Платежі за ресурси як засіб фінансового забезпечення і оптимізації природокористування

Після закінчення року підприємство перевищило ліміт використання водних ресурсів на 100 куб. м (1200 - 1100) [27].

Нарахована сума збору за спеціальне використання водних ресурсів за звітний період становить:

з поверхневих водних об'єктів

638 куб. м х 4,79 коп./куб. м = 30,56 грн.;

з підземних вод

462 куб. м х 4,54 коп./куб. м = 20,97 грн.

Нарахована сума збору за спеціальне використання водних ресурсів за перевищення ліміту води становить:

з поверхневих водних об'єктів

58 куб. м х 4,79 коп./куб. м х 5 = 13,89 грн.;

з підземних вод

42 куб. м х 4,54 коп./куб. м х 5 = 9,53 грн.

Усього нараховано збору за спеціальне використання водних ресурсів з початку року:

30,56 грн. + 20,97 грн. + 13,89 грн. + 9,53 грн. = 74,95 грн.

Усього нараховано збору за спеціальне використання водних ресурсів за попередні звітні періоди 56,0 грн

Підлягає сплаті в звітному кварталі 18,95 грн. (74,95 грн. - 56,0 грн.), у тому числі до Державного бюджету 80%. -- 14,16 грн., до місцевого бюджету 20%. -- 3,79 грн.

Електростанція розташована в басейні річки Південний Буг.

За звітний період обсяг води, пропущений через турбіни, становить 19,06 млн куб. м.

Крім цього, електростанція має дозвіл на спеціальне використання поверхневих водних ресурсів місцевого значення. Установлений ліміт -- 200 куб. м.

За звітний період фактично використано водних ресурсів місцевого значення 250 куб. м.

Перевищений ліміт використання води становить 50 куб. м (250 - 200) [24].

Нарахована сума збору за користування водами для потреб гідроенергетики з початку року становить:

19,06 млн. куб. м х 0,98 коп. /100 куб. м = 1867,88 грн.

Нараховано збору за користування водами для потреб гідро-енергетики за попередні звітні періоди -- 1400,91 грн.

Підлягає сплаті збору за користування водами для потреб гідроенергетики 100 відсотків до Державного бюджету в звітному кварталі -- 466,97 грн. (1867,88 - 1400,91).

Нарахована сума збору за спеціальне використання водних ресурсів за звітний період становить:

з поверхневих водних об'єктів

200 куб. м х 5,54 коп./куб. м = 11,08 грн.

Нарахована сума збору за спеціальне використання водних ресурсів за перевищення ліміту води становить:

з поверхневих водних об'єктів

50 куб. м х 5,54 коп./куб. м х 5 = 13,85 грн.

Усього нараховано збору за спеціальне використання водних ресурсів з початку року:

11,08 грн. + 13,85 грн. = 24,93 грн.

Усього нараховано збору за спеціальне використання водних ресурсів за попередні звітні періоди 18,69 грн.

Підлягає сплаті збору за спеціальне використання водних ресурсів 100 % до місцевого бюджету в звітному кварталі -- 6,24 грн. (24,93 - 18,69) [24].

У 2010 році відбулося оновлення Податкового кодексу України, де увійшли такі новації плати за землю:

Таблиця 1

Новації плати за землю

Зміст новації	Мета
Обмежено застосування пільгових ставок для земель, наданих залізницям (залишається - під смугами відведення) та гірничодобувним підприємствам (залишається - під видобування корисних копалин та розробку родовищ корисних копалин) (п. 276.4, п.278.1)	Забезпечення надходжень до місцевих бюджетів Створення рівних умов оподаткування
Передбачено, що при оподаткуванні сільгоспугідь, у разі відсутності більше 3-х років ведення товарного сільгоспвиробництва, до ставок податку застосовується підвищуючий коефіцієнт, і запроваджується з моменту скасування мораторію на купівлю - продаж земель сільськогосподарського призначення (п.272.3)	Передбачено, що при оподаткуванні сільгоспугідь, у разі відсутності більше 3-х років ведення товарного сільгоспвиробництва, до ставок податку застосовується підвищуючий коефіцієнт, і запроваджується з моменту скасування мораторію на купівлю - продаж земель сільськогосподарського призначення (п.272.3)
Зниження максимального граничного розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності, надані для об'єктів, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, до 3% нормативної грошової оцінки (для інших земельних ділянок, наданих в оренду передбачено 12% нормативної грошової оцінки) (пп.288.5.2)	Стимулювання енергозбереження
Встановлення преференцій в оподаткуванні плати за землю об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії (п.276.6)	Стимулювання енергозбереження
Поширення мінімальної ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, для населених пунктів з чисельністю до 3 тис. осіб, проти діючої норми до 200 осіб (п.275.1).	Забезпечення соціального консенсусу
Відміна обов'язку щорічного подання разом з декларацією довідки про розмір нормативної грошової оцінки. (п.286.2)	Забезпечення соціального консенсусу

Зміни відбулись також і в платі за воду:

Таблиця 2

Новації в платі за воду

Зміст новації	Мета
Скасування звільнення від сплати збору та введення ставки збору за вилучену з надр дренажну воду, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або утримується для використання іншими користувачами (пп. 324.4.7, пп. 325.7)	Дотримання принципу рівності платників податків Забезпечення фіскальної функції податкової системи
Звільнення від сплати збору за воду, що використовується для поливу садово-городницьких та городницьких товариств (кооперативів) (пп. 324.4.10)	Зниження податкового тиску Забезпечення соціального консенсусу, посилення довіри платників податків до держави;



2.2 Розрахунок збору за забруднення навколишнього середовища суми збору за геологорозвідувальні роботи

Згідно з законодавством України сплата збору за забруднення навколишнього середовища проводить за допомогою визначення лімітів шкідливих викидів для підприємств.

