Ринок цінних паперів як специфічна сфера грошового ринку

Загалом побудова Центрального депозитарію в Україні має базуватися на принципі незалежності, прозорості, некомерційного характеру діяльності, державної підтримки, запровадження допустимих та рівних умов і тарифів для усіх користувачів, використання міжнародних стандартів та рекомендацій, мінімізації витрат.

Будь-які структурні зміни на фондовому ринку будуть незавершеними і малоефективними у разі відсутності на ньому коштів інвесторів через недовіру до учасників цього процесу. Цей недолік можна усунути шляхом впровадження елементів рейтингової інфраструктури.

Створення рейтингових оцінок - один із способів охарактеризувати ризик. Ця процедура необхідна на ринках цінних паперів усіх країн, адже зростання фінансового ринку може спричиняти не лише прискорення економічного зростання, а й зростання ризиків. Рейтинги сприяють досягненню оптимальної вартості капіталу, оскільки дають змогу емітентові звернутися до ліквідного джерела коштів. [3, с. 9]

Результатом цього стає зниження середньої вартості фінансування. Рейтинг також забезпечує доступ до ринку облігацій, термінових контактів, допомагає підвищити ліквідність цінних паперів.

Застосування рейтингів призведе до підвищення прозорості цього ринку і, як наслідок, до зростання його ефективності лише в разі дотримання таких принципів: доцільно узгодити затверджену вітчизняну шкалу кредитних рейтингів з національними особливостями ринку цінних паперів; розвиток послуг рейтингування має здійснюватися на добровільних засадах з можливістю допуску до користування таким фінансовим сервісом усіх охочих; оплата послуг рейтингових агентств має здійснюватися емітентами за рахунок власних, а не бюджетних коштів; оцінка національних рейтингових агентств свідчитиме про дедалі більший інтерес широкого кола споживачів у тому разі, якщо результати їх роботи будуть визнані не лише у вітчизняному, а й міжнародному середовищі; запровадження системи національного кредитного рейтингу в Україні доцільно здійснювати через поетапне проходження національними рейтинговими компаніями усіх стадій рейтингового процесу і насамперед через формування інформаційно прозорого середовища; на початкових етапах доцільною є скасування обов'язкового рейтингування для тих емітентів, які заздалегідь оголошуватимуть покупців облігацій; поряд з рейтингуванням емітентів та цінних паперів в Україні слід запровадити рейтингування інфраструктурних учасників фондового ринку.

Формування ефективної системи інфраструктурного забезпечення ринку цінних паперів в Україні є необхідною умовою для забезпечення ефективності його функціонування, а також підвищення привабливості для інвесторів. [4, с. 85]

Висновок

Отже, ринок цінних паперів - це частина ринку позичкових капіталів, де здійснюється емісія, купівля-продаж цінних паперів. Дійовий фондовий ринок виконує функції переміщення капіталу від інвесторів до виробництва, визначений ефективності використання фінансових ресурсів в окремих секто-рах економіки, перебігу капіталу з однієї галузі в інші.

Ринок цінних паперів можна розмежувати на первинний і вторинний, біржовий та позабіржовий.

Місце ринку цінних паперів можна оцінити з двох позицій: з точки зору обсягів залучення грошових коштів із різних джерел і з точки зору вкладання вільних грошових коштів у будь-який ринок.

Вітчизняний фондовий ринок вже пройшов декілька складних етапів свого розвитку. Сьогодні фондовий ринок України перебуває в нестандартній ситуації і переживає своєрідну стадію «зламу», що позначилась фінансовою кризою.

Можна констатувати той факт, що світова фінансова криза прийшла до нас насамперед через відплив інвестицій і падіння фондового ринку. Через це фондовий ринок України в своєму розвитку не тільки зупинився, а й відкотився на декілька років назад.

Україна ще не створила достатніх умов довіри як для наших, вітчизняних, так і закордонних інвесторів, коли інвестиційні можливості поєднуються з ясною та надійною струк-турою ринку цінних паперів.

Головними гальмівними чинниками інвестиційної активності та росту на світових фондових ринках залишаться загальносвітова фінансова нестабільність, слабкі показники у фінансово-виробничому секторі національних економік, недостатній платоспроможний попит і недостатність довіри системних інвесторів.

