Акцизний податок у системі оподаткування України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Одеський національний економічний університет

Кафедра фінансів

Курсова робота

Акцизний податок у системі оподаткування України

Виконала:

студентка 33 групи

комерційного факеультету

Шапошникова К.В.

Науковий керівник:

Кир'язова Т.О.

Одеса 2014

План

Вступ

Розділ І. Акцизний податок у системі оподаткування України

1.1 Акцизний податок як форма специфічних акцизів

1.2 Елементи справляння акцизного податку

1.3 Механізм обчислення, порядок та терміни сплати акцизного податку

Розділ ІІ. Аналіз надходжень акцизного податку до Державного бюджету за 2010-2013 роки

2.1 Надходження акцизного податку до Державного бюджету

2.2 Роль акцизного податку в податкових надходженнях

Розділ ІІІ. Шляхи вдосконалення акцизного оподаткування в Україні

3.1 Зарубіжний досвід стягнення акцизного податку

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

В умовах ринкової економіки податки, окрім фіскальної функції, є важливим економічним інструментом регулювання ринкових відносин.

Системи непрямого оподаткування включають групу акцизних товарів, а також товарів тривалого користування і розкоші, до яких застосовується особливий індивідуальний порядок оподаткування. Для інших видів товарів і послуг застосовується податок з продажу (або з обороту). Це створює можливість витягувати додаткові прибутки, контролювати виробництво і реалізацію.

Одним з видів непрямих податків є акцизи. У сучасних податкових законодавствах вони звичайно займають наступне місце після податку на додану вартість (або податків, його що замінюють) і по значенню, і по об'єму надходжень до бюджету. Однак податкові системи XIX століття включали акцизи як основний канал забезпечення непрямого оподаткування, і нерідко термін "акциз" застосовувався як синонім до всієї системи непрямих податків.

Акцизами є непрямі податки на певні товари, що включаються в ціну товару і оплачувані покупцями. Вони встановлюються, як правило, на дефіцитну і високорентабельну продукцію і товари, призначені для населення і держави, що є монополією. Акцизний збір поєднує в собі як фіскальну функцію податків, наповнюючи державний бюджет, так і регулюючу функцію. Остання коректує попит і пропозицію, збільшуючи ціну товару за рахунок акцизу або зменшуючи шляхом виключення з переліку оподатковуваних товарів.

Акцизний збір, як і податок на додану вартість, є непрямим податком, включається в ціну товару і в результаті сплачується споживачем, а не виробником товару. Однак, якщо ПДВ відноситься до типу універсальних акцизів (що сплачуються по одній ставці з всіх товарів, робіт, послуг), то акцизний збір є специфічним акцизом, тобто сплачується по декількох групах ставок, диференційованих по окремих видах товарів.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об'єктом дослідження курсової роботи є податкова система України.

Предмет дослідження - роль акцизного збору в доходах бюджету.

Метою курсової роботи є дослідження ролі акцизного збору в доходах бюджету.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

- охарактеризувати акцизний збір в системі оподаткування України;

- здійснити аналіз акцизного збору в сучасних економічних умовах;

- виявити шляхи вдосконалення організації нарахування і сплати акцизного збору.

Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, моделювання, спостереження.

Розділ І. Акцизний податок у системі оподаткування України

1.1 Акцизний податок як форма специфічних акцизів

Одним з невід'ємних елементів податкових систем країн світу є індивідуальний (потоварний) акциз, який в Україні має своє втілення у функціонуванні такого податку як акцизний.

Акцизний податок (до 2011 року - акцизний збір) - це різновид непрямих податків, яким оподатковуються високорентабельні та монопольні товари, який включається у ціну товару та платниками якого виступають кінцеві споживачі товару, на який нараховується акциз.

Акцизний податок (як форма специфічних акцизів) та податок на додану вартість (як форма універсальних акцизів) мають ряд відмінностей (рис. 1.1.).

Рис. 1.1. Відмінності акцизного податку від податку на додану вартість

Акцизне оподаткування в податковій системі України започаткувалося у X ст. н.е. Саме в історичних письмових джерелах цього часу зустрічається згадка про "медову" данину та "бражне" мито із солоду, хмелю та меду. Саме вони і стали першими підакцизними товарами Київської Русі. Згадка про мито з кожного "хмільного" короба зафіксована у договорі між Великим Новгородом та тверським князем Ярославом у 1265 році.

Історично склалося так, що одним із найзначніших джерел доходу державної казни було акцизне оподаткування виробництва та реалізації алкогольних напоїв як основних підакцизних товарів. Державна монополія на цей вид діяльності у Великому князівстві Московському була запроваджена у 1474 році Іваном III. Спочатку московські князі оподаткували місця продажу алкоголю - корчми, а згодом почали відкривати власні "питущі заклади" - царські кабаки, перший з яких засновано у 1533 році.

В окремих випадках, коли держава вимагала значних обсягів фінансування для проведення реформ, оборони чи ведення воєн, застосовувалася система відкупів, при якій приватним особам передавалося виключне право "курити вино" та продавати його на певній місцевості за встановлену плату, яку необхідно було вносити у встановлений термін до одного із Наказів, до якого приписана місцевість, віддана на відкуп.

Акцизи були важливим джерелом доходу Української держави часів Богдана Хмельницького. Крім грошового акцизу стягували цей податок і в натуральній формі - по одному відру із торговців алкоголем, які взамін отримували право на торгівлю ним у землях Коша за цінами, визначеними козацькою адміністрацією.