Можна провести такий розрахунок, що покаже нам суть даного збору з точки зору його стягнення.

Для підприємства встановлено ліміт в межах 10000 тонн викидів вуглеводнів. Фактична сума викидів становила в звітному періоді 12000 тонн вуглеводнів. Відповідно до Закону 10000 лі відноситься на валові витрати в грошовому еквіваленті.

Отже за цей період на валові витрати підприємство віднесе суму 50000 грн. Ставка збору на цей вид шкідливих речовин становить 4,5 грн. зо 1 тону.

За цими даними визначаємо суму збору за забруднення навколишнього середовища за формулою:

Знс=ВО*Ст, (2.4)

де Знс - сума збору за забруднення навколишнього середовища;

ВО - валовий обсяг видобутку;

Ст - ставка збору за забруднення навколишнього середовища [18].

Визначаємо суму збору за забруднення навколишнього середовища:

Знс=10000*4,5=45000 грн.

Даний збір розподіляється між державним та місцевим бюджетом у співвідношенні 30% і 70% відповідно.

Значить до державного бюджету буде перерахована сума 13500 грн. а в місцевому бюджеті залишиться 31500 грн.

Збір за геологорозвідувальні роботи справляється у відповідності ї законодавчими актами України, що регулюють його сплату. У законі визначено, цей збір стягується в залежності від обсягу видобутку корисних копалин та інших корисних речовин, що містяться в надрах землі. На умовному прикладі покажемо механізм нарахування та сплати цього збору.

Підприємства, що займається видобутком корисних копалин та подальшою їх переробкою показує такі обсяги видобутку:

1) вугілля кам'яне - 3000 тонн по 100 грн. за тону;

2) вугілля буре - 1000 тонн по 50 грн. за тону;

3) конденсат - 2000 мі по 5 грн. за мі;

4) газ метан - 500 мі по 10 грн. за мі.

Відповідно грошовий еквівалент для цих копалин такий:

1) вугілля кам'яне = 3000*100=300000 грн;

2) вугілля буре = 1000*50=50000 грн.;

3) конденсат = 2000*5=10000 грн.

4) газ метан =500*10=5000 грн.

Ставки збору встановлені відповідно 1%, 1,9%, 1,16%, 0,3%.

Визначаємо суму збору яку підприємство повинно порахувати у бюджет:

Згвр=300000*0,01+50000*0,019+10000*0,016+5000*0,003

Згвр= 3000+950+60+15=4025грн.

Отже ми визначили, що підприємство повинно перерахувати до бюджету таку суму збору за геологорозвідувальні роботи - 4025 грн.

Новаціями у платі за забруднення навколишнього середовища є:

1) Посилено стимулюючу функцію екологічного оподаткування - стимулювання суб'єктів господарювання до впровадження екологічно чистих технологій (передбачено зарахування 50% сум коштів податку до спецфонду держбюджету з використанням таких коштів на фінансування цільових проектів з екологічної модернізації підприємств (пп.1 п. 21 розд. ХІХ)

2) Посилено стимулюючу функцію екологічного оподаткування - стимулювання суб'єктів господарювання до впровадження екологічно чистих технологій (передбачено зарахування 50% сум коштів податку до спецфонду держбюджету з використанням таких коштів на фінансування цільових проектів з екологічної модернізації підприємств (пп.1 п. 21 розд. ХІХ) [25].

2.3 Розрахунок плати за лісові ресурси та користування надрами

Для підприємства встановлена такса на вирубку лісу в такому обсязі:

1) вирубка під пень дуба 1-го сорту в об'ємі 33 мі;

2) вирубка сосни для виробничих потреб 3-го сорту в об'ємі 50 мі;

3) викорчовування бука 2-го сорту в розмірі 10 мі.

Щодо вартості такої вирубки то становить відповідно:

1) вирубка під пень дуба 1-го сорту в об'ємі 33 мі - 100000 грн.;

2) вирубка сосни для виробничих потреб 3-го сорту в об'ємі 50 мі - 50000 грн.;

3) викорчовування бука 2-го сорту в розмірі 10 мі - 30000 грн. [21].

Для підприємства плата за таку таксу становила:

100000+50000+30000=180000 грн.

Зараз розглянемо порядок та строки сплати цієї суми податку до бюджету:

до 15.02 - 27000 грн.,

до 15.03 - 27000грн.,

до 15.04 - 18000 грн.,

до 15.05 -27000 грн.,

до 15.06 -18000 грн.,

до 15.09 -27000 грн.,

до 15.11 -27000 грн.,

до 15.12 -27000 грн.