У порівнянні із країнами з розвиненою ринковою економікою, діяльність фондових бірж України є недостатньо ефективною.

Важливе місце серед інфраструктурних учасників ринку цінних паперів належить організаторам торгівлі, діяльність яких підвищує інвестиційну привабливість емітента за рахунок забезпечення його ліквідності та прозорості.

Національна депозитарна система України технологічно відстає від платіжної системи і гальмує обіг фінансових інструментів. Вирішуючи ці питання в нашій країні, необхідно об'єднати зусилля держави та учасників ринку. Доцільно відпрацювати механізми, які дають змогу Центральному депозитарію реально виконувати депозитарні та розрахунково-клірингові функції.

Стабільно функціонуючий біржовий ринок цінних паперів є одним із чинників, що визначають інвестиційний клімат у країні, сприяють залученню й перерозподілу інвестиційного капіталу у найбільш перспективні сфери економіки. Все це активізує проблему виведення біржового ринку України з кризи, проведення суттєвих перетворень у технології організації і програмно-апаратному забезпеченні вітчизняних фондових бірж, підвищенні їх конкурентоспроможності.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу (1991)» Мінфін України № 04-305 від 30.09.1991 р.

2. Кубах Т.Г. Сучасні тенденції розвитку ринку цінних паперів України // Держава та регіони - 2009 - № 6 - с. 111-114.

3. Сіренко О. Інвестиційна привабливість та перспективи українського ринку цінних паперів у 2008 р. // Фінансовий ринок України - Київ, 2008 - № 4 - с.7-9.

4. Ватаманюк З. Перспективи розвитку ринку цінних паперів // Фінанси України - 2007 - № 5 - с. 75-85.

5. Гольденберг О. Удосконалення державного регулювання ринку цінних паперів в Україні // Формування ринкових відносин в Україні - 2006 - № 6 - с.42-46.

6. Терещенко Г. Проблеми становлення та напрями удосконалення функціонування ринку цінних паперів в Україні // Фінанси України - 2007 - № 6 - с. 82-89.

7. Фондовий ринок: аналітика від АРІФР // Економіст - 2010 - № 1 - с. 10-11.

8. Калинець К. С. Аналіз світового досвіду організації фондової біржі в контексті можливостей його використання в Україні // Регіональна економіка - 2009 - № 3 - с. 182-191.

9. Динаміка та сучасний стан вітчизняного фондового ринку // Фінансовий ринок України - 2009 - № 11 - с. 12-14.

10. Іванова К.В. Стан фондового ринку в період світової фінансової кризи і його подальший розвиток // Актуальні проблеми економіки - 2009 - № 4 - с. 172-178.

11. Полюхович В. Місце фондового ринку в структурі фінансового ринку України // Підприємництво, господарство, право - 2008 - № 6 - с. 103-104.

12. Іванова К. Регулювання фондового ринку на прикладі країн з розвиненою економікою // Актуальні проблеми економіки - 2008 - № 11 - с. 36-40.

13. Становлення фондового ринку: роль держави // Урядовий кур'єр - 2008 - № 9 - с. 10-13.

14. Мигашко В. Ринок цінних паперів в Україні // Вісник Національного банку України - № 3 - 2008 - с. 16-18.

15. Мозговий О. Фондовий ринок України // Фінанси України - № 5 - 2008 - с. 17-18.

16. Барановский О. Ринок цінних паперів в Україні: стан, проблеми, перспективи // Банківська справа - 2009 - № 6 - с. 42-45.

17. Кузнецов М.В. Ринок цінних паперів, як фактор відтворного процесу // Гроші й кредит - 2008 - №1 - с. 15-19.

18. Маскалєвич І. Ринок України: зліт, падіння, спад // Фінансова консультація - 2008 - № 9 - с. 23-29.

19. Міркін Я.І. Ринок цінних паперів: структура та учасники // Гроші та кредит - 2007 - №2 - с. 74-79.

20. Серебрянникова Л.А. Світовий досвід регулювання ринку цінних паперів // Фінанси - 2009 - № 1 - с. 54-58.