В новітній історії України акцизний збір запроваджено з прийняттям Закону України "Про акцизний збір" від 18.12.1991 року №1996-ХІІ, який введено у дію з 01.01.1992 року. Разом з податком на додану вартість вони замінили податок з обороту на окремі види товарів. При цьому українські акцизи орієнтувалися не стільки на міжнародну практику і досвід акцизного оподаткування, скільки на попередню практику податку з обороту. Так, до переліку підакцизних товарів ввійшло 27 товарних позицій, де головними критеріями для віднесення тих або інших груп товарів до підакцизних були порівняно високі ставки податку з обороту в попередні роки. Таким чином, у 1992 році до переліку традиційних підакцизних товарів - алкогольних та тютюнових виробів - було додано, так звані, товари розкоші: килими і кришталь, ікру і рибні делікатеси, шоколад і автомобільні шини, вироби з хутра, одяг з натуральної шкіри. Це було пов'язано, насамперед, з фіскальною спрямованістю податкової політики цього етапу розвитку держави. Суттєве скорочення підакцизних товарів відбулося з 1999 року.

Нині справляння акцизного податку в Україні регламентоване розділом VI Податкового кодексу України.

Усі підакцизні товари поділяються на групи, які представлені на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Види підакцизних товарів

Ст. 9 Податкового кодексу України акцизний податок віднесено до складу загальнодержавних податків і зборів.

1.2 Елементи справляння акцизного податку

Платники акцизного податку є специфічною категорією, яка використовується для визначення сукупності суб'єктів господарювання та фізичних осіб, на яких положеннями Податкового кодексу покладено обов'язок сплати акцизного податку.

Платниками акцизного податку відповідно до ст. 212 Податкового кодексу України є:

а) виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (при цьому акцизний податок виробнику сплачують замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари з давальницької сировини);

б) імпортери підакцизних товарів;

в) фізичні особи (як резиденти, так і нерезиденти), які ввозять підакцизні товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню (відповідно до митного законодавства);

г) особи, які реалізують:

- конфісковані підакцизні товари;

- підакцизні товари, визнані безхазяйними або за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання;

- підакцизні товари, які переходять у власність держави за правом успадкування або на інших законних підставах;

д) особи, які реалізують (передають у володіння, користування чи розпорядження) підакцизні товари, які були звільнені від оподаткування (за п. 213.3 ПКУ) при ввезенні на митну територію України;

е) особи, на яких покладено дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, - у разі порушення таких вимог;

ж) особи, на яких покладено виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів за ставкою податку 0 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту, 0 євро за 1000 кг нафтопродуктів, - у разі порушення таких умов;

з) особи, на яких покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів, що не піддягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, - у разі порушення таких умов.

Виробники підакцизних товарів та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів, діяльність яких підлягає ліцензуванню, реєструються в органах ДПС за своїм місцезнаходженням на підставі інформації про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії, яку органи ліцензування у 5-денний строк з дня здійснення таких дій надають податковим органам. Саме на підставі отриманої інформації і відбувається реєстрація такої особи платником акцизного податку. Інші платники підлягають обов'язковій реєстрації як платники акцизного податку в податкових органах за місцем державної реєстрації у місячний строк із дня початку господарської діяльності (п. 212.3 ПКУ).

Рис. 1.3. Елементи справляння акцизного збору

Об'єкт оподаткування акцизним податком визначено ст. 213 ПКУ (див. додаток 1).

Як при виробництві на митній території України, так і при імпорті підакцизних товарів базою оподаткування є вартість реалізованого (ввезеного) товару, визначена за встановленими виробником (імпортером) максимальними роздрібними цінами без ПДВ та з урахуванням акцизного податку. При проведенні обчислення сум податкового зобов'язання з максимальної роздрібної ціни податок на додану вартість виключається.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні товари, в обов'язковому порядку сплачують акцизний податок при ввезенні товарів на митну територію України під час подання митної декларації (крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що піддягають маркуванню).

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень Митного кодексу України. Митна вартість товарів вказується у митній декларації.

З метою обкладення підакцизних товарів акцизним податком ст. 28 і п. 215.2.2 Податкового кодексу України передбачають застосування таких ставок:

- абсолютна (специфічна) ставка податку - фіксована величина стосовно кожної одиниці виміру бази оподаткування. Відповідно до п. 29.2 розділу І ПКУ ці ставки підлягають індексації в порядку, визначеному Податковим кодексом України;

- відносна (адвалорна) ставка - розмір податку встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування;

- одночасне застосування специфічної та адвалорної ставок.

База оподаткування для акцизного податку визначена ст. 214 Податкового кодексу України (табл. 1.1).

Таблиця 1.1. База оподаткування акцизним податком

При застосуванні адвалорних ставок податку (п. 214.1 ПКУ)	При застосуванні специфічних ставок податку (п. 214.4 ПКУ)	При застосуванні одночасно адвалорних та специфічних ставок податку (п. 215.5 ПКУ)
1. Вартість реалізованого товару, виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами без ПДВ та з урахуванням акцизного податку. 2. Вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами без ПДВ та з урахуванням акцизного податку. При цьому перерахунок іноземної валюти здійснюється за офіційним курсом НБУ, що діє на дату подання до митного органу митної декларації для оформлення.	Базою оподаткування з вироблених на митній території України (ввезених на митну територію України) підакцизних товарів є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару, об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках	В разі обчислення податку із застосуванням одночасно адвалорних та специфічних ставок податку базою оподаткування є база, визначена в колонках І та 2 цієї таблиці

1.3 Механізм обчислення, порядок та терміни сплати акцизного податку

Податковим кодексом України передбачені окремі положення щодо обчислення акцизного податку з товарів, вироблених на митній території України; з товарів, які ввозяться на митну територію України; в разі тимчасового ввезення на митну територію України та переміщення через митну територію України транзитом підакцизних товарів. Особливості обчислення акцизного податку з товарів, вироблених на митній території України, наведені на рис. 1.4.