Загалом ця сума розподіляється між державним і місцевим бюджетом у такому співвідношення відповідно - 80% до державного бюджету а 20% до місцевого бюджету. Отже в державний бюджет надійде 144000 грн. збору за лісові ресурси, а місцевий - 36000 грн.

Підприємство здійснює видобуток корисних копалин у земних надрах відповідно воно повинно сплачувати збір за користування надрами. Проведемо умовний розрахунок цього збору за такими даними наведеними в Додотку А.

Значить ми визначили яку суму плати за користування надрами буде платити підприємство щомісяця.

Новації збору за лісові ресурси:

Запроваджено механізм щорічної індексації ставок збору за спеціальне використання лісових ресурсів наростаючим підсумком на індекс цін виробників промислової продукції, який діяв до 2009 року, замість введеного у 2010 році механізму індексації на індекс споживчих цін, (індекс інфляції), який не передбачає індексації ставок збору наростаючим підсумком (ст. 332)

А метою цієї новації є створення рівних умов оподаткування для всіх природокористувачів; забезпечення фіскальної функції податкової системи та збільшення надходжень до бюджету

А збір за користування надрами потребував і отримав такі новації:

Таблиця 3

Новації плати за користування надрами

Зміст новації	Мета
Об'єднано в один податковий платіж - плату за користування надрами для видобування корисних копалин - два діючих податкових платежі (платіж за користування надрами для видобування корисних копалин та збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок держбюджету) (ст. 263	Удосконалення структури оподаткування, підвищення ефективності та спрощення адміністрування
Врегулювання проблеми подвійного оподаткування рециркулюючого газу, який після поняття на поверхню зворотньо закачується в поклади родовища (свердловини) для підтримання в них пластового тиску шляхом зменшення оподаткування об'єкту на обсяг рециркулюючого природного газу (пп. 263.2.3)	Удосконалення адміністрування та уникненння подвійного оподаткування
Зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України 50% плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення та їх спрямування на фінансування виключно розвитку мінерально-сировинної бази держави (пп 4, п.22 розд. ХІХ)	Забезпечення фінансовими ресурсами для стимулювання програм розвитку мінерально-сировинної бази України

правовий платіж природний ресурс



3 . СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ СПРАВЛЯННЯ РЕСУРСНИХ ПЛАТЕЖІВ

3.1 Тенденції загальних доходів від використання природних ресурсів

Можна сказати продовжуються тенденції загального зниження доходів (виражених у порівнянних цінах) від використання природних ресурсів у 2005-2009 роках (у тому числі від платежів за природні ресурси). Платежі за користування природними ресурсами - є найважливішим компонентом економічного механізму природокористування. Чинним законодавством сформована правова основа для встановлення плати за користування надрами, лісами, водою, землею й іншими видами природних ресурсів на основі рентного чи підходу фіксованих платежів. Платежі, що надходять, (податки) розподіляються між федеральним бюджетом і бюджетом конкретного суб'єкта Федерації в пропорціях, установлених природно-ресурсними законами. Однак прямі надходження у федеральний бюджет від платежів за користування природними ресурсами незначні і складають не більш 5% (без обліку акцизів) від усіх податкових доходів, що надходять, що в дуже обмеженій мері забезпечує відтворення природних ресурсів, що компенсує. Збільшення розмірів платежів за природокористування можливо тільки при зменшенні частки (величини) інших податків, тому що сумарні податки, стягнуті з природокористувачів, як правило, знаходяться на гранично високому рівні [26].

Уперше плата за природні ресурси була введена урядовою постановою №32 від 7 січня 1988 р. Держкомприроди установив порядок визначення і внесення плати. Потім цей Порядок був затверджений постановою Уряду України від 9 січня 1991 р. №13 для всіх підприємств незалежно від підпорядкованості і форм власності.

Раніше діюча редакція Закону «Про охорону навколишнього середовища» містила окрему статтю 20 (Платність використання природних ресурсів), що закріплювала:

1) Платність природокористування включає плату за природні ресурси, за забруднення навколишньої природного середовища і за інші види впливу.

2) Плата за природні ресурси (земля, надра, вода, ліс і інша рослинність, тваринний світ, рекреаційні й інші природні ресурси) стягується:

- за право користування природними ресурсами в межах установлених лімітів;

- за понадлімітне і нераціональне використання природних ресурсів;

на відтворення й охорону природних ресурсів.

3) Плата за забруднення навколишньої природного середовища й інші види впливу стягується за:

- викиди, скидання забруднюючих речовин, розміщення відходів і інші види забруднення в межах установлених лімітів;

- викиди, скидання забруднюючих речовин, розміщення відходів і інші види забруднення понад установлені ліміти [7].

Нині діючий закон «Про охорону навколишнього середовища» не містить окремої статті, присвяченої врегулюванню плати за природокористування, але це не означає, що із сучасних правовідносин виключена платність природокористування.

Нині діючий закон «Про охорону навколишнього середовища» не містить окремої статті, присвяченої врегулюванню плати за природокористування, але це не означає, що із сучасних правовідносин виключена платність природокористування.

