.: Дело, 2000. -- С. 226--358.
Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Макроекономіка. -- Л.: Просвіта, 1999. -- С 393--418; 529--560.
Макроэкономика: Учебник / Общ. ред. Л.С. Тарасевича. -- СПб.: Экон. шк., 1994. -- С. 276--304.
Манків Г.Н. Макроекономіка. -- К.: Основи, 2000. -- С. 339--354.
Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник / За заг. ред. С. Будаговської. -- К.: Основи, 1998. -- С. 366-- 467.
Основи економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Г.Н. Климка. -- К.: Знання-Прес, 2004. -- 5-те вид., випр. -- 615 с
Панчишин С. Макроекономіка. -- К.: Либідь, 2001, --С 476--515.
Самуельсон П. Економіка. -- Л.: Світ, 1993. -- С 483--488.
Про систему оподаткування: закон України від 18 лютого 2010 року №77/97-ВР зі змінами та доповненнями // zakon1.rada.gov.ua.
Про податок на нерухоме майно (нерухомість), відмінне від земельної ділянки: Проект закону України від 15 грудня 2008 року // zakon1.rada.gov.ua
Концепція реформування податкової системи України. Схвалена розпорядженням КМУ від 19 лютого 2007 року № 56-р // Офіційний вісник України. - 2007. - № 13. - С.26.
Декларація цілей та завдань бюджету на 2010 рік (Бюджетна декларація). Схвалена постановою КМУ від 5 березня 2008 року № 160 // Офіційний вісник України. - 2008. - № 19. - С.17.
Ігнатко В., Шкрабтак О. Запровадження податку на нерухоме майно - позиція профспілок // http://www.fpsu.org.ua/news/ukraіne-world - офіційний веб-портал Федерації професійних спілок України.
Попадюк Н. Податок на нерухомість: реалії та перспективи // http://www.justіnіan.com.ua/artіcle.php?іd=2232- - видавнича організація Юстініан, юридичний журнал. - 2007. - № 12.
Фліссак Н. Світовий досвід у справлянні податку на нерухоме майно // Консультант. - 2007. - № 34.
Вартість дотримання податкового законодавства в Україні - К., 2009 р.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття, сутність та значення майнового оподаткування. Основні проблеми та шляхи удосконалення майнового оподаткування в Україні. Податок на першу реєстрацію транспортного засобу, на землю. Оподаткування нерухомого майна фізичних та юридичних осіб.
курсовая работа [140,5 K], добавлен 21.07.2016Сутність прямого оподаткування. Аналіз системи прямого оподаткування в Україні. Вдосконалення прямого оподаткування в Україні. Оподаткування майна за зовнішніми ознаками. Основні переваги прямого оподаткування. Податок з володарів транспортних засобів.
доклад [254,8 K], добавлен 12.08.2016Оподаткування банківської діяльності в Україні, історичний аспект його розвитку. Сучасний стан оподаткування банків в Україні. Вплив оподаткування на дохідність і напрямки розвитку банківської діяльності. Проблеми оподаткування банків, шляхи їх вирішення.
курсовая работа [100,1 K], добавлен 28.03.2014Історичний аспект розвитку оподаткування банківської діяльності, його вплив на дохідність і напрямки розвитку банків в Україні. Особливості оподаткування банківського сектору в зарубіжних країнах. Перспективи вдосконалення оподаткування банків в Україні.
курсовая работа [71,5 K], добавлен 03.04.2014Економічна сутність та призначення податків, особливості системи оподаткування України в умовах перехідної економіки, шляхи її вдосконалення. Дослідження з питань оподаткування в економічній теорії. Елементи податку та їх взаємодія, основні функції.
учебное пособие [1,0 M], добавлен 16.01.2010Порівняльний аналіз різних редакцій Закону України "Про систему оподаткування" та Проекту "Податкового кодексу". Основні принципи побудови, складові та недоліки сучасної податкової системи України. Шляхи реформування української податкової системи.
реферат [45,5 K], добавлен 17.08.2011Розгляд нового Податкового кодексу України та перспектив щодо оподаткування доходу громадян України. Аналіз міжнародної практики оподаткування. Необхідність удосконалення адміністрування податку з фізичних осіб. Формування ринкових відносин в Україні.
статья [15,2 K], добавлен 12.12.2010Опис етапів розвитку оподаткування доходів фізичних осіб. Розкриття суті механізму оподаткування та визначити його основних елементів. Оцінка теорії та практики світового досвіду оподаткування особистих доходів в контексті його адаптації в Україні.
дипломная работа [281,5 K], добавлен 29.10.2014Особливості та принципи оподаткування банківської діяльності в Україні, сучасний стан та нормативно-правове обґрунтування даного процесу. Вивчення сучасних проблем та їх вирішення, перспективи розвитку та вдосконалення оподаткування банків в Україні.
курсовая работа [80,9 K], добавлен 02.04.2014Поняття "подвійне оподаткування". Основні випадки виникнення. Поширені види подвійного оподаткування, та їх реалізація. Теоретичне обгрунтування податкових угод. Особливості законодавства України про об'єкт оподаткування резидента та нерезидента.
реферат [23,9 K], добавлен 30.11.2008