Оподаткування виробництва та реалізації алкогольних напоїв в Україні має свої особливості, пов'язані з використанням податкових векселів. Під таким векселем визначають простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем до отримання з акцизного складу спиртзаводу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити суму акцизного податку у визначений строк. Таким чином, суб'єктам підприємницької діяльності надана можливість отримувати спирт етиловий з відстрочкою сплати податку, розрахованого на готову продукцію, на термін до 90 календарних днів.



Рис. 1.4. Особливості обчислення акцизного податку з товарів, вироблених на митній території України

Податковим кодексом України визначається механізм випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок). У податковому векселі сума акцизного податку визначається за ставками для готової продукції, які діють на дату складення такого векселя. Оформлення податкового векселя здійснюється лише на вексельному бланку за зразком, визначеним центральним органом державної податкової служби України.

Операції з реалізації спирту етилового неденатурованого спиртозаводами для переробки на алкогольні напої звільнені від сплати податку. Податкове зобов'язання виникає безпосередньо у виробника таких алкогольних напоїв, а податковий вексель, виданий при отриманні спирту етилового, є гарантією його сплати.

Визначення суми акцизного податку для погашення податкового векселя проводиться з урахуванням зменшення на суму податку із спирту, що був використаний для виготовлення обсягів продукції, відвантаженої на експорт, за умови його підтвердження належно оформленою вантажною митною декларацією.

Особливості обчислення податку з товарів, які ввозяться на митну територію України, наведені на рис. 1.5.



Рис. 1.5. Особливості обчислення акцизного податку з товарів, які ввозяться на митну територію України

Існує чіткий порядок визначення сум акцизного податку при імпорті товарів. У разі ввезення підакцизних товарів із застосуванням специфічних ставок, сума акцизного податку розраховується за формулою:

,

де Са - сума акцизного податку, обчислена із застосуванням специфічних ставок з одиниці товару (продукції);

Н - кількість товару у фізичних одиницях вимірку, встановлених Податковим кодексом України;

А - ставка акцизного податку.

У разі встановлення ставок акцизного податку в іноземній валюті - за формулою:

,

де Кв - валютний (обмінний) курс Національного банку України, що діє на дату подання митної декларації.

Базою оподаткування у цьому випадку є величина товарів, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару (продукції), об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.

При застосуванні адвалорних ставок сума акцизного податку, що підлягає сплаті до бюджету, визначається за такою формулою:

,

де СаА - сума акцизного податку за адвалорною ставкою;

В - вартість товарів (продукції) за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку;

А - адвалорна ставка акцизного податку.

Вартість товарів (продукції) за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію) без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку розраховується за формулою:

,

де МРЦ - максимальна роздрібна ціна;

ПДВ - сума податку на додану вартість у складі МРЦ;

К - кількість ввезеного товару в одиницях виміру, на які встановле-но максимальну роздрібну ціну.

Сума податку на додану вартість у складі МРЦ розраховується за формулою:

,

де Сп - ставка податку на додану вартість.

Базою оподаткування в такому випадку є вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку.

Якщо на митну територію України ввозиться підакцизний товар, що підлягає оподаткуванню одночасно за адвалорними та специфічними ставками акцизного податку, то базою оподаткування є база, визначена окремо для обчислення суми податку за адвалорними та специфічними ставками. Сума податкового зобов'язання у такому випадку обчислюється шляхом додавання сум, обчислених окремо за кожною ставкою, за формулою:

,

де ПЗ - податкове зобов'язання з акцизного податку;

СаА - сума акцизного податку, обчислена за адвалорною ставкою;

Са - сума акцизного податку, обчислена із застосуванням специфічних ставок з одиниці товару (продукції).

Як було зазначено вище, при визначенні суми акцизного податку на сигарети застосовується мінімальне акцизне податкове зобов'язання (див. табл. 1.2).

Таблиця 1.2. Мінімальне акцизне податкове зобов'язання із сплати акцизного податку з тютюнових виробів

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД	Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД	Мінімальне акцизне податкове зобов'язання
		одиниця виміру	сума
2402 20 90 10	Сигарети без фільтра, цигарки	гривень за 1000 штук	133,35
2402 20 90 20	Сигарети з фільтром	гривень за 1000 штук	304,11

Суми податкового зобов'язання на сигарети одного найменування визначаються шляхом порівняння обчислених сум податку за встановленими адвалорною та специфічною ставками та мінімального акцизного податкового зобов'язання з обсягів ввезеного товару (продукції) і до нарахування приймається та сума, яка має більше значення за формулами:

де мПЗ - мінімальне акцизне податкове зобов'язання, встановлене законодавством на 1000 штук товару;

К - кількість товару (продукції);

ПЗ - податкове зобов'язання з акцизного податку.

За наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках.

Підтвердженням сплати акцизного податку з алкогольних напоїв і тютюнових виробів, які вироблені на митній території України або імпортовані, є наявність акцизних марок встановленого зразка. Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється у спосіб, який забезпечує розрив таких марок при відкупорюванні (розкриванні) товару.

Для маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів вітчизняного походження використовуються акцизні марки зеленого кольору, а для імпортного походження - фіолетового кольору. Зразки акцизних марок затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5% об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5% об'ємних одиниць не здійснюється.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів "Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів" від 27.12.2010 р. №1251, вважаються такими, що немарковані:

- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими акцизними марками;

- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог;

- алкогольні напої з акцизними марками, на яких сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Не підлягають маркуванню:

- алкогольні напої і тютюнові вироби, які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками за прямими договорами;

- алкогольні напої і тютюнові вироби, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі;

- еталонні (моніторингові) чи тестові зразки тютюнових виробів, які не призначені для продажу вроздріб і ввозяться на митну територію України акредитованими державними випробувальними лабораторіями або суб'єктами господарювання, які мають ліцензії на право виробництва відповідної продукції, для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну).