Згідно норм діючого Закону «Про охорону навколишнього середовища» (Платність природокористування), відповідно до якого, плата за природні ресурси (земля, надра, вода, ліс і інша рослинність, тваринний світ, рекреаційні й інші природні ресурси).



3.2 Особливості природно-ресурсного потенціалу

І однієї з головних проблем низької прибутковості платежів за природні ресурси є явно занижені ставки плати і високий рівень тіньової діяльності.

Особливо слід зазначити недосконалість системи розподілу доходів від надходжень плати за водяні об'єкти. У порушення діючого водяного законодавства і конституційних норм доходи від плати за водяні об'єкти цілком передаються в бюджети суб'єктів України.

Специфічними особливостями природно-ресурсного потенціалу країни є його розмаїтість, а також масштабність і комплексність вхідних у нього елементів. Одночасно для природних ресурсів України в багатьох випадках характерні, з одного боку, слабка задіяність у господарському використанні, а з іншого боку - складність і високий рівень витрат по їхньому освоєнню.

Україна володіє певним природно-ресурсним потенціалом. Крім того, на території України розташована значна кількість об'єктів загальносвітового і загальнонаціонального надбання, що мають особливе природоохоронне, наукове, культурне, естетичне, рекреаційне й оздоровче значення. Тому ресурсні платежі повинні бути економічно значимими, мати істотну питому вагу в загальній структурі податків. Три групи податкових платежів покликані скласти систему оподатковування в сфері природокористування: податки за право користування природними ресурсами; платежі на відтворення й охорону природних ресурсів; платежі за понадлімітне і нераціональне використання природних ресурсів. Податкова система повинна забезпечувати вилучення економічної ренти на користь усього суспільства [6].

Перш ніж оцінювати роль природоресурсних платежів у доходах бюджету, визначимо: що таке природні ресурси.

Легального визначення дається у Законі «Про охорону навколишнього середовища», відповідно до якого, природні ресурси компонента природного середовища, природні об'єкти і природно-антропогенні об'єкти, що чи використовуються можуть бути використані при здійсненні господарської й іншої діяльності як джерела енергії, продуктів виробництва і предметів споживання і мають споживчу цінність. При цьому під використанням природних ресурсів, розуміється експлуатація природних ресурсів, залучення їх у господарський оборот, у тому числі усі види впливу на них у процесі господарської й іншої діяльності.

3.3 Головні проблеми низької прибутковості платежів за природні ресурси

Проаналізуємо відповідні розділи бюджету України за 2009 рік і проекту бюджету на 2010 рік.

Так у 2009 році надходження в бюджет від платежів за природні ресурси склали не менше 5% від загальної суми бюджетних засобів.

Загальна оцінка впливу природно-ресурсного потенціалу країни на формування дохідної частини бюджету така: Україна володіє значним природно-ресурсним потенціалом. По оцінках українських учених-економістів національне багатство країни в розрахунку на душу населення складає 400 тис. дол. США, з них на потенціал природно-ресурсного комплексу приходиться 160 тис. дол. США чи 40%, що в 10 разів вище відповідного сукупного показника США і Канади. У той же час доходи держави від використання даної частини національного багатства явно недостатні. Недоотриманий рентний доход держави від використання природних ресурсів щорічно оцінюється в 40-46 млрд. дол. США [14].

Як відзначається на Закінчення на проект бюджету на 2009 р., у 2009 році передбачувані сукупні доходи федерального бюджету за рахунок статей, що стосується використання природних ресурсів, включаючи акцизні податки на природний газ, платежі за користування природними ресурсами, а також відповідні неподаткові доходи, складуть близько 326 млрд., карбованців, що приблизно в 4-5 разів менше оцінного рівня недоотриманих рентних доходів від використанні природних ресурсів.

У 2009 році 61% обсягу бюджетних доходів від використання природних ресурсів відповідно до проекту федерального закону повинне зараховуватися у федеральний бюджет. У той же час доходи від деяких видів податкових надходжень (платежі за користування лісовим фондом, плата за користування водяними об'єктами, земельний податок, плата за право користування об'єктами тваринного світу) цілком надходять у бюджети суб'єктів України [14].

І однієї з головних проблем низької прибутковості платежів за природні ресурси є явно занижені ставки плати і високий рівень тіньової діяльності.

Торкнемося, наприклад, платежів за лісові природні ресурси. У період, що пройшов після кризи 1998 року, темпи росту відповідних ставок відставали від темпів росту цін на продукцію лісового комплексу.

Особливо слід зазначити недосконалість системи розподілу доходів від надходжень плати за водяні об'єкти. У порушення діючого водяного законодавства і конституційних норм доходи від плати за водяні об'єкти цілком передаються в бюджети суб'єктів України.

Майбутнє України досить сильно залежить від ефективного використання природно-ресурсного потенціалу. От чому в умовах переходу до стійкого розвитку пріоритет повинний бути відданий невичерпному природокористуванню, охороні і відтворенню природних ресурсів. Тому ресурсні платежі повинні бути економічно значимими, мати істотну питому вагу в загальній структурі податків. Три групи податкових платежів покликані скласти систему оподатковування в сфері природокористування: податки за право користування природними ресурсами; платежі на відтворення й охорону природних ресурсів; платежі за понадлімітне і нераціональне використання природних ресурсів. Податкова система повинна забезпечувати вилучення економічної ренти на користь усього суспільства.



ВИСНОВКИ

Отже, загальні принципи відшкодування шкоди сформовані в цивільному законодавстві, яке регулює, в основному, майнові відносини (ст. 440-446 Цивільного кодексу України). Стосовно об'єктів природи вони мають характерні особливості, перш за все тому, що природа - це не майно, хоча і до неї певною мірою застосовується грошова оцінка. Далі, є певний вид шкоди, який не піддається повному відшкодуванню - екологічна шкода.

Загальний обов'язок винуватця - відшкодувати спричинену шкоду. Застосування кримінальної, адміністративної і дисциплінарної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього середовища та погіршенням якості природних ресурсів (ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Таке правило передбачене законодавствами всіх цивілізованих країн і особливо стосується екологічних правопорушень, де шкода відноситься до головних ознак складу правопорушення. В екологічних правовідносинах це положення реалізується за принципом - «забруднювач платить», а також існуванням особливого способу обчислення шкоди за допомогою затверджених державою розцінок.

Заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства шкода підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без зниження розміру відшкодування та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища і погіршення якості природних ресурсів. Заподіювач екологічної шкоди може бути зобов'язаний відшкодувати її в натурі.

Назріла необхідність визнання за всіма підприємствами та іншими об'єктами, які шкідливо впливають на навколишнє природне середовище і людину, статусу джерела підвищеної екологічної небезпеки. Це дозволило б відшкодувати заподіяну екологічну шкоду незалежно від обставин, на які відповідачі постійно вказують (відсутність коштів на будівництво і ремонт очисних споруд, вина проектантів, заводу-виготовлювача).

Платежі за ресурси в Україні здійснюються також шляхом справляння зборів:

Плата за землю;

Плата за воду;

Збір за забруднення навколишнього природного середовища;

Збір за геологорозвідувальні роботи;

Плата за лісові ресурси;

Плата за користування надрами.

Майбутнє України досить сильно залежить від ефективного використання природно-ресурсного потенціалу. От чому в умовах переходу до стійкого розвитку пріоритет повинний бути відданий невичерпному природокористуванню, охороні і відтворенню природних ресурсів.

Слід пам'ятати про закони економіки оскільки ресурси є категорією, що безпосередньо пов'язана з потребами, а потреби як відомо постійно зростають в зростання потреб збільшуються обсяги використовуваних ресурсів, саме тому важливою проблемою суспільного значення є економічне та раціональне використання природних ресурсів у зв'язку з їхньою вичерпністю.

Крім того важливим елементом вдосконалення системи стягнення ресурсних платежів є прийняття систематизованого податкового кодексу, статті якого були би пов'язані між собою та не мали суперечностей.



БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Андрейцев А.І. Екологічне і земельне право України / А.І. Андрейцев - К.: Юрінком, 2008. - 272 с.

2. Василик О.Д. Державні фінанси України / О.Д. Василик - К.: Вища школа, 2007. - 324 с.

3. Водний Кодекс України. Постанова ВР № 214/95 - ВР від 06.06.95

4. Закон України «Про плату за землю»від 03.07.1992 p, №2536-12.

5. Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 18.02.1997 p.

6. Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 p. (з наступними змінами і доповненнями).

7. Закон України «Про відходи» / Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, № 36_37, ст. 242.

8. Закон України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, N 9, ст.58 )

9. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 41, ст.546 )

10. Закон України «Про державну податкову службу в Україні» ( Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 6, ст. 37 )

11. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 45, ст.425 )

12. Закон України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 16, ст.198 )

13. Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 21, ст.252 )

14. Закон України «Про Державний бюджет України» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 7-8, ст.52 )

15. Земельний кодекс України.

16. Кодекс України про адміністративні правопорушення.

17. Кодекс України про надра.

18. Колыгин В.Г. Промышленная экология / В.Г Колыгин - М.: МНЭПУ, 2007. - 238 с.

19. Кримінальний кодекс України.

20. Лісовий кодекс України.

21. Покропивний С.Ф. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність / С.Ф. Покропивний, В.М Колот.- К.: КНЕУ, 2008. - 352 с.

22. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 року № 75 «Про затвердження Порядку справляння плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів і тимчасових нормативів плати за їх спеціальне використання»

23. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1994 року № 247 «Про розмір плати за використання прісних водних ресурсів сільськогосподарськими товаровиробниками» і наступних змін до них від 8 лютого 1997 року № 164.

24. Податковий Кодекс України 2 грудня 2010 року N 2755-VI

25. Суторміна В.М. Держава - податки - бізнес / В.М Суторміна В.М. Федосов, В.Л Андрущенко - К.: Либідь, 2009. - 432 с.

26. Юрій С.І. Бюджетна система України / С.І. Юрій - К.: НІОС, 2007. - 298 с.

27. Яремчук І.Г. Економіка природокористування / І.Г. Яремчук - К.: Просвіта, 2008. - 431 с.

28. Яцика А.В Водне господарство в Україні / А.В. Яцика, В.М. Хорєва. - К.:Генеза, 2008. - 190 с.