Продаж акцизних марок здійснюється уповноваженими структурними підрозділами ДПС України (регіональними управліннями Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України в АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі) за місцем реєстрації суб'єкта господарювання, який здійснює виробництво або імпортує алкогольні напої та тютюнові вироби.

Продаж акцизних марок вітчизняним виробникам алкогольних напоїв та тютюнових виробів проводиться на підставі відповідної заявки-розрахунку кількості акцизних марок; звіту про використання марок, придбаних у попередньому місяці; платіжного документа, що підтверджує внесення плати за такі марки акцизного податку.

Виробники алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, додатково подають довідку про сплату акцизного податку.

Розрахункова кількість марок акцизного податку для алкогольних напоїв, у виробництві яких використовується спирт етиловий неденатурований, визначається, виходячи зі сплаченої суми податку. Загальна кількість таких марок визначається із урахуванням міцності таких напоїв та об'єму тари. В інших випадках потреба у марках акцизного податку для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначається, виходячи з планових щомісячних обсягів реалізації такої продукції.

Умовою для митного оформлення імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів є наявність на пляшці (упаковці), пачці (упаковці) марок акцизного податку встановленого зразка, а також подання органам митного контролю примірника заявки-розрахунку на одержання марок з відміткою продавця марок про повну сплату сум податку і засвідченої імпортером копії декларації про встановлені ним чинні максимальні роздрібні ціни (для тютюнових виробів).



Рис. 1.6. Терміни сплати акцизного податку

Останнім терміном отримання акцизних марок імпортером є 5 робочий день з дати подання документів для їх отримання.

Для маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів безпосередньо у процесі виробництва марки акцизного податку передаються іноземним виробникам такої продукції.

Базовим податковим періодом для сплати акцизного податку є календарний місяць. Терміни сплати акцизного податку наведені више (див. рис.1.6.)

Платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, та імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів щомісяця, не пізніше 20 числа наступного податкового періоду подає декларацію з акцизного податку до органу ДПС за місцем реєстрації.

З метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку утворюються акцизні склади.

На акцизних складах постійно діють представники податкових органів, які здійснюють безпосередній контроль за дотриманням установленого порядку відпуску спирту етилового та сплати податку з нього. Транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних з відміткою представника органу державної податкової служби на акцизному складі забороняється.

Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що виробляються на території України, здійснюється податковими органами; з підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України - митними органами; у випадку ввезення маркованої підакцизної продукції - органами державної податкової служби.

У разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, контролюючі органи вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію) (п. 228.2, п. 228.2 ПКУ).

У разі виявлення у покупця нестачі марок акцизного податку (у зв'язку з їх розкраданням, знищенням, маркуванням алкогольних напоїв і тютюнових виробів, призначених для продажу на експорт) виробники такої продукції несуть повну майнову відповідальність у розмірі розрахункової суми акцизного податку, яка повинна бути сплачена до бюджету в разі реалізації підакцизних товарів (п. 228.8 ПКУ).

Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання податкових декларацій та сплати акцизного податку платники несуть відповідно до гл. 11 розділу II Податкового кодексу України. Усі типові правопорушення податкового законодавства, а також відповідальність за їх діяння наведені у додатку 2.

Розділ ІІ. Аналіз надходжень акцизного податку до Державного бюджету за 2010-2013 роки

2.1 Надходження акцизного податку до Державного бюджету

Для виконання державою своїх функцій необхідно постійно наповнювати Державний бюджет.

Одним з основних джерел його наповнення є податкові надходження, які включать в себе надходження від податків та зборів. За допомогою податків держава здійснює перерозподіл грошових коштів між різними верствами населення, регіонами та сферами економіки. Також вони є відображенням стану економіки та її розвитку. Податки, як джерело Державного бюджету, є основним фактором визначення та планування розвитку держави у майбутньому, тобто у виборі стратегії державної політики.

Економічний зміст податків найбільш повно можна відобразити, характеризуючи їх як законодавчо закріплену форму отримання державою частки вартості ВВП для забезпечення ефективного виконання державою фінансових зобов'язань, перш за все, в частині здійснення її суспільних функцій та інструменту регулювання економічного розвитку.

Розглянемо доходи Державного бюджету України у період з 2010 до 2013 року (табл. 2.1).

Таблиця 2.1. Доходи державного бюджету за 2010-2013 роки, млрд грн

Показники	2010 рік	2011 рік	2012 рік	2013 рік	2013 рік проти 2012 року
					Абсолютний приріст, млрд грн	Темп приросту, %
Державний бюджет (без урахування міжбюджетних трансфертів), у т. ч.:	233,9	311,8	344,7	337,6	-7,1	-2,1
- загальний фонд	201,1	263,3	288,5	290,1	1,6	-0,6
- спеціальний фонд	32,8	48,5	56,2	47,5	-8,7	-15,5

До дохідної частини державного бюджету з урахуванням міжбюджетних трансфертів надійшло 339,2 млрд грн, що на 6,8 млрд грн, або на 2,0%, менше

аналогічного показника 2012 року.

Виконання дохідної частини державного бюджету без урахування міжбюджетних трансфертів становило 337,6 млрд грн, що на 7,1 млрд грн, або на 2,1%, менше відповідного показника попереднього року.