ДОДАТОК А

Умовний розрахунок збору за користування надрами

№№	Підприємство видобуває	Ставки за видобуток цих копалин встановлені такими чином	Обсяг видобутку корисних копалин на місяць такий	Сума збору буде
1	вугілля кам'яне	0,27 грн/тонну	100 тонн	100*0,27=27 грн
22	вугілля буре	0,16 грн/тонну	50 тонн	50*0,16 =8 грн
33	торф	не встановлюється	не встановлюється	не встановлюється
44	залізну руду збагачену	0,1 грн./тонну	150 тонн	150*0,1 =15 грн
55	дорогоцінне каміння	5% від обсягу видобутку	5000 грн	5000*0,05=250 грн



ДОДАТОК Б

Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено

Групи населених пунктів з чисельністю населення, тис. осіб	Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення	Ставки податку за старим кодексом,гривень за 1 кв. метр	Ставки податку за новим кодексом, гривень за 1 кв. метр
до 3		0,24	0,075
від 3 до 10		0,48	0,15
від 10 до 20		0,77	0,24
від 20 до 50	1,2	1,2	0,375
від 50 до 100	1,4	1,44	0,45
від 100 до 250	1,6	1,68	0,525
від 250 до 500	2,0	1,92	0,6
від 500 до 1000	2,5	2,4	0,75
від 1000 і більше	3,36	3,0	1,05

Ставки збору за спеціальне використання поверхневих вод

Басейни річок, включаючи притоки всіх порядків	Ставки збору за старим кодексом, гривень/100 куб. метрів	Ставки збору за новим кодексом,гривень/100 куб. метрів
Дніпра на північ від м. Києва (Прип'яті та Десни), включаючи м. Київ	22,76	26,97
Дніпра на південь від м. Києва (без Інгульця)	21,65	25,65
Інгульця	33,01	39,12
Сіверського Дінця	44,39	52,60
Південного Бугу (без Інгулу)	25,03	29,66
Інгулу	30,71	36,39
Дністра	13,64	16,16
Вісли та Західного Бугу	13,64	16,16
Пруту та Сірету	10,25	12,14
Тиси	10,25	12,14
Дунаю	9,13	10,82
Річок Криму	45,51	53,93
Річок Приазов'я	54,64	64,75
Інших водних об'єктів	25,03	29,66



Ставки збору за спеціальне використання підземних вод

Найменування регіону	Ставки збору за старим кодексом, гривень/100 куб. метрів	Ставки збору за новим кодексом,гривень/100 куб. метрів
Автономна Республіка Крим	42,09	49,87
у тому числі м. Севастополь	42,09	49,87
Області:
Вінницька	36,38	43,11
Волинська	37,58	44,53
Дніпропетровська	31,88	37,77
Донецька	43,26	51,26
Житомирська	36,38	43,11
Закарпатська	23,90	28,32
Запорізька:
Веселівський, Мелітопольський, Приазовський, Якимівський райони	36,38	43,11
решта районів області	33,01	39,12
Івано-Франківська:
Богородчанський, Верховинський, Долинський, Косівський, Надвірнянський, Рожнятівський райони	56,89	67,42
решта районів області	31,88	37,77
Київська:
Білоцерківський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Поліський райони	26,45	31,34
решта районів області	31,20	36,97
Кіровоградська	42,09	49,87
Львівська	33,01	39,12
Луганська	47,78	56,62
Миколаївська	47,78	56,62
Одеська	39,84	47,20
Полтавська:
Великобагачанський, Гадяцький, Зіньківський, Лохвицький, Лубенський, Миргородський, Новосанжарський, Решетилівський, Хорольський, Шишацький райони	24,61	29,16
решта районів області	27,44	32,51
Рівненська:
Володимирецький, Здолбунівський, Костопільський, Рівненський, Сарненський, Острозький райони	29,36	34,79
решта районів області	34,10	40,40
Сумська:
Глухівський, Сумський, Роменський, Шосткинський райони	27,44	32,51
решта районів області	31,23	37,01
Тернопільська	44,39	52,60
Харківська	34,13	40,44
Херсонська	34,13	40,44
Хмельницька:
Деражнянський, Красилівський, Летичівський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Полонський, Шепетівський райони	28,46	33,72
решта районів області	43,26	51,26
Черкаська	24,61	29,16
Чернівецька	39,84	47,20
Чернігівська:
Городнянський, Корюківський, Ічнянський, Сосницький, Щорський, Талалаївський райони	34,13	40,44
решта районів області	26,68	31,61
м. Київ	34,00	40,29

ДОДАТОК В

Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

Назва забруднюючої речовини	Ставка податку за старим кодексом, гривень за тонну	Ставка податку, гривень за тонну
Азоту оксиди	1221	1221
Аміак	229	229
Ангідрид сірчистий	1221	1221
Ацетон	458	458
Бенз(о)пірен	1554343	1554343
Бутилацетат	275	275
Ванадію п`ятиокис	4580	4580
Водень хлористий	46	46
Вуглецю окис	46	46
Вуглеводні	69	69
Газоподібні фтористі сполуки	3023	3023
Тверді речовини	46	46
Кадмію сполуки	9664	9664
Марганець та його сполуки	9664	9664
Нікель та його сполуки	49238	49238
Озон	1221	1221
Ртуть та її сполуки	51757	51757
Свинець та його сполуки	51757	51757
Сірководень	3924	3924
Сірковуглець	2550	2550
Спирт н-бутиловий	1221	1221
Стирол	8916	8916
Фенол	5542	5542
Формальдегід	3023	3023
Хром та його сполуки	32779	32779



ДОДАТОК Г

Ставки збору за заготівлю деревини основних лісових порід за старим кодексом

Найменування лісової породи	Розряд	Ставка за один щільний куб. метр деревини, гривень
		ділової (без кори)	дров'яної (з корою)
		великої	середньої	дрібної
Перший пояс
Сосна
	1	59,36	37,97	14,60	1,51
	2	42,19	27,12	10,55	1,16
	3	34,05	21,93	8,46	0,93
	4	25,61	16,27	6,26	0,70
	5	16,88	10,85	4,17	0,46
Модрина
	1	26,67	22,60	8,81	1,97
	2	19,22	16,27	6,26	1,51
	3	15,15	13,11	4,98	1,16
	4	11,30	9,72	3,71	0,81
	5	7,68	6,56	2,55	0,58
Ялина, ялиця
	1	36,84	31,42	12,05	1,39
	2	27,35	23,28	9,04	0,93
	3	21,93	18,76	7,19	0,81
	4	16,50	14,01	5,33	0,58
	5	11,08	9,27	3,59	0,46
Дуб (крім дуба коркового)
	1	155,77	74,85	24,92	2,55
	2	111,73	53,72	17,85	1,85
	3	89,47	42,77	14,37	1,51
	4	67,22	32,34	10,78	1,04
	5	44,04	21,38	7,19	0,81
Ясен, клен (крім явору)
	1	58,41	49,89	24,92	2,55
	2	41,90	35,81	17,85	1,85
	3	33,55	28,51	14,37	1,51
	4	25,21	21,56	10,78	1,04
	5	16,52	14,26	7,19	0,81
Бук
	1	112,31	72,24	24,11	2,20
	2	79,97	51,38	17,15	1,51
	3	64,32	41,20	13,79	1,27
	4	48,33	30,77	10,32	0,93
	5	32,34	20,61	6,84	0,58
Береза, вільха чорна, граб звичайний, в'яз, липа
	1	8,69	7,48	5,56	1,97
	2	6,08	5,22	4,00	1,51
	3	4,87	4,35	3,30	1,16
	4	3,65	3,13	2,43	0,81
	5	2,43	2,09	1,56	0,58
Осика, вільха сіра, тополя
	1	5,04	4,35	3,30	1,39
	2	3,65	3,13	2,26	0,93
	3	2,96	2,43	1,91	0,81
	4	2,26	1,91	1,39	0,58
	5	1,39	1,22	0,87	0,23
Другий пояс
Сосна
	1	50,63	32,32	12,40	1,27
	2	35,86	23,05	8,92	0,93
	3	28,63	18,53	7,19	0,81
	4	21,70	13,79	5,33	0,58
	5	14,46	9,27	3,59	0,35
Модрина
	1	22,83	19,67	7,53	1,85
	2	16,50	14,01	5,33	1,27
	3	13,11	11,08	4,29	1,04
	4	9,72	8,37	3,25	0,81
	5	6,56	5,66	2,20	0,46
Ялина, ялиця
	1	32,54	27,80	10,66	1,16
	2	23,28	19,89	7,65	0,81
	3	18,53	15,82	6,14	0,70
	4	14,01	11,98	4,64	0,58
	5	9,27	7,92	3,01	0,35
Дуб (крім дуба коркового)
	1	132,59	63,90	21,33	2,09
	2	95,04	45,64	15,18	1,51
	3	75,57	36,51	12,05	1,16
	4	56,56	27,12	9,16	0,93
	5	38,02	18,25	6,14	0,58
Ясен, клен (крім явора)
	1	49,72	42,59	21,33	2,09
	2	35,64	30,42	15,18	1,51
	3	28,34	24,34	12,05	1,16
	4	21,21	18,08	9,16	0,93
	5	14,26	12,17	6,14	0,58
Бук
	1	95,62	61,29	20,40	1,85
	2	68,15	43,56	14,60	1,27
	3	54,59	34,94	11,71	1,04
	4	41,03	26,08	8,81	0,81
	5	27,47	17,48	5,80	0,58
Береза, вільха чорна, граб звичайний, в'яз, липа
	1	7,13	6,08	4,69	1,74
	2	5,22	4,52	3,30	1,27
	3	4,17	3,48	2,78	0,93
	4	3,13	2,78	1,91	0,81
	5	2,09	1,74	1,39	0,46
Осика, вільха сіра, тополя
	1	4,35	3,82	2,78	1,16
	2	3,13	2,78	1,91	0,81
	3	2,43	2,26	1,74	0,70
	4	1,91	1,56	1,22	0,58
	5	1,22	1,22	0,87	0,35