Річний план (з урахуванням змін) не виконано на 11,9 млрд грн, або на 3,5%. План не виконано практично за усіма основними податковими джерелами надходжень. Зокрема, податок на прибуток підприємств перевиконано на 3,6 млрд грн, або на 6,2%, податок на додану вартість - на 7,4 млрд грн, або на 5,5%, акцизний податок з вироблених в Україні товарів - 4,4 млрд грн, або на 14,2%, ввізне мито - на 1,8 млрд грн, або на12,0%.

Єдиним значущим видом доходів державного бюджету, надходження за яким було перевиконано, стали кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України "Про Національний банк України". Їх надійшло на 5,2 млрд грн, або на 22,7%, більше, ніж було заплановано. Частка податкових надходжень у структурі загальних надходжень державного бюджету зменшилася на 1,9 в. п. (див. табл. 2.2).

Таблиця 2.2. Структура доходів державного бюджету у 2010-2013 роках, %

Доходи	2010 рік	2011 рік	2012 рік	2013 рік
Податкові надходження, у т.ч.:	71,4	83,9	79,7	77,8
- податок на доходи фізичних осіб	-	2,0	2,0	2,2
- податок на прибуток підприємст	17,1	17,5	16,1	16,1
- збори за спеціальне використання природнихресурсів	1,3	0,6	0,7	4,1
- податок на додану вартість	36,9	41,7	40,3	38,0
- акцизний податок	11,8	10,6	10,8	10,5
- податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції	3,9	3,8	3,8	3,9
- рентна плата, збори на паливно-енергетичні ресурси	-	6,8	5,1	1,7
- інші податкові надходження	0,4	0,9	0,9	1,3
Неподаткові надходження, у т.ч.:	27,8	15,6	19,8	21,6
- доходи від власності та підприємницької діяльності	12,7	5,5	9,3	9,9
- адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу	0,7	0,8	1,6	1,5
- власні надходження бюджетних установ	9,4	7,4	7,2	8,6
- інші неподаткові надходження	5,0	1,9	1,7	1,6
Доходи від операцій з капіталом	0,2	0,2	0,4	0,1
Цільові фонди	0,5	0,1	0,1	0,1
Інші надходження	0,1	0,2	0,0	0,4

До державного бюджету надійшло 262,8 млрд грн. податкових надходжень, що на 11,9 млрд. грн. або на 4,4%, менше відповідного показника минулого року, але на 1,2 млрд. грн більше, ніж у 2011 році, та на 95,9 млрд. грн більше, ніж у 2010 році. При чому до бюджету надійшло на 19,7 млрд грн, або на 7,0%, менше, ніж було заплановано.

Основним чинником невиконання став недобір податку на додану вартість. Невиконання плану було також зафіксовано й за такими видами платежів, як акцизний податок з вироблених в Україні товарів, ввізне мито та податок на прибуток підприємств. Надходження акцизного податку до державного бюджету становило 35,3 млрд грн, що на 1,9 млрд грн, або на 5,0%, менше відповідного показника минулого року. Рівень виконання річного плану становив 86,6%, або 5,4 млрд грн у номінальному виразі.

Частка надходжень акцизного податку з вироблених в Україні товарів становила 74,7% загальних "акцизних" надходжень, що на 1,0 в. п. більше, ніж у 2012 році. Структура акцизів представлена на діаграмі 2.1.



Диаграма 2.1. Структура надходжень акцизного податку до державного бюджету за 2010-2013 роки

Надходження акцизного податку до державного бюджету становило 35,3 млрд грн, що на 1,9 млрд грн, або на 5,0%, менше відповідного показника минулого року, але на 2,3 млрд грн більше, ніж у 2011 році, та на 7,7 млрд грн більше, ніж у 2010 році. Рівень виконання річного плану становив 86,6%, або 5,4 млрд грн у номінальному виразі.

Частка надходжень акцизного податку з вироблених в Україні товарів становила 74,7% загальних "акцизних" надходжень, що на 1,0 в. п. більше, ніж у 2012 році.

Основним чинником зменшення стало падіння обсягів надходжень акцизного податку з нафтопродуктів, які у 2013 році порівняно з попереднім роком знизились на 3,1 млрд грн, або на 27,5%. Це зменшення можна пояснити як зниженням обсягів переробки нафти, так і зменшенням обсягів ввезення мінерального палива за вказаний період. Так, у 2013 році обсяг ввезеної нафти становив 74,8% від минулорічних обсягів.

Крім того, було зафіксовано зменшення надходжень акцизного податку на спирт та алкогольні вироби на 0,5 млрд грн, або на 5,7%, що можна пояснити зменшенням їх виробництва у 2013 році на 10,9% порівняно з попереднім роком.

Водночас за вказаний період збільшилися надходження акцизного податку на транспортні засоби на 0,2 млрд грн, або на 17,5% та на тютюн і тютюнові вироби - на 1,3 млрд грн, або на 8,1%, що можна пояснити змінами у правилах адміністрування акцизного податку з тютюну та тютюнових виробів, внесених Законом України від 20 листопада 2012 року №5503 "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо перегляду ставок деяких податків і зборів". Зокрема, зазначеним законом передбачена авансова сплата акцизного податку під час придбання акцизних марок, а також збільшено розмір мінімального акцизного податкового зобов'язання і специфічної ставки акцизу з одночасним зменшенням адвалерної складової.

На збільшення надходжень акцизного податку до загального фонду державного бюджету у 2013 році проти попереднього року вплинуло підвищення специфічних ставок акцизного податку на:

- спирт та лікеро-горілчані вироби - на 7,9%;

- виноробну продукцію (крім коньяку) - на 7,9%;

- коньяк - на 7,4%;

- пиво - на 7,4%.

Крім того, у 2013 році відбулися зміни в оподаткуванні акцизним податком тютюнових виробів, зокрема:

- запроваджено сплату акцизного податку з тютюнових виробів при придбанні акцизних марок, тоді як у попередніх роках акцизний податок з тютюнових виробів сплачувався щомісячно протягом 10 днів після подання податкової декларації;

- збільшено мінімальне акцизне податкове зобов'язання та специфічні ставки на тютюнові вироби з одночасним зменшенням впливу адвалорної ставки.

2.2 Роль акцизного податку в податкових надходженнях

Проблематика акцизного оподаткування займає досить вагоме місце в дослідженнях вчених різних країн. Питання становлення акцизного оподаткування, зокрема, розмірів податкових ставок, визначення критеріїв їх диференціації, порядку впровадження та застосування, встановлення переліку підакцизних товарів у контексті їхнього впливу на зростання суспільного добробуту на сьогодні є актуальними. В останні роки проблемним питанням акцизного оподаткування присвячується чимало праць.

Акцизний податок - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включають до ціни цих товарів (продукції). Товари, оподатковувані акцизами, володіють загальною характерною рисою: попит на ці товари мало еластичний щодо рівня доходу. Крім того, ці товари можуть мати монопольно високі ціни, які слабко впливають на попит.

Акцизний податок належить до категорії специфічних акцизів і є найбільш давньою формою оподаткування через відносну просту оцінку та порядок стягнення. Він стягується за ставками, диференційованими за окремими групами товарів.

У деяких країнах система акцизного оподаткування вельми широка і включає значний перелік товарів. Так, Індія і Пакистан застосовує велику кількість акцизів у зв'язку з тим, що, на відміну від податку з продажів, надходження акцизів зараховуються до централізованого бюджету країни і є досить значним джерелом доходів. Серед розвинених країн, які застосовують широкий спектр підакцизних товарів, можна виділити Данію і Японію, де акцизами обкладено 18 товарних груп (у тому числі сірники, чай, кава, цукор, спеції, звукозаписи, електроенергія тощо).

В Україні акцизним збором обкладаються спирт, лікеро-горілчана продукція, виноробна продукція, пиво, тютюн та тютюнові вироби, окремі транспортні засоби, деякі нафтопродукти.

Існує три основні етапи становлення та розвитку системи акцизного оподаткування в нашій країні починаючи з 1996 р.

Перший етап - з 1996 по 1999 рр. - акцизним збором обкладався широкий перелік товарів, який, крім загальноприйнятих товарних позицій, включав у себе коло високорентабельних і монопольних товарів, які мали високі ставки податку з обороту.

Другий етап - у 2000 році з переліку підакцизних виключено 14 умовних товарних груп. Система акцизів набула рис, притаманних оптимальній організації оподаткування - фактично її склад обмежився такими товарами: алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти, автомобілі та ювелірні вироби.

Третій етап - з 2003 року. Зі складу підакцизної продукції виключено ювелірні вироби - останню позицію з товарів, на які було встановлено адвалерні ставки акцизного збору. Крім того, вперше в практиці українського акцизного оподаткування впроваджено змішані ставки акцизного збору (поєднують оподаткування за специфічними та адвалерними ставками) - на тютюнові вироби. Надходження від акцизного оподаткування тютюнових виробів в розвинутих країнах перебуває на рівні 0,5-0,9% ВВП (у Польщі - 1,0% ВВП), а у Україні - лише 0,4% ВВП. Це опосередковано свідчить про наявність в Україні широкого "тіньового" сектору, слабкого митного контролю, а також є наслідком застосування низьких податкових ставок. У країнах Євросоюзу якщо й використовується диференціація ставок акцизного збору, то її критерієм є не ціна підакцизних товарів, а інші чинники, наприклад, вміст шкідливих речовин (вміст сірки в моторному дизельному пальному), вміст алкоголю (при визначенні ставок акцизного збору на пиво).

На сьогодні законодавство України з питань акцизного податку вимагає удосконалення, оскільки різною є база оподаткування: в одних випадках це вартість підакцизних товарів, в інших - величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару, об'єму циліндрів двигуна автомобіля, тобто натуральних показниках, а також змішана, яка поєднує вартісні і кількісні показники.

Розділ ІІІ. Шляхи вдосконалення акцизного оподаткування в Україні

Адміністрування податків є управлінською діяльністю органів державної виконавчої влади, яка пов'язана з організацією процесу оподаткування та заснована на державних законодавчих та нормативних актах, одним з негативних аспектів в системі адміністрування акцизного збору є те, що його стягнення регулюються більше як 230 нормативно-правовими актами. Вказана ситуація значно ускладнює роботу як суб'єктів підприємництва, так і контролюючих органів України, а також не дозволяє ефективно здійснювати заходи державного контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів.

Незважаючи на численні зміни до законодавства, що регулює виробництво та обіг підакцизних товарів, сьогодні зберігається тенденція до використання різноманітних схем ухилення від сплати акцизного податку та інших податків економічними агентами, які пов'язані з даною сферою. Наявність таких схем викликана як недосконалістю законодавчої бази, так і проблемами в адмініструванні акцизного податку в Україні. Головним чинником втрат бюджету від ненадходження акцизного податку є суттєва величина незаконного виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що є також одним із каналів відтоку грошових коштів до "тіньового" сектора економіки. За окремими оцінками експертів лише по лікеро-горілчаній продукції величина "тіньового" сектора досягає 30%

Можна виділити й інші схеми зниження величини об'єкту оподаткування акцизним податком. Зокрема, це стосується: ввезення підакцизних товарів поза митним контролем; здійснення "псевдоекспорту" підакцизних товарів; декларування товарів на фіктивні фірми; заниження митної вартості імпортованих товарів; переміщення товарів за фіктивними документами; використання не облікованого спирту при виробництві лікеро-горілчаної продукції; використання підроблених марок акцизного податку; заміна при маркуванні безпосереднього об'єкту оподаткування та ін.