Ставки збору за заготівлю деревини основних лісових порід за новим кодексом

Найменування лісової породи	Розряд	Ставка за один щільний куб. метр деревини, гривень
		ділової (без кори)	дров'яної (з корою)
		великої	середньої	дрібної
Перший пояс
Сосна
	1	70,33	44,98	17,30	1,78
	2	49,98	32,13	12,49	1,37
	3	40,34	25,98	10,02	1,10
	4	30,34	19,28	7,41	0,82
	5	19,99	12,85	4,94	0,55
Модрина
	1	31,59	26,77	10,43	2,33
	2	22,76	19,28	7,41	1,78
	3	17,95	15,53	5,90	1,37
	4	13,39	11,52	4,39	0,96
	5	9,10	7,77	3,02	0,69
Ялина, ялиця
	1	43,65	37,22	14,28	1,65
	2	32,40	27,58	10,71	1,10
	3	25,98	22,23	8,51	0,96
	4	19,55	16,60	6,32	0,69
	5	13,13	10,98	4,26	0,55
Дуб (крім дуба коркового)
	1	184,53	88,67	29,52	3,02
	2	132,36	63,64	21,14	2,20
	3	106,00	50,66	17,03	1,78
	4	79,63	38,31	12,77	1,24
	5	52,17	25,33	8,51	0,96
Ясен, клен (крім явору)
	1	69,20	59,11	29,52	3,02
	2	49,63	42,43	21,14	2,20
	3	39,75	33,78	17,03	1,78
	4	29,86	25,54	12,77	1,24
	5	19,57	16,89	8,51	0,96
Бук
	1	133,04	85,58	28,56	2,61
	2	94,74	60,87	20,32	1,78
	3	76,20	48,81	16,34	1,51
	4	57,25	36,45	12,22	1,10
	5	38,31	24,41	8,10	0,69
Береза, вільха чорна, граб звичайний, в'яз, липа
	1	10,30	8,86	6,59	2,33
	2	7,21	6,18	4,74	1,78
	3	5,77	5,15	3,91	1,37
	4	4,32	3,71	2,88	0,96
	5	2,88	2,47	1,85	0,69
Осика, вільха сіра, тополя
	1	5,97	5,15	3,91	1,65
	2	4,32	3,71	2,68	1,10
	3	3,50	2,88	2,27	0,96
	4	2,68	2,27	1,65	0,69
	5	1,65	1,44	1,03	0,27
Другий пояс
Сосна
	1	59,97	38,29	14,69	1,51
	2	42,48	27,31	10,57	1,10
	3	33,91	21,95	8,51	0,96
	4	25,70	16,34	6,32	0,69
	5	17,14	10,98	4,26	0,41
Модрина
	1	27,05	23,30	8,92	2,20
	2	19,55	16,60	6,32	1,51
	3	15,53	13,13	5,08	1,24
	4	11,52	9,91	3,84	0,96
	5	7,77	6,70	2,61	0,55
Ялина, ялиця
	1	38,55	32,94	12,63	1,37
	2	27,58	23,56	9,06	0,96
	3	21,95	18,74	7,28	0,82
	4	16,60	14,20	5,49	0,69
	5	10,98	9,38	3,57	0,41
Дуб (крім дуба коркового)
	1	157,07	75,69	25,26	2,47
	2	112,59	54,07	17,99	1,78
	3	89,52	43,25	14,28	1,37
	4	67,00	32,13	10,85	1,10
	5	45,03	21,62	7,28	0,69
Ясен, клен (крім явора)
	1	58,90	50,46	25,26	2,47
	2	42,22	36,04	17,99	1,78
	3	33,57	28,83	14,28	1,37
	4	25,13	21,42	10,85	1,10
	5	16,89	14,42	7,28	0,69
Бук
	1	113,27	72,60	24,16	2,20
	2	80,73	51,60	17,30	1,51
	3	64,67	41,40	13,87	1,24
	4	48,60	30,89	10,43	0,96
	5	32,54	20,70	6,87	0,69
Береза, вільха чорна, граб звичайний, в'яз, липа
	1	8,44	7,21	5,56	2,06
	2	6,18	5,35	3,91	1,51
	3	4,94	4,12	3,30	1,10
	4	3,71	3,30	2,27	0,96
	5	2,47	2,06	1,65	0,55
Осика, вільха сіра, тополя
	1	5,15	4,53	3,30	1,37
	2	3,71	3,30	2,27	0,96
	3	2,88	2,68	2,06	0,82
	4	2,27	1,85	1,44	0,69
	5	1,44	1,44	1,03	0,41

Коригуючі коефіцієнти плати за користування надрами залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування

Критерії застосування коефіцієнта	Величина коефіцієнта за старим кодексом	Величина коефіцієнта
Видобування позабалансових запасів корисних копалин*	0,5	0,5
Видобування запасів (ресурсів) корисних копалин з техногенних родовищ	0,5	0,5
Видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов'язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок)	2	2
Видобування вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідділювачами	0,85	0,85
Видобування запасів з родовищ, які в порядку, визначеному законодавством, визнані як дотаційні запаси	0,01	0,01
Видобування платником запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане ним за власні кошти	0,7	0,7

Размещено на Allbest.ru