Зважаючи на фіскальне значення, особливу увагу органів державної податкової служби при адмініструванні акцизного податку на алкогольні напої спрямовано на забезпечення безпосереднього контролю за відпуском спирту етилового спиртовими заводами, повнотою його отримання виробниками алкогольних напоїв та подальшим використанням у виробничому процесі. З метою забезпечення та контролю на вказаних підприємствах створені акцизні склади, однак, на відміну від європейської практики, їх діяльність не дає належного ефекту, адже навіть у такій складній багаторівневій системі контролю залишаються можливості для виробництва та реалізації алкогольних напоїв без сплати акцизного податку.

Якщо порівнювати вітчизняне акцизне законодавство із законодавством ЄС, то в нашій законодавчій базі відсутнє таке поняття, як "режим припинення оподаткування". В Україні схоже за своєю суттю, але не за змістом є використання механізму сплати акцизного податку з використанням податкових векселів. Сфера застосування акцизних складів в Україні звужена до місць виробництва і зберігання етилового спирту, горілки і лікеро-горілчаних виробів. Їх форма за своєю суттю не відповідає нормам, які діють в країнах-членах ЄС, де акцизні склади є платниками податків.

Ще однією проблемою, яка сьогодні і існує в системі оподаткування акцизним податку, є визначення оптимальних ставок оподаткування даної продукції. Рівень диференціації таких ставок є предметом дискусії як науковців, так і практиків. Серед аргументів "проти" наводяться: ускладнення адміністрування і обліку, негативний вплив на структуру попиту тощо. Однак, зважена диференціація дозволить державі регулювати споживання окремих видів товарів, а також підтримувати розвиток відповідних галузей національної економіки.

Крім того, одним із аспектів реформування оподаткування акцизним податком в Україні повинно стати поступове підвищення рівня виконання ним функції обмеження споживання шкідливих для здоров'я людини товарів, адже саме диференціація податкових ставок податку та їх високий рівень суттєво впливають на структуру ринкових цін. Вказана тенденція спостерігається в країнах ЄС, в Україні останніми роками також здійснюються відповідні заходи, однак їх впровадження не носить системного характеру, що унеможливлює стратегічне планування як доходів бюджету, так і безпосередньо господарської діяльності підприємств-виробників підакцизної продукції.

Ще одним питанням, яке потребує розгляду при реформуванні акцизного податку є використання пільг. Основною відмінністю вітчизняного законодавства, що регулює стягнення акцизного податку, є наявність галузевих пільг. Так, в Україні основними "споживачами" пільг з акцизного податку є автомобілебудування та виноробна промисловість .

Такі норми не відповідають вимогам і принципам системи ГАТТ/СОТ та суперечить зобов'язанням за Угодою про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС. Крім того, на відміну від країн ЄС, в Україні основною пільгою зі сплати акцизного збору є звільнення від оподаткування окремих видів товарів або операцій. В країнах ЄС основною пільгою залишається застосування знижених ставок податку, причому знижені ставки акцизного податку не можуть бути нижчими за 50% від стандартної національної ставки акцизу.

Вдосконалення потребує і режим виробництва та обігу спеціальних марок акцизного податку. Незважаючи на всі намагання посилення ефективності їх використання в Україні, зберігаються випадки використання марок акцизного податку в схемах ухилення від сплати акцизного податку, особливо це стосується операцій з ввезення на митну територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів імпортного походження.

Податковий кодекс України вніс зміни до процесу справляння акцизного податку. Так, розширено коло платників акцизного податку. Новації полягають у тому, що платником податку акцизного податку визначається: особа, яка реалізує підакцизні товари, що конфісковані або визнані безхазяйними та перейшли у власність держави; особа, яка використовує підакцизні товари (продукцію), ввезені або отримані за нульовою ставкою акцизного податку (спирт, нафтопродукти) не за цільовим призначенням; особи, що отримують або ввозять підакцизні товари в режимі звільнення від оподаткування, у разі порушення таких режимів; особи, що ввезли або отримали підакцизну продукцію із звільнення від оподаткування як сировину для виробництва інших підакцизних товарів та використали її не за призначенням.

Змінився і характер платника - якщо раніше замовники виноматеріалів, вироблених на давальницьких умовах, були платниками акцизного податку до бюджету, то із запровадженням норм Кодексу вони, як і замовники з нафтопродуктів, вироблених із давальницької сировини, зобов'язані перерахувати акцизний податок виробнику - переробнику.

В Кодексі також закріплюється діючий перелік підакцизних товарів, встановлюються специфічні ставки акцизного податку в гривнях ( алкогольні напої та тютюнові вироби), в євро - на нафтопродукти та транспортні засоби, специфічні і адвалорні ставки одночасно - для оподаткування сигарет, що відповідає діючому законодавству і узгоджується з наявним світовим досвідом акцизного оподаткування, зокрема, в країнах-членах ЄС.

Новацією є й те, що перелік підакцизних товарів доповнено новим видом нафтопродуктів: скрапленим газом для використання транспортними засобами як моторного палива. Скраплений газ для потреб населення, що реалізується через аукціони, звільняється від оподаткування.

Напрямами подальшого вдосконалення оподаткування акцизного податку в Україні повинно стати:

- обґрунтоване зростання ставок акцизного податку на лікеро-горілчані та тютюнові вироби;

- з використанням світового досвіду, залучення до оподаткування даним податком товарів, які за своєю сутністю є підакцизними;

- вдосконалення державного контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів;

- підвищення ефективності акцизних складів на підприємствах-виробниках підакцизної продукції;

- збалансування фіскальної та регулюючої складової використання акцизного податку з лікеро-горілчаної та тютюнової продукції;

- створення системи оперативного обміну інформацією між ДПА України та ДМС України щодо зовнішньоекономічних операцій з підакцизною продукцією;

- запровадження єдиної автоматизованої електронної системи моніторингу та контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів, що дозволить як підвищити ефективність державного контролю, так і дозволить оцінити реальну картину сучасного стану даного ринку;

- запровадження системи контролю за виробництвом та обігом спиртовмісних рідин у безперервному потоці з метою унеможливлення виробництва спирту під виглядом спиртовмісних рідин.

В узагальненому вигляді основними завданнями, які постають при реформуванні оподаткування акцизним податком в Україні, є формування ефективної системи акцизного податку з використанням економічно обґрунтованого рівня його ставок і забезпечення виконання ним функції, пов'язаної з обмеженням споживання окремих товарів-шкідливих для здоров'я людини. Реалізація зазначених заходів дозволить як підвищити фіскальну роль акцизного податку в Україні, так і створить умови для забезпечення сталого розвитку підприємств-виробників підакцизної продукції, а також захистити вітчизняних споживачів від неякісної продукції як вітчизняного, так і імпортного походження.

3.1 Зарубіжний досвід стягнення акцизного податку

У окремих країнах надходження від акцизних зборів є вагомою статтею бюджетних доходів. У Польщі, Чехії та Угорщині надходження від акцизних зборів становлять 10-15% усіх податкових надходжень, в Канаді - 9,9, в Японії - 7,3, у США - 6,8% . Значні загальні надходження від акцизних зборів і в країнах Європейського Союзу, зокрема в Бельгії за минулі чотири роки акциз становив 5% загальних доходів бюджету, в Греції - 22%, у Великій Британії, Ірландії, Фінляндії та Португалії цей показник був на рівні 12,2 - 13,3, у Німеччині та Франції - відповідно 8,4 і 6,4%.

У країнах Європейського Союзу найважливішим джерелом надходжень від акцизу залишається акциз на енергетику. В Італії акциз на енергетику становить 80% всіх надходжень від акцизу, а в Ірландії - 41,2%, у Франції, Німеччині та Великій Британії - відповідно 71, 69 та 54% [4, c. 164].

Традиційні акцизи на алкогольні напої (вино, ігристі вина, пиво, дистильований і етиловий спирт) та тютюнові вироби (в основному сигарети) є найдавнішими акцизами, дія яких спрямована на дискримінацію користувачів цих продуктів (їх назва перекладається з англійської мови як "податок на гріх").

Проте в окремих країнах цей показник суттєво відрізняється. Так, в Італії він становить 20%, в Німеччині та Великій Британії - 40, в Ірландії - 58%. Крім того, такі країни по-різному підходять до оподаткування акцизом алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Швеція та Фінляндія, наприклад, використовують дуже високі акцизні ставки на алкогольні вироби (надходження становлять 70% доходів від "податків на гріх"), а в Італії, Люксембурзі, Греції, Австрії та Португалії більше уваги приділяється оподаткуванню тютюнових виробів (надходження становлять 83-89% доходів від "податків на гріх").

У всіх країнах об'єктом акцизного оподаткування є пиво. При цьому в Німеччині, Іспанії, Люксембурзі застосовують надзвичайно низькі ставки. Дещо вищі вони в Австрії, Бельгії, Греції, Франції. Інші країни оподатковують пиво за ставками, вищими за рівень у названих вище країнах в 6-40 раз (Португалія, Німеччина, Данія). Міцні алкогольні напої обкладаються найвищими акцизами.

Акцизи на енергоносії на бензиновій основі, що використовуються як пальне в країнах Європейського Союзу, нижчі від пального, що містить свинець, і далі відповідно по групах - пальне без вмісту свинцю, дизельне пальне, гас, рідкий паливний газ. При цьому навіть найнижча ставка перевищує мінімальний розмір на 10-20%.

Досить помітним є процес вирівнювання акцизних тарифів у розрізі країн Європейського Союзу. Це більше стосується продуктів, призначених для промислового використання та опалювання. Причиною цього є той факт, що окремі країни (Австрія, Данія, Італія, Португалія, Швеція) проводять політику накладання акцизів на однакові або подібні продукти незалежно від сфери їх використання з метою зведення до мінімуму ризику зловживань та зменшення вартості контролю. Водночас інші країни (Бельгія, Велика Британія, Фінляндія, Люксембург та Нідерланди) здійснюють політику низьких акцизів на більшість продуктів, призначених для промислового використання або опалювання згідно з директивами Європейського Союзу

Висновки

Ефективність і сталість системи оподаткування залежить насамперед від запровадження та відповідного використання оптимальної моделі формування достатньої доходної бази бюджетів різних рівнів, в тому числі і за рахунок основного їх джерела - податкових надходжень. Одним з бюджетоформуючих податків в Україні є акцизний податок, однак, на сучасному етапі розвитку України в механізмі його адміністрування наявні певні проблеми та неузгодженості. Про такі проблеми свідчить як рівень тіньового обігу підакцизних товарів, так і наявні диспропорції між економічними показниками відповідних секторів економіки та фіскальною ефективністю застосування акцизного податку для оподаткування окремих груп вказаних товарів. Вирішення проблем в адмініструванні акцизного податку є одним зі шляхів зростання надходжень до бюджету даного податку без зростання рівня відповідного податкового навантаження.